Пандемія COVID-19 і повномасштабне воєнне вторгнення спричинили запровадження в Україні надзвичайних правових режимів – карантину та воєнного стану. У відповідь держава внесла тимчасові зміни до податкового законодавства, зокрема запровадила мораторії на податкові перевірки та зупинила перебіг строків давності для нарахування податкових зобов’язань. Це мало суттєвий вплив на можливість контролюючих органів проводити перевірки і донарахування податків. У цій публікації розглянуто комплексний вплив обох періодів (карантину та воєнного стану) на здійснення податкових перевірок і нарахування податкових зобов’язань. Аналіз, відповідно, охоплюватиме відповідні норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ), постанови Кабінету Міністрів, закони, прийняті в умовах карантину та воєнного стану, а також актуальну судову практику, зокрема рішення Верховного Суду.

Спойлер, за який період вас можуть перевірити та здійснити донархування?

Загальні строки давності в податковому законодавстві

Перш ніж перейти до спеціальних норм, варто нагадати загальне правило ПКУ щодо строків давності для податкових перевірок та донарахувань. За ст. 102 ПКУ контролюючий орган має право провести перевірку і самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня (3 роки) після граничного терміну подання декларації або сплати податку за певний період. По закінченні 1095 днів (а для окремих випадків – 2555 днів, наприклад, при трансфертному ціноутворенні) контролюючий орган вже не може нарахувати податкові зобов’язання – платник вважається вільним від такого зобов’язання, а спір щодо нього не підлягає розгляду. Тобто, у звичайних умовах податкова перевірка і донарахування податку за минулі періоди обмежені цим строком давності ~3 років.

 

Однак у 2020–2023 роках дію цього правила було тимчасово змінено. В умовах карантину COVID-19, а згодом і воєнного стану, законодавець зупинив перебіг зазначених строків давності. Фактично на певний період “заморозили” відлік 1095 днів, надаючи тим самим для податкових органів можливість перевірити минулі періоди пізніше. Розглянемо детально, як це відбувалося під час карантину та воєнного стану.

Карантин COVID-19: зупинення строків та мораторій на перевірки

Законодавчі зміни в період карантину

Початок пандемії ознаменувався запровадженням всеукраїнського карантину з березня 2020 року. Верховна Рада оперативно ухвалила низку законів на підтримку платників податків. Ключовим став Закон України № 533-IX від 17.03.2020 р., який серед іншого запровадив мораторій на податкові перевірки. Первинно мораторій було встановлено на період з 18 березня до 31 травня 2020 року для всіх документальних та фактичних перевірок (крім деяких винятків). Надалі його дію неодноразово продовжували. Зрештою, до ПКУ було внесено норму, що прив’язала тривалість мораторію до офіційного кінця карантину: пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ визначив, що мораторій триває “на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину”. Кабінет Міністрів встановлював режими карантину своїми актами, тож фактично кожне продовження карантину автоматично продовжувало і мораторій.

 

Одночасно п.52-2 підр. 10 розд. ХХ ПКУ призупинив перебіг податкових строків давності. Згідно з цим пунктом, “зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, на період з 18.03.2020 р. по останній день місяця, в якому завершується дія карантину (COVID-19)”. Інакше кажучи, з 18 березня 2020 року відлік 1095-денного строку для перевірок і донарахувань було поставлено на паузу і він не рухався до кінця карантину.

 

Кінець карантину. Уряд кілька разів подовжував всеукраїнський карантин, і фактично він тривав понад три роки. Офіційно карантин було завершено лише влітку 2023 року (кабміном скасовано з 1 липня 2023 р.). Таким чином, останнім днем дії “карантинного” мораторію і відповідно зупинки строків давності став останній день місяця, в якому завершено карантин – тобто 31 липня 2023 року. (Як побачимо далі, на той момент вже діяв воєнний стан, але законодавець спеціально визначив дату 01.08.2023 для поновлення відліку строків).

Мораторій на перевірки та його виключення

Карантинний мораторій означав, що податкові перевірки не проводяться протягом визначеного періоду. Винятки з цього правила були мінімальними. Закон № 533-IX у березні 2020 р. дозволив окремі невідкладні перевірки навіть під час мораторію – зокрема, позапланові перевірки з підстав, пов’язаних з бюджетним відшкодуванням ПДВ або припиненням діяльності платника (реорганізація, ліквідація) тощо. Камеральні перевірки (безвиїзні перевірки декларацій) формально не були заборонені взагалі, тож податківці могли здійснювати камеральний контроль звітності навіть у карантин. Це відповідало логіці впровадження карантину – для камеральної перевірки присутність платника взагалі не потрібна.

 

Надалі, через рік після початку карантину, влада зробила спробу частково послабити мораторій. Так, на підставі повноважень, наданих Законом № 909-IX, Кабінет Міністрів видав постанову № 89 від 03.02.2021 р., якою скоротив строк дії мораторію для певних перевірок. Постанова № 89 дозволила податковим органам відновити деякі документальні перевірки юридичних осіб навіть до завершення карантину, зокрема: перевірки, розпочаті до 18.03.2020 і призупинені, планові перевірки за затвердженим планом-графіком, а також позапланові перевірки з окремих підстав (щодо ризикових операцій з ПДВ, валютного контролю тощо). Фактично уряд намагався “розморозити” частину контрольної роботи податкових органів ще у 2021 році.

Судова практика: Верховний Суд про карантинний мораторій

Постає питання: чи були легітимними перевірки, дозволені урядовою постановою № 89, з огляду на те, що закон (ПКУ) все ще містив пряму норму про мораторій? Відповідь дала судова практика. Платники податків оскаржували як самі перевірки, призначені під час мораторію, так і податкові повідомлення-рішення (донарахування), винесені за їхніми результатами.

 

Верховний Суд України сформулював однозначну правову позицію: проведення податкової перевірки під час дії встановленого законом мораторію – незаконне. Зокрема, у низці рішень 2022–2023 років ВС наголосив, що мораторій, запроваджений актом вищої юридичної сили (п. 52-2 підр. 10 розд. ХХ ПКУ), не міг бути скасований або обмежений актом нижчої сили (постановою КМУ). Будь-які зміни строків дії мораторію можливі лише шляхом прямої зміни норм ПКУ, а не підзаконними актами. Тому призначення і проведення перевірок на підставі постанови № 89 у 2021 році було неправомірним. Суд вказав, що такі перевірки проводилися in ultra vires, у порушення прямої законодавчої заборони, а їх результати є юридично нікчемними.

 

Наслідком цього стала практика скасування донарахувань, здійснених за результатами “карантинних” перевірок. Так, у судових рішеннях зазначено, що акт перевірки, проведеної всупереч мораторію, є недопустимим доказом, а прийняті на його основі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Іншими словами, якщо податкова все ж перевірила платника під час дії заборони (наприклад, в 2021 році на підставі згаданої постанови КМУ), платник має високі шанси через суд скасувати результати такої перевірки як незаконної. Верховний Суд у постановах від 12.10.2022 (справа № 160/24072/21), 14.12.2022 (справа № 200/3668/21) та інших прямо підтвердив: “зміна строків дії мораторію щодо проведення податкових перевірок у зв’язку з COVID-19 може бути здійснена виключно шляхом внесення змін до ПКУ”.

 

Таким чином, до офіційного завершення карантину (або законодавчого скасування мораторію) будь-які документальні та фактичні перевірки, не передбачені винятками ПКУ, були заборонені, а результати таких перевірок – незаконні. Тільки з закінченням дії карантинного мораторію податкові органи отримали право знову повноцінно перевіряти більшість платників.

Зупинення строків давності під час карантину: наслідки

Зупинка перебігу строків давності з 18.03.2020 означає, що період карантину не враховується в 1095 днях, відведених податківцям для перевірки та донарахування податку. Практично це продовжило “термін давності” на величину карантинної паузи.

 

Якщо до карантину податкова могла охопити перевіркою, скажімо, останні три роки діяльності, то після “розморожування” строків ці три роки відлічуються без урахування періоду з 18.03.2020 до кінця карантину. Наприклад, припустимо, граничним терміном перевірки певної декларації був 1 квітня 2021 року (1095 днів від подання у 2018 р.). Оскільки з березня 2020 до липня 2023 р. строк давності не спливав, новим фактичним кінцевим терміном стане приблизно липень 2024 року. Отже, податкові органи отримали можливість після карантину перевіряти ті періоди, які без зупинки строків вже були б “закриті” для донарахувань.

 

Варто підкреслити, що з 1 серпня 2023 року (після офіційного кінця карантину) перебіг податкових строків давності відновився. Усі дні, що минули після ції дати, знову рахуються до 1095-денного періоду. Таким чином, карантинна пауза склала понад 3 роки та 4 місяці. На стільки ж було продовжено граничні строки проведення перевірок і нарахування податків, пов’язаних з періодами до карантину. Платникам податків слід це враховувати: податкова може законно донарахувати податки за ті роки, які раніше вважалися “закритими” за давністю, якщо не сплив оновлений (подовжений) строк давності.

 

Проміжний висновок (карантин): У період дії карантину (березень 2020 – липень 2023) податкові перевірки були значно обмежені мораторієм, а строки давності для донарахувань – призупинені. Верховний Суд захистив права платників, визнавши протиправними перевірки, проведені всупереч законодавчому мораторію, і скасувавши відповідні податкові донарахування. Після завершення карантину контрольні заходи відновилися, при цьому податкові органи отримали “додатковий” час на перевірки, еквівалентний тривалості карантинної зупинки строків давності.

Воєнний стан: особливості зупинення строків і мораторій

Введення воєнного стану та перші податкові послаблення

24 лютого 2022 року в Україні було введено режим воєнного стану у відповідь на збройну агресію. Це зумовило нові виклики для бізнесу і діяльності державних органів. В березні 2022 року законодавець ухвалив спеціальні зміни до ПКУ, спрямовані на адаптацію податкового адміністрування до воєнних умов. Насамперед, Законом № 2120-IX від 15.03.2022 р. до ПКУ додано пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ, який встановив особливий порядок справляння податків на період воєнного стану.

 

Зупинення строків. Підпункт 69.9 пункту 69 перехідних положень передбачив, що “тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством”. Тобто, аналогічно до карантину, було зупинено відлік усіх строків, які встановлені податковим законодавством, зокрема строків давності для податкових донарахувань. Важливо, що первинна редакція Закону № 2120-IX зупиняла строки на весь період воєнного стану без конкретної дати відновлення. Однак пізніше (Законом № 3219-IX, див. нижче) цю норму уточнили, визначивши граничну дату зупинки – 1 серпня 2023 року. Саме до цього дня строки не спливали, навіть якщо воєнний стан продовжується далі. В результаті сумарний “заморожений” період за двома надзвичайними режимами (карантин + воєнний стан) став безперервним: з 18.03.2020 по 31.07.2023 строк давності не рухався.

 

Мораторій на перевірки. Одразу після запровадження воєнного стану держава також встановила новий мораторій на більшість податкових перевірок. За загальним правилом, проголошеним у березні 2022 р., документальні та фактичні податкові перевірки під час воєнного стану не розпочинаються, а розпочаті перевірки призупиняються. Це положення було закріплене, зокрема, Законом № 2260-IX від 12.05.2022 р., що деталізував податкові послаблення у воєнний час. Метою було убезпечити бізнес у перші місяці війни, коли нормальне проведення перевірок було об’єктивно неможливим або небезпечним.

 

Водночас, як і в випадку карантину, законодавство передбачило низку винятків, за яких податкова все ж могла здійснювати контрольні заходи під час воєнного стану. Зокрема, з весни–літа 2022 року було дозволено:

• Камеральні перевірки – їх проведення відновили для податкових декларацій з ПДВ за окремі місяці 2022 р., починаючи з липня 2022 (за визначеним графіком). Камеральні перевірки декларацій відбуваються дистанційно, тому їх вирішили поновити одними з перших.

• Документальні позапланові перевірки за заявою самого платника податків або з визначених підстав, таких як реорганізація чи ліквідація підприємства (п.п. 78.1.7 ПКУ), подача декларації на відшкодування ПДВ понад 100 тис. грн (п.п. 78.1.8 ПКУ) тощо. Це логічно: якщо платник хоче закритися або повернути значну суму бюджетного відшкодування, податкова має право його перевірити навіть під час воєнного стану.

• Фактичні перевірки – перевірки з виїздом на об’єкт, що стосуються розрахункових операцій, касової дисципліни, обігу підакцизних товарів тощо. Їх проведення також було дозволено, і навіть під час найсуворішого мораторію податківці продовжували здійснювати фактичні перевірки там, де це було можливо і доречно (наприклад, для контролю за цінами на соціально значущі товари чи для припинення зловживань з підакцизною продукцією).

Отже, у 2022 році діяла схема, за якої більшість планових та позапланових документальних перевірок були “на паузі”, за винятком випадків, коли перевірка конче потрібна або ініційована самим платником. Строки давності при цьому, як зазначено, зупинилися для всіх платників.

Відновлення податкових перевірок у 2023 році

Через півтора року після початку війни держава частково повернулася до нормального податкового контролю. Це було обумовлено як потребою поповнення бюджету, так і певною стабілізацією умов в тилових регіонах. 30 червня 2023 року парламент ухвалив Закон № 3219-IX, що істотно обмежив дію воєнного мораторію на перевірки з 1 серпня 2023 року. Цим законом до ПКУ внесено зміни, які дозволили відновити багато видів перевірок навіть під час воєнного стану.

 

Відповідно до оновленого п.п. 69.2 пункту 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, з 1 серпня 2023 р. скасовувався мораторій на документальні та фактичні податкові перевірки для значної кількості випадків. Зокрема, знову дозволено проводити:

• Планові перевірки платників податків, які включені до плану-графіку (фактично поновлено планові заходи податкового аудиту, особливо щодо великих та ризикових платників).

• Позапланові документальні перевірки широкого кола суб’єктів, у тому числі тих, що здійснюють діяльність у підакцизних галузях, гральному бізнесі, фінансових послугах тощо, а також перевірки за наявності податкової інформації про порушення валютного законодавства (затримка розрахунків за експортно-імпортними операціями).

• Будь-які документальні позапланові перевірки на звернення самого платника (якщо підприємство вимагає перевірки, наприклад, для підтвердження правомірності заявлених показників).

• Фактичні перевірки за місцем здійснення діяльності платника (за умов наявності безпечних умов для проведення).

При цьому було встановлено важливу умову: перевірки проводяться лише за наявності безпечних умов – зокрема, доступу до території та документів підприємства, відсутності бойових дій у місці перевірки тощо. Це означало, що навіть після 1.08.2023 податкова не піде з перевіркою на прифронтові чи окуповані території до відновлення безпеки.

 

Одночасно Закон № 3219-IX відновив перебіг всіх податкових строків з 1 серпня 2023 року. Тобто з цього дня 1095-денний строк давності знову почав рахуватися. У ПКУ прямо зазначено, що строки, зупинені згідно із Законом № 2120-IX, поновлюються з 01.08.2023. Таким чином, період з 24.02.2022 до 31.07.2023 (воєнний стан) повністю випав із розрахунку строків давності, так само як раніше випав карантинний період з 18.03.2020.

На замітку: За підрахунками, сукупна тривалість “заморожених” строків склала понад 3 роки і 4 місяці. Наприклад, якщо останній день 1095-денного строку припадав на квітень 2022 року, то зупинка від лютого 2022 до липня 2023 автоматично продовжила його до кінця 2023 – початку 2024 року. У результаті суди й податкові органи у 2023–2024 рр. можуть цілком правомірно розглядати питання щодо податкових зобов’язань за періоди 2017–2018 років, хоча в нормальних умовах позовна давність (3 роки) за ними вже давно спливла.

Повне скасування мораторію. В кінці 2023 року законодавець зробив останній крок до повернення повноцінного податкового контролю. Набрав чинності Закон № 3453-IX від 08.12.2023, яким скасовано залишки мораторію на проведення податкових перевірок. Цей закон вилучив із ПКУ норми, що забороняли планові чи позапланові перевірки в умовах воєнного стану. Відтепер, незважаючи на продовження воєнного стану, жодних спеціальних обмежень на податкові перевірки не діє – податківці керуються загальними нормами ПКУ. Втім, на практиці ДПС усе одно враховує безпекову ситуацію: наприклад, не перевіряє платників на територіях, де тривають бойові дії чи які були окуповані, до стабілізації обстановки.

Судова практика та правозастосування в умовах воєнного стану

За час війни резонансних судових спорів щодо легітимності перевірок було відносно небагато – головним чином тому, що податкова загалом дотримувалася законодавчих обмежень. Мораторій був встановлений одразу законом (ПКУ), тому ситуацій, аналогічних постанові КМУ № 89 в карантин, не виникало. У поодиноких випадках, коли податківці, можливо, виходили на перевірку поза визначеними винятками, суди застосовували ту саму логіку, що й при карантині: заборона на перевірки має імперативний характер, отже результати перевірки, проведеної всупереч мораторію, підлягають скасуванню.

 

Прецедентом, що відображає позицію судової влади, можна вважати ухвалу Верховного Суду від 12.10.2022 (справа № 160/24072/21), де суд зазначив, що сам факт запровадження воєнного стану та мораторію унеможливлює проведення податковими органами перевірок, а отже контрольні заходи, не передбачені законними винятками, є протиправними. Водночас таких випадків у воєнний час було значно менше, ніж у період карантину, адже Закон № 2120-IX чітко регламентував винятки, і податкові органи їх дотримувалися.

 

Натомість з відновленням перевірок у 2023 році на практиці постало інше питання: чи може податкова повторно перевірити період, який уже колись перевірявся під час мораторію? Адже як зазначалося, деякі перевірки у 2021 році були проведені (незаконно) і донарахування скасовані судами. Тепер, коли мораторій знято, чи дозволено ДПС знову перевірити той самий період офіційно? Верховний Суд у нещодавніх рішеннях висловився, що за відсутності законодавчих обмежень (мораторію) контролюючий орган не позбавлений можливості провести перевірку повторно. Зокрема, в постановах від 12.07.2023 (справа № 320/630/22) та 21.09.2023 (справа № 420/5325/22) ВС вказав, що після скасування мораторію проведення повторних перевірок не виключається. Водночас, треба зважати на норму абз. 2 п. 78.2 ст. 78 ПКУ, яка забороняє призначати повторну позапланову перевірку з тих самих питань, що вже були охоплені попередньою перевіркою. Тому, якщо раніше (хай навіть у період мораторію) платника вже перевіряли з певного питання, податкова не може ще раз ініціювати позапланову перевірку за тією самою підставою. Це питання, імовірно, буде предметом подальшої правозастосовної практики, оскільки контролюючі органи намагатимуться реалізувати свої можливості перевірити “втрачені” періоди, а платники – захиститися від дублювання перевірок.

Висновки

1. Зупинення перебігу строків давності. Під час дії карантину COVID-19 (18.03.2020 – 30.06.2023) та воєнного стану (з 24.02.2022 і станом на 2025 р. ще триває) законодавством було зупинено відлік строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ, протягом цих режимів. Сукупно відлік не здійснювався з березня 2020 по 31 липня 2023 року. Це призвело до подовження на відповідний період (понад 3 роки) строків, протягом яких податковий орган може провести перевірку і донарахувати податкові зобов’язання. Таким чином, податкові перевірки у 2023–2024 роках можуть охоплювати операції 2017–2018 років і раніше, які в інших умовах були б уже “закриті” за спливом 3-річного строку. Відлік строків поновлено з 1 серпня 2023 року, відтак стандартні правила давності знову в силі (з урахуванням нарощеного “резерву часу”).

 

2. Мораторій на податкові перевірки. В обох надзвичайних ситуаціях держава запроваджувала мораторії на проведення перевірок. Карантинний мораторій діяв з 18.03.2020 р. до офіційного кінця карантину (31.07.2023) і забороняв планові та позапланові документальні перевірки (окрім окремих випадків, визначених ПКУ). Воєнний мораторій із 24.02.2022 р. спочатку повністю зупинив перевірки, але поступово його звужували: з середини 2022 р. дозволено камеральні та деякі позапланові перевірки, а з 01.08.2023 р. – відновлено більшість перевірок навіть під час воєнного стану. Остаточно мораторій на податкові перевірки скасовано законом у грудні 2023 р. Таким чином, на сьогодні діють звичайні норми ПКУ щодо контролю, хоч воєнний стан триває.

 

3. Донарахування та відповідальність. Протягом дії мораторіїв контролюючі органи не мали можливості здійснювати донарахування податків забороненими видами перевірок. Якщо ж перевірка всупереч мораторію все-таки проводилася, платники успішно оскаржували її результати. Верховний Суд послідовно ставав на бік платників: податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі перевірок у період дії законодавчої заборони, визнавалися протиправними та скасовувалися. Це забезпечило захист платників від неправомірного тиску під час карантину та війни.

 

Разом з тим, після відновлення перевірок податкові органи активізували роботу з виявлення порушень за минулі періоди. Щоб збалансувати інтереси, законодавець на перехідний період встановив певні послаблення відповідальності. Зокрема, при донарахуванні за результатами відновлених воєнних перевірок багато штрафів і пеня не застосовувалися за умови своєчасної сплати донарахованого податку. Таким чином, платникам надавався стимул добровільно погасити зобов’язання, а державі – оперативно отримати надходження, без затяжних судових спорів.

 

4. Судова практика та правова визначеність. Судова практика, особливо рішення Верховного Суду, забезпечила єдність підходів у застосуванні надзвичайних норм. Ключові висновки судів можна підсумувати так: податковий мораторій є імперативним і не може ігноруватися контролюючими органами; його зміна або скасування можлива тільки законом; перевірки, проведені всупереч мораторію, – незаконні, а їх результати анулюються. Після скасування обмежень податковий контроль поновлюється в повному обсязі, і податкова вправі перевіряти раніше “недоступні” періоди, однак із дотриманням загальних норм (заборона повторних перевірок з тих самих питань тощо). Судові спори, які виникатимуть у нових умовах, імовірно, стосуватимуться саме тонкощів повторності перевірок та належного дотримання процедур, адже самі норми про строки давності та мораторій нині вже втратили актуальність.

 

5. Рекомендації платникам податків. Бізнесу варто врахувати, що період фактичної невразливості від податкових перевірок завершився. Контролюючі органи тепер мають право і юридичну можливість перевірити ті податкові періоди, які були “прикриті” мораторіями 2020–2023 років. Тому компаніям доцільно провести внутрішній аудит за минулі роки, аби виявити можливі податкові ризики до приходу податкової. Особливо це стосується питань, які могли накопичитися за час карантину та війни (наприклад, коректність декларування податкових збитків, ПДВ-кредиту тощо). Якщо ж податкова все-таки донарахує зобов’язання за “старі” періоди, слід перевірити: чи не сплинув строк давності з урахуванням зупинення, чи дотримано процедур призначення перевірки. При наявності порушень платник зберігає право на адміністративне оскарження рішення ДПС або звернення до суду за захистом своїх прав. Окреме питання – збереження всіх документів обліку, що стосувались періодів “мораторію”!

 

6. Висновок. Карантин COVID-19 та воєнний стан суттєво вплинули на податковий контроль в Україні, де-факто відстрочивши багато перевірок і спорів. Строки давності були “заморожені” більш ніж на три роки, що тимчасово убезпечило платників від нових донарахувань, але не звільнило їх від податкових обов’язків – лише відтермінувало контроль. Наразі всі відкладені питання повертаються в порядок денний. Держава, потребуючи доходів, знову здійснює повноцінний податковий нагляд, а платникам належить бути готовими обґрунтувати показники минулих періодів. Спираючись на уроки судової практики, вряд чи можна очікувати, що баланс інтересів буде дотримано.

 

Хронологія ключових подій (2020–2023):

22 лютого 2022 року прийнято постанову Верховного Суду у справі № 420/12859/21, у якій досліджувалася колізія між Податковим кодексом України (п. 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення») та постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було дозволено проведення певних видів перевірок юридичних осіб у період карантину.

Колегія суддів вказала, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину є прямо закріплений у ПК України. Відповідно, вказана норма в частині обмеження на проведення планових перевірок була чинною і її дія не зупинялася. Суд наголосив, що строки дії мораторію може бути змінено виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Суд зазначив, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться в ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України. Тобто Суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору.

Текст Постанови ВС КАС у справі № 420/12859/21:

ПОСТАНОВА Іменем України Київ 22 лютого 2022 року справа № 420/12859/21 адміністративне провадження № К/990/1304/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача — Ханової Р. Ф., cуддів — Гончарової І. А., Олендера І. Я., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021 року (суддя Кравченко М. М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року (головуючий суддя Градовський Ю. М. судді Крусян А. В., Яковлєв О. В.) у справі № 420/12859/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, — УСТАНОВИВ : У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» (далі — позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі — відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування наказу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 липня 2021 року позивачем було отримано від відповідача копію наказу № 4693-4 від 7 липня 2021 року про проведення документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» та повідомлення про проведення перевірки. Згідно наказу податковий орган наказує провести документальну планову виїзну перевірку з 27 липня 2021 року по 31 березня 2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 1 січня 2018 року по 31 березня 2021 року. Позивач вважає зазначений наказ протиправним, оскільки він винесений в порушення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону України №540-ІХ від 30 березня 2020 року, яким встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця в якому завершується дія карантину. Крім того, Товариство вважає, що у наказі не зазначено мету перевірки, а також те, що податковий орган призначив перевірку за період, що виходить за межі 1095 днів з дня початку проведення перевірки. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021, в задоволені позову відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89 відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-IX); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу. З урахуванням зазначеного, фактично після прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89 податковий орган був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що в спірному наказі не обов`язково зазначати мету перевірки, оскільки в даному випадку податковим законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу зазначати в наказі про проведення перевірки будь-яку іншу інформацію, ніж в ньому зазначена. Також , суди зазначили, що відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Тобто , оскаржуваний наказ від 7 липня 2021 року № 4693-п прийнятий відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, вказує на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також те, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. У зв`язку із чим, просили скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували постанову Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року №89 «Про скорочення дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» в частині скорочення строку дії мораторію на проведення планових перевірок, а також зазначили, що відносно правильного застосування цієї норми відсутній висновок Верховного Суду. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не надали відповідної правової оцінки нормі права, що зазначено у абзаці 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17 березня 2020 року №533-ІХ та положеннями Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ, а також вказали, що відносно правильного застосування цих норм відсутній висновок Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року зупинена дія постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі № 420/12859/21 до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що суди попередніх інстанцій правомірно застосували положення Постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», а тому касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню. Суди попередніх інстанцій установили, що 7 липня 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області видало наказ №4693-4, яким на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану — графіка на 2021 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання було наказано провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» з 27 липня 2021 року тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 1 січня 2018 року по 31 березня 2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. На підставі вказаного наказу, посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області з метою здійснення документальної планової виїзної перевірки 27 липня 2021 року прибули за податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН», однак їм було відмовлено у допуску до проведення перевірки. Вищенаведені фактичні обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Тобто , вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин. Отже , Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків. Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи. На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: — тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; — документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; — документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ); — документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; — документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу. Водночас , мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Тобто , зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Відповідно , за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку — застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України. Таким чином, ураховуючи вищевикладене, рішення суду першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні адміністративного позову є такими, що винесені із неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим суди дійшли помилкового висновку про правомірність спірного наказу, винесеного відповідачем. Отже , колегія суддів не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податковий орган, фактично після прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89, був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Згідно статті 351 КАС України, Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року, тому колегія суддів вважає, що за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України. Таким чином, ураховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» та постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено рішення першої інстанції без змін, є такими, що винесені на підставі неправильно застосованих норм матеріального права, у зв`язку з чим дійшли помилкових висновків про правомірність спірного наказу, винесеного податковим органом. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню, оскільки судами попередніх інстанції неправильно застосовано норми матеріального права. Водночас , підстави для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в розумінні статті 353 КАС України відсутні, оскільки Верховним Судом не встановлено обставин, які не були досліджені судами, а тому колегія суддів вважає за можливе ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, — ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» задовольнити. Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі №420/12859/21. Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області № 4693-п від 7 липня 2021 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН». Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (Україна, 65044, Одеська обл., місто Одеса, вул.Семінарська, будинок 5, Код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» (Україна, 67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, селище міського типу Авангард, ВУЛИЦЯ ТЕПЛИЧНА, будинок 1, Код ЄДРПОУ 37389561) в розмірі 10215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Р. Ф. Ханова Судді: І. А. Гончарова І. Я. Олендер

Посилання на текст Постанови Верховного Суду КАС в системі IPLex [перейти]

Замовити IPLex за найкращими умовами можна у Офіційного дилера – Компанії Вікторія – [перейти до огляду пропозиції]

 

ipLex.ПРЕМІУМ

• Ексклюзивні сервіси: Конфіденційний моніторинг контрагентів (до 10 000 осіб); Повна база рішень ЄСПЛ з перекладами (близько 90 000 документів); Машина часу (реконструкція нормативної бази на дату у минулому) • Нормативна база: Нормативно-правові акти; Новини законодавства; Календар редакцій; Регіональні документи; Проекти законів; Моніторинг “гарячих” законопроектів; Словник термінів; Курси, індекси, норми • Судова практика: Судові рішення; Судові новини; Правові позиції та висновки ВС; Акти органів судової влади; Калькулятори юриста; Реквізити судів; Тематичний моніторинг судових рішень • Договори, Контрагенти: Зразки та приклади договорів; Типові договри; Судова практика з договорів; Каталог банкрутств; Перевірка юридичних осіб та ФОП (до 100 щоденно); Контроль контрагентів (до 500 осіб) • Бухоблік, кадри: Журнал Дебет-Кредит; Помічник бухгалтера, кадровика

 

Спробуйте, не зволікайте!
А якщо треба більше – повідомте!

Більше про IPLex – тут [перейти]

   В справах, що розглядаються нижче, адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» вдало здійснено представництво та захист прав громадян – водіїв від необґрунтованого обвинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення.
   Так, працівниками поліції щодо водіїв були складені протоколи, в котрих зазначено, що водіями порушено Постанову КМУ №392 в частині недотримання встановлених «карантинних» обмежень у «нерегулярних перевезеннях» пасажирів транспортним засобом.
    Однак, як аргументовано доведено адвокатами водіїв в судових засіданнях, – така відповідальність стосується виключно випадків регулярних або нерегулярних перевезень, визначення котрих наведено в Законі України «Про автомобільний транспорт». До зазначених перевезень не можна відносити поїздки, що були здійсненими у приватних цілях водіями та що розглядаються в даних справах.
     Як наслідок, – до водіїв жодна відповідальність не застосована, справи закриті у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
     Нагадаємо, що згідно ст. 44-3 КУпАП санкцією за порушення правил щодо карантину є штраф на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн).

Посилання на постанови суду:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/90506961
http://reyestr.court.gov.ua/Review/90531403

Компанія Вікторія

 

P.S.
У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) поліції, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua