Чернівецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надав офіційну відповідь на звернення щодо застосування законодавства про військово-транспортний обов’язок.

У листі зазначено, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військово-транспортний обов’язок поширюється, зокрема, на підприємства, установи та організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів.

Водночас посадові особи Чернівецького ОТЦК та СП дійшли висновку, що вимоги пункту 15 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921, щодо подання відомостей про наявність транспортних засобів і техніки не поширюються на підприємства, які не мають транспортних засобів.

Практичне значення

Це роз’яснення може бути корисним для суб’єктів господарювання, діяльність яких не пов’язана з використанням власних транспортних засобів. Зокрема, воно підтверджує позицію, що відсутність транспортних засобів виключає обов’язок подавати інформацію про них до ТЦК та СП.

Водночас слід враховувати, що наведена відповідь має характер індивідуального роз’яснення, наданого за результатами розгляду конкретного звернення, а не нормативно-правового акта чи офіційного загальнообов’язкового тлумачення законодавства.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу справи у спорі з органами влади.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

14 липня 2026 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №300/6163/24, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції на користь фізичної особи-підприємця. Цю справу супроводжували адвокати АО “Західна Правозахисна Група”.

Спір виник через те, що податковий орган анулював реєстрацію підприємця як платника єдиного податку, пославшись на наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів. При цьому жодної документальної перевірки проведено не було.

У чому полягала проблема

Контролюючий орган виключив ФОП із Реєстру платників єдиного податку, обґрунтовуючи свої дії лише інформацією з інформаційної системи про наявність податкового боргу.

Водночас підприємець зазначав, що:

• не отримував належного рішення про анулювання реєстрації;
• документальна перевірка не проводилась;
• після нібито анулювання продовжував подавати декларації та сплачувати податки, які податковий орган приймав.

Позиція суду

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що:

• реєстрація платника єдиного податку є безстроковою;
• її анулювання можливе лише у випадках, визначених Податковим кодексом України;
• якщо підставою є порушення платником вимог спрощеної системи, контролюючий орган повинен провести документальну перевірку;
• рішення про анулювання має прийматися саме на підставі акта такої перевірки.

Сам факт наявності інформації в інтегрованій картці платника або інших інформаційних базах не дає податковому органу права виключати підприємця з Реєстру платників єдиного податку.

Що ще звернув увагу суд

Суд також зазначив, що:

• податковий орган не підтвердив, з яких саме документів встановлено суму податкового боргу;
• у самому листі про анулювання відсутнє посилання на акт перевірки;
• матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки.

Саме порушення встановленої законом процедури стало достатньою підставою для визнання дій податкового органу протиправними.

Чому це рішення важливе

Постанова ще раз підтверджує сформовану судову практику Верховного Суду: виключення платника з Реєстру єдиного податку не може здійснюватися автоматично лише на підставі інформації про податковий борг.

Контролюючий орган зобов’язаний:

• провести документальну перевірку;
• оформити її результати актом;
• лише після цього приймати рішення про анулювання реєстрації.

Якщо ці вимоги не виконані, таке рішення має високі шанси бути скасованим у судовому порядку.

Висновок

Для платників єдиного податку ця постанова є ще одним підтвердженням того, що навіть за наявності податкового боргу податковий орган повинен діяти виключно у спосіб, передбачений законом. Недотримання процедури є самостійною підставою для скасування рішення про анулювання реєстрації та поновлення статусу платника єдиного податку.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу податкової справи.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

Верховний Суд у постанові від 23 липня 2026 року у справі № 757/5609/24 підтвердив важливу позицію для бізнесу та фізичних осіб: банк не може без належного обґрунтування визнати клієнта ризиковим, припинити ділові відносини та закрити його рахунки.

Це рішення є важливим для всіх, хто стикався з блокуванням рахунків, відмовою у банківському обслуговуванні або повідомленням про встановлення «неприйнятно високого ризику».

Чому банки закривають рахунки

Відповідно до законодавства про фінансовий моніторинг банки зобов’язані оцінювати ризики своїх клієнтів та запобігати відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Якщо банк вважає ризик неприйнятно високим, він може припинити ділові відносини. Проте таке рішення повинно бути законним, обґрунтованим та прийнятим із дотриманням установленої процедури.

Що вирішив Верховний Суд

У розглянутій справі банк закрив рахунки клієнта, пославшись на результати фінансового моніторингу.

Верховний Суд наголосив, що:

• формального посилання на закон недостатньо;
• банк повинен довести, які саме факти стали підставою для віднесення клієнта до категорії неприйнятно високого ризику;
• у разі судового спору саме банк має підтвердити правомірність своїх дій належними доказами.

Таким чином, сам факт згадки про фінансовий моніторинг не означає, що рішення банку автоматично є законним.

Що це означає для бізнесу

Останніми роками український бізнес дедалі частіше стикається з:

• блокуванням рахунків;
• відмовою у проведенні платежів;
• вимогами надати численні документи;
• припиненням банківського обслуговування через фінансовий моніторинг.

Постанова Верховного Суду підтверджує, що банки мають широкі повноваження у сфері фінансового моніторингу, однак вони не можуть діяти довільно. Кожне рішення повинно бути належно мотивованим та ґрунтуватися на конкретних фактах.

Чи можна оскаржити рішення банку

Так. Якщо банк закрив рахунок або припинив обслуговування без належного обґрунтування, його рішення може бути оскаржене в судовому порядку.

Під час розгляду справи банк повинен довести:

• законність своїх дій;
• дотримання вимог законодавства про фінансовий моніторинг;
• наявність конкретних обставин, які підтверджують високий ризик клієнта.

Висновок

Рішення Верховного Суду є важливим орієнтиром для всіх клієнтів банків. Воно підтверджує, що фінансовий моніторинг не дає банкам права безпідставно закривати рахунки або визнавати клієнтів ризиковими.

Якщо банк обмежив обслуговування лише з формальним посиланням на фінансовий моніторинг без достатнього обґрунтування, такі дії можуть бути успішно оскаржені.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу розблокування рахунку.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

ФОП II групи може отримувати оплату від страхової компанії за ремонт автомобіля: нова ІПК ДПС

Державна податкова служба надала індивідуальну податкову консультацію, в якій роз’яснила важливе практичне питання для підприємців, що займаються ремонтом транспортних засобів.

ФОП – платник єдиного податку II групи надає послуги з ремонту автомобіля фізичній особі, пошкодженого внаслідок ДТП.

За умовами договору страхування вартість ремонту не сплачує сам замовник, а страхова компанія, яка перераховує кошти безпосередньо на рахунок підприємця. Саме така ситуація й стала предметом звернення до ДПС.

Позиція ДПС

Податкова підтвердила, що така схема розрахунків не порушує умов перебування ФОП на II групі єдиного податку.

Вирішальним є те, що:

• замовником послуг залишається фізична особа;
• саме фізична особа підписує акт наданих послуг;
• страхова компанія лише виконує оплату вартості ремонту відповідно до договору страхування.

Таким чином, сам факт перерахування коштів страховою компанією не означає, що послуги надано страховій компанії.

Які документи необхідно оформити

ДПС зазначила, що господарська операція повинна підтверджуватися первинними документами.

Документальним підтвердженням можуть бути, зокрема:

• договір страхування;
• договір про надання послуг з ремонту транспортного засобу;
• документ, який підтверджує, що страхове відшкодування було нараховане на користь фізичної особи, але перераховане виконавцю ремонту;
• інші первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції.

Практичний висновок

Ця консультація є корисною для СТО та інших підприємців на II групі єдиного податку, які співпрацюють зі страховими компаніями.

Якщо:

• послуги надаються саме фізичній особі;
• договірні відносини виникають із фізичною особою;
• оплата страховою компанією здійснюється лише як спосіб виконання її зобов’язань за договором страхування,

то отримання коштів безпосередньо від страхової компанії саме по собі не позбавляє підприємця права перебувати на II групі єдиного податку.

Важливо. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому її надано. Водночас вона відображає офіційну позицію ДПС щодо застосування відповідних норм законодавства.

ІПК для перегляду:

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Державна податкова служба надала роз’яснення щодо документального підтвердження податків, сплачених за кордоном, якщо фізична особа – резидент України бажає зарахувати їх під час розрахунку податку на доходи фізичних осіб в Україні. Роз’яснення викладено у листі ДПС від 27.05.2025 № 563/2/99-00-24-01-02-02.

Це питання є особливо актуальним для українців, які отримують зарплату або інші доходи за межами України.

Коли можна зарахувати податок, сплачений за кордоном

Податковий кодекс України дозволяє фізичній особі – резиденту України зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, якщо таке право передбачене міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування. Саме на таку ситуацію відповідає ДПС у своєму листі.

Водночас існують дві важливі умови:

• зарахуванню підлягають лише ті податки, які можуть бути враховані відповідно до Податкового кодексу України;
• сума зарахування не може перевищувати суму українського ПДФО, розрахованого із відповідного іноземного доходу. Це означає, що повернути “надлишок” іноземного податку за рахунок українського бюджету не можна. (Висновок ДПС наведено у відповіді на перше питання.)

Який документ необхідно отримати

Найважливіший висновок листа ДПС стосується саме документального підтвердження.

Для зарахування іноземного податку платник повинен отримати довідку, видану компетентним державним органом країни, у якій був отриманий дохід.

У такій довідці мають бути підтверджені:

• сума отриманого доходу (прибутку);
• сума сплаченого податку (або збору);
• база та/або об’єкт оподаткування.

Іншими словами, звичайної довідки про утриманий податок може бути недостатньо, якщо вона не містить необхідних відомостей.

Чи потрібно легалізувати іноземний документ

Так.

ДПС звернула увагу, що довідка компетентного органу підлягає легалізації у відповідній державі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

На практиці це означає, що спосіб підтвердження документа залежить від держави, яка його видала.

Можливі варіанти:

• консульська легалізація;
• проставлення апостиля;
• відсутність необхідності будь-якої легалізації, якщо це прямо передбачено міжнародним договором між Україною та відповідною державою.

Саме тому перед отриманням документа доцільно перевірити, який порядок діє для конкретної країни.

Чи потрібен переклад

Так. Якщо документ складений іноземною мовою, він підлягає перекладу українською мовою.

Крім того, ДПС зазначає, що переклад має бути нотаріально посвідчений відповідно до законодавства України.

Чи потрібно подавати оригінал

У своєму запиті заявник також порушував питання, чи потрібно подавати до декларації саме оригінал довідки або достатньо копії.

Водночас ДПС окремої відповіді на це питання не надала. Лист містить лише висновок про необхідність подання довідки компетентного органу, її легалізації (за потреби) та перекладу з нотаріальним посвідченням.

Отже, із цього листа не можна зробити висновок щодо обов’язковості подання саме оригіналу документа.

Практичні рекомендації

Якщо ви плануєте зарахувати податок, сплачений за кордоном, варто заздалегідь подбати про пакет документів.

Доцільно отримати:

• офіційну довідку компетентного податкового органу іноземної держави;
• документ із необхідними реквізитами щодо доходу, податку та бази оподаткування;
• легалізований документ (якщо цього вимагають правила для відповідної країни);
• нотаріально посвідчений переклад українською мовою.

Практичний висновок

• Зарахування іноземного податку можливе лише за наявності підстав, передбачених міжнародним договором.
• Основним підтвердним документом є довідка компетентного органу держави, де отримано дохід.
• У більшості випадків така довідка повинна бути легалізована або апостильована, якщо міжнародний договір не встановлює інше.
• Документи іноземною мовою необхідно перекласти українською мовою, а переклад – нотаріально посвідчити.
• Лист ДПС не містить висновку, що до декларації обов’язково подається саме оригінал документа. Такий висновок із наведеного роз’яснення зробити не можна.Лист ДПС наводимо далі:

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua