Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України потрібна для застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування щодо доходів, отриманих з іноземних джерел.

Ця довідка підтверджує, що особа (фізична чи юридична) є резидентом України відповідно до Податкового кодексу України та норм міжнародних договорів.

---

🧾 Порядок отримання довідки

Нижче — покрокова інструкція для платника податків:

---

⚠️ Підстави для відмови у видачі довідки

Контролюючий орган може відмовити з таких причин:

• особа не відповідає критеріям резидента України згідно з ПКУ (підп. 14.1.213 [п. 14.1 статті 14]);

• немає даних про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб / фізосіб-підприємців/фізосіб-платників податків;

• відомості в заяві не відповідають даним, що містяться у системах контролюючого органу;

• документи подані особою, яка не має на це повноважень (наприклад, неправильно оформлений представник);

• іноземна компанія, яка має місце ефективного управління в Україні, не набула або відмовилася від статусу податкового резидента України (у випадках, передбачених п. 133.1.5 ПКУ). 

 

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

Група Компаній Вікторія

Призначення граф 31–33 та поріг звільнення (2 млн євро)

Графи 31–33 Звіту про контрольовану іноземну компанію (КІК) містять перелік операцій КІК з певними категоріями нерезидентів (зокрема, з нерезидентами в “низькоподаткових” юрисдикціях, пов’язаними особами-нерезидентами та нерезидентами з визначеними організаційно-правовими формами). Ці дані зазначаються з деталізацією по кожній операції (контрагент, країна, код платника тощо) і слугують податковій для контролю трансфертного ціноутворення (ТЦУ) та діяльності КІК.

Відповідно до підпункту 39^2.4 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо сукупний дохід КІК не перевищує 2 млн євро за звітний період, контролююча особа має право не включати прибуток цієї КІК до оподатковуваного доходу (так звана “пільга 2 млн євро”). Простіше кажучи, прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні, якщо виконано критерій доходу ≤ 2 млн євро. Однак навіть у таких випадках контролер все одно зобов’язаний подати Звіт про КІК і заповнити відповідні розділи для розкриття інформації. Дані граф 31–33, хоча й не впливають прямо на поточне оподаткування “звільненого” КІК, потрібні податковій для майбутнього аналізу. До прикладу, ДПС отримує додаткову інформацію про “дружні” КІК, про перетікання доходів на офшорні компанії (що зменшує податкові зобов’язання КБВ – фізичної особи резидента), використання інших схем перенесення чи зменшення податкового навантаження навіть з країни резидентства КІК

 Іншими словами, якщо прибуток КІК зараз не оподатковується, податковий орган все одно збирає інформацію про її операції для контролю в наступних періодах.

Обов’язковість заповнення граф 31–33 при звільненні КІК

Спочатку норми ПКУ щодо заповнення граф 31–33 за умов звільнення КІК від оподаткування трактувалися неоднозначно. У 2023 – на початку 2024 року податкові органи в роз’ясненнях фактично дозволяли не заповнювати графи 31–33, якщо застосовується пільга 2 млн євро (така позиція була оприлюднена в базі ЗІР, питання ID 40810, та підтверджена низкою індивідуальних податкових консультацій).

Проте у квітні 2024 року Державна податкова служба змінила підхід. У листі №3/2024 від 17.04.2024 р. (п. 2.6) податкова чітко зазначила, що ПКУ не містить жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті інформацію в графах 31–33. Цю позицію підтверджено також низкою ІПК у травні 2024 р. – податківці наголосили, що навіть якщо КІК звільнений від оподаткування, рядки 31–33 Звіту про КІК підлягають заповненню. Наведемо цитату з роз’яснення: «статтею 39^2 ПКУ не встановлено окремих правил або виключень для контролюючої особи щодо невідображення у Звіті інформації… отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту». Таким чином, станом на 2024–2025 рр. офіційна позиція ДПС однозначна: контролююча особа повинна заповнювати графи 31–33 Звіту про КІК навіть за наявності “пільгового” статусу КІК.

Відповідальність за неналежне відображення інформації

Невиконання вимоги щодо розкриття всіх необхідних відомостей у Звіті про КІК (наприклад, якщо контролер неповно відобразив операції у графах 31–33) загрожує суттєвими штрафами. Згідно з п.120.7 ПКУ, передбачено штраф 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік) — залежно від того, що більше, за кожен випадок не відображення або неправдивого відображення інформації, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий випадок. У 2025 році максимальний розмір цього штрафу оцінювався приблизно в 3,03 млн грн за кожне порушення. Отже, ціна питання дуже висока, навіть якщо йдеться лише про формальне порушення в заповненні звіту.

Варто зазначити, що наразі, в умовах дії воєнного стану, безпосереднє застосування штрафів призупинено. Відповідно до п. 72 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (зі змінами, внесеними Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за КІК-порушення, вчинені в період з 01.01.2022 р. до кінця місяця скасування воєнного стану, за умови, що контролююча особа виконає свої обов’язки протягом 6 місяців після завершення воєнного стану. Також на цей період контролер (та посадові особи) звільнений від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК. Але після закінчення війни мораторій сплине, і податкова матиме право накладати вищезазначені штрафи. Таким чином, тим, хто скористався пільгою і не заповнив графи 31–33, доведеться дооформити звіти протягом пільгового періоду, щоб уникнути багатомільйонних санкцій у майбутньому.

Судова практика та перспективи оскарження

На сьогодні прямої судової практики щодо штрафів за невідображення операцій у графах 31–33 Звіту КІК ще немає. Правила КІК запрацювали лише з 2022 року і наразі діє мораторій на штрафи, тож перші судові спори очікуються після завершення воєнного стану (коли ДПС почне штрафувати контролерів, які не виправили звіти). Втім, фахівці вже зараз прогнозують, як можна буде захищатися у таких спорах. Одним із ключових аргументів може стати презумпція правомірності дій платника податків у разі неоднозначності норм (пп. 4.1.4 ПКУ): сам закон містить принцип, що всі неясності трактуються на користь платника. У нашому випадку є очевидна неоднозначність трактування вимоги заповнення граф 31–33 – про це свідчить хоча б те, що позиція податкової змінилася (спершу дозволяли не заповнювати, згодом заборонили). Таким чином, контролер, який не наводив операції у графах 31–33, посилаючись на офіційні роз’яснення ДПС того часу, може в суді доводити відсутність своєї вини та правомірність своїх дій. Додатково зазначають, що відсутні будь-які збитки для бюджету (оскільки прибуток КІК і так не оподатковувався), а накладення величезного штрафу за суто технічне порушення виглядало б непропорційним (принцип співмірності покарання). Отже, у майбутніх спорах суд може взяти до уваги ці обставини та стати на бік платника, якщо той діяв відповідно до тодішніх роз’яснень і не завдав шкоди державі.

Короткі відповіді на ключові питання

• Чи потрібно відображати операції в графах 31–33, якщо дохід КІК не перевищує 2 млн євро? – Так. Навіть «звільнений» від оподаткування КІК зобов’язаний заповнити ці графи Звіту. Податкові органи наголошують, що ПКУ не передбачає виключень, отже інформація про такі операції підлягає відображенню.

• Чи були роз’яснення щодо незаповнення граф 31–33 раніше? – Так, але позиція змінилась. Раніше податкова в індивідуальних консультаціях дозволяла не наводити ці дані при виконанні умови пільги. Однак з квітня 2024 р. ДПС чітко заявила про обов’язковість заповнення граф 31–33 навіть для КІК з доходом ≤ 2 млн євро.

• Чи є законодавчі підстави не заповнювати ці графи? – Ні. Вимога розкривати інформацію у графах 31–33 встановлена нормами ПКУ, без будь-яких винятків для випадків пільгового оподаткування. Іншими словами, це прямий обов’язок, визначений законом, а не просто рекомендація.

 

У податковій накладній замість контрагента ТОВ Паляниця зазначено Паляниця ТОВ. Чи є це помилкою? Чи втрачається право на податковий кредит?

Коротка відповідь (спойлер): Порушення порядку викладення найменування, а саме розміщення організаційно-правової форми після назви юридичної особи не є істотною помилкою, яка позбавляє права на податковий кредит в загальному випадку.

Однак, для уникнення зайвої уваги податкових органів ситуацію слід все ж фіналізувати наступним чином:

• врегулювати питання з контрагентом через РК щодо раніше отриманих ПН;
• досягнути згоди з контрагентом щодо коректного зазначення найменування у майбутніх ПН;
• отримати індивідуальну податкову консультацію щодо конкретного випадку у минулому або;
• скористатись ІПК контрагента, якщо таке питання вже розглядалось у ІПК, отриманій контрагентом.

 

 ОБҐРУНТУВАННЯ ВІДПОВІДІ

Назва та Найменування Юридичної Особи у Господарському / Цивільному  Обороті

Відповідно до ст. 90 Цивільного кодексу України (ЦК) юридична особа повинна мати найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Тобто повне найменування включає дві обов’язкові частини: організаційно-правову форму (ОПФ) та власне назву підприємства.

Юридична особа може мати й скорочене найменування (це не обов’язково). Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Отже, Кодекс не визначає послідовності у викладі найменування, а лише вказує на складові.

Крім того, найменування юридичної особи – це ширше поняття і включає в себе назву.

Іншими словами, назва не є тотожним найменуванню поняттям.

Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб…” № 755-IV (ст. 8) встановлено, що вимоги до написання найменування визначає спеціально уповноважений орган з питань реєстрації. Наразі таким органом є Міністерство юстиції України, яке затвердило детальні правила написання найменування.

Чинним є наказ Мін’юсту № 368/5 від 05.03.2012 (зі змінами), яким затверджено Вимоги щодо написання найменування юридичної особи. Ці вимоги є обов’язковими при державній реєстрації. Згідно з п. 3.1 Вимог, **назва юридичної особи береться в лапки та наводиться безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання. Іншими словами, найменування повинно будуватися за схемою: організаційно-правова форма + «назва». Приклад: правильним записом найменування є «ТОВ “Паляниця”», де “ТОВ” – організаційно-правова форма (приватне акціонерне товариство), а «Паляниця» – власна назва / назва.

Таким чином, офіційне оформлення найменування зі скороченням ОПФ після назви в установчих документах не відповідає вимогам наказу Мін’юсту.

 

Вимоги до Назви в Податковій Накладній

Форма податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015  № 1307 передбачає реквізит «Найменування…» продавця.

Разом з тим, ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, зокрема, вимогу зазначення повної або скороченої назви згідно статутних документах юридичної особи – продавця товарів/послуг. Іншими словами, назва підприємства в накладній має точно відповідати тій, що зафіксована в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) та статуті. І йдеться саме про назву, а не найменування.

Далі, якщо виходити з ст. 5 Податкового кодексу України, то термін назва та найменування використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Тобто – повертаємось до ст. 90 ЦКУ.

Це означало би, що Податковий кодекс вимагає саме зазначення у податковій накладній назви контрагента, – найменування без організаційно правової форми.

І вже далі Наказ №1307 розширює вимогу відносно реквізиту «Назва», наданого ст. 201 ПКУ і встановлює вимогу зазначення в податковій накладній саме «Найменування».

