У податковій накладній замість контрагента ТОВ Паляниця зазначено Паляниця ТОВ. Чи є це помилкою? Чи втрачається право на податковий кредит?

Коротка відповідь (спойлер): Порушення порядку викладення найменування, а саме розміщення організаційно-правової форми після назви юридичної особи не є істотною помилкою, яка позбавляє права на податковий кредит в загальному випадку.

Однак, для уникнення зайвої уваги податкових органів ситуацію слід все ж фіналізувати наступним чином:

• врегулювати питання з контрагентом через РК щодо раніше отриманих ПН;
• досягнути згоди з контрагентом щодо коректного зазначення найменування у майбутніх ПН;
• отримати індивідуальну податкову консультацію щодо конкретного випадку у минулому або;
• скористатись ІПК контрагента, якщо таке питання вже розглядалось у ІПК, отриманій контрагентом.

 ОБҐРУНТУВАННЯ ВІДПОВІДІ

Назва та Найменування Юридичної Особи у Господарському / Цивільному  Обороті

Відповідно до ст. 90 Цивільного кодексу України (ЦК) юридична особа повинна мати найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Тобто повне найменування включає дві обов’язкові частини: організаційно-правову форму (ОПФ) та власне назву підприємства.

Юридична особа може мати й скорочене найменування (це не обов’язково). Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Отже, Кодекс не визначає послідовності у викладі найменування, а лише вказує на складові.

Крім того, найменування юридичної особи – це ширше поняття і включає в себе назву.

Іншими словами, назва не є тотожним найменуванню поняттям.

Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб…” № 755-IV (ст. 8) встановлено, що вимоги до написання найменування визначає спеціально уповноважений орган з питань реєстрації. Наразі таким органом є Міністерство юстиції України, яке затвердило детальні правила написання найменування.

Чинним є наказ Мін’юсту № 368/5 від 05.03.2012 (зі змінами), яким затверджено Вимоги щодо написання найменування юридичної особи. Ці вимоги є обов’язковими при державній реєстрації. Згідно з п. 3.1 Вимог, **назва юридичної особи береться в лапки та наводиться безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання. Іншими словами, найменування повинно будуватися за схемою: організаційно-правова форма + «назва». Приклад: правильним записом найменування є «ТОВ “Паляниця”», де “ТОВ” – організаційно-правова форма (приватне акціонерне товариство), а «Паляниця» – власна назва / назва.

Таким чином, офіційне оформлення найменування зі скороченням ОПФ після назви в установчих документах не відповідає вимогам наказу Мін’юсту.

Вимоги до Назви в Податковій Накладній

Форма податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015  № 1307 передбачає реквізит «Найменування…» продавця.

Разом з тим, ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, зокрема, вимогу зазначення повної або скороченої назви згідно статутних документах юридичної особи – продавця товарів/послуг. Іншими словами, назва підприємства в накладній має точно відповідати тій, що зафіксована в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) та статуті. І йдеться саме про назву, а не найменування.

Далі, якщо виходити з ст. 5 Податкового кодексу України, то термін назва та найменування використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Тобто – повертаємось до ст. 90 ЦКУ.

Це означало би, що Податковий кодекс вимагає саме зазначення у податковій накладній назви контрагента, – найменування без організаційно правової форми.

І вже далі Наказ №1307 розширює вимогу відносно реквізиту «Назва», наданого ст. 201 ПКУ і встановлює вимогу зазначення в податковій накладній саме «Найменування».

Отже, існує суперечність між вимогами ПКУ та Наказу № 1307. А відповідно п. 56.21 ст. 56 ПКУ платнику можна обирати поведінку, трактуючи норми податкового законодавства на свою користь.

В загальному ж розумінні та у практиці поточного застосування Наказу № 1307, організаційно-правова форма (наприклад, ТОВ, ТОВ) зазвичай є частиною найменування і має стояти там само, де й у статуті та ЄДР (вище ми дійшли висновку, що найменування юридичної особи у статуті має відповідати відомостям в ЄДР).

