Державна податкова служба України надала доволі цікаву Індивідуальну податкову консультацію від 03.09.2026 № 5260/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, присвячену практичному застосуванню так званого мораторію на безпідставні перевірки бізнесу.

  Цінність цієї консультації полягає в тому, що ДПС відповіла не лише щодо планових перевірок, а й безпосередньо щодо можливості проведення документальної позапланової перевірки ФОП, який не здійснює операцій з підакцизними товарами та має лише незначний ступінь податкового ризику.

  Реквізити: ІПК ДПС України від 03.09.2026 № 5260/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Звідки взявся «мораторій»

  Указом Президента України від 21.07.2025 № 538/2025 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 липня 2025 року «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні».

  Саме рішення РНБО передбачає встановлення обмеження на проведення перевірок щодо:

• суб’єктів господарювання зі статусом авторизованого економічного оператора;
• суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

  Водночас передбачено виняток для суб’єктів, діяльність яких пов’язана з обігом підакцизних товарів. Державним органам також доручено застосовувати ризик-орієнтований підхід і концентрувати контроль передусім на сферах із високим рівнем ризику порушень.

  Офіційний текст рішення РНБО та Указу Президента: Указ Президента України № 538/2025.

  Тому поняття «мораторію» у цьому випадку є дещо умовним. Йдеться не про повну заборону всіх податкових перевірок бізнесу, а про обмеження перевірок для певної категорії низькоризикових платників.

Чи стосується це ФОП

  Так.

  ДПС у новій ІПК підтвердила, що відповідні обмеження поширюються не лише на юридичних осіб.

  Податківці виходять із того, що обмеження встановлено щодо суб’єктів господарювання, а отже, вони можуть охоплювати і фізичних осіб — підприємців.

Планові перевірки: позиція ДПС доволі чітка

  Щодо документальних планових перевірок ДПС сформулювала достатньо однозначне правило:

юридичні та фізичні особи, які мають виключно критерії ризику незначного ступеня, для проведення планових перевірок не відбираються.

  Тобто сам по собі факт наявності певного податкового ризику ще не означає автоматичного включення ФОП до плану-графіка.

  Ключове значення має саме ступінь такого ризику.

  Порядок формування плану-графіка документальних планових перевірок затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524. Офіційний текст документа: Порядок № 524.

  Але значно цікавішою є друга частина консультації.

А що з позаплановою перевіркою

  Документальні позапланові перевірки до плану-графіка не включаються. Для їх проведення повинна існувати передбачена Податковим кодексом України правова підстава.

  Тому й виникає принципове практичне питання:

  якщо формальна підстава для позапланової перевірки існує, але ФОП належить до низькоризикових платників, чи може податкова все одно призначити перевірку?

  І саме тут ДПС сформулювала найбільш цікавий висновок нової консультації.

При організації проведення позапланових перевірок враховується, що відповідно до рішення РНБО перевіркам не підлягають платники податків, у діяльності яких спостерігаються лише ризики незначного ступеня.

  Саме це, на наш погляд, є ключовим практичним висновком ІПК № 5260.

  Тобто встановлене рішенням РНБО обмеження ДПС фактично враховує не тільки при планових, але й при організації позапланових документальних перевірок.

Але є важливе юридичне «але»

  Водночас називати це абсолютною законодавчою забороною на проведення перевірки було б неправильно.

  У цій же консультації ДПС наголошує, що порядок призначення та проведення податкових перевірок визначається Податковим кодексом України, а рішення РНБО саме по собі не змінює встановлених Кодексом підстав та процедур проведення перевірок.

  Чинний текст Податкового кодексу України доступний на офіційному сайті Верховної Ради України: Податковий кодекс України.

  Тому фактично маємо дві паралельні конструкції:

  1. Податковий кодекс продовжує визначати законні підстави та процедуру проведення позапланових перевірок.

  2. На рівні організації контрольно-перевірочної роботи ДПС повинна застосовувати ризик-орієнтований підхід та враховувати обмеження щодо платників, у яких наявні лише ризики незначного ступеня.

  Тому термін «мораторій» у цьому випадку доцільно сприймати насамперед як обмеження контрольно-перевірочної практики, а не як зупинення дії норм Податкового кодексу України про перевірки.

Кого ДПС планує перевіряти насамперед

  Нова ІПК містить ще одну важливу деталь.

  ДПС повідомляє, що фокус контрольно-перевірочної роботи спрямовується передусім на платників із ризиками високого ступеня.

  За викладеним у консультації підходом наявність декількох критеріїв високого ризику може бути підставою для організації документальних або фактичних перевірок.

  При цьому ДПС допускає реагування і на окремий суттєвий критерій високого ризику, якщо його характер та фіскальна значущість виправдовують проведення відповідного контрольного заходу.

  Загальна логіка нового ризик-орієнтованого підходу виглядає так:

незначний ризик → комунікація та профілактика;

високий або суттєвий ризик → можливість застосування контрольно-перевірочних заходів.

