Wise (колишня TransferWise) є зареєстрованою фінансовою установою. Так, офіційно Wise Payments Ltd – це британський емітент електронних грошей (EMI, FCA FRN 900507), а Wise Assets Ltd – інвестиційна компанія (FCA FRN 839689)​. У документації Wise підтверджується, що компанія підпадає під міжнародні режими проти ухилення від сплати податків (FATCA/CRS). Зокрема, Wise зазначає, що її продукт «Assets» (інвестиційні рахунки) вважається кастодіальною установою, і «клієнти, які беруть у ньому участь, вважаються особами-резидентами, інформація про яких передається до HMRC в рамках автоматичного обміну інформацією»​. Водночас у загальних положеннях Wise наголошує: «Як регульована фінансова установа, ми передаватимемо вашу податкову інформацію відповідним державним органам за необхідності, щоб відповідати міжнародним стандартам (CRS, FATCA)»​. Тобто юридично Wise зобов’язана збирати податкові дані про своїх клієнтів-нерезидентів і передавати їх компетентним податковим органам відповідно до правил CRS/FATCA. Практично це означає, що якщо український клієнт Wise вказав Україну як свою країну резидентства, то інформація про його рахунки і доходи (наприклад, відсотки чи дивіденди на інвестиційному рахунку) може бути передана зі сторони Великої Британії чи ЄС до України в рамках CRS.

Україна у CRS та обмін інформацією

Україна офіційно приєдналася до Common Reporting Standard (CRS) у 2023 році. Зокрема, Законом України № 2970-IX (від 20.03.2023) Податковий кодекс було доповнено нормами про автоматичний обмін, який набув чинності 28 квітня 2023 року​. Як наслідок, з 1 липня 2023 Україна стала повноцінною учасницею багатосторонньої угоди CRS і приєдналася до міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки (станом на середину 2024 року – зі 123 країнами-партнерами)​. За домовленістю, перший раунд обміну інформацією за стандартом CRS мав відбутися восени 2024. Згідно з повідомленнями ДПС, у вересні 2024 року українська сторона здійснила перший взаємний міжнародний обмін інформацією CRS з країнами-партнерами​. Це підтверджує, що Україні вже отримано дані про закордонні рахунки її резидентів (зокрема – про залишки коштів та суми надходжень на ці рахунки за 2023 рік)​. Як наголошують податківці, отримані відомості вже аналізуються та звіряються з даними податкових декларацій громадян.​ Таким чином, держава активно експлуатує CRS на практиці: українські фінансові органи передають інформацію про рахунки нерезидентів в Україні закордонним партнерам, і, навпаки, отримують від них дані про рахунки українців.

Інші міжнародні механізми отримання інформації

Окрім CRS, доступ до інформації про закордонні доходи забезпечується через існуючі міжнародні угоди та механізми співпраці. Зокрема, Україна має близько 70 двосторонніх договорів про уникнення подвійного оподаткування з різними країнами (більшість з яких містить статті про обмін інформацією)​. Через ці договори ДПС (як компетентний орган) може ініціювати запити до іноземних податкових адміністрацій щодо фінансових рахунків резидентів. Крім того, Україна приєднана до Конвенції ОЕСР про взаємодопомогу у податкових справах (Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance), що розширює можливості для обміну даними на запит. У практиці можливе й залучення процедур взаємної правової допомоги (MLAT) – наприклад, у випадку підозри у скоєнні податкового чи фінансового злочину українські слідчі можуть через відповідні канали звернутися до правоохоронних чи фінансових органів Великої Британії, чи інших країн із вимогою надати інформацію про рахунки та платежі. Аналогічно, у сфері протидії відмиванню грошей український Фінмоніторинг співпрацює з іноземними FIU: у разі надходження надто великих чи підозрілих платежів органи фінансової розвідки можуть обмінюватися розвідувальною інформацією через мережу Egmont чи двосторонні угоди. Однак усі ці механізми (окрім безпосереднього автоматичного обміну CRS) зазвичай вимагають наявності конкретних підстав (розслідування, судових рішень, запитів за процедурою компетентних органів) та не спрацьовують автоматично для звичайних користувачів Wise.

Ймовірність розкриття інформації ДПС

Зважаючи на вищезазначене, можна зробити такі висновки щодо реальної ймовірності отримання даних Wise ДПС:

• CRS (автоматичний обмін): на практиці ДПС вже отримує інформацію про рахунки українців за кордоном​. Якщо клієнт Wise є податковим резидентом України і його рахунок відповідає критеріям обміну, то деталі цього рахунку (баланс, зарахування коштів тощо) будуть передані податковим органам України. Наприклад, згідно з правилами CRS, у перший обмін 2024 року включались рахунки, відкриті після 1 липня 2023, а з 2025 року – навіть рахунки з залишками менш як $1 млн. Це означає, що з часом інформація охопить усе більше рахунків. Якщо особа активно отримує доходи чи кошти на Wise (особливо після 2023 року) і не декларує їх, то ймовірність того, що ДПС про це дізнається через CRS, є досить високою.

• Запити та договори: за відсутності автоматичного звіту фінансові органи можуть отримати дані через запит за Договором про уникнення подвійного оподаткування чи Конвенцією ОЕСР. Проте на практиці такі запити ініціюються вкрай рідко і, як правило, лише коли є підозра на ухилення чи велика сума. Для звичайного платника ймовірність отримання інформації через ці канали низька, але теоретично вона існує – адже механізми офіційно передбачені.

• Кримінальне/фінансове розслідування: якщо діяльність власника рахунку Wise стане предметом кримінального чи фінансового розслідування, інформація про його рахунки може потрапити до ДПС через міжнародну допомогу правоохоронців. Наприклад, у межах взаємодії FIU/Egmont або MLAT можна отримати виписки по рахунку Wise. Проте такі обставини – швидше виняток, а не правило.

• Практичні докази: українські податківці вже підтвердили, що використовують дані CRS для перевірки громадян​. Якщо ДПС бачить невідповідність між задекларованим доходом і сумами надходжень на Wise-рахунок, це може призвести до донарахування податків та штрафів.

Підсумовуючи – формально дані Wise можуть потрапити до ДПС через CRS та інші міжнародні механізми. За фактом, автоматичний обмін працює вже сьогодні – ДПС отримала інформацію про закордонні рахунки українців​. Тому ризик того, що значні надходження на Wise-рахунок українця стануть відомими податківцям, є реальним і зростатиме з часом (особливо якщо рахунок відкрито після 2023 року або на ньому є великі суми). І навпаки, невеликі приватні перекази та рахунки, можливо, залишатимуться непоміченими на ранніх етапах обміну, але в перспективі інформація про них може бути отримана.

Нещодавно провідні банки України підписали Меморандум про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг. Попри амбітні заяви про інтеграцію до ЄС та боротьбу з тіньовим сектором, цей документ викликає низку запитань та занепокоєнь у бізнес-спільноти.

За цим меморандумом банки перетворюються у звичайних податкових агентів, оскільки цей Меморандум не має прямого відношення до Закону Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. 

Основні суперечливі моменти:

1. Посилений контроль за операціями клієнтів
   • Меморандум передбачає впровадження жорсткіших правил перевірки клієнтів і моніторингу їхніх рахунків. Це може суттєво ускладнити роботу для підприємців, особливо тих, хто працює з нестандартними моделями бізнесу.
   • Додаткові вимоги до підтвердження доходів можуть стати бар’єром для нових ФОПів та бізнесів, які тільки розвиваються.
   • Створюються бар’єри в операціях з активами, які були набуті до створення податкових баз обліку доходів або ж за доходами, які не оподатковувались раніше.
   • Меморандум заточений на офіційні підтвердження доходів податковою, водночас націлюється в т.ч. на раніше отримані депозити, кредити тощо,  що відтепер вимагатимуть повторних перевірок.
2. Ризик-орієнтований підхід: чи не ризик для всіх?
   • Залежно від рівня ризику клієнта банки будуть застосовувати різні обмеження та ліміти. Наприклад, для клієнтів із “високим” ризиком ліміт на операції може становити лише 50 тис. грн на місяць.
   • Відсутність чітких критеріїв ризику може призвести до суб’єктивного підходу банків і необґрунтованих відмов у обслуговуванні.
3. Обмеження на перекази та рахунки
   • Встановлення лімітів на перекази без підтверджених доходів (до 150 тис. грн/міс.) може знизити ліквідність малого бізнесу.
4. Збільшення витрат часу та ресурсів
   • Виконання нових вимог потребує від бізнесу більше часу на підготовку документів, комунікацію з банками та адаптацію до змін. Це особливо гостро вдарить по малих підприємцях, які й так працюють у складних умовах.

Текст меморандуму:

Погляд бізнесу: потенційна загроза розвитку

Представники бізнесу наголошують, що такі ініціативи, як Меморандум, часто створюють додаткові адміністративні бар’єри, замість того, щоб стимулювати розвиток. Невизначеність у практичному впровадженні ризик-орієнтованого підходу та посилений контроль можуть призвести до збільшення випадків фінансової дискримінації.

Запит від банку щодо фінансового моніторингу є важливим документом, що вимагає у відповіді точності та обґрунтованості. Неправильна або невчасна відповідь може мати серйозні наслідки для вашого бізнесу, включаючи штрафи чи підвищену увагу до вашої діяльності. Ось покроковий алгоритм, який допоможе якісно підготувати відповідь:

1. Аналізуйте запит

• Уважно прочитайте документ: З’ясуйте мету запиту, що саме хоче отримати банк (інформацію, документи, пояснення).
• Перевірте строки виконання: Зазвичай вказується кінцевий термін, до якого необхідно надати відповідь.
• Визначте обсяг інформації: Виділіть усі пункти, на які потрібно відповісти.

2. Перевірте відповідність запиту законодавству

• Переконайтеся, що запит відповідає вимогам законодавству.
• За необхідності проконсультуйтеся з юристом, щоб визначити, чи запит є обґрунтованим та правомірним.

3. Зберіть необхідну інформацію

• Перевірте доступні бази даних: Актуалізуйте інформацію про транзакції, контрагентів чи операції, згадані у запиті.
• Підготуйте документи: Зберіть копії договорів, актів, звітів та інших документів, зазначених у запиті.

4. Сформуйте відповідь

• Дотримуйтеся офіційного стилю: Використовуйте чіткі та зрозумілі формулювання.
• Дайте відповіді на всі пункти: Кожен пункт запиту має отримати детальну та обґрунтовану відповідь.
• Вкажіть додатки: Складіть перелік документів, які додаються до відповіді.

5. Перевірте відповідь

• Переконайтеся, що вся інформація точна і відповідає запиту.
• Зробіть перевірку на предмет конфіденційності та відповідності політикам компанії.

6. Погодьте відповідь з юристом

• Перед поданням відповіді на запит щодо моніторингу, проконсультуйтеся з юристом, щоб уникнути ризиків.

7. Надішліть відповідь вчасно

• Відправте документ рекомендованим листом або через електронні засоби зв’язку, передбачені законодавством. Якщо в листі вказано чітко способи надання відповіді – надайте її відповідно до вказівок банку. 
• Збережіть підтвердження відправлення та копію відповіді.

Додаткові рекомендації

• Будьте відкритими, але обережними: Надавайте лише ту інформацію, яка запитується. Уникайте зайвих деталей, які можуть спричинити додаткові питання.
• Ведіть архів запитів: Зберігайте всі документи, пов’язані з фінансовим моніторингом, у впорядкованому вигляді для майбутніх перевірок.
• Навчіть персонал: Регулярно проводьте тренінги для співробітників щодо правил фінансового моніторингу та поводження із запитами від контролюючих органів.

Відповідь на запит банку щодо фінансового моніторингу — це важливий етап у підтримці належної репутації вашого бізнесу. Професійний підхід і ретельна підготовка допоможуть мінімізувати ризики і забезпечити довіру з боку контролюючих органів.