Державна податкова служба отримала від британської HMRC деталізовану інформацію про виплати українським отримувачам доходів від OnlyFans вже за 2020-2023 роки. Нова інформація, оприлюднена у вересні 2026 року з посиланням на відповідь ДПС на журналістський запит, свідчить: мова йде не лише про загальні суми виплат. Податкова отримала дані, які дозволяють ідентифікувати отримувачів, їхні акаунти та суми транзакцій.

Для осіб, які отримували доходи через OnlyFans, це суттєве оновлення. Раніше основна хвиля податкових перевірок стосувалася інформації за 2020-2022 роки. Тепер стало відомо про передачу інформації також за 2023 рік.

Що нового отримала ДПС

За інформацією, оприлюдненою 21-23 вересня 2026 року, британська Податкова та митна служба HMRC передала українській ДПС інформацію про виплати, здійснені британською компанією Fenix International Ltd, яка управляє платформою OnlyFans.

Йдеться про персоніфікований масив податкової інформації, який містить, зокрема:

• дані, що дозволяють ідентифікувати фізичних осіб;
• інформацію про зареєстровані акаунти OnlyFans;
• дані про суми виплат;
• інформацію про транзакції, пов’язані з конкретними отримувачами.

Передача інформації здійснюється в межах міжнародного обміну податковою інформацією між Україною та Великою Британією.

2023 рік суттєво збільшив масив даних

Масштаб інформації добре видно зі статистики.

За 2020-2022 роки ДПС раніше повідомляла про:

• 5 435 фізичних осіб;
• 7 036 акаунтів OnlyFans;
• приблизно 111 млн доларів США виплат.

А лише за 2023 рік:

• 7 914 отримувачів доходів;
• 10 801 акаунт;
• 131,75 млн доларів США виплат.

Отже, за даними щодо 2020-2023 років йдеться вже про 17 837 акаунтів та приблизно 242,75 млн доларів США виплат.

Важливий нюанс: кількість фізичних осіб за 2020-2022 роки та за 2023 рік не можна просто скласти. Одна й та сама особа могла отримувати виплати протягом декількох років і відповідно потрапити до обох масивів інформації.

Що це означає для українського автора OnlyFans

Якщо ви отримували виплати від Fenix International Ltd у 2020-2023 роках, розраховувати на те, що ДПС не має інформації про такі доходи лише тому, що кошти надходили через іноземну платформу, платіжну систему або іноземний рахунок, вже не варто.

Але є і друга, не менш важлива сторона питання.

Наявність у ДПС інформації про певну суму ще не означає, що будь-який розрахунок податкового органу автоматично є правильним.

У 2026 році вже сформувалася судова практика у спорах щодо доходів OnlyFans. Верховний Суд звертав увагу на необхідність належного дослідження доказів та фактичних обставин конкретної справи.

Ми детально аналізували цю практику у матеріалі «OnlyFans і податки: Верховний Суд сформував важливий підхід до доказування доходів».

Дані HMRC і фактичний податковий борг – не завжди одне й те саме

У кожній конкретній ситуації потрібно перевіряти щонайменше декілька питань.

Перше – яку саме суму передала британська сторона. Необхідно розуміти, чи йдеться про суму, фактично виплачену автору, валовий оборот акаунта, суму до утримання комісій платформи або інший показник.

Друге – кому фактично належав дохід. Особливо це важливо у ситуаціях, коли акаунтом керувала агенція, студія чи інша особа або отриманий від платформи дохід розподілявся між декількома учасниками.

Третє – коли саме отримувався дохід. Для валютних надходжень дата виплати безпосередньо впливає на визначення гривневого еквівалента доходу.

Четверте – як ДПС ідентифікувала конкретного платника. Необхідно співставити інформацію щодо акаунта, користувача та фактичного отримувача коштів.

П’яте – чи дотримана процедура податкового контролю. Окремо аналізуються запит ДПС, підстави та порядок призначення перевірки, направлення документів, висновки акта перевірки та податкові повідомлення-рішення.

Що робити, якщо ви отримували доходи з OnlyFans у 2020-2023 роках

Найгірша стратегія – чекати податкової перевірки, не маючи власного розрахунку та документів.

