Податкова не може анулювати єдиний податок без документальної перевірки: апеляційний суд підтвердив позицію

14 липня 2026 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №300/6163/24, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції на користь фізичної особи-підприємця. Цю справу супроводжували адвокати АО “Західна Правозахисна Група”.

Спір виник через те, що податковий орган анулював реєстрацію підприємця як платника єдиного податку, пославшись на наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів. При цьому жодної документальної перевірки проведено не було.

У чому полягала проблема

Контролюючий орган виключив ФОП із Реєстру платників єдиного податку, обґрунтовуючи свої дії лише інформацією з інформаційної системи про наявність податкового боргу.

Водночас підприємець зазначав, що:

  • не отримував належного рішення про анулювання реєстрації;
  • документальна перевірка не проводилась;
  • після нібито анулювання продовжував подавати декларації та сплачувати податки, які податковий орган приймав.

Позиція суду

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що:

  • реєстрація платника єдиного податку є безстроковою;
  • її анулювання можливе лише у випадках, визначених Податковим кодексом України;
  • якщо підставою є порушення платником вимог спрощеної системи, контролюючий орган повинен провести документальну перевірку;
  • рішення про анулювання має прийматися саме на підставі акта такої перевірки.

Сам факт наявності інформації в інтегрованій картці платника або інших інформаційних базах не дає податковому органу права виключати підприємця з Реєстру платників єдиного податку.

Що ще звернув увагу суд

Суд також зазначив, що:

  • податковий орган не підтвердив, з яких саме документів встановлено суму податкового боргу;
  • у самому листі про анулювання відсутнє посилання на акт перевірки;
  • матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки.

Саме порушення встановленої законом процедури стало достатньою підставою для визнання дій податкового органу протиправними.

Чому це рішення важливе

Постанова ще раз підтверджує сформовану судову практику Верховного Суду: виключення платника з Реєстру єдиного податку не може здійснюватися автоматично лише на підставі інформації про податковий борг.

Контролюючий орган зобов’язаний:

  • провести документальну перевірку;
  • оформити її результати актом;
  • лише після цього приймати рішення про анулювання реєстрації.

Якщо ці вимоги не виконані, таке рішення має високі шанси бути скасованим у судовому порядку.

Висновок

Для платників єдиного податку ця постанова є ще одним підтвердженням того, що навіть за наявності податкового боргу податковий орган повинен діяти виключно у спосіб, передбачений законом. Недотримання процедури є самостійною підставою для скасування рішення про анулювання реєстрації та поновлення статусу платника єдиного податку.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Зв’язок та форми комунікацій   

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу податкової справи.

Форма зв’язку

    Наші контакти:

    Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

     АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

    Група Компаній Вікторія

     




    Контрольна закупівля: чи має значення, за чий рахунок вона проведена?

    Нещодавно бухгалтерські та юридичні Інтернет-спільноти сколихнула новина про те, що у справах з оскарження протиправності ППР по РРО/ПРРО важливою обставиною є наявність доказів походження коштів, використаних для контрольної закупівлі. Чи насправді це так?.. Ні, це не так.
    Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2025 року у справі № 580/1158/23 чітко виснововує: відсутність доказів того, що контрольна розрахункова операція проводилась саме рахунком бюджетних коштів, не створює жодного самостійного доказу чи аргументу на користь платника.

    Дослівно у рішенні зазначено наступне:

    «Відсутність доказів вчинення перевіряючими таких контрольних розрахункових операцій за рахунок саме бюджетних коштів та дотримання порядку повернення придбаних у ході проведення контрольних закупок товарів платнику **самі по собі не спростовують встановлених в актах перевірок обставин вчинення порушень».»

    🔹 Суть позиції суду:
    Контрольна закупівля є лише способом фіксації факту порушення. Якщо перевіряючі документально зафіксували продаж товару без застосування РРО чи без ліцензії, то джерело коштів (бюджетні чи власні) не має вирішального значення.