Спочатку запит — потім жорсткіші заходи

  ДПС також описує проактивні та реактивні способи роботи з податковими ризиками.

  Якщо контролюючий орган отримує інформацію, яка може свідчити про порушення, одним із перших інструментів може бути направлення платнику письмового запиту.

  У такому випадку ФОП отримує можливість:

• надати пояснення;
• підтвердити свою позицію документами;
• самостійно виправити виявлену помилку та повідомити про це контролюючий орган.

  І лише за наявності суттєвого неврегульованого ризику можуть застосовуватися більш жорсткі заходи податкового контролю.

Ще один важливий нюанс для ФОП

  ІПК містить положення, яке підприємцям варто враховувати окремо.

  ДПС зазначає, що суб’єктом перевірки є платник податків — фізична особа, а тому така особа розглядається комплексно, з урахуванням отриманих нею доходів, у тому числі доходів від підприємницької діяльності.

  Інакше кажучи, статус ФОП не створює окремої від фізичної особи «податкової особистості».

  Під час податкового контролю ДПС потенційно аналізує платника як фізичну особу в цілому — як щодо підприємницьких, так і щодо інших доходів.

Підакцизний бізнес — виняток

  Окремо необхідно пам’ятати про суб’єктів, діяльність яких пов’язана з обігом підакцизних товарів.

  Для такого бізнесу рішення РНБО передбачає виняток із обмеження перевірок низькоризикових суб’єктів.

  Тому суб’єкти, які здійснюють діяльність у підакцизному сегменті, не можуть автоматично розраховувати на аналогічний рівень захисту лише з тієї підстави, що їх діяльність віднесена до незначного ступеня ризику.

Що робити ФОП, якщо отримано наказ на позапланову перевірку

  На нашу думку, після появи ІПК № 5260 при отриманні наказу на перевірку варто насамперед з’ясувати щонайменше три обставини:

1. Яку саме правову підставу проведення позапланової перевірки зазначила ДПС.
2. Які податкові ризики фактично встановлено щодо платника та до якого ступеня вони належать.
3. Чи пов’язана діяльність ФОП з обігом підакцизних товарів.

  Якщо підприємець має виключно ризики незначного ступеня, наведена ІПК створює додатковий вагомий аргумент проти призначення такого платника до перевірки.

  Особливо важливо, що це вже не лише загальна декларація про «мораторій», а письмово сформульований підхід самої ДПС щодо практичної організації позапланових перевірок.

  Водночас необхідно враховувати індивідуальний характер податкової консультації. Тому ІПК № 5260 не створює персонального правового захисту для всіх інших платників, однак є важливим джерелом для розуміння офіційного підходу ДПС до застосування рішення РНБО.

Висновок

  Нова ІПК ДПС фактично дає відповідь на одне з питань, яке після оголошення «мораторію на перевірки» залишалося невизначеним.

  ФОП охоплюються встановленими обмеженнями.

  Якщо у діяльності підприємця наявні виключно ризики незначного ступеня і його діяльність не пов’язана з обігом підакцизних товарів:

• його не повинні відбирати до документальної планової перевірки;
• при організації документальної позапланової перевірки ДПС також повинна враховувати, що такий платник не підлягає перевірці відповідно до підходу, викладеного самою ДПС в ІПК.

  Разом із тим це не скасовує встановлених Податковим кодексом України підстав та процедур проведення перевірок і не створює абсолютного законодавчого імунітету.

  Саме тому для платника ключовим стає не просто факт існування «мораторію», а ступінь податкового ризику, встановлений щодо такого платника.

Джерело: Індивідуальна податкова консультація ДПС України від 03.09.2026 № 5260/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Нагадуємо: старий «карантинно-воєнний» мораторій на перевірки вже не діє

  Важливо не плутати запроваджений у 2025 році ризик-орієнтований підхід до перевірок із тим широким мораторієм на податкові перевірки, який діяв спочатку у зв’язку з карантином COVID-19, а згодом — в умовах воєнного стану.

  Карантин, запроваджений у зв’язку з COVID-19, було скасовано з 24:00 30 червня 2023 року. Відповідне рішення прийнято постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

  Надалі законодавець почав поетапно відновлювати податкові перевірки. З 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30.06.2023 № 3219-IX, яким було суттєво змінено режим проведення перевірок у період воєнного стану.

  А з 1 грудня 2023 року Законом України від 09.11.2023 № 3453-IX було передбачено відновлення проведення документальних перевірок. ДПС прямо характеризувала ці зміни як скасування мораторію на проведення податкових перевірок.

  При цьому законодавство й надалі передбачає окремі спеціальні обмеження щодо проведення перевірок, зокрема для платників та об’єктів, пов’язаних із територіями тимчасової окупації, активних або можливих бойових дій.

  Отже, станом на сьогодні загального мораторію, який би через сам факт дії воєнного стану забороняв податкові перевірки ФОП та інших платників, немає.

