Самого факту отримання ДПС інформації про доходи українця від іноземної платформи недостатньо для автоматичного донарахування податків. Верховний Суд у 2026 році сформував важливі орієнтири для податкових спорів щодо доходів від OnlyFans та інших цифрових платформ.

У 2025–2026 роках в українських судах почала формуватися окрема категорія податкових спорів щодо доходів, отриманих фізичними особами від британської компанії Fenix International Ltd, яка управляє платформою OnlyFans.

Підставою для перевірок стала податкова інформація, отримана Україною від компетентного органу Сполученого Королівства щодо доходів українських резидентів.

Однак судова практика 2026 року показала важливий нюанс: наявність такої інформації ще не означає, що визначена ДПС сума податкових зобов’язань автоматично є правильною.

Що змінив Верховний Суд

Однією з ключових стала постанова Верховного Суду від 17 червня 2026 року у справі № 240/22077/25.

Суд визнав, що інформація, отримана ДПС у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є законним джерелом інформації та може використовуватися для податкового контролю.

Водночас Верховний Суд фактично розмежував дві речі: отримати інформацію про можливий іноземний дохід і належним чином довести суму податкового зобов’язання.

Сама міжнародна податкова інформація не звільняє контролюючий орган від необхідності довести обставини, з якими закон пов’язує виникнення податкового обов’язку.

У цій справі рішення попередніх інстанцій були скасовані, а справу направили на новий розгляд.

Що саме має бути доведено

Із позиції Верховного Суду можна виділити щонайменше три ключові питання.

1. Яка саме сума передана платформою

Необхідно встановити, чи зазначена в міжнародній податковій інформації сума є:

• фактично отриманим платником доходом;
• загальним оборотом облікового запису;
• сумою до утримання комісії платформи;
• іншим узагальненим показником.

Це принципово впливає на визначення бази оподаткування.

2. Коли фактично отримано дохід

Для валютних доходів важлива не лише сума в доларах США або іншій валюті, а й дата отримання кожної виплати.

Податковий кодекс передбачає перерахунок валютного доходу у гривню за курсом НБУ, який діє на момент нарахування або отримання такого доходу. Тому використання одного курсу, наприклад станом на 31 грудня відповідного року, може призвести до іншого результату, ніж перерахунок кожної фактичної виплати.

3. Чи можна достовірно ідентифікувати платника

Верховний Суд також звернув увагу на необхідність встановлення зв’язку між інформацією платформи та конкретною фізичною особою.

При цьому сама відсутність РНОКПП або реквізитів банківського рахунку ще не робить інформацію непридатною.

Оцінюватися можуть сукупно: ім’я та прізвище, дата народження, електронна пошта, username, внутрішні ідентифікатори акаунта, а також порядок ідентифікації та верифікації користувачів самої платформи.

Але це не означає, що всі донарахування можна скасувати

Вже 6 серпня 2026 року Верховний Суд розглянув іншу справу № 600/2950/25-а.

За її матеріалами йшлося про інформацію щодо отримання у 2022 році від Fenix International Ltd 154 525 доларів США. У цій справі суди дослідили процедуру верифікації користувача платформи та інші докази, а сама платниця не надала доказів, які б спростовували отримання зазначеного доходу.

У результаті касаційна скарга була залишена без задоволення.

Таким чином, між двома рішеннями Верховного Суду немає обов’язково суперечності. Навпаки, вони демонструють один важливий практичний принцип:

Результат податкового спору значною мірою залежить від доказової бази конкретної справи та активності самого платника.

Просто заперечувати інформацію ДПС недостатньо

Якщо платник отримав запит ДПС або вже оскаржує результати перевірки, стратегія «я не погоджуюся з інформацією податкової» сама по собі є слабкою.

Необхідно працювати з доказами. Зокрема, практичне значення можуть мати:

• банківські виписки щодо фактичних надходжень;
• інформація платіжних систем;
• звіти платформи про виплати;
• інформація про утриману платформою комісію;
• дати окремих виплат;
• власний розрахунок гривневого еквівалента надходжень;
• документи щодо ідентифікації акаунта;
• документи, які спростовують або уточнюють дані, отримані ДПС.