Отже, існує суперечність між вимогами ПКУ та Наказу № 1307. А відповідно п. 56.21 ст. 56 ПКУ платнику можна обирати поведінку, трактуючи норми податкового законодавства на свою користь.

В загальному ж розумінні та у практиці поточного застосування Наказу № 1307, організаційно-правова форма (наприклад, ТОВ, ТОВ) зазвичай є частиною найменування і має стояти там само, де й у статуті та ЄДР (вище ми дійшли висновку, що найменування юридичної особи у статуті має відповідати відомостям в ЄДР).

Приклад: Якщо в ЄДР компанія зареєстрована як «ТОВ “Паляниця”», то саме таку назву для уникнення питань з боку податкових органів слід наводити в податковій накладній. Вказання її як «Паляниця ТОВ» вважається відхиленням від статутного формулювання.

 

Роз’яснення ДПС та Індивідуальні Податкові Консультації

На жаль, ДПС на цей час прямо не висловлювалась відносно того, чи є порушення порядку викладу найменування у податковій накладній підставою для позбавлення податкового кредиту. Однак, є подібні кейси.

Так, Податкова служба України (ДПС)  у своїх офіційних роз’ясненнях неодноразово наголошувала на необхідності точної відповідності назв. Зокрема, в індивідуальній консультації Офісу великих платників податків (лист ДФС від 20.06.2019 №2822/ІПК/28-10-27-01-11) зроблено однозначний висновок: якщо у податковій накладній назва покупця не відповідає формулюванню в його статутних документах, така накладна вважається складеною з порушенням норм ПКУ. Податківці стверджують, що це перешкоджає ідентифікації здійсненої операції (сторін угоди) і тому суми ПДВ за такою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту. Аналогічну позицію висловлено й для помилки в назві продавця: невідповідність назви статутній також трактують як порушення, що позбавляє права на кредит до виправлення.

Втім, податківці розрізняють суттєві та несуттєві помилки. В пізніших консультаціях ДПС зазначалося, що незначна помилка у назві платника ПДВ, за правильного ІПН, не заважає ідентифікувати сторони – таку накладну можна не виправляти. Наприклад, орфографічна описка (як-от пропущена літера в слові “підприємство”) не є критичною – вона не заважає ідентифікувати операцію, її сторони, суму та зміст. ДПС прямо вказує, що така орфографічна помилка «не може бути єдиною підставою» для визнання накладної неправильною і відмови в податковому кредиті. Тому в ситуації, коли організаційно-правова форма стоїть після назви, а не перед нею (як у прикладі з «Паляниця ТОВ»), податкові органи формально зафіксують невідповідність статутній назві, але якщо більше жодних розбіжностей немає, це не повинно автоматично позбавляти права на кредит.

Узагальнена позиція ДПС на поточний момент така: зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для податкового кредиту, якщо помилки в реквізитах не заважають однозначно встановити учасників операції, її предмет і суму. В офіційному повідомленні ДПС у ЗІР зазначено, що право на кредит за накладною, складеною з порушенням (з неправильною назвою тощо), виникає лише після виправлення помилки шляхом складання розрахунку коригування. Однак одночасно податкова підтвердила: якщо накладна зареєстрована і помилка не заважає ідентифікувати зміст операції, період, сторони та суму податку, покупець має право включити суму ПДВ до кредиту. Тобто вирішальним є критерій ідентифікації. В разі помилки, податківці радять постачальнику виправити її через “нульовий” розрахунок коригування (в якому правильна назва прописується замість помилкової).

 

Думка Експертів

Бухгалтерські експерти загалом підтримують підхід, що невелика невідповідність у назві не повинна призводити до втрати податкового кредиту, адже помилка не впливає на реальність операції. Важливим ідентифікатором є індивідуальний податковий номер (ІПН) контрагента – якщо його вказано правильно, то контрагент однозначно визначений. Так, видання «Податки & бухоблік» зазначало, що виправляти описку в назві не потрібно, коли покупця можна визначити й за ІПН. Експерти посилаються на п.201.10 ПКУ: зареєстрована податкова накладна є достатньою підставою для податкового кредиту, якщо помилки не спотворюють ключових даних операції.

 

Судова Практика щодо Невідповідності Назви

Судові рішення в спорах із податковими органами, як правило, стають на бік платників податків, якщо неточності у реквізитах не заважають встановити сторони та обставини операції. Верховний Суд у багатьох постановах підтвердив: формальні помилки в накладній самі по собі не є підставою для позбавлення права на податковий кредит, якщо реальність господарської операції не ставиться під сумнів і дані накладної дозволяють ідентифікувати її учасників. Наприклад, у справі №816/2034/15 (постанова КАС ВС від 10.11.2020) Суд зазначив, що спірні накладні містили всі реквізити, які дають змогу повністю ідентифікувати сторони правовідносин та господарські операції, і податковий орган не заперечував реальність цих операцій. Відповідно, претензії щодо оформлення документів були визнані безпідставними. Іншими словами, якщо компанія-продавець фактично існує і є платником ПДВ, операція здійснена, а помилка – лише в порядку слів назви, то суди розцінюють це як несуттєву ваду, що не може звести нанівець право покупця на податковий кредит.

Показово, що навіть сама податкова служба, коментуючи судову практику, погоджується: зареєстрована податкова накладна не буде підставою для кредиту тільки якщо контролери доведуть фіктивність операції або неможливість ідентифікувати її основні параметри. А невелика плутанина з найменуванням контрагента аж ніяк не є доказом фіктивності. Тому судова практика формує підхід, близький до доктрини «пріоритету суті над формою»: поки за накладною стоїть реальна поставка між конкретними платниками ПДВ, податковий кредит не може бути скасований лише через неточність у назві компанії.

 

Висновки

Вказування організаційно-правової форми після назви замість перед нею (як у випадку “Паляниця ТОВ” замість “ТОВ “Паляниця””) формально є помилкою заповнення реквізиту «Назва підприємства». Проте така помилка, як правило, не є фатальною. За умови, що всі інші обов’язкові реквізити в порядку (правильні ІПН, адреси, суми, номенклатура тощо) і з накладної однозначно зрозуміло, хто продавець і покупець, податковий кредит зберігається. Податкові органи рекомендують виправити неточність через розрахунок коригування, але сама по собі вона не робить накладну недійсною. Відповідно до податкового законодавства і роз’яснень ДПС, такий недолік не позбавляє права на податковий кредит, якщо не заважає ідентифікувати сторони та сутність операції.

Переставлена місцями абревіатура (ТОВ/ТОВ) – технічна помилка, а не підстава для невизнання податкової накладної. Офіційні консультації ДПС та судова практика підтверджують: податковий кредит не втрачається через невідповідність назви в накладній даним ЄДР, якщо це не спотворює інформації про учасників та умови постачання. Таким чином, переставлення скорочення організаційно-правової форми не впливає на правомірність податкового кредиту, якщо інші реквізити дозволяють однозначно ідентифікувати сторони операції

Посилання:
Правові позиції ДПС

1. Розмір букв у назві не має значення [zir.tax.gov.ua]
2. Чи потрібно виправляти податкову накладну, у якій помилка лише в найменуванні платника [intelserv.net.ua]
3. Регіональна ІПК: якщо помилка у найменуванні заважає ідентифікувати операцію [ipk.vobu.ua]
4. Помилка у назві покупця: чи буде податковий кредит [news.dtkt.ua]
5. ІПК від 29.10.2019 р. № 1071/6/99-00-07-03-02-15/ІПК [uteka.ua]
6. Роз’яснення регіональної ГУ ДПС, – якщо помилка заважає ідентифікувати операцію, то навіть зареєстрована ПН не дає права на податковий кредит [zp.tax.gov.ua]

Позиції фахівців, експертів

1. Помилка в назві, але решта вірно – виправляти не потрібно [i.factor.ua]

Судова практика касаційних інстанцій

1. Постанова ВС КАС, 10.07.2020 справа №816/2034/15 (помилка реквізиту адреси не призводить до втрати права на ПК);
2. Постанова ВС КАС, 10.07.2020 справа №822/1616/17 (формальні недоліки у реквізитах не призводять до втрати права на ПК);
3. Постанова ВС КАС, 19.11.2019 справа № 1570/5355/2012 (помилка у реквізитах найменування покупця не призводить до втрати права на ПК)
4. Постанова ВС КАС, 04.10.2023 справа № 822/1616/17 (помилка навіть у обов’язкових реквізитах не має безумовного наслідку втрати права на податковий кредит).

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

Група Компаній Вікторія

 

1.Для яких фіскальних цілей в Звіті КІК графи 31-33
– якщо пільга 2 млн. євро не застосовується – графи 31–33 Звіту, згідно з ПКУ, призначені для оподаткування доходів контролюючої особи за принципом “витягнутої руки” (очевидна пряма потреба);
– якщо пільга 2 млн. євро застосовується – Інформація про операції КІК потрібна податковій для контролю діяльності КІК в майбутніх періодах, аналізу ТЦУ-ризиків тощо, навіть якщо зараз ці операції не впливають на оподаткування (очевидно, потреба не явна).

2. Розмір відповідальності за неповне відображення інформації у Звіті КІК
– 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік), залежно що більше, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий факт. Максимальний розмір цього штрафу в 2025 році сягає ~3,03 млн грн за кожне порушення.

3. Воєнний мораторій на відповідальність
– відповідно до п.72 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (зміни внесені Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за порушення, вчинені з 01.01.2022 до кінця місяця, у якому буде скасовано воєнний стан, за умови що контролююча особа виконає свої обов’язки, передбачені ст.39^2 ПКУ, протягом 6 місяців після припинення. Також на цей період контролер та його посадові особи звільнені від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК

4. Хронологія зміни позиції ДПС щодо обов’язку заповнення граф 31-33
– до квітня 2024 ДПС повідомляла про необов’язковість заповнення граф, якщо застосовується пільга 2 млн. євро («ЗІР» (питання ID 40810), ІПК №806/ІПК/99-00-21-02-03-06 від 03.04.2023; №112/ІПК/99-00-24-03-03 від 08.01.2024; №772/ІПК/11-28-23-09 від 16.02.2024; №731/ІПК/99-00-21-02-03 від 14.02.2024; №1715/ІПК/99-00-24-03-03 від 01.04.2024);
– з квітня 2024 ДПС оприлюднено лист №3/2024 від 17.04.2024, де у п. 2.6 податківці заявили, що ПКУ не передбачає жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті про КІК інформацію в графах 31-33.

5. Судова практика
– прямої судової практики саме щодо штрафів за графи 31–33 Звіту КІК поки що немає, адже: (a) правила КІК є новелою (діють з 2022 р.), (b) на період воєнного стану діє мораторій на застосування штрафів. Очікується, що перші такі спори можуть з’явитися після завершення війни, коли ДПС почне штрафувати тих контролерів, хто не виправить звіти протягом пільгових 6 місяців.

6. Обґрунтування позиції в суді щодо відсутності обов’язку заповнення гр. 31-33
– презумпція правомірності рішення платника податків. ПКУ містить фундаментальний принцип, згідно з яким у разі, якщо норма закону припускає неоднозначне трактування прав та обов’язків платників або контролюючих органів, рішення приймається на користь платника податків (пп.4.1.4 ПКУ)
У нашому випадку очевидна неоднозначність у трактуванні вимоги заповнення граф 31–33 за умов звільнення: сама ДПС протягом 2023 – початку 2024 р. трактувала норми ПКУ в один спосіб (дозволяла не заповнювати), а у квітні 2024 р. – інакше. Це класичний приклад нормативної невизначеності.
– дотримання ІПК. Навіть за відсутності прямої ІПК, платник може вказати, що його дії відповідали офіційній позиції податкової на той час, опублікованій у базі ЗІР та листах.
– відсутність складу правопорушення. Штраф за 120.7 ПКУ є фінансовою санкцією, що накладається без доведення “вини” в класичному розумінні, проте принцип вини в податкових правопорушеннях все ж враховується (ст.109 ПКУ). Вина платника полягає у невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків. Тут же контролер виконав свій обов’язок (подав звіт) і мав підстави вважати, що заповнив його правильно. Суспільно небезпечні наслідки відсутні – податок не занижено, держава не зазнала збитків.
– співмірність (пропорційність) санкції. Принцип верховенства права вимагає, щоб санкція була пропорційною порушенню. У нашому випадку потенційний штраф є вкрай великим (до кількох мільйонів гривень), тоді як порушення – суто формальне. В практиці ЄСПЛ надмірно суворі штрафи за незначні провини можуть розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу (непропорційне втручання в майнові права).
У даній ситуації відсутні недорахування бюджету, тому накладення максимального штрафу за чисто технічну прогалину суперечить цілям податкових санкцій (які за задумом повинні стимулювати сплату податків). Цей аргумент доповнює основні, підкреслюючи несправедливість покарання.
– з логіки Податкового кодексу інформація граф 31-33 в цілях оподаткування використовується лише у взаємозв’язку з пп. 39-2.3.2.4 ПКУ. Тобто, якщо би не було пільги, то прибуток КІК міг би бути перерахованим за правилами «витягнутої руки».

7. Воєнний стан і виконання обов’язків у відстрочений строк
– контролююча особа має законне право скористатися пільговим періодом і подати уточнюючий повний Звіт про КІК протягом 6 місяців після завершення воєнного стану без штрафів. Якщо платник це зробить – наприклад, доповнить раніше поданий звіт інформацією про операції – то згідно з п.72 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ штрафи взагалі не можуть бути накладені.

8. Як ДПС може виявити те, що КІК не відобразив інформацію в гр. 31-33
– джерела офіційної інформації, яка отримується автоматично податковим органом (CRS, FATCA, CbC тощо) не розкриває суті операції, в т.ч. контрагентів;
– можливості двостороннього обміну податковою інформацією. Україна є учасницею Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (OECD/Council of Europe), яка набула чинності для нас у 2009 році (ратифікована Законом №677-VI від 17.12.2008, протокол до неї – Законом №21-VII від 11.01.2013). Однак, така податкова інформація обмежується у загальному випадку лише фінансовою звітністю іноземної компанії, реєстраційною інформацією, а не розкриттям суті операцій.
– у разі цілеспрямованого запиту в порядку кримінальних проваджень. Це, своєю чергою, імовірно лише у випадку якщо контролююча особа ухилилась від сплати податків дотично до КІК і дуже малоймовірно, якщо особа застосовувала підставно пільгу щодо невключення доходів через недосягнення порогу 2 млн. євро.

 

 

Блокування податкової накладної – стресова ситуація для бухгалтера. Від того, наскільки якісно ви підготуєте пояснення та підтвердні документи, залежить успішність розблокування. У цій статті розглянемо, як правильно скласти пояснення: яку структуру воно має містити, які документи додати, яких помилок уникати і яким стилем писати, щоб переконати податкову службу. Поради носять практичний характер – замість шаблонів зосередимось на ключових моментах і логіці викладення інформації. Наголосимо, – Компанія “Вікторія” має суттєвий позитивний досвід у підготовці поясненнь та розблокуванні податкових накладних. То ж навіть у разі труднощів, можете звернутись за допомогою наших фахівців.

Структура пояснення: ключові елементи

Готуючи пояснення для розблокування ПН, варто дотримуватися чіткої структури. Податківці радять повністю розкрити суть операції, її ділову мету та пов’язані обставини. Наші фахівці рекомендують включити такі розділи (логічні блоки):

1. Загальні відомості про підприємство. Вкажіть повну назву компанії, код ЄДРПОУ, дату реєстрації та статус платника ПДВ. Коротко опишіть основні види діяльності і зазначте КВЕДи. Тут же доречно згадати наявність матеріально-технічної бази та персоналу – особливо ті ресурси, що прямо залучені у заблокованій операції. Ця інформація підтверджує легітимність бізнесу, його самодостатність і вашу спроможність виконувати такі операції (наприклад, наявність складів, обладнання, кваліфікованих працівників тощо).

2. Опис господарської операції (заблокованої ПН). Докладно опишіть саму операцію, що стала підставою для складання податкової накладної. Зазначте, хто є контрагентом (покупцем/замовником), що саме було поставлено або які послуги надано, у якій кількості та на яку суму. Включіть основні дати та хронологію подій, які передували виникненню ПН (наприклад, дата укладання договору, відвантаження товару, підписання актів тощо). Ваше завдання – прозоро показати реальність операції та її відповідність умовам договору і вимогам законодавства. Операція має бути так описаною, щоб це було зрозуміло податківцям: не ускладнюйте виклад великою кількістю зворотів, довгими реченнями – податківці, якщо читатимуть, можуть втратити логічний зв’язок.

3. Деталі постачання та ресурси, залучені в операції. Доповніть опис операції інформацією про те, звідки походять товари чи ресурси для її виконання. Опишіть ваших постачальників: у кого закуплено товар або сировину, які матеріали чи послуги використано для виконання заблокованої операції. Також вкажіть, на якій базі виконана операція: наприклад, чиїми силами та обладнанням вироблено чи доставлено товар. Підкресліть, що всі основні засоби, задіяні в угоді, офіційно обліковані (перевірте подання форми 20-ОПП по них). Цей розділ демонструє податковій реальність бізнес-процесу “від початку до кінця” – від придбання до реалізації.

4. Ділова мета операції та економічний ефект. Обґрунтуйте, навіщо проведена ця операція з точки зору бізнесу. Чітко сформулюйте ділову мету: наприклад, отримання прибутку від продажу, забезпечення виробництва сировиною, вихід на нового ринку збуту тощо. Наведіть розрахунки або показники, якщо можливо: наприклад, очікуваний прибуток або маржинальність угоди. Мета цього пункту – довести, що операція не є фіктивною, має економічний сенс і вигоду для підприємства (причинно-наслідковий зв’язок між угодою та отриманням прибутку вже має бути зрозумілим).

5. Пояснення причин блокування та ваші контраргументи. В окремому блоці варто зазначити, чому податкова зупинила реєстрацію ПН, і чому ви вважаєте це рішення хибним або таким, що підлягає скасуванню. У квитанції про зупинення, як правило, вказується загальна причина (наприклад, відповідність певним критеріям ризиковості операції чи платника). Покажіть, що ви проаналізували цю причину. Наприклад: якщо зазначено перевищення обсягу постачання – поясніть, що такий обсяг обґрунтований (сезонність, разове велике замовлення, наявність запасів тощо). Якщо причиною є ризиковість контрагента – підкресліть, що контрагент реальний, надайте дані про нього (але не виправдовуйтесь за самого контрагента, просто акцентуйте на реальності операції). В цьому розділі ви фактично спростовуєте підстави блокування, спираючись на факти та докази. Будьте лаконічні й конструктивні: мета – переконати комісію, що ризиків немає і рішення про блокування слід переглянути. Не переобтяжуйте як цей, так й інші блоки частими форматуваннями тексту. Форма також має значення.

6. Позитивна податкова історія та репутація платника. За можливості, надайте кілька штрихів щодо вашої податкової дисципліни. Зазначте, що підприємство своєчасно сплачує податкові зобов’язання, не має податкового боргу, сумлінно подає звітність. Якщо у вас раніше успішно реєструвалися аналогічні накладні або загалом діяльність стабільна – згадайте і про це. Мета цього пункту – показати, що ви добросовісний платник, для якого блокування ПН – швидше виняток, ніж правило.

7. Перелік документів (додатків). Наприкінці пояснення доцільно зробити чіткий список усіх документів, що додаються. Перерахуйте назви документів або груп документів, які ви прикріплюєте до пояснення, із зазначенням їх реквізитів (дата, номер) при наявності. Бажано згрупувати додатки за категоріями (наприклад: договори, накладні, платіжні документи тощо) і подати цей перелік окремим абзацом – так перевіряючому буде легше звірити ваші файли з текстом пояснення. Не перевантажуйте перелік сторонніми паперами, але й нічого важливого не пропустіть – кожен документ має доповнювати картину реальності операції. (Детальніше про вибір документів – у наступному розділі.)

8. Заключна частина з проханням. Завершуйте пояснення ввічливим проханням зареєструвати податкову накладну. Підсумуйте все викладене і ясно вкажіть, що на підставі наданих доказів ви просите податковий орган відновити реєстрацію зазначеної ПН в ЄРПН. Це останній акцент, який нагадує про головну мету звернення.

Структуру можна варіювати під конкретну ситуацію, але перелічені елементи бажано висвітлити. Така послідовність допоможе логічно донести інформацію до комісії, «розкласти по поличках» всі обставини угоди і розвіяти можливі сумніви.

Підтвердні документи: що варто додати

Документи-додатки – це ваші докази реальності операції. Їх потрібно підібрати уважно. Чинні правила (Порядок №520 Мінфіну) прямо не обмежують перелік підтвердних документів, але податкова в своїх рекомендаціях називає такі типові категорії документів:

• Договори з контрагентами (та всі додатки до них). Це основа угоди, що підтверджує домовленості між сторонами. Якщо були специфікації, додаткові угоди – додавайте і їх.

• Первинні документи щодо постачання/придбання: накладні (видаткові, товарно-транспортні), акти приймання-передачі виконаних робіт/послуг, рахунки-фактури, інвойси тощо. Ці документи підтверджують факт здійснення господарської операції (відвантаження товарів, надання послуг).

• Транспортні та складські документи. Якщо доставка товару здійснювалась транспортом – додайте товарно-транспортні накладні, журнали відвантаження, документи щодо зберігання на складі, інвентаризаційні описи запасів, якщо це релевантно до угоди.

• Платіжні документи: банківські виписки, платіжні доручення, квитанції про оплату. Вони підтвердять рух коштів за операцією (оплату від покупця, передоплату постачальнику тощо).

• Документи щодо відповідності та якості продукції. Якщо предметом постачання були товари, для яких важливі сертифікати, паспорти якості, декларації відповідності – надайте їх копії. Особливо якщо наявність таких документів передбачена договором або законом.

