Доходи, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у 2018 році

Багато показників в розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначаються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Зокрема, мінімальну заробітну плату використовують для визначення оподатковуваного і звільненого від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу фізичних осіб.

Добові для відряджень по Україні відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України встановлені в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожний календарний день такого відрядження.

Оскільки з 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 3723 гривні (стаття 8 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік»), – максимальний розмір неоподатковуваних добових у 2018 році складає не більше, ніж 372,30 гривні за добу.

Крім цього, є ряд інших доходів, які також звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором:

1. Від оподаткування звільняється сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи: в 2018 році – 11 169 грн. за повний чи неповний місяць навчання (пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

2. Неоподатковуваний розмір (кошти або вартість майна (послуг)), що надаються як допомога на поховання платника податку: 4940 грн (2470 грн. х 2) згідно з пп. 165.1.22 п. 165.1 статті 165 ПКУ;

3. Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року: 2470 грн. (пп. 170.7.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ).

4. До загального місячного (річного) доходу не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, тобто у 2018 році – 930,75 грн.;

5. З 01 січня 2018 року не включаються до загального оподатковуваного доходу вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (в 2018 році – 18 615 грн.)(пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Податок на нерухомість у 2018 році: консультація ДФС України

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Загальні положення

Порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлено в статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, або його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової або нежитлової нерухомості, в том числі його часток.

Спільна часткова або спільна сумісна власність, хто є платником?

а) спільна часткова власність – у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (або у свідоцтві/реєстраційному посвідченні на право власності на нерухоме майно) вказано вид спільної власності спільна часткова та зазначено розмір частки. Платником податку є кожен із співвласників за належну частку;

б) спільна сумісна власність не поділена в натурі – у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (або у свідоцтві/реєстраційному посвідченні на право власності на нерухоме майно) вказано вид спільної власності спільна сумісна. Платником податку є одна з таких осіб-співвласників;

в) спільна сумісна власність поділена в натурі – у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (або у свідоцтві/реєстраційному посвідченні на право власності на нерухоме майно) вказано вид спільної власності спільна сумісна та зазначено, що співвласникам належить окрема кімната/окреме приміщення в об’єкті житлової/нежитлової нерухомості. Платником податку є кожен із співвласників за належну йому частку у вигляді окремої кімнати/окремого приміщення в об’єкті житлової/нежитлової нерухомості

Пільги із сплати податку

База оподаткування зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв.м.;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв.м.;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості – на 180 кв.м.

Пільга не надається:

а) якщо об’єкти житлової нерухомості здаються в оренду;

б) якщо площа об’єктів житлової нерухомості перевищує п`ятикратний розмір пільгованої площі. Тобто, якщо площа квартири/квартир перевищує 300 кв.м, житлового будинку/житлових будинків перевищує 600 кв.м., різнотипних об`єктів перевищує 900 кв.м – пільга у вигляді зменшення бази оподаткування не застосовується.

Ставки податку

Встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 квадратний метр бази оподаткування.

25 000 грн. додатково сплачують власники будинків понад 500 кв.м. та квартир понад 300 кв.м. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості.

На підставі яких документів нараховують податок?

На підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Податок нараховується за 3 роки

Якщо податкове повідомлення не надходило в попередні роки, такому власнику об’єкта нерухомого майна податок буде нараховано за останні 3 роки (пп.266.10.3 п 266.10 ст.266 ПКУ)

Термін сплати

Податок сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення

Відповідальність

Якщо платник податків не сплачує податок протягом 60 днів – штраф:

при затримці до 30 календарних днів – 10 відсотків погашеної суми боргу;

при затримці більше 30 календарних днів – 20 відсотків погашеної суми боргу.

За порушення термінів сплати платнику надсилається податкова вимога із зазначенням суми боргу.

У разі несплати суми податкового боргу, яка зазначена в податковій вимозі, на майно платника податків накладається арешт до моменту погашення боргу.

Податкове повідомлення – рішення надсилається платнику за його місцем реєстрації.

Інформація щодо місця реєстрації – це інформація внесена до інформаційних баз фіскальної служби на момент, коли громадяни звертались до фіскальних органів з метою отримання ідентифікаційних кодів. Протягом місяця після зміни місця реєстрації громадянин зобов’язаний повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він поставлений на облік (п.70.7 ст.70 ПКУ, заява форми 5 ДР). Якщо платник не повідомляє ДФС про зміну реєстрації – податкове повідомлення-рішення надсилається на адресу, інформація про яку міститься в контролюючому органі, тобто стару адресу. Таким чином платник не ознайомлений із сумою проведених нарахувань податку. Внаслідок чого виникає податковий борг, штрафні санкції, арешт майна.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік

У 2017 році ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлювалися за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, за 1 квадратний метр бази оподаткування, тобто не більше, ніж 48 гривень за кв. метр.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб з 1 січня 2018 року

Більша частина норм статті 266 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з 01 січня 2018 року залишилися без змін.

