Відповідальність (штраф) за перевищення граничної суми готівкових розрахунків 50 000 грн.

   З 4 січня 2017 року Національним банком України Постановою від 25.11.2016 № 407 запроваджено нові обмеження готівкових розрахунків:

– 10 тис. грн – для розрахунків між собою для суб’єктів господарювання
– 50 тис. грн – для розрахунків, у яких хоча б однією стороною (платником або одержувачем коштів) є звичайна фізична особа.

   Вищенаведені обмеження не застосовуються лише до:

– розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
– добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
– використання коштів, виданих на відрядження.

   Слід відзначити, що за чиною редакцією ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» відсутня необхідність реєстрації нормативних актів НБУ (в т.ч. вищенаведеної Постанови) в Мін’юсті.

Що ж щодо відповідальності?

   Порушення граничної суми розрахунків тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме – накладення штрафу на фізособу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 н.м.д.г. (від 1700 грн до 3400 грн). За повторне порушення, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, передбачено штраф від 500 до 1000 н.м.д.г. (8500 – 17000 грн).

Компанія Вікторія

Замовте програмне забезпечення “Сонату” зі свого робочого місця (з офісу, з дому), отримайте доступ до повнофункціональної версії в кілька кроків.  Вам не потрібно далі шукати, – все можна зробити оперативно і не витрачаючи зусиль, з Компанією Вікторія!

Електронна звітність

Вам мож




Ризики підміни трудових угод цивільно-правовими. Узагальнення судової практики

   Кінець 2016 та початок 2017 років ознаменувались публічними застереженнями Прем’єр-міністра, адресованими бізнесу. Основні тези:  зловживання з оформлення працівників, в т.ч. оформлення на неповний робочий день, на півставки тощо жорстко каратимуться, – для цього органам усіх гілок влади розширили повноваження, а самому бізнесу – відповідальність.

 Куток споживача  Абстрагуючись від таких погроз, спробуємо спокійно розібратись в ризиках неоформлення трудових відносин або оформлення цивільно-правових угод замість трудових з точки зору судової влади. Дослідивши рішення касаційних інстанцій в ЄДР (включаючи провадження в справах адміністративного та кримінального судочинства)  по даному напрямку, з’ясувалось, що співвідношення не на користь бізнесу – орієнтовно 1 до 2.

   Чому відносини вважались судами трудовими? В більшості  розглядуваних випадків у адміністративних справах  – внаслідок надання «викривальних» пояснень особами, з котрими не оформлено трудові відносини [рішення 1, рішення 2, рішення 3, рішення 4 та ін.]. Аналогічно й в більшості випадків кримінальних проваджень саме працівники й забезпечували правоохоронним та контролюючим органам основну доказову базу [рішення 5, рішення 6, рішення 7, рішення 8, рішення 9, рішення 10, рішення 11, рішення 12, рішення 13, рішення 14, рішення 15, рішення 16, рішення 17 та ін.] В той же час, в ході планових перевірок перекваліфікації цивільно-правових відносин на трудові відбувались рідше [рішення 18, рішення 19, рішення 20, рішення 21, рішення 22, рішення 23 та ін.].

   На противагу зазначеному вище, на користь бізнесу суди приймали рішення в основному через недоведеність або неспроможність тверджень контролюючих чи правоохоронних органів про те, що насправді існували трудові відносини  [рішення 24, рішення 25, рішення 26, рішення 27, рішення 28, рішення 29, рішення 30 та ін.]. І рідше суд визнавав саме за господарюючи суб’єктом право вибору форми оформлення відносин, вважаючи це компетенцією саме господарюючого суб’єкта [як то в рішенні 31, рішенні 32 чи рішенні 33].

    Які можна зробити висновки?

По-перше і головне, – основну загрозу для суб’єкта господарювання несуть його власні працівники (особливо неоформлені). Саме їх письмові пояснення в більшості розглядуваних випадків завдали найбільших неприємностей, аж до кримінальної відповідальності посадових осіб підприємств чи фізичних осіб-підприємців.

По-друге, – якщо і йти суб’єкту господарювання на укладання цивільно-правової угоди з фізичною особою, то буде необхідно чим більше документальних доказів цивільно-правової сутності таких відносин. Ціле поле маневрів для цього надає нам господарський документооборот: власне документально оформлені цивільно-правові угоди, акти до таких угод (в т.ч. акти звірок, рекламацій, бракеражу, виявлених недоліків, прийняття-передачі і т.п. і т.д.), довіреності, претензії, меморандуми, листування тощо. Додатковий плюс– якщо інша сторона не просто фізична особа, а ще й має статус підприємця (винятки:  одночасне оформлення з однією і тією ж особою і трудових, і цивільно-правових відносин у статусі ФОП; відсутність т.з. критерію “ділової мети” – рішення 34 ) .

По-третє, –   цивільно-правові угоди не повинні повторювати зміст локальних трудових актів суб’єкта господарювання, вимог законодавства про працю. Також, цивільно-правові угоди з фізичними особами на виконання функцій, що збігатимуться з функціями штатних працівників, – пряма загроза. До підвищення ризиків призведе і закріплення в цивільно-правовій угоді систематичності та неоднократно здійснюваних функцій, перебування під постійним контролем суб’єкта господарювання (т.з. «юридична несамостійність») та виконання обов’язків безпосередньо за місцем здійснення його діяльності, на його обладнані чи устаткуванні тощо.

По-четверте, – іноді цивільно-правові відносини апріорі не можуть бути оформленими замість трудових через особливість вимог нормативно-правових актів, що регулюють діяльність суб’єкта господарювання (як то в рішенні 35). Аналогічно, до прикладу, не можуть бути оформлені відносини у формі цивільно-правових з продавцем алкогольних чи тютюнових виробів;  з продавцями аптек чи в інших видах діяльності, де є ліцензування або спеціальні допуски тощо.

По-п’яте, – якщо ви й пішли на ризик неоформлення трудових відносин, то вся внутрішня бухгалтерія, в якій зафіксовано факти виплат заробітної плати неоформленим працівникам, в руках контролюючих або правоохоронних органів буде такою же загрозою, як і пояснення неоформлених працівників.

   В будь-якому випадку, бізнесу слід з достатньою серйозністю співставляти імовірну вигоду від сумнівних рішень з ризиками настання відповідальності. Ну і в  будь-якому випадку дослуховуватись до голосу інстинкту самозбереження.

Компанія Вікторія

Вам можуть бути цікавими Ваші умови бухгалтерського та юридичного обслуговування (на умовах аутсорсингу) в Компанії Вікторія.

Телефонуйте: +38095 595 77 77  або надсилайте свої питання на ел. адресу: office@vg.ua

Чому Компанія Вікторія?

Замовте програмне забезпечення “Сонату” зі свого робочого місця (з офісу, з дому), отримайте доступ до повнофункціональної версії в кілька кроків.  Вам не потрібно далі шукати, – все можна зробити оперативно і не витрачаючи зусиль, з Компанією Вікторія!

 

Вам мож




Алкогольно-тютюновий звіт: штраф буде!

    21.04.2016р. набрав чинності  наказ МФУ №49 від 11.02.2016р.(далі – Наказ №49).  Запроваджено  нову форму звіту  № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі». Даний звіт подається до 10 числа  наступного  місяця (згідно ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

      Порядок заповнення звітів, затверджений Наказом №49, не передбачає механізму виправлення помилок.

     Справедливо виникає запитання – чи будуть застосовуватись до платника податків фінансові санкції у  разі повторного подання звіту з виправленими показниками?

            ДФС вважає – звільнення від санкцій не існує.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

(ДФС)

Львівська пл., 8, м. Київ-53, МСП 04655, тел.: (044) 272-51-59, факс: (044) 272-08-41 www.sfs.gov.ua; е-mail: kabmin_doc@sfs.gov.ua, gromada@sfs.gov.ua Код ЄДРПОУ 39292197

 

29.06.2016р.№6874/к/99-99-12-02-02-15

на №11/001195 від 09.06.2016р.

 

 

Що розгляд звернення

 

   Державна фіскальна служба України, в межах компетенції, розглянула Ваше звернення від 09.06.2016 № 11/001195 (вх. ДФС № К/2520 від 13.06.2016), щодо застосування фінансових санкцій за помилкове подання звітів № 1-РА та № 1-РТ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» та повідомляє.

   Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470, розроблений на виконання частини третьої статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481). Відповідно до зазначеної норми закону суб’єкти господарювання, які отримали передбачені Законом 1С 481 ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту й експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

  Відповідно до абзацу вісімнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у раз неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17000 гривень.

   Подання уточнюючого звіту Наказом № 49 не передбачено, тому у разі виявлення помилок в звітах № 1-РА та № 1-РТ, можна звернутись письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої звітності та проханням її не визнання, а також повторно сформувати та подати з виправленими показниками такий звіт. При цьому термін подання залишається незмінним – до 10 числа місяця, що настає за звітним, з перенесенням граничного строку на перший робочий день, якщо 9 число припадає на вихідний або святковий день.

   Отже, подання повторного звіту з виправленими показниками після граничного терміну – 10 числа місяця, що настає за звітним, є підставою для застосування до суб’єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів відповідно до абзацу вісімнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481.

    Водночас, рішення про застосування фінансових санкцій приймається індивідуально – окремо по кожному випадку, з врахуванням всіх обґрунтованих обставин, зокрема підтверджених документально обставин непереборної сили.

Перший заступник Голови              С. В. Білан

 

Титаренко

2890928

Клікніть для перегляду фотокопії відповіді/Приховати

Document-page-001 Document-page-002




Особливості видачі трудової книжки працівнику

   Згідно з пунктом 3 Постанови № 301 трудові книжки зберігаються на підприємствах як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Ця ж Постанова застерігає про дисциплінарну та іншу відповідальність за порушення порядку організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок.

  Регламентуючи порядок ведення трудових книжок працівників, Інструкція передбачає видачу трудової книжки працівникові лише у разі його звільнення, в останній день роботи. Жодних інших підстав для видачі трудової книжки працівникові на руки, зокрема під час його роботи на підприємстві, Інструкцією не передбачено.

  То ж виникають на наступні запитання:

  • чи можна видавати трудову книжку працівникові під час його роботи на підприємстві, тобто до звільнення?
  • якщо так, то як згідно законодавства України, правильно оформити тимчасову видачу трудової книжки?
  • якщо ні, то які шляхи вирішення даної ситуації?

 

Міністерством праці та соціальної політики надано відповідь, з якої йдеться, що роботодавець не має обов’язку надати трудову книжку працівнику в інший день, ніж день звільнення.

Роз’яснення подаємо нижче.

відповідь  на запит № 12

 

Департамент юридичних та корпоративних послуг

Компанії «Вікторія»




Поворотна безвідсоткова фінансова допомога: виправлення помилки та відповідальність

   Відображення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (ПБФД) у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, має свої особливості. 

   В основному, ПБФД надходить підприємству від власних засновників. Цим обумовлені перші загальні запитання щодо відображення сум допомоги в податковому та бухгалтерському обліку.

    Нижче подаємо роз’яснення Державної фіскальної служби України (лист від 16.10.2014 №2359/Д/99-99-17-02-01-14)  щодо питань:

 

  1. Чи потрібно відображати поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, яку підприємство надало засновнику у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, якщо вона була повернута в строк, передбачений чинним законодавством?
  2. У разі, якщо вказану вище поворотну допомогу необхідно відображати у звіті форми 1 ДФ, то яку відповідальність тягне за собою невідображення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, якщо вона була повернута в строк, передбачений чинним законодавством?

 Роз'яснення ДФСУ, лист, сторінка 1

 Роз'яснення ДФСУ, лист, сторінка 2

 

Департамент бухгалтерського аутсорсингу

Компанія «Вікторія»