Останні три роки в Україні відзначилися активною увагою податкових та правоохоронних органів до діяльності моделей платформи OnlyFans. Ці особи отримують дохід від публікації платного контенту, який часто містить матеріали відвертого характеру. Влада вбачає ризики як у можливому ухилянні від сплати податків, так і в поширенні порнографії (ст. 301 Кримінального кодексу України). У 2023–2024 роках було зафіксовано масові запити Державної податкової служби щодо доходів українських моделей OnlyFans та передачу цих даних Бюро економічної безпеки (БЕБ). Внаслідок цього низка моделей отримали «листи щастя» з вимогами задекларувати доходи і сплатити податки. Також з’являлась інформація про те, що правоохоронці ініціювали кримінальні провадження за ст. 301 ККУ проти деяких моделей, проводили обшуки та вилучали майно (гроші, техніку тощо).

 Попри посилений тиск, окремі моделі OnlyFans домоглися позитивних судових рішень, які стали прецедентами на їхню користь. Нижче наведено аналіз відомих судових справ 2022–2025 рр., у яких моделі успішно оскаржили дії податкових або правоохоронних органів. Вказано дати рішень, суди, сторони, короткий зміст позовних вимог та результати, а також надано посилання на офіційні джерела та ЗМІ для детальнішого ознайомлення.

Переслідування моделей OnlyFans: контекст

Для розуміння суті судових рішень варто врахувати загальний контекст. Дохід, отриманий українськими авторами контенту на OnlyFans, підлягає оподаткуванню на загальних засадах (19,5% сукупно ПДФО і військового збору). У вересні 2024 року податкова служба отримала дані про ~5000 українських контент-мейкерів та їхні заробітки.

Також є Ухвала  до інформації (відомостей) про всіх громадян України та інших осіб, які проживають на території України, котрі мають зареєстровані анкети (створені акаунти) на OnlyFans.

Після цього понад 350 моделей добровільно подали декларації, розкривши 305,4 млн грн доходів і сплативши близько 59 млн грн податків. Податківці наголосили, що несвоєчасна сплата податку не стане підставою для кримінального переслідування, якщо борг уже погашено. Одночасно у Верховній Раді з’явився законопроєкт про декриміналізацію виготовлення і поширення порно-продукції (ст. 301 ККУ), оскільки нинішні радянські норми не відповідають реаліям цифрової економіки.

Втім, поки закон не змінено, правоохоронці діють згідно з чинним ККУ. Стаття 301 передбачає від штрафу 1 700 грн до 7 років ув’язнення за виготовлення і розповсюдження порнографічних матеріалів. За даними Офісу Генпрокурора, у 2023 році було відкрито 903 провадження за цією статтею, а у 2024 – вже 1600 (вдвічі більше), що частково пов’язують з активністю OnlyFans. Суди України з 2022 по 2024 рр. винесли щонайменше шість обвинувальних вироків проти моделей OnlyFans за створення і продаж відвертого контенту:

1. Львівська область (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на один рік);

2. Дніпропетровськ (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на два роки);

3.  Дніпропетровська область (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на два роки);

4. Полтавська область (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на один рік);

5. Київ (визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 301 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді штрафу 35 700 (тридцять п`ять тисяч сімсот) гривень в доход держави)

6. Київ (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на два роки).

Як правило, винні отримували умовні терміни і штрафи. Наприклад, у 2022 році Дніпровський районний суд Києва засудив 22-річну дівчину до 2 років умовно за розміщення порноконтенту на OnlyFans, а у 2023-му пара з Кременчука отримала по 3 роки умовно за публікацію власних інтимних фото і відео.

Слід зважити на наступне. Стаття 7 Кримінального кодексу України встановлює чинність закону про кримінальну відповідальність щодо кримінальних правопорушень, зокрема вчинених громадянами України за межами України.

Так, громадяни України, які вчинили кримінальні правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

Законопроєкт про декриміналізацію діяння – лише на стадії розгляду в комітеті [Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності, 4229-IX від 11.02.2025]

На практиці реалізувати таке переслідування складно: потрібна або присутність особи в Україні, або її екстрадиція. Про це детально в нашому наступному матеріалі. 

Проте були і випадки, коли моделі відстояли свої права в суді. Нижче описано два прецеденти, коли суд ухвалив рішення на користь моделі OnlyFans, скасувавши санкції або визнавши дії органів незаконними. Ці справи ілюструють готовність судової системи ставати на бік громадян у разі відсутності реального складу злочину чи порушень процедури з боку влади.

Відомі судові рішення на користь моделей OnlyFans

Повернення вилучених коштів моделі OnlyFans (Київ, 2023)

Одним із перших позитивних прецедентів стала справа столичної моделі OnlyFans, у якої під час обшуку вилучили значну суму готівки. Обшук проводився в межах кримінального провадження за ст. 301 ККУ, що розслідувало Головне управління Нацполіції Києва спільно з Подільською окружною прокуратурою. Правоохоронці стверджували, що група осіб у Києві виготовляє і продає порноконтент на платформах OnlyFans, MyFreeCams, PornHub тощо. У однієї з підозрюваних – 25-річної моделі, яка пересувається на автомобілі Jaguar – було вилучено техніку (iPhone 13 Pro, MacBook, банківські карти) та гроші $40 500 готівкою. Прокурор клопотав про арешт усього вилученого як речових доказів. Однак суд першої інстанції (Подільський райсуд м. Києва) відмовив в арешті готівки, зазначивши відсутність належного обґрунтування, і задовольнив клопотання лише частково (наклав арешт на техніку).

Прокуратура оскаржила це рішення в апеляції, наполягаючи, що повернення грошей підозрюваній «негативно вплине на розслідування» і унеможливить встановлення обставин справи. Однак представник обвинувачення навіть не з’явився на засідання апеляційного суду, і колегія суддів стала на бік моделі. 21 листопада 2023 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги прокурора щодо арешту коштів. Судді погодилися арештувати лише техніку (смартфон, ноутбук, карти), натомість не знайшли доказів, що $40,5 тис. готівки є речовим доказом злочину. Таким чином, вилучені кошти підлягали поверненню власниці. Це рішення фактично підтвердило незаконність арешту грошей та захистило майнові права моделі. За даними видання Dev.ua, апеляційний суд відмовив Подільській прокуратурі в арешті доларів, знайдених під час обшуку в моделі OnlyFans. Це перший відомий випадок, коли модель OnlyFans успішно оскаржила дії слідства щодо вилучених доходів.

Висновки

Аналіз судової практики 2022–2025 рр. показує, що попри зростаючий тиск на OnlyFans-контент-мейкерів, деякі з них успішно захистили свої права у суді. У сфері оподаткування поки не зафіксовано випадків, щоб модель OnlyFans виграла суд у податкової служби – більшість воліє добровільно декларувати доходи та сплачувати податки, аби уникнути санкцій. Натомість у взаєминах з правоохоронними органами є прецеденти позитивних рішень. Зокрема, апеляційний суд повернув моделі значну суму вилучених коштів, фактично визнавши неправомірність арешту без достатніх доказів.

 Ці випадки демонструють, що у разі сумнівності доказової бази чи перевищення повноважень силовиками, суди стають на захист громадян. Моделі OnlyFans отримали важливі юридичні прецеденти: повернення майна і коштів, скасування слідчих дій та навіть повне звільнення від обвинувачень. Вони вказують на необхідність більш чіткого правового регулювання цієї сфери. Поки кримінальна відповідальність за контент «для дорослих» не декриміналізована, судові рішення на кшталт одеського виправдання можуть слугувати орієнтиром для аналогічних справ. Якщо ж буде ухвалено закон про декриміналізацію 301-ї статті, потреба в таких переслідуваннях відпаде, і конфлікти моделей з законом зведуться лише до податкових питань. В підсумку, позитивні вердикти на користь OnlyFans-моделей свідчать про поступове осучаснення судової практики та прагнення захистити свободи громадян навіть у таких чутливих та нових для правового поля сферах, як онлайн-платформи контенту для дорослих.

ДПС України може отримувати дані про операції КІК за межами України через різні міжнародні угоди та стандарти обміну інформацією. Зокрема:

• Автоматичний обмін (AEOI, CRS). Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією (Multilateral Competent Authority Agreement) з метою реалізації стандарту CRS. З 2024 року ДПС щорічно отримує від закордонних фіскальних органів дані про фінансові рахунки українських резидентів – назву ідентифікаційний номер рахунку, залишок на кінець звітного періоду, суми виплат дивідендів, відсотків тощо  – про це зазначає Міністерство Фінансів України. Завдяки цьому ДПС може виявляти незадекларовані доходи КІК (наприклад, виплати дивідендів контролюючим особам) і порівнювати їх із даними звітності.
• Обмін за запитом (EOIR). Багато двосторонніх договорів про уникнення подвійного оподаткування (ДУП) та окремих угод про обмін інформацією (TIEA) містять статті «обміну інформацією за запитом». Це означає, що ДПС може формувати цілеспрямовані запити до компетентних органів інших країн щодо конкретних трансакцій чи контрагентів КІК, зокрема про операції з резидентами юрисдикцій з низьким оподаткуванням. Такі запити базуються на Положенні про міжнародний обмін інформацією (зазвичай стаття 26 ДУП) та на Міжнародній конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах (Україна приєднана з 1998 року).
• Міністерські конвенції та BEPS-інструменти. Україна ратифікувала Багатосторонню конвенцію (MLI), що імплементує заходи BEPS, зокрема положення щодо боротьби з податковим зловживанням і покращеної взаємодії податкових органів – інформація від того ж Міністерства фінансів України. Крім того, з липня 2024 року набрала чинності Багатостороння угода компетентних органів про обмін звітами у розрізі країн (МCAA CbC), завдяки чому Україна отримуватиме агреговані дані Country-by-Country Reporting про доходи та податки груп компаній. Хоча CbCR та MLI не дають деталізованої інформації про окремі транзакції, ці інструменти підвищують прозорість міжнародних структур і допомагають ідентифікувати великі міжкорпоративні потоки.

