Чи є підставою для скасування пільги з податку на нерухомість сам факт, що за адресою житла зареєстровано юридичну особу? Верховний Суд поставив чітку правову крапку: ні, не є.

У постанові від 2 березня 2020 року (справа №2340/3133/18, адміністративне провадження №К/9901/11811/19) Суд скасував попередні рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд. Основний висновок: реєстрація компанії за домашньою адресою власника не свідчить автоматично про використання квартири для отримання доходу. Для протилежного податковий орган мав би надати належні обгрунтування та відповідні докази. 

Так, Позивач є власником квартири площею 66 м², яка використовується виключно для проживання його родини. Водночас, дві юридичні особи, засновником яких він є, були зареєстровані за цією ж адресою. На цій підставі податковий орган відмовив у застосуванні пільги, передбаченої пп. 266.4.1 Податкового кодексу України, та нарахував податкові зобов’язання за 2016–2017 роки.

Однак Верховний Суд визнав, що податкова не довела фактичного використання квартири у підприємницькій діяльності, як того вимагає пп. 266.4.3 ПК України для скасування пільги. Сам лише факт реєстрації компанії не є доказом отримання доходу з об’єкта житлової нерухомості.

💬 Юридична позиція «Вікторії»: цей прецедент відкриває шлях до оскарження податкових повідомлень-рішень у схожих справах. Якщо вашу квартиру використано як юридичну адресу компанії – це ще не означає, що ви втратили право на пільгу.

Наші юристи забезпечать аналіз, підготовку скарг та судовий захист у спорах із податковою.

За ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність настає, якщо особа здійснює господарську діяльність (виробництво, реалізацію товарів, виконання робіт чи надання послуг) без державної реєстрації як ФОП чи без подання повідомлення про початок діяльності (якщо це потрібно). Законодавство вимагає, щоб така діяльність мала ознаки підприємництва: безпосередність, систематичність та мету отримання прибутку. Систематичність тлумачиться як не менше трьох повторень діяльності протягом року (див. п. 2, 4 Постанови Пленуму ВСУ № 3/2003). Якщо ж продажі були одиничними і не свідчать про регулярний збут товарів задля прибутку, то ознаки підприємницької діяльності відсутні. Крім того, суди звертають увагу: доказова база повинна підтверджувати наявність усіх складових правопорушення. Усі сумніви щодо доказів тлумачаться на користь особи.

Приклад 1. Продаж товару через Інтернет та отримання оплати на власну карту (Київ, 2024)

У Постанові Шевченківського районного суду м. Києва (№761/23276/24 Провадження № 3/761/5592/2024) розглянуто справу особи, яка продала через Інтернет товар та отримала оплату на власну карту. Показово, що контрольну закупку здійснила працівниця податкового органу (хоча про це в Постанові не йшлось).
Результат. Суд прийшов до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. У справі про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту систематичності продажу товарів з боку особи.

Приклад 2. «Лаванда-бомбочки» на OLX (Київ, 2025)

У Постанові Деснянського райсуду м. Києва від 14.01.2025 (спр. № 754/17519/24) розглянуто справу фізособи, яка продала одну бомбочку для ванни (виготовлену власноруч) через сайт OLX. За протоколом вона нібито провадила торгівлю без реєстрації (ч. 1 ст. 164 КУпАП). На суді обвинувачена заперечила проти протоколу, пояснивши, що це була поодинока подія: вона зробила партію виробів для благодійного ярмарку і залишок — одну бомбочку — вирішила продати лише через особисті потреби.

 Суд ретельно проаналізував докази. Було встановлено, що є лише протокол, декілька скриншотів оголошення, дві платіжні інструкції на суму 100 грн та відомості, що особа не зареєстрована ФОП. Водночас суд наголосив, що для кваліфікації за ст. 164 необхідна систематична, комерційна діяльність (тобто не менше трьох продажів на рік з метою прибутку). У матеріалах справи відсутні докази систематичності: протокол не містив інформації про будь-які інші продажі, а наявні скріншоти та платіжні інструкції були поодинокими. Суд також вказав, що сумніви щодо повноти доведення слід тлумачити на користь підозрюваної (ст. 62 Конституції, ст. 9 і 251 КУпАП).

 Результат. Суд дійшов висновку, що вина особи у вчиненні правопорушення не доведена, оскільки бракує обов’язкових ознак господарської (підприємницької) діяльності. Провадження за ч. 1 ст. 164 КУпАП було закрито (немає складу правопорушення).

Приклад 2. Незареєстроване таксі (Хмельниччина, 2019)

У іншому випадку (Провадження № 33/4820/119/19 Справа № 676/448/19) приватний перевізник (власник автівки) фігурував у справі про діяльність без реєстрації (ч. 1 ст. 164). Після рішення суду першої інстанції про штраф 34 000 грн з конфіскацією авто Хмельницький апеляційний суд скасував цю постанову. Захист обґрунтував, що протокол складався без достатніх доказів: в матеріалах не було свідків, фотознімки зроблені без прив’язки до часу/місця, а всі твердження інспектора залишилися непідтвердженими. Суд апеляції погодився з цим: у матеріалах справи взагалі не наведено жодних даних про надання перевезень за оплату (не зафіксовано осіб чи сум грошей), отже немає ознак господарської діяльності.

 Результат. Апеляційний суд задовольнив скаргу і закрив провадження через відсутність складу правопорушення. Як відзначено у рішенні, без належних і допустимих доказів про систематичність і корисність діяльності (тут – надання послуг таксі) провину особи встановити неможливо.

Основні правові висновки для захисту

Аналіз наведених рішень дозволяє сформулювати ключові аргументи для захисту у таких справах:

• Систематичність і прибутковість. Суд звертає увагу, що одиничні випадки продажу товару за невелику суму не мають ознак підприємництва. Підприємницька діяльність має бути регулярною (не менше трьох разів на рік) і здійснюватись з метою прибутку. Якщо продажі епізодичні (наприклад, один раз продано зайву речовину або залишок виробу), це не є провадженням бізнесу.

• Доведення факту діяльності. Обвинувачення повинно надати необхідні та допустимі докази всіх складових правопорушення (ст. 251, 280 КУпАП). Наприклад, прямих доказів наявності систематичних продажів, зберігання товарів для перепродажу чи отримання доходу має бути достатньо. Якщо матеріали справи складаються тільки з протоколу і поодиноких квитанцій без розкриття обставин, цього часто буває недостатньо.

• Роль сумнівів і процедурних порушень. Адміністративна відповідальність повинна встановлюватися на підставі належних доказів. Будь-які сумніви щодо доведення складу правопорушення трактуються на користь особи (Конституція України, ст. 62, ст. 9 КУпАП). Також суди зважають на недоліки процесу першої інстанції (наприклад, неподання важливих доказів чи відсутність допитів свідків).

Висновки для захисту. У подібних справах зацікавленим особам варто зосередитися на доведенні відсутності систематичності й комерційної мети продажів. Слід надавати суду контраргументи та докази на користь “громадянського” чи “побутового” характеру діяльності (наприклад, продаж особистих речей, однакове походження ідентичних товарів тощо). Вимагати доказів регулярності торгівлі та опонувати кожному доказу про «системність». При відсутності таких доказів суди у наведених прикладах відмовлялися визнати продаж підприємницькою діяльністю.

Зважте, щодо подібних справ рішення про притягнення до адміністративної відповідальності виносить саме суд.
І санкція, навіть вперше, може передбачати, зокрема, конфіскацію отриманих коштів. Так, конфіскація коштів відбулась в справах № 346/3526/24, № 629/2600/25, № 712/5248/25.

Наша команда адвокатів неодноразово успішно захищала клієнтів за подібних обставин. То ж за потреби – звертайтесь!

Останні три роки в Україні відзначилися активною увагою податкових та правоохоронних органів до діяльності моделей платформи OnlyFans. Ці особи отримують дохід від публікації платного контенту, який часто містить матеріали відвертого характеру. Влада вбачає ризики як у можливому ухилянні від сплати податків, так і в поширенні порнографії (ст. 301 Кримінального кодексу України). У 2023–2024 роках було зафіксовано масові запити Державної податкової служби щодо доходів українських моделей OnlyFans та передачу цих даних Бюро економічної безпеки (БЕБ). Внаслідок цього низка моделей отримали «листи щастя» з вимогами задекларувати доходи і сплатити податки. Також з’являлась інформація про те, що правоохоронці ініціювали кримінальні провадження за ст. 301 ККУ проти деяких моделей, проводили обшуки та вилучали майно (гроші, техніку тощо).

 Попри посилений тиск, окремі моделі OnlyFans домоглися позитивних судових рішень, які стали прецедентами на їхню користь. Нижче наведено аналіз відомих судових справ 2022–2025 рр., у яких моделі успішно оскаржили дії податкових або правоохоронних органів. Вказано дати рішень, суди, сторони, короткий зміст позовних вимог та результати, а також надано посилання на офіційні джерела та ЗМІ для детальнішого ознайомлення.

Переслідування моделей OnlyFans: контекст

Для розуміння суті судових рішень варто врахувати загальний контекст. Дохід, отриманий українськими авторами контенту на OnlyFans, підлягає оподаткуванню на загальних засадах (19,5% сукупно ПДФО і військового збору). У вересні 2024 року податкова служба отримала дані про ~5000 українських контент-мейкерів та їхні заробітки.

Також є Ухвала  до інформації (відомостей) про всіх громадян України та інших осіб, які проживають на території України, котрі мають зареєстровані анкети (створені акаунти) на OnlyFans.

Після цього понад 350 моделей добровільно подали декларації, розкривши 305,4 млн грн доходів і сплативши близько 59 млн грн податків. Податківці наголосили, що несвоєчасна сплата податку не стане підставою для кримінального переслідування, якщо борг уже погашено. Одночасно у Верховній Раді з’явився законопроєкт про декриміналізацію виготовлення і поширення порно-продукції (ст. 301 ККУ), оскільки нинішні радянські норми не відповідають реаліям цифрової економіки.

Втім, поки закон не змінено, правоохоронці діють згідно з чинним ККУ. Стаття 301 передбачає від штрафу 1 700 грн до 7 років ув’язнення за виготовлення і розповсюдження порнографічних матеріалів. За даними Офісу Генпрокурора, у 2023 році було відкрито 903 провадження за цією статтею, а у 2024 – вже 1600 (вдвічі більше), що частково пов’язують з активністю OnlyFans. Суди України з 2022 по 2024 рр. винесли щонайменше шість обвинувальних вироків проти моделей OnlyFans за створення і продаж відвертого контенту:

1. Львівська область (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на один рік);

2. Дніпропетровськ (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на два роки);

3.  Дніпропетровська область (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на два роки);

4. Полтавська область (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на один рік);

5. Київ (визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 301 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді штрафу 35 700 (тридцять п`ять тисяч сімсот) гривень в доход держави)

6. Київ (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на два роки).

Як правило, винні отримували умовні терміни і штрафи. Наприклад, у 2022 році Дніпровський районний суд Києва засудив 22-річну дівчину до 2 років умовно за розміщення порноконтенту на OnlyFans, а у 2023-му пара з Кременчука отримала по 3 роки умовно за публікацію власних інтимних фото і відео.

Слід зважити на наступне. Стаття 7 Кримінального кодексу України встановлює чинність закону про кримінальну відповідальність щодо кримінальних правопорушень, зокрема вчинених громадянами України за межами України.

Так, громадяни України, які вчинили кримінальні правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

Законопроєкт про декриміналізацію діяння – лише на стадії розгляду в комітеті [Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності, 4229-IX від 11.02.2025]

На практиці реалізувати таке переслідування складно: потрібна або присутність особи в Україні, або її екстрадиція. Про це детально в нашому наступному матеріалі. 

Проте були і випадки, коли моделі відстояли свої права в суді. Нижче описано два прецеденти, коли суд ухвалив рішення на користь моделі OnlyFans, скасувавши санкції або визнавши дії органів незаконними. Ці справи ілюструють готовність судової системи ставати на бік громадян у разі відсутності реального складу злочину чи порушень процедури з боку влади.

Відомі судові рішення на користь моделей OnlyFans

Повернення вилучених коштів моделі OnlyFans (Київ, 2023)

Одним із перших позитивних прецедентів стала справа столичної моделі OnlyFans, у якої під час обшуку вилучили значну суму готівки. Обшук проводився в межах кримінального провадження за ст. 301 ККУ, що розслідувало Головне управління Нацполіції Києва спільно з Подільською окружною прокуратурою. Правоохоронці стверджували, що група осіб у Києві виготовляє і продає порноконтент на платформах OnlyFans, MyFreeCams, PornHub тощо. У однієї з підозрюваних – 25-річної моделі, яка пересувається на автомобілі Jaguar – було вилучено техніку (iPhone 13 Pro, MacBook, банківські карти) та гроші $40 500 готівкою. Прокурор клопотав про арешт усього вилученого як речових доказів. Однак суд першої інстанції (Подільський райсуд м. Києва) відмовив в арешті готівки, зазначивши відсутність належного обґрунтування, і задовольнив клопотання лише частково (наклав арешт на техніку).

Прокуратура оскаржила це рішення в апеляції, наполягаючи, що повернення грошей підозрюваній «негативно вплине на розслідування» і унеможливить встановлення обставин справи. Однак представник обвинувачення навіть не з’явився на засідання апеляційного суду, і колегія суддів стала на бік моделі. 21 листопада 2023 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги прокурора щодо арешту коштів. Судді погодилися арештувати лише техніку (смартфон, ноутбук, карти), натомість не знайшли доказів, що $40,5 тис. готівки є речовим доказом злочину. Таким чином, вилучені кошти підлягали поверненню власниці. Це рішення фактично підтвердило незаконність арешту грошей та захистило майнові права моделі. За даними видання Dev.ua, апеляційний суд відмовив Подільській прокуратурі в арешті доларів, знайдених під час обшуку в моделі OnlyFans. Це перший відомий випадок, коли модель OnlyFans успішно оскаржила дії слідства щодо вилучених доходів.

Висновки

Аналіз судової практики 2022–2025 рр. показує, що попри зростаючий тиск на OnlyFans-контент-мейкерів, деякі з них успішно захистили свої права у суді. У сфері оподаткування поки не зафіксовано випадків, щоб модель OnlyFans виграла суд у податкової служби – більшість воліє добровільно декларувати доходи та сплачувати податки, аби уникнути санкцій. Натомість у взаєминах з правоохоронними органами є прецеденти позитивних рішень. Зокрема, апеляційний суд повернув моделі значну суму вилучених коштів, фактично визнавши неправомірність арешту без достатніх доказів.

 Ці випадки демонструють, що у разі сумнівності доказової бази чи перевищення повноважень силовиками, суди стають на захист громадян. Моделі OnlyFans отримали важливі юридичні прецеденти: повернення майна і коштів, скасування слідчих дій та навіть повне звільнення від обвинувачень. Вони вказують на необхідність більш чіткого правового регулювання цієї сфери. Поки кримінальна відповідальність за контент «для дорослих» не декриміналізована, судові рішення на кшталт одеського виправдання можуть слугувати орієнтиром для аналогічних справ. Якщо ж буде ухвалено закон про декриміналізацію 301-ї статті, потреба в таких переслідуваннях відпаде, і конфлікти моделей з законом зведуться лише до податкових питань. В підсумку, позитивні вердикти на користь OnlyFans-моделей свідчать про поступове осучаснення судової практики та прагнення захистити свободи громадян навіть у таких чутливих та нових для правового поля сферах, як онлайн-платформи контенту для дорослих.

Податковий кодекс України однозначно визначає, як рахувати дохід платника єдиного податку у разі посередницької діяльності за договорами комісії. Згідно з п. 292.4 ст. 292 ПКУ, «у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)». Тобто для платника єдиного податку-комісіонера доходом визнається лише сума комісійної винагороди, а не вся виручка, отримана від покупців за проданий товар комітента.

Приклад: якщо юрособа-«єдинник» отримала на свій рахунок 50 тис. грн від продажу товарів за договором комісії, а згідно з договором її комісійна винагорода становить лише 5 тис. грн, то оподатковуваним доходом буде включено 5 тис. грн, а не всю суму 50 тис. грн. Відповідно, саме ця сума винагороди враховується і при обчисленні граничного обсягу доходу для перебування на спрощеній системі, оскільки кваліфікуючий критерій (ліміт доходу) встановлений для доходу в розумінні ст.292 ПКУ.

Роз’яснення податкових органів

Податкова служба підтримує наведений підхід у своїх офіційних роз’ясненнях. Зокрема, в індивідуальній податковій консультації ДФС від 26.07.2019 №3515/6/99-99-12-02-03-15/ІПК податківці, посилаючись на п.292.4 ПКУ, підтвердили, що при виконанні послуг за договором комісії дохід платника єдиного податку формується тільки в сумі отриманої комісійної винагороди, а «транзитні» кошти (виручка, призначена для комітента) не включаються до доходу такого платника. Аналогічні висновки містяться й у загальнодоступних консультаціях ДПС. Так, у підкатегорії 107.01.03 бази «ЗІР» податкова роз’яснює, що кошти, які надходять єдиннику-посереднику та підлягають перерахуванню довірителю/комітенту, не враховуються у його оподатковуваному доході. Цю ж норму неодноразово наводили територіальні органи ДПС у своїх повідомленнях – наприклад, ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ПКУ при договорах комісії доходом є лише отримана агентська винагорода.

Варто додати, що позиція законодавця узгоджується і з правилами бухобліку: згідно з п. 6.2 П(С)БО 15 «Дохід» комісіонер не визнає доходом суму надходжень, отриманих на користь комітента/принципала за посередницькими договорами. Отже, ні з погляду податкового обліку єдиного податку, ні за бухгалтерськими стандартами «транзитна» виручка не є доходом посередника.

Судова практика щодо «транзитних» коштів

Історично питання оподаткування транзитних сум за договором комісії було предметом спорів. За часів дії Указу Президента №727/98 (спрощена система до 2011 р.) існувала неоднозначна судова практика: ВАСУ здебільшого вважав доходом лише суму комісійної винагороди, тоді як Верховний Суд України у 2010 р. дійшов протилежного висновку, наполягаючи, що «вся сума транзитних коштів суб’єкта малого підприємництва становить його виручку», а перевищення такого загального обороту позбавляє права на ЄП. Саме тому при запровадженні ПКУ законодавець вирішив прямо врегулювати це питання: норма, що нині міститься в п.292.4 ПКУ, була введена, щоб чітко визначити доходом посередника лише суму його винагороди (на відміну від підходу старого ВСУ). У початковій редакції ПКУ ця норма не називала договір комісії прямо (лише доручення, транспортне експедирування, агентські договори), що давало податківцям привід дискутувати. Лише з 2015 р. до п.292.4 було додано і договір комісії, усунувши будь-які сумніви. Відтоді фіскальна позиція змінилася на користь платників єдиного податку, що підтверджується як роз’ясненнями ДПС, так і актуальною судовою практикою.

Сучасна практика. Наразі адміністративні суди при розгляді спорів одностайно стають на бік платників єдиного податку-комісіонерів. Якщо податковий орган намагається донарахувати податок, трактуючи всю виручку як дохід, суди скасовують такі рішення. Для прикладу, П’ятий апеляційний адмінсуд у постанові від 02.12.2021 у справі №540/2683/21 зазначив, що за положеннями ст.292 ПКУ доходом ФОП-комісіонера є лише сума його винагороди (в тому кейсі ≈20 тис. грн), а не вся виручка (~466 тис. грн), отримана на рахунок – тому донарахування податків на всю суму визнано неправомірним. Другий апеляційний адмінсуд у постанові від 07.04.2021 (справа №520/3793/2020) прямо вказав, що при відсутності переходу права власності на товар до комісіонера кошти, які той отримує від покупців за товар комітента, не є доходом комісіонера від реалізації цього товару. Такий підхід в контексті граничного доходу підтримав і Верховний Суд: наведений висновок відповідає правовим позиціям ВС, викладеним у постановах від 17.07.2020 у справі №826/8493/18, від 21.01.2021 у справі № 820/3092/16, а також у постановах від 13.07.2023 у справі № 640/11847/20, від 18.10.2023 у справі № 160/11905/21, від 25.01.2024 у справі № 824/183/18-а та ін.

Ризики: Таким чином, за чинним законодавством і судовою практикою, лише комісійна винагорода включається до доходу єдинника. Податкові органи теоретично можуть ставити під сумнів реальність чи правильність оформлення договору комісії. Якщо договір комісії буде визнано удаваним (скажімо, за відсутності підтвердних документів), існує ризик, що всю суму обороту можуть розглядати як дохід від самостійної діяльності платника, з наслідками перевищення ліміту. Проте за наявності коректно оформлених документів (договір, акти виконання, звіти комісіонера тощо) платник має всі шанси відстояти свою позицію, і суди підтверджують правомірність невключення транзитних сум до доходу комісіонера.

Отже.

Платник єдиного податку III групи, що продає товари за договором комісії, при визначенні граничного обсягу доходу враховує лише суму власної комісійної винагороди (доходу від наданої послуги комісії). Вся виручка, отримана від покупців за товар, не включається до доходу платника ЄП-комісіонера, оскільки належить комітентові. Цей висновок ґрунтується на прямих нормах ПКУ та підтверджений роз’ясненнями ДПС і судовою практикою.

Якщо вам потрібен податковий супровід підприємницької діяльності, професійний податковий облік може бути наданий фахівцями Компанії Вікторія на договірних умовах.

Для отримання деталей або ж додаткових консультацій звертайтесь за формою швидкого звернення:

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Останніми роками надання поворотної фінансової допомоги (ПФД) фізичними особами-підприємцями — платниками єдиного податку — стало предметом прискіпної уваги податкових органів. Чинне законодавство не забороняє таких операцій, але ДПС часто кваліфікує їх як фінансові послуги або фінансове посередництво, що є прямо забороненим для фоп-єдинників.

Справа №120/4675/24: Апеляційний суд підтримує ДПС

12 березня 2025 року Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі №120/4675/24 підтримав позицію ДПС щодо неприпустимості надання ФОП сум ПФД. Обставини справи:

• ФОП надав поворотну фіндопомогу на суму понад 13 млн грн;
• ДПС стверджувала, що це є діяльність у сфері фінансового посередництва (квед 64.19);
• Апеляція залишила в силі рішення першої інстанції: суми доходу неправомірно знижено, а сам ФОП порушив умови спрощеної системи.

По цій справі варто дочекатись остаточного рішення від Касаційної інстанції, очевидно.

Порівняння з позицією Верховного Суду

У справі №824/74/19-а (постанова ВС від 01.07.2020) суд навпаки зазначив, що отримана та повернена ПФД не є доходом ФОП. Встановлено обставини фактичної позики, а отже відсутність підстав для переходу на загальну систему.

Що це означає для ФОП

• Податкова служба трактує надання ПФД як фінансове посередництво та подає до судів з вимогами анулювати статус єдинника;
• Суди оцінюють договір, суму, систематичність та намір отримати дохід;
• Вирішуючий критерій — чи це було разовою операцією за особисті кошти, чи систематичним розподілом чужих коштів.

Поради: Що робити ФОП

• Оформлювати ПФД лише за письмовими договорами, – від себе як від фізичної особи, а не з рахунку ФОП, – чітко вказуючи, що це особисті кошти, а не господарська діяльність;
• Якщо все ж доводиться оформити від ФОП, то не укладати багато однотипних договорів за короткий період — це може свідчити про системність;
• Не залучати сторонні кошти для надання ПФД — це вже ознака фінпосередництва;
• Зберігати всю документацію: договори, виписки, повернення коштів — для підтвердження реальності операції;

• Уникати використання в договорах термінів «позика», «кредит» тощо без уточнення статусу коштів та сторін.

Нагадуємо, АО «Західна Правозахисна Група» надає професійні послуги оскарження податкових повідомлень – рішень.
Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
Загалом Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження протиправних рішень податкового органу.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені адвокати податкової практики, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надамо Вам первинну консультацію.

Форма зв’язку

Наші контакти:

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”