Оскарження наказу ДПС про проведення перевірки під час мораторію у зв’язку з COVID-19

   В кейсі АО “Західна Правозахисна Група”, що розглядається, податковим органом була здійснена протиправна спроба провести фактичну перевірку підприємця.
  Так, підприємець, зважаючи на інспекційний мораторій у зв’язку з Covid-19, не допустив працівників податкового органу до перевірки. Наказ на перевірку було оскаржено в адміністративному суді. На жаль, суд першої інстанції не виконав завдань адміністративного судочинства в повному обсязі та став на бік контролерів.
  Крапку в справі покладено Колегією Сьомого апеляційного адміністративного суду, котра підтримала позицію АО “Західна Правозахисна Група”.

Наведемо основні висновки апеляційної інстанції:

  • “…при дослідженні оскаржуваного наказу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки, крім як посилання відповідача на норми, що регулюють питання призначення перевірки – підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України”;
  • У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що підставою для проведення перевірки слугувала податкова інформація, згідно якої суб`єктом господарювання через РРО проводилися незначні суми розрахункових операцій при торгівлі підакцизними товарами, які нижчі за поточні витрати на здійснення господарської діяльності (плата за ліцензії, патенти, транспортні витрати, електроенергія, заробітна плата найманих працівників, оренда плата, тощо), також підприємцем було задекларовано чистий дохід значно нижчій, ніж витрати на здійснення господарської діяльності, що може свідчити про можливі порушення вимог чинного законодавства”;
  • “відповідачем до матеріалів справи не долучено відповідних доказів, які є належною підставою для проведення перевірки, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо протиправності прийнятого наказу Головного управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області №284/фп від 10.07.2020 “Про проведення фактичної перевірки”;
  • “Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 813/3977/16, від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 та від 05.03.2019 у справі № 820/4893/18”;
  • “…колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу як на підставу для проведення фактичної перевірки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів пального…”;
  • “…колегія суддів звертає увагу податкового органу про невідповідність вищевказаних функцій, на які відповідач посилається як на закону підставу для проведення фактичної перевірки меті призначеної перевірки, а саме здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками”;
  • “…підстави, на які податковий орган посилається для проведення фактичної перевірки, не відповідають визначеній в оскаржуваному наказі меті такої перевірки та відповідним нормам, визначених ст. 19 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у відповідача відсутні повноваження на проведення перевірки за даних умов”;
  • “…в наказі про проведення перевірки відсутне будь-яке посилання на інформацію відповідних органів або встановлення податковим органом фактів, які б свідчили про можливі порушення платником податків законодавства, що також свідчить про протиправність оскаржуваного наказу”.

 

Посилання на рішення [перейти]

Відзначимо, що судове рішення апеляційної інстанції насправді можна вважати взірцем рішення в адміністративному процесі.

 

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

 

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу.

Форма зв’язку

    Наші контакти:

    Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

     

    Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

    – досвідчені юристи, податкові консультанти;
    – напрацьовані вдалі кейси;
    – наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
    – налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
    – справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.




    Підзвітні суми: чи застосовується обмеження 50 тис. грн.?

       Працівники податкових органів під час перевірок юридичних осіб проводять, серед іншого, й перевірки питань дотримання касової дисципліни. Відомі непоодинокі випадки, коли працівники податкового органу під час перевірок юридичних осіб застосовували до розрахунків з погашення заборгованості по підзвітних сумах обмеження в 50 тис. грн.
       Враховуючи таке, Компанією Вікторія ініційовано запит до ДПС України для остаточного з’ясування даного питання.
       Суть відповіді ДПС зводиться до того, що обмеження в розмірі 50 тис. грн. не розповсюджується ні на внутрішній обіг між касою торгового залу та касою підприємства; як і не розповсюджується на видачу готівки касиром підприємства підзвітній особі.
        Деталі – нижче.

    Компанія Вікторія




    Довідник користувача РРО

    Довідник користувача РРО

    З 20.12.2017 р. набрала чинності постанова № 984, якою змінено окремі форми та умови проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО.

    Установлено нові граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО буде обов’яз­ковим.

    Обмеження на один суб’єкт господарювання визначено у розмірі 500 тис. грн замість раніше установленого — 200 тис. грн для:

    • роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень;
    • роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу);
    • продажу страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;
    • роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл;
    • надання послуг бібліотеками;
    • продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями;
    • роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу;
    • провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом № 56 надано статус гірських;
    • надання медичних послуг виїзними бригадами та медичного обслуговування вдома у замовника;
    • приймання від населення та реалізації через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

    Обмеження на один структурний (від­окремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)) установлено у розмірі 250 тис. грн (попередньо було — 75 тис. грн) для:

    • роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільгосптоваровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва;
    • роздрібної торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.

    Уточнено окремі види діяльності, при здійсненні яких не встановлюється граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій. Відповідно застосування РРО не є обов’язковим у разі використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, зокрема для:

    • роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок;
    • продажу товарів (за переліком, затвердженим Держкомзв’язку і погодженим із Мінекономіки та ДПА) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах;
    • продажу газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообороту за відсутності продажу підакцизних товарів;
    • продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах;
    • надання побутових послуг: на території села; з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів фізичними особами — підприємцями, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб;
    • продажу товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, затвердженим Мінтрансом і погодженим з Мінекономіки та ДПА, а на повітряних суднах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях, — також продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
    • приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту);
    • страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка»);
    • надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника;
    • організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності;
    • надання послуг: з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка); з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача;
    • продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах.

    Для форм і умов проведення діяльності, визначених у Переліку № 1336, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, обов’язково застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу.

    При цьому звернемо увагу, що із зазначеного Переліку вилучено норму щодо можливості здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснювалася фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок. Тобто роздрібний продаж пива має здійснюватися з обов’язковим застосуванням РРО.

    Змінами також виключено з цього Переліку норми, згідно з якими без застосування РРО могли здійснюватися: надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставлення багажу пасажирів, а також реалізація білетів державних лотерей, крім продажу цих білетів через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством.

    Реєстрація РРО в контролюючому органі здійснюється на підставі заяви за формою № 1-РРО / № 1-РРОВ з доданими до неї копіями документів, які подаються суб’єктом господарювання до контролюючого органа згідно з порядками щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій, затверджених наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547, зареєстрованим у Мінюсті України 05.07.2016 г. за № 918/29048( далі — Наказ № 547). Приймання названих заяв і документів здійснюють підрозділи, відповідальні за реєстрацію РРО. Форми заяв містять поля для оцінок про реєстрацію заяв у контролюючих органах. Відповідно, після приймання таких заяв повинні бути забезпечена безумовна їхня реєстрація в контролюючих органах за загальними правилами реєстрації вхідних документів від платників податків.

    Роботи із уведення РРО в експлуатацію виконуються центром сервісного обслуговування( далі — ЦСО) згідно з Порядком технічного обслуговування й ремонту РРО, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 г. № 601( далі — Порядок). Згідно з пунктами 11 — 13 Порядку й Наказом № 547 завершення процедури реєстрації РРО відбувається після вистави суб’єктом господарювання в певні Наказом № 547 строку копії довідки про опломбування РРО й акта введення в експлуатацію РРО, що видаються ЦСО.

    При здійсненні процедур реєстрації (перереєстрації), скасування реєстрації РРО, книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок працівниками підрозділів обслуговування платників, які задіяні до цього прямо діяльності ДФС, забезпечується реєстрація вхідної кореспонденції, отриманої від платників податків (заяв з доданими до них документами, копій довідок про опломбування РРО й актів уведення в експлуатацію РРО й т.п.).

    Документи щодо опломбування й уведення в експлуатацію РРО (копії довідок про опломбування РРО й актів уведення в експлуатацію РРО) повинні реєструватися як вхідні документи контролюючими органами по місці реєстрації РРО з дотриманням вимог п. 161 Типової інструкції з діловодства в центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 г. № 1242( далі — Інструкція), і рр. 3.5.1 п. 3.5 розділу III Зразкового регламенту державних податкових інспекцій у районах, містах ( крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій головних керувань ДФС, затвердженого наказом ДФС від 31.01.2015 г. № 50 ( зі змінами).

    З метою забезпечення обліку й контролю над проходженням документів, на підставі яких завершується процедура реєстрації РРО, і, відповідно, контролю над дотриманням строку, установленого для завершення процедури реєстрації РРО, підрозділам обслуговування платників необхідно:

    • вести журнал для реєстрації копій довідок про опломбування РРО й актів уведення в експлуатацію РРО за формою, установленої в додатку 11 до Інструкції, з обліком того, що якщо буде потреба журнал може доповнюватися додатковими графами;
    • здійснювати реєстрацію цих документів у журналі як вхідних у строки, певні п. 163 Інструкції;
    • дотримуватися строків для завершення реєстрації РРО, установлених Наказом № 547, з урахуванням дати вступу цих документів, зафіксованої в журналі;
    • забезпечити зберігання журналу в підрозділі обслуговування платників.

    У разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

    Тобто подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону № 265 та тягне накладення фінансових санкцій відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265 у таких розмірах:

    вчинене вперше — 1 грн;

    за кожне наступне вчинене порушення — 100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).

    Крім того, відповідно до ст. 1551 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф у розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на — осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст. 1551 Кодексу про адміністративні правопорушення? розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 Кодексу.

    Реєстрація книг обліку розрахункових операцій

    Реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

    КОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі — РРО), при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша КОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої КОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

    Підставою для реєстрації другої та наступних КОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку), яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання.

    У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС.

     Розрахункові документи

    Форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг затверджені наказом Мінфіну України від 21.01.2016 р. № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

    Партнер Компанії Вікторія – Сервісний Центр РРО пропонує унікальну акцію для бізнесу.

    Джерело: Інформаційно-аналітичний журнал «Вісник. Офіційно про податки» — офіційне видання Державної фіскальної служби України.

    http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100006999-scho-potribno-znati-pro-vikoristannya-rro

    http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100007110-scho-chekaye-za-vikoristannya-rro-strok-sluzhbi-yakogo-zakinchivsya

    http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100007082-yak-reyestruyutsya-knigi-obliku-rozrakhunkovikh-operatsiy

    http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100006903-yaki-nyuansi-slid-urakhuvati-pri-programuvanni-rozrakhunkovogo-dokumenta

    http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100006878-reyestratori-rozrakhunkovikh-operatsiy-4?issue=5629

     




    Розрахункова квитанція чи прибутковий касовий ордер?

       Готівкові розрахунки – це основна форма розрахунків за товари (роботи, послуги), яку застосовують фізичні особи-підприємці. Виникають запитання щодо того, які саме документи підтверджують отримання готівкової виручки підприємцем, якщо РРО не використовується:

    Обслуговування підприємця. Бухгалтерський облік

    1. Чи можливо надати клієнту  квитанцію до прибуткового касового ордеру (за формою згідно Постанови НБУ від 15.12.2004  N 637)?
    2. Чи можливо надати клієнту  розрахункову квитанцію (за формою згідно наказу Мінфіну від 21.01.2016 № 13)?

       З відповіді ДФСУ від 08.04.2016р. № 3609/3/99-99-17-02-02-14 йдеться, що в таких випадках слід застосовувати розрахункову квитанцію. Нормативно-правовими актами застосування прибуткових касових ордерів фізичними особами-підприємцями не передбачено.

     

    відповідь на запит 1 відповідь на запит 2

     

    Компанія «Вікторія»

     

     

    Електронна звітністьЗамовте програмне забезпечення“Сонату” зі свого робочого місця (з офісу, з дому), отримайте доступ до повнофункціональної версії в кілька кроків.  Вам не потрібно далі шукати, – все можна зробити оперативно і не витрачаючи зусиль, з Компанією Вікторія!

    ДЕТАЛІ

     

    Вам може бути цікава публікація: Як суди вирішували справи, де трудові відносини були підмінені цивільно-правовими?


    Реклама наших партнерів

    Георг Парк Чернівці