21.04.2016р. набрав чинності  наказ МФУ №49 від 11.02.2016р.(далі – Наказ №49).  Запроваджено  нову форму звіту  № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі». Даний звіт подається до 10 числа  наступного  місяця (згідно ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

      Порядок заповнення звітів, затверджений Наказом №49, не передбачає механізму виправлення помилок.

     Справедливо виникає запитання – чи будуть застосовуватись до платника податків фінансові санкції у  разі повторного подання звіту з виправленими показниками?

            ДФС вважає – звільнення від санкцій не існує.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

(ДФС)

Львівська пл., 8, м. Київ-53, МСП 04655, тел.: (044) 272-51-59, факс: (044) 272-08-41 www.sfs.gov.ua; е-mail: kabmin_doc@sfs.gov.ua, gromada@sfs.gov.ua Код ЄДРПОУ 39292197

29.06.2016р.№6874/к/99-99-12-02-02-15

на №11/001195 від 09.06.2016р.

Що розгляд звернення

   Державна фіскальна служба України, в межах компетенції, розглянула Ваше звернення від 09.06.2016 № 11/001195 (вх. ДФС № К/2520 від 13.06.2016), щодо застосування фінансових санкцій за помилкове подання звітів № 1-РА та № 1-РТ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» та повідомляє.

   Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470, розроблений на виконання частини третьої статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481). Відповідно до зазначеної норми закону суб’єкти господарювання, які отримали передбачені Законом 1С 481 ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту й експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

  Відповідно до абзацу вісімнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у раз неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17000 гривень.

   Подання уточнюючого звіту Наказом № 49 не передбачено, тому у разі виявлення помилок в звітах № 1-РА та № 1-РТ, можна звернутись письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої звітності та проханням її не визнання, а також повторно сформувати та подати з виправленими показниками такий звіт. При цьому термін подання залишається незмінним – до 10 числа місяця, що настає за звітним, з перенесенням граничного строку на перший робочий день, якщо 9 число припадає на вихідний або святковий день.

   Отже, подання повторного звіту з виправленими показниками після граничного терміну – 10 числа місяця, що настає за звітним, є підставою для застосування до суб’єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів відповідно до абзацу вісімнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481.

    Водночас, рішення про застосування фінансових санкцій приймається індивідуально – окремо по кожному випадку, з врахуванням всіх обґрунтованих обставин, зокрема підтверджених документально обставин непереборної сили.

Перший заступник Голови              С. В. Білан

Титаренко

2890928

    Як відомо, Наказом Мінфіну №13 від 21.01.2016р. (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350) затверджено, зокрема, форму та зміст чеків РРО.

  Недотримання вимог, встановлених зазначеним Наказом, передбачає відповідальність. Зазначене випливає з роз’яснення ДФС України, наданого листом від 07.04.2016р. №3564/2/99-99-22-07-03-14, що і подаємо нижче.  

Компанія «Вікторія»

   Вищий адміністративний суд України підтримав рішення судів першої та апеляційної інстанції в справі за позовом про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень фіскального органу*. Визнано неправомірними рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій на суму понад 445 тис. грн.

  Зокрема, фахівцями Департаменту юридичних та корпоративних послуг Компанії «Вікторія» оскаржено податкові повідомлення-рішення, за якими:

– застосовані штрафні санкції внаслідок ніби-то порушення клієнтом п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. (далі – Закону).

Податковий орган, оцінюючи таке порушення, як не роздрукування щоденних звітів РРО (що насправді мало місце), застосував штрафні санкції в розмірі 340 грн. за кожен факт нероздрукування.

Мотивування: згідно з пунктом 4 статті 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), про що висловив правову позицію Верховний Суд України у справі № 21-89а13, постанову в якій ухвалено 16 квітня 2013 року.

– донараховано податок на додану вартість та застосовано штрафну санкцію за ніби-то порушення п.44.1 ст.44, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р.

Податковий орган оцінюючи таке порушення, як включення до податкового кредиту сум ПДВ – не підтверджених належно складеними податковими накладними (що дійсно мало місце, – в податкових накладних не було вказано обов’язкових кодів за УКТ ЗЕД).

Проте, як вірно дійшов висновку суд, недоліки у заповненні податкових накладних, встановлені в результаті перевірки податковим органом, не роблять накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість у якості доказів. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 06.12.2005року №21-105.

У разі, якщо у Вас виникла потреба в оскарженні дій (бездіяльності) чи рішень контролюючих органів (їх посадових осіб) – фахівці Компанії «Вікторія» нададуть кваліфіковану допомогу та необхідний супровід. Контактна інформація:

тел.: 095-595-7777, office@vg.ua

*Постійне посилання на рішення по справі

Департамент юридичних та

корпоративних послуг

Компанії «Вікторія»

   Фахівцями Компанії «Вікторія» забезпечено успішний захист інтересів клієнта – фізичної особи – підприємця у касаційній інстанції. ВАСУ підтвердив правомірність прийнятого рішення апеляційною інстанцією щодо незаконності застосування до підприємця податковим органом штрафних санкцій за нібито порушення порядку оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Загальна сума оскарженого ППР 84.000 грн.

   Отже, повертаючись до суті справи.

   Касаційна інстанція погодилась з висновками апеляційного адміністративного суду, що:

«…Положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» чітко не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, лише вказує на обов’язок суб’єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запасів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Однак порядок обліку товарних запасів на законодавчому рівні встановлено виключно для юридичних осіб, оскільки відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

В свою чергу фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності ведуть Книгу обліку доходів і витрат, форма якої визначена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12, а порядок ведення – у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.1997 №17-0117/10-8886 – через відсутність у зазначеній Інструкції положень стосовно правил заповнення Книги».

Одночасно, як зазначає Вищий адміністративний суд, підприємцем «надані акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ємності технологічної (піч вуглевипалювальна) в кількості 2 шт., а також довідку Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області від 11.08.2010 №32/10942 щодо втрати Книги обліку доходів і витрат», а тому «зважаючи на встановлені обставини щодо наявності у позивача первинних документів на товар, стосовного якого податковим органом зроблено висновок про необлікування, висновок суду апеляційної інстанції щодо неправомірності рішення від 15.09.2010 №0003320171 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 84000,00грн. є правильним».

Постійне посилання на рішення ВАСУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41798893

Департамент юридичних та корпоративних послуг

Компанії «Вікторія»

   Новости Международного Аналитического Альянса.

   С 25 ноября 2014г. вступает в силу Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно определения конечных выгодоприобретателей юридических лиц и публичных деятелей» от 14 октября 2014 № 1701-VII (далее – Закон 1701).

   Законом 1701 внесены изменения в ряд других законов (кодексов) и его действие распространяется на юридических лиц, зарегистрированных до и после вступления в силу этим Законом.

   Юридические лица, зарегистрированные до вступления в силу Закона 1701, подают государственному регистратору сведения о своем конечном выгодоприобретателе (выгодоприобретателях), в том числе конечного выгодоприобретателя (выгодоприобретателей) их учредителя, если учредитель – юридическое лицо, в течение шести месяцев со дня вступления в силу этого Закона (до 25 мая 2014).

   Хозяйственный кодекс Украины дополнен статьей 64-1 «Конечный выгодоприобретатель предприятия» следующего содержания:

«1. Предприятия, кроме государственных и коммунальных предприятий, обязаны устанавливать своего конечного выгодоприобретателя, регулярно обновлять и хранить информацию о нем и предоставлять ее государственному регистратору в случаях и в объеме, предусмотренных законом.

2. Термин “конечный выгодоприобретатель” понимается в значении Закона Украины “О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, или финансированию терроризма”».

   Конечный выгодоприобретатель юридического лица – это физическое лицо, которое независимо от формального владения имеет возможность осуществлять решающее влияние на управление или хозяйственную деятельность юридического лица непосредственно или через других лиц, которая осуществляется, в частности, путем реализации права владения или пользования всеми активами или их значительной долей, права решающего влияния на формирование состава, результаты голосования, а также совершение сделок, которые предоставляют возможность определять условия хозяйственной деятельности, давать обязательные к выполнению указания или выполнять функции органа управления, или которое имеет возможность оказывать влияние путем прямого или опосредованного (через другое физическое или юридическое лицо) владения одним лицом самостоятельно или совместно со связанными физическими и / или юридическими лицами долей в юридическом лице в размере 25 или более процентов уставного капитала или прав голоса в юридическом лице.

   При этом физическим лицом – конечным выгодоприобретателем юридического лица не может быть лицо, являющееся агентом, номинальным держателем (номинальным собственником) или является только посредником относительно такого права.

   Предполагается, что в Едином государственном реестре будут содержаться следующие сведения о юридическом лице:

a) перечень учредителей (участников) юридического лица, в том числе фамилия, имя, отчество (при наличии), страна гражданства, серия и номер паспорта гражданина Украины или паспортный документ иностранца, место жительства, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика (при наличии), если учредитель – физическое лицо; наименование, страна резидентства, местонахождение и идентификационный код, если учредитель – юридическое лицо;

b) информация о конечном выгодоприобретателе юридического лица, в том числе конечного выгодоприобретателя его учредителя, если учредитель – юридическое лицо, а именно: фамилия, имя, отчество (при наличии), страна гражданства, серия и номер паспорта гражданина Украины или паспортный иностранца, место жительства, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика (при наличии);

c) информация о структуре собственности учредителей – юридических лиц (кроме политических партий, творческих союзов и их территориальных ячеек, адвокатских объединений, торгово-промышленных палат, государственных органов, органов местного самоуправления и их ассоциаций), которая дает возможность установить физических лиц – владельцев существенного участия этих юридических лиц, а именно: фамилия, имя, отчество (при наличии), страна гражданства, серия и номер паспорта гражданина Украины или паспортный документ иностранца, место жительства, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика (при наличии).

   При изменении конечных выгодоприобретателей и / или владельцев существенного участия юридического лица, в том числе конечных выгодоприобретателей и / или владельцев существенного участия его учредителя, если учредитель – юридическое лицо, подаются указанные выше документы.

   При проведении государственной регистрации юридического лица в регистрационную карточку будет заноситься информация о:

a)      структуре собственности учредителей – юридических лиц;

b)      конечного выгодоприобретателе (выгодоприобретателях) юридического лица.

   Наиболее важное из всего этого – ответственность.

  Статья 166-11 Кодекса Украины об административных правонарушениях дополнена частью пятой следующего содержания:

“Непредоставление юридическим лицом государственному регистратору предусмотренной Законом Украины” О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц – предпринимателей ” информации о выгодоприобретателе (выгодоприобретателях) юридического лица – влечет наложение на руководителя юридического лица или лицо, уполномоченное действовать от имени юридического лица (исполнительного органа), штрафа от трехсот до пятисот необлагаемых минимумов доходов граждан (8500 грн.) “.

   Таким образом, пока установлена только административная ответственность за непредоставление информации о конечном выгодоприобретателе. Другими словами, предприятию во избежание штрафа можно подать информацию о конечном выгодоприобретателе, но насколько она достоверная – это второй вопрос. Во многих случаях директор украинского юридического лица может просто не владеть такой информацией.

  Учитывая размер административного штрафа, юридическое лицо может и вовсе проигнорировать эти требования закона в отношении раскрытия информации о конечном выгодоприобретателе. Пока что непонятно, как отказ от предоставления такой информации может повлиять на хозяйственную деятельность предприятия.

   На всякий случай, нужно проанализировать юридический контур группы на предмет выявления юрисдикций, которые могут предоставить контролирующим или правоохранительным органам о конечном выгодоприобретателе. Это касается и банковского законодательства юрисдикций. В случае, если в таких юрисдикциях зарегистрированы предприятия группы, есть смысл продумать изменения в структуре собственности так, чтобы информация о конечном выгодоприобретателе не была доступна другим лицам, контролирующим или правоохранительным органам.

Вячеслав Вареня — аудитор. Руководитель отдела внутреннего аудита финансово-промышленной группы. Управляющий партнер Международного Аналитического Альянса