Приклад: Якщо в ЄДР компанія зареєстрована як «ТОВ “Паляниця”», то саме таку назву для уникнення питань з боку податкових органів слід наводити в податковій накладній. Вказання її як «Паляниця ТОВ» вважається відхиленням від статутного формулювання.

Роз’яснення ДПС та Індивідуальні Податкові Консультації

На жаль, ДПС на цей час прямо не висловлювалась відносно того, чи є порушення порядку викладу найменування у податковій накладній підставою для позбавлення податкового кредиту. Однак, є подібні кейси.

Так, Податкова служба України (ДПС)  у своїх офіційних роз’ясненнях неодноразово наголошувала на необхідності точної відповідності назв. Зокрема, в індивідуальній консультації Офісу великих платників податків (лист ДФС від 20.06.2019 №2822/ІПК/28-10-27-01-11) зроблено однозначний висновок: якщо у податковій накладній назва покупця не відповідає формулюванню в його статутних документах, така накладна вважається складеною з порушенням норм ПКУ. Податківці стверджують, що це перешкоджає ідентифікації здійсненої операції (сторін угоди) і тому суми ПДВ за такою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту. Аналогічну позицію висловлено й для помилки в назві продавця: невідповідність назви статутній також трактують як порушення, що позбавляє права на кредит до виправлення.

Втім, податківці розрізняють суттєві та несуттєві помилки. В пізніших консультаціях ДПС зазначалося, що незначна помилка у назві платника ПДВ, за правильного ІПН, не заважає ідентифікувати сторони – таку накладну можна не виправляти. Наприклад, орфографічна описка (як-от пропущена літера в слові “підприємство”) не є критичною – вона не заважає ідентифікувати операцію, її сторони, суму та зміст. ДПС прямо вказує, що така орфографічна помилка «не може бути єдиною підставою» для визнання накладної неправильною і відмови в податковому кредиті. Тому в ситуації, коли організаційно-правова форма стоїть після назви, а не перед нею (як у прикладі з «Паляниця ТОВ»), податкові органи формально зафіксують невідповідність статутній назві, але якщо більше жодних розбіжностей немає, це не повинно автоматично позбавляти права на кредит.

Узагальнена позиція ДПС на поточний момент така: зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для податкового кредиту, якщо помилки в реквізитах не заважають однозначно встановити учасників операції, її предмет і суму. В офіційному повідомленні ДПС у ЗІР зазначено, що право на кредит за накладною, складеною з порушенням (з неправильною назвою тощо), виникає лише після виправлення помилки шляхом складання розрахунку коригування. Однак одночасно податкова підтвердила: якщо накладна зареєстрована і помилка не заважає ідентифікувати зміст операції, період, сторони та суму податку, покупець має право включити суму ПДВ до кредиту. Тобто вирішальним є критерій ідентифікації. В разі помилки, податківці радять постачальнику виправити її через “нульовий” розрахунок коригування (в якому правильна назва прописується замість помилкової).

Думка Експертів

Бухгалтерські експерти загалом підтримують підхід, що невелика невідповідність у назві не повинна призводити до втрати податкового кредиту, адже помилка не впливає на реальність операції. Важливим ідентифікатором є індивідуальний податковий номер (ІПН) контрагента – якщо його вказано правильно, то контрагент однозначно визначений. Так, видання «Податки & бухоблік» зазначало, що виправляти описку в назві не потрібно, коли покупця можна визначити й за ІПН. Експерти посилаються на п.201.10 ПКУ: зареєстрована податкова накладна є достатньою підставою для податкового кредиту, якщо помилки не спотворюють ключових даних операції.

Судова Практика щодо Невідповідності Назви

Судові рішення в спорах із податковими органами, як правило, стають на бік платників податків, якщо неточності у реквізитах не заважають встановити сторони та обставини операції. Верховний Суд у багатьох постановах підтвердив: формальні помилки в накладній самі по собі не є підставою для позбавлення права на податковий кредит, якщо реальність господарської операції не ставиться під сумнів і дані накладної дозволяють ідентифікувати її учасників. Наприклад, у справі №816/2034/15 (постанова КАС ВС від 10.11.2020) Суд зазначив, що спірні накладні містили всі реквізити, які дають змогу повністю ідентифікувати сторони правовідносин та господарські операції, і податковий орган не заперечував реальність цих операцій. Відповідно, претензії щодо оформлення документів були визнані безпідставними. Іншими словами, якщо компанія-продавець фактично існує і є платником ПДВ, операція здійснена, а помилка – лише в порядку слів назви, то суди розцінюють це як несуттєву ваду, що не може звести нанівець право покупця на податковий кредит.

Показово, що навіть сама податкова служба, коментуючи судову практику, погоджується: зареєстрована податкова накладна не буде підставою для кредиту тільки якщо контролери доведуть фіктивність операції або неможливість ідентифікувати її основні параметри. А невелика плутанина з найменуванням контрагента аж ніяк не є доказом фіктивності. Тому судова практика формує підхід, близький до доктрини «пріоритету суті над формою»: поки за накладною стоїть реальна поставка між конкретними платниками ПДВ, податковий кредит не може бути скасований лише через неточність у назві компанії.

Висновки

Вказування організаційно-правової форми після назви замість перед нею (як у випадку “Паляниця ТОВ” замість “ТОВ “Паляниця””) формально є помилкою заповнення реквізиту «Назва підприємства». Проте така помилка, як правило, не є фатальною. За умови, що всі інші обов’язкові реквізити в порядку (правильні ІПН, адреси, суми, номенклатура тощо) і з накладної однозначно зрозуміло, хто продавець і покупець, податковий кредит зберігається. Податкові органи рекомендують виправити неточність через розрахунок коригування, але сама по собі вона не робить накладну недійсною. Відповідно до податкового законодавства і роз’яснень ДПС, такий недолік не позбавляє права на податковий кредит, якщо не заважає ідентифікувати сторони та сутність операції.

Переставлена місцями абревіатура (ТОВ/ТОВ) – технічна помилка, а не підстава для невизнання податкової накладної. Офіційні консультації ДПС та судова практика підтверджують: податковий кредит не втрачається через невідповідність назви в накладній даним ЄДР, якщо це не спотворює інформації про учасників та умови постачання. Таким чином, переставлення скорочення організаційно-правової форми не впливає на правомірність податкового кредиту, якщо інші реквізити дозволяють однозначно ідентифікувати сторони операції

Посилання:
Правові позиції ДПС

1. Розмір букв у назві не має значення [zir.tax.gov.ua]
2. Чи потрібно виправляти податкову накладну, у якій помилка лише в найменуванні платника [intelserv.net.ua]
3. Регіональна ІПК: якщо помилка у найменуванні заважає ідентифікувати операцію [ipk.vobu.ua]
4. Помилка у назві покупця: чи буде податковий кредит [news.dtkt.ua]
5. ІПК від 29.10.2019 р. № 1071/6/99-00-07-03-02-15/ІПК [uteka.ua]
6. Роз’яснення регіональної ГУ ДПС, – якщо помилка заважає ідентифікувати операцію, то навіть зареєстрована ПН не дає права на податковий кредит [zp.tax.gov.ua]

Позиції фахівців, експертів

1. Помилка в назві, але решта вірно – виправляти не потрібно [i.factor.ua]

Судова практика касаційних інстанцій

1. Постанова ВС КАС, 10.07.2020 справа №816/2034/15 (помилка реквізиту адреси не призводить до втрати права на ПК);
2. Постанова ВС КАС, 10.07.2020 справа №822/1616/17 (формальні недоліки у реквізитах не призводять до втрати права на ПК);
3. Постанова ВС КАС, 19.11.2019 справа № 1570/5355/2012 (помилка у реквізитах найменування покупця не призводить до втрати права на ПК)
4. Постанова ВС КАС, 04.10.2023 справа № 822/1616/17 (помилка навіть у обов’язкових реквізитах не має безумовного наслідку втрати права на податковий кредит).

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

   Податковий кодекс передбачає, за загальним правилом, виникнення податкового зобов’язання з ПДВ по факту першої події.

   Однак, на практиці бувають і складні випадки. До прикладу – в рахунку на оплату авансу вказувались по позиційно етапи, за які передоплата відбувалась частково. Згодом оплата вже надходить без деталізації.

   ДПС надано платнику Індивідуальну податкову консультацію, яка підтримує позицію виникнення податкового зобов’язання з акцентом на ідентифікації авансу як першої події, так і кожної наступної події – по факту виконаних робіт.

   Приводимо ІПК від ДПС України нижче.

Компанія Вікторія продовжує повноцінно працювати та пропонує весь спектр послуг для бізнесу:

реєстрацій в ЄДР;

бухгалтерського супроводу для підприємств та підприємців;

податкового планування, підбору оптимальної моделі оподаткування;

юридичного захисту в адміністративному та судовому порядку;

підбору РРО/ПРРО, їх сервісного обслуговування;

підготовки/отримання КЕП (електронного підпису), підбору токенів;

юридичної адреси, оренди офісних приміщень;

митно-брокерського супроводу ЗЕД та ін.

Для внутрішньо переміщеного бізнесу допоможемо в релокації.

Працюємо в офісному й дистанційному режимі.

Ціни конкурентні, можливі знижки.

+38095 595 7777

office@vg.ua

Деталі на нашому сайті у відповідних розділах victorija.ua

  В кейсі, що розглядається, адвокатами АО “Західна Правозахисна Група” – правовим партнером Компанії Вікторія – проведено комплексний супровід оскарження протиправної бездіяльності Державної податкової служби України, що полягала у неврахуванні реєстраційної суми та не збільшенні у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
   Так, внаслідок реорганізації двох юридичних осіб – платників ПДВ, правонаступник відповідно до приписів Податкового кодексу України мав право на збільшення у СЕА ПДВ власної реєстраційної суми на реєстраційну суму ПДВ приєднаного підприємства. Однак, ДПС України протягом тривалого часу не було забезпечено належного відображення реєстраційної суми в СЕА ПДВ правонаступника, попри проходження всіх формальних процедур.
   Водночас Судом першої інстанції ретельно та в повному обсязі здійснено дослідження матеріалів справи. За наслідком розгляду прийнято рішення на користь суб’єкта господарювання.
  Крім визнання протиправною діяльності ДПС України та зобов’язання належно відобразити реєстраційну суму в СЕА ПДВ, Суд постановив стягнути з ДПС судові витрати у повному обсязі.
Вважаємо за доцільне навести окремі правові висновки суду щодо підстав задоволення позову суб’єкта господарювання:

  «Предметом спору у цій справі є бездіяльність ДПС України, які призвели до не використання під час обрахунку реєстраційної суми правонаступника реорганізованого підприємства.»
«Отже, згідно положень податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Державної податкової служби України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і усі дії пов`язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну податкову службу України покладається обов`язок щодо забезпечення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на реєстраційну суму.»
«Суд звертає увагу, що відсутність програмного забезпечення не може слугувати підставою для неможливості використання ТОВ “Лоріпласт” реєстраційної суми 861081,00 грн. та порушувати його права як суб`єкта господарювання.
Така бездіяльність відповідача фактично призвела до негативного впливу на господарську діяльність позивача, оскільки ним зупинено виконання певних зобов`язань, тобто орган доходів і зборів обмежив його у реалізації наданих прав».
«Оскільки під час розгляду справи позивачем доведено надання ним податковому органу документів, які є достатніми для використання під час обрахунку реєстраційної суми 861081,00 грн., суд вважає, що, у даному випадку, у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ “Лоріпласт” має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 861081,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” (case of Chuykina . Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Посилання на рішення суду [перейти]

Компанія Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкових органів, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

  В цій публікації розглянемо об’єднаний кейс двох справ з оскарження рішення ДПС про відмову реєстрації податкових накладних.

  В першому випадку – це оскарження одночасно двох рішень податкового органу, з відмовою в реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 76685.72 грн.

  В другому випадку – це оскарження інших двох рішень податкового органу, з відмовою в реєстрації податкових накладних на суму ПДВ  12892.18 грн.

  У всіх випадках суд вказує Відповідачам (ГУ ДПС області та ДПС України), що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, з посиланням на відповідні документи.

  Також у всіх випадках Позивачі надавали пояснення щодо законності підстав реєстрації податкових накладних; податковому органу надано повний перелік підтвердних документів; проведено оскарження рішень про відмову реєстрації податкових накладних в адміністративному порядку до податкового органу вищого рівня із повторним наданням документів. Однак, в усіх випадках розгляд поданих матеріалів податковим органом проводився суб’єктивно та упереджено.

  Судом першої інстанції ретельно та в повному обсязі здійснено дослідження матеріалів справи. За наслідком розгляду прийнято рішення на користь суб’єкта господарювання. Крім скасування рішень комісії та покладення на податковий орган обов’язку зареєструвати податкові накладні, Суд постановив стягнути з ДПС судові витрати  у повному обсязі.

Важливим правовим висновком Суду є наступне: “…недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної“.
Крім того, заслуговує і наступний правовий висновок Суду першої інстанції: “Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.“

  Посилання на рішення суду:

• випадок 1 [перейти];
• випадок 2 [перейти].

Компанія Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкових органів, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

  В кейсі, що розглядається, адвокатами АО “Західна Правозахисна Група” – правовим партнером  Компанії Вікторія – проведено супровід комплексного оскарження трьох рішень ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних.
Відзначимо, що судовому оскарженню передувало адміністративне врегулювання: у всіх випадках надавались пояснення щодо законності підстав реєстрації податкових накладних; податковому органу надано повний перелік підтвердних документів; проведено оскарження рішень про відмову реєстрації податкових накладних в адміністративному порядку до податкового органу вищого рівня із повторним наданням документів. Однак, розгляд поданих матеріалів податковим органом проводився суб’єктивно та упереджено.
Водночас Судом першої інстанції ретельно та в повному обсязі здійснено дослідження матеріалів справи. За наслідком розгляду прийнято рішення на користь суб’єкта господарювання. Крім скасування рішень комісії та покладення на податковий орган обов’язку зареєструвати податкові накладні, Суд постановив стягнути з ДПС судові витрати  у повному обсязі (судовий збір та витрати на правничу допомогу в повному обсязі).
Вважаємо за доцільне навести окремі правові висновки суду щодо підстав задоволення позову суб’єкта господарювання:

«6.24. Отже, пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування
6.25. Відтак, аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у платника податку такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності платника податку вказаному критерію слід навести розрахунок показника за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
6.26. Водночас, пункт 11 Порядку №1165 передбачає зазначення у квитанції пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації
6.27. Отже, аналізуючи зазначене слід прийти до висновку, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.»
«6.29. Крім цього, слід прийти до висновку, що податкове законодавство України, чинне на час формування у цій справі квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, містило вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які є конкретними та не можуть носити абстрактний характер.
6.30. Натомість, судом встановлено, що при зупиненні реєстрації податкових накладних у квитанціях відсутній конкретний перелік необхідних документів, що має бути наданий платником для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, наявні лише посилання на п.201.16. ст. 201 ПК України, що унеможливлює встановити конкретно яким критеріям ризиковості, переліченим в зазначеному вище пункті 8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідає позивач.
6.31. Вказане свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам пункту 11 Порядку №1165».
«6.45. Водночас, відповідачі у цій справі не надали суду жодного доказу фіктивності цих господарських операцій, при цьому суд зауважує, що підставою для зупинення податкової накладної є наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.»
«6.3. Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21.12.2016 року 1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Метою зазначеного було покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць (див. зміст пояснювальної записки до проекту Закону)».

Посилання на рішення суду [перейти]

   Нагадуємо, АО «Західна Правозахисна Група», – юридичний партнер «VICTORY GROUP», ASSC., надає професійні послуги супроводу розблокування реєстрації податкових накладних.
  Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
  Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження протиправних рішень податкового органу з блокування податкових накладних.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу розблокування податкових накладних.

Форма зв’язку

Наші контакти:

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія