Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 9 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в редакції, яка діяла до 28 квітня 2020 року, «..У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається». Тобто, при реєстрації юридичної особи чи при зміні відомостей про неї в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі по тексту – ЄДР), навіть при зазначені інформації про кінцевого бенефіціарного власника, державний реєстратор не включав (не відображав) її в ЄДР.

    Проте, з 28 квітня 2020 року було внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» і вищенаведене положення було виключене.

Виникло запитання:

1. У випадку подання заяви щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, чи відзначати, що такі дані є актуальними / потребують оновлення?
2. Чи сплачується адміністративний збір при оновленні даних про кінцевого бенефіціарного власника?

Мін’юстом надано консультацію, з якої маємо наступні висновки:

1) У випадку необхідності звернення до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії, не пов’язаної із внесенням інформації про КБВ на виконання вимог частини четвертої Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IX, у формі заяви щодо державної реєстрації юридичної особи заявник у блоці «Стан відомостей про кінцевого бенефіціарного власника» має обрати один із наступних варіантів:

 – у випадку актуальності відомостей про КБВ, які наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), проставляється відмітка у полі «в актуальному стані» та сторінки 2 і 3 не заповнюються;
– у випадку відсутності в Єдиному державному реєстрі відомостей про КБВ чи необхідності оновлення їх у зв’язку з певними змінами необхідно проставити відмітку у полі «потребують оновлення» та заповнити відповідні сторінки заяви з оновленими даними про такого КБВ.

2) Подання документу, що підтверджує сплату адміністративного збору, передбачено лише у випадку подання документів відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…”. 

У разі подання документів у тримісячний строк з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності, та заповнення у формі заяви щодо державної реєстрації юридичної особи лише блоків, які стосуються оновлення відомостей про КБВ, адміністративний збір справлятися не буде.

Відповідь Мін’юсту подаємо нижче.

Компанія Вікторія

   У відповідності до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» для створення об’єднання необхідно провести установчі збори.

   Однак, ст. 39 Конституції України передбачено, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

   В такому випадку, – чи потрібно до проведення установчих зборів ОСББ повідомляти про це органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування?

    Мін’юст (в своєму репертуарі) ні підтверджує таку потребу, ні її спростовує. Лист від 26.05.2016р. №18544/З-11705/8 подаємо нижче.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Задорожній Р.Г. а/с 522,

м. Чернівці, 58001

26.05.2016р. №18544/З-11705/8

На №З-11705 від 26.04.2016р. 

Щодо необхідності сповіщення органів виконавчої влади

чи органів місцевого самоврядування про проведення установчих

зборів об’єднання співвласників багатоквартирного будинку

У зв’язку з Вашим зверненням від 16 квітня 2016 року щодо необхідності сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення установчих зборів об’єднання співвласників багатоквартирного будинку Міністерство юстиції в межах компетенції повідомляє.

Положеннями статті 39 Конституції України визначено, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи І демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Тобто це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо (Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання)).

У свою чергу створення юридичної особи є організаційними відносинами з формування її цивільної правоздатності.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон) об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – об’єднання) – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Положення щодо умов та порядку створення об’єднання, скликання і проведення установчих зборів об’єднання містить стаття 6 Закону, згідно з якою об’єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об’єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Для створення об’єднання скликаються установчі збори.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

При цьому варто додати, що відповідно до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Принагідно додаємо, що листи Мін’юсту не встановлюють норм права і мають лише інформаційний характер.

Перший заступник Міністра                                                                      Наталія СЕВОСТЬЯНОВА

Юрченко

271-15-31

Компанія “Вікторія”

Посилання по темі:

1. Замовити витяг он-лайн та отримати в паперовій формі, по Україні

    З 01 січня 2016 року Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» є чинним в новій редакції.

     У статті 1 Закону визначено, що витяг  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – витяг) містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті.

    Зі змісту даної норми виникають запитання – чи є дане формулювання в Законі ознакою строковості витягу? Який строк актуальності витягу?

      Міністерством юстиції України надано відповідь –від 02.03.2016р. №6887/3097-0-33-16/8, з якої йдеться, що «витяг є формою надання інформації з Єдиного державного реєстру на визначений час, чинними нормативними актами не встановлено терміну дії зазначеного витягу».  Таким чином, можемо дійти висновку, що витяг діє безстроково, однак містить інформацію, що ак туальна виключно на момент його формування.

    Лист Мінюсту від подаємо нижче 02.03.2016р. №6887/3097-0-33-16/8.

Компанія «Вікторія»

Посилання по темі:

1. Замовити витяг он-лайн та отримати в паперовій формі, по Україні

   Компанією «Вікторія» направлявся запит до Міністерства юстиції України щодо роз’яснення особливостей визначення трудового стажу для кандидата на роботу помічником приватного нотаріуса. Підстава для подання запиту – можливість неоднозначного трактування наступного нормативного обмеження: «Стаж роботи у сфері права визначається на підставі записів у трудовій книжці».

   Не потребує пояснення те, що запис в трудовій книжці не може відобразити реальний обсяг зайнятості на роботі. Адже зайнятість може бути повна, а може бути й часткова. Претендент, що працював на відповідних посадах на 0,5 ставки матиме аналогічний запис в трудовій книжці, як і той претендент, що працював на повну ставку.

   На зазначений запит Міністерством юстиції України надано відповідь від 04.03.2014р. №2755-0-33-14/131. У відповіді йдеться про все, –  навіть про те, що не запитувалось; проте роз’яснення щодо впливу обсягу зайнятості на визначення стажу профільний орган так і не надав, обмежившись натяками та цитатами з попередніх роз’яснень.

        Для зручності, подаємо текстову частину роз’яснення та безпосередньо фотокопію:

«Міністерство юстиції України розглянуло Ваше звернення і в межах компетенції повідомляє.

   Статтею 3 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) встановлено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори – не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

   Згідно зі статтею 13 Закону помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як три роки. Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

   Помічник нотаріуса не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.

    Добір кандидатур і прийняття на роботу помічника приватного нотаріуса є виключним правом нотаріуса. 3 помічником нотаріуса укладається трудовий договір. Нотаріус може мати одного помічника.

   Листом Міністерства юстиції України від 30 серпня 2009 року № 31-32/310 начальникам головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі було надано відповідне роз’яснення з питань застосування та реалізації положень Закону України «Про нотаріат» щодо визначення стажу роботи у сфері права.

   Зокрема, у вказаному листі зазначено, що до стажу роботи у сфері права зараховується період роботи на посадах з реалізацією повноважень, пов’язаних з правоохоронними, правовиконавчими, правоустановчими функціями.

   За змістом робота у сфері права передбачає розробку або застосування норм права і носить систематичний характер. Це період роботи в органах державної влади (у тому числі судах, органах юстиції, прокуратури), нотаріату, адвокатури, місцевого самоврядування, у профспілкових комітетах та інших громадських організаціях, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності.

    Стаж роботи у сфері права визначається на підставі записів у трудовій книжці.

    Звертаємо увагу, що відповідно до положень статті 10 Закону, а також постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року N 923 «Про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату» рішення про допуск чи відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту конкретної особи приймається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за результатами розгляду подання відповідного головного управління юстиції“.

Фотокопія відповіді:

Департамент юридичних

та корпоративних послуг

Компанії «Вікторія»

_______________________________________________________________

До уваги приватних нотаріусів! 

Компанія «Вікторія» зможе стати Вашим надійним помічником у підготовці декларації про доходи. Крім того, – на умовах аутсорсингу, – пропонуємо скористатись послугами з ведення обліку заробітної плати/нарахувань та утримань по стажерах.

Вартість послуг:

– підготовки річної декларації (разово/на рік) – 1800 грн.;

– обліку, звітності по заробітній  платі найманих працівників (в місяць,за одного працівника) – 125 грн.

 За додатковою інформацією звертайтесь за тел.:

095-595-7777,   044-223-7378,   094-823-7378

   За положеннями Податкового кодексу України нотаріусів віднесено до особливої категорії платників податків – самозайнятих осіб, що провадять незалежну професійну діяльність. Відповідно, нормами Податкового кодексу встановлений і особливий підхід до оподаткування їх доходів.

   Але, все по черзі.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. 

        Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність здійснюється відповідно до положень статті 178 Розділу IV „Податок на доходи фізичних осіб” ПКУ.

   Пунктом 178.2 статті 178 ПКУ передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, тобто за ставкою 15 відсотків бази оподаткування, а в разі перевищення десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення. 

Згідно з пунктом 178.3 статті 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

   У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

   Для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб розраховується середньомісячний оподатковуваний дохід.

   Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності та подавати податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня року, що настає за звітним.

   Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

   При цьому до 1 серпня року, що настає за звітним, самозайнята особа зобов’язана самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 ПКУ).

   Нормами чинного ПКУ не передбачено конкретного переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об’єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

     При цьому, доречно зазначити наступне.

   Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлюється Законом № 3425, абзацом другим статті 3 якого визначено, що нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої, у вільний від роботи час.

    У зв’язку з викладеним, а також з метою забезпечення дотримання загальних принципів оподаткування, передбачених статтею 4 ПКУ, при визначенні сукупного чистого доходу доцільно враховувати витрати приватних нотаріусів, які пов’язані з організацією нотаріальної діяльності та обумовлені вимогами Закону № 3425.

    На думку податківців, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, витрати з:

–  оренди робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

–  страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;

–   технічного забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:

а) охоронна та пожежна сигналізація;
б) металеві двері або металеві ролети;
в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;
г) металеві шафи;
д) вогнестійкий сейф;
е) інформаційна вивіска;
є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;
з) телекомунікаційні послуги;
и) меблі;

–   програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;

–  встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

–  виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

– витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

– витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);

– витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

– проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

–  оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

–  сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

–    відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

–  витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;

–  комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;

–  сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закон України від 02 вересня 1993 року № 3425 „Про нотаріат” зі змінами та доповненнями.

Департамент бухгалтерського аутсорсингу

Компанія “Вікторія”