За приписами пп. 170.1.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) доходи, отримані від надання в оренду (суборенду) нерухомості, у тому числі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
Тобто, відповідно до наведеної спеціальної «орендної» норми, податок слід сплатити під час виплати орендної плати.
Водночас, згідно з пп. 168.1.5 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, установлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (тобто протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду).
Остання норма визначає загальний порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
Таким чином, відповідно до загальноправового правила вирішення колізій застосуванню підлягає спеціальна норма — пп. 170.1.1 ПКУ.
Є практична ситуація, суть – в наступному запитанні: чи повинне с/г товариство сплачувати податок на доходи фізичних осіб згідно пп. 168.1.5 ПКУ із суми нарахованої орендної плати на користь фізичних осіб за земельні частки (паї) за умови, що орендна плата нараховується, але за відсутності коштів виплачується нерегулярно, із запізненням у декілька місяців? Чи слід керуватися за таких обставин спеціальною нормою з пп. 170.1.1 ПКУ, сплачуючи податок на доходи під час виплати орендної плати?
Про особливості оподаткування доходів з оренди земельних ділянок с/г призначення (в т.ч. паїв) – в податковій консультації нижче.

Компанія Вікторія

Питання отримання ліцензії фізичною особою-підприємцем у разі надання освітніх послуг вже розглядалось [посилання]. В тому випадку Міносвіти визнав, що підприємець не є суб’єктом ліцензування у сфері освітніх послуг.
Як же справи з юридичними особами, що організовують тренінги, курси, навчання семінари тощо?.. В цьому випадку відповідь профільного органу однозначна: у випадку здійснення професійно-технічного навчання, перепідготовки та/або підвищення кваліфікації за професіями або класами класифікаційних угруповань (…), які включені до Національного класифікатора професій ДК 003:2010 ліцензія обов’язкова:

Компанія Вікторія

Діяльність в сфері освіти, як правило, ліцензується. Однак, є й темні плями у цій “історії”. До прикладу – підприємець має намір навчати громадян іноземних мов (в т.ч. і тренінги, семінари, практикуми і т.д.). У зв’язку із цим виникає декілька запитань, які потребують роз’яснення, а саме:
1. Чи має він право здійснювати таке навчання? Чи потрібно в такому випадку отримувати ліцензію (або будь-який інший дозвіл) та чи обов’язково видавати документ про закінчення навчання?
2. Якщо так, то яка процедура отримання такої ліцензії?
3. Який орган уповноважений здійснювати ліцензування?
Компанією Вікторія ініційовано запит до Міністерства освіти України та отримано відповідь, суть котрої: чинним законодавством не передбачено ліцензування освітньої діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідь – лист Міністерства освіти і науки України від 14.11.2016р. подається нижче.

Компанія Вікторія

Порядок обліку та оподаткування операцій, що не пов’язані з продажем, завжди викликали сумніви. До прикладу – платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з ліквідації таких необоротних активів, виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації, за правилами, встановленими пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ чи балансової вартості на момент здійснення операції?

Відповідно до п. 189.9 ст. 189 ПКУ, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Згідно із пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
З зазначеного вище, Компанією Вікторія ініційовано запит до ДФС для з’ясування фіскальної позиції. Висновки – в листі від 15.11.2016р. №12129/Т/99-99-15-03-02-15.

Компанія Вікторія

Якщо в статуті Товариства з обмеженою відповідальністю передбачено призначення директора на посаду та/або звільнення з посади Загальними зборами учасників Товариства, то чи мають право учасники цього Товариства видавати і підписувати наказ про прийняття та/або про звільнення директора? Міністерство соціальної політики вважає, що у разі наявності такої компетенції згідно установчих документів – то чому би й ні.

Лист Міністерства соціальної політики від 03.11.2016р. №205/06/187-16 нижче.

Компанія Вікторія