Ще до отримання запиту ДПС доцільно відновити історію виплат та визначити:

• які акаунти використовувалися;
• які суми відображала платформа;
• скільки коштів фактично було виплачено;
• які комісії утримувалися;
• через які платіжні системи проходили кошти;
• на які рахунки вони надходили;
• чи подавалися декларації за відповідні роки;
• які документи можна використати для підтвердження власного розрахунку.

Якщо запит ДПС уже отриманий, його не варто ігнорувати. Водночас не менш ризиковано подавати пояснення або визнавати зазначені податковою суми без попередньої перевірки інформації та документів.

Окрему інструкцію ми раніше підготували у матеріалі «Податкова перевіряє доходи з OnlyFans: що робити, якщо отримали запит?».

А що з виплатами за 2024-2026 роки?

Станом на 24 вересня 2026 року у відкритих джерелах ми бачимо підтвердження передачі деталізованих даних щодо виплат за 2020-2023 роки.

Тому твердження про те, що ДПС вже отримала аналогічний повний масив за 2024, 2025 чи 2026 роки, було б передчасним.

Водночас міжнародний механізм обміну податковою інформацією продовжує працювати. Тому особам, які отримували значні доходи від іноземних цифрових платформ у наступних роках, доцільно оцінювати податкові ризики не після отримання запиту, а завчасно.

Допомога при оподаткуванні доходів OnlyFans та спорах з ДПС

Компанія «Вікторія» спільно з адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» супроводжує податкові питання та спори, пов’язані з доходами від OnlyFans та інших іноземних цифрових платформ.

Ми можемо провести попередній аналіз ситуації ще до початку перевірки або підключитися на будь-якому її етапі:

• проаналізувати отримані доходи та доступні документи;
• відновити інформацію про фактичні виплати;
• перевірити розрахунок податків;
• оцінити податкові ризики за кожним роком;
• підготувати декларації та необхідні розрахунки;
• підготувати відповідь на запит ДПС;
• супроводжувати податкову перевірку;
• проаналізувати акт перевірки та податкові повідомлення-рішення;
• підготувати заперечення, адміністративну скаргу або судове оскарження.

Якщо ви отримували доходи від OnlyFans у 2020-2023 роках, зараз є сенс перевірити свою ситуацію до того, як це зробить ДПС.

Для попереднього аналізу достатньо надати період роботи з платформою, приблизні суми виплат, інформацію про отримані запити ДПС, якщо вони вже є, та наявні документи щодо виплат.

Замовити податкову консультацію

Джерела інформації

Матеріал підготовлено з урахуванням інформації, оприлюдненої у вересні 2026 року з посиланням на відповідь ДПС України на журналістський запит щодо даних, отриманих від HMRC, а також попередньо оприлюдненої ДПС статистики щодо доходів українських користувачів OnlyFans.

 Адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» — партнера Компанії «Вікторія» — забезпечено успішний захист інтересів підприємства у спорі з Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області щодо віднесення платника ПДВ до категорії ризикових.

 09 вересня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу податкового органу та підтвердив рішення суду першої інстанції, яким рішення ДПС про ризиковість підприємства було скасовано.

 Крім того, податковий орган зобов’язано виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Чому підприємство потрапило до ризикових

 ГУ ДПС у Чернівецькій області віднесло підприємство до ризикових платників ПДВ, пославшись на пункт 8 Критеріїв ризиковості.

 У рішенні податкового органу були зазначені, зокрема, такі підстави:

• код 07 — нібито недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення господарських операцій;
• код 11 — нібито накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності або недостатності місць для їх зберігання.

 Підприємство не погодилося з такими висновками та надало ДПС пояснення й документи, які підтверджували фактичне здійснення господарської діяльності.

Що було надано податковій

 Для спростування висновків про ризиковість платником були подані, зокрема:

• документи щодо реалізації товарів;
• договори з покупцями;
• інформація про працівників підприємства;
• договори оренди приміщень;
• договори відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей;
• інформація щодо об’єктів оподаткування;
• інші документи, що характеризували реальну господарську діяльність підприємства.

 Однак, незважаючи на надані документи, ДПС повторно залишила підприємство у переліку ризикових.

Недостатня кількість працівників має бути доведена

 Одним із важливих висновків суду стало те, що сама по собі кількість працівників не може автоматично свідчити про ризиковість підприємства.

 Податковий орган повинен пояснити, чому саме наявної кількості працівників недостатньо для виконання конкретних господарських операцій, та підтвердити це відповідними доказами.

 У цій справі ДПС такого обґрунтування не надала.

Претензії щодо складських приміщень також не підтвердилися

 Іншим аргументом податкової була нібито відсутність достатніх місць для зберігання товару.

 Водночас підприємство надало документи щодо орендованих приміщень, договори відповідального зберігання та інформацію про відповідні об’єкти.

 Суд встановив, що ДПС не надала належних доказів того, що підприємство фактично не мало необхідних умов для зберігання товарів.

«Податкова інформація» сама по собі не доводить порушення

 Особливо важливим для платників ПДВ є висновок суду щодо використання контролюючими органами так званої податкової інформації.

 Посилання ДПС на певні інформаційні дані або коди ризиковості не звільняє контролюючий орган від обов’язку довести фактичні обставини, які стали підставою для негативного рішення щодо платника.

 У цій справі податковий орган не надав суду належних доказів на підтвердження інформації, покладеної в основу рішення про ризиковість.

ДПС повинна назвати конкретні ризикові операції

 Апеляційний суд також звернув увагу на те, що в рішенні ДПС не було належним чином конкретизовано господарські операції, які контролюючий орган вважав ризиковими.

 Не було чітко визначено, які саме податкові накладні або операції свідчать про ризиковість підприємства та чому.

 Це має принципове значення, адже платник повинен розуміти, які саме обставини йому необхідно спростувати і які документи слід надати.

Результат судового спору

 Суди дійшли висновку, що ГУ ДПС у Чернівецькій області не довело наявності належних підстав для віднесення підприємства до ризикових платників ПДВ.

 У результаті:

• рішення ДПС про відповідність підприємства критеріям ризиковості скасовано;
• ГУ ДПС зобов’язано виключити підприємство з переліку ризикових платників;
• апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення;
• рішення суду першої інстанції залишено без змін.

 Постанова апеляційного суду від 09.09.2026 у справі №600/4097/24-а набрала законної сили.

Що варто врахувати платникам ПДВ

 Практичний висновок із цієї справи полягає в тому, що саме зазначення підприємства як «ризикового» ще не означає, що рішення ДПС є обґрунтованим.

 При отриманні рішення про відповідність критеріям ризиковості варто перевірити:

• чи визначено конкретні операції, які ДПС вважає ризиковими;
• чи зазначено конкретні податкові накладні;
• чи зрозуміло, які саме обставини стали підставою для рішення;
• чи має податкова докази своїх висновків;
• чи враховано документи та пояснення, подані підприємством;
• чи можна встановити, яких саме документів, на думку ДПС, не вистачає.

 Якщо рішення побудоване переважно на загальних формулюваннях, кодах ризиковості та припущеннях без належного фактичного обґрунтування, існують підстави для його оскарження.

Комплексний захист бізнесу

 Компанія «Вікторія» супроводжує бізнес у питаннях ПДВ, податкових накладних, підготовки пояснень та документів для комісій ДПС.

 У випадках, коли адміністративного врегулювання недостатньо та необхідний судовий захист, юридичний супровід забезпечують адвокати АО «Західна Правозахисна Група» — партнера Компанії «Вікторія».

 Такий підхід дозволяє поєднати податкову, бухгалтерську та юридичну складові захисту платника — від аналізу причин блокування або ризиковості до представництва інтересів підприємства в суді.

Повний матеріал про судову справу:
АО «Західна Правозахисна Група»

Компанія «Вікторія» 

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу:  Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
 victorija.ua

   Включення підприємства до переліку ризикових платників ПДВ давно перестало бути суто технічною процедурою. Для бізнесу таке рішення фактично означає системні проблеми з реєстрацією податкових накладних, необхідність постійно подавати пояснення та документи, а нерідко й ризик втрати контрагентів.

   Водночас практика Верховного Суду у 2026 році демонструє важливу тенденцію: самого посилання ДПС на пункт 8 Критеріїв ризиковості, код податкової інформації або наявність «ризикового» контрагента вже недостатньо.

   Податковий орган повинен показати конкретну господарську операцію, пояснити, у чому саме полягає її ризиковість, підтвердити це відповідною податковою інформацією та надати оцінку документам, поданим платником.

   Компанія «Вікторія» проаналізувала актуальну касаційну практику за період з 1 січня до 8 вересня 2026 року. У межах проведеного дослідження виявлено три постанови Верховного Суду, які безпосередньо стосуються оскарження рішень про відповідність платника ПДВ пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Три ключові постанови Верховного Суду 2026 року

Постанова	Ключове питання	Висновок Верховного Суду
04.06.2026, справа № 480/6765/24	Формальне мотивування ризиковості, коди податкової інформації, оцінка реальності операцій	Процедура визначення ризиковості не є податковою перевіркою. ДПС повинна конкретизувати ризикову операцію та податкову інформацію.
25.06.2026, справа № 320/57228/24	Операції з ризиковими контрагентами, декілька послідовних рішень ДПС	Ризиковість контрагента сама по собі не робить ризиковим платника. Оскаржувати слід останнє чинне рішення.
02.07.2026, справа № 440/10955/24	Ретроспективна ризиковість контрагента, інформація БЕБ, кримінальні провадження	Статус контрагента, отриманий після операції, не може автоматично свідчити про ризиковість попередньої операції платника.

Що ДПС повинна зазначити у рішенні про ризиковість

   Механізм визначення відповідності платника критеріям ризиковості встановлено Порядком, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

   Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 питання відповідності або невідповідності платника критеріям ризиковості розглядається комісією регіонального рівня.

   Якщо застосовується пункт 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, рішення має містити не просто номер критерію або код податкової інформації. У ньому повинні бути наведені, зокрема, тип операції, період її здійснення, код товару або послуги, податковий номер платника, задіяного у ризиковій операції, а також дата включення такого контрагента до переліку ризикових.

   Крім того, операція, відображена у податковій накладній або розрахунку коригування, дата реєстрації яких припадає на період понад 180 днів до прийняття рішення, за загальним правилом не може бути підставою для розгляду питання про ризиковість за пунктом 8.

   Але практика 2026 року пішла далі: Верховний Суд фактично вимагає не лише формального заповнення цих полів, а змістовного пояснення причинно-наслідкового зв’язку між податковою інформацією, конкретною операцією та висновком про ризиковість саме цього платника.

Коду податкової інформації недостатньо

   Показовою є постанова Верховного Суду від 04.06.2026 у справі № 480/6765/24.

   ДПС посилалася, серед іншого, на накопичення товарних залишків, особливості придбаного товару, недостатність документів щодо його якості, виробничих потужностей та окремі недоліки товарно-транспортних накладних.

   Платник, зі свого боку, надав договори, рахунки, видаткові та товарно-транспортні накладні, банківські документи, документи щодо використання придбаного товару, приміщень та трудових ресурсів.

   Верховний Суд підтримав платника. Суд звернув увагу, що загального зазначення періоду, коду товару та кодів податкової інформації недостатньо. Необхідно встановити, яка саме господарська операція є ризиковою і які конкретні фактичні обставини підтверджують відповідний ризик.

   Так само не працює і універсальна фраза ДПС про «ненадання документів», якщо платник фактично подавав відповідні договори, накладні, банківські документи та інші докази.

Моніторинг ризиковості не є податковою перевіркою

   Один із найважливіших висновків Верховного Суду у справі № 480/6765/24 стосується меж повноважень комісії ДПС.

   Процедура прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості не є формою податкової перевірки.

   У межах цієї процедури ДПС не повинна остаточно встановлювати реальність або нереальність усієї господарської діяльності платника, правомірність податкового кредиту, технологічну доцільність використання придбаних матеріалів чи достатність виробничих ресурсів так, як це відбувається під час відповідної податкової перевірки.

   Якщо у контролюючого органу виникли сумніви щодо технології виробництва, норм витрат, складських потужностей або якості товару, такі обставини можуть бути предметом передбачених законом форм податкового контролю.

   Але вони не звільняють ДПС від необхідності довести ризиковість конкретної операції саме у процедурі за Порядком № 1165.

Ризиковий контрагент не означає автоматичну ризиковість платника

   Ще один принциповий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.06.2026 у справі № 320/57228/24.

   Податкова застосувала, зокрема, коди інформації, пов’язані з операціями з платниками, яких було включено до переліку ризикових.

   Верховний Суд визнав, що сам факт господарських відносин із таким контрагентом може враховуватися як елемент податкової інформації.

   Проте цього недостатньо для автоматичного перенесення ризикового статусу одного суб’єкта господарювання на іншого.

   Податковий орган повинен показати зв’язок конкретної операції з ризиковістю діяльності самого платника, а також оцінити документи, якими він підтверджує операцію.

   Фактично Верховний Суд відмовився від логіки «ризиковий контрагент = ризиковий платник». Для правомірного рішення потрібен окремий доказовий місток між статусом контрагента та операцією особи, яку ДПС включає до переліку ризикових.

Ризиковість контрагента не має автоматичної зворотної дії

   Ще сильніше цей підхід розвинено у постанові Верховного Суду від 02.07.2026 у справі № 440/10955/24.

   Частина господарських операцій платника була здійснена раніше, ніж його контрагентів включили до переліку ризикових.

   Верховний Суд фактично сформулював правило хронології: якщо контрагент став ризиковим після здійснення операції, сам по собі його майбутній статус не доводить ризиковість операції, яка відбулася раніше.

   Інакше платник фактично відповідав би за події, яких він не міг знати або передбачити на момент здійснення господарської операції.

   Тому під час аналізу рішення про ризиковість особливе значення має порівняння двох дат: дати господарської операції та дати, з якої відповідний контрагент був включений ДПС до переліку ризикових платників.

Матеріали БЕБ або кримінальне провадження також не є автоматичним доказом

   У справі № 440/10955/24 ДПС також посилалася на інформацію Бюро економічної безпеки та матеріали, пов’язані з кримінальними провадженнями.

   Верховний Суд не заперечив можливості врахування такої інформації.

   Однак сам факт існування кримінального провадження або інформації правоохоронного органу ще не доводить відповідність конкретного платника критеріям ризиковості.

   Потрібні встановлені обставини, які пов’язують такого платника з протиправною діяльністю або свідчать про проблемність конкретної господарської операції.

Якщо ДПС посилається на недостатність складських приміщень

   Окремої уваги заслуговують ситуації, коли причиною ризиковості називається накопичення значних залишків товару або недостатність місць його зберігання.

   Практика Верховного Суду свідчить, що абстрактного твердження «недостатньо складських приміщень» також недостатньо.

   ДПС повинна співвіднести конкретний товар, його кількість, період накопичення, фактичні складські потужності платника та пояснити, чому надані документи не підтверджують можливості його зберігання.

   Тому для платника важливими доказами можуть бути договори оренди складів, документи на власні приміщення, площа та характеристики складів, договори відповідального зберігання, складські документи, інформація про техніку та працівників.

Яке рішення ДПС потрібно оскаржувати

   Практично важливий процесуальний висновок Верховний Суд сформував у справі № 320/57228/24.

   Якщо після первинного рішення про ризиковість платник подав пояснення та документи, а комісія за результатами їх розгляду прийняла нове рішення про відповідність критеріям ризиковості, саме останнє рішення визначає актуальний статус платника.

   Попереднє рішення після прийняття нового вже не забезпечує самостійної правової підстави перебування платника у переліку ризикових.

   Отже, перед зверненням до суду необхідно точно визначити останнє чинне рішення комісії ДПС.

   Оскарження вже нечинного попереднього рішення саме по собі не забезпечить ефективного відновлення прав платника.

Що просити суд: не лише скасувати рішення

   Ще один важливий висновок справи № 320/57228/24 стосується способу судового захисту.

   Верховний Суд підтвердив правомірність вимоги не лише про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність критеріям ризиковості, а й про зобов’язання контролюючого органу виключити платника з переліку ризикових.