    🔹 Практичне значення:
    Платникам не варто розраховувати на скасування результатів перевірки лише через формальні недоліки — наприклад, якщо податківці не підтвердили, що покупка здійснена з бюджетних асигнувань або не оформили повернення товару.
    Головне питання для суду — чи дійсно мало місце порушення правил розрахункових операцій, а не спосіб фінансування контрольної закупівлі.

    Посилання на справу [перейти]

    Нагадуємо, АО «Західна Правозахисна Група» надає професійні послуги оскарження податкових повідомлень – рішень.
    Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
    Загалом Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження протиправних рішень податкового органу.

      Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

    – досвідчені адвокати податкової практики, податкові консультанти;
    – напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
    – наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
    – налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
    – справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

    Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надамо Вам первинну консультацію.

    Форма зв’язку

      АО Західна Правозахисна Група, – 

      юридичний партнер Компанії Вікторія

       




      За який час вас може перевірити податкова? А за який час донарахувати?..

         За який період ДПС може провести податкову перевірку та донарахувати податки? Після карантинних і воєнних зупинень строків відповідь на це питання тривалий час була значно складнішою за звичайне правило «три роки».

         Однак станом на 23 серпня 2026 року ситуація суттєво змінилася. Загальний перебіг податкових строків був відновлений з 1 серпня 2023 року, а від цієї дати вже минуло більше 1095 календарних днів.

         Це означає, що для більшості звичайних податкових зобов’язань зі стандартним 1095-денним строком давності карантинне та воєнне зупинення вже не дає ДПС можливості автоматично повертатися до значно давніших податкових періодів.

         Водночас універсального правила «податкова може перевірити лише останні три календарні роки» також немає. Для визначення конкретного періоду потрібно враховувати вид податку, дату подання декларації, уточнюючі декларації, вид перевірки, спеціальні строки 2555 днів та можливі випадки зупинення строку давності.

      Загальний строк давності: 1095 днів

         Основне правило встановлене статтею 102 Податкового кодексу України.

         Відповідно до пункту 102.1 ПКУ контролюючий орган, крім установлених Кодексом винятків, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошового зобов’язання не пізніше закінчення 1095 дня.

         Відлік прив’язаний не просто до календарного року, за який перевіряється платник, а до останнього дня граничного строку подання відповідної декларації та/або граничного строку сплати зобов’язання, нарахованого контролюючим органом. Якщо декларацію подано пізніше, строк обчислюється з урахуванням дати її фактичного подання.

         Тому твердження, що ДПС у 2026 році може перевіряти виключно 2023-2026 роки, є надмірним спрощенням. Для кожного податку необхідно визначити конкретну дату, від якої починається відлік.

      Що змінилося у серпні 2026 року

         До 1 серпня 2023 року податкове законодавство передбачало спеціальне зупинення значної частини строків у зв’язку спочатку з карантином COVID-19, а потім із запровадженням воєнного стану.

         Законом № 3219-IX було припинено загальне зупинення перебігу податкових строків, і з 1 серпня 2023 року їх перебіг був відновлений.

         На 23 серпня 2026 року від цієї дати минуло вже більше 1095 календарних днів.

         Отже, якщо щодо конкретного податкового зобов’язання застосовується стандартний 1095-денний строк, а його перебіг був відновлений не пізніше 1 серпня 2023 року і надалі не зупинявся з інших підстав, то станом на серпень 2026 року такий строк уже сплив.

         Це принципова відмінність від ситуації 2023-2025 років, коли після відновлення строків у ДПС ще залишався невикористаний «залишок» 1095-денного строку щодо значної кількості старих податкових періодів.

      Чи потрібно сьогодні додавати до 1095 днів увесь період карантину і війни

         Ні. Такий спосіб розрахунку не можна використовувати механічно.

         У 2020-2023 роках законодавство про перевірки та строки неодноразово змінювалося. В окремі періоди певні види перевірок залишалися забороненими, а інші вже були дозволені. Одночасно змінювалися й винятки із зупинення відповідних строків.

         Тому період, протягом якого строк давності фактично не спливав, може відрізнятися залежно від виду перевірки та правового режиму, який діяв у конкретний момент.

         Саме такий підхід підтвердив Верховний Суд у постанові від 17 червня 2026 року у справі № 160/19604/25. У конкретних правовідносинах Суд дійшов висновку, що зупинення строку щодо перевірки тривало з 18 березня 2020 року до 24 листопада 2022 року включно, а з 25 листопада 2022 року його перебіг поновився.

         Отже, дата 1 серпня 2023 року є важливою датою загального відновлення строків, але не означає, що для кожної без винятку перевірки строк був зупинений саме до 31 липня 2023 року.

         Постанова Верховного Суду від 17.06.2026 у справі № 160/19604/25.

      Коли застосовується строк 2555 днів

         Стандартні 1095 днів застосовуються не до всіх видів податкового контролю.

         Пункт 102.1 ПКУ передбачає 2555-денний строк у разі проведення перевірок відповідно до правил трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній, а також при застосуванні вимог щодо оподаткування окремих доходів нерезидентів.

         Тому для операцій з нерезидентами, трансфертного ціноутворення та КІК висновок про сплив строку лише тому, що після 1 серпня 2023 року минуло три роки, буде неправильним.

      Уточнююча декларація може запустити новий строк

         Окремо необхідно перевіряти ситуації, коли платник подавав уточнюючий розрахунок або уточнюючу декларацію.

         Пункт 102.1 ПКУ передбачає, що в межах показників, які були уточнені платником, контролюючий орган отримує право визначити податкові зобов’язання протягом нового строку – 1095 або 2555 днів – з дня подання такого уточнення.

         Тому стара декларація не обов’язково означає, що строк її перевірки вже закінчився. Спочатку потрібно перевірити, чи подавалися до неї уточнення.

      Коли строк давності взагалі не застосовується

         Податковий кодекс передбачає окремі випадки, коли контролюючий орган може визначити грошове зобов’язання без дотримання звичайного 1095-денного строку.

         Зокрема, відповідно до пункту 102.2 ПКУ це можливо, якщо податкова декларація за відповідний період взагалі не була подана.

         Окремі винятки також пов’язані з кримінальними провадженнями та обвинувальними вироками у випадках, прямо визначених Кодексом.

         Тому правило «минуло три роки – податкова вже нічого не може зробити» без перевірки цих обставин застосовувати не можна.

      Коли перебіг 1095 днів може зупинятися і зараз

         Навіть після відновлення загального перебігу строків з 1 серпня 2023 року Податковий кодекс містить постійні підстави для їх зупинення.

         Пункт 102.3 ПКУ передбачає, зокрема, зупинення відліку на період, коли контролюючому органу законом або рішенням суду заборонено проводити перевірку, коли перевірку у встановленому законом порядку зупинено, продовжено або перенесено, а також у деяких випадках неможливості її проведення.

         Окремі особливості продовжують діяти під час воєнного стану. Підпункт 69.36 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачає зупинення відліку строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться у зв’язку зі спеціальними воєнними обмеженнями.

         Це має практичне значення, зокрема, для окремих платників та об’єктів на тимчасово окупованих територіях і територіях бойових дій.

         Тому висновок про сплив 1095 днів завжди повинен робитися після перевірки того, чи не існував у конкретного платника додатковий період зупинення строку.

      Які періоди фактично залишаються відкритими у 2026 році

         Для звичайного податкового зобов’язання, щодо якого застосовується строк 1095 днів і відсутні спеціальні підстави для його зупинення, орієнтиром знову є фактично останні три роки, але відлік ведеться від установленої ПКУ дати, а не від 1 січня відповідного року.

         Наприклад, якщо граничний строк подання декларації настав уже після 1 серпня 2023 року, 1095 днів потрібно рахувати від відповідного граничного строку. Тому частина податкових періодів 2023 року й надалі може залишатися відкритою для контролю у другій половині 2026 року.

         Натомість щодо податкових зобов’язань, для яких повний стандартний 1095-денний строк почав або продовжив свій перебіг не пізніше 1 серпня 2023 року і після цього не зупинявся, на серпень 2026 року такий строк уже минув.

      Чи може ДПС у 2026 році перевірити 2017-2020 роки

         Ще у 2023-2025 роках відповідь часто була позитивною через значний невикористаний залишок строку, який «зберігся» після карантинних і воєнних зупинень.

         У серпні 2026 року така відповідь уже не може бути загальною.

         Якщо йдеться про стандартний 1095-денний строк, не було уточнюючих декларацій, спеціальних підстав для зупинення та не застосовуються винятки з правил давності, старі періоди, строк щодо яких був відновлений до або з 1 серпня 2023 року, вже мають бути закритими за давністю.

         Проте ситуація може бути іншою щодо операцій, для яких діє 2555-денний строк, неподаної звітності, спеціальних воєнних обмежень на проведення перевірки та інших передбачених ПКУ випадків.

      Як перевірити, чи не пропустила ДПС строк

         Якщо ДПС призначає перевірку старого податкового періоду, доцільно послідовно перевірити:

      1. який саме податок і звітний період перевіряється;
      2. коли спливав граничний строк подання відповідної декларації;
      3. чи була декларація подана своєчасно;
      4. чи подавалися уточнюючі декларації або розрахунки;
      5. який строк застосовується – 1095 чи 2555 днів;
      6. скільки днів строку фактично минуло до його зупинення;
      7. коли перебіг строку відновився саме для відповідного виду перевірки;
      8. чи існували додаткові підстави для його зупинення;
      9. чи не належить ситуація до випадків, коли строк давності не застосовується.

         Лише після такого розрахунку можна зробити обґрунтований висновок, чи має ДПС право охоплювати відповідний період перевіркою та визначати за нього грошові зобов’язання.

      Не плутайте строк перевірки зі строком зберігання документів

         Сплив 1095-денного строку не означає, що будь-які документи за відповідний період можна автоматично знищити.

         Пункт 44.3 статті 44 ПКУ встановлює різні мінімальні строки зберігання документів залежно від їх виду.

      • 2555 днів – для документів та інформації, необхідних для податкового контролю щодо трансфертного ціноутворення, КІК та визначених операцій з нерезидентами;
      • 1825 днів – для визначених первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів відповідних категорій платників;
      • 1095 днів – для інших документів, для яких Кодексом не встановлено тривалішого строку.

         Крім того, строки зберігання продовжуються у випадках зупинення відліку строку давності. Тому перед знищенням старої первинної документації необхідно окремо перевірити правила її зберігання.

      Короткий висновок станом на 23 серпня 2026 року

         1. Загальний строк для податкової перевірки та визначення грошового зобов’язання становить 1095 днів.

         2. Для трансфертного ціноутворення, КІК та визначених операцій з нерезидентами діє строк 2555 днів.

         3. Загальне зупинення податкових строків було припинено з 1 серпня 2023 року.

         4. Станом на серпень 2026 року від цієї дати вже минуло більше 1095 днів. Тому для стандартних випадків давні податкові періоди, які залишалися відкритими лише через загальне зупинення строків, поступово втратили та вже втратили таку «додаткову» відкритість.

         5. Не можна механічно додавати до 1095 днів увесь період з березня 2020 року до липня 2023 року. Конкретний період зупинення залежить від виду перевірки та законодавства, яке діяло в певний момент.

         6. Уточнююча декларація, спеціальні строки 2555 днів, неподання декларації та індивідуальні підстави для зупинення строку можуть суттєво змінити результат розрахунку.

         7. Якщо ДПС намагається перевірити або донарахувати податки за старий період, питання дотримання строку давності необхідно перевіряти до аналізу суті самих донарахувань.

      Отримали наказ на перевірку або податкове повідомлення-рішення?

         Фахівці Компанії «Вікторія» можуть перевірити, чи мав контролюючий орган право охоплювати відповідний період перевіркою, розрахувати строк давності з урахуванням усіх зупинень та проаналізувати підстави для оскарження результатів перевірки.

         Для комплексного аналізу важливо надати наказ про проведення перевірки, акт перевірки, податкові повідомлення-рішення, відповідну податкову звітність та інформацію про подані уточнення.

      Податкові спори та судова практика

      Замовити податкову консультацію




      Банківська таємниця: що це і коли банк може розкрити інформацію

      Банківська таємниця – це будь-які відомості про фінансову діяльність клієнта, які стали відомі банку під час обслуговування. Закон «Про банки і банківську діяльність» (ст. 60) чітко гарантує збереження цих даних. До банківської таємниці належать, зокрема, рахунки клієнта (включаючи кореспондентські рахунки НБУ) та суми на них, операції та транзакції за цими рахунками, а також загальний фінансово-економічний стан клієнта. Тобто туди входить інформація про залишки на рахунках і проведені платежі, укладені банківські договори (депозити, кредити, оренда сейфу тощо) та інші документи, що стали відомі банку.

      • 👛 Рахунки й залишки: номери рахунків (поточних, депозитних, ескроу), коррахунків, залишки коштів і банківських металів.

      • 📊 Операції та договори: усі транзакції (перекази, платежі) за дорученням клієнта укладені з банком угоди (договори на депозит, кредит, обслуговування рахунку тощо).

      • 📄 Інша інформація: фінансові звіти, дані про активи/забезпечення клієнта, а також відомості, отримані під час фінкредитування (оцінки кредитоспроможності) чи інші конфіденційні дані клієнта.

      Коли банки розкривають інформацію без згоди клієнта

      Банк не може самовільно передавати ваші дані стороннім – зберігання таємниці обов’язкове. Винятки передбачені лише законом. За ст. 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» банки можуть розкривати банківську таємницю без згоди клієнта в таких випадках:

      • 👩‍⚖️ За рішенням суду: будь-якої інформації про рахунки чи операції – якщо це передбачено судовим рішенням.
      • 👮‍♂️ Правоохоронні органи та контролюючі служби: прокуратура, Нацполіція, СБУ, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки (БЕБ), НАЗК, АРМА тощо – на письмову вимогу щодо рахунків і операцій конкретної особи (юридичної чи фізичної, включно з ФОП) за вказаний період. Вимога має містити перелік даних: наявність рахунків, їхні номери, унікальні ідентифікатори платіжних карток, залишки, проведені списання/зарахування, призначення платежів, дані контрагента (назва чи ПІБ, ІПН) тощо.

      • 🏛️ Антимонопольний комітет: на запит перевіряє інформацію про рахунки та операції конкретної компанії чи ФОПа (сума операцій, контрагенти тощо).

      • 💼 Податкова (ДПС): може запитувати відомості про наявність рахунків чи електронних гаманців платника. Нові зміни дозволяють податковим органам отримувати такі дані без додаткових процедур (наприклад, у рамках міжнародних угод про обмін інформацією та за умов воєнного чи надзвичайного стану).

      • ⚖️ Державна виконавча служба (державні та приватні виконавці): на запит у межах виконання судових рішень – дані про рахунки боржника, залишки та рух коштів за конкретний період, а також інформацію про договори банківських сейфів, якщо вони є в заставі боржника.

      • 🏦 Банки: у визначених законом випадках (зокрема, для обміну даними у системі фінансового моніторингу). Очікуємо впровадження опенбанкінгу.

      • 📜 Нотаріуси (та уповноважені посадовці): отримують інформацію про рахунки померлих клієнтів у справах про спадщину (наявність рахунків покійного та залишки коштів/металів на них). Новим законом також дозволено нотаріусам з’ясовувати дані про рахунки осіб, які визнані безвісти зниклими, для встановлення опіки над їх майном.

      • 🏛️ Міністерство фінансів: під час бюджетного процесу має право перевіряти інформацію про рахунки та операції фізосіб (отримувачів соцвиплат, субсидій тощо) для верифікації державних виплат.

      Усі наведені випадки регламентовані Законом «Про банки і банківську діяльність» та іншими нормативними актами (зокрема, Податковим і Фінансовим кодексами, законами про виконавче провадження, фінансовий моніторинг тощо). Закон прямим текстом включає до кола клієнтів як «юридичних осіб», так і «фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності». Тому для ФОП законодавчо немає окремих пільг чи обмежень: усі перелічені підстави розкриття застосовуються однаково як до фізосіб-підприємців, так і до інших клієнтів.

      Основні ризики для бізнесу

      Освітлення банківської таємниці ускладнює захист конфіденційної інформації. Серед основних загроз:

      • 💼 Витік конфіденційних даних: відкриття банківських даних може призвести до витоку чутливої інформації про фінансові операції бізнесу. Конкуренти або рейдери можуть використати знання про партнерів, обсяги продажів чи покупок для тиску на компанію.

      • 📊 Зростання фіскального тиску: податкова служба отримує змогу «в автоматичному режимі» вважати будь-які надходження на рахунок потенційно прихованими доходами. Це призведе до значного зростання перевірок, штрафів і донарахувань: доведеться документально підтверджувати правомірність кожної транзакції.

      • 🔒 Ризик блокувань рахунків: з розширеними повноваженнями контролюючих органів збільшується ймовірність необґрунтованих арештів чи блокування коштів підприємця (навіть без остаточного рішення суду). Це може стати інструментом тиску чи зловживань з боку контролерів.

      • ⚠️ Підрив довіри та інші наслідки: загалом, відкритість фінансових даних підриває довіру клієнтів і партнерів, погіршує інвестиційний клімат і змушує бізнес шукати способи обійти надмірний контроль (наприклад, відходити в готівкові операції або менше розкривати дані).

      Висновок: власникам малого бізнесу варто пам’ятати, що банківська інформація – це строго регульований актив. Навіть ФОП, укладаючи договір з банком, автоматично погоджується з цим режимом. Проте за законом банки можуть передавати інформацію про вас і вашу діяльність державним органам без вашого дозволу (у випадках, перелічених вище). Це означає, що будь-які нестандартні чи сумнівні операції можуть опинитися в полі зору контролерів набагато швидше, ніж ви очікуєте. З огляду на це підприємцю слід ретельно вести фінансову дисципліну, документувати всі операції та при необхідності отримувати консультацію юриста чи бухгалтера, щоб мінімізувати наслідки такого розкриття даних.

      Захистіть свої податкові права – звертайтеся до фахівців компанії «Вікторія».

      Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

        Наші контакти:

        Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

        Група Компаній Вікторія




        Чи можливо оскаржити анулювання єдиного податку?

        Чернівецький окружний адміністративний суд задовольнив позов нашого клієнта — фізичної особи-підприємця — до Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

        Податківці протиправно анулювали реєстрацію платника єдиного податку, посилаючись лише на наявність боргу в 36 гривень, причому без проведення перевірки й без акту, що є грубим порушенням вимог Податкового кодексу.

        📌 Суд підтвердив:

        • відсутність перевірки позбавила підприємця права на пояснення;

        • рішення було ухвалене з порушенням закону;

        • підприємця незаконно позбавили статусу платника єдиного податку.

        Результат справи: ✅ Рішення про анулювання реєстрації скасовано; ✅ Реєстрацію платника єдиного податку поновлено з 01.04.2019 р.; ✅ З податкового органу стягнуто судові витрати та витрати на адвоката.

        🔎 Висновок: навіть після кількох років реальний захист порушених прав можливий. Головне — діяти своєчасно, фахово і впевнено.

        🛡️ Ми допомагаємо бізнесу відновлювати справедливість та захищати свої інтереси в податкових спорах.

        З рішенням можна ознайомитись за посиланням [перейти]

        Приємний бонус – часткове відшкодування витрат на правничу допомогу. 

        Нагадуємо, АО «Західна Правозахисна Група» надає професійні послуги оскарження податкових повідомлень – рішень.
        Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
        Загалом Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження протиправних рішень податкового органу.

          Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

        – досвідчені адвокати податкової практики, податкові консультанти;
        – напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
        – наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
        – налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
        – справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

        Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надамо Вам первинну консультацію.

        Форма зв’язку

          Наші контакти:

          Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

           АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”