image_pdfimage_print

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ЗАВІДУЮЧОГО СКЛАДУ

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.2. За даною інструкцією завідувач складом інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяці (повторний інструктаж).

Результат інструктажу заноситься в “Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці”; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, і завідувача складом.

1.3. Власник повинен застрахувати завідувача складом від нещасних випадків та професійних захворювань.

У разі пошкодження здоров’я завідувача складом з вини власника, він (завідувач складом) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4. До роботи на складі допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці, практично освоїли прийоми правильного застосування механізмів, пристосування, інструментів, а також прийоми роботи з вантажами під час їх переробки.

Особи, що допускаються до роботи на складі небезпечних і шкідливих речовин (кислот, лугів, лакофарбової продукції тощо), повинні пройти спеціальне навчання з безпеки праці і мати посвідчення на право виконання робіт з підвищеною небезпекою.

1.5. Особи, допущені до роботи, повинні виконувати тільки ту роботу, яка доручена адміністрацією підприємства.

1.6. Під час виконання дорученої роботи необхідно суворо дотримуватися прийнятої технології переробки вантажів. Не допускається застосовувати способи, що прискорюють виконання технологічної операції та ведуть до порушення вимог безпеки.

1.7. У випадку виникнення в процесі роботи будь-яких питань, пов’язаних з її безпечним виконанням, необхідно звернутися до особи, відповідальної за безпечне проведення робіт.

1.8. Помітивши порушення інструкції або небезпеку для оточуючих, завідувач складом повинен у цьому випадку попередити робітника про необхідність дотримання вимог, що забезпечують безпеку праці.

1.9. На завідувача складом можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори: машини і механізми, що рухаються, рухливі частини підйомно-транспортного обладнання, переміщувані товари, тара, штабелі складованих товарів, що обрушуються; понижена температура повітря робочої зони; відсутність або недостатність природного світла; недостатня освітленість робочої зони; гострі крайки, задирки та шорсткість на поверхнях інструмента, устаткування, інвентарю, тари; хімічні фактори.

1.10. Завідувач складом зобов’язаний:

– вживати заходи по недопущенню виробничого травматизму та профзахворювань;

– стежити за підтримкою нормальних санітарних умов роботи на складі, у допоміжних та побутових приміщеннях;

– контролювати дотримання режиму праці та відпочинку робітників складу.

1.11. Завідувач складом повинен:

– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

– виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований;

– не допускати на робоче місце сторонніх осіб;

– пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі;

– вміти користуватися засобами пожежегасіння;

– вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

– не захаращувати робоче місце, проходи, підходи тощо.

1.12. Завідувачеві складом забороняється:

– доторкатися до електрообладнання, клем і електропроводів, арматури загального освітлення, відкривати дверці електрошаф;

– включати і зупиняти (крім аварійних ситуацій) машини, верстати і механізми, робота на яких не доручена йому керівництвом;

– стояти або проходити під піднятим вантажем.

1.13. Завідувач складом повинен дотримуватися правил особистої гігієни. Для пиття користуватися водою зі спеціальних пристроїв (сатуратори, питні баки, фонтанчики тощо).

1.14. За невиконання даної інструкції завідувач складом несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Читати далі
  1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБІТ

2.1. Перевірити:

– справність обладнання, інструменту, приладів;

– наявність і  справність  достатнього  освітлення,  вентиляції, обладнання тощо;

– перевірити  справність  рубильників,  розеток, штепсельних з’єднань  тощо.

2.2. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити директора Підприємства.

3 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Виконувати  тільки ті функції, які вказані у їх посадових інструкціях.

3.2. Під час роботи заборонено:

– присутність сторонніх осіб на робочих місцях;

– захаращувати приміщення предметами (обладнанням, яке не використовується, господарчими предметами);

3.3. Загальні вимоги з електробезпеки для працівників.

3.3.1. Усі електричні прилади і пристосування (ізоляція, електропровід, штепсельні з’єднання, вимикачі тощо) повинні бути справними і використовуватися за призначенням і згідно з правилами експлуатації.

3.3.2. Електропроводи, які прокладені від дрібного електрообладнання до місця включення їх у мережу, не повинні підлягати механічним пошкодженням, укладатися по підлозі у зоні досягнення їх ногами, а також по струмопроводжуючим та пальним поверхням.

3.3.3. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у приміщеннях закладу забороняється.

3.3.4. Використовувати електроприлади побутового типу (чайник, кип’ятильник, електрообігрівач тощо) можна тільки, якщо частини, які нагріваються, знаходитимуться  на поверхні, із негорючого  матеріалу.

3.3.5. Установлюючи апарати (штепсельні з’єднання, вимикачі тощо) установлюються на пальних поверхнях тільки з підкладкою під них негорючого матеріалу, виступаючого за габарити апарату не менш ніж на 0,01 м.

3.3.6. Забороняється:

– експлуатація кабелів і проводів із пошкодженою та утраченою у процесі експлуатації захисною властивістю ізоляції;

– використовувати нестандартні подовжувачі чи лампи накалювання;

– підвішувати світильники безпосередньо на струмоведучі проводи;

– завертати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими пальними матеріалами, експлуатація їх із знятими ковпаками (розсіювачами);

– використовувати електрообладнання в умовах, не відповідних указівкам виробника;

– залишати без нагляду електрообладнання;

– використовувати вимикачі, штепсельні з’єднання, струмоведучі проводи для підвішування одягу та інших предметів, заклеювати ділянки електропроводки папером чи пальними матеріалами;

– використовувати побутові електроприлади без негорючих підставок і без дозволу на їх експлуатацію;

– переносити електроприлади, які знаходяться під напругою.

3.3.7. При виявленні несправності у електромережах і електрообладнанні, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, зверх допущеного нагрівання пальної ізоляції кабелю і проводів, необхідно негайно припинити їх експлуатацію та повідомити керівництво.

3.3.8. Самостійний ремонт електромереж, електроапаратів, електрообладнання забороняється.

3.4. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити директора Підприємства.

 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Прибрати робоче місце.

4.2. Працююче електрообладнання і освітлення вимкнути із електромережі.

4.3. Про усі порушення та пошкодження під час праці повідомити керівництво.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

5.1. При виникненні аварійної ситуації необхідно зупинити роботу, прийняти міри по попередженню травматизму та евакуації людей з небезпечної зони.

5.2. Негайно повідомити керівника про випадок.

5.3. При попаданні людини під дію електроструму необхідно негайно зупинити подачу електроструму до кімнати (відключити автомат на розподільному електрощітку чи рубильник).

5.4. Потерпілому подати долікарську медичну допомогу і викликати швидку допомогу.

5.5. При виникненні пожежі негайно повідомити роботодавця, викликати пожежну команду і прийняти міри з ліквідації пожежі.

5.6. Дії при наданні першої долікарської допомоги. Надання першої медичної допомоги  починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

5.7. Дії при ураженні електричним струмом:

– необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;

– за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.8. Дії при пораненні:

– для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;

– якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.9. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

– при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;

– при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;

– при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;

– при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.10.  Дії при теплових опіках:

– при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;

– при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;

– при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.11. Дії при кровотечі:

– для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4

– при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

 

 

 

Друзі! Якщо для Вас був корисним зміст завантаженого документу, публікації, - достатньою формою Вашої подяки буде Ваше вподобання нашої сторінки у мережі FaceBook. Дякуємо Вам!

  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • MySpace
  • В закладки Google
  • LinkedIn
  • Одноклассники
  • Google Buzz
  • Live