Восьмий апеляційний адміністративний суд підтвердив протиправність штрафу в розмірі 222 255 грн, застосованого податковим органом до підприємця через відсутність у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Суд наголосив: інформація із Системи обліку даних РРО сама по собі не є достатнім доказом порушення, якщо податкова не може ідентифікувати конкретні чеки, товари та розрахункові операції.

Обставини справи

Податкова провела фактичну перевірку магазину, в якому підприємець здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 227 355 грн.

Із цієї суми:

• 5 100 грн стосувалися відсутності попереднього програмування коду товару згідно з УКТ ЗЕД;
• 222 255 грн було нараховано за нібито видачу розрахункових документів невстановленої форми та змісту.

Підприємець оскаржив саме штраф у розмірі 222 255 грн.

Підставою для його нарахування стала відсутність у частині фіскальних чеків цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Чому податкова вважала чеки неналежними

За висновками контролюючого органу, підприємець протягом періоду з січня 2022 року до травня 2023 року проводив операції з продажу алкогольних напоїв без зазначення у чеках цифрового значення штрихового коду акцизної марки.

Для розрахунку штрафу податкова використала інформацію із Системи обліку даних РРО, зазначивши загальну вартість операцій у сумі 148 110 грн.

При цьому в акті перевірки не було наведено:

• повного переліку фіскальних чеків;
• дат проведення операцій;
• сум за кожною операцією;
• найменувань реалізованих алкогольних напоїв;
• інформації про те, чи підлягав кожен конкретний товар маркуванню акцизними марками;
• належного обґрунтування повторності порушень.

Не кожен алкогольний напій повинен мати акцизну марку

Одним із ключових епізодів справи була контрольна закупка пляшки сухого вина.

У виданому покупцеві фіскальному чеку не було зазначено цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Водночас суд установив, що окремі види звичайних, неігристих вин із визначеною міцністю та класифікацією за УКТ ЗЕД не підлягають обов’язковому маркуванню марками акцизного податку.

Якщо алкогольний напій законно не маркується акцизною маркою, у продавця фізично відсутня можливість зазначити у фіскальному чеку цифрове значення її штрихового коду.

Тому відсутність такого реквізиту не може автоматично визнаватися порушенням.

Дані СОД РРО не замінюють доказів

Податкова долучила до матеріалів перевірки електронний носій із вибірковими даними із СОД РРО.

Однак ці дані не дозволяли достовірно визначити:

• які саме чеки містили порушення;
• коли були проведені відповідні операції;
• які товари продавалися;
• чи повинні були ці товари маркуватися акцизними марками;
• як сформовано загальну суму операцій, використану для розрахунку штрафу.

Суд зазначив, що податкова інформація може бути підставою для додаткової перевірки певних обставин, але не є самостійним та беззаперечним доказом податкового правопорушення.

Для підтвердження порушення у сфері застосування РРО необхідно дослідити конкретну розрахункову операцію та конкретний розрахунковий документ.

Надання вибіркових копій чеків без можливості їх ідентифікувати не підтверджує складу порушення.

Податкова не довела повторність порушень

Суттєве значення у справі мав також порядок визначення розміру штрафних санкцій.

Податкова застосувала санкцію, виходячи з того, що частина порушень була повторною. Водночас в акті перевірки не було зазначено, яка саме операція вважалася першим порушенням, а які операції були наступними.

Без ідентифікації кожної окремої операції неможливо встановити:

• факт першого порушення;
• момент його вчинення;
• наявність наступних порушень;
• правильність застосування підвищеного розміру штрафу.

Отже, контролюючий орган не довів ані складу кожного окремого правопорушення, ані правильності розрахунку фінансових санкцій.

Позиція судів

Івано-Франківський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення в частині штрафу у розмірі 222 255 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дані СОД РРО не дозволяють ідентифікувати конкретні розрахункові операції та фіскальні чеки, щодо яких податкова встановила порушення. Контролюючий орган також не довів, що реалізовані алкогольні напої підлягали обов’язковому акцизному маркуванню.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, однак Восьмий апеляційний адміністративний суд не знайшов підстав для скасування рішення.

Апеляційний суд зазначив, що податкова не надала встановлених законом підстав і належних доказів для притягнення підприємця до відповідальності.

У результаті апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції про скасування штрафу залишено без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати її ухвалення.

Що це рішення означає для бізнесу

Судове рішення підтверджує кілька важливих для платників податків висновків.

По-перше, відсутність у фіскальному чеку реквізиту, який об’єктивно не може бути зазначений, не повинна автоматично спричиняти відповідальність.

По-друге, контролюючий орган зобов’язаний установити, що конкретний реалізований товар підлягав маркуванню акцизною маркою.

По-третє, загальна інформація із СОД РРО без ідентифікації конкретних чеків та операцій не є достатньою підставою для штрафу.

По-четверте, податкова повинна окремо довести кожне порушення, його дату, суму операції та повторність.

По-п’яте, розмір штрафу не може ґрунтуватися лише на узагальнених даних інформаційних систем ДПС.

Висновок

Сам факт відсутності цифрового значення штрихового коду акцизної марки у фіскальному чеку ще не свідчить про порушення правил застосування РРО.

До застосування штрафу податкова повинна довести, що:

• конкретний товар підлягав акцизному маркуванню;
• конкретний фіскальний чек не відповідав установленим вимогам;
• розрахункова операція належним чином ідентифікована;
• кожне порушення підтверджене допустимими доказами;
• повторність порушень та розмір санкцій розраховані обґрунтовано.

За відсутності таких доказів податкове повідомлення-рішення може бути визнане протиправним і скасоване.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Зв’язок та форми комунікацій

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу податкової справи.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

Новелою законодавчих змін наприкінці 2021 року було те, що органам податкової служби було надано право у разі недопуску до перевірки здійснювати процедуру анулювання ліцензій на право торгівлі, в т.ч. алкогольними та тютюновими виробами.

У справі, супровід якої здійснюється АО “Західна Правозахисна Група” саме такі обставини. Більше того, підприємець, якому анульовано податковим органом ліцензії, переконаний, що анулювання – це форма впливу на нього через недопуск перевіряючих до перевірки. І, якщо справа щодо визнання протиправним Наказу на проведення перевірки ще не дійшла до логічного завершення, втрата можливості працювати є невтішною перспективою.

Враховуючи це, адвокати АО “Західної Правозахисної Групи” оскаржили розпорядження про анулювання та одночасно звернулись до суду із клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про анулювання.

Судом клопотання задоволено, а тому підприємець може здійснювати діяльність на час, поки відбудеться розгляд судової справи та розгляд законності Наказу на перевірку та, відтак, і самого розпорядження про анулювання.

Ухвала про забезпечення позову за посиланням  [перейти]

Нагадуємо, АО «Західна Правозахисна Група», – юридичний партнер «VICTORY GROUP», ASSC., надає професійні послуги супроводу під час податкових перевірок.
  Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

   В кейсі АО “Західна Правозахисна Група”, що розглядається, податковим органом була здійснена протиправна спроба провести фактичну перевірку підприємця.
  Так, підприємець, зважаючи на інспекційний мораторій у зв’язку з Covid-19, не допустив працівників податкового органу до перевірки. Наказ на перевірку було оскаржено в адміністративному суді. На жаль, суд першої інстанції не виконав завдань адміністративного судочинства в повному обсязі та став на бік контролерів.
  Крапку в справі покладено Колегією Сьомого апеляційного адміністративного суду, котра підтримала позицію АО “Західна Правозахисна Група”.

Наведемо основні висновки апеляційної інстанції:

• “…при дослідженні оскаржуваного наказу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки, крім як посилання відповідача на норми, що регулюють питання призначення перевірки – підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України”;
• У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що підставою для проведення перевірки слугувала податкова інформація, згідно якої суб`єктом господарювання через РРО проводилися незначні суми розрахункових операцій при торгівлі підакцизними товарами, які нижчі за поточні витрати на здійснення господарської діяльності (плата за ліцензії, патенти, транспортні витрати, електроенергія, заробітна плата найманих працівників, оренда плата, тощо), також підприємцем було задекларовано чистий дохід значно нижчій, ніж витрати на здійснення господарської діяльності, що може свідчити про можливі порушення вимог чинного законодавства”;
• “відповідачем до матеріалів справи не долучено відповідних доказів, які є належною підставою для проведення перевірки, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо протиправності прийнятого наказу Головного управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області №284/фп від 10.07.2020 “Про проведення фактичної перевірки”;
• “Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 813/3977/16, від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 та від 05.03.2019 у справі № 820/4893/18”;
• “…колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу як на підставу для проведення фактичної перевірки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів пального…”;
• “…колегія суддів звертає увагу податкового органу про невідповідність вищевказаних функцій, на які відповідач посилається як на закону підставу для проведення фактичної перевірки меті призначеної перевірки, а саме здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками”;
• “…підстави, на які податковий орган посилається для проведення фактичної перевірки, не відповідають визначеній в оскаржуваному наказі меті такої перевірки та відповідним нормам, визначених ст. 19 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у відповідача відсутні повноваження на проведення перевірки за даних умов”;
• “…в наказі про проведення перевірки відсутне будь-яке посилання на інформацію відповідних органів або встановлення податковим органом фактів, які б свідчили про можливі порушення платником податків законодавства, що також свідчить про протиправність оскаржуваного наказу”.

 

Посилання на рішення [перейти]

Відзначимо, що судове рішення апеляційної інстанції насправді можна вважати взірцем рішення в адміністративному процесі.

 

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

 

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 

Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

  Частиною 11  статті 15 Закону України від 19 грудня 1995р. №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

 Відповідно до ч. 34 ст.15 Закону №481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

  Оскільки столові вина відносяться до алкогольних напоїв, виникло запитання – чи потрібно вносити суб’єкту господарювання, що здійснює діяльність в сфері торгівлі/громадського харчування, відповідну інформацію до  Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.

  На підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями) направлено запит до Міністерства доходів і зборів України.

   З отриманої відповіді надзвичайно лаконічно йдеться, – Закон України від 19 грудня 1995р. №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не поширюється на торгівлю столовими винами. А отже, вносити інформацію до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв немає потреби.

     Скан відповіді листа Міністерства доходів і зборів України від 08.05.2014р. №2955/б/99-99-21-02-14 наводимо нижче.

 

 

Департамент бухгалтерського аутсорсингу

Компанії «Вікторія»