Відповідальність за порушення вимог законодавства з охорони праці

Порушення	Вид відповідальності	Міра відповідальності	Розмір
Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві	Адміністративна Ст.41 КУпАП	Штраф на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.	340- 850 грн.
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту),	Адміністративна Ст.41 КУпАП	Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.	8500 – 17000 грн.
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці	Адміністративна Ст.41 КУпАП	Штраф для суб’єктів підприємницької діяльності – від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян	340 – 680 грн.
Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства –	Адміністративна Ст. 165-4 КУпАП	Штраф від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.	136 – 255 грн.
Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами	Адміністративна ст. 200 КУпАП	Штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг	від 17 до 51 грн.
Фактичний допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)	Фінансова Абз. 3 ст. 265 КЗпП	30 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.	У 2018 р. розмір штрафу: 111690 грн.
Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абз. 2 — 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП	Фінансова Абз. 8 ст. 265 КЗпП	1 розмір мінзарплати.	У 2018 р. розмір штрафу: 3723 грн
Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, – 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –	Кримінальна Ст.271 ККУ	Карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого,	Кримінальна Ст.272 ККУ	карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Податкова відповідальність суб’єктів господарювання

Відповідальність за податкові правопорушення

Порушення	Санкція
Здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання	штраф від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Відповідальність за несвоєчасну подачу звітності (несвоєчасна подача декларації платника єдиного податку)	штраф 170 грн. за перше неподання або несвоєчасне надання. При повторному правопорушенні протягом року, штраф накладається у розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання звітності
Подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації	штраф у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати)
Подача декларації платника єдиного податку з перекрученими (недостовірними) даними, отриманих доходів, якщо такі дії призвели до заниження суми єдиного податку (подача декларації з помилками при нарахуванні податків менше, ніж повинно бути – не стосується підприємців 1 і 2 групи)	штраф у розмірі 25% від різниці між заниженою сумою податкового зобов’язання і сумою, виявленої і визначеної податковим органом. Повторне порушення протягом 1095 днів порушення – 50% від суми, на яку занижено податкове зобов’язання з єдиного податку
Неподання, подання з порушенням строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку (несвоєчасна подача звіту за формою 1 ДФ)	штраф у розмірі 510 грн. До платників податків, до яких протягом року були застосовані штрафи за таке ж порушення – 1020 грн.
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по ЄСВ	штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.). Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке порушення Згідно КУпАП – штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-680 грн). Ті самі дії, вчинені особою повторно – штраф від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-680 грн.)
Несплата в установлений термін єдиного податку платниками 1 та 2 груп	платники єдиного податку 1 і 2 груп сплачують штраф у розмірі 50% від ставки єдиного податку
Несплата єдиного податку протягом двох послідовних кварталів	позбавлення права працювати на єдиному податку
Несплата в установлений термін єдиного податку, погодженого в декларації платника єдиного податку при затримці до 30 календарних днів, включно, наступних за останнім днем строку сплати суми єдиного податку (несплата єдиного платниками 3 групи до 30 днів)	платники єдиного податку 3 групи сплачують штраф у розмірі 10% несплаченої суми податкового зобов’язання
Несплата в строк єдиного податку, погодженого в декларації платника при затримці понад 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми єдиного податку (несплата єдиного платниками 3 групи понад 30 днів)	платники єдиного податку 3 групи сплачують штраф у розмірі 20% несплаченої суми податкового зобов’язання
Не нарахування, неутримання та/або несплата податків податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків (несплата податку з доходів найманих працівників, несплата при виплаті доходу іншій фізичній особі)	штраф 25% суми податку, що підлягає нарахуванню або сплаті до бюджету, згідно з ПКУ. При повторному порушенні – 50% від суми недоплати.
За несплату, неповну сплату у встановлений термін внесків по єдиному соціальному внеску (далі – ЄСВ)	штраф у розмірі 20% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум внесків з ЄСВ. Термін давності не застосовується. Згідно КУпАП: до 5100 грн. недоїмки – штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680-1360 грн.). Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року – штраф від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550-5100 грн.) від 5100 грн. недоїмки – штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1360-2040грн.). Порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування – штраф на посадових осіб від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року – штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000-51000 грн.)
За донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску	штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску
Якщо платник податків до початку перевірки самостійно виправляє помилку за минулий період шляхом подання уточнюючого розрахунку і самостійно сплачує штраф (виправлення помилки через уточнюючий розрахунок)	штраф у розмірі 3% від суми недоплати до бюджету за минулий період
Якщо платник податків до початку перевірки самостійно виправляє помилку за минулий період, включає суму недоплати у складі декларації з цього податку за будь-який з наступних періодів після виявлення помилки (виправлення помилки в поточній декларації)	штраф у розмірі 5% від суми недоплати до бюджету за минулий період
За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок	штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти, неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (136-255 грн.)
Незабезпечення зберігання первинних документів, податкової звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.	Штраф 510 грн. Ті ж дії, вчинені платником, до якого протягом року застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу1020 грн.
Застосування не грошової форми розрахунків, ніж наявні або безготівкові (для 1, 2, 3 груп)	Штраф у розмірі 15% від сум, за якими порушено спосіб розрахунків з обов’язковим переходом на загальну систему оподаткування
Здійснення видів діяльності, на які не поширюється спрощена система оподаткування (для 1,2,3 груп)	Штраф у розмірі 15% від сум, на які не поширюється спрощена система оподаткування з втратою статусу платника єдиного податку з наступного кварталу
Отримання доходу від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку (для 1 і 2 груп)	Штраф 15% від сум такого доходу з переходом на загальну систему оподаткування з наступного кварталу
Перевищення граничного обсягу доходу (для 1, 2 і 3 груп)	Штраф у розмірі 15% від сум перевищення меж. За ПКУ підприємець зобов’язаний або перейти до іншої групи єдиного податку з наступного кварталу або на загальну систему оподаткування
Отримання доходу платниками 1 або 2 групи від провадження діяльності, яка не передбачена ПКУ для даних груп	Штраф 15% від сум такого доходу з втратою статусу платника єдиного податку з наступного кварталу
Перевищення чисельності найманих працівників відповідної групи	Втрата статусу платника єдиного податку з наступного кварталу
Незабезпечення збереження або втрата Книги доходів або Книги доходів і витрат підприємця (далі по тексту Книга)	Штраф 510 грн. Ті ж дії, вчинені платником, до якого протягом року застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу 1020 грн. Таку ситуацію податкова служба може розцінити як неоприбуткування виручки і нарахувати штраф у п’ятикратному розмірі від суми доходу. Щоб уникнути штрафів, при втраті Книги підприємець зобов’язаний: за 5 днів сповістити податкову службу про втрату (заявою у довільній формі), надати документ з міліції, що підтверджує прийняття заяви про втрату Книги, зареєструвати нову Книгу і за 90 днів відновити всі записи в Книзі. Згідно КУпАП: попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 85 грн.). Дії, вчинені повторно за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).
Проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;	порушення вчинене вперше – 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості товарів (послуг);
Невикористання при розрахункових операціях РК (або використання незареєстрованих РК). Порушення встановленого порядку використання РК, незабезпечення збереження РК	Штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.)
Нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті	Штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.)
Не забезпечення розпечатування и схоронності контрольної стрічки, правопорушення щодо достовірності даних про проведені розрахункові операцій	Штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.)
Експлуатація РРО з внесеними змінами, не передбаченими конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника (за умови наявності цілісності пломби центру сервісного обслуговування)	Штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.)
Неподання до органів доходів і зборів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв’язку, в разі обов’язковості її подання	Штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.)
Відсутність обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, ведення обліку з порушенням встановленого порядку Не застосовується для ФОП	Штраф у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.)
За неповне та / або несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у касі при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту)	штраф у десятикратному розмірі від суми готівкових коштів, не оприбуткованих в касі

Небезпеки спрощеної системи оподаткування: переходи з групи на групу та їх наслідки

Податкове законодавство обмежує кількість можливих переходів в межах спрощеної системи оподаткування з групи на групу лише квартальними періодами. Уявімо ситуацію, коли відбувається перехід в межах одного календарного року з І або ІІ групи на ІІІ групу спрощеної системи оподаткування. Коли слід подати звітність за період перебування на «нижчій» групі, якщо за загальним правилом для І та ІІ групи звітність є річною?
В такому випадку, підприємці колишніх І та ІІ груп подають декларацію у строк, встановлений для квартального податкового періоду: протягом 40 днів після закінчення кварталу (пп. 296.5.1, п. 296.3 ПКУ).
При цьому є особливість і в складанні підсумкової річної звітності. Підприємці, які змінюють групу єдиного податку на «вищу» або «нижчу» в декларації за рік заповнюють кілька розділів для різних груп: тієї, на котрій перебували до переходу і поточної (абз. 3 пп. 296.5.1 ПКУ).

Про особливості заповнення звітності платників єдиного податку ви зможете дізнатись у фахівців нашої компанії: контакти

Компанія Вікторія

Можливо, Вам буде цікава також публцікація: Ризики підміни трудових договорів цивільно-правовими

Відповідальність (штраф) за перевищення граничної суми готівкових розрахунків 50 000 грн.

З 4 січня 2017 року Національним банком України Постановою від 25.11.2016 № 407 запроваджено нові обмеження готівкових розрахунків:

– 10 тис. грн – для розрахунків між собою для суб’єктів господарювання
– 50 тис. грн – для розрахунків, у яких хоча б однією стороною (платником або одержувачем коштів) є звичайна фізична особа.

Вищенаведені обмеження не застосовуються лише до:

– розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
– добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
– використання коштів, виданих на відрядження.

Слід відзначити, що за чиною редакцією ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» відсутня необхідність реєстрації нормативних актів НБУ (в т.ч. вищенаведеної Постанови) в Мін’юсті.

Що ж щодо відповідальності?

Порушення граничної суми розрахунків тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме – накладення штрафу на фізособу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 н.м.д.г. (від 1700 грн до 3400 грн). За повторне порушення, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, передбачено штраф від 500 до 1000 н.м.д.г. (8500 – 17000 грн).

Компанія Вікторія

Замовте програмне забезпечення “Сонату” зі свого робочого місця (з офісу, з дому), отримайте доступ до повнофункціональної версії в кілька кроків. Вам не потрібно далі шукати, – все можна зробити оперативно і не витрачаючи зусиль, з Компанією Вікторія!

Вам мож

Ризики підміни трудових угод цивільно-правовими. Узагальнення судової практики

Кінець 2016 та початок 2017 років ознаменувались публічними застереженнями Прем’єр-міністра, адресованими бізнесу. Основні тези: зловживання з оформлення працівників, в т.ч. оформлення на неповний робочий день, на півставки тощо жорстко каратимуться, – для цього органам усіх гілок влади розширили повноваження, а самому бізнесу – відповідальність.

Абстрагуючись від таких погроз, спробуємо спокійно розібратись в ризиках неоформлення трудових відносин або оформлення цивільно-правових угод замість трудових з точки зору судової влади. Дослідивши рішення касаційних інстанцій в ЄДР (включаючи провадження в справах адміністративного та кримінального судочинства) по даному напрямку, з’ясувалось, що співвідношення не на користь бізнесу – орієнтовно 1 до 2.

Чому відносини вважались судами трудовими? В більшості розглядуваних випадків у адміністративних справах – внаслідок надання «викривальних» пояснень особами, з котрими не оформлено трудові відносини [рішення 1, рішення 2, рішення 3, рішення 4 та ін.]. Аналогічно й в більшості випадків кримінальних проваджень саме працівники й забезпечували правоохоронним та контролюючим органам основну доказову базу [рішення 5, рішення 6, рішення 7, рішення 8, рішення 9, рішення 10, рішення 11, рішення 12, рішення 13, рішення 14, рішення 15, рішення 16, рішення 17 та ін.] В той же час, в ході планових перевірок перекваліфікації цивільно-правових відносин на трудові відбувались рідше [рішення 18, рішення 19, рішення 20, рішення 21, рішення 22, рішення 23 та ін.].

На противагу зазначеному вище, на користь бізнесу суди приймали рішення в основному через недоведеність або неспроможність тверджень контролюючих чи правоохоронних органів про те, що насправді існували трудові відносини [рішення 24, рішення 25, рішення 26, рішення 27, рішення 28, рішення 29, рішення 30 та ін.]. І рідше суд визнавав саме за господарюючи суб’єктом право вибору форми оформлення відносин, вважаючи це компетенцією саме господарюючого суб’єкта [як то в рішенні 31, рішенні 32 чи рішенні 33].

Які можна зробити висновки?

По-перше і головне, – основну загрозу для суб’єкта господарювання несуть його власні працівники (особливо неоформлені). Саме їх письмові пояснення в більшості розглядуваних випадків завдали найбільших неприємностей, аж до кримінальної відповідальності посадових осіб підприємств чи фізичних осіб-підприємців.

По-друге, – якщо і йти суб’єкту господарювання на укладання цивільно-правової угоди з фізичною особою, то буде необхідно чим більше документальних доказів цивільно-правової сутності таких відносин. Ціле поле маневрів для цього надає нам господарський документооборот: власне документально оформлені цивільно-правові угоди, акти до таких угод (в т.ч. акти звірок, рекламацій, бракеражу, виявлених недоліків, прийняття-передачі і т.п. і т.д.), довіреності, претензії, меморандуми, листування тощо. Додатковий плюс– якщо інша сторона не просто фізична особа, а ще й має статус підприємця (винятки: одночасне оформлення з однією і тією ж особою і трудових, і цивільно-правових відносин у статусі ФОП; відсутність т.з. критерію “ділової мети” – рішення 34 ) .

По-третє, – цивільно-правові угоди не повинні повторювати зміст локальних трудових актів суб’єкта господарювання, вимог законодавства про працю. Також, цивільно-правові угоди з фізичними особами на виконання функцій, що збігатимуться з функціями штатних працівників, – пряма загроза. До підвищення ризиків призведе і закріплення в цивільно-правовій угоді систематичності та неоднократно здійснюваних функцій, перебування під постійним контролем суб’єкта господарювання (т.з. «юридична несамостійність») та виконання обов’язків безпосередньо за місцем здійснення його діяльності, на його обладнані чи устаткуванні тощо.

По-четверте, – іноді цивільно-правові відносини апріорі не можуть бути оформленими замість трудових через особливість вимог нормативно-правових актів, що регулюють діяльність суб’єкта господарювання (як то в рішенні 35). Аналогічно, до прикладу, не можуть бути оформлені відносини у формі цивільно-правових з продавцем алкогольних чи тютюнових виробів; з продавцями аптек чи в інших видах діяльності, де є ліцензування або спеціальні допуски тощо.

По-п’яте, – якщо ви й пішли на ризик неоформлення трудових відносин, то вся внутрішня бухгалтерія, в якій зафіксовано факти виплат заробітної плати неоформленим працівникам, в руках контролюючих або правоохоронних органів буде такою же загрозою, як і пояснення неоформлених працівників.

В будь-якому випадку, бізнесу слід з достатньою серйозністю співставляти імовірну вигоду від сумнівних рішень з ризиками настання відповідальності. Ну і в будь-якому випадку дослуховуватись до голосу інстинкту самозбереження.

Компанія Вікторія

Вам можуть бути цікавими Ваші умови бухгалтерського та юридичного обслуговування (на умовах аутсорсингу) в Компанії Вікторія.

Телефонуйте: +38095 595 77 77 або надсилайте свої питання на ел. адресу: office@vg.ua

Чому Компанія Вікторія?

Замовте програмне забезпечення “Сонату” зі свого робочого місця (з офісу, з дому), отримайте доступ до повнофункціональної версії в кілька кроків. Вам не потрібно далі шукати, – все можна зробити оперативно і не витрачаючи зусиль, з Компанією Вікторія!