  Саме тому рішення РНБО про обмеження безпідставних перевірок низькоризикового бізнесу та нова ІПК ДПС № 5260 мають особливе практичне значення: це окремий механізм обмеження контрольно-перевірочної роботи, а не продовження старого карантинного чи воєнного мораторію.

 Звертаємо увагу: індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер. Водночас наведені в ній висновки щодо механізму застосування податкової різниці ґрунтуються безпосередньо на положеннях Податкового кодексу України.

Компанія «Вікторія» 

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу:  Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
 victorija.ua

Ключовий висновок: якщо українське ТОВ – платник податку на прибуток є учасником іншого ТОВ – платника податку на прибуток та отримує від нього дивіденди, такий дохід за умови застосування податкових різниць не призводить до повторного оподаткування податком на прибуток на рівні ТОВ-отримувача.

   Українське ТОВ володіє часткою в іншому українському ТОВ. Дочірня компанія отримала прибуток, сплатила податок на прибуток та вирішила розподілити частину чистого прибутку своєму учаснику – іншому ТОВ.

   Чи виникає у ТОВ-учасника ще раз податок на прибуток із суми отриманих дивідендів?

   За загальним правилом для платника, який застосовує податкові різниці, ні.

   Податковий кодекс передбачає спеціальний механізм, який фактично усуває повторне оподаткування такого прибутку на рівні юридичної особи – учасника.

   Цей висновок додатково підтверджено ДПС в індивідуальній податковій консультації щодо виплати дивідендів між двома українськими юридичними особами – платниками податку на прибуток.

Суть ситуації

   У розглянутій ДПС ситуації:

• українське ТОВ перебуває на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток;
• це ТОВ є учасником іншої юридичної особи – резидента України;
• емітент також є платником податку на прибуток на загальних підставах;
• емітент прийняв рішення розподілити чистий прибуток та виплатити дивіденди своєму учаснику;
• дивіденди виплачуються одночасно за декілька попередніх років.

   Ключове питання: чи повинне ТОВ, яке отримало дивіденди від іншого ТОВ, включити їх до об’єкта оподаткування та сплатити з них ще 18% податку на прибуток?

Висновок ДПС: повторного оподаткування немає

   Механізм виглядає так.

   За правилами бухгалтерського обліку отримувач визнає відповідний дохід. Тобто дивіденди можуть потрапити до бухгалтерського фінансового результату підприємства.

   Але далі застосовується спеціальна податкова різниця.

   Відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

• на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток;
• на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, які підлягають виплаті на користь підприємства від інших платників податку на прибуток.

   Тобто відбувається фактична податкова нейтралізація такого доходу.

Бухгалтерський облік	Податковий облік
+ дохід від дивідендів фінансовий результат збільшується	– така сама сума зменшення фінансового результату
Результат: дивіденди не створюють додаткового оподатковуваного прибутку у ТОВ-отримувача

   У результаті, за дотримання відповідних умов, отримані від іншого платника податку на прибуток дивіденди не створюють додаткового податку на прибуток у ТОВ-отримувача.

   ДПС також прямо зазначила, що відповідне зменшення відображається у рядку 3.2.3 Додатка РІ до декларації з податку на прибуток.

Не тільки класичні дивіденди

   На практиці особливо важливим є ще один момент.

   Податкове законодавство розглядає поняття дивідендів ширше, ніж просто платіж, який у рішенні загальних зборів названо словом «дивіденди».

   Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, який юридична особа здійснює на користь свого засновника та/або учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку або його частини.

Важливо: принципове значення має не тільки назва платежу. Якщо юридична особа здійснює платіж своєму учаснику у зв’язку з розподілом чистого прибутку або його частини, для цілей оподаткування такий платіж прирівнюється до дивідендів.

   Це особливо важливо при побудові корпоративних та холдингових структур.

Простий приклад

   Припустимо, ТОВ «Операційна компанія» отримало прибуток та прийняло рішення виплатити своєму учаснику – ТОВ «Холдингова компанія» – 10 000 000 грн дивідендів.

Операція	Сума
Дохід у бухгалтерському обліку HoldCo	+ 10 000 000 грн
Зменшуюча податкова різниця	– 10 000 000 грн
Додатковий об’єкт оподаткування від дивідендів	0 грн

   Таким чином, сама операція отримання таких дивідендів не формує додаткового оподатковуваного прибутку у компанії-учасника.

   Саме в цьому полягає механізм, який дозволяє переміщувати вже зароблений прибуток від операційної компанії на рівень української холдингової компанії без повторного оподаткування цього самого прибутку податком на прибуток.

А якщо емітент не сплатив авансовий внесок?

   Ще один важливий висновок ІПК:

   право отримувача дивідендів зменшити свій фінансовий результат не залежить від того, чи сплачував емітент авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів.

   Це два різні податкові механізми.

   Правила щодо авансового внеску стосуються компанії, яка виплачує дивіденди.

