Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 9 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в редакції, яка діяла до 28 квітня 2020 року, «..У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається». Тобто, при реєстрації юридичної особи чи при зміні відомостей про неї в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі по тексту – ЄДР), навіть при зазначені інформації про кінцевого бенефіціарного власника, державний реєстратор не включав (не відображав) її в ЄДР.

    Проте, з 28 квітня 2020 року було внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» і вищенаведене положення було виключене.

Виникло запитання:

1. У випадку подання заяви щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, чи відзначати, що такі дані є актуальними / потребують оновлення?
2. Чи сплачується адміністративний збір при оновленні даних про кінцевого бенефіціарного власника?

Мін’юстом надано консультацію, з якої маємо наступні висновки:

1) У випадку необхідності звернення до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії, не пов’язаної із внесенням інформації про КБВ на виконання вимог частини четвертої Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IX, у формі заяви щодо державної реєстрації юридичної особи заявник у блоці «Стан відомостей про кінцевого бенефіціарного власника» має обрати один із наступних варіантів:

 – у випадку актуальності відомостей про КБВ, які наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), проставляється відмітка у полі «в актуальному стані» та сторінки 2 і 3 не заповнюються;
– у випадку відсутності в Єдиному державному реєстрі відомостей про КБВ чи необхідності оновлення їх у зв’язку з певними змінами необхідно проставити відмітку у полі «потребують оновлення» та заповнити відповідні сторінки заяви з оновленими даними про такого КБВ.

2) Подання документу, що підтверджує сплату адміністративного збору, передбачено лише у випадку подання документів відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…”. 

У разі подання документів у тримісячний строк з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності, та заповнення у формі заяви щодо державної реєстрації юридичної особи лише блоків, які стосуються оновлення відомостей про КБВ, адміністративний збір справлятися не буде.

Відповідь Мін’юсту подаємо нижче.

Компанія Вікторія

   В кейсі, що розглядається, адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» була розроблена, погоджена з клієнтом та успішно застосована наступна стратегія захисту від протиправної фактичної перевірки (замовного характеру) податковим органом:

• перший етап – безпосередній недопуск до перевірки;
• другий етап – захист інтересів клієнта в адміністративному суді у справі за заявою ДПС про визнання обґрунтованим адміністративного арешту;
• третій етап – захист інтересів клієнта в адміністративному суді у справі за позовом клієнта з оскарження наказу ДПС на проведення фактичної перевірки;
• четвертий етап – оскарження матеріалів перевірки (заперечення);
• п’ятий етап – адміністративне оскарження податкових повідомлень – рішень (до податкового органу вищого рівня);
• шостий етап – оскарження податкових повідомлень – рішень в судовому порядку;
• сьомий етап – подання скарги на протиправне рішення податкового органу в ЄСПЛ.

   Відзначимо, що на другому етапі очікувано не вдалось захистити інтереси клієнта, враховуючи традиційну зв’язку роботи суду та податкового органу.
   Однак, третій етап був успішним, а тому відпала потреба у застосуванні наступних етапів.
   Разом з тим, позитивний результат третього етапу (судового оскарження наказу на проведення перевірки) був застосований для ініціювання розгляду справи за нововиявленими обставинами на другому етапі.
   За таких обставин, судом повторно розглянута справа про визнання обґрунтованим адміністративного арешту. В підсумку, суд відмовив податковому органу у задоволенні заяви.

    Фактично, адміністративний арешт скасований. Всі негативні наслідки протиправних дій податківців – нейтралізовано.

Посилання на рішення суду:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/90978844

Компанія Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) поліції, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

   Працівники податкових органів під час перевірок юридичних осіб проводять, серед іншого, й перевірки питань дотримання касової дисципліни. Відомі непоодинокі випадки, коли працівники податкового органу під час перевірок юридичних осіб застосовували до розрахунків з погашення заборгованості по підзвітних сумах обмеження в 50 тис. грн.
   Враховуючи таке, Компанією Вікторія ініційовано запит до ДПС України для остаточного з’ясування даного питання.
   Суть відповіді ДПС зводиться до того, що обмеження в розмірі 50 тис. грн. не розповсюджується ні на внутрішній обіг між касою торгового залу та касою підприємства; як і не розповсюджується на видачу готівки касиром підприємства підзвітній особі.
    Деталі – нижче.

Компанія Вікторія

   Як оподатковувати стягнуті на користь фізичної особи-підприємця суми судових витрат? Чи підлягають оподаткуванню такі суми взагалі?..
   Компанією Вікторія направлено запит до ДПС України та отримано відповідь, суть якої зводиться до наступного: стягнуті судові витрати на користь фізичних осіб-підприємців не є об’єктом оподаткування ПДФО та ВЗ у таких суб’єктів.
   Зазначені суми є доходом (а значить, об’єктом оподаткування) фізичної особи поза межами її підприємницької діяльності. Отже, обов’язок утримати та перерахувати до бюджету ПДФО та ВЗ належить податковому агенту.     Іншими словами, якщо розглядаємо адміністративний процес, – саме суб’єкт владних повноважень, за рахунок якого за рішенням суду стягуються судові витрати на користь фізичної особи-підприємця, зобов’язаний утримати та перерахувати ПДФО та ВЗ до бюджету.
   Однак, судячи з досвіду, дані суми стягуються з податкових органів у повному обсязі, тобто – без утримання ПДФО та ВЗ. А це суперечить, власне, наданій індивідуальній податковій консультації.

Текст ІПК подаємо нижче.

Компанія Вікторія

Ввезення гуманітарної допомоги на територію України регулює Закон України «Про гуманітарну допомогу». Згідно цього Закону, «гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану (…)». Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Отримувачі гуманітарної допомоги – юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Серед них – благодійні організації, створені в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Набувачі гуманітарної допомоги – фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається.

Підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.

Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання.

Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється в пунктах пропуску. Перелік пунктів пропуску, де здійснюється переміщення товарів через митний кордон України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 435.

Гуманітарний товар пропускається через митний кордон України в першочерговому порядку без обов’язкового попереднього митного декларування та без сплати митних платежів за умови наявності його отримувача у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Це передбачає Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2000 № 544.

Форми та обсяги контролю вантажу обирають митниці (митні пости) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Це передбачає стаття 320 Митного кодексу. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю. Форми митного контролю визначає стаття 336 МКУ.

У всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови. Це передбачають пункти 7.1. і 7.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631. Форма такої картки наведена в додатку 2 до цього порядку. В ній зазначаються причини відмови, роз’яснення вимог та інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Етапи створення Благодійного фонду – набувача гуманітарної допомоги

1. Заснування Благодійного фонду, – ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 5 липня 2012 року № 5073-VI https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17
2. Внесення Благодійного фонду в Реєстр отримувачів гуманітарної допомоги, – Постанова КМУ від 30 січня 2013 р. № 39   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39-2013-%D0%BF
3. Пошук та оформлення відносин з донором гуманітарної допомоги, – ЗУ «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14
4. Оформлення визнання вантажу гуманітарною допомогою, – Наказ Мінсоцполітики від 04.2017  № 573 «Про затвердження Переліку документів, які подаються для визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0833-17
5. Митне оформлення переданих (відправлених) від донора вантажів гуманітарної допомоги, –

5.1. Постанова КМУ  від 22 березня 2000 р. № 544 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/544-2000-%D0%BF

5.2. Митний кодекс України  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17

6. Оподаткування Благодійної організації – Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
   • В ПКУ розрізняються особливості оподаткування самої благодійної організації так і
   • набувачів благодійної допомоги (якщо це фізичні особи – то Благодійний фонд є по відношенню до них податковим агентом).

Резюме

У разі ввезення в Україну товарів в якості гуманітарної допомоги, незалежно від її призначення та кінцевого отримувача, необхідно здійснити визначені законодавством України кроки. Зокрема, для ухвалення рішення про визнання вантажів гуманітарною допомогою необхідно подати до Міністерства соціальної політики України або обласних, Київської міської державних адміністрацій такий пакет документів:

– заяву про визнання допомоги гуманітарною із зазначенням складу вантажу, його кількості та ваги, а також відомостей про відправника (донора) та країни, звідки відправлятиметься гуманітарна допомога;

– письмову пропозицію донора про надання гуманітарної допомоги (дарчий лист);

– письмову згоду отримувача гуманітарної допомоги на її одержання (єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги;

– інвойс (рахунок-фактуру);- план розподілу вантажу серед юридичних осіб;

– інші документи (у разі необхідності), зокрема письмове підтвердження терміну придатності продуктів харчування, засобів гігієни; проведення епідеміологічної та санітарної обробки (дезінфекції), стану та якості речей, які були у вжитку, із зазначенням відсотку їх зносу тощо. Необхідно врахувати, що в Україну дозволяється ввезення лише таких товарів (предметів) гуманітарної допомоги, які, задовольняючи відповідні потреби набувачів гуманітарної допомоги в Україні, не створюють загрози життю чи здоров’ю фізичних осіб та довкіллю України.

Компанія Вікторія