Оскарження наказу ДПС про проведення перевірки під час мораторію у зв’язку з COVID-19

   В кейсі АО “Західна Правозахисна Група”, що розглядається, податковим органом була здійснена протиправна спроба провести фактичну перевірку підприємця.
  Так, підприємець, зважаючи на інспекційний мораторій у зв’язку з Covid-19, не допустив працівників податкового органу до перевірки. Наказ на перевірку було оскаржено в адміністративному суді. На жаль, суд першої інстанції не виконав завдань адміністративного судочинства в повному обсязі та став на бік контролерів.
  Крапку в справі покладено Колегією Сьомого апеляційного адміністративного суду, котра підтримала позицію АО “Західна Правозахисна Група”.

Наведемо основні висновки апеляційної інстанції:

  • “…при дослідженні оскаржуваного наказу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки, крім як посилання відповідача на норми, що регулюють питання призначення перевірки – підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України”;
  • У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що підставою для проведення перевірки слугувала податкова інформація, згідно якої суб`єктом господарювання через РРО проводилися незначні суми розрахункових операцій при торгівлі підакцизними товарами, які нижчі за поточні витрати на здійснення господарської діяльності (плата за ліцензії, патенти, транспортні витрати, електроенергія, заробітна плата найманих працівників, оренда плата, тощо), також підприємцем було задекларовано чистий дохід значно нижчій, ніж витрати на здійснення господарської діяльності, що може свідчити про можливі порушення вимог чинного законодавства”;
  • “відповідачем до матеріалів справи не долучено відповідних доказів, які є належною підставою для проведення перевірки, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо протиправності прийнятого наказу Головного управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області №284/фп від 10.07.2020 “Про проведення фактичної перевірки”;
  • “Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 813/3977/16, від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 та від 05.03.2019 у справі № 820/4893/18”;
  • “…колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу як на підставу для проведення фактичної перевірки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів пального…”;
  • “…колегія суддів звертає увагу податкового органу про невідповідність вищевказаних функцій, на які відповідач посилається як на закону підставу для проведення фактичної перевірки меті призначеної перевірки, а саме здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками”;
  • “…підстави, на які податковий орган посилається для проведення фактичної перевірки, не відповідають визначеній в оскаржуваному наказі меті такої перевірки та відповідним нормам, визначених ст. 19 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у відповідача відсутні повноваження на проведення перевірки за даних умов”;
  • “…в наказі про проведення перевірки відсутне будь-яке посилання на інформацію відповідних органів або встановлення податковим органом фактів, які б свідчили про можливі порушення платником податків законодавства, що також свідчить про протиправність оскаржуваного наказу”.

 

Посилання на рішення [перейти]

Відзначимо, що судове рішення апеляційної інстанції насправді можна вважати взірцем рішення в адміністративному процесі.

 

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

 

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу.

Форма зв’язку

    Наші контакти:

    Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

     

    Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

    – досвідчені юристи, податкові консультанти;
    – напрацьовані вдалі кейси;
    – наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
    – налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
    – справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.



    Недопуск до фактичної податкової перевірки. Етапи захисту

       В кейсі, що розглядається, адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» була розроблена, погоджена з клієнтом та успішно застосована наступна стратегія захисту від протиправної фактичної перевірки (замовного характеру) податковим органом:

    • перший етап – безпосередній недопуск до перевірки;
    • другий етап – захист інтересів клієнта в адміністративному суді у справі за заявою ДПС про визнання обґрунтованим адміністративного арешту;
    • третій етап – захист інтересів клієнта в адміністративному суді у справі за позовом клієнта з оскарження наказу ДПС на проведення фактичної перевірки;
    • четвертий етап – оскарження матеріалів перевірки (заперечення);
    • п’ятий етап – адміністративне оскарження податкових повідомлень – рішень (до податкового органу вищого рівня);
    • шостий етап – оскарження податкових повідомлень – рішень в судовому порядку;
    • сьомий етап – подання скарги на протиправне рішення податкового органу в ЄСПЛ.

       Відзначимо, що на другому етапі очікувано не вдалось захистити інтереси клієнта, враховуючи традиційну зв’язку роботи суду та податкового органу.
       Однак, третій етап був успішним, а тому відпала потреба у застосуванні наступних етапів.
       Разом з тим, позитивний результат третього етапу (судового оскарження наказу на проведення перевірки) був застосований для ініціювання розгляду справи за нововиявленими обставинами на другому етапі.
       За таких обставин, судом повторно розглянута справа про визнання обґрунтованим адміністративного арешту. В підсумку, суд відмовив податковому органу у задоволенні заяви.

        Фактично, адміністративний арешт скасований. Всі негативні наслідки протиправних дій податківців – нейтралізовано.

     

    Посилання на рішення суду:

    http://reyestr.court.gov.ua/Review/90978844

    Компанія Вікторія

     

    У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) поліції, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

     



    Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

    Відповідальність

    за порушення законодавства про захист прав споживачів

    № з/п Вид порушення Відповідальність Розмір

    Фінансові санкції
    1. Відмова споживачеві в реалізації його прав, установлених ч. 1 статті 8 (у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків), ч. 1 ст. 9 (право на обмін непродовольчого товару належної якості) і ч. 3 статті 10 (у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) Закону про захист прав споживачів 10-кратний розмір вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час його придбання, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян мін.85 грн.
    2. Реалізація продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, але не має свідоцтва про визнання відповідності або відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності 50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 н. м. д. г.
    Якщо відповідно до закону СГД не веде обов’язковий облік доходів і витрат — у розмірі 10 н. м. д. г.    		 мін. 170 грн.
    3. Виготовлення, реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього середовища 300% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 25 н. м. д. г.
    Якщо відповідно до закону СГД не веде обов’язковий облік доходів і витрат — у розмірі 50 н. м. д. г.    		 мін.425 грн.
    4. Реалізація продукції, забороненої для виготовлення та реалізації відповідним державним органом 500% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 100 н. м. д. г.
    Якщо відповідно до закону СГД не веде обов’язковий облік доходів і витрат — у розмірі 100 н. м. д. г.    		 мін.1700 грн.
    5. Реалізація небезпечних товарів (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання 100% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 20 н. м. д. г.
    Якщо відповідно до закону СГД не веде обов’язковий облік доходів і витрат — у розмірі 20 н. м. д. г.    		 мін.340 грн.
    6. Відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію 30% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 н. м. д. г.
    Якщо відповідно до закону СГД не веде обов’язковий облік доходів і витрат — у розмірі 5 н. м. д. г.    		 мін. 85 грн.
    7. Створення перешкод службовій особі Держспоживінспекції у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торгівельного та ін. видів обслуговування Від 1 до 10% вартості реалізованої продукції за минулий календарний місяць, але не менше 10 н. м. д. г.
    Якщо відповідно до закону СГД не веде обов’язковий облік доходів і витрат — у розмірі 10 н. м. д. г.    		 мін. 170 грн.
    8. Невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб Держспоживінспекції про усунення порушень прав споживачів У розмірі 20 н. м. д. г. 340 грн.
    9. Реалізація товару, строк придатності якого минув 200% залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 5 н. м. д. г. мін. 85 грн.
    10. Порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги 100% вартості наданої роботи, послуги,
    За ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, у розмірі від 1 до 10% вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календ. місяць, але не менше 5 н. м. д. г.    		 мін. 85 грн.
    12. Обмеження або відмова в реалізації прав споживачів, установлених ч. 2 ст. 12 Закону (у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов’язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов’язків) 500 н. м. д. г. 8500 грн.

    Адміністративна відповідальність
    1. Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами-підприємцями Від 1 до 10 н. м. д. г.* від 17 до 170 грн.
    2. Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг На осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 2 до 5 н. м. д. г. і на посадових осіб — від 5 до 10 н. м. д. г.
    За повторно вчинене протягом року правопорушення —
    на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 н. м. д. г. і на посадових осіб — від 10 до 20 н. м. д. г.    		 від 34 до 85 грн;

    від 85 до 170 грн.

    від 170 – 340 грн.
    3. Обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами-підприємцями під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг Від 2 до 15 н. м. д. г.
    За повторно вчинене протягом року правопорушення або правопорушення вчинені у великих розмірах, —
    від 20 до 50 н. м. д. г.
    Обманом покупців чи замовників у великих розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду у сумі, що перевищує 3 н. м. д. г.    		 від 34 до 255 грн.
    4. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами.
    Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук.
    Вищенаведені дії, вчинені повторно протягом року    		 Від 30 до 100 н. м. д. г.
    Від 30 до 50 н. м. д. г. з конфіскацією предметів торгівлі.
    Від 150 до 250 н. м. д. г. з конфіскацією предметів торгівлі    		 від 510 до 1700 грн.

    від 510 до 850 грн.

    від 2550 до 4250 грн.
    5. Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги) , їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів Від 1 до 10 н. м. д. г. від 17 до 170 грн.
    6. Відмова споживачеві в реалізації його прав у випадку придбання ним неякісного товару Від 1 до 18 н. м. д. г. від 17 до 306 грн.
    7. Надання недостовірної інформації про продукцію, в разі якщо ця інформація не зашкодила життю, здоров’ю та майну споживача.
    У разі бездіяльності осіб (виробників, продавців), щодо приведення недостовірної інформації про весь товар до відповідності або повторне надання недостовірної інформації про товар протягом року з моменту стягнення    		 Від 10 до 50 н. м. д. г.
    Від 50 до 200 н. м. д. г.    		 від 170 до 850 грн.

    від 850 до 3400 грн.
    8. Введення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України) На посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб від 20 до 100 н. м. д. г. від 340 до 1700 грн.
    9. Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил На посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від 1 до 18 н. м. д. г. від 17 до 306 грн.
    10. Недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції На посадових осіб від 3 до 40 н. м. д. г. від 51 до 680 грн.
    11. Введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов’язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності На посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від 3 до 88 н. м. д. г. від 51 до 1496 грн.
    12. Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд На посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 3 до 30 н. м. д. г. від 51 до 510 грн.
    13. Невиконання посадовими особами, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, законних вимог посадових осіб Держспоживінспекції про проведення перевірки діяльності по продажу товарів, виконанню робіт, наданню послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів Від 3 до 5 н. м. д. г. від 51 до 85 грн.
    14 Ухилення посадових осіб і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання приписів посадових осіб Держспоживінспекції, про усунення порушень прав споживачів Від 1 до 18 н. м. д. г. від 17 до 306 грн.


    Захист прав споживачів при обслуговуванні в перукарських салонах

    Захист прав споживачів при обслуговуванні в перукарських салонах

    Довіряючи працівникам перукарського салону свою зовнішність, споживачі, разом з тим, довіряють їм і своє здоров’я, тому законодавство про захист прав споживачів надає гарантії, які допоможуть захиститися від недобросовісних підприємців, що володіють перукарнями, салонами краси та непрофесійних працівників цієї сфери.

    Відповідно до Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1999 року № 974 споживачі мають право:

    1) на отримання повної, доступної та достовірної інформації про послуги і виконавця; 2) на безпеку послуг для життя, здоров’я, майна та навколишнього природного середовища;

    3) на перевірку якості наданої їм послуги.

    При відвідуванні перукарні споживачу перш за все необхідно звернути увагу на зовнішню інформацію закладу побутового обслуговування. На фасаді обов’язково має бути зазначено державною мовою його назву, найменування власника або уповноваженого ним органу, режим роботи. Якщо цих атрибутів немає, то краще обійти такий заклад стороною.

    Потрібно уважно ознайомитись з кутком споживача, в якому повинна знаходитися наступна інформація: перелік послуг, що надаються; прейскурант цін; витяг із Закону України «Про захист прав споживачів» у частині надання послуг; перелік гарантійних зобов’язань виконавця послуг і нормативно-технічних документів вимогам яких повинні відповідати послуги; інформація про повне найменування виконавця, його адреса, номери телефонів, прізвище, ім’я та по батькові керівника (власника); копії свідоцтва про державну реєстрацію; номери телефонів органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів. В кутку споживача обов’язково повинна знаходитись книга скарг і пропозицій, яка повинна бути пронумерована, прошнурована та затверджена належним чином. Куток споживача повинен розміщуватися на видному та доступному для споживачів місці.

    На робочому місці виконавця послуг має розміщуватися табличка з його прізвищем.

    Перукар зобов’язаний надати клієнту достовірну інформацію про якість косметично-парфумерних засобів і їх застосування, на вимогу споживача надати документи, що підтверджують якість та безпеку на ці препарати та обладнання. Споживач має право перевірити строк придатності якість косметично-парфумерних засобів. При їх застосуванні перукар повинен провести тест на чутливість шкіри замовника та з’ясувати, чи є у нього протипоказання щодо застосування речовин, які входять до складу препаратів.

    При розрахунку за надані перукарські послуги споживачу необхідно вимагати видачі документа, що засвідчує факт надання послуг. Але, на жаль, на практиці цим нехтують. В разі відсутності розрахункового документа (касового чеку, квитанції тощо) споживач при наданні неякісних послуг та порушень правил надання послуг не зможе захистити свої права в контролюючих органах чи в суді, тому що не зможе довести, що отримував послуги саме в цьому закладі.

    У випадку порушення суб’єктом господарювання, що надає перукарські послуги, законодавства про захист прав споживачів споживач може захистити свої права наступним чином:

    – звернутись з письмовою заявою до адміністрації перукарні з пропозицією виправити недолік;

    – обов’язково необхідно залишити свій запис про порушені права в книзі відгуків і пропозицій;

    – в разі не вирішення питання адміністрацією закладу звернутись зі скаргою до найближчого управління Держпродспоживслужби;

    – звернутись за захистом своїх прав та законних інтересів до суду. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Згідно статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

    Джерело: Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області.



    Успішний захист клієнта Компанії у Вінницькому апеляційному адміністративному суді

    Як раніше повідомлялось, суд першої інстанції 18 листопада 2014 року постановив рішення, за яким задовольнив основні вимоги клієнта Компанії «Вікторія» і скасував податкові повідомлення-рішення. І ось, 15.01.2015р. Вінницьким апеляційним адміністративним судом було ухвалено залишити постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року без змін.

    Основні тези з рішення, котрі можуть бути важливими для аналогічних спорів:

    1. «…колегія суддів  приходить до висновку, що книга обліку доходів і витрат не є первинним документом в розумінні чинного податкового законодавства, а також ст. 9 Закону № 996, яка встановлює вимоги до первинних документів.

    Книга обліку доходів і витрат є регістром бухгалтерського обліку та не є єдиним джерелом на підставі, якого формуються доходи та витрати підприємця. Первинним та фундаментальним джерелом для формування витрат та доходів є господарська операція, яка документуються первинними документами і саме ці документи першочергово, мають враховуватись при декларуванні платником податків своїх зобов’язань.

    Відсутність книги обліку доходів і витрат згідно положень вимог чинного податкового законодавства України не є підставою визнавати такими, що відсутні витрати, які реально понесенні та підтвердженні первинними документами…»

    1. «…жодним діючим нормативно-правовим документом (у т.ч. ПК України) не передбачено розрахунок витрат на доходів платника податків з використання показників “націнка” та “середня націнка”, який ДПІ використаний  для визначення розміру податків, зборів чи інших платежів, а також для перевірки своєчасності їх нарахування та сплати у цій справі. Зазначений метод не надає можливість встановити базу оподаткування податком з доходів фізичних осіб, а тому він не міг використовуватись ДПІ…»
    2. «…Зробивши системний аналіз нормативних приписів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що господарські операції, за рахунок яких платник податків зобов’язаний формувати свої зобов’язання з ПДВ, є індивідуально визначеними, а не абстрактними та мають документуватись відповідними первинними документами у т.ч. податковою накладною….»
    3. «…Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку суд не вправі підмінювати функції ДПІ, як органу контролю, та не наділений повноваженнями  самостійно здійснити донарахування податкового зобов’язання позивачу…»

    З повним текстом рішення можна ознайомитись за посиланням [рішення]

    Компанія «Вікторія»