Не менш важливо перевіряти процедуру призначення та проведення самої податкової перевірки, зокрема правильність направлення запиту, наказу про перевірку та інших документів.

Як оподатковуються іноземні доходи

Загальне правило Податкового кодексу залишається незмінним: якщо джерело виплати оподатковуваного доходу є іноземним, такий дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу отримувача та підлягає декларуванню.

Тому нова практика Верховного Суду не означає звільнення доходів з OnlyFans чи інших іноземних платформ від оподаткування.

Її значення в іншому. ДПС повинна не лише послатися на отриману з-за кордону інформацію, а належно обґрунтувати: хто саме отримав дохід, яку суму фактично отримано, коли її отримано та як розраховано відповідне податкове зобов’язання.

Висновок

Судова практика щодо OnlyFans у 2026 році переходить на новий етап.

Питання вже полягає не стільки в тому, чи має право ДПС використовувати інформацію, отриману від іноземних податкових органів. Верховний Суд фактично підтвердив таку можливість.

Основний податковий спір зміщується в площину достатності та якості доказів.

Тому особам, які отримували доходи через OnlyFans або інші іноземні цифрові платформи, варто не ігнорувати запити контролюючого органу та максимально зберігати документи щодо фактичних виплат, комісій і руху коштів.

А якщо перевірка вже проведена, розрахунок ДПС доцільно аналізувати окремо за кожним елементом: сума доходу, дата його отримання, валютний курс, ідентифікація платника та дотримання процедури перевірки.

---

Команда АО «Західна Правова Група» супроводжує податкові спори, пов’язані як із донарахуваннями за результатами перевірок, так і з процедурними порушеннями з боку контролюючих органів. У подібних категоріях справ належна оцінка способу вручення документів, строків оскарження, порядку призначення перевірки та дотримання вимог Податкового кодексу України часто має вирішальне значення для захисту прав платника.

Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

• досвідчені адвокати податкової практики та податкові консультанти;
• напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
• наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
• налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для замовника комунікації;
• справедлива та розумна вартість послуг.

Заповніть форму зворотного зв’язку, і ми надамо Вам первинну консультацію.

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77, електронна пошта: office@vg.ua

Група Компаній Вікторія

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.

🌐 victorija.ua

Державна податкова служба надала роз’яснення щодо документального підтвердження податків, сплачених за кордоном, якщо фізична особа – резидент України бажає зарахувати їх під час розрахунку податку на доходи фізичних осіб в Україні. Роз’яснення викладено у листі ДПС від 27.05.2025 № 563/2/99-00-24-01-02-02.

Це питання є особливо актуальним для українців, які отримують зарплату або інші доходи за межами України.

Коли можна зарахувати податок, сплачений за кордоном

Податковий кодекс України дозволяє фізичній особі – резиденту України зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, якщо таке право передбачене міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування. Саме на таку ситуацію відповідає ДПС у своєму листі.

Водночас існують дві важливі умови:

• зарахуванню підлягають лише ті податки, які можуть бути враховані відповідно до Податкового кодексу України;
• сума зарахування не може перевищувати суму українського ПДФО, розрахованого із відповідного іноземного доходу. Це означає, що повернути “надлишок” іноземного податку за рахунок українського бюджету не можна. (Висновок ДПС наведено у відповіді на перше питання.)

Який документ необхідно отримати

Найважливіший висновок листа ДПС стосується саме документального підтвердження.

Для зарахування іноземного податку платник повинен отримати довідку, видану компетентним державним органом країни, у якій був отриманий дохід.

У такій довідці мають бути підтверджені:

• сума отриманого доходу (прибутку);
• сума сплаченого податку (або збору);
• база та/або об’єкт оподаткування.

Іншими словами, звичайної довідки про утриманий податок може бути недостатньо, якщо вона не містить необхідних відомостей.

Чи потрібно легалізувати іноземний документ

Так.

