Нова ліцензія та продовження раніше отриманої можливо через електронний кабінет

  Відповідно до вимог Закону № 481 із урахуванням змін, у суб’єкта господарювання є можливість подавати заяви на отримання, продовження ліцензій в електронному вигляді без необхідності відвідувань органу ліцензування.

   Форми заяв на видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями й тютюновими виробами не регламентуються нормативно-правовими актами, мають довільну форму, але повинні відповідати вимогам Закону № 481 та повинні бути оформлені відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020; затверджених наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 № 144.

   Саме така відповідь надана ДПС України за ініційованим Компанією Вікторія запитом.

Текст відповіді наводимо нижче.

З питань співпраці та обслуговування заповніть швидке звернення:

      Отримані звернення щодо отримання послуг, інформації тощо можуть бути переадресовані для вирішення відповідно до компетенції партнерам Компанії Вікторія.

     Натискання кнопки “Відправити” означає згоду на ці умови, а також згоду на обробку, використання, поширення введених персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

    💙💛 Шановні відвідувачі сайту! Компанія Вікторія продовжує повноцінно працювати та пропонує весь спектр послуг для бізнесу:
    ☑️ реєстрацій в ЄДР;
    ☑️ бухгалтерського супроводу для підприємств та підприємців;
    ☑️ податкового планування, підбору оптимальної моделі оподаткування;
    ☑️ юридичного захисту в адміністративному та судовому порядку;
    ☑️ підбору РРО/ПРРО, їх сервісного обслуговування;
    ☑️ підготовки/отримання КЕП (електронного підпису), підбору токенів;
    ☑️ юридичної адреси, оренди офісних приміщень;
    ☑️ митно-брокерського супроводу ЗЕД та ін.
    Для внутрішньо переміщеного бізнесу допоможемо в релокації.
    Працюємо в офісному й дистанційному режимі.
    Ціни конкурентні, можливі знижки.
    ☎️ +38095 595 7777
    📧 office@vg.ua
    Деталі на нашому сайті у відповідних розділах 🌎 victorija.ua



    Судова тарифна справа: Верховний Суд на стороні споживача

    Верховним Судом КАС у справі № 369/8331/17  прийнято постанову від 31.05.2022 у справі з оскарження рішення Виконавчого комітету про встановлення підвищених тарифів на комунальні послуги.

    Своїм рішенням ВС КАС скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду, а рішення Києво-Святошинського районного суду залишив в силі.

    Супровід справи здійснювали юристи Компанії Вікторія та АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”.

    Верховним Судом, зокрема, зроблено наступні висновки:

    «30. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийнявши спірне рішення відповідач порушив пункт 2.1, 2.2 Порядку №390, оскільки ним не дотримано 5-денний термін з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги. Відповідач не дотримався необхідної процедури, для прийняття законного рішення, чим порушив пункти 2, 10 частини першої статті 7, частину першу статті 9, частину другу статті 14 Закону №1875 та статі 19 Конституції України.
    31. За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано визнав рішення №143 протиправним та скасував його.
    32. При цьому колегія суддів зазначає, що спершу повинна бути дотримана процедура прийняття самого спірного рішення, а потім вже обґрунтування щодо наявності підстав для зміни тарифів.
    33. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам норм матеріального права, тому суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне рішення суду першої інстанції».

    Посилання на Постанову КАС у справі № 369/8331/17  від 31.05.2022 

     Нагадуємо, Юридичний Департамент Компанії Вікторія, а також АО «Західна Правозахисна Група», – юридичний партнер «VICTORY GROUP», ASSC., надають професійні юридичні послуги широкого спектра.
      Наші переваги:

    – досвідчені юристи, податкові- та бізнес-консультанти;
    – напрацьовані вдалі кейси;
    – прозорий для Замовника процес супроводу на всіх етапах;

    налагоджені процедури дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
    – справедлива та розумна ціна вартості послуг.

    Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг юридичного супроводу.

    Форма зв’язку

      Наші контакти:

      Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

       

       Група Компаній Вікторія

       




      Верховний суд: Постанова від 22.02.2022 у справі 420/12859/21 про незаконність Постанови КМУ від 3 лютого 2021 року № 89

      22 лютого 2022 року прийнято постанову Верховного Суду у справі № 420/12859/21, у якій досліджувалася колізія між Податковим кодексом України (п. 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення») та постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було дозволено проведення певних видів перевірок юридичних осіб у період карантину.

      Колегія суддів вказала, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину є прямо закріплений у ПК України. Відповідно, вказана норма в частині обмеження на проведення планових перевірок була чинною і її дія не зупинялася. Суд наголосив, що строки дії мораторію може бути змінено виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

      Суд зазначив, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться в ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України. Тобто Суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору.

      Текст Постанови ВС КАС у справі № 420/12859/21:

      ПОСТАНОВА
      Іменем України
      Київ
      22 лютого 2022 року
      справа № 420/12859/21
      адміністративне провадження № К/990/1304/22

      Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

      судді-доповідача — Ханової Р. Ф.,

      cуддів — Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

      розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН»

      на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021 року (суддя Кравченко М. М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року (головуючий суддя Градовський Ю. М. судді Крусян А. В., Яковлєв О. В.)

      у справі № 420/12859/21

      за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН»

      до Головного управління ДПС в Одеській області

      про визнання протиправним та скасування наказу, —

      УСТАНОВИВ :

      У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» (далі — позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі — відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування наказу.

      Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 липня 2021 року позивачем було отримано від відповідача копію наказу № 4693-4 від 7 липня 2021 року про проведення документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» та повідомлення про проведення перевірки. Згідно наказу податковий орган наказує провести документальну планову виїзну перевірку з 27 липня 2021 року по 31 березня 2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 1 січня 2018 року по 31 березня 2021 року. Позивач вважає зазначений наказ протиправним, оскільки він винесений в порушення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону України №540-ІХ від 30 березня 2020 року, яким встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця в якому завершується дія карантину. Крім того, Товариство вважає, що у наказі не зазначено мету перевірки, а також те, що податковий орган призначив перевірку за період, що виходить за межі 1095 днів з дня початку проведення перевірки.

      Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021, в задоволені позову відмовлено.

      Судові рішення мотивовані тим, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89 відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-IX); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

      З урахуванням зазначеного, фактично після прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89 податковий орган був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.

      Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що в спірному наказі не обов`язково зазначати мету перевірки, оскільки в даному випадку податковим законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу зазначати в наказі про проведення перевірки будь-яку іншу інформацію, ніж в ньому зазначена.

      Також , суди зазначили, що відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

      Тобто , оскаржуваний наказ від 7 липня 2021 року № 4693-п прийнятий відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.

      Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, вказує на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також те, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. У зв`язку із чим, просили скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

      В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували постанову Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року №89 «Про скорочення дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» в частині скорочення строку дії мораторію на проведення планових перевірок, а також зазначили, що відносно правильного застосування цієї норми відсутній висновок Верховного Суду.

      Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не надали відповідної правової оцінки нормі права, що зазначено у абзаці 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17 березня 2020 року №533-ІХ та положеннями Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ, а також вказали, що відносно правильного застосування цих норм відсутній висновок Верховного Суду.

      Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження.

      Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року зупинена дія постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі № 420/12859/21 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

      Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що суди попередніх інстанцій правомірно застосували положення Постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», а тому касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню.

      Суди попередніх інстанцій установили, що 7 липня 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області видало наказ №4693-4, яким на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану — графіка на 2021 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання було наказано провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» з 27 липня 2021 року тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 1 січня 2018 року по 31 березня 2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

      На підставі вказаного наказу, посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області з метою здійснення документальної планової виїзної перевірки 27 липня 2021 року прибули за податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН», однак їм було відмовлено у допуску до проведення перевірки.

      Вищенаведені фактичні обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

      Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

      Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

      Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

      Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

      Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

      Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

      Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

      Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

      Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

      Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

      На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

      Тобто , вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

      Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

      Отже , Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

      Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

      На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

      — тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

      — документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

      — документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

      — документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

      — документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

      Водночас , мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

      Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

      Тобто , зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

      Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

      За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

      Відповідно , за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку — застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

      Таким чином, ураховуючи вищевикладене, рішення суду першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні адміністративного позову є такими, що винесені із неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим суди дійшли помилкового висновку про правомірність спірного наказу, винесеного відповідачем.

      Отже , колегія суддів не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податковий орган, фактично після прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89, був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.

      Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

      Згідно статті 351 КАС України, Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

      Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

      Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

      Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року, тому колегія суддів вважає, що за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

      Таким чином, ураховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» та постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено рішення першої інстанції без змін, є такими, що винесені на підставі неправильно застосованих норм матеріального права, у зв`язку з чим дійшли помилкових висновків про правомірність спірного наказу, винесеного податковим органом.

      З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню, оскільки судами попередніх інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

      Водночас , підстави для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в розумінні статті 353 КАС України відсутні, оскільки Верховним Судом не встановлено обставин, які не були досліджені судами, а тому колегія суддів вважає за можливе ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

      Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, —

      ПОСТАНОВИВ :

      Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» задовольнити.

      Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі №420/12859/21.

      Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу задовольнити.

      Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області № 4693-п від 7 липня 2021 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН».

      Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (Україна, 65044, Одеська обл., місто Одеса, вул.Семінарська, будинок 5, Код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» (Україна, 67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, селище міського типу Авангард, ВУЛИЦЯ ТЕПЛИЧНА, будинок 1, Код ЄДРПОУ 37389561) в розмірі 10215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень.

      Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

      Головуючий Р. Ф. Ханова

      Судді: І. А. Гончарова

      І. Я. Олендер

      Посилання на текст Постанови Верховного Суду КАС в системі IPLex [перейти]

      Замовити IPLex за найкращими умовами можна у Офіційного дилера – Компанії Вікторія – [перейти до огляду пропозиції]

       

      ipLex.ПРЕМІУМ
      • Ексклюзивні сервіси:
      Конфіденційний моніторинг контрагентів (до 10 000 осіб);
      Повна база рішень ЄСПЛ з перекладами (близько 90 000 документів);
      Машина часу (реконструкція нормативної бази на дату у минулому)
      • Нормативна база: Нормативно-правові акти; Новини законодавства; Календар редакцій; Регіональні документи; Проекти законів; Моніторинг “гарячих” законопроектів; Словник термінів; Курси, індекси, норми
      • Судова практика: Судові рішення; Судові новини; Правові позиції та висновки ВС; Акти органів судової влади; Калькулятори юриста; Реквізити судів; Тематичний моніторинг судових рішень
      • Договори, Контрагенти: Зразки та приклади договорів; Типові договри; Судова практика з договорів; Каталог банкрутств; Перевірка юридичних осіб та ФОП (до 100 щоденно); Контроль контрагентів (до 500 осіб)
      • Бухоблік, кадри: Журнал Дебет-Кредит; Помічник бухгалтера, кадровика

       

      Спробуйте, не зволікайте!
      А якщо треба більше – повідомте!

      Більше про IPLex – тут [перейти]




      Відповідальність на час воєнного стану: to be or not to be

      У зв’язку із воєнним станом до Податкового кодексу України були внесені зміни, що на цей період встановлюють особливості оподаткування.

      Але в цій публікації звертаємо увагу виключно на окремі підпункти в пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Адже саме в цьому пункті мова йде про застосування/незастосування відповідальності до платника податків за порушення, допущені в період воєнного стану.

      За такий короткий період щодо відповідальності законодавець змінював свою думку тричі:

      У всіх законів першоавторство у п. Гетманцева Д. О.

      Так, в перший періоду випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, платник податків звільнявся від відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
      В другий періодвсе те ж саме, але додалась відповідальність, якщо порушення були виявлені за наслідками перевірок. На додаток до цього, у цьому періоді законодавець, фактично, повністю скасував можливість форс-мажору щодо порушень, виявлених під час перевірок.

      В третій періодзаконодавець зрозумів, що форс-мажором нехтувати не можна. Усунув свою допущену недолугість і повернув можливість звільнення від відповідальності платника податків внаслідок впливу форс-мажорних обставин. Але тут же вказав, що для визнання можливості/неможливості виконання обов’язку Мінфін має розробити порядок.

      Більш наочно це виглядає так:

       

      Період І Період ІІ Період ІІІ
      Закон від 03.03.2022 № 2118-IX Закон від 15.03.2022 № 2120-IX Закон від 12.05.2022 № 2260-IX
      з 07.03.2022 до 16.03.2022 З 17.03.2022 до 26.05.2022 З 27.05.2022
      69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. 69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. 69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
      69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. 69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. 69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

      ….

      Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

      69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються. 69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

      ….

       

      У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених цим підпунктом, до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу”

      69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

      ….

       

      У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

       

      Поки самого порядку немає, платники вимушені будуть доводити самостійно можливість виконання/невиконання податкового обов’язку. А податкові органи, очевидно, будуть вважати, що немає Порядку, – немає підстав для звільнення від відповідальності.

      Також звертаємо увагу, що у фабулі п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ йдеться про те, що особливості застосовуються саме до справляння податків і зборів, а про відповідальність не згадується. Однак, притягнення до відповідальності не є частиною процесу справляння податків і зборів.

      То ж слід врахувати, що існує загальний підхід до покладання відповідальності/звільнення від відповідальності за умов форс-мажору, передбачений  пп. 112.8.9 ПКУ через множинне трактування прав та обов’язків платника податків (п. 56.21 ПКУ).

      Такі недолугі помилки свідчать про поверхневий підхід під час підготовки змін до головного податкового закону. І не факт, що цим все обмежиться.

      Далі буде.

       Компанія Вікторія

       




      Кваліфікований електронний підпис

      З набуттям чинності Закону від 05.10.2017 № 2155-VIII у бізнес-середовище ввійшов термін КЕП (кваліфікований електронний підпис), поступово витісняючи добре відомий термін ЕЦП (електронно-цифровий підпис).

      Що ж таке КЕП?

      Кваліфікований електронний підпис (КЕП) – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

       

      Що має більшу силу: КЕП чи власноручний підпис?

      Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

       

      Де використовується КЕП?

      У документообігу з державою (подання звітності, адміністрування податків, під час отримання адміністративних послуг реєстрацій тощо) та контрагентами (обмін первинними бухгалтерськими документами, в т.ч. рахунками, актами, накладними тощо).

       

      Як отримати КЕП ДІЯ?

      На базі Компанії Вікторія відкрито пункт надання послуг з генерування сертифіката КЕП – кваліфікованого електронного підпису (раніше – електронного цифрового підпису, ЕЦП) від ДП «ДІЯ».

      Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг надає кваліфіковані електронні довірчі послуги з одночасним постачанням захищених носіїв особистих ключів або з використанням власних носіїв користувачів типу USB-flash.

      Особисті ключі та кваліфіковані сертифікати відкритих ключів ДП «ДІЯ» сумісні з понад 100 інформаційними системами.

       

      Як вартість КЕП?


      У разі замовлення значної кількості КЕП можуть бути індивідуальні умови. 

      Увага, – вартість КЕПів для специфічних функцій (зокрема, для нотаріусів, адвокатів, участі в аукціонах тощо) може варіюватись.

      Для замовлення КЕП від ДП «ДІЯ» звертайтесь через форму на сайті:

                                           ЗАМОВИТИ ON-LINE

       

      Додатково контактна інформація:

      електронна пошта: office@vg.ua

      +380953355229, – регіональний представник – Лисенко Роман Григорович

      або +380504048731 – резервний офісний телефон

      Адреса пункту: м. Чернівці, вул. Богомольця 17, оф. 1

      Анкета для формування замовлення [посилання]