• Інші документи, що підтверджують інформацію з податкової накладної. Сюди можуть входити будь-які папери, які прямо стосуються угоди: технічні завдання, переписка з клієнтом (за потреби), калькуляції собівартості, фотозвіти про виконані роботи, тощо. Головне, щоби кожен документ мав стосунок до заблокованої ПН і допомагав довести реальність операції. Зважте, – якщо не податкова читатиме пояснення і оцінюватиме його на повноту, то далі, у разі незадоволення прохання розблокувати, – адміністративне та судове оскарження. Суд чутливий до обсягу доказів, що ви надаєте податковій для розблокування податкової накладної / розрахунку коригування.

Практичні поради щодо оформлення додатків:

• Скануйте з оригіналів. Усі копії документів знімайте саме з оригіналів, на яких стоять “живі” підписи та печатки (якщо вони ставились). Електронна система перевірки може відхилити файли, де відсутні реквізити підписів/печаток, оскільки такі документи не матимуть юридичної сили. Завіряти копії спеціально не потрібно – достатньо правильно зробленого скану.

• Дотримуйтесь вимог до файлів. Зверніть увагу на технічні обмеження: один файл (у форматі PDF, PNG, JPG) має бути не більше 2 МБ, але ви можете об’єднати в ньому кілька сторінок чи документів (лише б сумарний розмір ≤ 2 МБ). До одного повідомлення дозволено прикріпити до 100 файлів. Назви файлів робіть зрозумілими (щоб було видно, що всередині). Це полегшить роботу інспектору.

• Структуруйте та перелічіть документи. Як вже згадувалось, при великій кількості файлів згрупуйте їх за видами і дайте порядкові номери. У самому поясненні в кінці наведіть повний перелік доданих документів із нумерацією. Наприклад: “1. Договір №__ від __ (на __ сторінках); 2. Специфікація до договору (на __ стор.); 3. Видаткова накладна №__ від __; 4. Банківська виписка від __ на суму __; …”. Такий список – своєрідна карта для перевіряючого.

• Вибирайте релевантні докази. Не варто завантажувати усі документи, які є на підприємстві. Надмірний пакет може ускладнити аналіз (інспектор фізично не буде глибоко вчитуватися в сотню паперів). Водночас подання надто мало документів – серйозна помилка. Знайдіть баланс: додайте достатньо доказів, щоб підтвердити кожен аспект операції, що викликав сумнів у податкової, але не дублюйте зайвого. Принцип такий: жодного “пробілу” в історії угоди, і нічого зайвого поза цією історією.

Дотримуючись цих рекомендацій, ви подасте компактний, інформативний і зручний для перевірки пакет документів. Це значно підвищить шанси, що вашу ПН розблокують без додаткових запитів.

Типові помилки при підготовці пояснення

Розглянемо поширені помилки, яких припускаються платники, готуючи пояснення на розблокування, – щоб ви могли їх уникнути:

• Поспіх та неналежна підготовка. Отримавши «квитанцію щастя» про зупинку ПН, бухгалтер природно хоче якнайшвидше вирішити проблему. Але квапливість часто грає злий жарт. Типові наслідки: відправлені сирі, необдумані пояснення, помилки у заповненні форми, подача документів урозбіж (окремо від пояснення) тощо. У результаті висока вірогідність відмови. Пам’ятайте: у вас є до 365 календарних днів з дати блокування, щоб подати пояснення й документи. Звісно, тягнути рік не варто (контрагент чекає реєстрації, гроші зависли), але й за день підготувати ідеальний пакет складно. Оптимально – використати кілька днів чи тиждень на збір усіх потрібних даних, перевірку правильності та оформлення пояснення. Не подавайте абищо одразу. Краще трохи зважити, ніж отримати відмову і потім оскаржувати її.

• Використання шаблонних текстів. Буває, підприємства беруть якийсь зразок пояснення з інтернету і підставляють свої дані, не особливо розбираючись у нюансах. Податківці легко впізнають типові шаблони, що «не чіпляються» до суті конкретної операції. У результаті пояснення виглядає формально і не переконує. Уникайте казенних фраз і загальних фраз без конкретики. Кожна фраза вашого листа має працювати на доведення реальності саме вашої операції. Якщо і брати за основу чийсь зразок, то дуже індивідуально його допрацьовуйте під свої обставини. Наголосимо: у разі сумнівів – звертайтесь до фахівців нашої компанії “Вікторія” за допомогою!

• Проігнорована причина блокування. Велика помилка – взагалі не згадати про те, чому накладну заблоковано, або дати пояснення “про щось інше”. Комісія очікує побачити у ваших поясненнях відповідь на ту причину, яку зазначено в рішенні про зупинення. Якщо просто написати “операція реальна, просимо розблокувати” – шансів мало. Обов’язково включіть у текст блок з аналізом ситуації та аргументами (див. пункт 5 структури вище). Покажіть, що ви усвідомили, що викликало підозру, і надали необхідні докази зняти цю підозру. Наприклад, якщо спрацював критерій ризиковості щодо обсягу – поясніть зміну обсягів; якщо “ризиковий” товар – поясніть його використання в діяльності, подайте Таблицю даних на цей товар, тощо. Нехтування цим пунктом гарантовано знизить ефективність пояснення.

• Неправильне заповнення форми повідомлення. Форма J1312603 (повідомлення про подання пояснень та копій документів) має кілька полів, які треба заповнити точно. Помилки в таблиці повідомлення можуть призвести до неприйняття документів. Наприклад, сума операції зазначається без ПДВ – однією з найчастіших помилок є вказати її з ПДВ. Також перевіряйте інші реквізити: ІПН покупця/продавця, номер і дату ПН, коди УКТ ЗЕД/ДКПП, тощо – вони мають точно відповідати даним заблокованої накладної. Якщо система виявить розбіжності, ви можете отримати відмову з технічних причин. Рекомендація: звіртеся з даними самої ПН і квитанції про її зупинку, заповнюючи форму.

• Відправлення пояснення і документів окремо або частинами. Інколи трапляється, що платник спочатку надсилає пакет документів як додатки, а текст пояснення – окремо (або взагалі забуває його додати), або ж надсилає два повідомлення поспіль з доповненнями. Податкова система розгляне лише перший пакет, подальші можуть бути проігноровані Тому подавайте пояснення і всі копії документів разом, в одному повідомленні. Якщо після відправки ви виявили, що щось забули, – на жаль, додати ще документи вже не можна (виправлення помилок законодавством не передбачено). У такому разі, ймовірно, буде відмова, і доведеться або подавати скаргу, або йти в суд. Отже, краще одразу все ретельно зібрати (див. пункт про поспіх вище).

• Неповний або хаотичний пакет документів. Як згадувалось, крайнощі шкідливі: не можна подавати ні занадто мало документів, ні завалювати податкову паперами, не пов’язаними з цією ПН. Так само погано структурований набір файлів ускладнить роботу комісії. Якщо до пояснення не додати хоча б один ключовий документ (наприклад, акт виконаних робіт для підтвердження послуги) – рішення про відмову може бути визнане законним, адже податкова “не побачила” підтвердження певного аспекту. Водночас надавати документи по інших операціях “для порядку” – зайве і може розпорошити увагу. Висновок: комплект має бути повним і достатнім, без інформаційного шуму.

Перевірте своє пояснення на ці помилки перед відправкою. У вас лише одна спроба подати пояснення, тож краще витратити більше часу на внутрішню перевірку, ніж потім сперечатися з податковою про те, що ви “мали на увазі” або які документи могли б додати.

Поради щодо стилю та тону викладу

Пояснення для податкової – це офіційний документ, але він не має бути сухою відпискою. Вдалий текст поєднує діловий тон з максимальною ясністю і переконливістю. Ось кілька рекомендацій щодо стилю написання:

• Дотримуйтеся офіційно-ділового стилю. Звертайтеся ввічливо (“Шановна комісіє,” не обов’язково писати, достатньо ділового тону без просторіччя). Уникайте емоційних висловлювань, оцінок на адресу податкової чи контрагента. Не потрібно ні звинувачувати систему, ні “виправдовуватися” – просто подайте факти і пояснення від першої особи множини (“нами проведено операцію… додаємо документи… просимо зареєструвати…”).

• Структуруйте текст абзацами і списками. Великий суцільний текст важко читати. Краще розбийте пояснення на логічні абзаци за тим планом, що описано вище. Можна використовувати нумеровані або марковані списки всередині тексту (наприклад, перераховуючи документи або характеристики товару). Допустимо оформити невеликі таблиці, якщо треба подати цифри або порівняння. Головне – щоб перевіряючий з першого погляду бачив структуру і міг швидко знайти потрібні дані.

• Пишіть конкретно і по суті. Кожне речення має нести нову інформацію, релевантну до справи. Уникайте загальних фраз типу “нами нічого не порушено” без пояснень, або “операція відповідає законодавству” – краще покажіть як саме відповідає. Наприклад, замість «Товар придбано законно, що підтверджуємо документами» напишіть: «Товар придбано у постачальника , що підтверджує договір № від __ та видаткова накладна №_ від __ (додаються)». Конкретика переконує, абстракція – ні.

• Будьте лаконічні, але вичерпні. Дотримуйтеся “золотої середини” в обсязі тексту. З одного боку, надто коротке пояснення (пару абзаців) навряд чи розкриє всі потрібні аспекти – податківці наголошують на детальному описі. З іншого боку, не варто писати багатосторінкову повість, відволікаючись на другорядні деталі. Включайте тільки те, що стосується заблокованої ПН і відповідає на можливі запитання комісії. Якщо текст перевищує кілька сторінок – можливо, варто частину інформації перенести в таблиці або скоротити повтори.

• Перевірте мову і цифри. Грамотність і точність – обов’язкові. Перечитайте готовий текст: чи немає орфографічних чи фактичних помилок? Чи узгоджені числові дані з додатками? Помилка в даті чи сумі може викликати сумнів або й стати формальним приводом для відмови. Всі посилання на документи (номери, дати договорів, накладних тощо) повинні співпадати з копіями в додатках. В ідеалі, дайте колезі перевірити текст “свіжим оком”.

Наостанок, пам’ятайте, що ваше пояснення читатимуть люди – члени комісії при податковій. Вони обмежені в часі і фізично розглядають десятки таких звернень щодня. Тому ваша задача – зробити їх роботу легшою і приємнішою. Доброзичливий тон (без агресії), логічна подача і наочні докази сформують у перевіряючих відчуття, що перед ними сумлінний платник, у якого просто сталася накладка, а не порушник. Це психологічно схилить їх до позитивного рішення.

Висновок

Підготовка пояснення для розблокування податкової накладної – це своєрідний тест на професійну стресостійкість для бухгалтера, де потрібно показати знання свого бізнесу і уважність до вимог контролюючих органів. Віднесіться до нього як до міні-аудиту операції: перевірте, чи все документаційно чисто, чи всі ланки ланцюжка постачання прозорі, чи є економічний сенс. Виклавши це чітко на папері (точніше, в електронному документі), ви надасте податковій всю картину і позбавите її підстав для сумнівів.

Ретельність і правдивість – ваші головні союзники. Якщо все зробити правильно з першого разу, вже за кілька днів комісія ДПС винесе рішення про реєстрацію податкової накладної– і ви зможете зітхнути з полегшенням. Сподіваємося, ці поради допоможуть вам підготувати дійсно переконливе та ефективне пояснення.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу розблокування податкових накладних. 

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

Група Компаній Вікторія