ДПС звернула увагу, що довідка компетентного органу підлягає легалізації у відповідній державі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

На практиці це означає, що спосіб підтвердження документа залежить від держави, яка його видала.

Можливі варіанти:

• консульська легалізація;
• проставлення апостиля;
• відсутність необхідності будь-якої легалізації, якщо це прямо передбачено міжнародним договором між Україною та відповідною державою.

Саме тому перед отриманням документа доцільно перевірити, який порядок діє для конкретної країни.

Чи потрібен переклад

Так. Якщо документ складений іноземною мовою, він підлягає перекладу українською мовою.

Крім того, ДПС зазначає, що переклад має бути нотаріально посвідчений відповідно до законодавства України.

Чи потрібно подавати оригінал

У своєму запиті заявник також порушував питання, чи потрібно подавати до декларації саме оригінал довідки або достатньо копії.

Водночас ДПС окремої відповіді на це питання не надала. Лист містить лише висновок про необхідність подання довідки компетентного органу, її легалізації (за потреби) та перекладу з нотаріальним посвідченням.

Отже, із цього листа не можна зробити висновок щодо обов’язковості подання саме оригіналу документа.

Практичні рекомендації

Якщо ви плануєте зарахувати податок, сплачений за кордоном, варто заздалегідь подбати про пакет документів.

Доцільно отримати:

• офіційну довідку компетентного податкового органу іноземної держави;
• документ із необхідними реквізитами щодо доходу, податку та бази оподаткування;
• легалізований документ (якщо цього вимагають правила для відповідної країни);
• нотаріально посвідчений переклад українською мовою.

Практичний висновок

• Зарахування іноземного податку можливе лише за наявності підстав, передбачених міжнародним договором.
• Основним підтвердним документом є довідка компетентного органу держави, де отримано дохід.
• У більшості випадків така довідка повинна бути легалізована або апостильована, якщо міжнародний договір не встановлює інше.
• Документи іноземною мовою необхідно перекласти українською мовою, а переклад – нотаріально посвідчити.
• Лист ДПС не містить висновку, що до декларації обов’язково подається саме оригінал документа. Такий висновок із наведеного роз’яснення зробити не можна.Лист ДПС наводимо далі:

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

З 1 жовтня 2025 року набули чинності зміни до законодавства, які встановлюють мінімальний рівень середньої зарплати як обов’язкову умову для отримання та збереження ліцензій на роздрібну торгівлю підакцизними товарами (алкоголь, тютюн, рідини для e-сигарет, пальне). Ці вимоги введено Законом України № 4536-IX від 16.07.2025, що оновив норми Закону № 3817-IX («Про державне регулювання … обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів…») – зокрема, доповнено статтю 42 цього закону частинами 13 та 14 з новими умовами ліцензування. Нижче наведено практичні роз’яснення щодо розрахунку середньої зарплати, встановлених мінімальних меж та періоду контролю, з посиланнями на офіційні джерела.

Мінімальний рівень середньої зарплати для ліцензіатів

Підприємства з найманими працівниками. Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет чи пальним, повинен забезпечити середню щомісячну заробітну плату (по всьому підприємству) не нижче визначеного мінімуму. Величина мінімуму прив’язана до розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на 1 січня відповідного року. На 2025 рік мінімальна зарплата становить 8000 грн, тому граничні показники такі: 16 000 грн (дві МЗП) або 12 000 грн (1,5 МЗП). Конкретно закон визначає дві ситуації:

• Не менше 1,5 × МЗП – якщо всі торговельні об’єкти ліцензіата знаходяться поза межами обласних центрів (та м. Києва, Севастополя) на відстані понад 50 км, і площа кожної торговельної зали не перевищує 500 м². (Ця норма підтримує менші магазини в сільській місцевості: для них мінімальна середня зарплата в 2025 році – 12 000 грн).

• Не менше 2 × МЗП – для всіх інших суб’єктів, чиї місця торгівлі не відповідають вказаним вище умовам (тобто великі магазини або розташовані в містах). Для них у 2025 році середня зарплата має бути не менше 16 000 грн.

Фізичні особи – підприємці без найманих працівників. Якщо ліцензію оформлено на ФОП, який працює самостійно, встановлено аналогічну вимогу до розміру його загального місячного оподатковуваного доходу. Він теж має бути не меншим за зазначені межі (1,5 або 2 мінімальні зарплати, залежно від виконання умов про віддаленість і площу торгівлі). Тобто прибуток ФОП за місяць повинен сягати відповідно не менше ~12 тис. грн або 16 тис. грн у 2025 році, щоб підприємець міг отримати чи продовжувати чинність ліцензії на торгівлю підакцизними товарами.

Як обчислюється середня зарплата

Середня щомісячна заробітна плата для цілей ліцензування рахується по підприємству в цілому, а не лише по працівниках, що безпосередньо продають підакцизні товари. Тобто враховується загальна сума виплат усім найманим працівникам суб’єкта господарювання. Закон № 4536-IX прямо визначає алгоритм розрахунку, спираючись на дані податкової звітності з зарплати. Згідно з новими нормами, середню зарплату слід обчислювати таким чиномa:

1. Сума виплат: підсумувати нараховану заробітну плату за місяць плюс оплату перших 5 днів лікарняних за рахунок роботодавця плюс допомогу з тимчасової непрацездатності (оплачена за рахунок Фонду).

2. Середнє значення: отриману суму поділити на кількість працівників (застрахованих осіб), яким у цьому місяці нараховано зарплату. (Не враховуються особи, які отримували не зарплату, а грошове забезпечення – тобто військові, служби тощо, якщо такі є на підприємстві).

Іншими словами, контролюючі органи братимуть показники з об’єднаної звітності (податкового розрахунку) по ЄСВ та ПДФО. Зокрема, додаються рядки про нараховану зарплату і лікарняні, та діляться на кількість найманих осіб, зазначених у звіті. Важливо: окремі співробітники можуть отримувати і менше, і більше цієї суми – закон вимагає дотримання саме середнього показника по підприємству, а не обов’язково підвищувати зарплату кожному продавцю до 16 тис. грн. Таким чином, роботодавець має право довільно розподілити фонд оплати праці (підвищити оклади ключовим працівникам чи бонуси), аби тільки середня зарплата за місяць не впала нижче встановленого порогу.

Період контролю та перевірки

Вимога щодо мінімальної середньої зарплати набуває чинності з 01.10.2025 – саме з цієї дати починається відлік контролюючими органами. Розрахунок показника здійснюється за період від дня набрання чинності Законом № 4536-IX, тобто починаючи з жовтня 2025 року. Практично це означає, що першим звітним місяцем для перевірки виконання нового критерію є жовтень 2025. Надалі кожен місяць діяльності ліцензіата повинен аналізуватися на відповідність середньої зарплати встановленому мінімуму.

Контроль і санкції. Додержання зарплатних вимог перевірятиме податкова служба під час планових чи позапланових перевірок. Невиконання вимоги про середню зарплату (або доходу ФОПа) розцінюється як порушення умов ліцензії. Якщо буде встановлено (та зафіксовано актом перевірки), що протягом трьох повних календарних місяців поспіль ліцензіат не забезпечував потрібний рівень середньої зарплати (або відповідно доходу ФОП) – дію ліцензії буде припинено (ліцензія анулюється). Три місяці відліковуються підряд у період дії ліцензії; наприклад, якщо середня зарплата була нижче встановленого мінімуму в жовтні, листопаді та грудні 2025, то контролюючий орган має підстави анулювати ліцензію.

Підприємцям слід врахувати, що отримання нової ліцензії відтепер також передбачає готовність дотримуватись цих критеріїв із самого початку діяльності. Хоч на етапі подання документів може прямо не вимагатися довідка про зарплату, у перші місяці роботи потрібно організувати оплату праці так, щоб виконати необхідний середній рівень. В іншому разі є ризик досить швидко втратити ліцензію через невідповідність новим вимогам.

Висновки для ліцензіатів

Закон № 4536-IX установив новий фінансовий критерій для роздрібних торговців алкоголем, тютюном та іншим підакцизним товаром – обов’язковий мінімум середньої зарплати по підприємству. З 1 жовтня 2025 року бізнеси повинні підтримувати цей показник на рівні не нижче двократного розміру мінімальної зарплати (або 1,5×МЗП для невеликих точок поза межами великих міст). У разі порушення протягом 3 місяців поспіль ліцензію анулюють за рішенням податкового органу. Відтак, підприємцям у цій сфері варто переглянути фонд оплати праці: за необхідності підвищити оклади окремим співробітникам або виплачувати премії, щоб сумарно середня зарплата відповідала новим законодавчим вимогам.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

Група Компаній Вікторія

Загальні правила виправлення помилок у деклараціях

Податковий кодекс України (ПКУ) встановлює порядок самостійного виправлення помилок. Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо платник податків виявив заниження податкового зобов’язання у раніше поданій декларації, він зобов’язаний або подати уточнюючий розрахунок (декларацію) з доплатою суми недоплати та самоштрафом 3% від такої суми до подання уточнення, або відобразити недоплату у поточній декларації (наступного періоду) з додаванням 5% штрафу. Тобто в звичайних умовах за добровільне виправлення помилки передбачено невеликий штраф (3% чи 5%) та, за потреби, нарахування пені за прострочення сплати податку (пеня нараховується після 90 днів прострочення згідно з пп.129.1.3 ст.129 ПКУ).

Важливо, що якщо виправлення здійснюється до настання граничного строку сплати податкового зобов’язання (тобто до узгодження зобов’язання), то недоплата не вважається простроченою. В такому разі штраф за несвоєчасну сплату (5% або 10% згідно з ст.124 ПКУ) взагалі не застосовується, оскільки податкове зобов’язання сплачено вчасно після коригування. Пеня, відповідно, також не нараховується, якщо податок доплачено не пізніше 90 днів від граничної дати сплати.

Воєнний стан: мораторій та відновлення відповідальності

На початку дії воєнного стану в Україні діяли податкові послаблення, запроваджені ще під час карантину COVID-19. Зокрема, до 27.05.2022 діяв мораторій на застосування податкових штрафів за порушення податкового законодавства. Це означало, що у період з 24.02.2022 (початок воєнного стану) і до 27.05.2022 платники податків були фактично звільнені від штрафних санкцій за несвоєчасне декларування чи сплату податків.

Починаючи з 27 травня 2022 року (дати набрання чинності Законом №2260-IX), карантинний мораторій було скасовано, і податкова відповідальність відновилася в загальному порядку Відтоді і до серпня 2023 року при поданні уточнюючих декларацій платникам податків необхідно було сплачувати самоштраф (3% чи 5% за ст.50 ПКУ) та пеню за прострочення (якщо доплата здійснювалася пізніше ніж через 90 днів після граничного терміну) на загальних підставах. Водночас для платників, які не могли виконати податкові обов’язки у визначені строки через обставини воєнного стану, діяла відстрочка: вони звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків за умови виконання їх протягом місяця після відновлення можливості або після закінчення дії таких обставин.

Звільнення від штрафів і пені під час воєнного стану (з 01.08.2023)

У середині 2023 року законодавство знову пом’якшило підхід до самостійного виправлення помилок на час війни. Законом України №3219-IX від 30.06.2023 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено підпунктом 69.38, яким тимчасово, з 1 серпня 2023 року і до припинення чи скасування воєнного стану встановлено особливий порядок. Якщо платник податків самостійно виправляє помилки, що призвели до заниження податкових зобов’язань (з дотриманням вимог ст.50 ПКУ), то він звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п.50.1 ст.50 ПКУ, та пені. Інакше кажучи, протягом дії воєнного стану не потрібно сплачувати 3% (або 5%) самоштрафу і не нараховується пеня при поданні уточнюючої декларації, в якій збільшується сума податку.

Державна податкова служба у своїх роз’ясненнях підтверджує цю норму. Зокрема, зазначено, що на період воєнного стану діє пільговий режим, який прямо звільняє платників від штрафів і пені у разі самостійного виправлення помилок за процедурою ст.50 ПКУ. Таким чином, якщо фізична особа (громадянин, не підприємець) подає уточнюючу річну декларацію з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору за період дії воєнного стану і збільшує при цьому суму податкових зобов’язань, штрафні санкції (3%/5%) та пеня не застосовуються. Важливо при цьому дотриматися порядку самовиправлення – своєчасно подати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати.

Залежність штрафів і пені від строків подання та сплати

Як зазначалося, ключовим фактором є дотримання строків сплати узгодженого податкового зобов’язання. Якщо помилку виправлено до спливу строку сплати податку (наприклад, уточнююча декларація подана і податок доплачений до дати, коли потрібно було сплатити податок за результатами річної декларації), то ситуація не розглядається як прострочення сплати. У такому разі ані штраф за несвоєчасну сплату (5%/10% за ст.124 ПКУ), ані пеня не нараховуються, адже податкове зобов’язання фактично сплачене в установлений термін з урахуванням уточнення.

Якщо ж додаткове податкове зобов’язання виявлене та сплачене вже після граничної дати сплати, то формально виникає прострочення. За нормальних умов на суму недоплати після спливу 90 днів починає нараховуватись пеня (відлік від граничного терміну сплати). Проте в умовах воєнного стану ця пеня не застосовується завдяки згаданому підп.69.38 ПКУ – навіть якщо зі сплати податку була затримка понад 90 днів, пеня та 3% штраф скасовані законом. Звісно, щоб уникнути можливих ускладнень, бажано подати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати якнайшвидше. Водночас податкове законодавство гарантує, що добровільне уточнення податкових зобов’язань під час дії воєнного стану не потягне фінансових санкцій, якщо платник виконає всі вимоги процедури самовиправлення.

Висновок: Фізична особа, яка під час воєнного стану подає уточнюючу декларацію за результатами річного декларування доходів і військового збору із збільшенням податкових зобов’язань, не сплачуватиме штраф 3% (або 5%) та пеню. Ця пільга діє згідно з підп.69.38 розд. ХХ ПКУ на період воєнного стану. Відповідно, за умови своєчасної доплати податку та дотримання процедури виправлення, жодних санкцій до такого платника не застосують. Якщо ж строк сплати податку вже минув, важливо пам’ятати, що пеня все одно не буде нарахована, якщо уточнення подається в умовах дії воєнного стану, та відсутній штраф за прострочення сплати узгодженого зобов’язання, оскільки зобов’язання було уточнено добровільно. Усі наведені норми базуються на положеннях Податкового кодексу України та офіційних роз’ясненнях ДПС, виданих в особливий період воєнного часу.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

Група Компаній Вікторія

Реалізація громадянами права на податкову знижку має обмежувальні фактори, серед котрих визначальним є проведення камеральної перевірки. Часто податківці затримують повернення податку, мотивуючи це необхідністю проведення камеральної перевірки.

Чи правомірно це?..

Ні. Строки щодо реалізації права на податкову знижку та строки проведення камеральної перевірки не є взаємозалежними. 

Так, річна декларація про майновий стан і доходи, яка містить дані для податкової знижки, подається до 31 грудня включно наступного за звітним року. Оскільки граничний термін податкової декларації, в якій задекларовано право на податкову знижку, – до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, то граничний термін проведення камеральної перевірки такої податкової декларації за 2024 рік – 30.01 .2026.

Повернення ж резиденту – фізичній особі податку на доходи здійснюється протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації за умови підтвердження контролюючим органом права платника податку на податкову знижку.

Компанією Вікторія ініційовано запит до ДПС України на підтвердження цього. 
Відповідь податкового органу наводимо нижче.

Якщо Ви бажаєте, щоб наші фахівці надали консультації з питань подання декларацій і отримання податкової знижки, звертайтесь за швидкою формою:

Ваше ім'я (обов'язково) Ваш email (обов'язково) Ваш номер телефону (обов'язково) Ваше повідомлення

Компанія Вікторія