Працевлаштування працівника у 2019 році

Особливості документального оформлення працівника на роботу у 2019 році

Відповідно до статті 24 Кодеку законів про працю України при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати:

паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Якщо паспорт втрачено, особа подає тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України, форма якого затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 8 вересня 2005 року № 758. Прийняття на роботу без паспорта або з недійсним паспортом тягне за собою адміністративну відповідальність – накладення штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Те саме порушення, допущене посадовою особою після застосування до неї протягом року заходу адміністративного стягнення за такі дії, тягне за собою накладення штрафу від 10 до 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ст. 200 Кодексу України про адміністративні правопорушення
трудову книжку,
у випадках, передбачених законодавством – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Роботодавцю при прийнятті працівника на роботу необхідно оформити наступні документи:

заява працівника та наказ роботодавця про прийняття на роботу,
повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу,
запис у трудову книжку про прийняття на роботу,
ознайомлення працівника із умовами праці, посадовою інструкцією та правилами трудового розпорядку.

Джерело: Законодавство України

Особливості державної реєстрації змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю

Особливості державної реєстрації змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю у зв’язку зі зміною складу учасників

Новий закон чітко розділив порядок дій та пакет документів, що подаються у разі виходу учасника (з виплатою йому вартості майна товариства та частини прибутку, що пропорційні його частці в статутному капіталі) та у разі передачі ним частки (частини частки) статутного капіталу.

У разі виходу учасника:

Заявником – особою, що виходить (її представником) подається:

1) заява про державну реєстрацію змін;

2) квитанція про сплату АЗ;

3) заява про вихід, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально (оригінал) – ч.5 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію»;

4) довіреність, якщо діє представник (оригінал або нотаріально засвідчена копія);

5) заяви про згоду інших учасників, якщо виходить учасник, який володіє часткою, що більше 50% (можна від кожного окремо, можна одна від усіх інших учасників), нотаріально засвідчена (оригінал) – ч.5 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію».

Для визначення розміру АЗ вирахувати кількість виписок, яка буде надсилатись: заявнику, ТОВ, попереднім учасникам, новим учасникам. Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЗУ “Про державну реєстрацію” (у новій редакції) у день проведення державної реєстрації змін до відомостей ЄДР, пов’язаних:

а) із зміною складу учасників товариства,

б) або зміною розмірів їхніх часток,

суб’єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з ЄДР:

1) заявнику;

2) товариству;

3) особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії;

4) особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії.

Якщо суб’єкту державної реєстрації відома електронна пошта осіб, яким надсилається ця виписка, він у той самий день додатково надсилає копію виписки зазначеним особам електронною поштою. Згідно з абз.8 ч.1 ст.36 ЗУ “Про державну реєстрацію”, якщо відповідно до частини четвертої статті 25 Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб.

Для визначення розміру АЗ у такому разі слід застосовувати формулу:

=528,60+(0,01*1762*х), де:

528,60- розмір АЗ згідно зі ст. 36 ЗУ “Про державну реєстрацію”;

0,01- ставка, на яку збільшується розмір АЗ (згідно абз.8 ч.1 ст.36, ст. 25 ЗУ “Про державну реєстрацію”);

1762- розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року (кожного року змінюється);

х – кількість виписок, які слід видати (розіслати): заявнику, ТОВ, попереднім учасникам, новим учасникам та учасникам, які залишаються в ТОВ/ТДВ.

Зауважте, якщо складати заокруглені значення, то вийде інша сума АЗ, тому складати слід неокруглені суми.

Увага! Не передбачено подання для реєстрації нотаріально засвідченої копії заяви про вихід, подається виключно оригінал. Тому треба робити нотаріально засвідчити копію заяви для учасника, що виходить. І рекомендуйте надсилати також копію такої заяви для ТОВ/ТДВ.

Увага! При виході учасника із ТОВ/ТДВ статутний капітал підлягає обов’язковому зменшенню на частку учасника, який вийшов. Інші учасники ТОВ/ТДВ при цьому не можуть вжити будь-яких заходів щодо запобігання зменшенню статутного капіталу.

У разі передачі частки (частини частки) статутного капіталу:

Заявником – особою, яка набула частку (частину частки), або особою, яка передала її (їх представниками) подаються:

1) заява про державну реєстрацію змін;

2) квитанція про сплату АЗ;

3) акт приймання-передачі частки, нотаріально засвідчений (оригінал);

4) довіреність, якщо діє представник (оригінал або нотаріально засвідчена копія).

При реєстрації виходу учасника товариства в першу чергу державному реєстратору слід звернути увагу на розмір частки такого учасника, оскільки:

1) якщо його частка у статутному капіталі товариства становить менше 50%, учасник може вийти в будь-який час без згоди інших учасників (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про ТОВ та ТДВ»). В такому випадку згідно з пп. “г” п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників подається заява про вихід з товариства. Справжність підписів на вказаній заяві засвідчується нотаріально.

2) якщо його частка у статутному капіталі товариства становить 50% і більше, учасник може вийти з товариства за згодою інших учасників (ч. 2 ст. Закону України «Про ТОВ та ТДВ»). В такому випадку згідно з пп. “г” п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників подається заява про вихід з товариства, справжність підписів на вказаній заяві засвідчується нотаріально. Також вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.

Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом (ч. 3 ст. 17). Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою (ч. 4 ст. 17).

Заява про вихід з товариства подається учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником (ч. 6 ст. 17).

У разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо виходу учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі (ч. 3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). Ця вимога не застосовується, якщо товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, яке набуває частку (частину частки) у своєму статутному капіталі, разом із заявою про державну реєстрацію надасть довідку про формування резервного капіталу у розмірі, який відповідно до закону допускає володіння часткою (частиною частки) у своєму статутному капіталі.

Вимоги до змісту корпоративного договору

Вимоги до змісту корпоративного договору відповідно до Закону України “Про товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю

17 червня 2018 року набув чинності Закон №2275 «Про товариства з обмеженою відповідальність та товариства з додатковою відповідальністю», який передбачає низку важливих новел щодо змісту корпоративного договору.

Вимоги до корпоративних договорів	Стаття 7 Закону «Про ТОВ та ТДВ»
Назва договору	Корпоративний договір
Сфера дії	Може укладатися як у ТОВ, так і у ТДВ
Сфера дії	Не вказано
Обов’язкові умови	Договір передбачає обов’язок учасників товариства реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації.
Додаткові (факультативні) умови	Не передбачено
	Може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також випадки, коли таке право або обов’язок виникає.
	Не передбачено
Строк дії	Визначається у договорі
Умови визнання договору нікчемним
Умови визнання договору нікчемним	Встановлює обов’язок учасників забезпечити голосування згідно з вказівками органів управління товариства.

На відміну від Статуту, зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, що дозволяє передбачити особливий порядок реалізації окремих прав учасників (на інформацію про діяльність товариства, на продаж своєї частки тощо), який не може бути відомий стороннім особам, що досить важливо у контексті запобігання витоку інсайдерської інформації, комерційної таємниці та пов’язаним із цим спробам корпоративного шантажу (грінмейлу), рейдерських атак тощо.

Розробка інструкцій з охорони праці.

Порядок розробки інструкцій з охорони праці.

Інструкція з охорони праці розробляється для кожної посади та надається для ознайомлення працівникам. Кожній інструкції присвоюються назва і скорочене позначення (код, порядковий номер).

У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена (наприклад: „Інструкція з охорони праці для електрозварника”, „Інструкція з охорони праці під час заготівлі кормів”, „Інструкція з охорони праці під час приготування дезінфікувальних розчинів”). В інструкціях зазначаються загальні положення щодо охорони праці, організаційні та технічні вимоги безпеки, які визначаються на основі:законодавства України про працю та охорону праці, стандартів, правил, інших нормативних та організаційно-методичних документів з охорони праці;наявних і ймовірних небезпек, які потенційно можуть призвести до травмування, погіршення стану здоров’я чи смерті людини під час трудової діяльності, завдати шкоди майну або навколишньому середовищу;аналізу документів з охорони праці стосовно відповідного виробництва, професії (виду робіт);

характеристики робіт, що виконуються працівником конкретної професії відповідно до її кваліфікаційної характеристики;вимог безпеки до технологічного процесу, виробничого устаткування, інструментів і пристроїв, що застосовуються під час виконання відповідних робіт, а також вимог безпеки, що містяться в експлуатаційній та ремонтній документації і в технологічному регламенті;виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для конкретної професії (конкретного виду робіт) як при нормальному проходженні технологічного процесу, так і при відхиленнях від оптимального режиму, визначення заходів та засобів захисту від них, вивчення конструктивних й експлуатаційних особливостей та ефективності використання цих засобів;аналізу обставин і причин найбільш ймовірних аварійних ситуацій, нещасних випадків і професійних захворювань, характерних для конкретної професії (конкретного виду робіт);вивчення успішного досвіду організації безпечної праці та виконання відповідних робіт, визначення найбезпечніших методів і прийомів їх виконання.

Структура інструкції з охорони праці:

Розділ	Зміст
Загальні положення	¾ відомості про сферу застосування інструкції; ¾ загальні відомості про об’єкт розробки (визначення робочого місця працівника конкретної професії (конкретного виду робіт) залежно від тривалості його перебування на цьому місці протягом робочої зміни (постійне чи непостійне)); ¾ стислу характеристику технологічного процесу та обладнання, що застосовується на цьому робочому місці, цій виробничій дільниці, в цьому цеху; ¾ умови та порядок допуску працівників до самостійної роботи за професією або до виконання певного виду робіт (вимоги щодо віку, стажу роботи, статі, стану здоров’я, проходження медоглядів, професійної освіти та спеціального навчання з питань охорони праці, інструктажів, перевірки знань з питань охорони праці тощо); ¾ правила внутрішнього трудового розпорядку, що стосуються питань охорони праці для конкретного виду робіт або конкретної професії, а також відомості про специфічні особливості організації праці та технологічних процесів і трудові обов’язки працівників цієї професії (виконавців цього виду робіт); ¾ перелік і характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для цієї професії (цього виду робіт), особливості їх впливу на працівника; ¾ перелік видів спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, які мають видаватися працівникам конкретної професії (виконавцям конкретного виду робіт) згідно з чинними нормами, із зазначенням вимог до їх використання згідно із законодавством; ¾ санітарні норми і правила особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник при виконанні роботи;
Вимоги безпеки перед початком роботи	¾ порядок приймання зміни у разі безперервної роботи, в тому числі при порушенні режиму роботи виробничого устаткування або технологічного процесу; ¾ порядок підготовки робочого місця та засобів індивідуального захисту; ¾ порядок перевірки наявності та справності обладнання, інструментів, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових та очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення тощо; ¾ порядок перевірки наявності та стану вихідних матеріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів); ¾ порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності обладнання, пристроїв, пристосувань, інструментів, засобів захисту тощо;
Вимоги безпеки під час роботи	¾ відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт, правила використання технологічного обладнання, пристроїв та інструментів, а також застереження про можливі небезпечні, неправильні методи та прийоми праці, які заборонено застосовувати; ¾ правила безпечного поводження з вихідними матеріалами (сировиною, заготовками, напівфабрикатами), готовою продукцією, допоміжними матеріалами та відходами виробництва, що становлять небезпеку для працівників; ¾ правила безпечної експлуатації транспортних і вантажопідіймальних засобів, механізмів, тари; ¾ вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування вантажу; ¾ вимоги щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані; ¾ можливі небезпечні відхилення від нормального режиму роботи устаткування і технологічного регламенту та способи їх усунення; ¾ вимоги щодо використання засобів індивідуального та колективного захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів; ¾ умови та фактори, за яких робота повинна бути припинена (технічні, метеорологічні, санітарно-гігієнічні тощо); ¾ вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухобезпеки; ¾ порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки чи раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання, пристроїв, інструментів, засобів захисту та про інші небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров’ю працівників;
Вимоги безпеки після закінчення роботи	¾ порядок безпечного вимикання, зупинення, розбирання, очищення і змащення обладнання, пристроїв, машин, механізмів та апаратури, а при безперервному процесі – порядок передавання їх черговій зміні; ¾ порядок здавання робочого місця; ¾ порядок прибирання відходів виробництва; ¾ санітарні норми та правила особистої гігієни, яких має дотримуватись працівник після закінчення роботи; ¾ порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, виявлені в процесі роботи;
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях	¾ відомості про ознаки можливих аварійних ситуацій, характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо); ¾ відомості про засоби та дії, спрямовані на запобігання можливим аваріям; ¾ порядок дій, особисті обов’язки та правила поведінки працівника при виникненні аварії згідно з планом її ліквідації, в тому числі у разі її виникнення під час передавання-приймання зміни при безперервній роботі; ¾ порядок повідомлення роботодавця про аварії та ситуації, що можуть до них призвести; ¾ відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації; ¾ порядок дій з надання домедичної допомоги потерпілим під час аварії.

Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, що потребують дозвільних документів

ПЕРЕЛІК

видів робіт підвищеної небезпеки, що на підставі дозволу

ПЕРЕЛІК

машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки,

що експлуатуються (застосовуються) на підставі дозволу

ПЕРЕЛІК

видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці

ПЕРЕЛІК

машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці

1. Технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

2. Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

3. Виробництво (виготовлення), використання, переробка, розподіл, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).

4. Вибухові роботи та роботи, пов’язані з використанням енергії вибуху.

5. Утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.

6. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

7. Переробка нафти, вуглеводневих газів і конденсату.

8. Спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природним та зрідженим газом.

9. Роботи з вироблення агломерату, коксу, розплавів чорних і кольорових металів, прокату, металевих труб і феросплавів.

10. Буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин.

11. Заповнення, злив і ремонт балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом.

12. Підземні та відкриті гірничі роботи.

13. Роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників.

14. Зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин.

15. Будівництво, ремонт, експлуатація та ліквідація підземних споруд, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.

16. Лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу.

17. Газополум’яні роботи.

18. Роботи із збагачування корисних копалин.

1. Устатковання, пов’язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, розподілом, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).

2. Технологічне устатковання та його елементи магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем газопостачання природним і зрідженим газом суб’єктів господарювання та населених пунктів, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об’єктів нафтогазовидобувної промисловості, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт.

3. Технологічне устатковання для утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.

4. Гірничошахтне та гірничорятувальне устатковання та устатковання для видобутку, транспортування, дроблення, сортування та збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів у вугільній, гірничорудній, нерудній, металургійній та коксохімічній галузях промисловості.

5. Устатковання та технічні засоби для виготовлення, використання і транспортування вибухових матеріалів і виробів на їх основі, комплекси для їх переробки та зберігання.

6. Технологічне устатковання хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, металургійної, коксохімічної, ливарної, олійно-жирової, ефіроолійної, деревообробної, харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної галузях промисловості, целюлозно-паперового, хлор- та аміаковикористовуючих виробництв, переробки пластмас, полімерних матеріалів і гумотехнічних виробів.

7. Обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі.

8. Устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання).

9. Парові та водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт.

10. Трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою нагріву вище ніж 110 °C, посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, крім автомобільних газових балонів, що є ємностями для газового моторного палива.

11. Вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, пасажирські конвеєри, пасажирські підвісні канатні дороги, фунікулери, підйомники та колиски для підіймання працівників.

1. Радіологічний (дозиметричний) і піротехнічний контроль.

2. Виготовлення та випробування вантажозахоплюючих пристроїв (стропів, траверсів, грейферів, захватів).

3. Експлуатація і ремонт водозбірних споруд.

4. Продавлювання тунельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями і водоймищами, крім земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

5. Роботи із застосуванням піротехнічних виробів.

6. Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.

7. Навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання.

8. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах).

9. Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

10. Водолазні роботи.

11. Маркшейдерські роботи

12. Обстеження, ремонт і чищення димарів, повітропроводів.

13. Звалювання та розпилювання блоків природного каменю.

14. Роботи верхолазні та скелелазні.

15. Роботи із збереження та переробки зерна.

16. Роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти.

17. Експертиза стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єктів господарювання, які виконують роботи та/або експлуатують обладнання підвищеної небезпеки.

18. Зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом.

19. Зварювальні роботи.

1. Машини, механізми, устатковання для буріння, ремонту свердловин на суходолі і в акваторії моря.

2. Технологічне обладнання з переробки природного каменю.

3. Ковальсько-пресове устатковання.

4. Атракціони підвищеної небезпеки (стаціонарні, пересувні та мобільні).

5. Технологічні транспортні засоби.

Click here to show/hide contents