ІНСТРУКЦІЯ  З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ОПЕРАТОРА ЛАЗЕРНОГО  ОБЛАДНАННЯ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.2. Ця  інструкція встановлює загальні вимоги для оператора лазерного устаткування (далі – оператор),  що працює на лазерному обладнанні.

1.3. Усі роботи, які проводяться оператором, повинні виконуватися відповідно до цієї інструкції.

1.4. Робочим місцем протягом усієї робочої зміни для оператора є спеціальне обладнане місце.

1.5. Мета операції полягає у різці матеріалів, вишиванні різноманітних візерунків на окремих деталях швейних виробів.

1.6.  До виконання робіт за професією  оператора допускаються особи, які:

– досягли 18 років відповідно до Закону України «про охорону праці»;

– пройшли медичний огляд відповідно до Закону України «Про охорону праці» та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я  України від 21.05.2007 № 246 і не мають медичних протипоказань;

– пройшли навчання, стажування, інструктаж з питань охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлені з правилами поводження при виникненні аварій та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за №  231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Конкретні дії щодо надання першої медичної допомоги потерпілому при різних ураженнях повинні бути описані в Інструкції з надання першої медичної допомоги, що вивчається вишивальницею при проходженні первинного і наступних інструктажів з питань охорони праці.

1.7. Графік роботи встановлюється згідно правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.8. Оператор зобов’язаний:

– піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;

– знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і по видах робіт на своєму робочому місці;

– вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;

– знати і виконувати Правила поводження з устаткуванням, інвентарем, користуватися технічним паспортом на устаткування;

– знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором ( трудовим договором) правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

– вчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися розкладу технологічної і обідньої перерв;

– не виконувати роботи, що не передбачені змінним завданням;

– не перебувати на роботі в неробочій час без відповідного розпорядження керівника;

– дотримуватись правил корпоративного поводження;

– проходити в установленому порядку медичні огляди;

– вміти надати першу допомогу потерпілому від нещасного випадку;

– перед початком роботи перевіряти справність устаткування, огороджень, інженерно-технічних засобів безпеки, інвентарю, засобів пожежогасіння;

– співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;

– при виявленні недоліків чи небезпеки зобов’язана повідомляти безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» особи, які не виконують вимог нормативно-правових актів та інструкцій з охорони праці, залежно від характеру порушень притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Коло обов’язків оператора визначається посадовою інструкцІєю.

1.9. Оператору відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01.08) видаються засоби індивідуального захисту та мило за встановленими нормами.

1.10. При виконанні своїх обов’язків оператор зобов’язаний дотримуватись вимог санітарних норм і особистої гігієни:

– приступати до роботи тільки в засобах індивідуального захисту;

– прийняти і утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті і порядку;

– зберігати і приймати їжу та палити тільки у спеціально відведених місцях.

 

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБІТ

2.1. Перевірити:

– справність обладнання, інструменту, приладів;

– наявність і  справність  достатнього  освітлення,  вентиляції, обладнання тощо;

– перевірити  справність  рубильників,  розеток, штепсельних з’єднань  тощо.

2.2. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити директора Підприємства.

 

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Виконувати роботу згідно із своїми функціональними обов’язками.

3.2. Не залишати без нагляду своє робоче місце, коли обладнання підключено до електромережі.

3.3. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити директора Підприємства.

 

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

4.1. Перевірити своє робоче місце.

4.2. Відключити від електромережі електрообладнання.

4.3. Закрити вікна.

4.4. Вжити заходів особистої гігієни: старанно вимити руки, при можливості прийняти душ.

4.5. Привести в порядок спеціальний одяг, зняти і прибрати його в окреме місце.

 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

5.1. При виявлені небезпечної ситуації (пожежа, землетрус, радіаційна безпека, неполадки в електрогосподарстві тощо) для власного життя та життя співробітників заспокоїти і заспокоїти оточуючих.

5.2. Не усувати самому несправностей електромережі та електрообладнання, а вимкнути загальне електропостачання

5.3. При виявленні пожежі  зобов’язаний негайно викликати пожежну частину.

5.4. Вжити заходів згідно з планом евакуації на випадок пожежі, виробничих та природних явищ та вивести працівників у безпечне місце. Організувати роботу ДПД щодо збереження  майна та цінних паперів.

5.5. При появі сторонньої особи, яка застосовує протиправні дії щодо безпеки життєдіяльності оточуючих, викликати міліцію.

5.6. У випадку травмування працівників або клієнтів під час роботи підприємства необхідно викликати швидку допомогу або за потреби надати першу долікарську допомогу, за необхідності створити комісію по розслідування нещасного випадку, видати акт встановленого зразка, наказ про підсумки розслідування, повідомлення про наслідки нещасного випадку.

5.7. Дії при наданні першої долікарської допомоги. Надання першої медичної допомоги  починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

5.8.. Дії при ураженні електричним струмом:

• необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;
• за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.9. Дії при пораненні:

• для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;
• якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.10. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

• при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;
• при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;
• при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;
• при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.11.  Дії при теплових опіках:

• при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;
• при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;
• при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.12. Дії при кровотечі:

• для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4
• при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ЕЛЕКТРОМОНТЕРА

1. Загальні положення.

1.1. Дана інструкція Є актом, який містить обов’язкові вимоги з охорони праці до електромонтерів при виконанні ними своїх функціональних обов’язків.

1.2. Працівник даної професії виконує наступні роботи:

– земляні роботи;

– прокладання та демонтаж кабельних ліній в приміщеннях, в землі, в кабельних спорудах;

– ремонт, монтаж кінцевих, з’єднувальних муфт та воронок;

– пропалювання, пошук місця пошкодження, вимірювання та випробування.

1.3. До роботи допускаються особи, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці і пройшли відповідні навчання з електробезпеки .

1.4. При укладанні трудової угоди працівник має бути проінформований під розпис про умови праці, наявність небезпечних та шкідливих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, про його права на пільги і компенсації з роботи в таких умовах відповідно з чинним законодавством.

1.5. На робочому місці електромонтер повинен завжди мати при собі посвідчення про перевірку знань.

1.6. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, яка небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця.

1.7. Електромонтер повинен знати і виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці, інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки, експлуатації, вміти користуватися засобами індивідуального та колективного захисту.

1.8. Електромонтер відповідає за порушення законодавчих та нормативних актів про охорону праці і притягується до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із чинним законодавством.

1.9. Працівник зобов’язаний :

– дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт;

– знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та  іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

– проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди, перевірку знань;

– виконувати правила трудового внутрішнього розпорядку;

– дотримуватись вимог санітарних норм та особистої гігієни;

– дотримуватись встановленого протипожежного режиму.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

1.10. Працівнику забороняється розпивати спиртні напої, вживати наркотичні засоби та знаходитися в нетверезому стані протягом робочого дня.

1.11. Забороняється допуск до роботи електромонтера з ознаками алкогольного або наркотичного сп’яніння.

1.12. Для захисту від дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів необхідно застосовувати наступні засоби захисту:

– для захисту від ураження електричним струмом необхідно застосовувати електрозахисні засоби: діелектричні рукавички, боти, калоші, килимки, підставки, накладки заземлюючі пристрої, ізолюючі штанги і кліщі, покажчики напруги, слюсарно-монтерський інструмент з ізольованими рукоятками, огороджуючі пристрої, плакати та знаки безпеки;

– роботу при низькій температурі слід виконувати в теплому спецодязі;

– для захисту голови від ударів слід одягати захисну каску, застебнуту підборідним ремінцем;

– при роботі на рухомих машинах і механізмах не повинно бути незаправлених частин одягу, які можуть бути захоплені рухомими частинами механізму;

– при роботі на висоті більше 1,3 м над рівнем землі, підлоги, площадки необхідно застосовувати запобіжний монтерський пояс;

– при роботі з легкозаймистими рідинами необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки: не палити, не застосовувати відкритий вогонь;

– при недостатній освітленості робочої зони слід застосовувати ліхтарі для створення рівномірної освітленості. .

1.13. При виконанні робіт електромонтери повинні бути одягнуті в спецодяг і спецвзуття, працювати в касках. Забороняється працювати оголеними до поясу або із закатаними рукавами спецодягу – це може привести до травм, опіків і т.і.

