Державна податкова служба України надала доволі цікаву Індивідуальну податкову консультацію від 03.09.2026 № 5260/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, присвячену практичному застосуванню так званого мораторію на безпідставні перевірки бізнесу.

  Цінність цієї консультації полягає в тому, що ДПС відповіла не лише щодо планових перевірок, а й безпосередньо щодо можливості проведення документальної позапланової перевірки ФОП, який не здійснює операцій з підакцизними товарами та має лише незначний ступінь податкового ризику.

  Реквізити: ІПК ДПС України від 03.09.2026 № 5260/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Звідки взявся «мораторій»

  Указом Президента України від 21.07.2025 № 538/2025 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 липня 2025 року «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні».

  Саме рішення РНБО передбачає встановлення обмеження на проведення перевірок щодо:

• суб’єктів господарювання зі статусом авторизованого економічного оператора;
• суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

  Водночас передбачено виняток для суб’єктів, діяльність яких пов’язана з обігом підакцизних товарів. Державним органам також доручено застосовувати ризик-орієнтований підхід і концентрувати контроль передусім на сферах із високим рівнем ризику порушень.

  Офіційний текст рішення РНБО та Указу Президента: Указ Президента України № 538/2025.

  Тому поняття «мораторію» у цьому випадку є дещо умовним. Йдеться не про повну заборону всіх податкових перевірок бізнесу, а про обмеження перевірок для певної категорії низькоризикових платників.

Чи стосується це ФОП

  Так.

  ДПС у новій ІПК підтвердила, що відповідні обмеження поширюються не лише на юридичних осіб.

  Податківці виходять із того, що обмеження встановлено щодо суб’єктів господарювання, а отже, вони можуть охоплювати і фізичних осіб — підприємців.

Планові перевірки: позиція ДПС доволі чітка

  Щодо документальних планових перевірок ДПС сформулювала достатньо однозначне правило:

юридичні та фізичні особи, які мають виключно критерії ризику незначного ступеня, для проведення планових перевірок не відбираються.

  Тобто сам по собі факт наявності певного податкового ризику ще не означає автоматичного включення ФОП до плану-графіка.

  Ключове значення має саме ступінь такого ризику.

  Порядок формування плану-графіка документальних планових перевірок затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524. Офіційний текст документа: Порядок № 524.

  Але значно цікавішою є друга частина консультації.

А що з позаплановою перевіркою

  Документальні позапланові перевірки до плану-графіка не включаються. Для їх проведення повинна існувати передбачена Податковим кодексом України правова підстава.

  Тому й виникає принципове практичне питання:

  якщо формальна підстава для позапланової перевірки існує, але ФОП належить до низькоризикових платників, чи може податкова все одно призначити перевірку?

  І саме тут ДПС сформулювала найбільш цікавий висновок нової консультації.

При організації проведення позапланових перевірок враховується, що відповідно до рішення РНБО перевіркам не підлягають платники податків, у діяльності яких спостерігаються лише ризики незначного ступеня.

  Саме це, на наш погляд, є ключовим практичним висновком ІПК № 5260.

  Тобто встановлене рішенням РНБО обмеження ДПС фактично враховує не тільки при планових, але й при організації позапланових документальних перевірок.

Але є важливе юридичне «але»

  Водночас називати це абсолютною законодавчою забороною на проведення перевірки було б неправильно.

  У цій же консультації ДПС наголошує, що порядок призначення та проведення податкових перевірок визначається Податковим кодексом України, а рішення РНБО саме по собі не змінює встановлених Кодексом підстав та процедур проведення перевірок.

  Чинний текст Податкового кодексу України доступний на офіційному сайті Верховної Ради України: Податковий кодекс України.

  Тому фактично маємо дві паралельні конструкції:

  1. Податковий кодекс продовжує визначати законні підстави та процедуру проведення позапланових перевірок.

  2. На рівні організації контрольно-перевірочної роботи ДПС повинна застосовувати ризик-орієнтований підхід та враховувати обмеження щодо платників, у яких наявні лише ризики незначного ступеня.

  Тому термін «мораторій» у цьому випадку доцільно сприймати насамперед як обмеження контрольно-перевірочної практики, а не як зупинення дії норм Податкового кодексу України про перевірки.

Кого ДПС планує перевіряти насамперед

  Нова ІПК містить ще одну важливу деталь.

  ДПС повідомляє, що фокус контрольно-перевірочної роботи спрямовується передусім на платників із ризиками високого ступеня.

  За викладеним у консультації підходом наявність декількох критеріїв високого ризику може бути підставою для організації документальних або фактичних перевірок.

  При цьому ДПС допускає реагування і на окремий суттєвий критерій високого ризику, якщо його характер та фіскальна значущість виправдовують проведення відповідного контрольного заходу.

  Загальна логіка нового ризик-орієнтованого підходу виглядає так:

незначний ризик → комунікація та профілактика;

високий або суттєвий ризик → можливість застосування контрольно-перевірочних заходів.

Спочатку запит — потім жорсткіші заходи

  ДПС також описує проактивні та реактивні способи роботи з податковими ризиками.

  Якщо контролюючий орган отримує інформацію, яка може свідчити про порушення, одним із перших інструментів може бути направлення платнику письмового запиту.

  У такому випадку ФОП отримує можливість:

• надати пояснення;
• підтвердити свою позицію документами;
• самостійно виправити виявлену помилку та повідомити про це контролюючий орган.

  І лише за наявності суттєвого неврегульованого ризику можуть застосовуватися більш жорсткі заходи податкового контролю.

Ще один важливий нюанс для ФОП

  ІПК містить положення, яке підприємцям варто враховувати окремо.

  ДПС зазначає, що суб’єктом перевірки є платник податків — фізична особа, а тому така особа розглядається комплексно, з урахуванням отриманих нею доходів, у тому числі доходів від підприємницької діяльності.

  Інакше кажучи, статус ФОП не створює окремої від фізичної особи «податкової особистості».

  Під час податкового контролю ДПС потенційно аналізує платника як фізичну особу в цілому — як щодо підприємницьких, так і щодо інших доходів.

Підакцизний бізнес — виняток

  Окремо необхідно пам’ятати про суб’єктів, діяльність яких пов’язана з обігом підакцизних товарів.

  Для такого бізнесу рішення РНБО передбачає виняток із обмеження перевірок низькоризикових суб’єктів.

  Тому суб’єкти, які здійснюють діяльність у підакцизному сегменті, не можуть автоматично розраховувати на аналогічний рівень захисту лише з тієї підстави, що їх діяльність віднесена до незначного ступеня ризику.

Що робити ФОП, якщо отримано наказ на позапланову перевірку

  На нашу думку, після появи ІПК № 5260 при отриманні наказу на перевірку варто насамперед з’ясувати щонайменше три обставини:

1. Яку саме правову підставу проведення позапланової перевірки зазначила ДПС.
2. Які податкові ризики фактично встановлено щодо платника та до якого ступеня вони належать.
3. Чи пов’язана діяльність ФОП з обігом підакцизних товарів.

  Якщо підприємець має виключно ризики незначного ступеня, наведена ІПК створює додатковий вагомий аргумент проти призначення такого платника до перевірки.

  Особливо важливо, що це вже не лише загальна декларація про «мораторій», а письмово сформульований підхід самої ДПС щодо практичної організації позапланових перевірок.

  Водночас необхідно враховувати індивідуальний характер податкової консультації. Тому ІПК № 5260 не створює персонального правового захисту для всіх інших платників, однак є важливим джерелом для розуміння офіційного підходу ДПС до застосування рішення РНБО.

Висновок

  Нова ІПК ДПС фактично дає відповідь на одне з питань, яке після оголошення «мораторію на перевірки» залишалося невизначеним.

  ФОП охоплюються встановленими обмеженнями.

  Якщо у діяльності підприємця наявні виключно ризики незначного ступеня і його діяльність не пов’язана з обігом підакцизних товарів:

• його не повинні відбирати до документальної планової перевірки;
• при організації документальної позапланової перевірки ДПС також повинна враховувати, що такий платник не підлягає перевірці відповідно до підходу, викладеного самою ДПС в ІПК.

  Разом із тим це не скасовує встановлених Податковим кодексом України підстав та процедур проведення перевірок і не створює абсолютного законодавчого імунітету.

  Саме тому для платника ключовим стає не просто факт існування «мораторію», а ступінь податкового ризику, встановлений щодо такого платника.

Джерело: Індивідуальна податкова консультація ДПС України від 03.09.2026 № 5260/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Нагадуємо: старий «карантинно-воєнний» мораторій на перевірки вже не діє

  Важливо не плутати запроваджений у 2025 році ризик-орієнтований підхід до перевірок із тим широким мораторієм на податкові перевірки, який діяв спочатку у зв’язку з карантином COVID-19, а згодом — в умовах воєнного стану.

  Карантин, запроваджений у зв’язку з COVID-19, було скасовано з 24:00 30 червня 2023 року. Відповідне рішення прийнято постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

  Надалі законодавець почав поетапно відновлювати податкові перевірки. З 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30.06.2023 № 3219-IX, яким було суттєво змінено режим проведення перевірок у період воєнного стану.

  А з 1 грудня 2023 року Законом України від 09.11.2023 № 3453-IX було передбачено відновлення проведення документальних перевірок. ДПС прямо характеризувала ці зміни як скасування мораторію на проведення податкових перевірок.

  При цьому законодавство й надалі передбачає окремі спеціальні обмеження щодо проведення перевірок, зокрема для платників та об’єктів, пов’язаних із територіями тимчасової окупації, активних або можливих бойових дій.

  Отже, станом на сьогодні загального мораторію, який би через сам факт дії воєнного стану забороняв податкові перевірки ФОП та інших платників, немає.

  Саме тому рішення РНБО про обмеження безпідставних перевірок низькоризикового бізнесу та нова ІПК ДПС № 5260 мають особливе практичне значення: це окремий механізм обмеження контрольно-перевірочної роботи, а не продовження старого карантинного чи воєнного мораторію.

 Звертаємо увагу: індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер. Водночас наведені в ній висновки щодо механізму застосування податкової різниці ґрунтуються безпосередньо на положеннях Податкового кодексу України.

Компанія «Вікторія» 

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу:  Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
 victorija.ua

Останніми днями знову ширяться чутки про те, що в Україні нібито планують запровадити ПДВ для всіх платників єдиного податку. Давайте розберемось без паніки.

Яка ситуація зараз

Об’єктивно – офіційної інформації немає. Жодних нормативних документів чи навіть проєктів змін, що передбачають обов’язковий ПДВ для усіх спрощенців, не оприлюднено.

У Законі про державний бюджет на 2026 рік – теж тиша. У Верховній Раді відсутні проєкти змін до Податкового кодексу на цю тему.

Чому чутки з’явилися

Час від часу, коли медіапростір вибухає корупційними скандалами, з’являється хвиля «зливів» про можливі зміни до спрощеної системи. Це повторюється роками.
Збіг чи ні, але зараз ми бачимо ту саму інформаційну модель.

Окремо зазначимо: головний податківець чинної влади Данило Гетманцев не робив жодних заяв і не коментував тему. На нашу думку, це черговий доказ того, що йдеться лише про інформаційний шум.

Коли теоретично такі зміни можуть з’явитися

Навіть за найоптимістичнішої для держави логіки – не раніше ніж через рік.
Приклади вже були. Наприклад, під час обговорення акцизів на солодкі газовані напої – говорили багато, але реформа так і не стартувала.

Чи можуть протягнути щось «раптом» до 01.01.2026?

