Закодавча база перевірок Держпродспоживслжби у 2018 році

Нормативно – правова база перевірок Держпродспоживслужби

Закон України від 05.04.07 р. № 877-V
Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Закон України від 12.05.91 р. № 1023-XII
Про захист прав споживачів
Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів

Постанова КМУ від 10.09.14 р. № 442
Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади

Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.01.18 р. № 18/14
Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів

Наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 20.12.17 р. № 1207
Про впровадження процедури відеофіксації

Затверджено Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 13.03.17 р.
Методичні рекомендації фіксування процесу здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) засобами відеофіксації (пілотний проект)

Затверджено постановою КМУ від 15.06.06 р. № 833
Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів 

Затверджено наказом Міністерства економіки України від 19.04.07 р. № 104
Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами

Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.03 р. № 185
Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами

 



План-графік планових перевірок ДФС на 2018 рік, станом на 14.06.2018р.

Оновлений план-графік планових перевірок на 2018 рік

На офіційному порталі ДФС України у розділі «Діяльність»/«Плани та звіти роботи» 14.06.2018 р. оприлюднено оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 р.

Завантажити: План перевірок – червень 2018р.



Оновлений план-графік проведення документальних перевірок на 2018 рік станом на 07.05.2018 року

Завантажити: Plan_2018_05_na_sayt



Конфіденційна інформація та комерційна таємниця

Роз’яснення Держпраці щодо  розмежування конфіденційної інформації та комерційної таємниці

Виходячи з положень ч. 2 ст. 8 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V, згідно з яким органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов’язані забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації суб’єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю).

Управління Держпраці в  Кіровоградській області надано роз’яснення щодо змісту та поняття комерційної таємниці та конфіденційної інформації.

 Конфіденційна інформація — інформація про фізичну особу або юридичну особу, доступ та поширення якої можливі лише за згодою її власників ( тих, кого ця інформація безпосередньо стосується) та на тих умовах, які вони вкажуть. Відповідно до ст. 21 ЗУ “Про інформацію” конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

Конфіденційна інформація юридичної особи.

Це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях, інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і , відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.

Конфіденційна інформація про особу:

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.  Згідно зі ст. 505 Цивільного кодексу України визначено поняття комерційної таємниці.

  Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

 Обмеження на застосування режиму комерційної таємниці встановлені також постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. N 611 “Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці”. Так, комерційну таємницю не становитимуть:

установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами;

інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

 дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів;

відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;

документи про сплату податків і обов’язкових платежів;

інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;

 документи про платоспроможність;

відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об’єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України N 611 від 09.08.93 р. сьогодні не відповідає вимогам ч. 2 ст. 505 ЦК України, оскільки відомості, які не можуть бути віднесені до комерційної таємниці, повинні визначатися не підзаконним нормативно-правовим актом, а законом, якого, однак, в Україні поки що не прийнято.

Джерело: Управління Держпраці у Кіровоградській області.



ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ

ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ

Державний контроль за харчовими продуктами та/або іншими об’єктами санітарних заходів Державний  санітарно-епідеміологічний нагляд Державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів
Об’єкт перевірки
Харчові продукти, тварини,

призначені для споживання людиною, а також допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами;

 Проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосується здоров’я та середовища життєдіяльності людини; продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров’ю людей; документація на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо;діючі об’єкти, у тому числі військового та оборонного призначення. Продукція, правила торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію
Підстава перевірки
Акт державного контролю Плани обстеження та перевірки об’єктів нагляду Наказ та направлення на проведення перевірки
Вимоги
Акт державного контролю має містити перелік питань для перевірки виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Кожне питання, що стосується перевірки, повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).

Забороняється перевіряти питання, які:

1) відсутні в акті державного контролю;

2) не містять посилань на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).

Форми актів державного контролю затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

 Наказ повинен містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки.

Направлення на проведення перевірки підписується керівником або заступником керівника відповідного органу з питань захисту прав споживачів (із зазначенням його прізвища, ім’я та по батькові) і засвідчується гербовою печаткою. У направленні на проведення перевірки зазначаються: найменування органу з питань захисту прав споживачів, що проводить перевірку; найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності якого проводиться перевірка; місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності якого проводиться перевірка; номер і дата наказу, на виконання якого проводиться перевірка; перелік посадових осіб, які беруть участь у проведенні перевірки, із зазначенням їх посад, прізвищ, імен та по батькові;дата початку та дата закінчення перевірки;тип перевірки (планова або позапланова);підстави для проведення перевірки;предмет проведення перевірки;інформація про здійснення попереднього заходу контролю (тип заходу і строк його здійснення).
Результат перевірки
Якщо під час здійснення державного контролю буде виявлено порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, які не створюють безпосередню загрозу здоров’ю споживача, державний інспектор обмежується винесенням попередження оператору ринку про необхідність усунення виявлених порушень у технічно можливий термін, про що робить відповідний запис в акті державного контролю без оформлення протоколу про порушення.

У разі неусунення оператором ринку виявлених порушень, як це зазначено в акті державного контролю, державний інспектор складає протокол про правопорушення.

 Результати обстеження та перевірки оформлюються актом. 1)    Припис – це обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи до суб’єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій до суб’єкта господарювання;

2)    Протокол  про вчинення адміністративного правопорушення;

3)    Заборона реалізації продукції;

4)    Припинення суб’єктами господарювання реалізації та виробництва продукції до усунення виявлених недоліків.

5) Опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства.

6) Подання до суду позову щодо захисту прав споживачів.

7) Передання матеріалів перевірки органам дізнання чи досудового слідства.

8) Накладення адміністративних стягнень та застосовування адміністративно-господарських санкцій.
Оформлення результату перевірки
Протокол про правопорушення за результатами здійснення заходу державного контролю мають право складати головні державні інспектори або їх заступники. Протокол про правопорушення складається у двох примірниках. Один примірник протоколу вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі, другий – зберігається у компетентного органу. Форма протоколу про затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

У протоколі про правопорушення зазначаються:

1) дата і місце його складення;

2) посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;

3) відомості про оператора ринку;

4) прізвище, ім’я, по батькові особи, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів;

5) місце, час вчинення і суть правопорушення;

Протокол про правопорушення підписується особою, яка його склала, та фізичною особою – підприємцем, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, або уповноваженою нею особою, а у разі провадження у справі щодо оператора ринку – юридичної особи – уповноваженою ним особою. За наявності свідків і потерпілих протокол підписується такими особами. У разі відмови від підписання протоколу фізичною особою – підприємцем, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, в протоколі робиться відповідний запис. Зазначені особи мають право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також зазначають мотиви своєї відмови від його підписання.

 Протокол  складається у двох примірниках, один з яких у триденний термін передається  посадовій  особі,  яка  уповноважена розглядати  справу,  другий  – порушнику.  Протокол  складається за встановленою формою.  Протокол підписується особою,  яка його склала, і особою, яка

вчинила  адміністративне  правопорушення.  При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами.

 За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт, який повинен містити такі відомості: дату складання акта; тип перевірки (планова або позапланова); предмет перевірки; найменування органу з питань захисту прав споживачів, а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка провела перевірку; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких проводилася перевірка.
Розгляд результатів
Розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону. Заява про правопорушення разом з іншими матеріалами надсилається до суду у 15-денний строк з моменту складення протоколу про правопорушення. Посадові  особи, які уповноважені розглядати справи від імені     органів,     установ      і      закладів      державної санітарно-епідеміологічної служби,  визначені  статтею 236 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справи   про   адміністративні   правопорушення,   які передбачені статтями 42-2 і 46-1 КУпАП, та справи про адміністративні   правопорушення,  які  вчинила  особа  віком  від шістнадцяти до вісімнадцяти  років,  надсилаються  на  розгляд  до судів за місцем вчинення порушення санітарного законодавства.

 Посадові  особи або у судовому порядку.
Санкції
  1. Штраф (розмір ст.. 64 ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»)
  2. Тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів (строком не більш як на 10 календарних днів з поданням відповідної заяви до суду не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення).
  1. Штраф (КУпАП);
  2. Фінансові санкції (наказ Міністерства охорони здоров’я України “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства” від 20 липня 1995 р. № 135);
  1. Штраф (ст..23 ЗУ «Про захист прав споживачів»)
  2. Штраф (КУпАП)