Проте у зв’язку з встановленням нового розміру мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року збільшилася ставка податку на нерухоме майно. За 2018 рік потрібно буде сплачувати податок на нерухомість за 1 м² за ставкою 55,85 гривень.

Щодо змін, то п. 266.10 ст. 266 ПКУ доповнено пп. 266.10.2 та 266.10.3.

Відповідно до пп. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПКУ у разі коли контролюючим органом не надіслано чи не вручено податкове/податкові повідомлення-рішення у встановлені строки для сплати податку на нерухомість фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Одночасно слід наголосити, що відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року N 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за N 124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

У зв’язку з цим пропонуємо платникам податків, у яких змінилися реєстраційні дані (наприклад: адреса реєстрації місця проживання), подати в державну податкову інспекцію за місцем реєстрації заяву за формою № 5ДР про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Також відповідно до згаданих вище змін встановлено граничний строк нарахування податку органами ДФС. З 01 січня 2018 року відповідно до пп. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно може бути нараховане за звітні роки в межах 1095 календарних днів.

Що роботи у разі не отримання повідомлення-рішення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки чи виявлення розбіжностей

Контролюючий орган для належного адміністрування податку на нерухоме майно у 2018 році за 2015-2017 роки повідомляє фізичним особам, що у разі, якщо платнику податку не надходили податкові повідомлення – рішення про його сплату за 2015, 2016 роки чи не надійде до 01 липня 2018 року за 2017 рік, він має право звернутися до контролюючого органу із заявою, до якої додати копії документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно. Контролюючий орган на підставі заяви розрахує суму податку на нерухоме майно та надішле податкові повідомлення – рішення.

Платник податку може звернутися до контролюючого органу із наступними заявами:

Заява (у разі отримання податкового повідомлення-рішення)

Заява (у разі неотримання податкового повідомлення-рішення)

Заява (у разі отримання податкового повідомлення-рішення всіма співвласниками (частки не визначені)

Заява (у разі неотримання податкового повідомлення-рішення співвласником (частки не визначені)

Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

Заяви подаються платниками податку як особисто до контролюючого органу, так і поштовим відправленням.

Джерело: ДФС у Львівській області

Довідник користувача РРО

З 20.12.2017 р. набрала чинності постанова № 984, якою змінено окремі форми та умови проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО.

Установлено нові граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО буде обов’язковим.

Обмеження на один суб’єкт господарювання визначено у розмірі 500 тис. грн замість раніше установленого — 200 тис. грн для:

роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень;
роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу);
продажу страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;
роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл;
надання послуг бібліотеками;
продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями;
роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу;
провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом № 56 надано статус гірських;
надання медичних послуг виїзними бригадами та медичного обслуговування вдома у замовника;
приймання від населення та реалізації через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

Обмеження на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)) установлено у розмірі 250 тис. грн (попередньо було — 75 тис. грн) для:

роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільгосптоваровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва;
роздрібної торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.

Уточнено окремі види діяльності, при здійсненні яких не встановлюється граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій. Відповідно застосування РРО не є обов’язковим у разі використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, зокрема для:

роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок;
продажу товарів (за переліком, затвердженим Держкомзв’язку і погодженим із Мінекономіки та ДПА) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах;
продажу газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообороту за відсутності продажу підакцизних товарів;
продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах;
надання побутових послуг: на території села; з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів фізичними особами — підприємцями, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб;
продажу товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, затвердженим Мінтрансом і погодженим з Мінекономіки та ДПА, а на повітряних суднах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях, — також продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту);
страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка»);
надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника;
організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності;
надання послуг: з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка); з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача;
продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах.

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у Переліку № 1336, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, обов’язково застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу.

При цьому звернемо увагу, що із зазначеного Переліку вилучено норму щодо можливості здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснювалася фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок. Тобто роздрібний продаж пива має здійснюватися з обов’язковим застосуванням РРО.

Змінами також виключено з цього Переліку норми, згідно з якими без застосування РРО могли здійснюватися: надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставлення багажу пасажирів, а також реалізація білетів державних лотерей, крім продажу цих білетів через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством.

Реєстрація РРО в контролюючому органі здійснюється на підставі заяви за формою № 1-РРО / № 1-РРОВ з доданими до неї копіями документів, які подаються суб’єктом господарювання до контролюючого органа згідно з порядками щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій, затверджених наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547, зареєстрованим у Мінюсті України 05.07.2016 г. за № 918/29048( далі — Наказ № 547). Приймання названих заяв і документів здійснюють підрозділи, відповідальні за реєстрацію РРО. Форми заяв містять поля для оцінок про реєстрацію заяв у контролюючих органах. Відповідно, після приймання таких заяв повинні бути забезпечена безумовна їхня реєстрація в контролюючих органах за загальними правилами реєстрації вхідних документів від платників податків.

