Національний банк України не визнає криптовалюту як законний засіб платежу

Голова Національного банку України, Андрій Пишний, підкреслив в інтерв’ю, що гривня залишається єдиним законним засобом платежу в Україні, і це є принциповою позицією НБУ. Він зазначив, що криптовалюти не розглядаються як офіційний платіжний інструмент, і для їх регулювання необхідні відповідні законодавчі зміни.

За його словами, Національний банк вже співпрацює з Міжнародним валютним фондом (МВФ), проводячи технічні місії для дослідження різних підходів до законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, враховуючи європейський досвід і вимоги фінансового моніторингу.

Пишний також звернув увагу на ризики, пов’язані з можливим зростанням операцій із криптовалютами після запровадження ліміту на P2P-перекази у 150 тисяч гривень з 1 жовтня 2024 року. Він підкреслив необхідність створення прозорих і зрозумілих правил для ринку криптоактивів, щоб уникнути його використання в тіньових схемах.

Крім того, він наголосив на важливості посилення регуляцій щодо безліцензійної діяльності та обговорив плани щодо покращення співпраці з іншими органами, такими як Міністерство внутрішніх справ та Державна податкова служба.

Пишний також зазначив, що наразі готового законодавчого рішення для регулювання ринку віртуальних активів немає, і закликав продовжувати пошук оптимальних рішень для оновлення відповідного законодавства.

Компанія Вікторія надає послуги консультацій підприємницької діяльності з криптовалютою,  підготовки відомостей на запит фінмону, а також упорядковує інформацію про кінцевих бенефіціарних власників, структури власності та супроводу подання таких відомостей державному реєстратору.

Для отримання додаткової інформації звертайтесь за формою:




    Про можливість здійснення розрахунків в сфері ЗЕД з використанням національної валюти

       Іноді виникає необхідність змінити валюту платежу з іноземної на розрахунки в гривні. Зокрема, – щоб уникнути необхідності проведення розрахунків курсових різниць та, відповідно, уникнути додаткового оподаткування внаслідок укріплення гривні.
       Так, відповідно до п. 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»: курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов’язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.
       Очевидно, що зміна валюти платежу за контрактом з іноземною на національну виключає необхідність таких перерахунків в майбутньому. Крім того, також немає заборон на зворотну зміну валюти платежу через певний час, – після «валютного шторму».
        Нижче про можливість зміни платежу у зобов’язанні від НБУ та ДПС.
        Сподіваємось, що така інформація стане в нагоді.

    Відповідь НБУ:

    Та відповідь ДПС України:

    Компанія Вікторія