Призначення граф 31–33 та поріг звільнення (2 млн євро)

Графи 31–33 Звіту про контрольовану іноземну компанію (КІК) містять перелік операцій КІК з певними категоріями нерезидентів (зокрема, з нерезидентами в “низькоподаткових” юрисдикціях, пов’язаними особами-нерезидентами та нерезидентами з визначеними організаційно-правовими формами). Ці дані зазначаються з деталізацією по кожній операції (контрагент, країна, код платника тощо) і слугують податковій для контролю трансфертного ціноутворення (ТЦУ) та діяльності КІК.

Відповідно до підпункту 39^2.4 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо сукупний дохід КІК не перевищує 2 млн євро за звітний період, контролююча особа має право не включати прибуток цієї КІК до оподатковуваного доходу (так звана “пільга 2 млн євро”). Простіше кажучи, прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні, якщо виконано критерій доходу ≤ 2 млн євро. Однак навіть у таких випадках контролер все одно зобов’язаний подати Звіт про КІК і заповнити відповідні розділи для розкриття інформації. Дані граф 31–33, хоча й не впливають прямо на поточне оподаткування “звільненого” КІК, потрібні податковій для майбутнього аналізу. До прикладу, ДПС отримує додаткову інформацію про “дружні” КІК, про перетікання доходів на офшорні компанії (що зменшує податкові зобов’язання КБВ – фізичної особи резидента), використання інших схем перенесення чи зменшення податкового навантаження навіть з країни резидентства КІК

 Іншими словами, якщо прибуток КІК зараз не оподатковується, податковий орган все одно збирає інформацію про її операції для контролю в наступних періодах.

Обов’язковість заповнення граф 31–33 при звільненні КІК

Спочатку норми ПКУ щодо заповнення граф 31–33 за умов звільнення КІК від оподаткування трактувалися неоднозначно. У 2023 – на початку 2024 року податкові органи в роз’ясненнях фактично дозволяли не заповнювати графи 31–33, якщо застосовується пільга 2 млн євро (така позиція була оприлюднена в базі ЗІР, питання ID 40810, та підтверджена низкою індивідуальних податкових консультацій).

Проте у квітні 2024 року Державна податкова служба змінила підхід. У листі №3/2024 від 17.04.2024 р. (п. 2.6) податкова чітко зазначила, що ПКУ не містить жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті інформацію в графах 31–33. Цю позицію підтверджено також низкою ІПК у травні 2024 р. – податківці наголосили, що навіть якщо КІК звільнений від оподаткування, рядки 31–33 Звіту про КІК підлягають заповненню. Наведемо цитату з роз’яснення: «статтею 39^2 ПКУ не встановлено окремих правил або виключень для контролюючої особи щодо невідображення у Звіті інформації… отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту». Таким чином, станом на 2024–2025 рр. офіційна позиція ДПС однозначна: контролююча особа повинна заповнювати графи 31–33 Звіту про КІК навіть за наявності “пільгового” статусу КІК.

Відповідальність за неналежне відображення інформації

Невиконання вимоги щодо розкриття всіх необхідних відомостей у Звіті про КІК (наприклад, якщо контролер неповно відобразив операції у графах 31–33) загрожує суттєвими штрафами. Згідно з п.120.7 ПКУ, передбачено штраф 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік) — залежно від того, що більше, за кожен випадок не відображення або неправдивого відображення інформації, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий випадок. У 2025 році максимальний розмір цього штрафу оцінювався приблизно в 3,03 млн грн за кожне порушення. Отже, ціна питання дуже висока, навіть якщо йдеться лише про формальне порушення в заповненні звіту.

