Нещодавно провідні банки України підписали Меморандум про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг. Попри амбітні заяви про інтеграцію до ЄС та боротьбу з тіньовим сектором, цей документ викликає низку запитань та занепокоєнь у бізнес-спільноти.

За цим меморандумом банки перетворюються у звичайних податкових агентів, оскільки цей Меморандум не має прямого відношення до Закону Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. 

Основні суперечливі моменти:

1. Посилений контроль за операціями клієнтів
   • Меморандум передбачає впровадження жорсткіших правил перевірки клієнтів і моніторингу їхніх рахунків. Це може суттєво ускладнити роботу для підприємців, особливо тих, хто працює з нестандартними моделями бізнесу.
   • Додаткові вимоги до підтвердження доходів можуть стати бар’єром для нових ФОПів та бізнесів, які тільки розвиваються.
   • Створюються бар’єри в операціях з активами, які були набуті до створення податкових баз обліку доходів або ж за доходами, які не оподатковувались раніше.
   • Меморандум заточений на офіційні підтвердження доходів податковою, водночас націлюється в т.ч. на раніше отримані депозити, кредити тощо,  що відтепер вимагатимуть повторних перевірок.
2. Ризик-орієнтований підхід: чи не ризик для всіх?
   • Залежно від рівня ризику клієнта банки будуть застосовувати різні обмеження та ліміти. Наприклад, для клієнтів із “високим” ризиком ліміт на операції може становити лише 50 тис. грн на місяць.
   • Відсутність чітких критеріїв ризику може призвести до суб’єктивного підходу банків і необґрунтованих відмов у обслуговуванні.
3. Обмеження на перекази та рахунки
   • Встановлення лімітів на перекази без підтверджених доходів (до 150 тис. грн/міс.) може знизити ліквідність малого бізнесу.
4. Збільшення витрат часу та ресурсів
   • Виконання нових вимог потребує від бізнесу більше часу на підготовку документів, комунікацію з банками та адаптацію до змін. Це особливо гостро вдарить по малих підприємцях, які й так працюють у складних умовах.

Текст меморандуму:

Погляд бізнесу: потенційна загроза розвитку

Представники бізнесу наголошують, що такі ініціативи, як Меморандум, часто створюють додаткові адміністративні бар’єри, замість того, щоб стимулювати розвиток. Невизначеність у практичному впровадженні ризик-орієнтованого підходу та посилений контроль можуть призвести до збільшення випадків фінансової дискримінації.

Запит від банку щодо фінансового моніторингу є важливим документом, що вимагає у відповіді точності та обґрунтованості. Неправильна або невчасна відповідь може мати серйозні наслідки для вашого бізнесу, включаючи штрафи чи підвищену увагу до вашої діяльності. Ось покроковий алгоритм, який допоможе якісно підготувати відповідь:

1. Аналізуйте запит

• Уважно прочитайте документ: З’ясуйте мету запиту, що саме хоче отримати банк (інформацію, документи, пояснення).
• Перевірте строки виконання: Зазвичай вказується кінцевий термін, до якого необхідно надати відповідь.
• Визначте обсяг інформації: Виділіть усі пункти, на які потрібно відповісти.

2. Перевірте відповідність запиту законодавству

• Переконайтеся, що запит відповідає вимогам законодавству.
• За необхідності проконсультуйтеся з юристом, щоб визначити, чи запит є обґрунтованим та правомірним.

3. Зберіть необхідну інформацію

• Перевірте доступні бази даних: Актуалізуйте інформацію про транзакції, контрагентів чи операції, згадані у запиті.
• Підготуйте документи: Зберіть копії договорів, актів, звітів та інших документів, зазначених у запиті.

4. Сформуйте відповідь

• Дотримуйтеся офіційного стилю: Використовуйте чіткі та зрозумілі формулювання.
• Дайте відповіді на всі пункти: Кожен пункт запиту має отримати детальну та обґрунтовану відповідь.
• Вкажіть додатки: Складіть перелік документів, які додаються до відповіді.

5. Перевірте відповідь

• Переконайтеся, що вся інформація точна і відповідає запиту.
• Зробіть перевірку на предмет конфіденційності та відповідності політикам компанії.

6. Погодьте відповідь з юристом

• Перед поданням відповіді на запит щодо моніторингу, проконсультуйтеся з юристом, щоб уникнути ризиків.

7. Надішліть відповідь вчасно

• Відправте документ рекомендованим листом або через електронні засоби зв’язку, передбачені законодавством. Якщо в листі вказано чітко способи надання відповіді – надайте її відповідно до вказівок банку. 
• Збережіть підтвердження відправлення та копію відповіді.

Додаткові рекомендації

• Будьте відкритими, але обережними: Надавайте лише ту інформацію, яка запитується. Уникайте зайвих деталей, які можуть спричинити додаткові питання.
• Ведіть архів запитів: Зберігайте всі документи, пов’язані з фінансовим моніторингом, у впорядкованому вигляді для майбутніх перевірок.
• Навчіть персонал: Регулярно проводьте тренінги для співробітників щодо правил фінансового моніторингу та поводження із запитами від контролюючих органів.

Відповідь на запит банку щодо фінансового моніторингу — це важливий етап у підтримці належної репутації вашого бізнесу. Професійний підхід і ретельна підготовка допоможуть мінімізувати ризики і забезпечити довіру з боку контролюючих органів.

Голова Національного банку України, Андрій Пишний, підкреслив в інтерв’ю, що гривня залишається єдиним законним засобом платежу в Україні, і це є принциповою позицією НБУ. Він зазначив, що криптовалюти не розглядаються як офіційний платіжний інструмент, і для їх регулювання необхідні відповідні законодавчі зміни.

За його словами, Національний банк вже співпрацює з Міжнародним валютним фондом (МВФ), проводячи технічні місії для дослідження різних підходів до законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, враховуючи європейський досвід і вимоги фінансового моніторингу.

Пишний також звернув увагу на ризики, пов’язані з можливим зростанням операцій із криптовалютами після запровадження ліміту на P2P-перекази у 150 тисяч гривень з 1 жовтня 2024 року. Він підкреслив необхідність створення прозорих і зрозумілих правил для ринку криптоактивів, щоб уникнути його використання в тіньових схемах.

Крім того, він наголосив на важливості посилення регуляцій щодо безліцензійної діяльності та обговорив плани щодо покращення співпраці з іншими органами, такими як Міністерство внутрішніх справ та Державна податкова служба.

Пишний також зазначив, що наразі готового законодавчого рішення для регулювання ринку віртуальних активів немає, і закликав продовжувати пошук оптимальних рішень для оновлення відповідного законодавства.

Компанія Вікторія надає послуги консультацій підприємницької діяльності з криптовалютою,  підготовки відомостей на запит фінмону, а також упорядковує інформацію про кінцевих бенефіціарних власників, структури власності та супроводу подання таких відомостей державному реєстратору.

Для отримання додаткової інформації звертайтесь за формою:

Національний банк України надав Роз’яснення та рекомендації з питань фінансового моніторингу для небанківських фінансових установ.

У розʼясненнях, зокрема, підкреслюється, що небанківські фінустанови часто:
– мають неякісні внутрішні документи щодо фінмоніторингу;
– не вживають достатніх заходів належної перевірки своїх клієнтів;
– не здійснюють виявлення та оцінку ризиків відмивання коштів.

НБУ рекомендує:
– оперативно привести у відповідність до вимог законодавства внутрішні документи щодо фінмоніторингу;
– оперативно доопрацювати заходи належної перевірки, що застосовуються до клієнтів.

Детальніше за посиланням

Компанія Вікторія надає послуги підготовки відомостей на запит фінмону, а також упорядковує інформацію про кінцевих бенефіціарних власників, структури власності та супроводу подання таких відомостей державному реєстратору.

Для отримання додаткової інформації звертайтесь за формою:

Національний банк України (НБУ) оновив порядок інформування фінансовими установами про розбіжності між даними щодо кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) та структурою власності клієнтів.

Основні зміни:

1. Інформування Міністерства юстиції:
   Відтепер банки та небанківські установи зобов’язані повідомляти про виявлені розбіжності саме Міністерство юстиції України. Раніше ці повідомлення надсилались до Державної служби фінансового моніторингу.
2. Терміни перевірки:
   Фінансові установи повинні перевірити структуру власності та дані про КБВ протягом 5 робочих днів після отримання або оновлення інформації.
3. Перехідний період:
   Для впровадження цих змін надається 1 місяць. За цей час фінансові установи мають оновити анкети клієнтів, відповідні списки та реєстри розбіжностей.

Деталі за посиланням.

Ці зміни спрямовані на забезпечення прозорості інформації про кінцевих власників та вдосконалення процесу фінансового моніторингу.

Компанія Вікторія надає послуги підготовки відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, структури власності та супроводу подання таких відомостей державному реєстратору.

Для отримання додаткової інформації звертайтесь за формою: