Спойлер: індекс інфляції за грудень 2025 становить 100,2% та публікуватиметься на нашому сайті невідкладно, найшвидше в Інтернеті.

Ключові показники інфляції

За офіційними даними Держстату:

• Інфляція у грудні 2025 року порівняно з листопадом 2025 року становила 0,2%

• Інфляція у грудні 2025 року до грудня 2024 року — 8,0%

• Базова інфляція:

  • до листопада 2025 року — 0,1%

  • до грудня 2024 року — 8,0%

Таким чином, у грудні зафіксовано помірне зростання споживчих цін без різких цінових коливань.

Зміни цін за основними групами товарів і послуг

Продукти харчування та безалкогольні напої

У цілому ціни не змінилися. Водночас спостерігались різноспрямовані тенденції:

• зростання цін на яйця, рибу та рибопродукти, хліб, соняшникову олію, молоко, овочі;

• зниження цін на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію та безалкогольні напої.

Алкоголь і тютюнові вироби

Ціни зросли на 1,0%, що пов’язано насамперед із подорожчанням тютюнових виробів.

Одяг і взуття

Зафіксовано зниження цін на 3,9%, зокрема:

• взуття подешевшало на 4,4%;

• одяг — на 3,6%.

Житло, комунальні послуги та енергоносії

Зміни цін були мінімальними. Тарифи на електроенергію, природний газ, гарячу воду та опалення не змінювалися.

Транспорт

Ціни зросли на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням:

• проїзду у залізничному пасажирському транспорті;

• палива та мастил.

Що означають ці показники для бізнесу

Індекси споживчих цін та базової інфляції мають практичне значення для:

• індексації орендних платежів і довгострокових договорів;

• перегляду фінансових моделей і бюджетів на 2026 рік;

• коригування цінової політики;

• аналізу купівельної спроможності населення.

Особливо важливими ці показники є для малого та середнього бізнесу, де інфляційні зміни безпосередньо впливають на собівартість і маржинальність.

Приєднуйтесь до Телеграм-каналу, якщо Вам важливо екстраоперативність. До публікації на сайті інформація про статистику цін буде опубліковуватись саме в Телеграм-каналі

Це найшвидше опублікування індексів інфляції на Інтернет-ресурсах України. Ми намагаємось бути першими, від кого Ви отримаєте достовірну та повну інформацію про статистику цін в Україні!

Нагадаємо, що інформація для розрахунку індексу інфляції за грудень 2025 отримується Держстатом за графіком тільки по завершенню грудня  у перших числах січня 2026 від обласних підрозділів Держстату.  

Відзначимо також, що у 2026 році офіційне опублікування індексів може проводитись також із запізненням, якщо це обумовлено об’єктивними перешкодами (знеживлення електромереж, загрози зовнішнього втручання в роботу серверного обладнання Держстату тощо).

За даними
Держстату України, –
Компанія Вікторія

У публічному просторі зростає кількість повідомлень про можливе впровадження ПДВ для платників єдиного податку. Станом на грудень 2025 року офіційна інформація така: до квітня 2026 року очікується оприлюднення проєкту змін до Податкового кодексу, що регулюватиме нову модель оподаткування.
У разі ухвалення, зміни набудуть чинності з 1 січня 2027 року.

Мінфін підкреслює, що йдеться про комплексне рішення, спрямоване на збалансований підхід до навантаження на малий бізнес та бюджетних потреб держави. На підставі власної аналітики та практики супроводу податкових реформ можна окреслити найбільш імовірні сценарії.

1. Підвищення порогу реєстрації платником ПДВ

Базовим варіантом компромісу може стати підвищення чинного порогу (1 млн грн) до рівня середнього європейського значення приблизно 47 тис євро.

Ймовірно, пороги можуть бути диференційовані за видами діяльності:

• для послуг і робіт – вищі;

• для інших видів – нижчі.

2. Індивідуальні строки запровадження ПДВ для різних груп бізнесу

З огляду на різну структуру оборотів спрощенців держава може застосувати етапну імплементацію.
Бізнес із вищими оборотами – раніші строки.
Бізнес, що працює біля порогових обсягів – пізніші.

3. Можливість вибору способу сплати ПДВ

Одним із компромісних рішень може бути право вибору моделі оподаткування ПДВ:

• або фіксований відсоток від виручки, орієнтований на середній галузевий рівень сплати;

• або класична модель обліку та звітності ПДВ за правилами загальної системи.

4. Перегляд переліку дозволених видів діяльності для спрощеної системи

Уряд може частково скоригувати перелік КВЕДів, що мають право працювати на ЄП.
Аналогічний підхід уже застосовано до охоронної діяльності з 01.01.2026.

5. Заборона застосування ЄП у мережевих бізнесах під єдиним брендом

Ймовірним є врегулювання питання роботи ФОПів під спільним брендом, включно з франчайзинговими моделями.
Можуть з’явитися обмеження щодо застосування ЄП у таких структурах.

6. Ідея утримання податку банками

У 2024-2025 роках обговорювалася модель, за якої банк автоматично утримує фіксований податок із надходжень.
Не виключено, що ця ідея буде повернута у дискусію як один із технічних механізмів адміністрування.

7. Пільговий період без штрафів у 2027 році

З метою м’якого переходу держава може тимчасово не застосовувати штрафи до ФОПів ЄП, які допускатимуть помилки, але повністю сплачуватимуть основне зобов’язання з ПДВ.

Що це означає для бізнесу

Наразі перелічені сценарії є орієнтовними. Більш точна картина з’явиться після березня 2026 року, коли уряд оприлюднить узгоджений проект змін до Податкового кодексу.

Водночас виглядає очевидним одне:
протягом 2026 року спрощенці працюють у звичному режимі, проте інформаційне поле буде насиченим. Бізнесу доцільно вже зараз відстежувати оновлення та оцінювати вплив потенційних змін на свою модель роботи.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України потрібна для застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування щодо доходів, отриманих з іноземних джерел.

Ця довідка підтверджує, що особа (фізична чи юридична) є резидентом України відповідно до Податкового кодексу України та норм міжнародних договорів.

🧾 Порядок отримання довідки

Нижче — покрокова інструкція для платника податків:

⚠️ Підстави для відмови у видачі довідки

Контролюючий орган може відмовити з таких причин:

• особа не відповідає критеріям резидента України згідно з ПКУ (підп. 14.1.213 [п. 14.1 статті 14]);

• немає даних про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб / фізосіб-підприємців/фізосіб-платників податків;

• відомості в заяві не відповідають даним, що містяться у системах контролюючого органу;

• документи подані особою, яка не має на це повноважень (наприклад, неправильно оформлений представник);

• іноземна компанія, яка має місце ефективного управління в Україні, не набула або відмовилася від статусу податкового резидента України (у випадках, передбачених п. 133.1.5 ПКУ). 

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Банківська таємниця – це будь-які відомості про фінансову діяльність клієнта, які стали відомі банку під час обслуговування. Закон «Про банки і банківську діяльність» (ст. 60) чітко гарантує збереження цих даних. До банківської таємниці належать, зокрема, рахунки клієнта (включаючи кореспондентські рахунки НБУ) та суми на них, операції та транзакції за цими рахунками, а також загальний фінансово-економічний стан клієнта. Тобто туди входить інформація про залишки на рахунках і проведені платежі, укладені банківські договори (депозити, кредити, оренда сейфу тощо) та інші документи, що стали відомі банку.

• 👛 Рахунки й залишки: номери рахунків (поточних, депозитних, ескроу), коррахунків, залишки коштів і банківських металів.

• 📊 Операції та договори: усі транзакції (перекази, платежі) за дорученням клієнта укладені з банком угоди (договори на депозит, кредит, обслуговування рахунку тощо).

• 📄 Інша інформація: фінансові звіти, дані про активи/забезпечення клієнта, а також відомості, отримані під час фінкредитування (оцінки кредитоспроможності) чи інші конфіденційні дані клієнта.

Коли банки розкривають інформацію без згоди клієнта

Банк не може самовільно передавати ваші дані стороннім – зберігання таємниці обов’язкове. Винятки передбачені лише законом. За ст. 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» банки можуть розкривати банківську таємницю без згоди клієнта в таких випадках:

• 👩‍⚖️ За рішенням суду: будь-якої інформації про рахунки чи операції – якщо це передбачено судовим рішенням.

• 👮‍♂️ Правоохоронні органи та контролюючі служби: прокуратура, Нацполіція, СБУ, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки (БЕБ), НАЗК, АРМА тощо – на письмову вимогу щодо рахунків і операцій конкретної особи (юридичної чи фізичної, включно з ФОП) за вказаний період. Вимога має містити перелік даних: наявність рахунків, їхні номери, унікальні ідентифікатори платіжних карток, залишки, проведені списання/зарахування, призначення платежів, дані контрагента (назва чи ПІБ, ІПН) тощо.

• 🏛️ Антимонопольний комітет: на запит перевіряє інформацію про рахунки та операції конкретної компанії чи ФОПа (сума операцій, контрагенти тощо).

• 💼 Податкова (ДПС): може запитувати відомості про наявність рахунків чи електронних гаманців платника. Нові зміни дозволяють податковим органам отримувати такі дані без додаткових процедур (наприклад, у рамках міжнародних угод про обмін інформацією та за умов воєнного чи надзвичайного стану).

• ⚖️ Державна виконавча служба (державні та приватні виконавці): на запит у межах виконання судових рішень – дані про рахунки боржника, залишки та рух коштів за конкретний період, а також інформацію про договори банківських сейфів, якщо вони є в заставі боржника.

• 🏦 Банки: у визначених законом випадках (зокрема, для обміну даними у системі фінансового моніторингу). Очікуємо впровадження опенбанкінгу.

• 📜 Нотаріуси (та уповноважені посадовці): отримують інформацію про рахунки померлих клієнтів у справах про спадщину (наявність рахунків покійного та залишки коштів/металів на них). Новим законом також дозволено нотаріусам з’ясовувати дані про рахунки осіб, які визнані безвісти зниклими, для встановлення опіки над їх майном.

• 🏛️ Міністерство фінансів: під час бюджетного процесу має право перевіряти інформацію про рахунки та операції фізосіб (отримувачів соцвиплат, субсидій тощо) для верифікації державних виплат.

Усі наведені випадки регламентовані Законом «Про банки і банківську діяльність» та іншими нормативними актами (зокрема, Податковим і Фінансовим кодексами, законами про виконавче провадження, фінансовий моніторинг тощо). Закон прямим текстом включає до кола клієнтів як «юридичних осіб», так і «фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності». Тому для ФОП законодавчо немає окремих пільг чи обмежень: усі перелічені підстави розкриття застосовуються однаково як до фізосіб-підприємців, так і до інших клієнтів.

Основні ризики для бізнесу

Освітлення банківської таємниці ускладнює захист конфіденційної інформації. Серед основних загроз:

• 💼 Витік конфіденційних даних: відкриття банківських даних може призвести до витоку чутливої інформації про фінансові операції бізнесу. Конкуренти або рейдери можуть використати знання про партнерів, обсяги продажів чи покупок для тиску на компанію.

• 📊 Зростання фіскального тиску: податкова служба отримує змогу «в автоматичному режимі» вважати будь-які надходження на рахунок потенційно прихованими доходами. Це призведе до значного зростання перевірок, штрафів і донарахувань: доведеться документально підтверджувати правомірність кожної транзакції.

• 🔒 Ризик блокувань рахунків: з розширеними повноваженнями контролюючих органів збільшується ймовірність необґрунтованих арештів чи блокування коштів підприємця (навіть без остаточного рішення суду). Це може стати інструментом тиску чи зловживань з боку контролерів.

• ⚠️ Підрив довіри та інші наслідки: загалом, відкритість фінансових даних підриває довіру клієнтів і партнерів, погіршує інвестиційний клімат і змушує бізнес шукати способи обійти надмірний контроль (наприклад, відходити в готівкові операції або менше розкривати дані).

Висновок: власникам малого бізнесу варто пам’ятати, що банківська інформація – це строго регульований актив. Навіть ФОП, укладаючи договір з банком, автоматично погоджується з цим режимом. Проте за законом банки можуть передавати інформацію про вас і вашу діяльність державним органам без вашого дозволу (у випадках, перелічених вище). Це означає, що будь-які нестандартні чи сумнівні операції можуть опинитися в полі зору контролерів набагато швидше, ніж ви очікуєте. З огляду на це підприємцю слід ретельно вести фінансову дисципліну, документувати всі операції та при необхідності отримувати консультацію юриста чи бухгалтера, щоб мінімізувати наслідки такого розкриття даних.

Захистіть свої податкові права – звертайтеся до фахівців компанії «Вікторія».

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Відповідно до п.п. 392.1.1 ПКУ, контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка знаходиться під контролем фізичної особи-резидента України або юридичної особи-резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична або юридична особа-резидент України (контролююча особа):

• а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 %;
• б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 %, за умови, що декілька фізичних осіб-резидентів України та/або юридичних осіб-резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
• в) окремо або разом із іншими резидентами України, пов’язаними особами, здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Тимчасові умови на 2022-2023 роки

Відповідно до п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п.п. “б” п.п. 392.1.2 ПКУ для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується у такій редакції:

• б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб-резидентів України та/або юридичних осіб-резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків.

Обов’язок повідомлення контролюючого органу

Згідно з п.п. 392.5.5 ПКУ, фізична особа-резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

• кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над нею, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до ст. 392 ПКУ;
• заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
• кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю, що призводить до втрати статусу контролюючої особи;
• ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Строки подання повідомлення

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджена наказом Мінфіну від 22.09.2021 р. № 512.