Роботи із уведення РРО в експлуатацію виконуються центром сервісного обслуговування( далі — ЦСО) згідно з Порядком технічного обслуговування й ремонту РРО, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 г. № 601( далі — Порядок). Згідно з пунктами 11 — 13 Порядку й Наказом № 547 завершення процедури реєстрації РРО відбувається після вистави суб’єктом господарювання в певні Наказом № 547 строку копії довідки про опломбування РРО й акта введення в експлуатацію РРО, що видаються ЦСО.

При здійсненні процедур реєстрації (перереєстрації), скасування реєстрації РРО, книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок працівниками підрозділів обслуговування платників, які задіяні до цього прямо діяльності ДФС, забезпечується реєстрація вхідної кореспонденції, отриманої від платників податків (заяв з доданими до них документами, копій довідок про опломбування РРО й актів уведення в експлуатацію РРО й т.п.).

Документи щодо опломбування й уведення в експлуатацію РРО (копії довідок про опломбування РРО й актів уведення в експлуатацію РРО) повинні реєструватися як вхідні документи контролюючими органами по місці реєстрації РРО з дотриманням вимог п. 161 Типової інструкції з діловодства в центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 г. № 1242( далі — Інструкція), і рр. 3.5.1 п. 3.5 розділу III Зразкового регламенту державних податкових інспекцій у районах, містах ( крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій головних керувань ДФС, затвердженого наказом ДФС від 31.01.2015 г. № 50 ( зі змінами).

З метою забезпечення обліку й контролю над проходженням документів, на підставі яких завершується процедура реєстрації РРО, і, відповідно, контролю над дотриманням строку, установленого для завершення процедури реєстрації РРО, підрозділам обслуговування платників необхідно:

вести журнал для реєстрації копій довідок про опломбування РРО й актів уведення в експлуатацію РРО за формою, установленої в додатку 11 до Інструкції, з обліком того, що якщо буде потреба журнал може доповнюватися додатковими графами;
здійснювати реєстрацію цих документів у журналі як вхідних у строки, певні п. 163 Інструкції;
дотримуватися строків для завершення реєстрації РРО, установлених Наказом № 547, з урахуванням дати вступу цих документів, зафіксованої в журналі;
забезпечити зберігання журналу в підрозділі обслуговування платників.

У разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Тобто подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону № 265 та тягне накладення фінансових санкцій відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265 у таких розмірах:

вчинене вперше — 1 грн;

за кожне наступне вчинене порушення — 100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).

Крім того, відповідно до ст. 155¹ Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф у розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на — осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст. 155¹ Кодексу про адміністративні правопорушення? розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 Кодексу.

Реєстрація книг обліку розрахункових операцій

Реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

КОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі — РРО), при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша КОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої КОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

Підставою для реєстрації другої та наступних КОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку), яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС.

Розрахункові документи

Форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг затверджені наказом Мінфіну України від 21.01.2016 р. № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

Партнер Компанії Вікторія – Сервісний Центр РРО пропонує унікальну акцію для бізнесу.

Джерело: Інформаційно-аналітичний журнал «Вісник. Офіційно про податки» — офіційне видання Державної фіскальної служби України.

http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100006999-scho-potribno-znati-pro-vikoristannya-rro

http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100007110-scho-chekaye-za-vikoristannya-rro-strok-sluzhbi-yakogo-zakinchivsya

http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100007082-yak-reyestruyutsya-knigi-obliku-rozrakhunkovikh-operatsiy

http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100006903-yaki-nyuansi-slid-urakhuvati-pri-programuvanni-rozrakhunkovogo-dokumenta

http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100006878-reyestratori-rozrakhunkovikh-operatsiy-4?issue=5629

Зняття з податкового обліку підприємця

Зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65, ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок №1588).

Підставою для зняття фізичної особи – підприємця як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені п. п. 6 п. 11.18 розділу XI Порядку №1588 можуть проводитись за місцем перебування таких осіб при їх зверненні до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.

Відповідно до п. п. 6 п. 11.18 розділу XI Порядку №1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Врегулювання питань погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу при реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному ПКУ.

Коли після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує провадити діяльність, вважається, що вона розпочала діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Джерело: Головного управління ДФС у Тернопільській області

А Ви знайшли себе в плані перевірок податкової? Офіційно план перевірок ДФС на 2018 рік

Отже, ДФС опублікувало плани перевірок:

платників податків – юридичних осіб, а також фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів
самозайнятих осіб (підприємців та ін.)
платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”

Плани-графіки у форматі Excel

Шукайте себе в планах і правильно плануйте наступний рік!

Вам може бути цікаво: