4 березня в Києві відбудеться II Всеукраїнський форум «Податки та захист бізнесу», організований КЦПРБ. Тематика форуму буде цікава власникам бізнесу та керівникам підприємств, бухгалтерам, фінансистам і юристам. Форум носить благодійний характер.
   Перед слухачами виступатимуть експерти з питань оподаткування, а також відомі юристи. Серед доповідачів – Дмитро Михайленко (OMP), Олена Макеєва (АФ «Аксьонова та партнери»), Ольга Богданова (CERBERUS, група OMP), Олександра Томашевська (КЦПРБ), Артем Афян (ЮФ «Юскутум»), Дмитро Гарний (КЦПРБ), Денис Бугай (Асоціація правників України), Ярослав Романчук (EUCON), Євген Солодко (АГ «Солодко та партнери»).
   Перелік тем заходу досить великий. Учасники зможу дізнатися про найважливіші нововведення в адмініструванні ПДВ, трансфертному ціноутворенні, валютному регулюванні, спрощеній системі оподаткування, а також про практику спорів підприємств з податковими органами, отримати цінні рекомендації щодо оптимізації податків з урахуванням кардинальних змін у Податковому кодексі.

   Вартість участі – 950 грн. Кількість місць обмежена!

   Отримані кошти будуть використані для цільової допомоги пораненим АТО (придбання товарів для Головного військового шпиталю міста Києва).

   Інформація про захід та форма реєстрації – на сторінці форуму

http://kievbusinesscentre.com.ua/forum2015/

   17 січня 2015р., із набуттям чинності Законом № 63-VIII від 25 грудня 2014 року, бізнес отримав певні можливості оптимізації податкових зобов’язань, – право скористатись  так званим податковим компромісом. Умовно сам податковий компроміс – це звільнення від обов’язку сплати 95% податкового зобов’язання з ПДВ та/або податку на прибуток, а також звільнення й від юридичної відповідальності платників і їх посадових осіб, що могла настати у зв’язку із заниженням таких зобов’язань у відповідні попередні періоди.

   Отже, – що, скільки, кому та в який спосіб «пробачать» за реформаторським Законом № 63-VIII?

   Відзначимо головні, на нашу думку, деталі, котрі допоможуть зацікавленим визначитись – чи слід радіти можливості подання заяви на застосування податкового компромісу, а чи ще почекати додаткових роз’яснень з ДФСУ або ж інформації про набутий досвід тих платників, які надто поспішали.

Таким чином:

• компроміс стосується не всіх зобов’язань, а тільки зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності. Підприємці, зокрема, можуть претендувати на податковий компроміс лише з податку на додану вартість (якщо є чи були платниками цього податку);

• для отримання можливості компромісу, платнику необхідно подати відповідні уточнюючі розрахунки;
• подання розрахунку матиме наслідок виникнення права в податкового органу на проведення позапланової перевірки. Якщо ж перевірка не буде призначена та не буде проведена у порядку, що визначений цим Законом, – порядок застосування податкового компромісу вже не буде перевірятись згодом у разі наступних комплексних планових чи позапланових документальних перевірок.

Слід звернути увагу на ті обставини, що перевірка буде проходити виключно з питань «які стосуються витрат» та «завищення податкового кредиту» (а. 4 п. 3 підрозділу Закону № 63-VIII). Тобто, правильність формування доходів чи податкового зобов’язання (не податкового кредиту) не є предметом перевірки ДФСУ;

• адміністративне чи судове оскарження результатів податкової перевірки, що призначена для перевірки дотримання процедури застосування податкового компромісу, закриває будь-які можливості для платника податку застосувати сам податковий компроміс.

Іншими словами, якщо за результатами перевірки правильності формування податкового компромісу податковим органом будуть донараховані зобов’язання, що «не входили в плани» платника податків, несплата або оскарження донарахованих зобов’язань матимуть наслідком заборону платнику застосування самого компромісу. Це відкриває можливості для зловживання ДФСУ, через що платника податків легко «зашорити» ультиматумом, а ціна податкового компромісу стане більшою, ніж 5%, – на які міг би розраховувати недалекоглядний бізнесмен;

• термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності цим законом. Отже бажаючим відчути на собі всю красоту податковокомпромісної реформи, необхідно виконати свою частину обов’язків щодо ініціювання компромісу до 17.04.2015р.

А ось про що Закон говорить нечітко або змовчує:

• наголосимо – уточнення та компроміс стосується завищення витрат або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. На жаль, але Закон № 63-VIII справді так виписаний, що платник сумніватиметься в можливих правах. І його положення можуть бути витлумачені на власну користь фіскальним органом в частині обмеження для показників, що можуть бути уточненні. Тобто є відкритим питання: чи може бути уточнено показники декларації по позиції заниженого доходу (доходів) чи внаслідок невірно визначення бази оподаткування з ПДВ (а саме – заниження обсягів діяльності та, як наслідок, загальної суми оподатковуваних операцій, де ПДВ «+»);
• законодавець недостатньо чітко дає зрозуміти наступне положення «У платника податків за результатами застосування податкового компромісу не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання». Імовірно, йдеться про унеможливлення (відсікання законодавцем) створення у платника податків певного «запасу» з податкового кредиту чи витрат;
• списані суми податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців можуть бути включені до об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, одночасно – для юридичних осіб – такі суми списаного боргу не включаються до об’єкту оподаткування податком на прибуток.

Компанія «Вікторія»