   Натомість податкова різниця за п.п. 140.4.1 ПКУ стосується компанії, яка ці дивіденди отримує.

   Тому відсутність у емітента обов’язку сплачувати авансовий внесок сама по собі не позбавляє ТОВ-отримувача права зменшити фінансовий результат.

За який рік виплачується прибуток – не має значення

   ДПС також підтвердила ще одну практично важливу обставину.

   Право на зменшення фінансового результату не залежить від того, за який саме минулий звітний період розподіляється прибуток.

   Більше того, право на коригування зберігається і тоді, коли дивіденди за декілька попередніх років визнаються доходом одночасно в одному поточному звітному періоді.

   Отже, сам по собі значний часовий проміжок між роком, у якому сформувався прибуток, та роком прийняття рішення про його розподіл не скасовує механізму податкового коригування.

Чому це важливо для холдингових структур

   Розглянуте правило має принципове значення при побудові структури бізнесу, в якій одне українське ТОВ володіє частками в інших українських компаніях.

ТОВ HoldCo корпоративний учасник

↑ дивіденди / розподіл прибутку ↑

ТОВ Operator 1 ТОВ Operator 2 ТОВ Property Co

   Операційні компанії можуть отримувати прибуток від власної діяльності та надалі розподіляти його на користь корпоративного учасника – ТОВ HoldCo.

   За умови застосування передбачених ПКУ податкових різниць отриманий HoldCo дохід у вигляді дивідендів не повинен повторно оподатковуватися податком на прибуток на рівні HoldCo.

   Це дозволяє акумулювати прибуток різних напрямів бізнесу на рівні корпоративного власника та вже на цьому рівні вирішувати питання його подальшого використання, реінвестування або розподілу.

Що впливає на право зменшити фінансовий результат?

Обставина	Впливає?
Емітент є іншим платником податку на прибуток	Так
ТОВ-отримувач застосовує відповідні податкові різниці	Так
Емітент сплатив авансовий внесок при виплаті дивідендів	Ні
Дивіденди виплачуються за попередні роки	Ні
Дивіденди за декілька років нараховані одночасно	Ні

Важливе застереження: платники, які не застосовують податкові різниці

   Необхідно враховувати одну принципову умову.

   ПКУ дозволяє платникам податку на прибуток, річний дохід яких не перевищує встановлений Кодексом поріг у 40 млн грн, прийняти рішення про незастосування більшості податкових різниць.

   Якщо підприємство скористалося таким правом, воно не може вибірково застосувати лише вигідну для себе різницю щодо дивідендів за п.п. 140.4.1 ПКУ.

   Тому перед розподілом значної суми прибутку між двома українськими ТОВ необхідно перевірити податковий статус компанії-отримувача та те, чи застосовує вона податкові різниці.

   Для платників, які зобов’язані застосовувати різниці або не прийняли рішення про їх незастосування, працює описаний вище механізм зменшення фінансового результату.

Висновок

   Якщо українське ТОВ – платник податку на прибуток є учасником іншого ТОВ – платника податку на прибуток та отримує від нього дивіденди, ПКУ передбачає механізм, який дозволяє не оподатковувати цей самий прибуток повторно на рівні ТОВ-отримувача.

   Причому це стосується не лише платежу, формально названого дивідендами. Для податкових цілей до дивідендів прирівнюється також платіж учаснику в грошовій або негрошовій формі у зв’язку з розподілом чистого прибутку або його частини.

   При застосуванні податкових різниць відповідний дохід враховується у бухгалтерському фінансовому результаті, але потім виключається з об’єкта оподаткування через зменшуючу податкову різницю.

Отже, розподіл прибутку від одного українського ТОВ на користь іншого українського ТОВ – його учасника може відбуватися без повторного оподаткування отриманої суми податком на прибуток на рівні корпоративного учасника.

   Саме ця конструкція є однією з важливих податкових особливостей використання українського ТОВ як холдингової компанії.

            Індивідуальна податкова консультація №4166/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 20.07.2026 для огляду:

   Звертаємо увагу: індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер. Водночас наведені в ній висновки щодо механізму застосування податкової різниці ґрунтуються безпосередньо на положеннях Податкового кодексу України.

Компанія «Вікторія» може провести правове та податкове моделювання холдингової структури, порівняти варіанти ТОВ / ПрАТ, розробити корпоративну архітектуру групи та оцінити наслідки майбутньої реорганізації.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Призначення граф 31–33 та поріг звільнення (2 млн євро)

Графи 31–33 Звіту про контрольовану іноземну компанію (КІК) містять перелік операцій КІК з певними категоріями нерезидентів (зокрема, з нерезидентами в “низькоподаткових” юрисдикціях, пов’язаними особами-нерезидентами та нерезидентами з визначеними організаційно-правовими формами). Ці дані зазначаються з деталізацією по кожній операції (контрагент, країна, код платника тощо) і слугують податковій для контролю трансфертного ціноутворення (ТЦУ) та діяльності КІК.