1.14. Під час виконання робіт електромонтер повинен дотримуватись правил особистої гігієни:

– мити руки з милом перед прийманням їжі;

– не застосовувати для миття рук бензин, гас і різні розчинники;

– використовувати для пиття тільки питну воду;

– спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту утримувати в чистоті і зберігати окремо від домашніх речей.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

2.1. Перед початком роботи електромонтер повинен привести в порядок спецодяг, спецвзуття, одягнути його, забороняється використовувати робочий одяг із синтетичних матеріалів. Одяг повинен бути заправлений. Забороняється закочувати рукави спецодягу.

2.2. Перевірити укомплектованість, придатність засобів захисту, приставних драбин, інструменту, пристосувань.

2.3. Перевірити дати випробувань, відсутність механічних пошкоджень на засобах захисту, драбинах.

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи.

3.1. Під час допуску для монтажу з’єднувальної муфти на трасі КЛ – 10/0,4 кВ, після розкопок місця пошкодження, необхідно переконатися, що розкритий для ремонту кабель – запланований. З метою остаточної перевірки проводиться проколювання кабелю пристосуванням для проколу. Пристосування для проколу складається з ізолюючої штанги, до якої з одного боку закріплена перпендикулярно штанзі рукоятка, а на протилежному кінці через ізолятор кріпиться інструмент: свердло або загартована стальна голка, дужка для захоплення кабелю, металевий екран. До дужки за допомогою гнучкого мідного дроту перерізом 25 мм кріпиться заземлюючий штир.

3.2. Проколювання кабелю повинні здійснювати два працівники: допускач та керівник робіт; один з них безпосередньо проколює кабель, а другий спостерігає. У разі, якщо керівник робіт суміщає обов’язки допускача, другим працівником може бути працівник з групою IV. Для проколювання кабелю слід надягати діелектричні рукавички та захисні окуляри. У цьому разі слід стояти на ізолювальній основі зверху траншеї якомога далі від кабелю, що проколюється.

3.3. Дозволяється не робити прокол кабелю при допуску, якщо на місці пошкодження відкриті всі токопровідні жили кабелю. У цьому випадку достатньо провести перевірку відсутності напруги покажчиком напруги.

3.4. Розкривати з’єднувальні муфти та розрізувати кабель у тому разі, коли попереднє проколювання не робиться, слід заземленим інструментом в діелектричних рукавичках, захисних окулярах, стоячи на ізольованій основі.

3.5. Монтаж муфти типу СТп-10 ( муфта соединительная термоусаживаемая 10 кВ ) виконується за допомогою механічного з’єднання жил спеціальними гільзами, в яких при досягненні необхідного зусилля болти з’єднання відламуються самі. Для виконання ізоляції жил та досягнення необхідного рівня герметичності для муфт даного типу використовуються спеціальні матеріали, які змінюють свою форму під впливом температури.

Для виконання робіт на КЛ 10(6) кВ існують наступні типи кінцевих заробок:

– КВТп ( муфта концевая внутренней установки термоусаживаемая );

– КНТп ( муфта концевая наружной установки термоусаживаемая ). Монтаж усіх типів кінцевих заробок виконується з використанням

матеріалів, які змінюють свою форму під впливом температури. Монтаж муфт на КЛ до 1 кВ подібний до монтажу муфт на КЛ-10 кВ, за винятком тих випадків, коли ізоляція кабелів виконана з вологостійких матеріалів, типу гуми, поліхлорвінілу, пластмаси. В цьому випадку різниця полягає в тому що ізоляція кабелю виконується також вологостійкими матеріалами і муфта мастикою не заливається.

3.6. В темний період доби робочі місця, проїзди та проходи до них слід освітлювати. Забороняється працювати у неосвітлених місцях.

3.7. У випадку наближення грози слід припинити роботи.

3.8. При роботах із застосуванням вантажопідіймальних машин, підйомників та механізмів електромонтер повинен керуватись вказівками особи, відповідальної за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, підйомниками.

3.9. Місце робіт, де проводиться копання котлованів, траншей або ям, слід огородити. На огородженні слід встановити попереджувальні знаки і написи, а в нічний час – сигнальне освітлення.

3.10. Під час копання траншей у слабкому або вологому ґрунті, коли є загроза обвалу, їхні стіни повинні бути надійно укріплені. У сипких ґрунтах роботи можна проводити без укріплення, але з укосами, що відповідають куту природного укосу ґрунту.

3.11.  Відкриті котловани на весь період робіт повинні бути тимчасово огородженні, мати попереджувальні знаки і написи, а в нічний час сигнальне освітлення.

3.12. На відритій траншеї на перехрестях вулиць та траншеях встановлюються переносні містки з поручнями для пішоходів.

3.13. При виконанні робіт в підземних спорудах роботи необхідно виконувати при включеній припливно-витяжній вентиляції, а в разі відсутності необхідно відкрити всі люки тунелю для створення природної циркуляції повітря.

3.14. Кожний електромонтер, якщо не може вжити заходів щодо усунення порушень ПБЕЕ, зобов’язаний негайно повідомити безпосереднього керівника про всі помічені порушення, а також про небезпечні для людей несправності електроустановок та машин, механізмів, пристроїв, інструменту та засобів захисту, що застосовуються під час виконання робіт.

3.15. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити роботодавця і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

3.16. У разі настання нещасного випадку зобов’язаний:

– терміново організувати надання першої допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

– повідомити про те, що сталося, роботодавця;

– зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1. Після завершення робіт по ремонту кабельних ліній необхідно:

– прибрати інструмент і пристосування з робочого місця;

– засипати котловани, відкриті для виконання монтажу з’єднувальних муфт;

– після проведення вогневих робіт необхідно ретельно оглянути місце їх проведення, усунути можливі причини виникнення пожежі. При потребі полити водою залишки від вогнища.

4.2. Після закінчення робочого дня і виконання всіх робіт необхідно вимити руки з милом (електромонтери, що виконували роботи в контакті з свинцем повинні перед миттям рук з милом, Попередньо обмити їх 1 % розчином оцтової кислоти), а при можливості вимитись у душі. Робочий спецодяг та спецвзуття залишити у відповідному для цього місці. Після забруднення спецодяг повинен пратись.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. Враховуючи, особливості умов роботи електромонтера по ремонту і монтажу КЛ, можуть виникнути на робочому місці такі аварійні ситуації:

– пожежі та вибухи;

– пошкодження кабельної лінії при виконанні земляних робіт;

– пошкодження підземних комунікацій (газ, тепломережі, водогін);

– зсув та обвал грунту;

– затоплення котловану та траншеї;

– нещасні випадки (опіки, отруєння токсичними речовинами, враження електрострумом, переохолодження, травми).

5.2. При виникненні на місці роботи аварійної ситуації або умов, які загрожують життю і здоров’ю людей, роботу слід негайно припинити, вжити заходів, щоб виключити можливість ураження електричним струмом, повідомити роботодавця.

5.3. При замиканні на землю в електроустановках 10/35 кВ недопустимо наближатися до місця замикання на землю на відстань менше 4 м в ЗРУ, та менше 8 м у ВРУ та на ПЛ. Наближення до місця замикання на землю в цих електроустановках допускається в разі знімання напруги чи звільнення людей, які потрапили під напругу. При цьому потрібно користуватись необхідними засобами захисту.

5.4. При нещасному випадку необхідно надати постраждалому першу допомогу. При цьому спочатку звільнити його від дії травмуючого фактора, оцінити його стан і приступити до надання першої допомоги, в разі необхідності провести реанімаційні заходи (включаючи непрямий масаж серця та штучне дихання). Негайно викликати медичну допомогу, якщо це необхідно (при електротравматизмі обов’язково).

5.5. Електромонтер повинен знати призначення препаратів аптечки і вміти використовувати їх у випадку травми, отруєння або раптового захворювання.

5.6. Про всі випадки аварій та травматизму обов’язково повідомляти керівництво.

5.7. При виникненні пожежі працівник, який її виявив повинен :

– негайно сповістити про це роботодавця;

– приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежегасіння, дотримуючись при цьому правил техніки безпеки.

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ

ЕЛЕКТРОМОНТАЖНИКА

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція розроблена відповідно до вимог ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.2. По даній інструкції електромонтажник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

1.3. Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та електромонтажника.

1.4. За невиконання даної інструкції електромонтажник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.5. До роботи допускаються особи, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці пройшли відповідні навчання з електробезпеки .

1 .6. Електромонтажник повинен:

1.6.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.6.2. Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.

1.6.3. Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.6.4. Виконувати тільки ту роботу, по якій проінструктований, відповідно до функціональних обов’язків.

1.6.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.

1.6.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.7. Електромонтажник повинен користуватися спецодягом,  відповідними засобами індивідуального захисту при виконанні робіт.

 

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ.

2.1. Одягти спецодяг.

2.2. Підготувати інструмент, пристосування, відповідні засоби індивідуального захисту.

2.3. Перевірити справність інструмента, пристосувань і відповідність їх правилам охорони праці.

2.4. Впевнитись в достатньому освітленні робочої зони.

2.5. Прибрати з робочої зони непотрібні предмети.

 

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ.

3.1. Забороняється виконувати електромонтажні роботи в неосвітлених або затемнених місцях.

3.2. Під час роботи на висоті необхідно користуватись випробуваними запобіжними засобами та пристосуваннями (запобіжні пояса, риштування, помости).

3.3. Забороняється виконувати зовнішні електромонтажні роботи під час грози, туману, ожеледі, при вітрі силою 15 м/с і більше.

3.4. Робити з помостів, риштувань дозволяється тільки за наявності по всьому периметру огородження висотою не менше 1,1 м та суцільного настилу.

3.5. Для перенесення і зберігання інструменту та дрібних деталей електромонтажник повинен користуватись спеціальною сумкою.

3.6. Забороняється кидати будь-які предмети працюючому зверху; передавати їх слід за допомогою мотузки, при цьому один кінець мотузки повинен тримати робітник, який знаходиться зверху, а другий той, що внизу.

3.7. Забороняється пересуватись вздовж страхувального тросу одночасно більше, ніж двом електромонтажникам, а також назустріч один одному.

3.8. Забороняється переносити вантажі по підкранових балках.

3.9. Забороняється встановлювати приставну драбину до тросового проводу.

3.10. Забороняється працювати електродрилем з приставних драбин.

3.11. Під час роботи з приставних драбин на висоті більше 1,3 м необхідно застосовувати запобіжний пояс.

Місця встановлення драбин на дільницях руху транспортних засобів чи людей на час виконання робіт необхідно огородити чи охороняти.

3.12. Забороняється працювати без окулярів при зачистці металевою щіткою.

3.13. Кінці труб для прокладання проводів повинні бути обпиленими та зачищеними від задирок.

3.14. Перевіряти цілісність проводів, шин контрольних кабелів необхідно спеціальними приладами чи лампами розжарювання напругою не більше 12 В.

3.17. Всі електромонтажні роботи на струмоведучих частинах чи поблизу них, а також приєднання чи від’єднання проводів в діючих електроустановках дозволяється виконувати тільки після зняття напруги.

 

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

4.1. Прибрати робоче місце.

4.2. Інструмент, пристосування, засоби індивідуального захисту скласти у відведене для них місце.

4.3. Зняти спецодяг, спецвзуття, помити руки, обличчя з милом, при можливості, прийняти душ.

4.4. Доповісти роботодавцю про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЯХ.

5.1. При виявлені небезпечної ситуації (пожежа, землетрус, радіаційна безпека, неполадки в електрогосподарстві тощо) для власного життя та життя співробітників заспокойтесь і заспокойте оточуючих. Оцініть важкість аварійної ситуації.

5.2. Не усувати самому несправностей електромережі та електрообладнання, а вимкнути загальне електропостачання

5.3. При виявленні пожежі  менеджер з комунікаційних технологій зобов’язаний негайно викликати пожежну частину, повідомити роботодавця.

5.4. Вжити заходів згідно з планом евакуації на випадок пожежі, виробничих та природних явищ та вивести працівників у безпечне місце. Організувати роботу щодо збереження  майна та цінних паперів.

5.5. При появі сторонньої особи, яка застосовує протиправні дії щодо безпеки життєдіяльності оточуючих, викликати поліцію.

5.6. У випадку травмування працівників або клієнтів під час роботи необхідно викликати швидку допомогу або за потреби надати першу долікарську допомогу, за необхідності створити комісію по розслідування нещасного випадку, видати акт встановленого зразка, наказ про підсумки розслідування, повідомлення про наслідки нещасного випадку.

5.7. При наданні першої долікарської допомоги починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження. У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

5.8.. Дії при ураженні електричним струмом:

• необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;
• за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мізку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.9. Дії при пораненні:

• для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;
• якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.10. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

• при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;
• при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;
• при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;
• при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.11.  Дії при теплових опіках:

• при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;
• при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;
• при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.12. Дії при кровотечі:

• для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4
• при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ОПЕРАТОРА

КОМП’ЮТЕРНОГО  ОБЛАДНАННЯ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.2. Ця  інструкція встановлює загальні вимоги для оператора компютерного обладнання (далі – оператор).

1.3. Усі роботи, які проводяться оператором, повинні виконуватися відповідно до цієї інструкції.

1.4. Робочим місцем протягом усієї робочої зміни для оператора є спеціальне обладнане місце.

1.5.  До виконання робіт за професією  оператора допускаються особи, які:

– досягли 18 років відповідно до Закону України «про охорону праці»;

– пройшли медичний огляд відповідно до Закону України «Про охорону праці» та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я  України від 21.05.2007 № 246 і не мають медичних протипоказань;

– пройшли навчання, стажування, інструктаж з питань охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлені з правилами поводження при виникненні аварій та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за №  231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Конкретні дії щодо надання першої медичної допомоги потерпілому при різних ураженнях повинні бути описані в Інструкції з надання першої медичної допомоги, що вивчається вишивальницею при проходженні первинного і наступних інструктажів з питань охорони праці.

1.6. Графік роботи встановлюється згідно правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.7. Оператор зобов’язаний:

– піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;

– знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і по видах робіт на своєму робочому місці;

– вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;

– знати і виконувати Правила поводження з устаткуванням, інвентарем, користуватися технічним паспортом на устаткування;

– знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором ( трудовим договором) правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

– вчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися розкладу технологічної і обідньої перерв;

– не виконувати роботи, що не передбачені змінним завданням;

– не перебувати на роботі в неробочій час без відповідного розпорядження керівника;

– дотримуватись правил корпоративного поводження;

– проходити в установленому порядку медичні огляди;

– вміти надати першу допомогу потерпілому від нещасного випадку;

– перед початком роботи перевіряти справність устаткування, огороджень, інженерно-технічних засобів безпеки, інвентарю, засобів пожежогасіння;

– співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;

– при виявленні недоліків чи небезпеки зобов’язана повідомляти безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» особи, які не виконують вимог нормативно-правових актів та інструкцій з охорони праці, залежно від характеру порушень притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Коло обов’язків оператора визначається посадовою інструкцією.

1.8. Оператору відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01.08) видаються засоби індивідуального захисту та мило за встановленими нормами.

1.9. При виконанні своїх обов’язків оператор зобов’язаний дотримуватись вимог санітарних норм і особистої гігієни:

– приступати до роботи тільки в засобах індивідуального захисту;

– прийняти і утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті і порядку;

– зберігати і приймати їжу та палити тільки у спеціально відведених місцях.

 

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБІТ

2.1. Перевірити:

– справність обладнання, інструменту, приладів;

– наявність і  справність  достатнього  освітлення,  вентиляції, обладнання тощо;

– перевірити  справність  рубильників,  розеток, штепсельних з’єднань  тощо.

2.2. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити директора Підприємства.

 

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Виконувати роботу згідно із своїми функціональними обов’язками.

3.2. Не залишати без нагляду своє робоче місце, коли обладнання підключено до електромережі.

3.3. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити директора Підприємства.

 

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

4.1. Перевірити своє робоче місце.

4.2. Відключити від електромережі електрообладнання.

4.3. Закрити вікна.

4.4. Вжити заходів особистої гігієни: старанно вимити руки, при можливості прийняти душ.

4.5. Привести в порядок спеціальний одяг, зняти і прибрати його в окреме місце.

 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

5.1. При виявлені небезпечної ситуації (пожежа, землетрус, радіаційна безпека, неполадки в електрогосподарстві тощо) для власного життя та життя співробітників заспокоїти і заспокоїти оточуючих.

5.2. Не усувати самому несправностей електромережі та електрообладнання, а вимкнути загальне електропостачання

5.3. При виявленні пожежі  зобов’язаний негайно викликати пожежну частину.

5.4. Вжити заходів згідно з планом евакуації на випадок пожежі, виробничих та природних явищ та вивести працівників у безпечне місце. Організувати роботу ДПД щодо збереження  майна та цінних паперів.

5.5. При появі сторонньої особи, яка застосовує протиправні дії щодо безпеки життєдіяльності оточуючих, викликати міліцію.

5.6. У випадку травмування працівників або клієнтів під час роботи підприємства необхідно викликати швидку допомогу або за потреби надати першу долікарську допомогу, за необхідності створити комісію по розслідування нещасного випадку, видати акт встановленого зразка, наказ про підсумки розслідування, повідомлення про наслідки нещасного випадку.

5.7. Дії при наданні першої долікарської допомоги. Надання першої медичної допомоги  починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

5.8.. Дії при ураженні електричним струмом:

• необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;
• за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.9. Дії при пораненні:

• для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;
• якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.10. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

• при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;
• при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;
• при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;
• при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.11.  Дії при теплових опіках:

• при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;
• при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;
• при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.12. Дії при кровотечі:

• для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4
• при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ЗАВІДУЮЧОГО СКЛАДУ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.2. За даною інструкцією завідувач складом інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяці (повторний інструктаж).

Результат інструктажу заноситься в “Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці”; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, і завідувача складом.

1.3. Власник повинен застрахувати завідувача складом від нещасних випадків та професійних захворювань.

У разі пошкодження здоров’я завідувача складом з вини власника, він (завідувач складом) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4. До роботи на складі допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці, практично освоїли прийоми правильного застосування механізмів, пристосування, інструментів, а також прийоми роботи з вантажами під час їх переробки.

Особи, що допускаються до роботи на складі небезпечних і шкідливих речовин (кислот, лугів, лакофарбової продукції тощо), повинні пройти спеціальне навчання з безпеки праці і мати посвідчення на право виконання робіт з підвищеною небезпекою.

1.5. Особи, допущені до роботи, повинні виконувати тільки ту роботу, яка доручена адміністрацією підприємства.

1.6. Під час виконання дорученої роботи необхідно суворо дотримуватися прийнятої технології переробки вантажів. Не допускається застосовувати способи, що прискорюють виконання технологічної операції та ведуть до порушення вимог безпеки.

1.7. У випадку виникнення в процесі роботи будь-яких питань, пов’язаних з її безпечним виконанням, необхідно звернутися до особи, відповідальної за безпечне проведення робіт.

1.8. Помітивши порушення інструкції або небезпеку для оточуючих, завідувач складом повинен у цьому випадку попередити робітника про необхідність дотримання вимог, що забезпечують безпеку праці.

1.9. На завідувача складом можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори: машини і механізми, що рухаються, рухливі частини підйомно-транспортного обладнання, переміщувані товари, тара, штабелі складованих товарів, що обрушуються; понижена температура повітря робочої зони; відсутність або недостатність природного світла; недостатня освітленість робочої зони; гострі крайки, задирки та шорсткість на поверхнях інструмента, устаткування, інвентарю, тари; хімічні фактори.

1.10. Завідувач складом зобов’язаний:

– вживати заходи по недопущенню виробничого травматизму та профзахворювань;

– стежити за підтримкою нормальних санітарних умов роботи на складі, у допоміжних та побутових приміщеннях;

– контролювати дотримання режиму праці та відпочинку робітників складу.

1.11. Завідувач складом повинен:

– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

– виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований;

– не допускати на робоче місце сторонніх осіб;

– пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі;

– вміти користуватися засобами пожежегасіння;

– вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

– не захаращувати робоче місце, проходи, підходи тощо.

1.12. Завідувачеві складом забороняється:

– доторкатися до електрообладнання, клем і електропроводів, арматури загального освітлення, відкривати дверці електрошаф;

– включати і зупиняти (крім аварійних ситуацій) машини, верстати і механізми, робота на яких не доручена йому керівництвом;

– стояти або проходити під піднятим вантажем.

1.13. Завідувач складом повинен дотримуватися правил особистої гігієни. Для пиття користуватися водою зі спеціальних пристроїв (сатуратори, питні баки, фонтанчики тощо).

1.14. За невиконання даної інструкції завідувач складом несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБІТ

2.1. Перевірити:

– справність обладнання, інструменту, приладів;

– наявність і  справність  достатнього  освітлення,  вентиляції, обладнання тощо;

– перевірити  справність  рубильників,  розеток, штепсельних з’єднань  тощо.

2.2. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити директора Підприємства.

3 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Виконувати  тільки ті функції, які вказані у їх посадових інструкціях.

3.2. Під час роботи заборонено:

– присутність сторонніх осіб на робочих місцях;

– захаращувати приміщення предметами (обладнанням, яке не використовується, господарчими предметами);

3.3. Загальні вимоги з електробезпеки для працівників.

3.3.1. Усі електричні прилади і пристосування (ізоляція, електропровід, штепсельні з’єднання, вимикачі тощо) повинні бути справними і використовуватися за призначенням і згідно з правилами експлуатації.

3.3.2. Електропроводи, які прокладені від дрібного електрообладнання до місця включення їх у мережу, не повинні підлягати механічним пошкодженням, укладатися по підлозі у зоні досягнення їх ногами, а також по струмопроводжуючим та пальним поверхням.

3.3.3. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у приміщеннях закладу забороняється.

3.3.4. Використовувати електроприлади побутового типу (чайник, кип’ятильник, електрообігрівач тощо) можна тільки, якщо частини, які нагріваються, знаходитимуться  на поверхні, із негорючого  матеріалу.

3.3.5. Установлюючи апарати (штепсельні з’єднання, вимикачі тощо) установлюються на пальних поверхнях тільки з підкладкою під них негорючого матеріалу, виступаючого за габарити апарату не менш ніж на 0,01 м.

3.3.6. Забороняється:

– експлуатація кабелів і проводів із пошкодженою та утраченою у процесі експлуатації захисною властивістю ізоляції;

– використовувати нестандартні подовжувачі чи лампи накалювання;

– підвішувати світильники безпосередньо на струмоведучі проводи;

– завертати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими пальними матеріалами, експлуатація їх із знятими ковпаками (розсіювачами);

– використовувати електрообладнання в умовах, не відповідних указівкам виробника;

– залишати без нагляду електрообладнання;

– використовувати вимикачі, штепсельні з’єднання, струмоведучі проводи для підвішування одягу та інших предметів, заклеювати ділянки електропроводки папером чи пальними матеріалами;

– використовувати побутові електроприлади без негорючих підставок і без дозволу на їх експлуатацію;

– переносити електроприлади, які знаходяться під напругою.

3.3.7. При виявленні несправності у електромережах і електрообладнанні, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, зверх допущеного нагрівання пальної ізоляції кабелю і проводів, необхідно негайно припинити їх експлуатацію та повідомити керівництво.

3.3.8. Самостійний ремонт електромереж, електроапаратів, електрообладнання забороняється.

3.4. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити директора Підприємства.

 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Прибрати робоче місце.

4.2. Працююче електрообладнання і освітлення вимкнути із електромережі.

4.3. Про усі порушення та пошкодження під час праці повідомити керівництво.

 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

5.1. При виникненні аварійної ситуації необхідно зупинити роботу, прийняти міри по попередженню травматизму та евакуації людей з небезпечної зони.

5.2. Негайно повідомити керівника про випадок.

5.3. При попаданні людини під дію електроструму необхідно негайно зупинити подачу електроструму до кімнати (відключити автомат на розподільному електрощітку чи рубильник).

5.4. Потерпілому подати долікарську медичну допомогу і викликати швидку допомогу.

5.5. При виникненні пожежі негайно повідомити роботодавця, викликати пожежну команду і прийняти міри з ліквідації пожежі.

5.6. Дії при наданні першої долікарської допомоги. Надання першої медичної допомоги  починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

5.7. Дії при ураженні електричним струмом:

– необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;

– за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.8. Дії при пораненні:

– для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;

– якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.9. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

– при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;

– при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;

– при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;

– при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.10.  Дії при теплових опіках:

– при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;

– при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;

– при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.11. Дії при кровотечі:

– для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4

– при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.