З 1 жовтня 2025 року набули чинності зміни до законодавства, які встановлюють мінімальний рівень середньої зарплати як обов’язкову умову для отримання та збереження ліцензій на роздрібну торгівлю підакцизними товарами (алкоголь, тютюн, рідини для e-сигарет, пальне). Ці вимоги введено Законом України № 4536-IX від 16.07.2025, що оновив норми Закону № 3817-IX («Про державне регулювання … обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів…») – зокрема, доповнено статтю 42 цього закону частинами 13 та 14 з новими умовами ліцензування. Нижче наведено практичні роз’яснення щодо розрахунку середньої зарплати, встановлених мінімальних меж та періоду контролю, з посиланнями на офіційні джерела.

Мінімальний рівень середньої зарплати для ліцензіатів

Підприємства з найманими працівниками. Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет чи пальним, повинен забезпечити середню щомісячну заробітну плату (по всьому підприємству) не нижче визначеного мінімуму. Величина мінімуму прив’язана до розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на 1 січня відповідного року. На 2025 рік мінімальна зарплата становить 8000 грн, тому граничні показники такі: 16 000 грн (дві МЗП) або 12 000 грн (1,5 МЗП). Конкретно закон визначає дві ситуації:

• Не менше 1,5 × МЗП – якщо всі торговельні об’єкти ліцензіата знаходяться поза межами обласних центрів (та м. Києва, Севастополя) на відстані понад 50 км, і площа кожної торговельної зали не перевищує 500 м². (Ця норма підтримує менші магазини в сільській місцевості: для них мінімальна середня зарплата в 2025 році – 12 000 грн).

• Не менше 2 × МЗП – для всіх інших суб’єктів, чиї місця торгівлі не відповідають вказаним вище умовам (тобто великі магазини або розташовані в містах). Для них у 2025 році середня зарплата має бути не менше 16 000 грн.

Фізичні особи – підприємці без найманих працівників. Якщо ліцензію оформлено на ФОП, який працює самостійно, встановлено аналогічну вимогу до розміру його загального місячного оподатковуваного доходу. Він теж має бути не меншим за зазначені межі (1,5 або 2 мінімальні зарплати, залежно від виконання умов про віддаленість і площу торгівлі). Тобто прибуток ФОП за місяць повинен сягати відповідно не менше ~12 тис. грн або 16 тис. грн у 2025 році, щоб підприємець міг отримати чи продовжувати чинність ліцензії на торгівлю підакцизними товарами.

Як обчислюється середня зарплата

Середня щомісячна заробітна плата для цілей ліцензування рахується по підприємству в цілому, а не лише по працівниках, що безпосередньо продають підакцизні товари. Тобто враховується загальна сума виплат усім найманим працівникам суб’єкта господарювання. Закон № 4536-IX прямо визначає алгоритм розрахунку, спираючись на дані податкової звітності з зарплати. Згідно з новими нормами, середню зарплату слід обчислювати таким чиномa:

1. Сума виплат: підсумувати нараховану заробітну плату за місяць плюс оплату перших 5 днів лікарняних за рахунок роботодавця плюс допомогу з тимчасової непрацездатності (оплачена за рахунок Фонду).

2. Середнє значення: отриману суму поділити на кількість працівників (застрахованих осіб), яким у цьому місяці нараховано зарплату. (Не враховуються особи, які отримували не зарплату, а грошове забезпечення – тобто військові, служби тощо, якщо такі є на підприємстві).

Іншими словами, контролюючі органи братимуть показники з об’єднаної звітності (податкового розрахунку) по ЄСВ та ПДФО. Зокрема, додаються рядки про нараховану зарплату і лікарняні, та діляться на кількість найманих осіб, зазначених у звіті. Важливо: окремі співробітники можуть отримувати і менше, і більше цієї суми – закон вимагає дотримання саме середнього показника по підприємству, а не обов’язково підвищувати зарплату кожному продавцю до 16 тис. грн. Таким чином, роботодавець має право довільно розподілити фонд оплати праці (підвищити оклади ключовим працівникам чи бонуси), аби тільки середня зарплата за місяць не впала нижче встановленого порогу.

Період контролю та перевірки

Вимога щодо мінімальної середньої зарплати набуває чинності з 01.10.2025 – саме з цієї дати починається відлік контролюючими органами. Розрахунок показника здійснюється за період від дня набрання чинності Законом № 4536-IX, тобто починаючи з жовтня 2025 року. Практично це означає, що першим звітним місяцем для перевірки виконання нового критерію є жовтень 2025. Надалі кожен місяць діяльності ліцензіата повинен аналізуватися на відповідність середньої зарплати встановленому мінімуму.

Контроль і санкції. Додержання зарплатних вимог перевірятиме податкова служба під час планових чи позапланових перевірок. Невиконання вимоги про середню зарплату (або доходу ФОПа) розцінюється як порушення умов ліцензії. Якщо буде встановлено (та зафіксовано актом перевірки), що протягом трьох повних календарних місяців поспіль ліцензіат не забезпечував потрібний рівень середньої зарплати (або відповідно доходу ФОП) – дію ліцензії буде припинено (ліцензія анулюється). Три місяці відліковуються підряд у період дії ліцензії; наприклад, якщо середня зарплата була нижче встановленого мінімуму в жовтні, листопаді та грудні 2025, то контролюючий орган має підстави анулювати ліцензію.

Підприємцям слід врахувати, що отримання нової ліцензії відтепер також передбачає готовність дотримуватись цих критеріїв із самого початку діяльності. Хоч на етапі подання документів може прямо не вимагатися довідка про зарплату, у перші місяці роботи потрібно організувати оплату праці так, щоб виконати необхідний середній рівень. В іншому разі є ризик досить швидко втратити ліцензію через невідповідність новим вимогам.

Висновки для ліцензіатів

Закон № 4536-IX установив новий фінансовий критерій для роздрібних торговців алкоголем, тютюном та іншим підакцизним товаром – обов’язковий мінімум середньої зарплати по підприємству. З 1 жовтня 2025 року бізнеси повинні підтримувати цей показник на рівні не нижче двократного розміру мінімальної зарплати (або 1,5×МЗП для невеликих точок поза межами великих міст). У разі порушення протягом 3 місяців поспіль ліцензію анулюють за рішенням податкового органу. Відтак, підприємцям у цій сфері варто переглянути фонд оплати праці: за необхідності підвищити оклади окремим співробітникам або виплачувати премії, щоб сумарно середня зарплата відповідала новим законодавчим вимогам.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Загальні правила виправлення помилок у деклараціях

Податковий кодекс України (ПКУ) встановлює порядок самостійного виправлення помилок. Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо платник податків виявив заниження податкового зобов’язання у раніше поданій декларації, він зобов’язаний або подати уточнюючий розрахунок (декларацію) з доплатою суми недоплати та самоштрафом 3% від такої суми до подання уточнення, або відобразити недоплату у поточній декларації (наступного періоду) з додаванням 5% штрафу. Тобто в звичайних умовах за добровільне виправлення помилки передбачено невеликий штраф (3% чи 5%) та, за потреби, нарахування пені за прострочення сплати податку (пеня нараховується після 90 днів прострочення згідно з пп.129.1.3 ст.129 ПКУ).

Важливо, що якщо виправлення здійснюється до настання граничного строку сплати податкового зобов’язання (тобто до узгодження зобов’язання), то недоплата не вважається простроченою. В такому разі штраф за несвоєчасну сплату (5% або 10% згідно з ст.124 ПКУ) взагалі не застосовується, оскільки податкове зобов’язання сплачено вчасно після коригування. Пеня, відповідно, також не нараховується, якщо податок доплачено не пізніше 90 днів від граничної дати сплати.

Воєнний стан: мораторій та відновлення відповідальності

На початку дії воєнного стану в Україні діяли податкові послаблення, запроваджені ще під час карантину COVID-19. Зокрема, до 27.05.2022 діяв мораторій на застосування податкових штрафів за порушення податкового законодавства. Це означало, що у період з 24.02.2022 (початок воєнного стану) і до 27.05.2022 платники податків були фактично звільнені від штрафних санкцій за несвоєчасне декларування чи сплату податків.

Починаючи з 27 травня 2022 року (дати набрання чинності Законом №2260-IX), карантинний мораторій було скасовано, і податкова відповідальність відновилася в загальному порядку Відтоді і до серпня 2023 року при поданні уточнюючих декларацій платникам податків необхідно було сплачувати самоштраф (3% чи 5% за ст.50 ПКУ) та пеню за прострочення (якщо доплата здійснювалася пізніше ніж через 90 днів після граничного терміну) на загальних підставах. Водночас для платників, які не могли виконати податкові обов’язки у визначені строки через обставини воєнного стану, діяла відстрочка: вони звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків за умови виконання їх протягом місяця після відновлення можливості або після закінчення дії таких обставин.

Звільнення від штрафів і пені під час воєнного стану (з 01.08.2023)

У середині 2023 року законодавство знову пом’якшило підхід до самостійного виправлення помилок на час війни. Законом України №3219-IX від 30.06.2023 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено підпунктом 69.38, яким тимчасово, з 1 серпня 2023 року і до припинення чи скасування воєнного стану встановлено особливий порядок. Якщо платник податків самостійно виправляє помилки, що призвели до заниження податкових зобов’язань (з дотриманням вимог ст.50 ПКУ), то він звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п.50.1 ст.50 ПКУ, та пені. Інакше кажучи, протягом дії воєнного стану не потрібно сплачувати 3% (або 5%) самоштрафу і не нараховується пеня при поданні уточнюючої декларації, в якій збільшується сума податку.

Державна податкова служба у своїх роз’ясненнях підтверджує цю норму. Зокрема, зазначено, що на період воєнного стану діє пільговий режим, який прямо звільняє платників від штрафів і пені у разі самостійного виправлення помилок за процедурою ст.50 ПКУ. Таким чином, якщо фізична особа (громадянин, не підприємець) подає уточнюючу річну декларацію з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору за період дії воєнного стану і збільшує при цьому суму податкових зобов’язань, штрафні санкції (3%/5%) та пеня не застосовуються. Важливо при цьому дотриматися порядку самовиправлення – своєчасно подати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати.

Залежність штрафів і пені від строків подання та сплати

Як зазначалося, ключовим фактором є дотримання строків сплати узгодженого податкового зобов’язання. Якщо помилку виправлено до спливу строку сплати податку (наприклад, уточнююча декларація подана і податок доплачений до дати, коли потрібно було сплатити податок за результатами річної декларації), то ситуація не розглядається як прострочення сплати. У такому разі ані штраф за несвоєчасну сплату (5%/10% за ст.124 ПКУ), ані пеня не нараховуються, адже податкове зобов’язання фактично сплачене в установлений термін з урахуванням уточнення.

Якщо ж додаткове податкове зобов’язання виявлене та сплачене вже після граничної дати сплати, то формально виникає прострочення. За нормальних умов на суму недоплати після спливу 90 днів починає нараховуватись пеня (відлік від граничного терміну сплати). Проте в умовах воєнного стану ця пеня не застосовується завдяки згаданому підп.69.38 ПКУ – навіть якщо зі сплати податку була затримка понад 90 днів, пеня та 3% штраф скасовані законом. Звісно, щоб уникнути можливих ускладнень, бажано подати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати якнайшвидше. Водночас податкове законодавство гарантує, що добровільне уточнення податкових зобов’язань під час дії воєнного стану не потягне фінансових санкцій, якщо платник виконає всі вимоги процедури самовиправлення.

Висновок: Фізична особа, яка під час воєнного стану подає уточнюючу декларацію за результатами річного декларування доходів і військового збору із збільшенням податкових зобов’язань, не сплачуватиме штраф 3% (або 5%) та пеню. Ця пільга діє згідно з підп.69.38 розд. ХХ ПКУ на період воєнного стану. Відповідно, за умови своєчасної доплати податку та дотримання процедури виправлення, жодних санкцій до такого платника не застосують. Якщо ж строк сплати податку вже минув, важливо пам’ятати, що пеня все одно не буде нарахована, якщо уточнення подається в умовах дії воєнного стану, та відсутній штраф за прострочення сплати узгодженого зобов’язання, оскільки зобов’язання було уточнено добровільно. Усі наведені норми базуються на положеннях Податкового кодексу України та офіційних роз’ясненнях ДПС, виданих в особливий період воєнного часу.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Реалізація громадянами права на податкову знижку має обмежувальні фактори, серед котрих визначальним є проведення камеральної перевірки. Часто податківці затримують повернення податку, мотивуючи це необхідністю проведення камеральної перевірки.

Чи правомірно це?..

Ні. Строки щодо реалізації права на податкову знижку та строки проведення камеральної перевірки не є взаємозалежними. 

Так, річна декларація про майновий стан і доходи, яка містить дані для податкової знижки, подається до 31 грудня включно наступного за звітним року. Оскільки граничний термін податкової декларації, в якій задекларовано право на податкову знижку, – до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, то граничний термін проведення камеральної перевірки такої податкової декларації за 2024 рік – 30.01 .2026.

Повернення ж резиденту – фізичній особі податку на доходи здійснюється протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації за умови підтвердження контролюючим органом права платника податку на податкову знижку.

Компанією Вікторія ініційовано запит до ДПС України на підтвердження цього. 
Відповідь податкового органу наводимо нижче.

Компанія Вікторія

Питання щодо включення виплат ФОП до звіту 4ДФ залишається актуальним і важливим для платників податків. Для кращого розуміння, розглянемо ключові моменти.

Згідно з позицією податкової служби, виплати фізичним особам-підприємцям із ознакою доходів «157» («Дохід, виплачений самозайнятій особі») мають бути відображені у 4ДФ.

Саме про це йдеться в останній отриманій Компанією Вікторія від податкового органу ІПК:

Також на практиці під час податкових перевірок невідображення доходів ФОП у 4ДФ кваліфікується податковими органами як порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, що може призвести до застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 119.1 ПКУ. Штраф становить 1020 гривень за перше порушення і 2040 гривень за повторне протягом 365 днів (або 366 днів у високосному році).

У Податковому кодексі України (ПКУ) щодо відповідальності платників по ДФ дослівно норма така:

Стаття 119. Порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків 

119.1. Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, 

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. 

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень. 

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Однак, ознака «157» («Дохід, виплачений самозайнятій особі») не є обов’язковою нормою, встановленою законодавством, – є наслідком, а не причиною. Так, законодавство не містить чітких норм щодо обов’язковості включення виплат ФОП до 4ДФ. Податковий розрахунок разом із додатком подають податкові агенти, на яких покладено обов’язок утримання та сплати податку. Наводимо дослівно визначення податкового агента у ПКУ:

14.1.180. податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Взаєморозрахунки з ФОПами не передбачають, що платник стає їх податковим агентом. Податковий кодекс України (ПКУ) чітко визначає, хто має сплачувати податки та несе відповідальність за це питання:

• Відповідно до п. 165.1.36 ПКУ, з доходу ФОП на спрощеній системі оподаткування сплачується єдиний податок (ЄП).
• Згідно з п. 297.1 ПКУ, платники ЄП звільнені від обов’язку нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з підприємницького доходу.
• За п. 177.8 ПКУ, якщо ФОП (на спрощеній або загальній системі) надає документи, що підтверджують його державну реєстрацію як суб’єкта господарювання, ПДФО не утримується.
• Відповідно до п. 178.5 ПКУ, якщо фізична особа надає документи, що підтверджують її статус самозайнятої особи (нотаріуса, приватного виконавця), ПДФО не утримується (за винятком укладення цивільно-правових договорів із такою особою).

Отже, ПКУ чітко регламентує, хто зобов’язаний декларувати та сплачувати податки щодо доходів, отриманих ФОПами.

Пункти 177.8 і 178.5 ПКУ вимагають наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію ФОП (виписка з ЄДР або довідка про взяття на облік для самозайнятих осіб) для здійснення виплат. У більшості випадків інформацію про реєстрацію можна перевірити через реєстри, такі як Опендатабот або інші доступні онлайн-інструменти. Однак при виплаті значних сум доцільно отримати копії цих документів для додаткового підтвердження.

Тобто, в справах клієнта достатньо мати один документ на всі випадки, що отримувач виплати був зареєстрованим підприємцем на час виплати.

  Наголошуємо, що Верховним Судом це питання також розглядалось та було обрано позицію платника:

"Таким чином, самозайнята особа є податковим агентом у відношенні до    фізичної особи-підприємця і відповідно, повинна подавати звіт за формою № 1-ДФ лише у випадку, коли самозайнята особа виплачує дохід фізичній особі-підприємцю, та нараховує, утримує і сплачує податок до бюджету з цього доходу.

Однак, зважаючи на те, що фізичними особами-підприємцями, щодо яких позивачем не була зазначена інформація у формі № 1-ДФ, були надані копії документів, що підтверджують їх державну реєстрацію як суб'єктів підприємницької діяльності, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно відповідно до пункту  177.8  статті  177 Податкового кодексу України  податок на доходи не утримувався, оскільки в даному випадку остання не виступає податковим агентом щодо таких осіб. Обов'язок щодо подання інформації про виплату доходу зазначеним фізичним особам-підприємцям за формою № 1-ДФ у позивача відсутній."

https://reyestr.court.gov.ua/Review/80168421

Узагальнимо наведене.

Податківці й надалі наполягають на обов’язковість відображення доходів, виплачених ФОПу у звітності форми 4-ДФ. Проте позиція податкового органу не має належного обгрунтування (за виключенням, якщо були відсутні документи, котрі підтверджують реєстрацію ФОП-отримувача), що також підтверджується практикою Верховного Суду. А отже, застосована податковим органом відповідальність до платника податків може бути оскарженою в адміністративному порядку. 

Якщо Вам потрібна юридична та бухгалтерська підтримка, звертайтесь до нас. Клієнти Компанії Вікторія можуть отримати детальну інформацію щодо всіх наведених питань.

Пропонуємо ознайомитись із:
– умовами обслуговування підприємців на єдиному податку;
– калькулятором вартості супроводу.

Компанія Вікторія

Також, імовірно Вам буде цікава акція безкоштовної реєстрації юридичної особи [перейти].

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками також:

електронні ключі ДП “ДІЯ” та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів по охороні праці; постановку на облік РРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillуa! реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; виготовлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівці; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

У разі, якщо Вас зацікавила пропозиція, звертайтесь в зручний для Вас спосіб

телефон: +380955957777 e-mail: office@vg.ua

*Умови акцій не розповсюджуються на посередників у реєстрації.

   Оподаткування доходів від продажу паю (частини паю) фізичною особою в житлово-будівельному кооперативі є неоднорідним питанням.
Тому мета цієї публікації – це зібрати чітку та достовірну інформацію щодо оподаткування таких доходів, а відтак публікація буде оновлюватись із доповненням актуальної інформації.

    На сьогодні існує небагато практики Верховного Суду, яка вказує на те, що оподаткування доходів від відчуження майнового права на пай (чи його частини) слід вважати інвестиційним доходом, відносно котрого слід застосовувати ті ж правила оподаткування, що застосовуються по аналогії продажу корпоративних прав господарських товариств.

   До прикладу, в справі №520/2969/19 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розглядала доводи з оскарження індивідуальної податкової консультації ДПС та дійшла до висновку:

«Проаналізувавши наведені норми та положення статуту, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивач, як асоційований член кооперативу, має право участі в управлінні даним кооперативом (з правом дорадчого голосу) та право на отримання частини майна кооперативу, що відповідає ознакам корпоративних прав у розумінні підпункту 14.1.90 статті 14 ПК України, а частка ОСОБА_1 у Споживчому кооперативі “ЖБК “Авантаж” для цілей оподаткування є інвестиційним активом.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність підстав для скасування оскаржуваної індивідуальної податкової консультації відповідача».

   Також, на сьогодні в адміністративному провадженні в Касаційному адміністративному суді розглядається справа № 260/1692/20, у котрій особа – пайовик оскаржив донарахування податкового органу внаслідок застосування загальної ставки 18% до суми продажу паю. При цьому, суд апеляційної інстанції, серед іншого, посилався саме на висновки Верховного Суду  у справі  №520/2969/19.

   Попри те, що ухвалою по справі провадження відкрите ще 15.03.2023,  на дату цієї публікації відсутня інформація про прийняття остаточного рішення касаційною інстанцією.

    Крім того, під час укладання цієї публікації ми також звертались в Контакт-центр Податкової (чат-бот). Звісно, ми не вважаємо інформацію з чат-бот джерелом права, але це є джерелом інформації про неформальну позицію податкового органу на сьогодні.
З відповіді  оператора йдеться, що такі доходи слід оподатковувати саме за аналогією доходів від продажу корпоративних прав господарських товариств.

Слідкуйте за оновленнями цієї публікації, якщо Вам цікаво порядок оподаткування доходу від продажу майнових прав на пай у житлово-будівельному кооперативі.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

• досвідчені юристи, податкові консультанти, фінансові радники та обліковці;
• напрацьовані вдалі кейси з реєстрацій ЖБК;
• наданню складної послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
• налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації
• конкурентна, справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми зв’яжемось з Вами для обговорення деталей взаємодії та співпраці.

Форма зв’язку

Наші контакти:

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія