Підприємець-роботодавець є мобілізовним. Що з його працівниками, яких також мобілізують?

   Практична ситуація:  у роботодавця – фізичної особи-підприємця мобілізували працівника у зв’язку з воєнними діями в Україні. Роботодавець виплачував цьому працівникові середній заробіток. Пізніше мобілізували також і самого роботодавця. Працівників більше немає. Бізнес не працює.
   Виникає питання, – чи зобов’язаний мобілізований підприємець виплачувати мобілізованому працівнику середній заробіток, якщо підприємницька діяльність у цей період не здійснюється?
    Очевидно, що за таких умов єдиним правильним рішенням буде припинити підприємницьку діяльність в повному обсязі. Інакше маємо вимогу Закону, яку практично виконати неможливо.

   У відповіді Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 06.07.2022 йдеться, що виплата середнього заробітку мобілізованим працівникам не залежить від призову фізичної особи-підприємця, яка є роботодавцем для них.

   Відповідь подаємо нижче.

 

У разі, якщо у вас виникла необхідність реєстраційних дій з припинення чи призупинення підприємницької діяльності, зняття з обліку в органах податкової служби, пенсійного фонду та ін., заповніть і відправте нам форму зворотного зв’язку щодо Вашого питання.

Форма зв’язку

    Наші контакти:

    Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

     

    Переваги Групи Вікторія:

    – досвідчені юристи, податкові консультанти, експерти, бухгалтери;
    – напрацьовані вдалі кейси;
    – наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
    – налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
    – справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

     




    І підприємець, і працівник у одній особі. Право на матеріальне забезпечення по вагітності і пологах

        Відповідно до ст. 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у вигляді матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і виплачується за весь період такої відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 ( у разі ускладнення пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів.

       Як часто трапляється, особа може мати одночасно і статус фізичної особи-підприємця, і статус працівника у іншого роботодавця. З цього виникають запитання: чи має право дана особа на матеріальне забезпечення у зв’язку з вагітністю і пологами одночасно як фізична особа – підприємець і як найманий працівник?.. яке місце для оформлення лікарняного є пріоритетнішим?..

       Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надано на запит наступну відповідь.

    Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

    ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ

    31.05.2016Р. №52-32-879

    на №1/0004377 від 13.05.16

    ТОВ «Універсальна правничо- фінансова

    аутсорсингова компанія «Вікторія»

    а/с 522,

    м. Чернівці, 58001

    Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула ваш лист щодо надання матеріального забезпечення фізичній особі-підприємцю за рахунок Коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд) у разі одночасної роботи такої особи за трудовим договором та повідомляє.

    У зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909, яким внесені зміни до Закону № 2464, з 1 січня 2016 року розмір єдиного внеску для усіх категорій платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) визначено в єдиному розмірі 22 відсотки бази нарахування єдиного внеску.

    Крім того, з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, вилучені такі особи, як фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; громадяни України, які працюють за межами України (абзаци 2 та 4 частини першої статті 10 Закону № 2464).

    Частиною першою та третьою статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105) визначено, що право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

    Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.

    Відповідно до статті 30 Закону №1105 матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

    Слід зазначити, що статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) визначено поняття трудового договору між працівником і власником підприємства, а також надано право працівнику додатково укладати трудовий договір на цьому ж або іншому підприємстві. Робота за наймом на цьому ж або іншому підприємстві відноситься до категорії – робота за сумісництвом, яка відповідно до статті 1021 КЗпП України оплачується за фактично відпрацьований час. При роботі за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір.

    Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

    Виходячи з цього суб’єкт господарювання (підприємець) не перебуває ні з ким у трудових відносинах, що в свою чергу не може вважатися роботою за сумісництвом за наявності основної оплачуваної роботи на умовах трудового договору.

    Враховуючи вищевикладене, нормами Закону № 1105 не передбачено надання фізичній особі-підприємцю, яка перебуває у трудових відносинах, матеріального забезпечення, як фізичній особі-підприємцю.

    Отже, фізичним особам-підприємцям, які одночасно працюють у роботодавців на умовах трудового договору (контракту) допомога по вагітності та пологах надається лише за основним місцем роботи та за сумісництвом.

    Заступник директора Т.А. Нагорна

    Вик. Петрова О. А. 425-12-04

     

    Клікніть для перегляду фотокопії/приховати

    Відповідь Фонду соцстраху по матеріальній допомозі

    Відповідь Фонду соцстраху по матеріальній допомозі (1)

     

    Компанія «Вікторія»




    Поворотна безвідсоткова фінансова допомога: виправлення помилки та відповідальність

       Відображення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (ПБФД) у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, має свої особливості. 

       В основному, ПБФД надходить підприємству від власних засновників. Цим обумовлені перші загальні запитання щодо відображення сум допомоги в податковому та бухгалтерському обліку.

        Нижче подаємо роз’яснення Державної фіскальної служби України (лист від 16.10.2014 №2359/Д/99-99-17-02-01-14)  щодо питань:

     

    1. Чи потрібно відображати поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, яку підприємство надало засновнику у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, якщо вона була повернута в строк, передбачений чинним законодавством?
    2. У разі, якщо вказану вище поворотну допомогу необхідно відображати у звіті форми 1 ДФ, то яку відповідальність тягне за собою невідображення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, якщо вона була повернута в строк, передбачений чинним законодавством?

     Роз'яснення ДФСУ, лист, сторінка 1

     Роз'яснення ДФСУ, лист, сторінка 2

     

    Департамент бухгалтерського аутсорсингу

    Компанія «Вікторія»




    Розраховуємо «декретні» правильно. Особливості визначення доходу

       Компанією «Вікторія» ініційовано запит до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати  працездатності стосовно розрахунку середньоденної заробітної плати для обчислення виплат за листком непрацездатності по вагітності та пологах.

    Запитання виникло з практичної ситуації, описаної нижче.

              Працівниця, яка прийнята на роботу 01 лютого 2012 року, йде у відпустку по вагітності та пологах з 01 жовтня 2014 року. У липні 2014 року за результатами перевірки інспекції праці даному працівнику було донараховано заробітну плату за попередній 2013 рік у розмірі 846,00 грн. Запитання:

    1. Чи включається сума донарахованої заробітної плати у розмірі 846,00 грн. до розрахунку середньоденної заробітної плати для обчислення листка непрацездатності по вагітності та пологах?

     

         Фондом соціального страхування з тимчасової втрати  працездатності надано розширену відповідь на задане запитання, – фотокопія листа від 24.10.2014р. №5-44/Д2240з-348 подається далі.

     Відповідь соцстраху

    Сторінка 2 відповіді соцстраху

    Департамент бухгалтерського  аутсорсингу

    Компанії «Вікторія»




    Визначення виплат по непрацездатності у разі відпустки «за власний рахунок»

       Компанією «Вікторія» отримано узагальнююче роз’яснення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо розрахунку виплат по непрацездатності.

       Так, Виконавчою дирекцією роз’яснено, що при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності із розрахункового періоду дні відпустки без збереження заробітної плати, надані застрахованій особі, не виключаються, оскільки така відпустка не відноситься до “поважних причин”. Як наслідок, – сума виплат по тимчасовій втраті непрацездатності порівняно зменшується.
          Скан роз’яснення нижче:

    Роз'яснення Фонду соцстрахуРоз'яснення Фонду соцстраху 2

    Департамент бухгалтерського аутсорсингу
    Компанії «Вікторія»