Оскарження ППР внаслідок невизначальної помилки у декларації про доходи фізичної особи

   Як відомо, рішення податкових органів можуть бути оскаржені в адміністративному чи/та в судовому порядку. Адміністративний порядок може включати складання заперечення на акт та, власне, подання скарги на рішення до органу вищого рівня.
    Разом з тим, кожна справа є індивідуальною. Слід ретельно зважувати необхідність дотримання одного чи іншого порядку оскарження, або поєднання обох послідовно.
   Так, до прикладу, в даній справі: фізичною особою (не ФОП) подано декларацію про доходи та майновий стан, в котрій згодом нею же виявлено помилку та уточнено показники. Попри те, що в уточненій декларації було виправлено окремі показники попередньої, було пропущено (не заповнено) одну графу з тих, що відображали податкове зобов’язання.
   Відзначимо, що все податкове зобов’язання, визначене в декларації, було належно сплачено.
  Головним управлінням ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка, згодом прийняте податкове повідомлення-рішення.
   Адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» було опрацьовано даний кейс. Вирішено використати всі можливості оскарження послідовно: 1) подано заперечення на камеральний акт; 2) подано скаргу до органу вищого рівня; 3) подано позов до суду.
   Податковим органом не було прийнятим до врахування заперечення на акт камеральної перевірки. Висновки акту за наслідками розгляду заперечення залишено без змін.
  За наслідками розгляду скарги на ППР – частково скаргу задоволено. ДФС України були визнано протиправним рішення щодо застосування штрафної санкції (часткове задоволення скарги).
      І за наслідками судового розгляду (на даний час в суді першої інстанції, справа №320/5897/18), – залишок податкових повідомлень-рішень (не оскаржених на попередньому етапі) були визнані протиправними та скасованими.
   Таким чином, обраний спосіб захисту інтересів клієнта, що полягав у послідовному оскарженні податкових повідомлень-рішень, слід визнати правильним та ефективним.
     Посилання на рішення ОАС м. Києва за посиланням.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/90124055

 

Компанія Вікторія

P.S.
У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua




Звітування іноземного доходу фізичною особою

Громадяни, які в 2018 році отримували іноземні доходи, відповідно до п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Сума такого доходу включається до річного оподатковуваного доходу платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військовим збором за ставкою1,5 відсотка.

Відповідно до абзацу першого п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Платник податку має визначити суму такого зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Але це можливо лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни, де було одержано дохід, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Довідка має бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Громадяни, які оформлюються на роботу на умовах укладання договорів «аутстафінгу» та отримують іноземні доходи від фірм – нерезидентів, також зобов’язані самостійно подати декларацію та сплатити вищевказані податки в Україні.

Декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати до територіального органу фіскальної служби за місцем своєї прописки до 1 травня 2019 року.

Джерело: ДФС України




Роз’яснення ДФС України щодо звітів з ЄСВ для ФОПів

Державна фіскальна служба України з метою однозначного тлумачення законодавства  у листі  від 24.01.2019  № 2265/7/99-99-13-02-01-17  надала роз’яснення щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за 2018 рік та подання річної звітності з єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування.

Наводимо текст листа:

Фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі –  Закон № 2464), визначено платниками єдиного внеску.

Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою статті 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов’язаний:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.

Щодо бази нарахування єдиного внеску для зазначеної категорії платників

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

База оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПКУ чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ, а саме об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (абзац перший підпункту 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 ПКУ).

Пунктом 177.10 статті 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат, форму та порядок заповнення якої затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», на підставі якої здійснюється заповнення Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Крім цього, слід наголосити, що з 01.01.2018 фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

Отже, враховуючи норми пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464, абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону № 2464 та положення пункту 177.5 статті 177 ПКУ, остаточний розрахунок зазначеною категорією платників проводиться до 10 лютого наступного року за даними Декларації, з урахуванням вже сплаченого щоквартально протягом 2018 року єдиного внеску.

Разом з тим при визначенні бази нарахування єдиного внеску за звітний рік згідно з приписами абзацу другого пункту 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція), сума отриманого доходу (прибутку), яка зазначена в Декларації, розподіляється на кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску та відображається у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок).

Щодо розрахунку мінімального та максимального страхового внеску, що має сплачуватись фізичними особами – підприємцями за 2018 рік

Законодавством про єдиний внесок визначено єдині умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску як для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, так і для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Відповідно до норм пунктів 4 та 5 частини першої статті 1 Закону  № 2464:

мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Згідно з нормами частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон № 2246) було визначено, що мінімальна заробітна плата  з 01 січня 2018 року становить 3723,00 гривні.

Враховуючи розмір єдиного внеску (22 відс.) та норми Закону № 2246, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску у 2018 році  становила – 55845,00 грн. (3723,00 х 15).

Оскільки єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, то максимальна сума єдиного внеску, яку можуть сплатити вказані платники єдиного внеску на місяць, у 2018 році складає 12285,90 грн. (55845,00 х 22 відсотки).

Мінімальна сума єдиного внеску на місяць для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, у 2018 році складала 819, 06 грн. (3723,00 х 22 відсотки).

 Щодо строків сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, у 2018 році

Як було зазначено вище, згідно з приписами абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону № 2464 фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Враховуючи зазначене, за:

І квартал 2018 року – термін сплати 19 січня 2018 року;

ІІ квартал 2018 року – термін сплати 19 липня 2018 року;

ІІІ квартал 2018 року – термін сплати 19 жовтня 2018 року.

IV квартал 2018 року – термін сплати 21 січня 2019 року.

Оскільки граничний термін сплати єдиного внеску за IV квартал 2018 року припадає на 19 січня (субота), то згідно з приписами пункту 11 розділу IV Інструкції у разі, якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених в цій Інструкції, припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем, граничним терміном сплати єдиного внеску за IV квартал 2018 року є 21.01.2019 (понеділок).

 Щодо сум єдиного внеску, обов’язкових до сплати фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, за 2018 рік

Оскільки Законом № 2464 встановлено, що сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, то щоквартальні нарахування єдиного внеску, обов’язкові для сплати фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску за календарний рік, складають:

І квартал 2018 року – 2457,18 грн. (3723,00 х 22 відс. х 3);

ІІ квартал 2018 року – 2457,18 грн. (3723,00 х 22 відс. х 3);

ІІІ квартал 2018 року – 2457,18 грн. (3723,00 х 22 відс. х 3);

IV квартал 2018 року – 2457,18 грн. (3723,00 х 22 відс. х 3).

З огляду на зазначене річна сума єдиного внеску за 2018 рік не може становити менше ніж 9828,72 грн. (2457.18 х 4) для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску весь календарний рік.

При сплаті єдиного внеску та відповідно при відображенні нарахованих сум єдиного внеску у звітності необхідно враховувати кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку в органах доходів і зборів як платник єдиного внеску.

Остаточний розрахунок фізичними особами – підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування, проводиться до 10 лютого наступного року за даними Декларації, з урахуванням вже сплаченого ними щоквартально протягом 2018 року єдиного внеску.

Щодо сплати єдиного внеску за 2018 рік фізичними особами – підприємцями, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 фізичні особи – підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону  № 1058. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У таких платників згідно з чинним законодавством відсутній обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок за 2018 рік.

Щодо сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичними особами – підприємцями

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичними особами – підприємцями, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе як фізичні особи – підприємці.

Щодо відповідальності за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (підпункт 1 пункту 2 статті 6 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску фізичні особи – підприємці несуть фінансову відповідальність відповідно до статті 25 Закону № 2464 та адміністративну відповідальність відповідно статті 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Щодо строків та порядку подання Звіту згідно з додатком 5 до Порядку фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та відображення нарахованих сум єдиного внеску у цьому Звіті

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до  10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Згідно з нормами пункту 14 розділу ІІ Порядку, якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день.

Граничним терміном подання Звіту фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, є 11лютого  2019 року, оскільки граничний термін подання Звіту припадає на 09 лютого 2019 року (субота), то враховуючи приписи пункту 14 розділу ІІ Порядку, граничним терміном подання Звіту за 2018 рік буде 11 лютого 2019 року (понеділок).

Щодо форми та заповнення Звіту

Наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» було внесено зміни до Порядку.

Впроваджено уніфіковано форму Звіту для всіх категорій платників.

З 01.08.2018 всі категорії платників подають до органу доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 1 за формою, що діє з 01.08.2018.

Звіт платниками подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова» (абзац третій пункту 2 розділу ІІІ Порядку).

Щодо заповнення Звіту фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування

Приклади заповнення Звіту наведено у додатках до листа.

Щодо подання Звіту за 2018 рік фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

 Щодо самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску зазначеною категорією платників, єдиний внесок підлягає обов’язковій сплаті.

 Відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Обов’язок платника єдиного внеску подавати звітність за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначені законодавством, передбачено пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2464.

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (пункт 16 розділу ІІ Порядку).

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом № 2464, фізичні особи – підприємці несуть фінансову відповідальність відповідно до статті 25 Закону № 2464 та адміністративну відповідальність відповідно до статті 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Приклади:

Приклад 1

Приклад 2

Приклад 3

Приклад 4

Приклад 5

Приклад 6

Приклад 7

Приклад 8




Соната – надійний партнер для подання електронної звітності

«Соната» – фаворит серед іншого програмного забезпечення для подання електронної звітності до органів державної фіскальної служби України, статистики, пенсійного фонду, фондів соціального страхування та ін.

За весь час експлуатації дане програмне забезпечення зарекомендувало себе як надійне, нескомпроментоване, з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом та необхідним й достатнім переліком електронної звітності для будь-якого користувача.

Компанія Вікторія, надаючи бухгалтерські послуги понад 135 юридичним особам та понад 700 підприємцям, рекомендує саме Сонату. Дане програмне забезпечення перевірялось у використанні вже понад 5 років. За весь час експлуатації – виключно позитивні відгуки й від інших користувачів.

Більш детально ознайомитись та придбати програмне забезпечення можна за посиланням:

https://sonata.victorija.ua/licenzia

Для системних (оптових покупців) Сонати можуть бути надані знижки!

Компанія Вікторія




Алгоритм складання податкової декларації з плати за землю

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року №560.

Зареєстровано в  Міністерстві  юстиції України  03 липня 2015 року за № 783/27228.

Форма податкової декларації в редакції наказу Міністерства фінансів України № 9 від 23 січня 2017 року.

Завантажити: Податкова-декларація-з-плати-за-землю

Алгоритм складання податкової декларації з плати за землю

(земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)

 

 Назва показника

Код рядка

 Пояснення щодо заповнення

Порядковий номер за рік
за видом декларації

1

У рядку 1 зазначається номер декларації послідовно наростаючим числом від кількості поданих відповідних декларацій (із земельного подат

ку або орендної плати.).

Декларації, в яких нараховується податкове зобов’язання із земельного податку, нумеруються окремо від декларацій, в яких нараховується податкове зобов’язання з орендної плати державної та комунальної власності.

Тип декларації 
Звітна

01

У рядку 01 проставляється відмітка “Х” у разі подання:

річної декларації на поточний рік (якщо платник обрав спосіб подання декларації – раз на рік);

поточних щомісячних декларацій (якщо платник обрав щомісячний спосіб подання декларації).

Суб’єкт господарювання, який на початку року не був платником плати за землю та протягом року отримав право власності (користування) на земельну ділянку, подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки річну декларацію з плати за землю або щомісячні декларації за типом “Звітна”

Звітна нова

02

У рядку 02 проставляється відмітка “Х”, якщо в наданій раніше декларації була допущена помилка і вона виправляється шляхом подання нової декларації до настання граничного терміну її подання.

У разі виникнення необхідності після граничного строку подання декларації здійснити уточнення податкового зобов’язання або уточнити дані минулих податкових періодів надається уточнююча декларація

Уточнююча

03

У рядку 03 проставляється відмітка “Х”, якщо виправляються помилки після настання граничного терміну подання декларації, шляхом подання уточнюючої декларації.

Якщо платник податку на поточний рік подав звітну декларацію за земельні ділянки, що перебувають у його власності (користуванні), а протягом року отримав право власності (користування) на іншу земельну ділянку у тому ж населеному пункті чи при зміні протягом року функціонального використання землі, зміні розміру орендної плати, настання інших факторів, що впливають на розмір податкового зобов’язання з плати за землю, виявленні помилок, то такий платник має надати уточнюючу декларацію за місцезнаходженням таких земельних ділянок з урахуванням показників останньої поданої декларації за рік, що уточнюється, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (в якому відбулися зміни).

У разі укладання протягом року нового договору оренди на ту ж саму земельну ділянку без змін умов договору або зі змінами умов договору (термін дії попереднього договору закінчився), а звітна декларація подана платником плати за землю на термін дії цього попереднього договору, такий платник протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, в якому укладено новий договір оренди землі, має право подати уточнюючу податкову декларацію з урахуванням показників останньої поданої декларації за рік, що уточнюється, або подавати щомісяця звітну декларацію починаючи з календарного місяця, в якому фактично виникло право оренди земельної ділянки за новим договором оренди землі

За ___ рік

1

У комірці “За  ___ рік” вказується рік, за який подається декларація з плати за землю (із земельного податку або орендної плати)
починаючи з

1

Реквізит “починаючи з” заповнюється у разі:

• набуття платником протягом року права власності на нововідведені земельні ділянки (при поданні декларації з земельного податку);

• укладення нових договорів оренди земельних ділянок державної або комунальної власності (при поданні декларації з орендної плати).

Зазначається дата, з якої набуто право власності (укладено новий договір оренди), у форматі “число/місяць” арабськими цифрами. Для чисел з однієї цифри спочатку проставляється “0” (наприклад, якщо потрібно зазначити дату 24 травня, то до відповідних полів заносять “24.05”)

з урахуванням уточнень з

1

Реквізит “з урахуванням уточнень з” заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань щодо минулих періодів в уточнюючій декларації.

Зазначається дата, з якої відбувається уточнення, у форматі “число/місяць” арабськими цифрами. Для чисел з однієї цифри спочатку проставляється “0” (наприклад, якщо потрібно зазначити дату 24 травня, то до відповідних полів заносять “24.05”)

за ____________ місяць

1

Реквізит “за _______ місяць” заповнюється лише платниками, які обрали щомісячний спосіб подання декларації.

Вказується місяць, за який подається декларація, арабськими цифрами. Для чисел з однієї цифри спочатку проставляється “0” (наприклад, якщо подається декларація за квітень, то у комірці “за ____ місяць” вказується “04”).

Платник

2

У рядку 2 зазначається повне найменування юридичної особи (прізвище, ім’я, по батькові) згідно з реєстраційними документами
Податковий номер платника податку або серія та номер паспорта

3

У рядку 3 зазначається податковий номер платника податку
Код виду економічної діяльності (КВЕД) (основного виду)

4

У рядку 4 вказується код виду діяльності платника за КВЕД, який є для нього основним
Податкова адреса

5

У рядку 5 зазначається податкова адреса платника – місцезнаходження юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Адреса вказується у загальновстановленому порядку: вулиця, № будинку, № офісу, місто, район, область, поштовий індекс, телефон та міжміський код.

Електронна адреса та факс зазначаються за бажанням платника

Найменування контролюючого органу за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок), до якого подається декларація

6

У рядку 6 вказується найменування контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки, до якого подається декларація
Код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за КОАТУУ

7

У рядку 7 вказується код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, на території якого знаходиться земельна ділянка, щодо якої подається декларація. *

Якщо платник земельного податку має у власності або користуванні, у т. ч. оренді, земельні ділянки на території різних сільських (селищних) рад, що належать до одного адміністративного району (коди КОАТУУ різні), то такий платник має подати до відповідного контролюючого органу окремі декларації щодо кожного коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.

Якщо платник податку самостійно виявив помилку, зокрема невірно вказано код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ, у раніше поданій ним декларації, такий платник повинен подати:
за КОАТУУ, який вказано невірно – уточнюючу декларацію, в якій відобразити до зменшення податкове зобов’язання з плати за землю без застосування штрафів, передбачених п. 50.1 ПКУ;
• за правильним КОАТУУ – або річну декларацію, або щомісячні податкові декларації з плати за землю за типом “Звітна”

І. Розрахунок суми земельного податку

 Назва показника

Код графи

 Пояснення щодо заповнення

Категорія земельних ділянок

2

У графі 2 зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель:

01 – землі сільськогосподарського призначення.
Якщо землі відносяться до сільськогосподарських угідь, то замість “01” зазначається категорія:
– рілля;
– багаторічні насадження;
–  – сіножаті;
–  – пасовища;
–  – перелоги;

02 – землі житлової забудови;

03 – землі громадської забудови;

04 – землі природно-заповідного фонду;

05 – землі іншого природоохоронного призначення;

06 – землі оздоровчого призначення;

07 – землі рекреаційного призначення;

08 – землі історико-культурного призначення;

09 – землі лісогосподарського призначення;

10 – землі водного фонду;

11 – землі промисловості;

12 – землі транспорту;

13 – землі зв’язку;

14 – землі енергетики;

15 – землі оборони;

16 – землі запасу;

17 – землі резервного фонду;

18 – землі загального користування.

Інформація щодо категорії (цільового призначення земель) має відповідати інформації, що зазначена в документах, які засвідчують право власності земельними ділянками

Документи, що засвідчують / підтверджують право власності / користування

вид права

3

У графі 3 вказується вид права на земельну ділянку:

1 – власність;

2 – постійне користування;

3 – оренда.

При поданні декларації із земельного податку у графі 3 розд. I буде проставлятись вид права “1” (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або “2” (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника)

серія та номер документа

4

У графі 4 вказується серія та номер документа, що посвідчує право власності та/або користування земельними ділянками (наприклад, серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (земельну ділянку))

Державна реєстрація прав власності / користування (у разі наявності)

дата (мм.рррр)

5

У графі 5  зазначається дата (у форматі мм.рррр) державного акта на земельну ділянку (у разі наявності)
номер

 6

У графі 6 зазначається номер державного акта на земельну ділянку (у разі наявності)
Кадастровий номер земельної ділянки (у разі наявності)

7

У графі 7 зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у разі наявності)

Площа земельної ділянки

га

8

У графі 8 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками).
кв.м

9

У графі 9 зазначається площа земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками).
Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (грн)

10

У графі 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (в гривнях з двома десятковими знаками).

Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації.

Коефіцієнт індексації за 2017 рік – 1.

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (грн)

11

У графі 11 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Чернігівській області (в гривнях з двома десятковими знаками) – для земель де не проведена грошова оцінка!!!

 

Ставка податку (%)

12

У графі 12 вказується ставка земельного податку.
Річна сума земельного податку (к. 8 або 9 х к. 10 або 11 х к. 12 / 100)

13

У графі 13 вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року.

Показник розраховується за формулою:
гр. 13 = гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12 / 100

Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік.

Пільга

код пільги

14

У графі 14 зазначається код відповідної пільги згідно з Довідниками податкових пільг
розмір пільги

15

У графі 15 відображається розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано
сума пільги

16

У графі 16 вказується сума пільги зі сплати земельного податку.
На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник річної суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу
Річна сума земельного податку (до сплати) (к. 13 – к. 16)

17

У графі 17 вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного податку.

Показник розраховується за формулою:
гр. 17 = гр. 13 – гр. 16

Якщо пільга зі сплати земельного податку по відповідній земельній ділянці відсутня, то показник графи 13 дорівнює показнику графи 17

II. Розрахунок суми орендної плати

 Назва показника

Код графи

 Пояснення щодо заповнення

Категорія земельних ділянок

2

У графі 2 зазначається код цільового призначення орендованої земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (двозначний номер арабськими цифрами):

01 – землі сільськогосподарського призначення.
Якщо землі відносяться до сільськогосподарських угідь, то замість “01” зазначається категорія:
– рілля;
– багаторічні насадження;
–  – сіножаті;
–  – пасовища;
–  – перелоги;

02 – землі житлової забудови;

03 – землі громадської забудови;

04 – землі природно-заповідного фонду;

05 – землі іншого природоохоронного призначення;

06 – землі оздоровчого призначення;

07 – землі рекреаційного призначення;

08 – землі історико-культурного призначення;

09 – землі лісогосподарського призначення;

10 – землі водного фонду;

11 – землі промисловості;

12 – землі транспорту;

13 – землі зв’язку;

14 – землі енергетики;

15 – землі оборони;

16 – землі запасу;

17 – землі резервного фонду;

18 – землі загального користування.

Інформація щодо категорії (цільового призначення земель) має відповідати інформації, що зазначена в договорі оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності

Документи, що засвідчують / підтверджують право оренди земельної ділянки (договір оренди)

дата (мм.рррр)

3

У графі 3 вказується дата укладення договору оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності
номер

4

У графі 4 вказується номер договору оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності

Державна реєстрація прав оренди земельної ділянки

дата (мм.рррр)

5

У графі 5 зазначається дата (у форматі мм.рррр) державної реєстрації договору оренди на земельну ділянку.

У п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки орендар зобов’язаний надати копію договору до відповідного фіскального органу (ст. 25 Закону України “Про оренду землі”)

номер

6

У графі 6 зазначається номер державної реєстрації договору оренди на земельну ділянку
Кадастровий номер земельної ділянки (у разі наявності)

7

У графі 7 зазначається кадастровий номер орендованої земельної ділянки (у разі наявності)
Площа земельної ділянки
га.

8

У графі 8 зазначається площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма знаками після коми).
кв.м

9

У графі 9 зазначається площа орендованої земельної ділянки в кв.м (з двома знаками після коми).
Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (грн)

10

У графі 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (в гривнях з копійками).

Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації.

Коефіцієнт індексації за 2017 рік – 1.

Розмір орендної плати (%)

11

У графі 11 вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (з двома знаками після коми) – 0,03(це 3%)
Річна сума орендної плати (к. 8 або 9 х к. 10 х к. 11 / 100)

12

У графі 12 вказується річна сума орендної плати станом на 1 січня звітного року.

Показник розраховується за формулою:

гр. 12 = (гр. 8 (або гр. 9) х гр.10 х гр. 11) / 100

Річна сума орендної плати:

• не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

III. Розрахунок податкового зобов’язання

 Назва показника

Код рядка

 Пояснення щодо заповнення

Нараховано на 20__ рік, усього

3

У рядку 3 вказується:

• у графі 3 – річна сума нарахованого земельного податку (переноситься з рядка “Всього” графи 17 розд. I декларації) або орендної плати (переноситься з рядка “Всього” графи 12 розд. II декларації) за звітний (поточний) рік;

• у графах 4 – 15 – сума щомісячних платежів із земельного податку або орендної плати за місяцями (січень – грудень) звітного року.

Показники граф 4 – 15 розраховуються за формулою:
графи 4 – 15 = графа 3 / 12

Розбиваючи річну суму земельного податку (орендної плати) рівними частинами помісячно, округлення відбувається так:
– за 11 місяців звітного року округлення здійснюється за загальними правилами округлення;
– за останній місяць звітного року сума земельного податку (орендної плати) визначається як різниця річної суми земельного податку (орендної плати) та суми земельного податку (орендної плати) за перші 11 місяців.

Нараховано на 20__ рік за даними раніше поданої декларації (р. 3 декларації, що уточнюється)

4

Рядки 4 – 10 заповнюються у разі виправлення помилок, допущених у деклараціях за минулі періоди.

У рядку 4 вказується сума нарахованого земельного податку або орендної плати за даними раніше поданої декларації.

Дані до рядка 4 переносять з  рядка 3 розд. III декларації, що уточнюється;

Якщо дані за минулий період, що уточнюється, вже раніше уточнювались, то до рядка 4 переноситься раніше нарахований платіж  із останньої уточнюючої декларації за цей період

Нараховано до збільшення податкового зобов’язання (позитивне значення (р. 3 – р. 4))

5

Рядок 5 заповнюється у разі виправлення помилок, що призвели до недоплати земельного податку (орендної плати) до бюджету.

У графах 4 – 15 рядка 5 вказується сума збільшення податкового зобов’язання із земельного податку (орендної плати) в результаті уточнення показників на періоди, за якими не настав термін сплати.

Показник рядка 5 за відповідними графами (періоди (місяці)), за якими не настав термін сплати) розраховується таким чином:

позитивне значення (р. 3 – р. 4)

Якщо різниця між показниками рядків 3 та 4 має від’ємне значення, то рядок 5 не заповнюється, а заповнюється рядок 6

Нараховано до зменшення податкового зобов’язання  (позитивне значення (р. 4 – р. 3))

6

Рядок 6 заповнюється у разі виправлення помилок, що призвели до переплати земельного податку (орендної плати) до бюджету.

У графах 4 – 15 рядка 6 вказується сума зменшення податкового зобов’язання із земельного податку (орендної плати) в результаті уточнення показників на періоди, за якими не настав термін сплати.

Показник рядка 6 за відповідними графами (періоди (місяці)), за якими не настав термін сплати) розраховується таким чином:

позитивне значення (р. 4 – р. 3)

Якщо різниця між показниками рядків 4 та 3 має від’ємне значення, то рядок 6 не заповнюється, а заповнюється рядок 5

Сума штрафу ((колонки з 4 по 15 р. 5) х 3 % або 5 %)

7

Рядок 7 заповнюється у разі виправлення помилок, що призвели до недоплати податку до бюджету за минулі періоди (заповнено рядок 7 розд. III).
У графах 4 – 15 рядка 7 вказується сума штрафу (3% від суми заниження)
Сума пені

8

Рядок 8 заповнюється у разі виправлення помилок, що призвели до недоплати податку до бюджету за минулі періоди (заповнено рядок 7 розд. III).

У грядку 8 вказується сума пені, що нараховується платником самостійно відповідно до вимог ст. 129 ПКУ.

Тобто якщо виявлено помилку за січень у строк після 20 лютого (останній день подання декларації за січень), але до 2 березня (останній строк сплати платежів за січень), то пеню не нараховуємо!

Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день

Зміст доповнення

У рядку «Зміст доповнення» вказується доповнення – наприклад робиться запис «Платник єдиного податку третьої групи»

Джерело: ГУДФС України у Чернігівській області – http://ch.sfs.gov.ua/