Старі граблі: як Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю домагається грошей бізнесу та як цьому протидіяти

Іноді складається враження, що Фонд намагається штрафними санкціями наповнювати власний бюджет. Або ж зі стягнутих санкцій Фондом створюється преміальний резерв для його працівників. Інакше нічим не пояснити майже маніакальне намагання його працівників будь-що стягнути штрафні санкції з суб’єкта господарювання за нібито не працевлаштування осіб з особливими потребами. 

У нижченаведеній справі, де інтереси клієнта захищались адвокатами партнера Групи Компаній Вікторія – АО “Західна Правозахисна Група”,  вже й Сьомий апеляційний адміністративний суд вказує, що Фонд невірно тлумачить профільний закон, за дотримання котрого Фонд має, власне, слідкувати.

Короткі тези з рішення апеляційного адміністративного суду:

“Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій, а також його позиції щодо того, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, а тому лише вони несуть відповідальність за працевлаштування інвалідів, колегія суддів вважає, що зазначене ґрунтується на невірному тлумаченні статті 20 Закону №875-XII.

З даного приводу варто зауважити, що юридична відповідальність у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону №875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду постанові від 10 липня 2018 року у справі №808/2646/15.

Отже, враховуючи те, що відповідачем були виконані вимоги Закону №875-XII щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а Чернівецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не надано доказів того, що відповідачем не створено робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовлено особам з інвалідністю у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавалась державній службі зайнятості інформація щодо наявності вакансій, необхідна для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно надано звіти про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що причини не працевлаштування осіб з інвалідністю не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Повне рішення за посиланням [перейти]

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

 

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу.

Форма зв’язку

    Наші контакти:

    Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

     

    Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

    – досвідчені юристи, податкові консультанти;
    – напрацьовані вдалі кейси;
    – наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
    – налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
    – справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.




    Оскарження адміністративно – господарських санкцій Фонду соціального захисту інвалідів

      Територіальні підрозділи Фонду соціального захисту інвалідів непримиренно наполягають на тому, що саме на підприємства, установи та організації покладається безумовний обов’язок працевлаштування осіб з інвалідністю. А недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю – це підстава для невідворотного застосування штрафу.
       Однак, така позиція є невірною. Пропонуємо для ознайомлення черговий успішний кейс АО «ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА».
       

       Обов’язок роботодавців охоплює: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
        На роботодавця, зокрема, покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.
       Водночас, законом не передбачений обов`язок роботодавця самостійно здійснювати пошук працівників – інвалідів.
      Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 р. у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 р. у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 р. у справі №819/639/17, від 15.04.2019 р. № 824/370/17-а.
      За таких підстав, у кейсі, що розглядається, апеляційною інстанцією було відмовлено Фонду соціального захисту інвалідів у стягненні з клієнта Компанії Вікторія адміністративно – господарських санкцій на суму 27547,69 грн. та пені у розмірі 458,39 грн.

       Посилання на рішення в системі IPLex [перейти]

       Відзначимо, що судове рішення апеляційної інстанції насправді можна вважати взірцем рішення в адміністративному процесі.

     

     АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

    Група Компаній Вікторія

     

    У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу.

    Форма зв’язку

      Наші контакти:

      Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

       

      Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

      – досвідчені юристи, податкові консультанти;
      – напрацьовані вдалі кейси;
      – наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
      – налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
      – справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.




      Захист інтересів клієнта у третейському суді

         Представниками Компанії «Вікторія» вдало здійснено представництво та захист інтересів клієнта по справі про стягнення боргу та відсотків річних. Загальна сума боргу, що підлягає стягненню з боржника за рішенням третейського суду та згідно наказу господарського суду на примусове виконання рішення становить 57 тис. грн.

          В справі для коректного розрахунку боргу, 3% річних використано онлайнове програмне забезпечення партнера Компанії «Вікторія» – порталу КапитализаторЪ.КОМ.

       

      Суть справи:

      01 грудня 2011 року між суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (клієнт Компанії “Вікторія”, далі – позивач) та публічним акціонерним товариством “Дрогобицький завод автомобільних кранів” (відповідач) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом №01/12.

      Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа – підприємець ОСОБА_1 на підставі договору-заявки №329 від 01.12.2011 року здійснив міжнародне перевезення вантажу СМR №004123, СМR №152089 за маршрутом м. Стамбул (Туреччина) – Львів (Дрогобич) на загальну суму 71 400,00 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт№20/12/11 від 20.12.2011 року та №28/12/11 від 28.12.2011 року, які були належним чином оформленими сторонами.

      В свою чергу публічне акціонерне товариство “Дрогобицький завод автомобільних кранів”09.08.2012 року  в рахунок часткової оплати наданих послуг здійснив оплату у сумі 21 400,00 грн., що підтверджується розрахунком позивача та гарантійним листом відповідача №13524 від 26.12.2012 року.

      Третейський суд не погодився із доводами відповідача в частині закінчення строку позовної давності та дійшов до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 50 000,00 грн. Також, третейський суд дійшов до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 3% річних у сумі 2 608,04 грн. за період з 29.12.2011 року по 25.06.2013 року.

      Згідно статті 20 Регламенту третейського суду витрати, пов’язані з третейським розглядом покладаються на сторону, проти якої було винесено рішення, якщо третейською угодою не передбачено інше.

      Відповідно до статті 26 Закону України “Про третейські суди”, статті 20 Регламенту постійно діючого третейського суду при господарській асоціації “Крани України”, третейський суд дійшов до висновку про покладення на відповідача витрат, пов’язаних з вирішенням спору в третейському суді у сумі 3 430,40 грн.

      Рішенням постійно діючого третейського суду при господарській асоціації “Крани України” від 25.12.2013 року по третейській справі №ТС-10-07/13 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів” на користь суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 основний борг в сумі 50 000,00 грн., річні в сумі 2 608,04 грн., витрати пов’язані зі сплатою реєстраційного та третейського зборів в сумі 3 430,40 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

         Вищезазначений спір був розглянутий третейським судом у відповідності  до підвідомчості справ третейським судам, встановленої статтями 6, 12 Закону України “Про третейські суди”, відповідно до пункту 7.1 договору №01/12 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом.  

       

         Надалі, в інтересах клієнта представниками Компанії «Вікторія» направлено до господарського суду Дніпропетровської області заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення по третейській справі №ТС-10-07/13.

         Враховуючи зазначені вище обставини, а також те, що на день розгляду господарським судом заяви про видачу виконавчого документу рішення у справі № ТС-10-07/13 не скасоване компетентним судом, а також те, що строк для подання заяви на видачу виконавчих документів не пропущений, – господарський суд Дніпропетровської області прийняв заяву та порушив провадження.

         Юридичне обслуговування Окремо зазначимо про процесуальні моменти, пов’язані з позитивним вирішенням справи та отриманням наказу.

      Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України “Про третейські суди”, частини 1 статті 1229 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу виконавчих документів може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду.

      При розгляді заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до господарського суду протягом п’яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до одного місяця з дня її надходження до суду (частина 2 статті 56 Закону України “Про третейські суди”, частина 2 статті 1229 Господарського процесуального кодексу України).

          Враховуючи зазначені обставини, господарський суд Дніпропетровської області задовольнив заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при господарській асоціації “Крани України” від 25.12.2013 року по третейській справі №ТС-10-07/13.

         З відповідної ухвалою господарського суду Дніпропетровської області можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

         

      Департамент юридичних та корпоративних послуг

      Компанія «Вікторія»