   Це не вважається незаконним втручанням суду у дискреційні повноваження ДПС. Після скасування рішення про ризиковість у контролюючого органу фактично не залишається альтернативного правомірного варіанта поведінки щодо цього рішення.

   Такий спосіб захисту також відповідає і самому Порядку № 1165, який передбачає виключення платника з переліку ризикових після надходження до контролюючого органу судового рішення, що набрало законної сили.

Хто повинен доводити правомірність рішення ДПС

   Під час судового оскарження важливе значення має Кодекс адміністративного судочинства України.

   Частина друга статті 77 КАС України встановлює спеціальне правило для спорів щодо рішень суб’єкта владних повноважень: обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

   Тобто саме ДПС повинна обґрунтувати, чому вона прийняла рішення про ризиковість, і надати суду документи та матеріали, які підтверджують її висновки.

   При цьому відповідно до частини другої статті 2 КАС України суд перевіряє, зокрема, чи було рішення прийнято на законній підставі, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Що перевірити платнику перед оскарженням ризиковості

   З урахуванням практики Верховного Суду 2026 року під час підготовки пояснень до ДПС або адміністративного позову доцільно перевірити:

• яке саме рішення про ризиковість є останнім і чинним;
• який критерій та які коди податкової інформації зазначені ДПС;
• чи визначена конкретна ризикова господарська операція;
• чи зазначені контрагент, товар або послуга та період операції;
• чи пояснила ДПС, у чому саме полягає ризик порушення податкового законодавства;
• чи існує фактичний зв’язок між податковою інформацією і конкретною операцією платника;
• чи відбулася операція до або після включення контрагента до переліку ризикових;
• чи не використано для обґрунтування операції, старші за 180 днів;
• які документи платник уже подавав комісії та чи отримали вони реальну оцінку;
• чи містить протокол засідання комісії додаткову інформацію, якої немає у самому рішенні;
• чи підтверджені твердження про недостатність складів конкретними розрахунками;
• чи не намагається ДПС фактично провести оцінку реальності всієї господарської діяльності поза межами податкової перевірки.

Практика Верховного Суду у 2026 році: основний висновок

   Проаналізовані постанови Верховного Суду демонструють послідовний підхід.

   Ризиковість повинна бути доведена щодо конкретної господарської операції конкретного платника.

   Посилання на інформаційні бази ДПС, код податкової інформації, ризиковість контрагента, матеріали правоохоронного органу, кримінальне провадження або загальні сумніви щодо діяльності підприємства не можуть автоматично замінити належне мотивування рішення.

   Окремо важливо, що Верховний Суд не дозволяє перетворювати процедуру моніторингу на приховану податкову перевірку. Якщо ДПС фактично ставить питання про реальність господарських операцій, технологію виробництва, економічну доцільність або правильність формування податкового кредиту, для цього існують відповідні форми податкового контролю.

   Станом на 8 вересня 2026 року в дослідженій практиці не виявлено протилежних постанов Верховного Суду, які б формували інший підхід у цій категорії спорів. Водночас кількість касаційних постанов поки що залишається обмеженою, тому подальшу практику доцільно відстежувати.

Оскарження рішення про ризиковість платника ПДВ

   У спорах про ризиковість результат значною мірою залежить від правильного визначення предмета позову, аналізу матеріалів комісії ДПС, хронології операцій та контрагентів, а також документів, які платник уже подавав податковому органу.

   Фахівці Компанії «Вікторія» здійснюють аналіз рішень податкових органів, підготовку документів для виключення платника з переліку ризикових та судове оскарження неправомірних рішень ДПС.

   Податкові спори та оскарження рішень ДПС →

Самого факту отримання ДПС інформації про доходи українця від іноземної платформи недостатньо для автоматичного донарахування податків. Верховний Суд у 2026 році сформував важливі орієнтири для податкових спорів щодо доходів від OnlyFans та інших цифрових платформ.

У 2025–2026 роках в українських судах почала формуватися окрема категорія податкових спорів щодо доходів, отриманих фізичними особами від британської компанії Fenix International Ltd, яка управляє платформою OnlyFans.

Підставою для перевірок стала податкова інформація, отримана Україною від компетентного органу Сполученого Королівства щодо доходів українських резидентів.

Однак судова практика 2026 року показала важливий нюанс: наявність такої інформації ще не означає, що визначена ДПС сума податкових зобов’язань автоматично є правильною.

Що змінив Верховний Суд

Однією з ключових стала постанова Верховного Суду від 17 червня 2026 року у справі № 240/22077/25.

Суд визнав, що інформація, отримана ДПС у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є законним джерелом інформації та може використовуватися для податкового контролю.

Водночас Верховний Суд фактично розмежував дві речі: отримати інформацію про можливий іноземний дохід і належним чином довести суму податкового зобов’язання.

Сама міжнародна податкова інформація не звільняє контролюючий орган від необхідності довести обставини, з якими закон пов’язує виникнення податкового обов’язку.

У цій справі рішення попередніх інстанцій були скасовані, а справу направили на новий розгляд.

Що саме має бути доведено

Із позиції Верховного Суду можна виділити щонайменше три ключові питання.

1. Яка саме сума передана платформою

Необхідно встановити, чи зазначена в міжнародній податковій інформації сума є:

• фактично отриманим платником доходом;
• загальним оборотом облікового запису;
• сумою до утримання комісії платформи;
• іншим узагальненим показником.

Це принципово впливає на визначення бази оподаткування.

2. Коли фактично отримано дохід

Для валютних доходів важлива не лише сума в доларах США або іншій валюті, а й дата отримання кожної виплати.

Податковий кодекс передбачає перерахунок валютного доходу у гривню за курсом НБУ, який діє на момент нарахування або отримання такого доходу. Тому використання одного курсу, наприклад станом на 31 грудня відповідного року, може призвести до іншого результату, ніж перерахунок кожної фактичної виплати.

3. Чи можна достовірно ідентифікувати платника

Верховний Суд також звернув увагу на необхідність встановлення зв’язку між інформацією платформи та конкретною фізичною особою.

При цьому сама відсутність РНОКПП або реквізитів банківського рахунку ще не робить інформацію непридатною.

Оцінюватися можуть сукупно: ім’я та прізвище, дата народження, електронна пошта, username, внутрішні ідентифікатори акаунта, а також порядок ідентифікації та верифікації користувачів самої платформи.

Але це не означає, що всі донарахування можна скасувати

Вже 6 серпня 2026 року Верховний Суд розглянув іншу справу № 600/2950/25-а.

За її матеріалами йшлося про інформацію щодо отримання у 2022 році від Fenix International Ltd 154 525 доларів США. У цій справі суди дослідили процедуру верифікації користувача платформи та інші докази, а сама платниця не надала доказів, які б спростовували отримання зазначеного доходу.

У результаті касаційна скарга була залишена без задоволення.

Таким чином, між двома рішеннями Верховного Суду немає обов’язково суперечності. Навпаки, вони демонструють один важливий практичний принцип:

Результат податкового спору значною мірою залежить від доказової бази конкретної справи та активності самого платника.

Просто заперечувати інформацію ДПС недостатньо

Якщо платник отримав запит ДПС або вже оскаржує результати перевірки, стратегія «я не погоджуюся з інформацією податкової» сама по собі є слабкою.

Необхідно працювати з доказами. Зокрема, практичне значення можуть мати:

• банківські виписки щодо фактичних надходжень;
• інформація платіжних систем;
• звіти платформи про виплати;
• інформація про утриману платформою комісію;
• дати окремих виплат;
• власний розрахунок гривневого еквівалента надходжень;
• документи щодо ідентифікації акаунта;
• документи, які спростовують або уточнюють дані, отримані ДПС.

Не менш важливо перевіряти процедуру призначення та проведення самої податкової перевірки, зокрема правильність направлення запиту, наказу про перевірку та інших документів.

Як оподатковуються іноземні доходи

Загальне правило Податкового кодексу залишається незмінним: якщо джерело виплати оподатковуваного доходу є іноземним, такий дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу отримувача та підлягає декларуванню.

Тому нова практика Верховного Суду не означає звільнення доходів з OnlyFans чи інших іноземних платформ від оподаткування.

Її значення в іншому. ДПС повинна не лише послатися на отриману з-за кордону інформацію, а належно обґрунтувати: хто саме отримав дохід, яку суму фактично отримано, коли її отримано та як розраховано відповідне податкове зобов’язання.

Висновок

Судова практика щодо OnlyFans у 2026 році переходить на новий етап.

Питання вже полягає не стільки в тому, чи має право ДПС використовувати інформацію, отриману від іноземних податкових органів. Верховний Суд фактично підтвердив таку можливість.

Основний податковий спір зміщується в площину достатності та якості доказів.

Тому особам, які отримували доходи через OnlyFans або інші іноземні цифрові платформи, варто не ігнорувати запити контролюючого органу та максимально зберігати документи щодо фактичних виплат, комісій і руху коштів.

А якщо перевірка вже проведена, розрахунок ДПС доцільно аналізувати окремо за кожним елементом: сума доходу, дата його отримання, валютний курс, ідентифікація платника та дотримання процедури перевірки.

---

Команда АО «Західна Правова Група» супроводжує податкові спори, пов’язані як із донарахуваннями за результатами перевірок, так і з процедурними порушеннями з боку контролюючих органів. У подібних категоріях справ належна оцінка способу вручення документів, строків оскарження, порядку призначення перевірки та дотримання вимог Податкового кодексу України часто має вирішальне значення для захисту прав платника.

Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

• досвідчені адвокати податкової практики та податкові консультанти;
• напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
• наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
• налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для замовника комунікації;
• справедлива та розумна вартість послуг.

Заповніть форму зворотного зв’язку, і ми надамо Вам первинну консультацію.

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77, електронна пошта: office@vg.ua

Група Компаній Вікторія

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.

🌐 victorija.ua

14 липня 2026 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №300/6163/24, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції на користь фізичної особи-підприємця. Цю справу супроводжували адвокати АО “Західна Правозахисна Група”.

Спір виник через те, що податковий орган анулював реєстрацію підприємця як платника єдиного податку, пославшись на наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів. При цьому жодної документальної перевірки проведено не було.

У чому полягала проблема

Контролюючий орган виключив ФОП із Реєстру платників єдиного податку, обґрунтовуючи свої дії лише інформацією з інформаційної системи про наявність податкового боргу.

Водночас підприємець зазначав, що:

• не отримував належного рішення про анулювання реєстрації;
• документальна перевірка не проводилась;
• після нібито анулювання продовжував подавати декларації та сплачувати податки, які податковий орган приймав.

Позиція суду

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що:

• реєстрація платника єдиного податку є безстроковою;
• її анулювання можливе лише у випадках, визначених Податковим кодексом України;
• якщо підставою є порушення платником вимог спрощеної системи, контролюючий орган повинен провести документальну перевірку;
• рішення про анулювання має прийматися саме на підставі акта такої перевірки.

Сам факт наявності інформації в інтегрованій картці платника або інших інформаційних базах не дає податковому органу права виключати підприємця з Реєстру платників єдиного податку.

Що ще звернув увагу суд

Суд також зазначив, що:

• податковий орган не підтвердив, з яких саме документів встановлено суму податкового боргу;
• у самому листі про анулювання відсутнє посилання на акт перевірки;
• матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки.

Саме порушення встановленої законом процедури стало достатньою підставою для визнання дій податкового органу протиправними.

Чому це рішення важливе

Постанова ще раз підтверджує сформовану судову практику Верховного Суду: виключення платника з Реєстру єдиного податку не може здійснюватися автоматично лише на підставі інформації про податковий борг.

Контролюючий орган зобов’язаний:

• провести документальну перевірку;
• оформити її результати актом;
• лише після цього приймати рішення про анулювання реєстрації.

Якщо ці вимоги не виконані, таке рішення має високі шанси бути скасованим у судовому порядку.

Висновок

Для платників єдиного податку ця постанова є ще одним підтвердженням того, що навіть за наявності податкового боргу податковий орган повинен діяти виключно у спосіб, передбачений законом. Недотримання процедури є самостійною підставою для скасування рішення про анулювання реєстрації та поновлення статусу платника єдиного податку.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Зв’язок та форми комунікацій

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу податкової справи.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія