Загальні правила виправлення помилок у деклараціях

Податковий кодекс України (ПКУ) встановлює порядок самостійного виправлення помилок. Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо платник податків виявив заниження податкового зобов’язання у раніше поданій декларації, він зобов’язаний або подати уточнюючий розрахунок (декларацію) з доплатою суми недоплати та самоштрафом 3% від такої суми до подання уточнення, або відобразити недоплату у поточній декларації (наступного періоду) з додаванням 5% штрафу. Тобто в звичайних умовах за добровільне виправлення помилки передбачено невеликий штраф (3% чи 5%) та, за потреби, нарахування пені за прострочення сплати податку (пеня нараховується після 90 днів прострочення згідно з пп.129.1.3 ст.129 ПКУ).

Важливо, що якщо виправлення здійснюється до настання граничного строку сплати податкового зобов’язання (тобто до узгодження зобов’язання), то недоплата не вважається простроченою. В такому разі штраф за несвоєчасну сплату (5% або 10% згідно з ст.124 ПКУ) взагалі не застосовується, оскільки податкове зобов’язання сплачено вчасно після коригування. Пеня, відповідно, також не нараховується, якщо податок доплачено не пізніше 90 днів від граничної дати сплати.

Воєнний стан: мораторій та відновлення відповідальності

На початку дії воєнного стану в Україні діяли податкові послаблення, запроваджені ще під час карантину COVID-19. Зокрема, до 27.05.2022 діяв мораторій на застосування податкових штрафів за порушення податкового законодавства. Це означало, що у період з 24.02.2022 (початок воєнного стану) і до 27.05.2022 платники податків були фактично звільнені від штрафних санкцій за несвоєчасне декларування чи сплату податків.

Починаючи з 27 травня 2022 року (дати набрання чинності Законом №2260-IX), карантинний мораторій було скасовано, і податкова відповідальність відновилася в загальному порядку Відтоді і до серпня 2023 року при поданні уточнюючих декларацій платникам податків необхідно було сплачувати самоштраф (3% чи 5% за ст.50 ПКУ) та пеню за прострочення (якщо доплата здійснювалася пізніше ніж через 90 днів після граничного терміну) на загальних підставах. Водночас для платників, які не могли виконати податкові обов’язки у визначені строки через обставини воєнного стану, діяла відстрочка: вони звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків за умови виконання їх протягом місяця після відновлення можливості або після закінчення дії таких обставин.

Звільнення від штрафів і пені під час воєнного стану (з 01.08.2023)

У середині 2023 року законодавство знову пом’якшило підхід до самостійного виправлення помилок на час війни. Законом України №3219-IX від 30.06.2023 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено підпунктом 69.38, яким тимчасово, з 1 серпня 2023 року і до припинення чи скасування воєнного стану встановлено особливий порядок. Якщо платник податків самостійно виправляє помилки, що призвели до заниження податкових зобов’язань (з дотриманням вимог ст.50 ПКУ), то він звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п.50.1 ст.50 ПКУ, та пені. Інакше кажучи, протягом дії воєнного стану не потрібно сплачувати 3% (або 5%) самоштрафу і не нараховується пеня при поданні уточнюючої декларації, в якій збільшується сума податку.

Державна податкова служба у своїх роз’ясненнях підтверджує цю норму. Зокрема, зазначено, що на період воєнного стану діє пільговий режим, який прямо звільняє платників від штрафів і пені у разі самостійного виправлення помилок за процедурою ст.50 ПКУ. Таким чином, якщо фізична особа (громадянин, не підприємець) подає уточнюючу річну декларацію з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору за період дії воєнного стану і збільшує при цьому суму податкових зобов’язань, штрафні санкції (3%/5%) та пеня не застосовуються. Важливо при цьому дотриматися порядку самовиправлення – своєчасно подати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати.

Залежність штрафів і пені від строків подання та сплати

Як зазначалося, ключовим фактором є дотримання строків сплати узгодженого податкового зобов’язання. Якщо помилку виправлено до спливу строку сплати податку (наприклад, уточнююча декларація подана і податок доплачений до дати, коли потрібно було сплатити податок за результатами річної декларації), то ситуація не розглядається як прострочення сплати. У такому разі ані штраф за несвоєчасну сплату (5%/10% за ст.124 ПКУ), ані пеня не нараховуються, адже податкове зобов’язання фактично сплачене в установлений термін з урахуванням уточнення.

Якщо ж додаткове податкове зобов’язання виявлене та сплачене вже після граничної дати сплати, то формально виникає прострочення. За нормальних умов на суму недоплати після спливу 90 днів починає нараховуватись пеня (відлік від граничного терміну сплати). Проте в умовах воєнного стану ця пеня не застосовується завдяки згаданому підп.69.38 ПКУ – навіть якщо зі сплати податку була затримка понад 90 днів, пеня та 3% штраф скасовані законом. Звісно, щоб уникнути можливих ускладнень, бажано подати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати якнайшвидше. Водночас податкове законодавство гарантує, що добровільне уточнення податкових зобов’язань під час дії воєнного стану не потягне фінансових санкцій, якщо платник виконає всі вимоги процедури самовиправлення.

Висновок: Фізична особа, яка під час воєнного стану подає уточнюючу декларацію за результатами річного декларування доходів і військового збору із збільшенням податкових зобов’язань, не сплачуватиме штраф 3% (або 5%) та пеню. Ця пільга діє згідно з підп.69.38 розд. ХХ ПКУ на період воєнного стану. Відповідно, за умови своєчасної доплати податку та дотримання процедури виправлення, жодних санкцій до такого платника не застосують. Якщо ж строк сплати податку вже минув, важливо пам’ятати, що пеня все одно не буде нарахована, якщо уточнення подається в умовах дії воєнного стану, та відсутній штраф за прострочення сплати узгодженого зобов’язання, оскільки зобов’язання було уточнено добровільно. Усі наведені норми базуються на положеннях Податкового кодексу України та офіційних роз’ясненнях ДПС, виданих в особливий період воєнного часу.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Іноді складається враження, що Фонд намагається штрафними санкціями наповнювати власний бюджет. Або ж зі стягнутих санкцій Фондом створюється преміальний резерв для його працівників. Інакше нічим не пояснити майже маніакальне намагання його працівників будь-що стягнути штрафні санкції з суб’єкта господарювання за нібито не працевлаштування осіб з особливими потребами. 

У нижченаведеній справі, де інтереси клієнта захищались адвокатами партнера Групи Компаній Вікторія – АО “Західна Правозахисна Група”,  вже й Сьомий апеляційний адміністративний суд вказує, що Фонд невірно тлумачить профільний закон, за дотримання котрого Фонд має, власне, слідкувати.

Короткі тези з рішення апеляційного адміністративного суду:

“Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій, а також його позиції щодо того, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, а тому лише вони несуть відповідальність за працевлаштування інвалідів, колегія суддів вважає, що зазначене ґрунтується на невірному тлумаченні статті 20 Закону №875-XII.

З даного приводу варто зауважити, що юридична відповідальність у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону №875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду постанові від 10 липня 2018 року у справі №808/2646/15.

Отже, враховуючи те, що відповідачем були виконані вимоги Закону №875-XII щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а Чернівецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не надано доказів того, що відповідачем не створено робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовлено особам з інвалідністю у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавалась державній службі зайнятості інформація щодо наявності вакансій, необхідна для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно надано звіти про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що причини не працевлаштування осіб з інвалідністю не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.“

Повне рішення за посиланням [перейти]

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

  Територіальні підрозділи Фонду соціального захисту інвалідів непримиренно наполягають на тому, що саме на підприємства, установи та організації покладається безумовний обов’язок працевлаштування осіб з інвалідністю. А недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю – це підстава для невідворотного застосування штрафу.
   Однак, така позиція є невірною. Пропонуємо для ознайомлення черговий успішний кейс АО «ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА».
   

   Обов’язок роботодавців охоплює: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
    На роботодавця, зокрема, покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.
   Водночас, законом не передбачений обов`язок роботодавця самостійно здійснювати пошук працівників – інвалідів.
  Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 р. у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 р. у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 р. у справі №819/639/17, від 15.04.2019 р. № 824/370/17-а.
  За таких підстав, у кейсі, що розглядається, апеляційною інстанцією було відмовлено Фонду соціального захисту інвалідів у стягненні з клієнта Компанії Вікторія адміністративно – господарських санкцій на суму 27547,69 грн. та пені у розмірі 458,39 грн.

   Посилання на рішення в системі IPLex [перейти]

   Відзначимо, що судове рішення апеляційної інстанції насправді можна вважати взірцем рішення в адміністративному процесі.

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.