Облікова ставка Національного банку України — ключова процентна ставка НБУ та один із головних орієнтирів вартості грошей у фінансовій системі. Змінюючи облікову ставку та інші ставки за операціями з банками, Національний банк впливає на вартість короткострокових ресурсів, а через механізм монетарної трансмісії — на депозитні й кредитні ставки, валютний ринок, інфляцію та економічну активність.

 Національний банк зазначає, що встановлює облікову ставку з початку свого функціонування у 1992 році. Саме тому офіційна історична хронологія нижче починається з 25 червня 1992 року, а не з 1991 року.

 У таблиці наведені саме періоди фактичної дії певного рівня ставки. Рішення НБУ, якими ставка залишалася без змін, окремими рядками не дублюються. Це дає безперервну хронологію та усуває плутанину між датою ухвалення рішення і датою, з якої новий розмір ставки почав діяти.

2020–2026

2010–2019

2000–2009

1992–1999

 Хронологію ставок перевірено за офіційною сторінкою «Облікова ставка Національного банку». Пояснення ролі облікової ставки та механізму її впливу на фінансовий ринок наведено на сторінках НБУ «Інструменти монетарної політики» та «Як Національний банк може впливати на інфляцію, використовуючи облікову ставку».

Остання перевірка та актуалізація таблиці: 7 вересня 2026 року. Під час подальших змін облікової ставки достатньо додавати новий верхній рядок із датою початку дії нового розміру.

Правління Національного банку України ухвалило рішення про зниження з 25 вересня 2015 року облікової ставки Національного банку України до 22% річних. Це рішення закріплене у Постанові Правління Національного банку України від 24 вересня 2015 року № 627 “Про регулювання грошово-кредитного ринку”.

Національний банк України продовжує пом’якшення грошово-кредитної політики, розпочате у минулому місяці. Поступовий відхід від політики “дорогих грошей” стає можливим завдяки стійкому зниженню ризиків для цінової стабільності в Україні.

У липні-серпні була зафіксована дефляція, а базова інфляція була близька до нуля. Стійка дезінфляція стала можливою завдяки спільним діям Національного банку України та Уряду. Проведення виваженої монетарної та фіскальної політики дало можливість зменшити інфляцію попиту, стабілізувати валютний ринок і знизити інфляційні очікування.

На прогнозному горизонті переважатимуть фактори, які сприятимуть уповільненню інфляції. Серед них будуть збалансованість грошово-кредитного ринку, низькі ціни на сировинні товари на світових ринках, подальше зниження девальваційних та інфляційних очікувань. Останньому сприятимуть завершення операції з реструктуризації суверенного боргу України, продовження ефективного співробітництва з Міжнародним валютним фондом та підтримка з боку інших міжнародних партнерів.

Водночас, як заплановане підвищення адміністративних цін і тарифів, так і дострокове збільшення заробітних плат та соціальних виплат, ініційованого Урядом, не буде мати значного впливу на інфляцію.

З урахуванням цього, за оцінками Національного банку України, цінова динаміка уповільнюватиметься і надалі. Як наслідок, на кінець 2016 року приріст індексу споживчих цін уповільниться до 12%.

З огляду на це, Національний банк продовжує пом’якшувати свою грошово-кредитну політику. Водночас такий крок є достатньо стриманим і враховує необхідність забезпечити подальшу дезінфляцію та досягти у середньостроковій перспективі 5% рівня інфляції.

Таке пом’якшення дозволить підтримати поступове відновлення економічної активності, ознаки якого спостерігаються у ІІІ кварталі та продовжаться в IV кварталі 2015 року. За підсумками 2016 року прогнозується зростання реального ВВП на 2,4%.

Детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 01 жовтня 2015 року.

Джерело

Із повідомлення Національного банку України:

“Проаналізувавши динаміку макроекономічних та монетарних показників, Правління Національного банку України відзначає збереження суттєвих інфляційних ризиків. Приріст індексу споживчих цін у грудні 2014 року становив 24,9% у річному вимірі.

 Прискорення інфляції визначалося низкою екстраординарних подій. Одним з основних інфляційних чинників було знецінення обмінного курсу гривні внаслідок реалізації накопичених у минулі роки дисбалансів і погіршення очікувань через суспільно-політичні події та військовий конфлікт на сході України.

 Зростання інфляції зумовлювалося також підвищенням адміністративно регульованих цін і тарифів через проведення необхідних економічних реформ.

 Інфляційні ризики залишатимуться високими в найближчій перспективі, що потребує вжиття додаткових заходів із збереження внутрішньої вартості гривні за рахунок підвищення процентних ставок за операціями Національного банку України.

 Це сприятиме стабілізації грошово-кредитного ринку завдяки збільшенню привабливості проведення банківських операцій у гривні та стане сигналом щодо рішучості Національного банку України виконувати пріоритетну ціль з досягнення та підтримки цінової стабільності в Україні.

 Разом з цим Національний банк України має намір підвищити дієвість облікової ставки як ключової ставки грошово-кредитної політики. Зокрема процентні ставки за інструментами регулювання ліквідності визначатимуться залежно від рівня облікової ставки.

 Вищезазначене разом з іншими стабілізаційними заходами Національного банку України зумовить уповільнення темпів інфляції вже в першому півріччі 2015 року.

 Підвищення внутрішньої вартості гривні матиме мінімальний вплив на активність у реальному секторі економіки, оскільки кредитування банків залишається суттєво обмеженим унаслідок підвищених ризиків ділового середовища.

 Ураховуючи викладене вище, відповідно до статей 6 та 25 Закону України “Про Національний банк України”, Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 серпня 2004 року № 389 (зі змінами), Правління Національного банку України прийняло постанову “Про регулювання грошово-кредитного ринку” від 04 лютого 2015 року №81, якою зокрема передбачено встановити з 06 лютого 2015 року облікову ставку в розмірі 19,5%.

 Довідково.

Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 12 листопада 2014 року № 719 “Про регулювання грошово-кредитного ринку” розмір облікової ставки з 13 листопада 2014 року становив 14,0 % річних.”

Джерело [офіційний сайт НБУ]

Додатково:

Таблиця облікових ставок НБУ [перейти]

   Офіційне повідомлення НБУ: “Проаналізувавши динаміку макроекономічних та монетарних показників у січні – червні 2014 року, Правління Національного банку України відзначає прискорення інфляції в Україні – приріст індексу споживчих цін у річному вимірі в червні 2014 року збільшився до 12,0% порівняно з 0,5% у січні.

   Зазначене пожвавлення цінової динаміки було очікуваним з огляду на зниження обмінного курсу гривні, початок економічних реформ, пов’язаних з підвищенням адміністративно-регульованих цін і тарифів, та триваюче напруження на сході України.

   Зростання загального рівня цін враховувалося під час опрацювання програми стабілізації, яка підтримується Міжнародним валютним фондом у рамках нової програми “Стенд-бай”. Окремі заходи, передбачені нею, можуть чинити певний тиск на споживчі ціни ще впродовж певного періоду часу. Проте кінцевою метою програми реформ є формування надійного підґрунтя для сталого економічного зростання та стабільної роботи фінансової системи, що виступатиме запорукою забезпечення цінової стабільності в державі в середньостроковій перспективі.

   Попри зростання темпів інфляції на грошово-кредитному ринку спостерігаються окремі позитивні ознаки, що свідчать про поступове поліпшення ринкових очікувань, які в нинішніх умовах є одним із ключових чинників стабільності національної грошової одиниці України.

   Про зазначені зрушення, зокрема, свідчить домінування протягом останніх трьох місяців чистої пропозиції іноземної готівки на валютному ринку України. У цілому її обсяг у ІІ кварталі 2014 року становив 0,5 млрд. дол. США порівняно з чистим попитом на неї в обсязі 1,8 млрд. дол. США в І кварталі. Наведене сприяло збалансуванню роботи міжбанківського валютного ринку.

  Про поліпшення ринкових очікувань також свідчить приріст у червні загального обсягу депозитів населення в національній валюті на 3,3%, або на 7,1 млрд. грн.

   Правління Національного банку України рішуче налаштоване забезпечити виконання законодавчо визначеного пріоритету діяльності Національного банку України щодо досягнення та підтримки цінової стабільності у середньостроковій перспективі. Ураховуючи зазначене вище, макроекономічний прогноз та поточні інфляційні ризики, наразі є необхідним вжиття додаткових заходів щодо збільшення внутрішньої вартості гривні через застосування процентних важелів впливу.

   Вищенаведене разом з іншими стабілізаційними заходами Національного банку України та Уряду України, що підтримуються кредитними ресурсами міжнародної спільноти, сприятиме покращенню ресурсної бази банків, кон’юнктури грошово-кредитного ринку України та очікувань його учасників. Це у свою чергу посилюватиме підґрунтя для відновлення економічного зростання та стабільного функціонування фінансової системи.

   Ураховуючи викладене вище, відповідно до статей 6 та 25 Закону України “Про Національний банк України”, Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 серпня 2004 року № 389 (зі змінами), Правління Національного банку України прийняло постанову від 15 липня 2014 року № 417 “Про регулювання грошово-кредитного ринку”, якою, зокрема, передбачено встановити з 17 липня 2014 року облікову ставку в розмірі 12,5%. До цього розмір облікової ставки востаннє змінювався 15 квітня 2014 року, коли він був встановлений на рівні 9,5% річних.

    Довідково:

Облікова ставка є базовою відносно інших процентних ставок Національного банку України.

 Облікова ставка є орієнтиром вартості позичкових коштів – змінюючи її розмір, Національний банк України надає сигнал учасникам ринку про спрямованість грошово-кредитної політики та рішучість намірів належним чином виконувати свою основну функцію щодо забезпечення стабільності гривні”.

За інформацією НБУ

Фізичні особи-платники єдиного податку сплачують єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску за місяць незалежно від величини отриманого чистого доходу. Мінімальний страховий внесок становить 34,7% розміру мінімальної зарплати.

   Загальносистемники сплачують єдиний внесок у розмірі 34,7% чистого доходу, але не менше мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід.

   Максимальна величина доходу, на яку нараховують ЄСВ підприємці (незалежно від системи оподаткування ), становить 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

   Підприємці, які сплачують єдиний внесок за ставкою 34,7%, вважаються застрахованими у Пенсійному фонді та на випадок безробіття. Крім того, підприємці мають право брати участь у добровільному соціальному страхуванні. У цьому випадку ставки єдиного внеску більше, відповідно і розмір мінімального страхового внеску вище.

Підготовлено за матеріалами сайту газети “Частный предприниматель” (www.chp.com.ua)

Департамент Податкового аутсорсингу

Компанії «Вікторія»

Якщо Вам цікава фахова, неупереджена бізнес-інформація, приєднуйтесь до нас в fb