Нагадаємо коротко суть попередніх двох частин нашої розгорнутої публікації. Так, Державна податкова служба України масово проводить перевірки фізичних осіб, які у 2020–2022 роках отримували доходи через платформу OnlyFans від британської компанії Fenix International Ltd.

Це стало можливим завдяки автоматичному обміну податковою інформацією між Україною та Великою Британією відповідно до міжнародної Конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

Про те. що саме Податково-митна служба Її Величності (зараз офіційно — Податкова та митна служба Великої Британії) надала всю інформацію щодо реципієнтів доходів від платформи OnlyFans британської компанії Fenix International Ltd йдеться у листі ДПС України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07. Приводимо його нижче без додатків (котрі є конфіденційними):

До початку перевірки податкові органи на місцях надсилають запити на надання пояснень та документів, а також готуються до документальних перевірок, якщо доходи не були задекларовані.

Чому ж  ризик контролю та донарахувань є високим?

У випадку доходів, отриманих фізичними особами-резидентами України від Fenix International Ltd (OnlyFans) за створення контенту, оподаткування в джерела виплати у Великій Британії – не здійснюється. Оподаткування має бути здійсненим за місцем резидентства особи. Так, у випадку з OnlyFans:

• Fenix International Ltd виступає платформою, яка здійснює виплати творцям контенту (creators) на основі договору надання послуг.

• Ці послуги надаються нерезидентами, і вони не підпадають під оподаткування в UK, оскільки не створюють постійного представництва, і діяльність не вважається здійсненою на території Великої Британії.

Яка позиція захисту може бути застосована?

У випадку перевірки або донарахувань податкових зобов’язань, позиція захисту може будуватися на таких аргументах:

1. Неправомірне використання автоматично отриманої інформації:
   Використання даних, наданих британським податковим органом, має бути обмежене виключно податковими цілями, та не може порушувати принцип конфіденційності, визначений статтею 27 Конвенції. Водночас сама по собі вказівка чи надана інформація офіційного іноземного органу не є прямими доказами отримання доходу. Зустрічними контрдоказами можуть бути банківські виписки платника з інформацією про те, що подібних доходів платник не мав.

2. Порушення процедур проведення перевірки
   Порушення процедурних вимог під час проведення податкової перевірки — є однією з найпоширеніших і ефективних підстав для оскарження результатів перевірки. Так, податковий кодекс України встановлює чіткий порядок проведення документальних перевірок фізичних осіб. Порушення цього порядку може призводити до визнання результатів перевірки незаконними, а відповідно — і скасування податкових повідомлень-рішень (ППР).

      3. Порушення порядку визначення податкової правосуб’єктності
Між Україною й Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії укладена Конвенція про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна. Однак, особа може не вважатись за цією Конвенцією резидентом України, а відтак її доходи не підлягатимуть оподаткуванню в Україні.

Ці та не тільки ці обставини слід ретельно дослідити для побудови захисту від протиправних вимог податкового органу.

На початку травня Державна податкова служба України розіслала понад 3 тисячі повідомлень фізособам, які продавали речі через інтернет-платформи й отримували оплату через NovaPay, Rozetka, Укрпошту, платіжні системи. Причина — підозра у веденні системної підприємницької діяльності без державної реєстрації та сплати податків.

💬 Що сталося?
Податкова аналізує нову форму касових чеків, де з березня 2025 року обов’язково зазначаються ідентифікаційні дані отримувача коштів. Інформація автоматично потрапляє до реєстрів ДПС. Якщо особа не зареєстрована як ФОП, її можуть викликати до податкової та скласти адмінпротокол за ст. 164 КУпАП.

💰 Що загрожує?
Штраф — від 17 000 до 34 000 грн, а в разі повторного порушення або доходу понад 17 тис. грн — до 85 000 грн. Крім того, після рішення суду сума штрафу може бути подвоєна через виконавче провадження.

📩 Чи можна уникнути штрафу?
Так. Якщо продаж речей не був системним і не мав на меті отримання прибутку, достатньо надати податковій письмове пояснення. Наприклад, продаж вживаного дитячого візка або старого телефону може бути звичайним обміном майна, а не підприємницькою діяльністю. У такому випадку реєстрація ФОП не потрібна, хоча дохід усе одно доведеться задекларувати й сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

⚠️ А якщо проігнорувати?
У разі відсутності пояснення податкова все одно складатиме адмінпротокол. У суді доведеться обґрунтовувати відсутність наміру на регулярне отримання прибутку. За даними податкової, навіть особи, які отримали до 1000 грн за три тижні, опинились у фокусі уваги.

🧾 Що буде далі?
Ці події — частина ширшої стратегії. Уряд готує законопроєкт про оподаткування доходів від цифрових платформ (Uber, Glovo, Bolt тощо), за яким усі доходи таких користувачів будуть обкладатися 10% податку. Платформи самі сплачуватимуть ці податки за користувача.

🛡 Як ми можемо допомогти?

Юридична компанія «Вікторія» надає:

• правовий аналіз отриманого повідомлення від податкової;

• підготовку письмового пояснення;

• супровід у разі складання адмінпротоколу;

• оскарження штрафів і неправомірних дій податкової в судовому порядку.

Ми захистимо ваші інтереси — як у межах адміністративної процедури, так і в суді. Звертайтесь, якщо отримали «лист щастя» або маєте сумніви щодо законності дій податкових органів.

Зважте, щодо подібних справ рішення про притягнення до адміністративної відповідальності виносить саме суд.
І санкція, навіть вперше, може передбачати, зокрема, конфіскацію отриманих коштів. Так, конфіскація коштів відбулась в справах № 346/3526/24, № 629/2600/25, № 712/5248/25.

Наша команда адвокатів неодноразово успішно захищала клієнтів за подібних обставин. То ж за потреби – звертайтесь!

Податковий кодекс України однозначно визначає, як рахувати дохід платника єдиного податку у разі посередницької діяльності за договорами комісії. Згідно з п. 292.4 ст. 292 ПКУ, «у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)». Тобто для платника єдиного податку-комісіонера доходом визнається лише сума комісійної винагороди, а не вся виручка, отримана від покупців за проданий товар комітента.

Приклад: якщо юрособа-«єдинник» отримала на свій рахунок 50 тис. грн від продажу товарів за договором комісії, а згідно з договором її комісійна винагорода становить лише 5 тис. грн, то оподатковуваним доходом буде включено 5 тис. грн, а не всю суму 50 тис. грн. Відповідно, саме ця сума винагороди враховується і при обчисленні граничного обсягу доходу для перебування на спрощеній системі, оскільки кваліфікуючий критерій (ліміт доходу) встановлений для доходу в розумінні ст.292 ПКУ.

Роз’яснення податкових органів

Податкова служба підтримує наведений підхід у своїх офіційних роз’ясненнях. Зокрема, в індивідуальній податковій консультації ДФС від 26.07.2019 №3515/6/99-99-12-02-03-15/ІПК податківці, посилаючись на п.292.4 ПКУ, підтвердили, що при виконанні послуг за договором комісії дохід платника єдиного податку формується тільки в сумі отриманої комісійної винагороди, а «транзитні» кошти (виручка, призначена для комітента) не включаються до доходу такого платника. Аналогічні висновки містяться й у загальнодоступних консультаціях ДПС. Так, у підкатегорії 107.01.03 бази «ЗІР» податкова роз’яснює, що кошти, які надходять єдиннику-посереднику та підлягають перерахуванню довірителю/комітенту, не враховуються у його оподатковуваному доході. Цю ж норму неодноразово наводили територіальні органи ДПС у своїх повідомленнях – наприклад, ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ПКУ при договорах комісії доходом є лише отримана агентська винагорода.

Варто додати, що позиція законодавця узгоджується і з правилами бухобліку: згідно з п. 6.2 П(С)БО 15 «Дохід» комісіонер не визнає доходом суму надходжень, отриманих на користь комітента/принципала за посередницькими договорами. Отже, ні з погляду податкового обліку єдиного податку, ні за бухгалтерськими стандартами «транзитна» виручка не є доходом посередника.

Судова практика щодо «транзитних» коштів

Історично питання оподаткування транзитних сум за договором комісії було предметом спорів. За часів дії Указу Президента №727/98 (спрощена система до 2011 р.) існувала неоднозначна судова практика: ВАСУ здебільшого вважав доходом лише суму комісійної винагороди, тоді як Верховний Суд України у 2010 р. дійшов протилежного висновку, наполягаючи, що «вся сума транзитних коштів суб’єкта малого підприємництва становить його виручку», а перевищення такого загального обороту позбавляє права на ЄП. Саме тому при запровадженні ПКУ законодавець вирішив прямо врегулювати це питання: норма, що нині міститься в п.292.4 ПКУ, була введена, щоб чітко визначити доходом посередника лише суму його винагороди (на відміну від підходу старого ВСУ). У початковій редакції ПКУ ця норма не називала договір комісії прямо (лише доручення, транспортне експедирування, агентські договори), що давало податківцям привід дискутувати. Лише з 2015 р. до п.292.4 було додано і договір комісії, усунувши будь-які сумніви. Відтоді фіскальна позиція змінилася на користь платників єдиного податку, що підтверджується як роз’ясненнями ДПС, так і актуальною судовою практикою.

Сучасна практика. Наразі адміністративні суди при розгляді спорів одностайно стають на бік платників єдиного податку-комісіонерів. Якщо податковий орган намагається донарахувати податок, трактуючи всю виручку як дохід, суди скасовують такі рішення. Для прикладу, П’ятий апеляційний адмінсуд у постанові від 02.12.2021 у справі №540/2683/21 зазначив, що за положеннями ст.292 ПКУ доходом ФОП-комісіонера є лише сума його винагороди (в тому кейсі ≈20 тис. грн), а не вся виручка (~466 тис. грн), отримана на рахунок – тому донарахування податків на всю суму визнано неправомірним. Другий апеляційний адмінсуд у постанові від 07.04.2021 (справа №520/3793/2020) прямо вказав, що при відсутності переходу права власності на товар до комісіонера кошти, які той отримує від покупців за товар комітента, не є доходом комісіонера від реалізації цього товару. Такий підхід в контексті граничного доходу підтримав і Верховний Суд: наведений висновок відповідає правовим позиціям ВС, викладеним у постановах від 17.07.2020 у справі №826/8493/18, від 21.01.2021 у справі № 820/3092/16, а також у постановах від 13.07.2023 у справі № 640/11847/20, від 18.10.2023 у справі № 160/11905/21, від 25.01.2024 у справі № 824/183/18-а та ін.

Ризики: Таким чином, за чинним законодавством і судовою практикою, лише комісійна винагорода включається до доходу єдинника. Податкові органи теоретично можуть ставити під сумнів реальність чи правильність оформлення договору комісії. Якщо договір комісії буде визнано удаваним (скажімо, за відсутності підтвердних документів), існує ризик, що всю суму обороту можуть розглядати як дохід від самостійної діяльності платника, з наслідками перевищення ліміту. Проте за наявності коректно оформлених документів (договір, акти виконання, звіти комісіонера тощо) платник має всі шанси відстояти свою позицію, і суди підтверджують правомірність невключення транзитних сум до доходу комісіонера.

Отже.

Платник єдиного податку III групи, що продає товари за договором комісії, при визначенні граничного обсягу доходу враховує лише суму власної комісійної винагороди (доходу від наданої послуги комісії). Вся виручка, отримана від покупців за товар, не включається до доходу платника ЄП-комісіонера, оскільки належить комітентові. Цей висновок ґрунтується на прямих нормах ПКУ та підтверджений роз’ясненнями ДПС і судовою практикою.

Якщо вам потрібен податковий супровід підприємницької діяльності, професійний податковий облік може бути наданий фахівцями Компанії Вікторія на договірних умовах.

Для отримання деталей або ж додаткових консультацій звертайтесь за формою швидкого звернення:

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Останніми роками надання поворотної фінансової допомоги (ПФД) фізичними особами-підприємцями — платниками єдиного податку — стало предметом прискіпної уваги податкових органів. Чинне законодавство не забороняє таких операцій, але ДПС часто кваліфікує їх як фінансові послуги або фінансове посередництво, що є прямо забороненим для фоп-єдинників.

Справа №120/4675/24: Апеляційний суд підтримує ДПС

12 березня 2025 року Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі №120/4675/24 підтримав позицію ДПС щодо неприпустимості надання ФОП сум ПФД. Обставини справи:

• ФОП надав поворотну фіндопомогу на суму понад 13 млн грн;
• ДПС стверджувала, що це є діяльність у сфері фінансового посередництва (квед 64.19);
• Апеляція залишила в силі рішення першої інстанції: суми доходу неправомірно знижено, а сам ФОП порушив умови спрощеної системи.

По цій справі варто дочекатись остаточного рішення від Касаційної інстанції, очевидно.

Порівняння з позицією Верховного Суду

У справі №824/74/19-а (постанова ВС від 01.07.2020) суд навпаки зазначив, що отримана та повернена ПФД не є доходом ФОП. Встановлено обставини фактичної позики, а отже відсутність підстав для переходу на загальну систему.

Що це означає для ФОП

• Податкова служба трактує надання ПФД як фінансове посередництво та подає до судів з вимогами анулювати статус єдинника;
• Суди оцінюють договір, суму, систематичність та намір отримати дохід;
• Вирішуючий критерій — чи це було разовою операцією за особисті кошти, чи систематичним розподілом чужих коштів.

Поради: Що робити ФОП

• Оформлювати ПФД лише за письмовими договорами, – від себе як від фізичної особи, а не з рахунку ФОП, – чітко вказуючи, що це особисті кошти, а не господарська діяльність;
• Якщо все ж доводиться оформити від ФОП, то не укладати багато однотипних договорів за короткий період — це може свідчити про системність;
• Не залучати сторонні кошти для надання ПФД — це вже ознака фінпосередництва;
• Зберігати всю документацію: договори, виписки, повернення коштів — для підтвердження реальності операції;

• Уникати використання в договорах термінів «позика», «кредит» тощо без уточнення статусу коштів та сторін.

Нагадуємо, АО «Західна Правозахисна Група» надає професійні послуги оскарження податкових повідомлень – рішень.
Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
Загалом Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження протиправних рішень податкового органу.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені адвокати податкової практики, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надамо Вам первинну консультацію.

Форма зв’язку

Наші контакти:

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”

Компанія “Вікторія” надає послугу з організації отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України.

Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України видається податковими органами для уникнення подвійного оподаткування або надається обґрунтована відмова у її видачі. Документ підписується керівником ДПС та оформлюється протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви.

Що входить в послугу з отримання довідки та апостилювання?

1. Супроводжуємо подання через Електронний кабінет Заяви подається за формою, наведеною у додатку до Порядку підтвердження статусу податкового резидента України, затвердженого наказом Мінфіну від 19.08.2022 №248 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.10.2022 за №1195/38531.

2. У Заяві замовляємо отримання Довідки у паперовій або електронній формі (за вибором клієнта). 

3. Варіанти апостилювання довідки

   1. Апостиль на копію документа, посвідчену нотаріусом (апостиль від Мін’юсту на копію) – до 15 календарних днів, вартість 3750 грн.
   2. Апостиль на оригінал документа від ДПС (апостиль від Мін’юсту на оригінал) – до 20 календарних днів, вартість 5500 грн.
   3. Апостиль ДПС на оригінал документа – до 20 календарних днів, вартість 5500 грн.

   Всі ці варіанти, як правило, приймаються закордоном.

   Отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України – це важливий крок для уникнення подвійного оподаткування. Процедура подання заяви є не зовсім простою та доступною, відтак  Компанія “Вікторія” допоможе організувати процес отримання довідки та її апостилювання.

Компанія Вікторія