ЧЕК-ЛИСТ ГОТОВНОСТІ ДО ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖПРАЦІ

1. Перевірка документів інспектора

☐ Інспектор пред’явив дійсне службове посвідчення

☐ Є копія направлення на перевірку

☐ Інспектор зробив запис у журналі реєстрації перевірок (за наявності)

2. Права підприємства під час перевірки

☐ Перевірено підстави для недопуску інспектора

☐ Ознайомлено працівників із правами та порядком перевірки

☐ Забезпечено можливість надання письмових пояснень до акта перевірки

☐ Підготовлено механізм оскарження можливих неправомірних дій

☐ Визначено відповідальну особу для фіксації перевірки (фото/відео)

3. Документація з питань трудових відносин

☐ Усі працівники мають укладені трудові договори

☐ Є актуальні посадові інструкції

☐ Ведеться табель обліку робочого часу

☐ Документи з охорони праці ведуться та оновлюються

☐ Заробітна плата виплачується вчасно, є підтверджуючі документи

☐ Колективний договір (за наявності) є чинним та відповідає законодавству

4. Оцінка робочого середовища

☐ Робочі місця відповідають стандартам охорони праці

☐ Є всі необхідні засоби індивідуального захисту

☐ Проведено інструктаж з техніки безпеки

☐ Організовано медичні огляди (за потреби)

5. Додаткові заходи

☐ Регулярно проводиться внутрішній аудит з питань трудового законодавства

☐ Працівники проходять навчання щодо своїх прав та обов’язків

☐ Підприємство має консультаційну підтримку юриста з трудового права

Дата перевірки: ______________ Відповідальна особа: ______________  

 

 

Компанія Вікторія

У разі, якщо у Вас виникли питання щодо проведення перевірок органами Держпраці і Ви потребуєте кваліфікованої юридичної підтримки, звертайтесь:

☎ ✉→ Контакти Департаменту юридичних та корпоративних послуг

Психофізіологічна експертиза проводиться з метою медичних оглядів працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки, та професійного добору працівника за його професійно важливими психофізіологічними якостями. Основною ціллю  є виявлення осіб, які за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями відповідають вимогам конкретної діяльності в напружених та (або) небезпечних умовах і придатні до ефективного виконання робіт підвищеної небезпеки.

Проведення психофізіолоічної експертизи нормативно врегульовано наступними актами законодавства України:

1. Постанова Кабінету Міністрів від 26 жовтня 2011 р. № 1107 “Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки”, що затверджує Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, який налічує 26 видів робіт;
2. Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15, що затверджує Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Перелік робіт з підвищеною небезпекою;
3. Спільний наказ Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 р. № 263/121 “Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі” (зі змінами, внесеними наказом від 6 червня 1995 р. № 102/85).

Законодавством Укрїани визначено, що проведення психофізіологічної експертизи обов’язкове для таких видів робіт:

• усі види підземних робіт;
• робота в кесонах, барокамерах, замкнутих про­сторах;
• водолазні роботи;
• роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов’язані з підйомом на висоту;
• роботи з обслуговування діючої електроустановки;
• роботи, пов’язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо­ та вогненебезпечних виробництвах;
• роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї;
• аварійно­рятувальні роботи та роботи з гасіння пожеж;
• роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним, повітряним і водним транспортом;
• роботи, пов’язані з нервово­емоційним напруженням (авіадиспетчери, диспетчери з управління рухом залізничного транспорту, оператори енергетичних систем);
• роботи з технічного обслуговування та експлуатації компресорних нафтоносних і газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто­ й газопроводів;
• роботи, пов’язані з бурінням, видобуванням і переробкою нафти, газу, конденсату та підготовкою їх до транспортування та зберігання;
• роботи, які безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних і кольорових металів.

Відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246, психофізіологічна експериза є однією зі складових медичних оглядів працівників. Відповідно до п. 2.13 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246 передбачено, що працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи.

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.2. Ця інструкція встановлює загальні вимоги для шеф – кухаря (далі – кухар).

1.3. Усі роботи, які проводяться кухарем, повинні виконуватися відповідно до цієї інструкції.

1.4. Робочим місцем для кухаря є спеціальне обладнане місце.

1.5.  До виконання робіт за професією кухаря допускаються особи, які:

– досягли 18 років відповідно до Закону України «Про охорону праці»;

– пройшли навчання, стажування, інструктаж з питань охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлені з правилами поводження при виникненні аварій та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за №  231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

– особа, яка не має медичних протипоказань для виконання таких обов’язків. Кухар проходить періодичні медичні огляди у встановленому законодавством порядку.

1.6. Графік роботи встановлюється згідно правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.7. Кухар зобов’язаний:

– піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;

– знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і по видах робіт на своєму робочому місці;

– вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;

–  знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором (трудовим договором) правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

– вчасно починати і закінчувати роботу;

– не перебувати на роботі в неробочій час без відповідного розпорядження керівника;

– дотримуватись правил корпоративного поводження;

– вміти надати першу допомогу потерпілому від нещасного випадку;

– співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;

– при виявленні недоліків чи небезпеки зобов’язана повідомляти безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» особи, які не виконують вимог нормативно-правових актів та інструкцій з охорони праці, залежно від характеру порушень притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Коло обов’язків визначається посадовою інструкцією.

1.8. При виконанні своїх обов’язків кухар зобов’язаний дотримуватись вимог санітарних норм і особистої гігієни.

 

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБІТ

2.1. Перевірити:

– справність обладнання, інструменту, приладів;

– наявність і  справність  достатнього  освітлення,  вентиляції, обладнання тощо;

– перевірити  справність  рубильників,  розеток, штепсельних з’єднань  тощо.

2.2. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити керівника.

 

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Виконувати роботу згідно із своїми функціональними обов’язками.

3.2. Не залишати без нагляду своє робоче місце, коли обладнання підключено до електромережі.

3.3. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити керівника.

 

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

4.1. Перевірити своє робоче місце.

4.2. Відключити від електромережі електрообладнання.

4.3. Закрити вікна.

4.4. Вжити заходів особистої гігієни: старанно вимити руки, при можливості прийняти душ.

4.5. Привести в порядок спеціальний одяг, зняти і прибрати його в окреме місце.

 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

5.1. При виявлені небезпечної ситуації (пожежа, землетрус, радіаційна безпека, неполадки в електрогосподарстві тощо) для власного життя та життя співробітників заспокоїти і заспокоїти оточуючих.

5.2. Не усувати самому несправностей електромережі та електрообладнання, а вимкнути загальне електропостачання

5.3. При виявленні пожежі  зобов’язаний негайно викликати пожежну частину.

5.4. Вжити заходів згідно з планом евакуації на випадок пожежі, виробничих та природних явищ та вивести працівників у безпечне місце. Організувати роботу ДПД щодо збереження  майна та цінних паперів.

5.5. При появі сторонньої особи, яка застосовує протиправні дії щодо безпеки життєдіяльності оточуючих, викликати міліцію.

5.6. У випадку травмування працівників або клієнтів під час роботи підприємства необхідно викликати швидку допомогу або за потреби надати першу долікарську допомогу, за необхідності створити комісію по розслідування нещасного випадку, видати акт встановленого зразка, наказ про підсумки розслідування, повідомлення про наслідки нещасного випадку.

5.7. Дії при наданні першої долікарської допомоги. Надання першої медичної допомоги  починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

5.8.. Дії при ураженні електричним струмом:

• необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;
• за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.9. Дії при пораненні:

• для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;
• якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.10. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

• при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;
• при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;
• при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;
• при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.11.  Дії при теплових опіках:

• при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;
• при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;
• при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.12. Дії при кровотечі:

• для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4
• при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з охорони праці (далі – Інструкція ) розроблена згідно з вимогами Закону України “Про охорону праці” і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на робочому місці.

1.2. Відповідно до статті 18 Закону України „Про охорону праці” працівник зобов’язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

1.3.  Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для робітників, які працюють в сфері громадського харчування за професією офіціант.

1.4. До до роботи офіціантом допускаються особи, не молодші 18 років, які можуть працювати в закладах громадського харчування за станом здоров’я згідно медичним висновком лікувально-профілактичного закладу. Під час роботи офіціант повинен проходити періодичні медичні огляди – один раз на півроку з відміткою про це в особистій медичній книжці.

1.5. При прийомі на роботу, а також в процесі роботи офіціант повинен проходити вступний, первинний, повторний, а в разі необхідності – позаплановий та цільовий Інструктажі з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, а також з питань подання першої допомоги потерпілім від нещасних випадків.

1.6. Офіціант зобов’язаний виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Забороняється з’являтися на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, вживати спиртні напої на роботі, палити в місцях, де відповідно до вимог пожежної безпеки та виробничої санітарії встановлена така заборона.

1.7. Офіціант повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена, якій навчений і з якої проінструктований. При отриманні нової роботи – необхідно одержати від безпосереднього керівника робіт цільовий інструктаж з охорони праці.

1.8. Під час роботи на офіціанта можуть впливати такі небезпечні і шкідливі фактори виробничого середовища:

– протяги, підвищена температура і вологість робочої зони;

– підвищена температура страв;

– електричний струм при пошкодженні ізоляції струмопровідних частин;

– слизька підлога при попаданні на неї рідин і продуктів.

Вказані фактори виробничого середовища можуть призвести до травмування, отруєння, захворювання.

1.9. Відповідно до встановлених норм гранично допустима вага при підійманні та перенесенні вантажів постійно протягом робочої зміни для жінок не повинна перевищувати 7кг; сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати 350кг. при переміщенні його з робочої поверхні (рівень стола, роздавальна тощо).

1.10. Офіціант повинен використовувати за призначенням та дбайливо відноситися до виданого одягу та інших засобів індивідуального захисту, а також виконувати правила користування ними. Санітарний одяг та засоби індивідуального захисту є майном підприємства і підлягають обов’язковому поверненню при звільненні, переводі на іншу роботу, де це засоби не передбачені нормами, а також після закінчення строку носки замість отриманих нових.

1.11. Під час роботи офіціант повинен дотримуватися санітарних норм і правил особистої гігієни,

1.12. Невиконання офіціантом вимог цієї Інструкції вважається порушенням трудової дисципліни, за яке він може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з законодавством України.

 

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

 2.1. Необхідно одягнути належний санодяг, а домашній – залишити в шафі санітарно-побутового приміщення.

2.2. Перевірити:

– стан і відповідність санітарним вимогам обіднього залу, роздавальні страв;

– відсутність на підлозі води, сторонніх предметів, пролитих або розсипаних залишків продуктів харчування тощо;

2.3. Підготувати необхідний інвентар, інструмент і посуд та перевірити його придатність для використання.

 

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час виконання роботи офіціант зобов’язаний виконувати вимоги безпеки, що передбачені Інструкціями з експлуатації обладнання, а також цією Інструкцією.

3.2. Пляшки з напоями та водою перед розкриттям необхідно обтирати зовні чистою вологою тканиною. Розкриття пляшок проводити на столі. При відкриванні пляшок з шипучими напоями не можна направляти їх горловину в напрямку людей. Не дозволяється витягування коркових пробок з горловини пляшки шляхом нанесення ударів по дну пляшки долонею руки або по твердій поверхні. Відкривати пляшки треба штопорами або ключем.

3.3. Скляні пляшки, склянки необхідно переміщати та ставити таким чином, щоб вони не вдарялися.

3.4. При роздачі гарячих страв (супи, соуси, напої) вони повинні мати температуру не нижче 75⁰С, другі страви і гарніри – не нижче 65⁰С, холодні супи та напої – не вище 14⁰С.

3.5. Перед подачею гарячих страв слід звільнити на столі відвідувача місце для них, прибравши або переставивши непотрібний посуд. Піднос зі стравами треба ставити на спеціальний стіл офіціанта. Після кожного використання підносу його протирають чисток серветкою.

3.6. Чистий столовий посуд треба зберігати у зачинених шафах, або на решітках, а прибори – в спеціальних ящиках-касетах. Забороняється зберігати прибори на підносах. Не дозволяється використовувати чарки, фужери, келихи те інший посуд, який має сколи чи тріщини.

3.7. При використанні переносних електронагрівачів (електрочайник, електрокип’ятильник тощо) треба слідкувати щоб кабель живлення не торкався нагрітих поверхонь або предметів. 3.8. При роботі на електронному контрольно-касовому апаратів необхідно дотримуватися наступних вимог:

– перед вмиканням апарату оглянути штепсель та шнур живлення і переконатися в їх справності;

– стежити, щоб на клавіатурну панель і корпус апарату не потрапляла вода;

– при несправності апарату припинити роботу і вимкнути його;

– після закінчення роботи перемикачем вимкнути його електроживлення і вийняти штепсель з електромережі.

Не дозволяється ремонтувати або регулювати роботу апарату еля його пуску, працювати вологими руками, при знятій кришці, також залишати апарат включеним без догляду.

3.9. Офіціанту забороняється: – включати та виключати обладнання, робота на якому не входить в його обов’язки чи не доручена безпосереднім керівником; – включати в електромережу обладнання несправними вилками, несправні розетки, або якщо пошкоджена ізоляція проводу; – відкривати щити освітлення, замінювати запобіжники та лампочки, торкатися оголених проводів.

3.10.Офіціант зобов’язаний виконувати вимоги встановлених знаків безпеки.

3.11. Про кожен нещасний випадок, що стався з ним самим, або свідком якого він був, про аварію, пожежу офіціант повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу потерпілу особу і вжити заходів до подання першої допомоги потерпілому, ліквідації аварії та гасінню пожежі. До розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці а устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків.

 

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. По закінченні роботи офіціант зобов’язаний відключити електрообладнання (особливо електронагрівальні пристрої), яке використовувалося в роботі.

4.2. Прибрати робоче місце, після миття витерти та прибрати у відведене місце посуд, прибори, підноси та інший інвентар.

4.3. Змінити санодяг і прибрати його в призначене місце.

4.4. Повідомити свого керівника про виконану роботу, несправності та інші зауваження, що сталися під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

5.1. При виникненні аварійної ситуації необхідно зупинити роботу, прийняти міри по попередженню травматизму та евакуації людей з небезпечної зони.

5.2. Негайно повідомити керівника про випадок.

5.3. При попаданні людини під дію електроструму необхідно негайно зупинити подачу електроструму до кімнати (відключити автомат на розподільному електрощітку чи рубильник).

5.4. Потерпілому подати долікарську медичну допомогу і викликати швидку допомогу.

5.5. При виникненні пожежі негайно повідомити роботодавця, викликати пожежну команду і прийняти міри з ліквідації пожежі.

5.6. Дії при наданні першої долікарської допомоги. Надання першої медичної допомоги  починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

5.7. Дії при ураженні електричним струмом:

– необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;

– за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.8. Дії при пораненні:

– для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;

– якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.9. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

– при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;

– при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;

– при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;

– при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.10.  Дії при теплових опіках:

– при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;

– при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;

– при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.11. Дії при кровотечі:

– для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4

– при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

1. Загальні положення

1.1. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.2. За даною інструкцією мийник посуду (далі – мийник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та мийника.

1.3. Власник повинен застрахувати мийника від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров’я мийника по вині власника, він (мийник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4. За невиконання даної інструкції мийник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.5. До роботи мийником допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчені та атестовані по правилах безпечної експлуатації обладнання, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.6. Мийні кухонного і столового посуду допускається розміщувати в одному приміщенні. В такому випадку вони повинні відокремлюватись бар’єром висотою 1,6 м.

1.7. У мийному відділенні при установці машин продуктивністю більше 100 тарілок на годину треба передбачати місцеву витяжну вентиляцію.

1.8. Виробничі мийні ванни повинні бути без гострих кутів, з рівними поверхнями.

1.9. Миття і чищення посуду від залишків їжі повинно проводитись за допомогою скребків, йоржів.

1.10. Мийні ванни повинні бути виготовлені з матеріалів, допущених до застосування на підприємствах громадського харчування Міністерством охорони здоров’я України.

1.11. На робочих місцях, які працюють з підігрівом, необхідно застосовувати повітряну завісу.

1.12. Температура зовнішньої поверхні обладнання і огородження в місцях знаходження робітників не повинна перевищувати 45°.

1.13. Всі рухомі частини обладнання, що викликають небезпеку травмування, повинні бути закриті суцільними або сітчастими огородженнями. Сторони вічка або діаметри отворів сітки огорожі повинні бути не більше 10 мм.

1.14. Проходи до обладнання та до місць його включення та виключення не повинні захаращуватись.

1.15. Обладнання повинно мати надійно діючі пристрої (пульт управління, кнопку тощо) для включення і зупинки, розташовані так, щоб ними було зручно і безпечно користуватися з робочого місця і щоб виключалась можливість самовільного їх включення.

1.16. У неробочій час обладнання повинно знаходитись у положенні, що виключає можливість його запуску сторонніми особами.

1.17.  Робітники, які працюють на обладнанні, повинні бути забезпечені інструкціями з експлуатації обладнання, в яких викладені вимоги з охорони праці.

1.18. Мийник повинен:

1.18.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.18.2. Користуватись спецодягом та засобами індивідуального захисту.

1.18.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований.

1.18.4. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.

1.18.5. Не допускати присутності на робочому місці сторонніх осіб.

1.18.6. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.18.7. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.18.8. Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання вимог правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.19. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на мийника:

1.19.1. Підвищена температура повітря робочої зони.

1.19.2. Підвищена вологість повітря робочої зони.

1.19.3. Теплове випромінювання.

1.19.4. Підвищені рівні шум та вібрації.

1.19.5. Недостатня освітленість робочої зони.

1.19.6. Ураження електричним струмом.

1.20. Мийник забезпечується спецодягом: фартух прогумований з нагрудником. На мийці котлів додатково: рукавиці гумові.

1.21. Заколювати спецодяг і тримати у кишені одягу булавки, скляні та гострі предмети забороняється.

1.22. Мийнику забороняється:

1.22.1. Включати та виключати обладнання, робота на якому не доручена керівником робіт.

1.22.2. Торкатися оголених проводів.

1.22.3. Відкривати щити освітлення, замінювати запобіжники та лампочки.

1.22.4. Класти на щити електрообладнання речі, одяг.

1.2.5. Включати в електромережу обладнання несправними вилками, в несправні розетки, якщо пошкоджена ізоляція проводу.

1.22.6. Користуватися біжутерією, каблучками, браслетами.

1.22.7. Залишати на відкритих місцях розбитий посуд, склянки, фужери та інше.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягти спецодяг, заправити волосся під головний убір.

2.2. Перевірити:

2.2.1. Чистоту на робочому місці (відсутність на підлозі пролитих чи розсипаних залишків продуктів харчування та інше).

2.2.2. Справність обладнання, наявність надійного його заземлення.

2.2.3. Справність пускової апаратури.

2.2.4. Справність кранів холодної та гарячої води.

2.2.5. Чи не захаращені проходи, робоче місце сторонніми предметами.

2.2.6. Вхолосту роботу мийної машини. Впевнитись в справності роботи блокувальних пристроїв.

2.3. Перед початком роботи обладнання необхідно оглянути, перевірити правильність складання, надійність кріплення окремих деталей.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Перед вмиканням обладнання необхідно переконатися, чи нема у машині сторонніх предметів, чи надійне кріплення механізмів.

3.2. 3авантажити машину посудом, попередньо звільнивши його від залишків їжі.

3.3. Зачинити дверці та кожухи машини.

3.4. Включити машину в роботу.

3.5. Під час роботи машини забороняється:

3.5.1. Відкривати двері миючих камер.

3.5.2. Залишати без нагляду працюючу машину.

3.5.3. Захаращувати робоче місце чистим посудом.

3.6. Звільняти посуд від залишків їжі необхідно дерев’яною чи пластмасовою лопаткою, волосяною чи капроновою щіткою.

3.7. Залишки їжі слід складати в банки, які закриваються кришками.

3.8. Миття склянок, фужерів та інше виконувати окремо від іншого посуду.

3.9. Негайно вилучати з машини розбитий посуд.

1.10. Посуд, який має тріщини, щербини, вилучати з застосування.

3.11. При мийці посуду в воді з додатком соди, гірчиці та інших миючих засобів, користуватися гумовими рукавичками, волосяними щітками.

3.12. При митті посуду в ваннах спочатку наливати холодну воду, а потім гарячу.

3.13. При ополіскуванні посуду в гарячій воді необхідно користуватись металевими кошиками та сітками.

3.14. При митті ножів, виделок, ложок слід стерегтися гострих робочих поверхонь ножів та задирок.

Не дозволяється чистити столові приладдя на наждачному крузі.

3.15. Негайно вилучати з підлоги упущені залишки їжі, розлитий жир, розбитий посуд.

3.16. Посуд для перенесення залишків їжі чи рідин заповнювати таким чином, щоб виключити їх випадання і розливання.

3.17. Забороняється знімати з посудомийної машини запобіжні щитки, кожухи та огорожі, працювати з несправними приладами автоматики.

3.18. Очищення, ручне змащення і ремонт обладнання під час його роботи забороняється і допускається тільки після його повної зупинки.

3.19. Забороняється працювати на обладнанні з несправним або знятим огородженням рухомих частин.

3.20. Якщо корпус обладнання опиниться під напругою, треба негайно припинити роботу і вимкнути електроенергію.

3.21. При виникненні у процесі роботи машини шуму, стуку, гудіння її необхідно вимкнути і викликати механіка.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Вимкнути обладнання шляхом вимкнення пакетних перемикачів, кнопкових станцій, рубильників.

4.2. Протерти обладнання, прибрати залишки їжі, води.

4.3. Інвентар, залишки миючих засобів прибрати в місце їх схову.

4.4. Прибрати робоче місце, звільнивши його від посуду, залишків їжі, звільнити проходи і підходи.

4.5. Зняти спецодяг; помити обличчя, руки. При можливості прийняти душ.

4.6. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

5.1. Аварійна і небезпечна ситуація при митті посуду може виникнути в разі ураження електричним струмом, опіках, падіння на підлогу, виходу з ладу обладнання та інше.

5.2. При виникненні аварії або ситуації, що може привести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно виключити обладнання, відключивши його від мережі, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу. При необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.5. Надання першої медичної допомоги.

5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.

5.5.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав’язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.5.4. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.5.5. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

– підняти поранену кінцівку вверх;

– кровоточиву рану закрити перев’язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

– при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежегасіння. При необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.