Адвокати АО “Західна Правозахисна Група” успішно захистили інтереси директора підприємства у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Податковий орган склав протокол про адміністративне правопорушення, посилаючись на висновки документальної позапланової перевірки та стверджуючи про порушення правил ведення податкового обліку. Підставою стали виключно висновки акта перевірки, на основі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення.

Під час судового розгляду наші адвокати звернули увагу на принципову обставину: підприємство вже розпочало процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, а строк розгляду скарги був офіційно продовжений. Відтак визначені податковим органом грошові зобов’язання залишаються неузгодженими.

Суд погодився з цією позицією та зазначив, що:

• акт податкової перевірки сам по собі не створює правових наслідків і не підтверджує вину особи;
• під час адміністративного або судового оскарження податкові зобов’язання є неузгодженими;
• за таких обставин відсутні достатні підстави вважати, що посадова особа вчинила адміністративне правопорушення.

У результаті Києво-Святошинський районний суд Київської області закрив провадження у справі на підставі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Чому це рішення важливе

На практиці податкові органи нерідко складають адміністративні протоколи щодо посадових осіб ще до завершення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень.

Ця постанова вкотре підтверджує: якщо результати перевірки та ППР оскаржуються, а грошові зобов’язання не набули статусу узгоджених, саме по собі це може бути вагомою підставою для відсутності складу адміністративного правопорушення.

Адвокати АО “Західна Правозахисна Група” здійснювали повний супровід справи та представляли інтереси клієнта в суді, що дозволило досягти позитивного результату.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу справи у спорі з органами влади.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

Восьмий апеляційний адміністративний суд підтвердив протиправність штрафу в розмірі 222 255 грн, застосованого податковим органом до підприємця через відсутність у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Суд наголосив: інформація із Системи обліку даних РРО сама по собі не є достатнім доказом порушення, якщо податкова не може ідентифікувати конкретні чеки, товари та розрахункові операції.

Обставини справи

Податкова провела фактичну перевірку магазину, в якому підприємець здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 227 355 грн.

Із цієї суми:

• 5 100 грн стосувалися відсутності попереднього програмування коду товару згідно з УКТ ЗЕД;
• 222 255 грн було нараховано за нібито видачу розрахункових документів невстановленої форми та змісту.

Підприємець оскаржив саме штраф у розмірі 222 255 грн.

Підставою для його нарахування стала відсутність у частині фіскальних чеків цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Чому податкова вважала чеки неналежними

За висновками контролюючого органу, підприємець протягом періоду з січня 2022 року до травня 2023 року проводив операції з продажу алкогольних напоїв без зазначення у чеках цифрового значення штрихового коду акцизної марки.

Для розрахунку штрафу податкова використала інформацію із Системи обліку даних РРО, зазначивши загальну вартість операцій у сумі 148 110 грн.

При цьому в акті перевірки не було наведено:

• повного переліку фіскальних чеків;
• дат проведення операцій;
• сум за кожною операцією;
• найменувань реалізованих алкогольних напоїв;
• інформації про те, чи підлягав кожен конкретний товар маркуванню акцизними марками;
• належного обґрунтування повторності порушень.

Не кожен алкогольний напій повинен мати акцизну марку

Одним із ключових епізодів справи була контрольна закупка пляшки сухого вина.

У виданому покупцеві фіскальному чеку не було зазначено цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Водночас суд установив, що окремі види звичайних, неігристих вин із визначеною міцністю та класифікацією за УКТ ЗЕД не підлягають обов’язковому маркуванню марками акцизного податку.

Якщо алкогольний напій законно не маркується акцизною маркою, у продавця фізично відсутня можливість зазначити у фіскальному чеку цифрове значення її штрихового коду.

Тому відсутність такого реквізиту не може автоматично визнаватися порушенням.

Дані СОД РРО не замінюють доказів

Податкова долучила до матеріалів перевірки електронний носій із вибірковими даними із СОД РРО.

Однак ці дані не дозволяли достовірно визначити:

• які саме чеки містили порушення;
• коли були проведені відповідні операції;
• які товари продавалися;
• чи повинні були ці товари маркуватися акцизними марками;
• як сформовано загальну суму операцій, використану для розрахунку штрафу.

Суд зазначив, що податкова інформація може бути підставою для додаткової перевірки певних обставин, але не є самостійним та беззаперечним доказом податкового правопорушення.

Для підтвердження порушення у сфері застосування РРО необхідно дослідити конкретну розрахункову операцію та конкретний розрахунковий документ.

Надання вибіркових копій чеків без можливості їх ідентифікувати не підтверджує складу порушення.

Податкова не довела повторність порушень

Суттєве значення у справі мав також порядок визначення розміру штрафних санкцій.

Податкова застосувала санкцію, виходячи з того, що частина порушень була повторною. Водночас в акті перевірки не було зазначено, яка саме операція вважалася першим порушенням, а які операції були наступними.

Без ідентифікації кожної окремої операції неможливо встановити:

• факт першого порушення;
• момент його вчинення;
• наявність наступних порушень;
• правильність застосування підвищеного розміру штрафу.

Отже, контролюючий орган не довів ані складу кожного окремого правопорушення, ані правильності розрахунку фінансових санкцій.

Позиція судів

Івано-Франківський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення в частині штрафу у розмірі 222 255 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дані СОД РРО не дозволяють ідентифікувати конкретні розрахункові операції та фіскальні чеки, щодо яких податкова встановила порушення. Контролюючий орган також не довів, що реалізовані алкогольні напої підлягали обов’язковому акцизному маркуванню.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, однак Восьмий апеляційний адміністративний суд не знайшов підстав для скасування рішення.

Апеляційний суд зазначив, що податкова не надала встановлених законом підстав і належних доказів для притягнення підприємця до відповідальності.

У результаті апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції про скасування штрафу залишено без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати її ухвалення.

Що це рішення означає для бізнесу

Судове рішення підтверджує кілька важливих для платників податків висновків.

По-перше, відсутність у фіскальному чеку реквізиту, який об’єктивно не може бути зазначений, не повинна автоматично спричиняти відповідальність.

По-друге, контролюючий орган зобов’язаний установити, що конкретний реалізований товар підлягав маркуванню акцизною маркою.

По-третє, загальна інформація із СОД РРО без ідентифікації конкретних чеків та операцій не є достатньою підставою для штрафу.

По-четверте, податкова повинна окремо довести кожне порушення, його дату, суму операції та повторність.

По-п’яте, розмір штрафу не може ґрунтуватися лише на узагальнених даних інформаційних систем ДПС.

Висновок

Сам факт відсутності цифрового значення штрихового коду акцизної марки у фіскальному чеку ще не свідчить про порушення правил застосування РРО.

До застосування штрафу податкова повинна довести, що:

• конкретний товар підлягав акцизному маркуванню;
• конкретний фіскальний чек не відповідав установленим вимогам;
• розрахункова операція належним чином ідентифікована;
• кожне порушення підтверджене допустимими доказами;
• повторність порушень та розмір санкцій розраховані обґрунтовано.

За відсутності таких доказів податкове повідомлення-рішення може бути визнане протиправним і скасоване.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу податкової справи.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

14 липня 2026 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №300/6163/24, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції на користь фізичної особи-підприємця. Цю справу супроводжували адвокати АО “Західна Правозахисна Група”.

Спір виник через те, що податковий орган анулював реєстрацію підприємця як платника єдиного податку, пославшись на наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів. При цьому жодної документальної перевірки проведено не було.

У чому полягала проблема

Контролюючий орган виключив ФОП із Реєстру платників єдиного податку, обґрунтовуючи свої дії лише інформацією з інформаційної системи про наявність податкового боргу.

Водночас підприємець зазначав, що:

• не отримував належного рішення про анулювання реєстрації;
• документальна перевірка не проводилась;
• після нібито анулювання продовжував подавати декларації та сплачувати податки, які податковий орган приймав.

Позиція суду

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що:

• реєстрація платника єдиного податку є безстроковою;
• її анулювання можливе лише у випадках, визначених Податковим кодексом України;
• якщо підставою є порушення платником вимог спрощеної системи, контролюючий орган повинен провести документальну перевірку;
• рішення про анулювання має прийматися саме на підставі акта такої перевірки.

Сам факт наявності інформації в інтегрованій картці платника або інших інформаційних базах не дає податковому органу права виключати підприємця з Реєстру платників єдиного податку.

Що ще звернув увагу суд

Суд також зазначив, що:

• податковий орган не підтвердив, з яких саме документів встановлено суму податкового боргу;
• у самому листі про анулювання відсутнє посилання на акт перевірки;
• матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки.

Саме порушення встановленої законом процедури стало достатньою підставою для визнання дій податкового органу протиправними.

Чому це рішення важливе

Постанова ще раз підтверджує сформовану судову практику Верховного Суду: виключення платника з Реєстру єдиного податку не може здійснюватися автоматично лише на підставі інформації про податковий борг.

Контролюючий орган зобов’язаний:

• провести документальну перевірку;
• оформити її результати актом;
• лише після цього приймати рішення про анулювання реєстрації.

Якщо ці вимоги не виконані, таке рішення має високі шанси бути скасованим у судовому порядку.

Висновок

Для платників єдиного податку ця постанова є ще одним підтвердженням того, що навіть за наявності податкового боргу податковий орган повинен діяти виключно у спосіб, передбачений законом. Недотримання процедури є самостійною підставою для скасування рішення про анулювання реєстрації та поновлення статусу платника єдиного податку.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу податкової справи.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

23 квітня 2026 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив важливе рішення для платників ПДВ у справі щодо блокування податкової накладної, у котрій Партнер Компанії “Вікторія” – АО “Західна Правозахисна Група”здійснила комплексний супровід клієнта.

📌 Суть спору

Податкова зупинила реєстрацію податкової накладної на суму 5,78 млн грн, пославшись на критерії ризиковості операцій.

Попри те, що платник подав пояснення та пакет документів, ДПС:

• відмовила у реєстрації ПН
• не конкретизувала, яких саме документів не вистачає
• не надала належного обґрунтування рішення

⚖️ Позиція суду

Суд повністю підтримав платника податків і зазначив:

1️⃣ Формальне посилання на критерії ризиковості — недостатнє
Податкова повинна чітко обґрунтувати:

• які саме критерії застосовані
• які показники розраховані
• чому операція є ризиковою

2️⃣ Квитанція має містити конкретний перелік документів
Загальна фраза «надати пояснення та документи» — це порушення.

3️⃣ Блокування ПН ≠ податкова перевірка
Моніторинг не може підміняти собою контрольні заходи.

4️⃣ Рішення ДПС має бути мотивованим
Будь-яке рішення органу влади повинно:

• містити логіку
• базуватись на доказах
• враховувати всі обставини

🧾 Результат

Суд:

✅ скасував рішення ДПС про відмову
✅ зобов’язав зареєструвати податкову накладну
📅 датою фактичного подання (13.12.2022)

💡 Практичні висновки для бізнесу

👉 Якщо ПН заблокована — це ще не означає, що податкова права
👉 Відсутність конкретики у квитанції — сильний аргумент у суді
👉 Податкова повинна довести ризиковість, а не просто заявити її
👉 Суд може не лише скасувати відмову, а й зобов’язати зареєструвати ПН

Відзначимо, що АО “Західна Правозахисна Група” домагатиметься покладення судових витрат, понесених замовником, на податковий орган. Тобто, щоб всі витрати зі сплати судового збору, витрат на правничу (правову) допомогу стягувались на користь замовника за результатами позитивного судового розгляду справи. 

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу розблокування податкових накладних.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

* не є публічною офертою. Умови зобов’язань, оплат визначатимуться остаточно укладанням договору на правову (правничу) допомогу у письмовій формі.  

Нещодавно бухгалтерські та юридичні Інтернет-спільноти сколихнула новина про те, що у справах з оскарження протиправності ППР по РРО/ПРРО важливою обставиною є наявність доказів походження коштів, використаних для контрольної закупівлі. Чи насправді це так?.. Ні, це не так.
Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2025 року у справі № 580/1158/23 чітко виснововує: відсутність доказів того, що контрольна розрахункова операція проводилась саме рахунком бюджетних коштів, не створює жодного самостійного доказу чи аргументу на користь платника.

Дослівно у рішенні зазначено наступне:

«Відсутність доказів вчинення перевіряючими таких контрольних розрахункових операцій за рахунок саме бюджетних коштів та дотримання порядку повернення придбаних у ході проведення контрольних закупок товарів платнику **самі по собі не спростовують встановлених в актах перевірок обставин вчинення порушень».»

🔹 Суть позиції суду:
Контрольна закупівля є лише способом фіксації факту порушення. Якщо перевіряючі документально зафіксували продаж товару без застосування РРО чи без ліцензії, то джерело коштів (бюджетні чи власні) не має вирішального значення.

🔹 Практичне значення:
Платникам не варто розраховувати на скасування результатів перевірки лише через формальні недоліки — наприклад, якщо податківці не підтвердили, що покупка здійснена з бюджетних асигнувань або не оформили повернення товару.
Головне питання для суду — чи дійсно мало місце порушення правил розрахункових операцій, а не спосіб фінансування контрольної закупівлі.

Посилання на справу [перейти]

Нагадуємо, АО «Західна Правозахисна Група» надає професійні послуги оскарження податкових повідомлень – рішень.
Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
Загалом Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження протиправних рішень податкового органу.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені адвокати податкової практики, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надамо Вам первинну консультацію.

Форма зв’язку

АО Західна Правозахисна Група, – 

юридичний партнер Компанії Вікторія