Відображення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (ПБФД) у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, має свої особливості. 

   В основному, ПБФД надходить підприємству від власних засновників. Цим обумовлені перші загальні запитання щодо відображення сум допомоги в податковому та бухгалтерському обліку.

    Нижче подаємо роз’яснення Державної фіскальної служби України (лист від 16.10.2014 №2359/Д/99-99-17-02-01-14)  щодо питань:

1. Чи потрібно відображати поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, яку підприємство надало засновнику у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, якщо вона була повернута в строк, передбачений чинним законодавством?
2. У разі, якщо вказану вище поворотну допомогу необхідно відображати у звіті форми 1 ДФ, то яку відповідальність тягне за собою невідображення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, якщо вона була повернута в строк, передбачений чинним законодавством?

Департамент бухгалтерського аутсорсингу

Компанія «Вікторія»

   Згідно з Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678 у Додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість у Розділі ІІ (Податковий кредит) добавлено рядки для відображення операцій з придбання без податку на додану вартість ( рядки 11.1+11.2+14.2 декларації) з одночасним їх відображенням у Реєстрі податкових накладних.

   Заповнення рядків Додатку 5 та реєстру виданих та отриманих податкових накладних відбувається на підставі даних з податкових накладних, що формують показники податкової декларації з податку на додану вартість.

   Виникають запитання щодо відображення даних в розділі ІІ «Отримані податкові накладні» Реєстру податкових накладних, що підтверджують факт отримання товарів/послуг від постачальника, який не зареєстрований платником ПДВ:

 1 – у графі 2 «дата отримання» вказувати довільну дату чи дату отримання товарів/послуг?

 2 – у графі 3 «дата складання» вказувати довільну дату чи дату отриманого документа, що підтверджує факт отримання робіт/послуг, і що робити коли дата документа перевищує 365 днів?

3 – у графі 4 «порядковий номер» – застосовувати довільну нумерацію?

 4 – у графі 5 «вид документа» яку абревіатуру позначення використовувати, якщо податкової накладної немає по факту (в наявності документи, що підтверджують отримання товару/послуг)?

 5 – у графі 7 «індивідуальний податковий номер» застосовувати 400000000000 чи інше?

   Крім того виникло запитання щодо розміру санкцій, котрі встановлені за не відображення операцій з придбання без податку на додану вартість у Податковій декларації з податку на додану вартість, враховуючи, що дані показники не впливають на сплату даного податку і не підтверджуються податковою накладною (постачальник не зареєстрований платником ПДВ).

   Територіальним управлінням Міндоходів надано відповідь на всі запитання, – податкова консультація від 10.07.2014р. №1035/10/24-13-17-01-22:

Департамент бухгалтерського аутсорсингу

Компанії «Вікторія»

   Компанією «Вікторія» на звернення стосовно обов’язку переходу підприємцем на загальну систему оподаткування в окремих випадках отримано консультацію Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, – від 28.03.2014р. №394/10/24-13-17-01-19.

   Зокрема, цікавила ситуація, за якої фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування (ІІ група) надано послуги, які зазначені у свідоцтві платника єдиного податку, – юридичній особі-платнику податків на загальній системі оподаткування. Чи зобов’язаний підприємець в такому випадку перейти на загальну систему оподаткування з наступного кварталу, чи є можливість перейти на ІІІ (чи іншу) групу спрощеної системи оподаткування?

   Податковий орган не заперечує як першому, так і другому варіанту та роз’яснює негативні наслідки, – зокрема можливість анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Сканкопію відповіді подаємо нижче.

Департамент податкового аутсорсингу

Компанії «Вікторія»

   Фахівцями Департаменту юридичних та корпоративних послуг Компанії «Вікторія» забезпечено захист інтересів клієнта та оскарження податкових повідомлень-рішень на суму понад 445 тис. грн. Зокрема, оскаржено податкові повідомлення-рішення, за якими:

–          застосовані штрафні санкції внаслідок ніби-то порушення клієнтом п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. (далі – Закону).

           Податковий орган, оцінюючи таке порушення, як не роздрукування щоденних звітів РРО (що насправді мало місце), застосував штрафні санкції в розмірі 340 грн. за кожен факт нероздрукування.

               Мотивування: згідно з пунктом 4 статті 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій  за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

           В той же час, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), про що висловив правову позицію Верховний Суд України у справі № 21-89а13, постанову в якій ухвалено 16 квітня 2013 року.

–          донараховано податок на додану вартість та застосовано штрафну санкцію за ніби-то порушення п.44.1 ст.44, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р.

               Податковий орган оцінюючи таке порушення, як включення до податкового кредиту сум ПДВ – не підтверджених належно складеними податковими накладними (що дійсно мало місце, – в податкових накладних не було вказано обов’язкових кодів за УКТ ЗЕД).

           Проте, як вірно дійшов висновку суд, недоліки у заповненні податкових накладних, встановлені в результаті перевірки податковим органом, не роблять накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість у якості доказів. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 06.12.2005року №21-105.

    У разі, якщо у Вас виникла потреба в оскарженні дій (бездіяльності) чи рішень контролюючих органів (їх посадових осіб) – фахівці Компанії «Вікторія» нададуть кваліфіковану допомогу та необхідний супровід. Контактна інформація: тел.: 095-595-7777, office@vg.ua

Департамент юридичних та

корпоративних послуг

Компанії «Вікторія»

   Не є новиною те, що норми Податкового кодексу України приховують небезпеку для будь-якого бізнесу. Проте, нормативна вимога реєструвати книгу навіть за відсутності діяльності (доходів відповідно) може стати справжнім холодним душем для непрацюючих підприємців-загальників.    Іншими словами, Податковий кодекс зобов’язує підприємців вести облік відсутності доходів, відсутності діяльності.    І, само собою, зберігати такі документи обліку.

Більше того, відповідальність за нереєстрацію Книги є достатньою, щоб зібрати істотну данину з усіх «сплячих» підприємців.

Лист-роз’яснення регіонального органу Міндоходів далі.

Департамент податкового атсорсингу

Компанії «Вікторія»