Відповідно до підпункту 39^2.4 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо сукупний дохід КІК не перевищує 2 млн євро за звітний період, контролююча особа має право не включати прибуток цієї КІК до оподатковуваного доходу (так звана “пільга 2 млн євро”). Простіше кажучи, прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні, якщо виконано критерій доходу ≤ 2 млн євро. Однак навіть у таких випадках контролер все одно зобов’язаний подати Звіт про КІК і заповнити відповідні розділи для розкриття інформації. Дані граф 31–33, хоча й не впливають прямо на поточне оподаткування “звільненого” КІК, потрібні податковій для майбутнього аналізу. До прикладу, ДПС отримує додаткову інформацію про “дружні” КІК, про перетікання доходів на офшорні компанії (що зменшує податкові зобов’язання КБВ – фізичної особи резидента), використання інших схем перенесення чи зменшення податкового навантаження навіть з країни резидентства КІК

 Іншими словами, якщо прибуток КІК зараз не оподатковується, податковий орган все одно збирає інформацію про її операції для контролю в наступних періодах.

Обов’язковість заповнення граф 31–33 при звільненні КІК

Спочатку норми ПКУ щодо заповнення граф 31–33 за умов звільнення КІК від оподаткування трактувалися неоднозначно. У 2023 – на початку 2024 року податкові органи в роз’ясненнях фактично дозволяли не заповнювати графи 31–33, якщо застосовується пільга 2 млн євро (така позиція була оприлюднена в базі ЗІР, питання ID 40810, та підтверджена низкою індивідуальних податкових консультацій).

Проте у квітні 2024 року Державна податкова служба змінила підхід. У листі №3/2024 від 17.04.2024 р. (п. 2.6) податкова чітко зазначила, що ПКУ не містить жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті інформацію в графах 31–33. Цю позицію підтверджено також низкою ІПК у травні 2024 р. – податківці наголосили, що навіть якщо КІК звільнений від оподаткування, рядки 31–33 Звіту про КІК підлягають заповненню. Наведемо цитату з роз’яснення: «статтею 39^2 ПКУ не встановлено окремих правил або виключень для контролюючої особи щодо невідображення у Звіті інформації… отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту». Таким чином, станом на 2024–2025 рр. офіційна позиція ДПС однозначна: контролююча особа повинна заповнювати графи 31–33 Звіту про КІК навіть за наявності “пільгового” статусу КІК.

Відповідальність за неналежне відображення інформації

Невиконання вимоги щодо розкриття всіх необхідних відомостей у Звіті про КІК (наприклад, якщо контролер неповно відобразив операції у графах 31–33) загрожує суттєвими штрафами. Згідно з п.120.7 ПКУ, передбачено штраф 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік) — залежно від того, що більше, за кожен випадок не відображення або неправдивого відображення інформації, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий випадок. У 2025 році максимальний розмір цього штрафу оцінювався приблизно в 3,03 млн грн за кожне порушення. Отже, ціна питання дуже висока, навіть якщо йдеться лише про формальне порушення в заповненні звіту.

Варто зазначити, що наразі, в умовах дії воєнного стану, безпосереднє застосування штрафів призупинено. Відповідно до п. 72 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (зі змінами, внесеними Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за КІК-порушення, вчинені в період з 01.01.2022 р. до кінця місяця скасування воєнного стану, за умови, що контролююча особа виконає свої обов’язки протягом 6 місяців після завершення воєнного стану. Також на цей період контролер (та посадові особи) звільнений від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК. Але після закінчення війни мораторій сплине, і податкова матиме право накладати вищезазначені штрафи. Таким чином, тим, хто скористався пільгою і не заповнив графи 31–33, доведеться дооформити звіти протягом пільгового періоду, щоб уникнути багатомільйонних санкцій у майбутньому.

Судова практика та перспективи оскарження

На сьогодні прямої судової практики щодо штрафів за невідображення операцій у графах 31–33 Звіту КІК ще немає. Правила КІК запрацювали лише з 2022 року і наразі діє мораторій на штрафи, тож перші судові спори очікуються після завершення воєнного стану (коли ДПС почне штрафувати контролерів, які не виправили звіти). Втім, фахівці вже зараз прогнозують, як можна буде захищатися у таких спорах. Одним із ключових аргументів може стати презумпція правомірності дій платника податків у разі неоднозначності норм (пп. 4.1.4 ПКУ): сам закон містить принцип, що всі неясності трактуються на користь платника. У нашому випадку є очевидна неоднозначність трактування вимоги заповнення граф 31–33 – про це свідчить хоча б те, що позиція податкової змінилася (спершу дозволяли не заповнювати, згодом заборонили). Таким чином, контролер, який не наводив операції у графах 31–33, посилаючись на офіційні роз’яснення ДПС того часу, може в суді доводити відсутність своєї вини та правомірність своїх дій. Додатково зазначають, що відсутні будь-які збитки для бюджету (оскільки прибуток КІК і так не оподатковувався), а накладення величезного штрафу за суто технічне порушення виглядало б непропорційним (принцип співмірності покарання). Отже, у майбутніх спорах суд може взяти до уваги ці обставини та стати на бік платника, якщо той діяв відповідно до тодішніх роз’яснень і не завдав шкоди державі.

Короткі відповіді на ключові питання

• Чи потрібно відображати операції в графах 31–33, якщо дохід КІК не перевищує 2 млн євро? – Так. Навіть «звільнений» від оподаткування КІК зобов’язаний заповнити ці графи Звіту. Податкові органи наголошують, що ПКУ не передбачає виключень, отже інформація про такі операції підлягає відображенню.

• Чи були роз’яснення щодо незаповнення граф 31–33 раніше? – Так, але позиція змінилась. Раніше податкова в індивідуальних консультаціях дозволяла не наводити ці дані при виконанні умови пільги. Однак з квітня 2024 р. ДПС чітко заявила про обов’язковість заповнення граф 31–33 навіть для КІК з доходом ≤ 2 млн євро.

• Чи є законодавчі підстави не заповнювати ці графи? – Ні. Вимога розкривати інформацію у графах 31–33 встановлена нормами ПКУ, без будь-яких винятків для випадків пільгового оподаткування. Іншими словами, це прямий обов’язок, визначений законом, а не просто рекомендація.

 

У податковій накладній замість контрагента ТОВ Паляниця зазначено Паляниця ТОВ. Чи є це помилкою? Чи втрачається право на податковий кредит?

Коротка відповідь (спойлер): Порушення порядку викладення найменування, а саме розміщення організаційно-правової форми після назви юридичної особи не є істотною помилкою, яка позбавляє права на податковий кредит в загальному випадку.

Однак, для уникнення зайвої уваги податкових органів ситуацію слід все ж фіналізувати наступним чином:

• врегулювати питання з контрагентом через РК щодо раніше отриманих ПН;
• досягнути згоди з контрагентом щодо коректного зазначення найменування у майбутніх ПН;
• отримати індивідуальну податкову консультацію щодо конкретного випадку у минулому або;
• скористатись ІПК контрагента, якщо таке питання вже розглядалось у ІПК, отриманій контрагентом.

 

 ОБҐРУНТУВАННЯ ВІДПОВІДІ

Назва та Найменування Юридичної Особи у Господарському / Цивільному  Обороті

Відповідно до ст. 90 Цивільного кодексу України (ЦК) юридична особа повинна мати найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Тобто повне найменування включає дві обов’язкові частини: організаційно-правову форму (ОПФ) та власне назву підприємства.

Юридична особа може мати й скорочене найменування (це не обов’язково). Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Отже, Кодекс не визначає послідовності у викладі найменування, а лише вказує на складові.

Крім того, найменування юридичної особи – це ширше поняття і включає в себе назву.

Іншими словами, назва не є тотожним найменуванню поняттям.

Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб…” № 755-IV (ст. 8) встановлено, що вимоги до написання найменування визначає спеціально уповноважений орган з питань реєстрації. Наразі таким органом є Міністерство юстиції України, яке затвердило детальні правила написання найменування.

Чинним є наказ Мін’юсту № 368/5 від 05.03.2012 (зі змінами), яким затверджено Вимоги щодо написання найменування юридичної особи. Ці вимоги є обов’язковими при державній реєстрації. Згідно з п. 3.1 Вимог, **назва юридичної особи береться в лапки та наводиться безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання. Іншими словами, найменування повинно будуватися за схемою: організаційно-правова форма + «назва». Приклад: правильним записом найменування є «ТОВ “Паляниця”», де “ТОВ” – організаційно-правова форма (приватне акціонерне товариство), а «Паляниця» – власна назва / назва.

Таким чином, офіційне оформлення найменування зі скороченням ОПФ після назви в установчих документах не відповідає вимогам наказу Мін’юсту.

 

Вимоги до Назви в Податковій Накладній

Форма податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015  № 1307 передбачає реквізит «Найменування…» продавця.

Разом з тим, ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, зокрема, вимогу зазначення повної або скороченої назви згідно статутних документах юридичної особи – продавця товарів/послуг. Іншими словами, назва підприємства в накладній має точно відповідати тій, що зафіксована в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) та статуті. І йдеться саме про назву, а не найменування.

Далі, якщо виходити з ст. 5 Податкового кодексу України, то термін назва та найменування використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Тобто – повертаємось до ст. 90 ЦКУ.

Це означало би, що Податковий кодекс вимагає саме зазначення у податковій накладній назви контрагента, – найменування без організаційно правової форми.

І вже далі Наказ №1307 розширює вимогу відносно реквізиту «Назва», наданого ст. 201 ПКУ і встановлює вимогу зазначення в податковій накладній саме «Найменування».