Варто зазначити, що наразі, в умовах дії воєнного стану, безпосереднє застосування штрафів призупинено. Відповідно до п. 72 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (зі змінами, внесеними Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за КІК-порушення, вчинені в період з 01.01.2022 р. до кінця місяця скасування воєнного стану, за умови, що контролююча особа виконає свої обов’язки протягом 6 місяців після завершення воєнного стану. Також на цей період контролер (та посадові особи) звільнений від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК. Але після закінчення війни мораторій сплине, і податкова матиме право накладати вищезазначені штрафи. Таким чином, тим, хто скористався пільгою і не заповнив графи 31–33, доведеться дооформити звіти протягом пільгового періоду, щоб уникнути багатомільйонних санкцій у майбутньому.

Судова практика та перспективи оскарження

На сьогодні прямої судової практики щодо штрафів за невідображення операцій у графах 31–33 Звіту КІК ще немає. Правила КІК запрацювали лише з 2022 року і наразі діє мораторій на штрафи, тож перші судові спори очікуються після завершення воєнного стану (коли ДПС почне штрафувати контролерів, які не виправили звіти). Втім, фахівці вже зараз прогнозують, як можна буде захищатися у таких спорах. Одним із ключових аргументів може стати презумпція правомірності дій платника податків у разі неоднозначності норм (пп. 4.1.4 ПКУ): сам закон містить принцип, що всі неясності трактуються на користь платника. У нашому випадку є очевидна неоднозначність трактування вимоги заповнення граф 31–33 – про це свідчить хоча б те, що позиція податкової змінилася (спершу дозволяли не заповнювати, згодом заборонили). Таким чином, контролер, який не наводив операції у графах 31–33, посилаючись на офіційні роз’яснення ДПС того часу, може в суді доводити відсутність своєї вини та правомірність своїх дій. Додатково зазначають, що відсутні будь-які збитки для бюджету (оскільки прибуток КІК і так не оподатковувався), а накладення величезного штрафу за суто технічне порушення виглядало б непропорційним (принцип співмірності покарання). Отже, у майбутніх спорах суд може взяти до уваги ці обставини та стати на бік платника, якщо той діяв відповідно до тодішніх роз’яснень і не завдав шкоди державі.

Короткі відповіді на ключові питання

• Чи потрібно відображати операції в графах 31–33, якщо дохід КІК не перевищує 2 млн євро? – Так. Навіть «звільнений» від оподаткування КІК зобов’язаний заповнити ці графи Звіту. Податкові органи наголошують, що ПКУ не передбачає виключень, отже інформація про такі операції підлягає відображенню.

• Чи були роз’яснення щодо незаповнення граф 31–33 раніше? – Так, але позиція змінилась. Раніше податкова в індивідуальних консультаціях дозволяла не наводити ці дані при виконанні умови пільги. Однак з квітня 2024 р. ДПС чітко заявила про обов’язковість заповнення граф 31–33 навіть для КІК з доходом ≤ 2 млн євро.

• Чи є законодавчі підстави не заповнювати ці графи? – Ні. Вимога розкривати інформацію у графах 31–33 встановлена нормами ПКУ, без будь-яких винятків для випадків пільгового оподаткування. Іншими словами, це прямий обов’язок, визначений законом, а не просто рекомендація.

1.Для яких фіскальних цілей в Звіті КІК графи 31-33
– якщо пільга 2 млн. євро не застосовується – графи 31–33 Звіту, згідно з ПКУ, призначені для оподаткування доходів контролюючої особи за принципом “витягнутої руки” (очевидна пряма потреба);
– якщо пільга 2 млн. євро застосовується – Інформація про операції КІК потрібна податковій для контролю діяльності КІК в майбутніх періодах, аналізу ТЦУ-ризиків тощо, навіть якщо зараз ці операції не впливають на оподаткування (очевидно, потреба не явна).

2. Розмір відповідальності за неповне відображення інформації у Звіті КІК
– 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік), залежно що більше, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий факт. Максимальний розмір цього штрафу в 2025 році сягає ~3,03 млн грн за кожне порушення.

3. Воєнний мораторій на відповідальність
– відповідно до п.72 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (зміни внесені Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за порушення, вчинені з 01.01.2022 до кінця місяця, у якому буде скасовано воєнний стан, за умови що контролююча особа виконає свої обов’язки, передбачені ст.39^2 ПКУ, протягом 6 місяців після припинення. Також на цей період контролер та його посадові особи звільнені від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК

4. Хронологія зміни позиції ДПС щодо обов’язку заповнення граф 31-33
– до квітня 2024 ДПС повідомляла про необов’язковість заповнення граф, якщо застосовується пільга 2 млн. євро («ЗІР» (питання ID 40810), ІПК №806/ІПК/99-00-21-02-03-06 від 03.04.2023; №112/ІПК/99-00-24-03-03 від 08.01.2024; №772/ІПК/11-28-23-09 від 16.02.2024; №731/ІПК/99-00-21-02-03 від 14.02.2024; №1715/ІПК/99-00-24-03-03 від 01.04.2024);
– з квітня 2024 ДПС оприлюднено лист №3/2024 від 17.04.2024, де у п. 2.6 податківці заявили, що ПКУ не передбачає жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті про КІК інформацію в графах 31-33.

5. Судова практика
– прямої судової практики саме щодо штрафів за графи 31–33 Звіту КІК поки що немає, адже: (a) правила КІК є новелою (діють з 2022 р.), (b) на період воєнного стану діє мораторій на застосування штрафів. Очікується, що перші такі спори можуть з’явитися після завершення війни, коли ДПС почне штрафувати тих контролерів, хто не виправить звіти протягом пільгових 6 місяців.

6. Обґрунтування позиції в суді щодо відсутності обов’язку заповнення гр. 31-33
– презумпція правомірності рішення платника податків. ПКУ містить фундаментальний принцип, згідно з яким у разі, якщо норма закону припускає неоднозначне трактування прав та обов’язків платників або контролюючих органів, рішення приймається на користь платника податків (пп.4.1.4 ПКУ)
У нашому випадку очевидна неоднозначність у трактуванні вимоги заповнення граф 31–33 за умов звільнення: сама ДПС протягом 2023 – початку 2024 р. трактувала норми ПКУ в один спосіб (дозволяла не заповнювати), а у квітні 2024 р. – інакше. Це класичний приклад нормативної невизначеності.
– дотримання ІПК. Навіть за відсутності прямої ІПК, платник може вказати, що його дії відповідали офіційній позиції податкової на той час, опублікованій у базі ЗІР та листах.
– відсутність складу правопорушення. Штраф за 120.7 ПКУ є фінансовою санкцією, що накладається без доведення “вини” в класичному розумінні, проте принцип вини в податкових правопорушеннях все ж враховується (ст.109 ПКУ). Вина платника полягає у невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків. Тут же контролер виконав свій обов’язок (подав звіт) і мав підстави вважати, що заповнив його правильно. Суспільно небезпечні наслідки відсутні – податок не занижено, держава не зазнала збитків.
– співмірність (пропорційність) санкції. Принцип верховенства права вимагає, щоб санкція була пропорційною порушенню. У нашому випадку потенційний штраф є вкрай великим (до кількох мільйонів гривень), тоді як порушення – суто формальне. В практиці ЄСПЛ надмірно суворі штрафи за незначні провини можуть розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу (непропорційне втручання в майнові права).
У даній ситуації відсутні недорахування бюджету, тому накладення максимального штрафу за чисто технічну прогалину суперечить цілям податкових санкцій (які за задумом повинні стимулювати сплату податків). Цей аргумент доповнює основні, підкреслюючи несправедливість покарання.
– з логіки Податкового кодексу інформація граф 31-33 в цілях оподаткування використовується лише у взаємозв’язку з пп. 39-2.3.2.4 ПКУ. Тобто, якщо би не було пільги, то прибуток КІК міг би бути перерахованим за правилами «витягнутої руки».

7. Воєнний стан і виконання обов’язків у відстрочений строк
– контролююча особа має законне право скористатися пільговим періодом і подати уточнюючий повний Звіт про КІК протягом 6 місяців після завершення воєнного стану без штрафів. Якщо платник це зробить – наприклад, доповнить раніше поданий звіт інформацією про операції – то згідно з п.72 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ штрафи взагалі не можуть бути накладені.

8. Як ДПС може виявити те, що КІК не відобразив інформацію в гр. 31-33
– джерела офіційної інформації, яка отримується автоматично податковим органом (CRS, FATCA, CbC тощо) не розкриває суті операції, в т.ч. контрагентів;
– можливості двостороннього обміну податковою інформацією. Україна є учасницею Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (OECD/Council of Europe), яка набула чинності для нас у 2009 році (ратифікована Законом №677-VI від 17.12.2008, протокол до неї – Законом №21-VII від 11.01.2013). Однак, така податкова інформація обмежується у загальному випадку лише фінансовою звітністю іноземної компанії, реєстраційною інформацією, а не розкриттям суті операцій.
– у разі цілеспрямованого запиту в порядку кримінальних проваджень. Це, своєю чергою, імовірно лише у випадку якщо контролююча особа ухилилась від сплати податків дотично до КІК і дуже малоймовірно, якщо особа застосовувала підставно пільгу щодо невключення доходів через недосягнення порогу 2 млн. євро.

Національне законодавство вимагає, щоб у Звіті про контрольовані іноземні компанії (КІК) контролююча особа окремо відобразила всі операції КІК з певними категоріями нерезидентів. Зокрема, у звіті (графи 31–33 форми) наводяться переліки операцій КІК з: а) нерезидентами, зареєстрованими в державах (територіях) із затвердженого Кабміном переліку низькоподаткових юрисдикцій (відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ); б) нерезидентами – пов’язаними особами; в) нерезидентами, чия організаційно-правова форма включена до окремого переліку Кабміну. Важливо, що відображаються усі без винятку такі операції, із зазначенням найменування контрагента, країни реєстрації, коду країни та податкового номера контрагента, але без зазначення сум цих операцій.

Навіть якщо прибуток КІК звільнений від оподаткування (наприклад, при виконанні умов про активні доходи), контролер зобов’язаний заповнити графи 31–33 – це підтверджено податковою службою у інформаційному листі №3/2024 від 17.04.2024. Ненадання цієї інформації вважається порушенням і тягне штраф за п. 120.7 ПКУ.

Проаналізуємо вплив на розрахунок скоригованого прибутку КІК.

Скоригований прибуток КІК – це база, з якої обчислюється податок в Україні, як правило, визначається на підставі фінансової звітності КІК з певними коригуваннями (врахуванням особливостей) за ст. 39-2 ПКУ. Сам по собі факт проведення операцій з нерезидентами із «кабмінівського» переліку низькоподаткових юрисдикцій не означає автоматичного збільшення скоригованого прибутку. Закон не містить норм, які б прямо додавали суму таких операцій до прибутку КІК – до того ж у звіті ці операції відображаються описово, без сумових показників. Отже, на етапі розрахунку скоригованого прибутку контролююча особа не збільшує його лише через наявність таких операцій.

Водночас податкова може проаналізувати вплив цих операцій на прибуток КІК у ході перевірки. Якщо з’ясується, що за допомогою платежів на користь компаній у перелічених низькоподаткових юрисдикціях КІК штучно зменшила свій прибуток (наприклад, шляхом завищених витрат, перерахованих на офшор), податкова може поставити під сумнів обґрунтованість таких витрат. В українському податковому законодавстві діє принцип «ділової мети» та імператив трансфертного ціноутворення, за якими витрати без реальної економічної причини або не на ринкових умовах можуть бути вилучені з витрат при оподаткуванні. За аналогією, при оподаткуванні прибутку КІК податковий орган може вимагати довести, що операції з контрагентами у низькоподаткових юрисдикціях мали ділову мету і ринкові ціни. Якщо ні – фіскальний підхід може полягати у коригуванні (збільшенні) прибутку КІК на суму невиправданих витрат, перерахованих у такі юрисдикції. Хоча прямих норм про порядок такого коригування прибутку КІК наразі немає, податкові консультанти очікують саме такого підходу від ДПС при аналізі звітів КІК. Таким чином, опосередковано операції з компаніями із «чорного списку» можуть вплинути на розмір скоригованого прибутку – але лише в результаті перевірки та донарахувань, а не автоматично при поданні звіту.

Проаналізуємо також вплив інформації про низькоподаткові операції на оподатковуваний дохід контролера.

В Україні контролююча особа включає до свого оподатковуваного доходу частину скоригованого прибутку КІК (пропорційно своїй частці володіння) і сплачує з нього податок на прибуток (для юросіб) або ПДФО (для фізосіб). Тому будь-яке збільшення скоригованого прибутку КІК безпосередньо означатиме збільшення оподатковуваного доходу контролера. Якщо, наприклад, ДПС у ході перевірки виключить зі складу витрат КІК платежі на адресу компаній у низькоподаткових юрисдикціях (через відсутність належного обґрунтування), прибуток КІК для цілей оподаткування в Україні зросте, і відповідно контролер муситиме додатково оподаткувати цей приріст (принаймні, так вважають податківці поза очі). Водночас якщо жодних порушень не виявлено і скоригований прибуток визначено правильно, то сама по собі наявність операцій з нерезидентами із переліку КМУ не збільшує базу оподаткування контролера. Інакше кажучи, для контролера важливим є сумарний прибуток КІК (та частка пасивних доходів, критерії звільнення тощо), а не географія контрагентів; але географія може стати тригером для податкового аналізу коректності визначення цього прибутку.

Використання цієї інформації податковими органами – що очікувати?

Державна податкова служба збирає детальні відомості про операції КІК з пов’язаними особами та компаніями у специфічних юрисдикціях з метою контролю та аналізу. У самому Законі прямо зазначено, що розкриття цих даних забезпечує належний процес адміністрування правил КІК.  Податкова використовує інформацію з граф 31–33 Звіту про КІК для оцінки ризиків ухилення від оподаткування: зокрема, для виявлення можливих схем виведення прибутків у низькоподаткові країни. Якщо КІК здійснювала значні платежі компаніям з «офшорного» переліку, це, імовірно, приверне увагу контролерів під час камеральної чи виїзної перевірки. ДПС може запросити додаткові пояснення чи документи щодо характеру таких операцій, перевірити дотримання принципу «витягнутої руки» (ринкових цін) у розрахунках із цими контрагентами, а також зіставити ці дані з інформацією щодо діяльності інших компаній контролера (чи не було подібних операцій між КІК та українськими підприємствами того ж власника тощо). Таким чином, переліки операцій із нерезидентами з переліку КМУ №1045 (низькоподаткові юрисдикції) та №480 (особливі організаційно-правові форми) слугують для податкової індикатором потенційно ризикових транзакцій. У разі виявлення порушень за їх допомогою податкова може здійснити донарахування податкових зобов’язань контролеру.

Приклади та роз’яснення на практиці.

Податкова служба вже надала низку роз’яснень щодо заповнення граф 31–33 та використання цієї інформації. Зокрема, в Інформаційному листі ДПС №3/2024 (квітень 2024 р.) прямо зазначено, що заповнення показників про операції з нерезидентами у звіті КІК – обов’язкове навіть для КІК, чий прибуток звільнений від оподаткування, оскільки це необхідно для ефективного адміністрування правил КІК. Податкова підкреслила, що відсутні правові підстави не показувати ці дані, і нагадала про штрафні санкції за їх ненадання. Також індивідуальними податковими консультаціями (ІПК) підтверджено, що у графах 31–33 потрібно відображати всі відповідні операції саме тієї КІК, щодо якої подається звіт (незалежно від того, пов’язані вони з Україною чи ні).  Наприклад, в ІПК від 09.09.2024 р. №4370/ІПК/99-00-24-03-03 податкова роз’яснила, які саме відомості слід зазначати в цих графах, перелічивши вимоги до заповнення (найменування нерезидента, країна, код тощо). Судова практика з питань застосування правил КІК наразі формується (оскільки перші звіти подано лише у 2023–2024 роках), проте наявні роз’яснення ДПС та консультації експертів свідчать про фіскальний підхід до контролю за операціями КІК з «низькоподатковими» нерезидентами. Контролюючим особам варто уважно ставитися до цих вимог: показувати всі потрібні операції у звіті та заздалегідь готувати обґрунтування їх господарської необхідності і відповідності ринковому рівню цін, щоб у разі податкової перевірки захистити розрахунок прибутку КІК від можливих донарахувань.

Висновок: Включення до Звіту про КІК інформації про операції з нерезидентами, зареєстрованими у державах із «офшорного» переліку КМУ, саме по собі все ще не змінює автоматично суму оподатковуваного прибутку КІК чи доходу контролера. Однак ця інформація є цінним інструментом для податкової служби – вона використовується для моніторингу та перевірок і може стати підставою для коригування (збільшення) прибутку КІК у разі виявлення схем мінімізації податків. Тобто, операції з компаніями у країнах із затвердженого переліку самі по собі не додають податку, але привертають увагу ДПС. Якщо такі операції виявляться необґрунтованими або проведеними не на ринкових умовах, їх наслідки можуть бути виключені з витрат КІК, що призведе до збільшення скоригованого прибутку і, відповідно, до зростання оподатковуваного доходу контролера в Україні. Податкова служба вже акцентує на неухильному декларуванні цих відомостей та готова застосувати санкції за їх ігнорування. Таким чином, контролерам КІК слід не лише виконувати формальний обов’язок декларування таких операцій, але й бути готовими обґрунтувати їх економічну доцільність під час податкового контролю.

Чи можна відкликати помилково поданий скорочений Звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК)? Законодавство України такої процедури не передбачає. Проте контролююча особа має право подати інформаційний лист із поясненням.

Що потрібно знати про Звіт про КІК?

📌 Хто зобов’язаний подавати Звіт про КІК?
Контролюючі особи – фізичні або юридичні особи-резиденти України, які володіють або контролюють іноземні компанії.

📌 Коли подається Звіт?
Разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або декларацією з податку на прибуток підприємств.

📌 Що робити, якщо немає можливості подати повний Звіт?
Подати скорочений Звіт, а до кінця наступного календарного року – повний.

Чи можна відкликати помилково поданий скорочений Звіт про КІК?

Законодавством не передбачено процедури відкликання або визнання такого Звіту недійсним.

Проте ви можете подати інформаційний лист через:
✅ Електронний кабінет платника податків
✅ Територіальний орган ДПС

В інформаційному листі потрібно детально пояснити обставини помилкового подання.

Відповідно до п.п. 392.1.1 ПКУ, контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка знаходиться під контролем фізичної особи-резидента України або юридичної особи-резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична або юридична особа-резидент України (контролююча особа):

• а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 %;
• б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 %, за умови, що декілька фізичних осіб-резидентів України та/або юридичних осіб-резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
• в) окремо або разом із іншими резидентами України, пов’язаними особами, здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Тимчасові умови на 2022-2023 роки

Відповідно до п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п.п. “б” п.п. 392.1.2 ПКУ для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується у такій редакції:

• б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб-резидентів України та/або юридичних осіб-резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків.

Обов’язок повідомлення контролюючого органу

Згідно з п.п. 392.5.5 ПКУ, фізична особа-резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

• кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над нею, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до ст. 392 ПКУ;
• заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
• кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю, що призводить до втрати статусу контролюючої особи;
• ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Строки подання повідомлення

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджена наказом Мінфіну від 22.09.2021 р. № 512.