21.04.2016р. набрав чинності  наказ МФУ №49 від 11.02.2016р.(далі – Наказ №49).  Запроваджено  нову форму звіту  № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі». Даний звіт подається до 10 числа  наступного  місяця (згідно ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

      Порядок заповнення звітів, затверджений Наказом №49, не передбачає механізму виправлення помилок.

     Справедливо виникає запитання – чи будуть застосовуватись до платника податків фінансові санкції у  разі повторного подання звіту з виправленими показниками?

            ДФС вважає – звільнення від санкцій не існує.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

(ДФС)

Львівська пл., 8, м. Київ-53, МСП 04655, тел.: (044) 272-51-59, факс: (044) 272-08-41 www.sfs.gov.ua; е-mail: kabmin_doc@sfs.gov.ua, gromada@sfs.gov.ua Код ЄДРПОУ 39292197

29.06.2016р.№6874/к/99-99-12-02-02-15

на №11/001195 від 09.06.2016р.

Що розгляд звернення

   Державна фіскальна служба України, в межах компетенції, розглянула Ваше звернення від 09.06.2016 № 11/001195 (вх. ДФС № К/2520 від 13.06.2016), щодо застосування фінансових санкцій за помилкове подання звітів № 1-РА та № 1-РТ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» та повідомляє.

   Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470, розроблений на виконання частини третьої статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481). Відповідно до зазначеної норми закону суб’єкти господарювання, які отримали передбачені Законом 1С 481 ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту й експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

  Відповідно до абзацу вісімнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у раз неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17000 гривень.

   Подання уточнюючого звіту Наказом № 49 не передбачено, тому у разі виявлення помилок в звітах № 1-РА та № 1-РТ, можна звернутись письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої звітності та проханням її не визнання, а також повторно сформувати та подати з виправленими показниками такий звіт. При цьому термін подання залишається незмінним – до 10 числа місяця, що настає за звітним, з перенесенням граничного строку на перший робочий день, якщо 9 число припадає на вихідний або святковий день.

   Отже, подання повторного звіту з виправленими показниками після граничного терміну – 10 числа місяця, що настає за звітним, є підставою для застосування до суб’єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів відповідно до абзацу вісімнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481.

    Водночас, рішення про застосування фінансових санкцій приймається індивідуально – окремо по кожному випадку, з врахуванням всіх обґрунтованих обставин, зокрема підтверджених документально обставин непереборної сили.

Перший заступник Голови              С. В. Білан

Титаренко

2890928

Форма звіту №2-РС “Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв”, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №49.

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470.

Завантажити: Звіт №2-РС

   21.04.2016р. набрав чинності  наказ МФУ №49 від 11.02.2016р.(далі наказ №49).  Даним наказом №49  запроваджено обов’язок для роздрібних торговців алкоголем та тютюновими виробами подавати до ДФС  форму звіту  № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі».

   Одразу відзначимо, що порядок складання звіту є неадаптованим для невеликих суб’єктів господарювання та породжує велику кількість запитань. Одне з них — це порядок відображення в згаданій звітності втрат, бою, нестачі тощо.

   ДФС України надано роз’яснення від 05.05.2016р. №4626/к/99-99-12-01-01-14 за яким втрати слід відображати в примітках. Звіт потрібно здавати незалежно від того чи був рух по таких групах товару, чи ні. Заокруглення в звіті по обсягах необхідно робити до 6 знаків після коми включно. Ну і про відповідальність податківці не забули написати – вона не змінилась і складає 17 000 грн.

Лист нижче.

Компанія “Вікторія”

   Парадоксальними вкрапленнями в Податковому кодексі нікого не здивуєш. Це й зрозуміло, – головний податковий звід приймався в авральному режимі, без ретельного підходу. Окреме свідчення цього – ситуація з витратами підприємця за відповідний період та вартістю сплаченої ліцензії.

   Для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами підприємцю необхідна ліцензія. Вартість ліцензії – істотна сума, яка іноді є стримуючим фактором для зайняття цією діяльністю. Проте, навіть сплативши вартість ліцензії, – така оплата не включається до витрат підприємця за відповідний податковий період. На цьому здоровий глузд  Податкового кодексу і закінчується.

     Як так, що витрати є, – реально понесені, але до витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування відповідного періоду, такі витрати підприємець включити не може?..  Наведемо обґрунтування  податкового органу (для зручності – в текстовому форматі та фотокопію):

«Головне управління Міндоходів у Чернівецькій області на виконання доручення Міністерства доходів і зборів України від 18.03.2014 N26214/7/99- 99-17-02-02-17, розглянуло Ваше звернення від 24.02.2014 року N23/0003127 та відповідно до ст.52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N22755-VI (далі по тексту — Кодекс) надає податкову консультацію.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Кодексу.

   3гідно із п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтвердженні витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно із розділом ІІІ Кодексу.

Згідно із п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 – 13 8.9, пп. 138.10.2 – 138.10.4  п. 13 8.10, п. 138.11 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до пп. «ж» пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 Кодексу включаються до складу валових витрат витрати, понесені на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом І Кодексу, та підлягають амортизації у складі нематеріальних активів), виданих державними органами для провадження господарської діяльності, в тому числі витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також надання транспортних послуг.

Згідно з пп. 14.1.13 8 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу основні засоби – матеріальні активи, вартість яких перевищує 2500 грн, і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами видається терміном на один рік із щоквартальною сплатою платежу.

Отже, ліцензії на право здійснення роздробної торгівлі алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами з терміном дії один рік не відповідають критеріям, визначеним пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для основних засобів.

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність на загальних підставах не мають права відносити на витрати суму платежу, сплачену за придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами.

Аналогічна позиція викладена на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ІДД Міністерства доходів і зборів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію».

   Сканкопія відповіді:

    Вважаємо, що така позиція податкового органу є невиправданою та безпідставною. Компанією «Вікторія» здійснюватимуться всі необхідні дії для виправлення такого стану речей.  

Департамент податкового аутсорсингу

Компанії «Вікторія»

   Продаж закладами громадського харчування приготовлених напоїв, що за рецептурою містять алкоголь (наприклад, – кави з коньяком, яблучного коктейлю з кальвадосом, глінтвейну, пуншу та гарячого шоколаду з ромом), – насправді є  «гарячою» темою для обговорення. Чи потрібна ліцензія для такої діяльності?

   Для з’ясування істини Компанією «Вікторія» ініційовано запит до Міндоходів з таких питань:

А) Чи потрібна ліцензія для продажу напоїв в кафе, у складі яких присутній алкоголь за технологією виготовлення, зокрема:

1) кави з коньяком (вміст коньяку до 5%);

2) яблучного коктейлю з кальвадосом;

3) глінтвейну (гарячим напоєм з червоного вина, цукру і кориці);

4) пуншем (гарячий напій з фруктових соків зі спеціями та додаванням вина);

5) гарячим шоколадом з ромом (вміст рому до 5%).

Б) За якого вмісту алкогольної складової в гарячих напоях (що виготовляються у закладах громадського харчування) ліцензія не потрібна?

   Проте, Міністерство доходів і зборів України обмежилось формальною відповіддю, в якій про ліцензію прямо відповіді не надано. Одночасно зроблено застереження, що у разі здійснення такої діяльності обов’язковим є внесення до Єдиного реєстру місця зберігання алкогольних напоїв, які є складовими в рецептурі алкоголевмісних коктейлів.

   Відповідь від 06.03.2014р. №4406/6/99-99-21-02-15 подаємо нижче.

    Зважаючи на викладене вище та для отримання повних відповідей,  Компанія “Вікторія” звертатиметься повторно до Міністерства доходів і зборів України, про що йтиметься в наступних публікаціях. 

Департамент юридичних та

корпоративних послуг

Компанії «Вікторія»