Країни-партнери та охоплення даних

Україна налагоджує обмін інформацією з великою кількістю юрисдикцій. Наприклад, за даними Мінфіну, станом на січень 2024 року понад 110 країн беруть участь у CRS (зокрема всі країни ЄС). Перший обмін в рамках CRS відбувся восени 2024 року – ДПС отримала дані приблизно від 50 іноземних юрисдикцій і передала інформацію до 51 партнера.

Серед активних партнерів України – розвинені економіки з надійними механізмами звітності (наприклад, країни ЄС, Велика Британія, Канада, Австралія), а також численні офшорні та низькоподаткові юрисдикції, які приєдналися до CRS (Британські Віргінські о-ви, Острів Кука, ОАЕ, Панама, Сейшели тощо.

З 2025 року приєдналася Швейцарія, що відкриває ДПС доступ до інформації про рахунки українських бенефіціарів у швейцарських банках. Крім автоматичного обміну, Україна має Договори про уникнення подвійного оподаткування з більш ніж 70 країнами (де передбачені положення обміну інформацією). Для прикладу, у 2024 р. за запитом ДПС Великобританія (де зареєстрована компанія OnlyFans) передала українським податківцям дані про 5 435 українських моделей OnlyFans – інформація, яка походить саме з міжнародного обміну.

Міжнародні податкові інструменти (MLI, CbCR, CRS)

Сучасні глобальні стандарти дозволяють ДПС аналізувати й нетрадиційну інформацію про КІК. MLI забезпечує гармонізацію обмінних процедур, змінює податкові договори відповідно до BEPS і робить статтю про обмін інформацією стандартною (Україна ратифікувала MLI у 2019 р.)
CRS фокусується на інформації про фінансові рахунки – збір і переказ даних про баланси та надходження на рахунки, які належать особам-нерезидентам або організаціям з іноземними бенефіціарами. Хоча CRS прямо не звітує про окремі операції між компаніями, отримані за ним дані дають змогу виявляти неспівпадіння (наприклад, дивіденди, виведені в офшор, які не були задекларовані). Як наслідок, офіційний пресреліз зазначає, що CRS “дозволить підвищити ефективність застосування правил про оподаткування КІК”.
CBCR (Country-by-Country Reporting) надає Установлені звіти про сукупні доходи, прибутки, податки та операції груп компаній у різних юрисдикціях, – знову ж таки про це говорить Міністерство фінансів України. Для великих міжнародних груп це допомагає ідентифікувати аномальні потоки, хоча конкретні контрагенти не розкриваються. Усі ці інструменти разом з класичними запитами (Article 26 ДУП) дають ДПС можливість отримати інформацію про будь-які операції КІК за кордоном, включаючи транзакції з “низькоподатковими” контрагентами (за умови, що відповідні країни готові надати запитувані дані).

Приклади отримання інформації ДПС через обмін

Відповідні міжнародні обміни вже працюють на практиці. Так, вересень 2024 р. став датою першого міжнародного обміну CRS: ДПС отримала першу порцію даних із близько 50 країн і почала їх аналіз. Мова йде про автоматично зібрану інформацію фінансових установ (рахунки з кінцевими бенефіціарними власниками з України, їх залишки, отримані проценти та дивіденди тощо).
Вже за результатами аналізу ДПС відправляє запити чи письмові звернення платникам, виявленим за цими даними. Як ілюстрація, у вересні 2024 р. за міжнародним обміном уряд Великої Британії передав українцям дані про доходи 5 435 наших співвітчизниць від OnlyFans (компанія Fenix Int. Ltd), після чого ДПС змусила платників декларувати ці доходи. Таким чином, навіть якщо операції КІК не були задекларовані всередині звіту, ДПС має потужні інструменти для отримання аналогічних даних від іноземних податкових органів (через CRS, РКУД/MLI-запити тощо).