Теоретично так, але лише для вузької/невеликої групи бізнесів на єдиному податку. Аналогічно до історії з поступовим запуском ПРРО: спочатку це стосувалося окремих категорій, а не всіх одразу.

Висновок

Зараз немає підстав для паніки.
Ситуація не змінилася. Жодних документів, проєктів чи офіційних заяв немає.

Будьте з нами і залишайтесь у професійному контексті. Ми відстежуємо всі зміни та публікуємо лише перевірену інформацію.

💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Призначення граф 31–33 та поріг звільнення (2 млн євро)

Графи 31–33 Звіту про контрольовану іноземну компанію (КІК) містять перелік операцій КІК з певними категоріями нерезидентів (зокрема, з нерезидентами в “низькоподаткових” юрисдикціях, пов’язаними особами-нерезидентами та нерезидентами з визначеними організаційно-правовими формами). Ці дані зазначаються з деталізацією по кожній операції (контрагент, країна, код платника тощо) і слугують податковій для контролю трансфертного ціноутворення (ТЦУ) та діяльності КІК.

Відповідно до підпункту 39^2.4 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо сукупний дохід КІК не перевищує 2 млн євро за звітний період, контролююча особа має право не включати прибуток цієї КІК до оподатковуваного доходу (так звана “пільга 2 млн євро”). Простіше кажучи, прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні, якщо виконано критерій доходу ≤ 2 млн євро. Однак навіть у таких випадках контролер все одно зобов’язаний подати Звіт про КІК і заповнити відповідні розділи для розкриття інформації. Дані граф 31–33, хоча й не впливають прямо на поточне оподаткування “звільненого” КІК, потрібні податковій для майбутнього аналізу. До прикладу, ДПС отримує додаткову інформацію про “дружні” КІК, про перетікання доходів на офшорні компанії (що зменшує податкові зобов’язання КБВ – фізичної особи резидента), використання інших схем перенесення чи зменшення податкового навантаження навіть з країни резидентства КІК

 Іншими словами, якщо прибуток КІК зараз не оподатковується, податковий орган все одно збирає інформацію про її операції для контролю в наступних періодах.

Обов’язковість заповнення граф 31–33 при звільненні КІК

Спочатку норми ПКУ щодо заповнення граф 31–33 за умов звільнення КІК від оподаткування трактувалися неоднозначно. У 2023 – на початку 2024 року податкові органи в роз’ясненнях фактично дозволяли не заповнювати графи 31–33, якщо застосовується пільга 2 млн євро (така позиція була оприлюднена в базі ЗІР, питання ID 40810, та підтверджена низкою індивідуальних податкових консультацій).

Проте у квітні 2024 року Державна податкова служба змінила підхід. У листі №3/2024 від 17.04.2024 р. (п. 2.6) податкова чітко зазначила, що ПКУ не містить жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті інформацію в графах 31–33. Цю позицію підтверджено також низкою ІПК у травні 2024 р. – податківці наголосили, що навіть якщо КІК звільнений від оподаткування, рядки 31–33 Звіту про КІК підлягають заповненню. Наведемо цитату з роз’яснення: «статтею 39^2 ПКУ не встановлено окремих правил або виключень для контролюючої особи щодо невідображення у Звіті інформації… отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту». Таким чином, станом на 2024–2025 рр. офіційна позиція ДПС однозначна: контролююча особа повинна заповнювати графи 31–33 Звіту про КІК навіть за наявності “пільгового” статусу КІК.

Відповідальність за неналежне відображення інформації

Невиконання вимоги щодо розкриття всіх необхідних відомостей у Звіті про КІК (наприклад, якщо контролер неповно відобразив операції у графах 31–33) загрожує суттєвими штрафами. Згідно з п.120.7 ПКУ, передбачено штраф 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік) — залежно від того, що більше, за кожен випадок не відображення або неправдивого відображення інформації, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий випадок. У 2025 році максимальний розмір цього штрафу оцінювався приблизно в 3,03 млн грн за кожне порушення. Отже, ціна питання дуже висока, навіть якщо йдеться лише про формальне порушення в заповненні звіту.

Варто зазначити, що наразі, в умовах дії воєнного стану, безпосереднє застосування штрафів призупинено. Відповідно до п. 72 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (зі змінами, внесеними Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за КІК-порушення, вчинені в період з 01.01.2022 р. до кінця місяця скасування воєнного стану, за умови, що контролююча особа виконає свої обов’язки протягом 6 місяців після завершення воєнного стану. Також на цей період контролер (та посадові особи) звільнений від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК. Але після закінчення війни мораторій сплине, і податкова матиме право накладати вищезазначені штрафи. Таким чином, тим, хто скористався пільгою і не заповнив графи 31–33, доведеться дооформити звіти протягом пільгового періоду, щоб уникнути багатомільйонних санкцій у майбутньому.

Судова практика та перспективи оскарження

На сьогодні прямої судової практики щодо штрафів за невідображення операцій у графах 31–33 Звіту КІК ще немає. Правила КІК запрацювали лише з 2022 року і наразі діє мораторій на штрафи, тож перші судові спори очікуються після завершення воєнного стану (коли ДПС почне штрафувати контролерів, які не виправили звіти). Втім, фахівці вже зараз прогнозують, як можна буде захищатися у таких спорах. Одним із ключових аргументів може стати презумпція правомірності дій платника податків у разі неоднозначності норм (пп. 4.1.4 ПКУ): сам закон містить принцип, що всі неясності трактуються на користь платника. У нашому випадку є очевидна неоднозначність трактування вимоги заповнення граф 31–33 – про це свідчить хоча б те, що позиція податкової змінилася (спершу дозволяли не заповнювати, згодом заборонили). Таким чином, контролер, який не наводив операції у графах 31–33, посилаючись на офіційні роз’яснення ДПС того часу, може в суді доводити відсутність своєї вини та правомірність своїх дій. Додатково зазначають, що відсутні будь-які збитки для бюджету (оскільки прибуток КІК і так не оподатковувався), а накладення величезного штрафу за суто технічне порушення виглядало б непропорційним (принцип співмірності покарання). Отже, у майбутніх спорах суд може взяти до уваги ці обставини та стати на бік платника, якщо той діяв відповідно до тодішніх роз’яснень і не завдав шкоди державі.

Короткі відповіді на ключові питання

• Чи потрібно відображати операції в графах 31–33, якщо дохід КІК не перевищує 2 млн євро? – Так. Навіть «звільнений» від оподаткування КІК зобов’язаний заповнити ці графи Звіту. Податкові органи наголошують, що ПКУ не передбачає виключень, отже інформація про такі операції підлягає відображенню.

• Чи були роз’яснення щодо незаповнення граф 31–33 раніше? – Так, але позиція змінилась. Раніше податкова в індивідуальних консультаціях дозволяла не наводити ці дані при виконанні умови пільги. Однак з квітня 2024 р. ДПС чітко заявила про обов’язковість заповнення граф 31–33 навіть для КІК з доходом ≤ 2 млн євро.

• Чи є законодавчі підстави не заповнювати ці графи? – Ні. Вимога розкривати інформацію у графах 31–33 встановлена нормами ПКУ, без будь-яких винятків для випадків пільгового оподаткування. Іншими словами, це прямий обов’язок, визначений законом, а не просто рекомендація.

 

1.Для яких фіскальних цілей в Звіті КІК графи 31-33
– якщо пільга 2 млн. євро не застосовується – графи 31–33 Звіту, згідно з ПКУ, призначені для оподаткування доходів контролюючої особи за принципом “витягнутої руки” (очевидна пряма потреба);
– якщо пільга 2 млн. євро застосовується – Інформація про операції КІК потрібна податковій для контролю діяльності КІК в майбутніх періодах, аналізу ТЦУ-ризиків тощо, навіть якщо зараз ці операції не впливають на оподаткування (очевидно, потреба не явна).

2. Розмір відповідальності за неповне відображення інформації у Звіті КІК
– 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік), залежно що більше, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий факт. Максимальний розмір цього штрафу в 2025 році сягає ~3,03 млн грн за кожне порушення.

3. Воєнний мораторій на відповідальність
– відповідно до п.72 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (зміни внесені Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за порушення, вчинені з 01.01.2022 до кінця місяця, у якому буде скасовано воєнний стан, за умови що контролююча особа виконає свої обов’язки, передбачені ст.39^2 ПКУ, протягом 6 місяців після припинення. Також на цей період контролер та його посадові особи звільнені від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК

4. Хронологія зміни позиції ДПС щодо обов’язку заповнення граф 31-33
– до квітня 2024 ДПС повідомляла про необов’язковість заповнення граф, якщо застосовується пільга 2 млн. євро («ЗІР» (питання ID 40810), ІПК №806/ІПК/99-00-21-02-03-06 від 03.04.2023; №112/ІПК/99-00-24-03-03 від 08.01.2024; №772/ІПК/11-28-23-09 від 16.02.2024; №731/ІПК/99-00-21-02-03 від 14.02.2024; №1715/ІПК/99-00-24-03-03 від 01.04.2024);
– з квітня 2024 ДПС оприлюднено лист №3/2024 від 17.04.2024, де у п. 2.6 податківці заявили, що ПКУ не передбачає жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті про КІК інформацію в графах 31-33.

5. Судова практика
– прямої судової практики саме щодо штрафів за графи 31–33 Звіту КІК поки що немає, адже: (a) правила КІК є новелою (діють з 2022 р.), (b) на період воєнного стану діє мораторій на застосування штрафів. Очікується, що перші такі спори можуть з’явитися після завершення війни, коли ДПС почне штрафувати тих контролерів, хто не виправить звіти протягом пільгових 6 місяців.

6. Обґрунтування позиції в суді щодо відсутності обов’язку заповнення гр. 31-33
– презумпція правомірності рішення платника податків. ПКУ містить фундаментальний принцип, згідно з яким у разі, якщо норма закону припускає неоднозначне трактування прав та обов’язків платників або контролюючих органів, рішення приймається на користь платника податків (пп.4.1.4 ПКУ)
У нашому випадку очевидна неоднозначність у трактуванні вимоги заповнення граф 31–33 за умов звільнення: сама ДПС протягом 2023 – початку 2024 р. трактувала норми ПКУ в один спосіб (дозволяла не заповнювати), а у квітні 2024 р. – інакше. Це класичний приклад нормативної невизначеності.
– дотримання ІПК. Навіть за відсутності прямої ІПК, платник може вказати, що його дії відповідали офіційній позиції податкової на той час, опублікованій у базі ЗІР та листах.
– відсутність складу правопорушення. Штраф за 120.7 ПКУ є фінансовою санкцією, що накладається без доведення “вини” в класичному розумінні, проте принцип вини в податкових правопорушеннях все ж враховується (ст.109 ПКУ). Вина платника полягає у невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків. Тут же контролер виконав свій обов’язок (подав звіт) і мав підстави вважати, що заповнив його правильно. Суспільно небезпечні наслідки відсутні – податок не занижено, держава не зазнала збитків.
– співмірність (пропорційність) санкції. Принцип верховенства права вимагає, щоб санкція була пропорційною порушенню. У нашому випадку потенційний штраф є вкрай великим (до кількох мільйонів гривень), тоді як порушення – суто формальне. В практиці ЄСПЛ надмірно суворі штрафи за незначні провини можуть розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу (непропорційне втручання в майнові права).
У даній ситуації відсутні недорахування бюджету, тому накладення максимального штрафу за чисто технічну прогалину суперечить цілям податкових санкцій (які за задумом повинні стимулювати сплату податків). Цей аргумент доповнює основні, підкреслюючи несправедливість покарання.
– з логіки Податкового кодексу інформація граф 31-33 в цілях оподаткування використовується лише у взаємозв’язку з пп. 39-2.3.2.4 ПКУ. Тобто, якщо би не було пільги, то прибуток КІК міг би бути перерахованим за правилами «витягнутої руки».

7. Воєнний стан і виконання обов’язків у відстрочений строк
– контролююча особа має законне право скористатися пільговим періодом і подати уточнюючий повний Звіт про КІК протягом 6 місяців після завершення воєнного стану без штрафів. Якщо платник це зробить – наприклад, доповнить раніше поданий звіт інформацією про операції – то згідно з п.72 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ штрафи взагалі не можуть бути накладені.

8. Як ДПС може виявити те, що КІК не відобразив інформацію в гр. 31-33
– джерела офіційної інформації, яка отримується автоматично податковим органом (CRS, FATCA, CbC тощо) не розкриває суті операції, в т.ч. контрагентів;
– можливості двостороннього обміну податковою інформацією. Україна є учасницею Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (OECD/Council of Europe), яка набула чинності для нас у 2009 році (ратифікована Законом №677-VI від 17.12.2008, протокол до неї – Законом №21-VII від 11.01.2013). Однак, така податкова інформація обмежується у загальному випадку лише фінансовою звітністю іноземної компанії, реєстраційною інформацією, а не розкриттям суті операцій.
– у разі цілеспрямованого запиту в порядку кримінальних проваджень. Це, своєю чергою, імовірно лише у випадку якщо контролююча особа ухилилась від сплати податків дотично до КІК і дуже малоймовірно, якщо особа застосовувала підставно пільгу щодо невключення доходів через недосягнення порогу 2 млн. євро.

 

 

Податковий кодекс України однозначно визначає, як рахувати дохід платника єдиного податку у разі посередницької діяльності за договорами комісії. Згідно з п. 292.4 ст. 292 ПКУ, «у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)». Тобто для платника єдиного податку-комісіонера доходом визнається лише сума комісійної винагороди, а не вся виручка, отримана від покупців за проданий товар комітента.

Приклад: якщо юрособа-«єдинник» отримала на свій рахунок 50 тис. грн від продажу товарів за договором комісії, а згідно з договором її комісійна винагорода становить лише 5 тис. грн, то оподатковуваним доходом буде включено 5 тис. грн, а не всю суму 50 тис. грн. Відповідно, саме ця сума винагороди враховується і при обчисленні граничного обсягу доходу для перебування на спрощеній системі, оскільки кваліфікуючий критерій (ліміт доходу) встановлений для доходу в розумінні ст.292 ПКУ.

Роз’яснення податкових органів

Податкова служба підтримує наведений підхід у своїх офіційних роз’ясненнях. Зокрема, в індивідуальній податковій консультації ДФС від 26.07.2019 №3515/6/99-99-12-02-03-15/ІПК податківці, посилаючись на п.292.4 ПКУ, підтвердили, що при виконанні послуг за договором комісії дохід платника єдиного податку формується тільки в сумі отриманої комісійної винагороди, а «транзитні» кошти (виручка, призначена для комітента) не включаються до доходу такого платника. Аналогічні висновки містяться й у загальнодоступних консультаціях ДПС. Так, у підкатегорії 107.01.03 бази «ЗІР» податкова роз’яснює, що кошти, які надходять єдиннику-посереднику та підлягають перерахуванню довірителю/комітенту, не враховуються у його оподатковуваному доході. Цю ж норму неодноразово наводили територіальні органи ДПС у своїх повідомленнях – наприклад, ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ПКУ при договорах комісії доходом є лише отримана агентська винагорода.

Варто додати, що позиція законодавця узгоджується і з правилами бухобліку: згідно з п. 6.2 П(С)БО 15 «Дохід» комісіонер не визнає доходом суму надходжень, отриманих на користь комітента/принципала за посередницькими договорами. Отже, ні з погляду податкового обліку єдиного податку, ні за бухгалтерськими стандартами «транзитна» виручка не є доходом посередника.

Судова практика щодо «транзитних» коштів

Історично питання оподаткування транзитних сум за договором комісії було предметом спорів. За часів дії Указу Президента №727/98 (спрощена система до 2011 р.) існувала неоднозначна судова практика: ВАСУ здебільшого вважав доходом лише суму комісійної винагороди, тоді як Верховний Суд України у 2010 р. дійшов протилежного висновку, наполягаючи, що «вся сума транзитних коштів суб’єкта малого підприємництва становить його виручку», а перевищення такого загального обороту позбавляє права на ЄП. Саме тому при запровадженні ПКУ законодавець вирішив прямо врегулювати це питання: норма, що нині міститься в п.292.4 ПКУ, була введена, щоб чітко визначити доходом посередника лише суму його винагороди (на відміну від підходу старого ВСУ). У початковій редакції ПКУ ця норма не називала договір комісії прямо (лише доручення, транспортне експедирування, агентські договори), що давало податківцям привід дискутувати. Лише з 2015 р. до п.292.4 було додано і договір комісії, усунувши будь-які сумніви. Відтоді фіскальна позиція змінилася на користь платників єдиного податку, що підтверджується як роз’ясненнями ДПС, так і актуальною судовою практикою.

Сучасна практика. Наразі адміністративні суди при розгляді спорів одностайно стають на бік платників єдиного податку-комісіонерів. Якщо податковий орган намагається донарахувати податок, трактуючи всю виручку як дохід, суди скасовують такі рішення. Для прикладу, П’ятий апеляційний адмінсуд у постанові від 02.12.2021 у справі №540/2683/21 зазначив, що за положеннями ст.292 ПКУ доходом ФОП-комісіонера є лише сума його винагороди (в тому кейсі ≈20 тис. грн), а не вся виручка (~466 тис. грн), отримана на рахунок – тому донарахування податків на всю суму визнано неправомірним. Другий апеляційний адмінсуд у постанові від 07.04.2021 (справа №520/3793/2020) прямо вказав, що при відсутності переходу права власності на товар до комісіонера кошти, які той отримує від покупців за товар комітента, не є доходом комісіонера від реалізації цього товару. Такий підхід в контексті граничного доходу підтримав і Верховний Суд: наведений висновок відповідає правовим позиціям ВС, викладеним у постановах від 17.07.2020 у справі №826/8493/18, від 21.01.2021 у справі № 820/3092/16, а також у постановах від 13.07.2023 у справі № 640/11847/20, від 18.10.2023 у справі № 160/11905/21, від 25.01.2024 у справі № 824/183/18-а та ін.

Ризики: Таким чином, за чинним законодавством і судовою практикою, лише комісійна винагорода включається до доходу єдинника. Податкові органи теоретично можуть ставити під сумнів реальність чи правильність оформлення договору комісії. Якщо договір комісії буде визнано удаваним (скажімо, за відсутності підтвердних документів), існує ризик, що всю суму обороту можуть розглядати як дохід від самостійної діяльності платника, з наслідками перевищення ліміту. Проте за наявності коректно оформлених документів (договір, акти виконання, звіти комісіонера тощо) платник має всі шанси відстояти свою позицію, і суди підтверджують правомірність невключення транзитних сум до доходу комісіонера.

Отже.

Платник єдиного податку III групи, що продає товари за договором комісії, при визначенні граничного обсягу доходу враховує лише суму власної комісійної винагороди (доходу від наданої послуги комісії). Вся виручка, отримана від покупців за товар, не включається до доходу платника ЄП-комісіонера, оскільки належить комітентові. Цей висновок ґрунтується на прямих нормах ПКУ та підтверджений роз’ясненнями ДПС і судовою практикою.

Якщо вам потрібен податковий супровід підприємницької діяльності, професійний податковий облік може бути наданий фахівцями Компанії Вікторія на договірних умовах.

Для отримання деталей або ж додаткових консультацій звертайтесь за формою швидкого звернення:

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

Група Компаній Вікторія