Подання річної декларації про майновий стан та доходи — не лише обов’язок, а й можливість повернути частину сплачених податків у вигляді податкової знижки.

Фахівці Компанії “Вікторія” надають повний супровід подання декларації, включно з перевіркою документів і підготовкою розрахунку знижки.

🔹 Ми допомагаємо:

• Підготувати та подати декларацію про майновий стан та доходи в електронній формі через Е-кабінет платника податків.

• Перевірити правильність заповнення розділів декларації (доходи, витрати, знижка).

• Оформити документи для отримання податкової знижки за витратами:

  • на освіту (власну або дитини);

  • іпотеку;

  • страхування життя;

  • благодійні внески;

  • медичні витрати та репродуктивні технології;

  • інші дозволені законом категорії.

🔹 Ми гарантуємо:

• правильне заповнення декларації відповідно до вимог ПКУ;

• своєчасне подання та супровід до отримання коштів з бюджету;

• консультації щодо витрат, які можна включити до знижки;

• супровід послуги до отримання повернення податку!

💬 Вартість послуги — від 1200 грн, залежно від складності розрахунку та кількості джерел доходу.

✅ Отримайте допомогу фахівців — подайте декларацію правильно та поверніть частину сплачених податків!

💬 Залишились запитання? Напишіть нам або телефонуйте — і ми допоможемо зробити все оптимально.

Отримати послугу

📍 Де діє послуга

Послуга доступна по Україні.
Працюємо як особисто, так і дистанційно.

Компанія Вікторія

Станьте постійним клієнтом  — це лише перший крок. Далі працює система, яку ми вибудували для вас

 

Загальні правила виправлення помилок у деклараціях

Податковий кодекс України (ПКУ) встановлює порядок самостійного виправлення помилок. Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо платник податків виявив заниження податкового зобов’язання у раніше поданій декларації, він зобов’язаний або подати уточнюючий розрахунок (декларацію) з доплатою суми недоплати та самоштрафом 3% від такої суми до подання уточнення, або відобразити недоплату у поточній декларації (наступного періоду) з додаванням 5% штрафу. Тобто в звичайних умовах за добровільне виправлення помилки передбачено невеликий штраф (3% чи 5%) та, за потреби, нарахування пені за прострочення сплати податку (пеня нараховується після 90 днів прострочення згідно з пп.129.1.3 ст.129 ПКУ).

Важливо, що якщо виправлення здійснюється до настання граничного строку сплати податкового зобов’язання (тобто до узгодження зобов’язання), то недоплата не вважається простроченою. В такому разі штраф за несвоєчасну сплату (5% або 10% згідно з ст.124 ПКУ) взагалі не застосовується, оскільки податкове зобов’язання сплачено вчасно після коригування. Пеня, відповідно, також не нараховується, якщо податок доплачено не пізніше 90 днів від граничної дати сплати.

Воєнний стан: мораторій та відновлення відповідальності

На початку дії воєнного стану в Україні діяли податкові послаблення, запроваджені ще під час карантину COVID-19. Зокрема, до 27.05.2022 діяв мораторій на застосування податкових штрафів за порушення податкового законодавства. Це означало, що у період з 24.02.2022 (початок воєнного стану) і до 27.05.2022 платники податків були фактично звільнені від штрафних санкцій за несвоєчасне декларування чи сплату податків.

Починаючи з 27 травня 2022 року (дати набрання чинності Законом №2260-IX), карантинний мораторій було скасовано, і податкова відповідальність відновилася в загальному порядку Відтоді і до серпня 2023 року при поданні уточнюючих декларацій платникам податків необхідно було сплачувати самоштраф (3% чи 5% за ст.50 ПКУ) та пеню за прострочення (якщо доплата здійснювалася пізніше ніж через 90 днів після граничного терміну) на загальних підставах. Водночас для платників, які не могли виконати податкові обов’язки у визначені строки через обставини воєнного стану, діяла відстрочка: вони звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків за умови виконання їх протягом місяця після відновлення можливості або після закінчення дії таких обставин.

Звільнення від штрафів і пені під час воєнного стану (з 01.08.2023)

У середині 2023 року законодавство знову пом’якшило підхід до самостійного виправлення помилок на час війни. Законом України №3219-IX від 30.06.2023 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено підпунктом 69.38, яким тимчасово, з 1 серпня 2023 року і до припинення чи скасування воєнного стану встановлено особливий порядок. Якщо платник податків самостійно виправляє помилки, що призвели до заниження податкових зобов’язань (з дотриманням вимог ст.50 ПКУ), то він звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п.50.1 ст.50 ПКУ, та пені. Інакше кажучи, протягом дії воєнного стану не потрібно сплачувати 3% (або 5%) самоштрафу і не нараховується пеня при поданні уточнюючої декларації, в якій збільшується сума податку.

Державна податкова служба у своїх роз’ясненнях підтверджує цю норму. Зокрема, зазначено, що на період воєнного стану діє пільговий режим, який прямо звільняє платників від штрафів і пені у разі самостійного виправлення помилок за процедурою ст.50 ПКУ. Таким чином, якщо фізична особа (громадянин, не підприємець) подає уточнюючу річну декларацію з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору за період дії воєнного стану і збільшує при цьому суму податкових зобов’язань, штрафні санкції (3%/5%) та пеня не застосовуються. Важливо при цьому дотриматися порядку самовиправлення – своєчасно подати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати.

Залежність штрафів і пені від строків подання та сплати

Як зазначалося, ключовим фактором є дотримання строків сплати узгодженого податкового зобов’язання. Якщо помилку виправлено до спливу строку сплати податку (наприклад, уточнююча декларація подана і податок доплачений до дати, коли потрібно було сплатити податок за результатами річної декларації), то ситуація не розглядається як прострочення сплати. У такому разі ані штраф за несвоєчасну сплату (5%/10% за ст.124 ПКУ), ані пеня не нараховуються, адже податкове зобов’язання фактично сплачене в установлений термін з урахуванням уточнення.

Якщо ж додаткове податкове зобов’язання виявлене та сплачене вже після граничної дати сплати, то формально виникає прострочення. За нормальних умов на суму недоплати після спливу 90 днів починає нараховуватись пеня (відлік від граничного терміну сплати). Проте в умовах воєнного стану ця пеня не застосовується завдяки згаданому підп.69.38 ПКУ – навіть якщо зі сплати податку була затримка понад 90 днів, пеня та 3% штраф скасовані законом. Звісно, щоб уникнути можливих ускладнень, бажано подати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати якнайшвидше. Водночас податкове законодавство гарантує, що добровільне уточнення податкових зобов’язань під час дії воєнного стану не потягне фінансових санкцій, якщо платник виконає всі вимоги процедури самовиправлення.

Висновок: Фізична особа, яка під час воєнного стану подає уточнюючу декларацію за результатами річного декларування доходів і військового збору із збільшенням податкових зобов’язань, не сплачуватиме штраф 3% (або 5%) та пеню. Ця пільга діє згідно з підп.69.38 розд. ХХ ПКУ на період воєнного стану. Відповідно, за умови своєчасної доплати податку та дотримання процедури виправлення, жодних санкцій до такого платника не застосують. Якщо ж строк сплати податку вже минув, важливо пам’ятати, що пеня все одно не буде нарахована, якщо уточнення подається в умовах дії воєнного стану, та відсутній штраф за прострочення сплати узгодженого зобов’язання, оскільки зобов’язання було уточнено добровільно. Усі наведені норми базуються на положеннях Податкового кодексу України та офіційних роз’ясненнях ДПС, виданих в особливий період воєнного часу.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Нерідко платники податків стикаються з необґрунтованими відмовами податкових органів у реалізації права на податкову знижку. Чергове рішення ДПС демонструє, наскільки формальною може бути позиція податкового органу – навіть за наявності підтверджувальних документів.

У нещодавньому випадку фізичній особі було відмовлено в податковій знижці на підставі того, що:

• не підтверджено документально статус резидента;

• не ідентифіковано фактичного платника коштів;

• відсутні інші формальні ознаки.

Проте, як свідчить розгляд скарги, податкова інспекція під час розгляду матеріалів про податкову знижку не врахувала:

• документи, які підтверджують проживання платника на території України;

• платіжні інструкції банку, які вказують, що платником виступала саме ця особа;

• надані пояснення та довідки про здійснення витрат.

За результатами розгляду скарги, ДПС частково задовольнила вимоги платника, скасувавши податкове повідомлення-рішення в частині суми понад 44 558,12 грн.

Рішення ДПС України наводимо нижче:

Юридична команда компанії «Вікторія» має успішний досвід у супроводі скарг щодо неправомірної відмови в податковій знижці. Ми забезпечуємо:

• аналіз підстав відмови та ризиків;

• збір належних доказів;

• підготовку правової позиції;

• супровід до повного задоволення скарги.

Захистіть свої податкові права – звертайтеся до фахівців компанії «Вікторія».

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Реалізація громадянами права на податкову знижку має обмежувальні фактори, серед котрих визначальним є проведення камеральної перевірки. Часто податківці затримують повернення податку, мотивуючи це необхідністю проведення камеральної перевірки.

Чи правомірно це?..

Ні. Строки щодо реалізації права на податкову знижку та строки проведення камеральної перевірки не є взаємозалежними. 

Так, річна декларація про майновий стан і доходи, яка містить дані для податкової знижки, подається до 31 грудня включно наступного за звітним року. Оскільки граничний термін податкової декларації, в якій задекларовано право на податкову знижку, – до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, то граничний термін проведення камеральної перевірки такої податкової декларації за 2024 рік – 30.01 .2026.

Повернення ж резиденту – фізичній особі податку на доходи здійснюється протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації за умови підтвердження контролюючим органом права платника податку на податкову знижку.

Компанією Вікторія ініційовано запит до ДПС України на підтвердження цього. 
Відповідь податкового органу наводимо нижче.

Компанія Вікторія

Наближається граничний строк для подання Декларації про майновий стан та доходи громадянами, що мають право на податкову знижку. То ж актуальним буде розібратись в обов`язку подання підтвердних документів до Декларації, що ми і зробимо у цій публікації. 

 Так, для дотримання вимог п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ платник податків додає до Декларації про майновий стан і доходи платіжні та розрахункові документи, у яких ідентифікується продавець товарів (робіт, послуг).

Попри те, регіональні податкові органи вимагають, щоб до Декларації додавались й копія паспорта громадянина України та довідки про податковий номер. Чи правомірна така вимога?..

До податкової знижки включаються фактично понесені витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також договором про наявність таких обов’язків повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу копії, зазначені у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу, повинні бути надані разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не подаються контролюючому органу, але зберігаються платником податків протягом терміну давності, встановленого Кодексом.
У разі відсутності підтвердження витрат платником податків у вигляді електронних розрахункових документів, платник подає в податковій декларації номер реєстрації електронного розрахункового документа.

Крім того, згідно з п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 Кодексу для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податків надання документів або інформації, яка міститься в автоматизованих інформаційних та довідкових системах, реєстрах, базах (банках) даних органів державної влади або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Отже, оскільки довідка про податковий номер видається саме податковим органом, то під час камеральної перевірки працівники податкового органу не мають права вимагати її у платника, котрий подає Декларацію для реалізації свого права на податкову знижку.

Що ж стосується копії паспорта, то тут слід відзначити наступне.

Так, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані представити документи і відомості, пов’язані з отриманням доходу або права на отримання податкової знижки, обґрунтованості і сплати податків, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації за відповідний звітний період.

Але не в межах камеральної перевірки.

Це підтверджується висновком Верховного Суду, до прикладу, у справі 160/15502/22:

З аналізу наведених правових норм слідує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, повинні бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме - документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 420/5098/20, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18, від 03.10.2023 у справі №160/8243/22, від 16.07.2024 у справі №320/4281/23.

Отже, хоча й законодавство й передбачає обов’язок надавати документи податковому органу для виконання ним передбачених законом функцій, однак це слід виконати поза камеральною перевіркою. З урахуванням цього, – додавати копію паспорта до документів, обов’язок подання котрих прямо передбачений законом, не потрібно. Копія паспорта може бути надана в межах інших функцій податкового контролю, ніж камеральна перевірка.

Висновки, наведені вище, частково перекликаються зі змістом індивідуальної податкової консультації, отриманої за ініціюванням Компанії Вікторія.

Текст ІПК подаємо нижче:

Нагадуємо, Компанія Вікторія надає професійний супровід підготовки та подання звітності до податкових органів з метою отримання податкової знижки. Якщо у Вас є такий клопіт – Вам до нас!

Компанія Вікторія