Отже, існує суперечність між вимогами ПКУ та Наказу № 1307. А відповідно п. 56.21 ст. 56 ПКУ платнику можна обирати поведінку, трактуючи норми податкового законодавства на свою користь.

В загальному ж розумінні та у практиці поточного застосування Наказу № 1307, організаційно-правова форма (наприклад, ТОВ, ТОВ) зазвичай є частиною найменування і має стояти там само, де й у статуті та ЄДР (вище ми дійшли висновку, що найменування юридичної особи у статуті має відповідати відомостям в ЄДР).

Приклад: Якщо в ЄДР компанія зареєстрована як «ТОВ “Паляниця”», то саме таку назву для уникнення питань з боку податкових органів слід наводити в податковій накладній. Вказання її як «Паляниця ТОВ» вважається відхиленням від статутного формулювання.

 

Роз’яснення ДПС та Індивідуальні Податкові Консультації

На жаль, ДПС на цей час прямо не висловлювалась відносно того, чи є порушення порядку викладу найменування у податковій накладній підставою для позбавлення податкового кредиту. Однак, є подібні кейси.

Так, Податкова служба України (ДПС)  у своїх офіційних роз’ясненнях неодноразово наголошувала на необхідності точної відповідності назв. Зокрема, в індивідуальній консультації Офісу великих платників податків (лист ДФС від 20.06.2019 №2822/ІПК/28-10-27-01-11) зроблено однозначний висновок: якщо у податковій накладній назва покупця не відповідає формулюванню в його статутних документах, така накладна вважається складеною з порушенням норм ПКУ. Податківці стверджують, що це перешкоджає ідентифікації здійсненої операції (сторін угоди) і тому суми ПДВ за такою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту. Аналогічну позицію висловлено й для помилки в назві продавця: невідповідність назви статутній також трактують як порушення, що позбавляє права на кредит до виправлення.

Втім, податківці розрізняють суттєві та несуттєві помилки. В пізніших консультаціях ДПС зазначалося, що незначна помилка у назві платника ПДВ, за правильного ІПН, не заважає ідентифікувати сторони – таку накладну можна не виправляти. Наприклад, орфографічна описка (як-от пропущена літера в слові “підприємство”) не є критичною – вона не заважає ідентифікувати операцію, її сторони, суму та зміст. ДПС прямо вказує, що така орфографічна помилка «не може бути єдиною підставою» для визнання накладної неправильною і відмови в податковому кредиті. Тому в ситуації, коли організаційно-правова форма стоїть після назви, а не перед нею (як у прикладі з «Паляниця ТОВ»), податкові органи формально зафіксують невідповідність статутній назві, але якщо більше жодних розбіжностей немає, це не повинно автоматично позбавляти права на кредит.

Узагальнена позиція ДПС на поточний момент така: зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для податкового кредиту, якщо помилки в реквізитах не заважають однозначно встановити учасників операції, її предмет і суму. В офіційному повідомленні ДПС у ЗІР зазначено, що право на кредит за накладною, складеною з порушенням (з неправильною назвою тощо), виникає лише після виправлення помилки шляхом складання розрахунку коригування. Однак одночасно податкова підтвердила: якщо накладна зареєстрована і помилка не заважає ідентифікувати зміст операції, період, сторони та суму податку, покупець має право включити суму ПДВ до кредиту. Тобто вирішальним є критерій ідентифікації. В разі помилки, податківці радять постачальнику виправити її через “нульовий” розрахунок коригування (в якому правильна назва прописується замість помилкової).

 

Думка Експертів

Бухгалтерські експерти загалом підтримують підхід, що невелика невідповідність у назві не повинна призводити до втрати податкового кредиту, адже помилка не впливає на реальність операції. Важливим ідентифікатором є індивідуальний податковий номер (ІПН) контрагента – якщо його вказано правильно, то контрагент однозначно визначений. Так, видання «Податки & бухоблік» зазначало, що виправляти описку в назві не потрібно, коли покупця можна визначити й за ІПН. Експерти посилаються на п.201.10 ПКУ: зареєстрована податкова накладна є достатньою підставою для податкового кредиту, якщо помилки не спотворюють ключових даних операції.

 

Судова Практика щодо Невідповідності Назви

Судові рішення в спорах із податковими органами, як правило, стають на бік платників податків, якщо неточності у реквізитах не заважають встановити сторони та обставини операції. Верховний Суд у багатьох постановах підтвердив: формальні помилки в накладній самі по собі не є підставою для позбавлення права на податковий кредит, якщо реальність господарської операції не ставиться під сумнів і дані накладної дозволяють ідентифікувати її учасників. Наприклад, у справі №816/2034/15 (постанова КАС ВС від 10.11.2020) Суд зазначив, що спірні накладні містили всі реквізити, які дають змогу повністю ідентифікувати сторони правовідносин та господарські операції, і податковий орган не заперечував реальність цих операцій. Відповідно, претензії щодо оформлення документів були визнані безпідставними. Іншими словами, якщо компанія-продавець фактично існує і є платником ПДВ, операція здійснена, а помилка – лише в порядку слів назви, то суди розцінюють це як несуттєву ваду, що не може звести нанівець право покупця на податковий кредит.

Показово, що навіть сама податкова служба, коментуючи судову практику, погоджується: зареєстрована податкова накладна не буде підставою для кредиту тільки якщо контролери доведуть фіктивність операції або неможливість ідентифікувати її основні параметри. А невелика плутанина з найменуванням контрагента аж ніяк не є доказом фіктивності. Тому судова практика формує підхід, близький до доктрини «пріоритету суті над формою»: поки за накладною стоїть реальна поставка між конкретними платниками ПДВ, податковий кредит не може бути скасований лише через неточність у назві компанії.

 

Висновки

Вказування організаційно-правової форми після назви замість перед нею (як у випадку “Паляниця ТОВ” замість “ТОВ “Паляниця””) формально є помилкою заповнення реквізиту «Назва підприємства». Проте така помилка, як правило, не є фатальною. За умови, що всі інші обов’язкові реквізити в порядку (правильні ІПН, адреси, суми, номенклатура тощо) і з накладної однозначно зрозуміло, хто продавець і покупець, податковий кредит зберігається. Податкові органи рекомендують виправити неточність через розрахунок коригування, але сама по собі вона не робить накладну недійсною. Відповідно до податкового законодавства і роз’яснень ДПС, такий недолік не позбавляє права на податковий кредит, якщо не заважає ідентифікувати сторони та сутність операції.

Переставлена місцями абревіатура (ТОВ/ТОВ) – технічна помилка, а не підстава для невизнання податкової накладної. Офіційні консультації ДПС та судова практика підтверджують: податковий кредит не втрачається через невідповідність назви в накладній даним ЄДР, якщо це не спотворює інформації про учасників та умови постачання. Таким чином, переставлення скорочення організаційно-правової форми не впливає на правомірність податкового кредиту, якщо інші реквізити дозволяють однозначно ідентифікувати сторони операції

Посилання:
Правові позиції ДПС

1. Розмір букв у назві не має значення [zir.tax.gov.ua]
2. Чи потрібно виправляти податкову накладну, у якій помилка лише в найменуванні платника [intelserv.net.ua]
3. Регіональна ІПК: якщо помилка у найменуванні заважає ідентифікувати операцію [ipk.vobu.ua]
4. Помилка у назві покупця: чи буде податковий кредит [news.dtkt.ua]
5. ІПК від 29.10.2019 р. № 1071/6/99-00-07-03-02-15/ІПК [uteka.ua]
6. Роз’яснення регіональної ГУ ДПС, – якщо помилка заважає ідентифікувати операцію, то навіть зареєстрована ПН не дає права на податковий кредит [zp.tax.gov.ua]

Позиції фахівців, експертів

1. Помилка в назві, але решта вірно – виправляти не потрібно [i.factor.ua]

Судова практика касаційних інстанцій

1. Постанова ВС КАС, 10.07.2020 справа №816/2034/15 (помилка реквізиту адреси не призводить до втрати права на ПК);
2. Постанова ВС КАС, 10.07.2020 справа №822/1616/17 (формальні недоліки у реквізитах не призводять до втрати права на ПК);
3. Постанова ВС КАС, 19.11.2019 справа № 1570/5355/2012 (помилка у реквізитах найменування покупця не призводить до втрати права на ПК)
4. Постанова ВС КАС, 04.10.2023 справа № 822/1616/17 (помилка навіть у обов’язкових реквізитах не має безумовного наслідку втрати права на податковий кредит).

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

Група Компаній Вікторія

 

Як вірно формувати податкову накладну, якщо договором на виконання будівельних робіт передбачено етапи їх прийняття?

Це питання є і простим, і складним одночасно. Адже невірна ідентифікація номенклатури у податковій накладній може стати наслідком відмови податкового органу у реєстрації такої податкової накладної.

Компанією Вікторія ініційовано запит на користь клієнта для отримання індивідуальної податкової консультації. З отриманої ІПК йдеться, що:

“Якщо окремі види робіт, зокрема «Прокладення кабелю», які згідно з договором є складовими «Електромонтажних робіт» та постачаються поетапно як окремі об’єкти, що мають свою вартість, визначену договором, то у податковій накладній вказується, наприклад:
у графі 2 – «Електромонтажні роботи з прокладення кабелю згідно з Актом від … № … »;
у графі 7 – ціна, визначена договором для такого окремого виду робіт, без урахування ПДВ”.

Повний текст індивідуальної податкової консультації подаємо нижче.

  АО «Західна Правозахисна Група», – юридичний партнер «VICTORY GROUP», ASSC., надає професійні послуги супроводу розблокування реєстрації податкових накладних.
  Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
  Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження протиправних рішень податкового органу з блокування податкових накладних.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу розблокування податкових накладних.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія