Порядок реєстрації та управління акаунтом на OnlyFans

• Реєстрація акаунту: на сайті OnlyFans потрібно вказати e-mail, пароль і унікальне ім’я користувача, а потім підтвердити пошту.

• Верифікація особи: наступним кроком є ідентифікація моделі – треба завантажити фото офіційного документу (паспорт, водійське посвідчення тощо) та зробити селфі з цим документом. Лише після успішної перевірки даних акаунт отримує повний статус творця контенту з можливістю виводити гроші.

• Участь моделі: відкриття акаунту на OnlyFans неможливе без особистої участі моделі, адже платформа вимагає завірення її справжньої ідентичності. Менеджер чи агенція не можуть самі створити акаунт «на модель» без її паспортних даних.

• Роль менеджера/агенції: менеджери чи агентства зазвичай укладають договір з моделлю, де модель надає їм доступ (логін/пароль) для допомоги у веденні сторінки. Проте формально акаунт реєструється та верифікується на ім’я моделі, навіть якщо агентство здійснює більшість операцій (просування, комунікацію з підписниками тощо).

• Податкові наслідки: OnlyFans (компанія Fenix International Ltd) передає інформацію про суми доходу українських моделей до податкової. У звітах фігурує повна сума, нарахована акаунту моделі. Навіть якщо модель фактично отримувала лише частину прибутку (наприклад, 20%), податкова вважає весь обсяг коштів доходом моделі. Тому у листах від ДПС часто вказують суми, що перевищують реально отримані моделі кошти.

• Офіційне оформлення: щоб уникнути непорозумінь, рекомендується оформлювати співпрацю з агенцією офіційно (через договір та ФОП або юрособу) і проводити розрахунки прозоро. У такому випадку модель звітує та сплачує податки з отриманої суми, а агенція – зі своєї частини. Проте на практиці більшість агенцій працюють неофіційно, і весь дохід акаунту розглядається владою як дохід моделі.

Порядок реєстрації на OnlyFans (поетапно)

1. Переходимо на сайт OnlyFans і натискаємо «Sign Up» (або реєстрація).

2. Вводимо e-mail та пароль, обираємо унікальний нікнейм (username). Після цього прийде лист-підтвердження на вказану електронну скриньку.

3. Підтверджуємо електронну пошту. Перейшовши за посиланням з листа, активуємо акаунт. Без верифікації пошти реєстрація не завершена.

4. Заповнюємо профіль. Можна вказати інформацію про себе (опис, соціальні мережі) та встановити аватар. Поки що функції монетизації будуть заблоковані до проходження верифікації особи.

5. Подаємо документи для верифікації. OnlyFans вимагає завантажити фотографію дійсного урядового документа (паспорт, посвідчення чи водійське посвідчення) та селфі з цим документом. Важливо, щоб дані у профілі збігалися з даними на ID-картці (повне ім’я, дата народження).

6. Проходимо верифікацію (selfie-верифікація). Платформа може попросити зробити коротке відео або селфі з обертанням голови (з оголошенням часу на камеру) – це стандартна процедура для підтвердження особи.

7. Чекаємо рішення. Зазвичай перевірка даних триває від кількох хвилин до 24–72 годин. Якщо все у порядку, ви отримуєте статус підтвердженого творця (verified creator) та доступ до виведення коштів. Якщо є проблеми (розбіжність даних, розмитий документ, недостатньо світла на фото тощо), OnlyFans пришле повідомлення з інструкціями щодо виправлення ситуації.

Ідентифікація та обов’язкова участь моделі

Ключовий момент – тільки сама модель може пройти процедуру верифікації. Як уже зазначено, необхідно подати свої паспортні дані та зробити селфі з цими документами. Без цього акаунт не буде повноцінно активованим. Таким чином, створити та верифікувати акаунт лише від імені моделі без її участі неможливо. Менеджери або агентства можуть допомагати із налаштуванням і контентом, але повністю відсутня пряма передача аккаунту агенції чи відкриття облікового запису «на когось іншого».

Як правило, при співпраці модель укладає договір з менеджером/агенцією. У ньому вказують, що модель передає агентству логін і пароль від свого акаунту, дозволяючи вести сторінку від її імені.  Нерідко трапляються випадки, коли модель не укладає жодних угод, – ризикуючи нести всю відповідальність та податкові наслідки. Агентство може координувати фото-/відеозйомки, відповідає за розміщення контенту та спілкування з підписниками, але юридичним власником акаунту залишається сама модель. Цей факт підтверджено практикою: податкова служба офіційно вважає отримувачем доходу від OnlyFans саме модель, навіть якщо вона забирає лише частину коштів.

Менеджмент акаунту та взаємодія з агенціями

Агентства, які «ведуть» акаунти моделі на OnlyFans, часто пропонують повний супровід: від просування сторінки до технічної підтримки. Однак їхні послуги повинні ґрунтуватися на офіційних домовленостях. Ідеальний сценарій – це підписання контракту на послуги (зокрема з розписаним розподілом прибутку). За договором модель платить агентству відсоток (наприклад, 50%) від усіх надходжень, а агентство бере на себе ведення сторінки. При цьому виплати від OnlyFans надходять на рахунок моделі (як ФОП або ФОП-статус, чи на особистий рахунок), після чого агентство перераховує моделлю її частку.

Якщо ж відносини неформальні (без договору), всі ризики лягають на модель. У такій схемі звичайно акаунт формується на ім’я моделі, а агентство тіньово утримує 50–80% доходу. У разі перевірки з боку податкової або правоохоронних органів лише модель нестиме відповідальність, якщо надходження коштів було на рахунки моделі. Навіть у кримінальних провадженнях, пов’язаних із розповсюдженням контенту 18+, саме власник акаунту (модель) вважається винним, а не агентство.

Податкові аспекти та претензії ДПС

Українська податкова служба наприкінці 2024 – початку 2025 року отримала від британської влади звіти про доходи українських моделей на OnlyFans. Звіти містять ім’я моделі, її дані та суми нарахувань за акаунтом. Податкова розглядає ці суми як доходи самої моделі, незалежно від реального розподілу коштів із агентством.

Тому у випадках, коли модель отримувала, скажімо, лише 20% надходжень (а 80% забирало агентство), листи від ДПС можуть вказувати суму, що набагато більша за її фактичний дохід. При цьому податківцями податки нараховуються з повної суми, «що пройшла через акаунт». У описаному кейсі з ДПС було офіційно визнано: отримувачем доходу від Fenix International Ltd визнається модель, а не агенція. Тому, навіть якщо агентство передало моделі лише частину грошей, за законом модель мусить звітувати та сплачувати податки з повної суми нарахованого доходу.

Рекомендації

• Для уникнення претензій податкової рекомендується працювати офіційно: оформлювати агентство як юрособу або ФОП, укладати письмові договори і переводити виплати на розрахункові рахунки. У цьому випадку модель декларує й сплачує податки з реально отриманої частини доходу, а агенція – з решти.

• Документуйте взаємовідносини. Зберігайте договори, листування, виписки – це допоможе довести реальні умови співпраці у разі перевірки.

• Перевіряйте інформацію від OnlyFans. Якщо модель отримала запит на декларування доходу, важливо зіставити заявлені суми з власними записами (платіжними виписками, звітами OnlyFans). За потреби варто звернутися до юриста, який спеціалізується на цифрових платформах і податках (як-от у наших прикладах із практики, де моделі допомагали підготувати позицію перед податковою).

• Дотримуйтесь вимог закону щодо контенту. Пам’ятайте, що публікація матеріалів, які можуть містити елементи порнографії, порушує законодавство України. Створюйте легальний, естетичний та авторський контент, що не переходить меж, установлених Кримінальним кодексом (зокрема ст. 301). Такий підхід не лише убезпечує від кримінальних ризиків, а й формує репутацію професійного творця цифрового контенту.

Висновок: OnlyFans передбачає, що акаунт створює та верифікує сама модель (за допомогою її паспортних даних і селфі). Менеджери чи агенції можуть допомагати з контентом і просуванням, але не можуть легально відкрити акаунт без участі моделі. А з погляду українських податків, усі кошти за акаунтом моделі-резидента України зазвичай розглядаються як дохід самої моделі – тому їй доводиться декларувати і відраховувати податки щонайменше зі своєї частини, а іноді й з повної суми, – залежно яка сума була зарахована на рахунки такої моделі.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

1.Для яких фіскальних цілей в Звіті КІК графи 31-33
– якщо пільга 2 млн. євро не застосовується – графи 31–33 Звіту, згідно з ПКУ, призначені для оподаткування доходів контролюючої особи за принципом “витягнутої руки” (очевидна пряма потреба);
– якщо пільга 2 млн. євро застосовується – Інформація про операції КІК потрібна податковій для контролю діяльності КІК в майбутніх періодах, аналізу ТЦУ-ризиків тощо, навіть якщо зараз ці операції не впливають на оподаткування (очевидно, потреба не явна).

2. Розмір відповідальності за неповне відображення інформації у Звіті КІК
– 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік), залежно що більше, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий факт. Максимальний розмір цього штрафу в 2025 році сягає ~3,03 млн грн за кожне порушення.

3. Воєнний мораторій на відповідальність
– відповідно до п.72 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (зміни внесені Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за порушення, вчинені з 01.01.2022 до кінця місяця, у якому буде скасовано воєнний стан, за умови що контролююча особа виконає свої обов’язки, передбачені ст.39^2 ПКУ, протягом 6 місяців після припинення. Також на цей період контролер та його посадові особи звільнені від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК

4. Хронологія зміни позиції ДПС щодо обов’язку заповнення граф 31-33
– до квітня 2024 ДПС повідомляла про необов’язковість заповнення граф, якщо застосовується пільга 2 млн. євро («ЗІР» (питання ID 40810), ІПК №806/ІПК/99-00-21-02-03-06 від 03.04.2023; №112/ІПК/99-00-24-03-03 від 08.01.2024; №772/ІПК/11-28-23-09 від 16.02.2024; №731/ІПК/99-00-21-02-03 від 14.02.2024; №1715/ІПК/99-00-24-03-03 від 01.04.2024);
– з квітня 2024 ДПС оприлюднено лист №3/2024 від 17.04.2024, де у п. 2.6 податківці заявили, що ПКУ не передбачає жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті про КІК інформацію в графах 31-33.

5. Судова практика
– прямої судової практики саме щодо штрафів за графи 31–33 Звіту КІК поки що немає, адже: (a) правила КІК є новелою (діють з 2022 р.), (b) на період воєнного стану діє мораторій на застосування штрафів. Очікується, що перші такі спори можуть з’явитися після завершення війни, коли ДПС почне штрафувати тих контролерів, хто не виправить звіти протягом пільгових 6 місяців.

6. Обґрунтування позиції в суді щодо відсутності обов’язку заповнення гр. 31-33
– презумпція правомірності рішення платника податків. ПКУ містить фундаментальний принцип, згідно з яким у разі, якщо норма закону припускає неоднозначне трактування прав та обов’язків платників або контролюючих органів, рішення приймається на користь платника податків (пп.4.1.4 ПКУ)
У нашому випадку очевидна неоднозначність у трактуванні вимоги заповнення граф 31–33 за умов звільнення: сама ДПС протягом 2023 – початку 2024 р. трактувала норми ПКУ в один спосіб (дозволяла не заповнювати), а у квітні 2024 р. – інакше. Це класичний приклад нормативної невизначеності.
– дотримання ІПК. Навіть за відсутності прямої ІПК, платник може вказати, що його дії відповідали офіційній позиції податкової на той час, опублікованій у базі ЗІР та листах.
– відсутність складу правопорушення. Штраф за 120.7 ПКУ є фінансовою санкцією, що накладається без доведення “вини” в класичному розумінні, проте принцип вини в податкових правопорушеннях все ж враховується (ст.109 ПКУ). Вина платника полягає у невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків. Тут же контролер виконав свій обов’язок (подав звіт) і мав підстави вважати, що заповнив його правильно. Суспільно небезпечні наслідки відсутні – податок не занижено, держава не зазнала збитків.
– співмірність (пропорційність) санкції. Принцип верховенства права вимагає, щоб санкція була пропорційною порушенню. У нашому випадку потенційний штраф є вкрай великим (до кількох мільйонів гривень), тоді як порушення – суто формальне. В практиці ЄСПЛ надмірно суворі штрафи за незначні провини можуть розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу (непропорційне втручання в майнові права).
У даній ситуації відсутні недорахування бюджету, тому накладення максимального штрафу за чисто технічну прогалину суперечить цілям податкових санкцій (які за задумом повинні стимулювати сплату податків). Цей аргумент доповнює основні, підкреслюючи несправедливість покарання.
– з логіки Податкового кодексу інформація граф 31-33 в цілях оподаткування використовується лише у взаємозв’язку з пп. 39-2.3.2.4 ПКУ. Тобто, якщо би не було пільги, то прибуток КІК міг би бути перерахованим за правилами «витягнутої руки».

7. Воєнний стан і виконання обов’язків у відстрочений строк
– контролююча особа має законне право скористатися пільговим періодом і подати уточнюючий повний Звіт про КІК протягом 6 місяців після завершення воєнного стану без штрафів. Якщо платник це зробить – наприклад, доповнить раніше поданий звіт інформацією про операції – то згідно з п.72 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ штрафи взагалі не можуть бути накладені.

8. Як ДПС може виявити те, що КІК не відобразив інформацію в гр. 31-33
– джерела офіційної інформації, яка отримується автоматично податковим органом (CRS, FATCA, CbC тощо) не розкриває суті операції, в т.ч. контрагентів;
– можливості двостороннього обміну податковою інформацією. Україна є учасницею Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (OECD/Council of Europe), яка набула чинності для нас у 2009 році (ратифікована Законом №677-VI від 17.12.2008, протокол до неї – Законом №21-VII від 11.01.2013). Однак, така податкова інформація обмежується у загальному випадку лише фінансовою звітністю іноземної компанії, реєстраційною інформацією, а не розкриттям суті операцій.
– у разі цілеспрямованого запиту в порядку кримінальних проваджень. Це, своєю чергою, імовірно лише у випадку якщо контролююча особа ухилилась від сплати податків дотично до КІК і дуже малоймовірно, якщо особа застосовувала підставно пільгу щодо невключення доходів через недосягнення порогу 2 млн. євро.

Wise (колишня TransferWise) є зареєстрованою фінансовою установою. Так, офіційно Wise Payments Ltd – це британський емітент електронних грошей (EMI, FCA FRN 900507), а Wise Assets Ltd – інвестиційна компанія (FCA FRN 839689)​. У документації Wise підтверджується, що компанія підпадає під міжнародні режими проти ухилення від сплати податків (FATCA/CRS). Зокрема, Wise зазначає, що її продукт «Assets» (інвестиційні рахунки) вважається кастодіальною установою, і «клієнти, які беруть у ньому участь, вважаються особами-резидентами, інформація про яких передається до HMRC в рамках автоматичного обміну інформацією»​. Водночас у загальних положеннях Wise наголошує: «Як регульована фінансова установа, ми передаватимемо вашу податкову інформацію відповідним державним органам за необхідності, щоб відповідати міжнародним стандартам (CRS, FATCA)»​. Тобто юридично Wise зобов’язана збирати податкові дані про своїх клієнтів-нерезидентів і передавати їх компетентним податковим органам відповідно до правил CRS/FATCA. Практично це означає, що якщо український клієнт Wise вказав Україну як свою країну резидентства, то інформація про його рахунки і доходи (наприклад, відсотки чи дивіденди на інвестиційному рахунку) може бути передана зі сторони Великої Британії чи ЄС до України в рамках CRS.

Україна у CRS та обмін інформацією

Україна офіційно приєдналася до Common Reporting Standard (CRS) у 2023 році. Зокрема, Законом України № 2970-IX (від 20.03.2023) Податковий кодекс було доповнено нормами про автоматичний обмін, який набув чинності 28 квітня 2023 року​. Як наслідок, з 1 липня 2023 Україна стала повноцінною учасницею багатосторонньої угоди CRS і приєдналася до міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки (станом на середину 2024 року – зі 123 країнами-партнерами)​. За домовленістю, перший раунд обміну інформацією за стандартом CRS мав відбутися восени 2024. Згідно з повідомленнями ДПС, у вересні 2024 року українська сторона здійснила перший взаємний міжнародний обмін інформацією CRS з країнами-партнерами​. Це підтверджує, що Україні вже отримано дані про закордонні рахунки її резидентів (зокрема – про залишки коштів та суми надходжень на ці рахунки за 2023 рік)​. Як наголошують податківці, отримані відомості вже аналізуються та звіряються з даними податкових декларацій громадян.​ Таким чином, держава активно експлуатує CRS на практиці: українські фінансові органи передають інформацію про рахунки нерезидентів в Україні закордонним партнерам, і, навпаки, отримують від них дані про рахунки українців.

Інші міжнародні механізми отримання інформації

Окрім CRS, доступ до інформації про закордонні доходи забезпечується через існуючі міжнародні угоди та механізми співпраці. Зокрема, Україна має близько 70 двосторонніх договорів про уникнення подвійного оподаткування з різними країнами (більшість з яких містить статті про обмін інформацією)​. Через ці договори ДПС (як компетентний орган) може ініціювати запити до іноземних податкових адміністрацій щодо фінансових рахунків резидентів. Крім того, Україна приєднана до Конвенції ОЕСР про взаємодопомогу у податкових справах (Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance), що розширює можливості для обміну даними на запит. У практиці можливе й залучення процедур взаємної правової допомоги (MLAT) – наприклад, у випадку підозри у скоєнні податкового чи фінансового злочину українські слідчі можуть через відповідні канали звернутися до правоохоронних чи фінансових органів Великої Британії, чи інших країн із вимогою надати інформацію про рахунки та платежі. Аналогічно, у сфері протидії відмиванню грошей український Фінмоніторинг співпрацює з іноземними FIU: у разі надходження надто великих чи підозрілих платежів органи фінансової розвідки можуть обмінюватися розвідувальною інформацією через мережу Egmont чи двосторонні угоди. Однак усі ці механізми (окрім безпосереднього автоматичного обміну CRS) зазвичай вимагають наявності конкретних підстав (розслідування, судових рішень, запитів за процедурою компетентних органів) та не спрацьовують автоматично для звичайних користувачів Wise.

Ймовірність розкриття інформації ДПС

Зважаючи на вищезазначене, можна зробити такі висновки щодо реальної ймовірності отримання даних Wise ДПС:

• CRS (автоматичний обмін): на практиці ДПС вже отримує інформацію про рахунки українців за кордоном​. Якщо клієнт Wise є податковим резидентом України і його рахунок відповідає критеріям обміну, то деталі цього рахунку (баланс, зарахування коштів тощо) будуть передані податковим органам України. Наприклад, згідно з правилами CRS, у перший обмін 2024 року включались рахунки, відкриті після 1 липня 2023, а з 2025 року – навіть рахунки з залишками менш як $1 млн. Це означає, що з часом інформація охопить усе більше рахунків. Якщо особа активно отримує доходи чи кошти на Wise (особливо після 2023 року) і не декларує їх, то ймовірність того, що ДПС про це дізнається через CRS, є досить високою.

• Запити та договори: за відсутності автоматичного звіту фінансові органи можуть отримати дані через запит за Договором про уникнення подвійного оподаткування чи Конвенцією ОЕСР. Проте на практиці такі запити ініціюються вкрай рідко і, як правило, лише коли є підозра на ухилення чи велика сума. Для звичайного платника ймовірність отримання інформації через ці канали низька, але теоретично вона існує – адже механізми офіційно передбачені.

• Кримінальне/фінансове розслідування: якщо діяльність власника рахунку Wise стане предметом кримінального чи фінансового розслідування, інформація про його рахунки може потрапити до ДПС через міжнародну допомогу правоохоронців. Наприклад, у межах взаємодії FIU/Egmont або MLAT можна отримати виписки по рахунку Wise. Проте такі обставини – швидше виняток, а не правило.

• Практичні докази: українські податківці вже підтвердили, що використовують дані CRS для перевірки громадян​. Якщо ДПС бачить невідповідність між задекларованим доходом і сумами надходжень на Wise-рахунок, це може призвести до донарахування податків та штрафів.

Підсумовуючи – формально дані Wise можуть потрапити до ДПС через CRS та інші міжнародні механізми. За фактом, автоматичний обмін працює вже сьогодні – ДПС отримала інформацію про закордонні рахунки українців​. Тому ризик того, що значні надходження на Wise-рахунок українця стануть відомими податківцям, є реальним і зростатиме з часом (особливо якщо рахунок відкрито після 2023 року або на ньому є великі суми). І навпаки, невеликі приватні перекази та рахунки, можливо, залишатимуться непоміченими на ранніх етапах обміну, але в перспективі інформація про них може бути отримана.

ДПС України може отримувати дані про операції КІК за межами України через різні міжнародні угоди та стандарти обміну інформацією. Зокрема:

• Автоматичний обмін (AEOI, CRS). Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією (Multilateral Competent Authority Agreement) з метою реалізації стандарту CRS. З 2024 року ДПС щорічно отримує від закордонних фіскальних органів дані про фінансові рахунки українських резидентів – назву ідентифікаційний номер рахунку, залишок на кінець звітного періоду, суми виплат дивідендів, відсотків тощо  – про це зазначає Міністерство Фінансів України. Завдяки цьому ДПС може виявляти незадекларовані доходи КІК (наприклад, виплати дивідендів контролюючим особам) і порівнювати їх із даними звітності.
• Обмін за запитом (EOIR). Багато двосторонніх договорів про уникнення подвійного оподаткування (ДУП) та окремих угод про обмін інформацією (TIEA) містять статті «обміну інформацією за запитом». Це означає, що ДПС може формувати цілеспрямовані запити до компетентних органів інших країн щодо конкретних трансакцій чи контрагентів КІК, зокрема про операції з резидентами юрисдикцій з низьким оподаткуванням. Такі запити базуються на Положенні про міжнародний обмін інформацією (зазвичай стаття 26 ДУП) та на Міжнародній конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах (Україна приєднана з 1998 року).
• Міністерські конвенції та BEPS-інструменти. Україна ратифікувала Багатосторонню конвенцію (MLI), що імплементує заходи BEPS, зокрема положення щодо боротьби з податковим зловживанням і покращеної взаємодії податкових органів – інформація від того ж Міністерства фінансів України. Крім того, з липня 2024 року набрала чинності Багатостороння угода компетентних органів про обмін звітами у розрізі країн (МCAA CbC), завдяки чому Україна отримуватиме агреговані дані Country-by-Country Reporting про доходи та податки груп компаній. Хоча CbCR та MLI не дають деталізованої інформації про окремі транзакції, ці інструменти підвищують прозорість міжнародних структур і допомагають ідентифікувати великі міжкорпоративні потоки.

Країни-партнери та охоплення даних

Україна налагоджує обмін інформацією з великою кількістю юрисдикцій. Наприклад, за даними Мінфіну, станом на січень 2024 року понад 110 країн беруть участь у CRS (зокрема всі країни ЄС). Перший обмін в рамках CRS відбувся восени 2024 року – ДПС отримала дані приблизно від 50 іноземних юрисдикцій і передала інформацію до 51 партнера.

Серед активних партнерів України – розвинені економіки з надійними механізмами звітності (наприклад, країни ЄС, Велика Британія, Канада, Австралія), а також численні офшорні та низькоподаткові юрисдикції, які приєдналися до CRS (Британські Віргінські о-ви, Острів Кука, ОАЕ, Панама, Сейшели тощо.

З 2025 року приєдналася Швейцарія, що відкриває ДПС доступ до інформації про рахунки українських бенефіціарів у швейцарських банках. Крім автоматичного обміну, Україна має Договори про уникнення подвійного оподаткування з більш ніж 70 країнами (де передбачені положення обміну інформацією). Для прикладу, у 2024 р. за запитом ДПС Великобританія (де зареєстрована компанія OnlyFans) передала українським податківцям дані про 5 435 українських моделей OnlyFans – інформація, яка походить саме з міжнародного обміну.

Міжнародні податкові інструменти (MLI, CbCR, CRS)

Сучасні глобальні стандарти дозволяють ДПС аналізувати й нетрадиційну інформацію про КІК. MLI забезпечує гармонізацію обмінних процедур, змінює податкові договори відповідно до BEPS і робить статтю про обмін інформацією стандартною (Україна ратифікувала MLI у 2019 р.)
CRS фокусується на інформації про фінансові рахунки – збір і переказ даних про баланси та надходження на рахунки, які належать особам-нерезидентам або організаціям з іноземними бенефіціарами. Хоча CRS прямо не звітує про окремі операції між компаніями, отримані за ним дані дають змогу виявляти неспівпадіння (наприклад, дивіденди, виведені в офшор, які не були задекларовані). Як наслідок, офіційний пресреліз зазначає, що CRS “дозволить підвищити ефективність застосування правил про оподаткування КІК”.
CBCR (Country-by-Country Reporting) надає Установлені звіти про сукупні доходи, прибутки, податки та операції груп компаній у різних юрисдикціях, – знову ж таки про це говорить Міністерство фінансів України. Для великих міжнародних груп це допомагає ідентифікувати аномальні потоки, хоча конкретні контрагенти не розкриваються. Усі ці інструменти разом з класичними запитами (Article 26 ДУП) дають ДПС можливість отримати інформацію про будь-які операції КІК за кордоном, включаючи транзакції з “низькоподатковими” контрагентами (за умови, що відповідні країни готові надати запитувані дані).

Приклади отримання інформації ДПС через обмін

Відповідні міжнародні обміни вже працюють на практиці. Так, вересень 2024 р. став датою першого міжнародного обміну CRS: ДПС отримала першу порцію даних із близько 50 країн і почала їх аналіз. Мова йде про автоматично зібрану інформацію фінансових установ (рахунки з кінцевими бенефіціарними власниками з України, їх залишки, отримані проценти та дивіденди тощо).
Вже за результатами аналізу ДПС відправляє запити чи письмові звернення платникам, виявленим за цими даними. Як ілюстрація, у вересні 2024 р. за міжнародним обміном уряд Великої Британії передав українцям дані про доходи 5 435 наших співвітчизниць від OnlyFans (компанія Fenix Int. Ltd), після чого ДПС змусила платників декларувати ці доходи. Таким чином, навіть якщо операції КІК не були задекларовані всередині звіту, ДПС має потужні інструменти для отримання аналогічних даних від іноземних податкових органів (через CRS, РКУД/MLI-запити тощо).

Ще 2022 року Державна податкова служба України (ДПС) приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS). А вже 30 вересня 2024 року відбувся перший обмін даними між країнами-учасницями.

CRS зобов’язує фінансові установи збирати інформацію про рахунки нерезидентів і щорічно передавати її податковим органам своїх країн. Далі ця інформація автоматично передається до відповідних податкових органів країн-партнерів.

Україна вже здійснила обмін даними з приблизно 50 країнами, а у 2025 році цей процес охопить ще 68 держав.

Хто залучений до обміну даними за CRS?

Обмін інформацією здійснюється між двома ключовими групами:

• Фінансові установи, що звітують — банки, інвестиційні фонди, депозитарії, страхові компанії. Вони зобов’язані передавати інформацію про рахунки нерезидентів до податкових органів своєї країни.
• Особи, про рахунки яких звітують — фізичні особи чи організації, які є резидентами країн-учасниць CRS. Якщо рахунок належить контрольованій особі, він також підлягає звітності.

Приклад: українська компанія А має рахунок у банку на Кіпрі. Кіпрський банк передає інформацію про цей рахунок податковій службі Кіпру, яка, у свою чергу, надсилає ці дані ДПС України.

Які українські резиденти підпадають під CRS?

До звітності за CRS підлягають:

• фізичні особи-резиденти України, які мають іноземні рахунки;
• українські компанії, що мають рахунки за кордоном;
• пасивні нефінансові організації (НФО), власниками яких є фізичні особи-резиденти України.

Фінансові установи зобов’язані надавати звіти не тільки щодо таких компаній, а й щодо їхніх бенефіціарів.

Приклад: якщо кіпрська компанія є пасивною НФО, а її власник — резидент України, банк звітує не тільки про компанію, а й про її кінцевого бенефіціара.

Як визначають контролюючих осіб?

Контролюючими особами вважаються фізичні особи, які:

• володіють 25% або більше в компанії;
• впливають на ухвалення ключових рішень;
• обіймають керівні посади.

У трасті до таких осіб відносять засновника, управителя, протектора та вигодоотримувача.

Які дані передаються податковим органам?

Фінансові установи надають такі дані:

• ім’я, адресу, податковий номер, дату і місце народження власника рахунку;
• найменування компанії (якщо рахунок корпоративний);
• номер рахунку;
• залишок коштів на 31 грудня;
• суми отриманих доходів (відсотки, дивіденди, надходження від продажу активів).

Чи є поріг для звітування?

Як правило, банки передають інформацію про всі рахунки фізичних осіб, незалежно від залишку. Однак в Україні діє тимчасове обмеження:

• якщо сума на рахунках фізособи не перевищує 250 000 доларів США станом на 31 грудня, ДПС не може використовувати цю інформацію для нарахування податків (до завершення воєнного стану).

Проте ця інформація все одно буде отримана і може бути використана в майбутньому.

Як CRS впливає на КІК?

До вересня 2024 року ДПС отримувала інформацію про закордонні рахунки українців переважно через запити. Тепер вона отримує такі дані автоматично.

У 2025 році ДПС опублікувала результати звітування за КІК за 2022–2023 роки:

• 23,6 тис. КІК зареєстровані українськими резидентами у 119 країнах;
• найпопулярніші юрисдикції — Польща (23,2%), Кіпр (11%), Велика Британія (9,1%), Естонія (7,5%);
• 9,4% КІК зареєстровані в США, які не є учасником CRS, але мають аналогічну систему обміну інформацією — FATCA.

Отже, CRS дає податковим органам можливість порівнювати дані звітності КІК із автоматично отриманими даними про іноземні рахунки.

Що робити власникам КІК?

Автоматичний обмін інформацією в рамках CRS робить фінансові операції прозорішими. В деяких країнах банки вже зараз передають не тільки залишок на рахунку, а й середньорічний баланс, що ускладнює можливість маніпуляцій.

Українські податкові резиденти зобов’язані звітувати про КІК:

• фізичні особи — до 1 травня разом із декларацією про доходи;
• юридичні особи — до 3 березня разом із декларацією з податку на прибуток.

Тим, хто ще не звітував про КІК, варто не зволікати, адже інформація про закордонні активи буде отримана податковими органами, питання лише в часі.