Відповідно до підпункту 392.5.4 пункту 392.5 статті 392 Податкового кодексу України, всі контролюючі особи, які подали скорочений звіт про контрольовані іноземні компанії за 2024 рік, зобов’язані подати повний звіт про КІК до 31 грудня 2025 року.

Це стосується фізичних осіб та українських компаній, які у 2025 році обрали право подати скорочену форму звітності за 2024 рік.

Що врахувати під час подання повного звіту

Повний звіт має містити детальну фінансову інформацію про діяльність контрольованої іноземної компанії, включаючи:

• дохід;

• фінансовий результат

• операції з пов’язаними особами-нерезидентами

• структуру корпоративних прав

• підтверджуючі документи (фінансова звітність)

Чи потрібно подавати уточнюючу декларацію

Якщо після складання повного звіту виявляється, що загальний оподатковуваний дохід або об’єкт оподаткування  контролюючої особи збільшується, така особа повинна подати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.

Важлива норма: штрафи та пеня у цьому випадку не застосовуються. Тобто уточнення, зроблені на підставі повного звіту КІК, не тягнуть за собою фінансових санкцій.

Контролюючим особам варто не відкладати підготовку повного звіту КІК, оскільки обсяг інформації та документів є суттєвим. Завчасна підготовка дозволить уникнути ризиків помилок та забезпечити подання достовірної інформації без стресу до завершення грудня 2025 року.

Визначення податкового резидентства фізичної особи — це ключ до правильного оподаткування доходів в Україні та за кордоном.
Компанія «Вікторія» створила інструмент, який допоможе зрозуміти, чи вважаєтесь ви податковим резидентом України за нормами пп. 14.1.213 Податкового кодексу України.

Податкове резидентство встановлюється за послідовністю критеріїв. Якщо один із них не дає чіткої відповіді — застосовується наступний.
Наш онлайн-тест відтворює повну логіку Податкового кодексу, у тому числі нові умови для самозайнятих осіб, осіб без громадянства та тих, хто має подвійне громадянство.

Критерії визначення резидентства:

1️⃣ Самозайнятість або ФОП. Якщо особа зареєстрована ФОПом, адвокатом чи нотаріусом — це достатня підстава вважатися резидентом.
2️⃣ Самостійне визначення місця проживання. Якщо людина задекларувала або самостійно ідентифікує своє основне місце проживання в Україні — також резидент.
3️⃣ Місце проживання. Якщо є лише в Україні — резидент; якщо також в іншій державі — оцінюється постійність проживання.
4️⃣ Постійне проживання. Якщо лише в Україні — резидент; якщо в обох країнах — далі центр життєвих інтересів.
5️⃣ Центр життєвих інтересів. Резидентство визначається там, де розташована сім’я, бізнес або основні доходи.
6️⃣ 183 дні. Якщо перебування в Україні становить 183 дні або більше протягом року — особа є резидентом.
7️⃣ Громадянство. Якщо жоден із критеріїв не застосовується, резидентство визначається за громадянством.
 • Громадянин України — резидент.
 • Громадянин іншої держави — нерезидент.
 • Особа без громадянства — за міжнародним правом.
 • Громадянин України, який має інше громадянство всупереч закону — резидент без права на залік податків, сплачених за кордоном.

🔎 Як скористатись:

1. Відкрити сторінку тесту: Перейти до тесту резидентства

2. Відповісти на кілька запитань.

3. Отримати результат і логіку визначення — які саме ознаки визнали вас резидентом чи нерезидентом.

Увага: тест є довідковим. Якщо у Вас є зауваження до логіки тесту – відправте зауваження через контактну форму. 

💼 Довідково:

Компанія «Вікторія» здійснює професійний податковий супровід фізичних осіб та власників бізнесу, включно з:

• формуємо обгрунтовані висновки про податкове резидентство;

• підготовкою та поданням звітності контрольованих іноземних компаній (КІК);

• складанням річних декларацій про доходи, у т.ч. з іноземних джерел та інвестиційних прибутків;

• розрахунком і декларуванням податкових знижок;

• аналізом податкового резидентства та застосуванням угод про уникнення подвійного оподаткування.

Надання консультацій і підготовка звітності здійснюється з урахуванням положень Податкового кодексу України, міжнародних договорів та практики податкових органів.

Порядок реєстрації та управління акаунтом на OnlyFans

• Реєстрація акаунту: на сайті OnlyFans потрібно вказати e-mail, пароль і унікальне ім’я користувача, а потім підтвердити пошту.

• Верифікація особи: наступним кроком є ідентифікація моделі – треба завантажити фото офіційного документу (паспорт, водійське посвідчення тощо) та зробити селфі з цим документом. Лише після успішної перевірки даних акаунт отримує повний статус творця контенту з можливістю виводити гроші.

• Участь моделі: відкриття акаунту на OnlyFans неможливе без особистої участі моделі, адже платформа вимагає завірення її справжньої ідентичності. Менеджер чи агенція не можуть самі створити акаунт «на модель» без її паспортних даних.

• Роль менеджера/агенції: менеджери чи агентства зазвичай укладають договір з моделлю, де модель надає їм доступ (логін/пароль) для допомоги у веденні сторінки. Проте формально акаунт реєструється та верифікується на ім’я моделі, навіть якщо агентство здійснює більшість операцій (просування, комунікацію з підписниками тощо).

• Податкові наслідки: OnlyFans (компанія Fenix International Ltd) передає інформацію про суми доходу українських моделей до податкової. У звітах фігурує повна сума, нарахована акаунту моделі. Навіть якщо модель фактично отримувала лише частину прибутку (наприклад, 20%), податкова вважає весь обсяг коштів доходом моделі. Тому у листах від ДПС часто вказують суми, що перевищують реально отримані моделі кошти.

• Офіційне оформлення: щоб уникнути непорозумінь, рекомендується оформлювати співпрацю з агенцією офіційно (через договір та ФОП або юрособу) і проводити розрахунки прозоро. У такому випадку модель звітує та сплачує податки з отриманої суми, а агенція – зі своєї частини. Проте на практиці більшість агенцій працюють неофіційно, і весь дохід акаунту розглядається владою як дохід моделі.

Порядок реєстрації на OnlyFans (поетапно)

1. Переходимо на сайт OnlyFans і натискаємо «Sign Up» (або реєстрація).

2. Вводимо e-mail та пароль, обираємо унікальний нікнейм (username). Після цього прийде лист-підтвердження на вказану електронну скриньку.

3. Підтверджуємо електронну пошту. Перейшовши за посиланням з листа, активуємо акаунт. Без верифікації пошти реєстрація не завершена.

4. Заповнюємо профіль. Можна вказати інформацію про себе (опис, соціальні мережі) та встановити аватар. Поки що функції монетизації будуть заблоковані до проходження верифікації особи.

5. Подаємо документи для верифікації. OnlyFans вимагає завантажити фотографію дійсного урядового документа (паспорт, посвідчення чи водійське посвідчення) та селфі з цим документом. Важливо, щоб дані у профілі збігалися з даними на ID-картці (повне ім’я, дата народження).

6. Проходимо верифікацію (selfie-верифікація). Платформа може попросити зробити коротке відео або селфі з обертанням голови (з оголошенням часу на камеру) – це стандартна процедура для підтвердження особи.

7. Чекаємо рішення. Зазвичай перевірка даних триває від кількох хвилин до 24–72 годин. Якщо все у порядку, ви отримуєте статус підтвердженого творця (verified creator) та доступ до виведення коштів. Якщо є проблеми (розбіжність даних, розмитий документ, недостатньо світла на фото тощо), OnlyFans пришле повідомлення з інструкціями щодо виправлення ситуації.

Ідентифікація та обов’язкова участь моделі

Ключовий момент – тільки сама модель може пройти процедуру верифікації. Як уже зазначено, необхідно подати свої паспортні дані та зробити селфі з цими документами. Без цього акаунт не буде повноцінно активованим. Таким чином, створити та верифікувати акаунт лише від імені моделі без її участі неможливо. Менеджери або агентства можуть допомагати із налаштуванням і контентом, але повністю відсутня пряма передача аккаунту агенції чи відкриття облікового запису «на когось іншого».

Як правило, при співпраці модель укладає договір з менеджером/агенцією. У ньому вказують, що модель передає агентству логін і пароль від свого акаунту, дозволяючи вести сторінку від її імені.  Нерідко трапляються випадки, коли модель не укладає жодних угод, – ризикуючи нести всю відповідальність та податкові наслідки. Агентство може координувати фото-/відеозйомки, відповідає за розміщення контенту та спілкування з підписниками, але юридичним власником акаунту залишається сама модель. Цей факт підтверджено практикою: податкова служба офіційно вважає отримувачем доходу від OnlyFans саме модель, навіть якщо вона забирає лише частину коштів.

Менеджмент акаунту та взаємодія з агенціями

Агентства, які «ведуть» акаунти моделі на OnlyFans, часто пропонують повний супровід: від просування сторінки до технічної підтримки. Однак їхні послуги повинні ґрунтуватися на офіційних домовленостях. Ідеальний сценарій – це підписання контракту на послуги (зокрема з розписаним розподілом прибутку). За договором модель платить агентству відсоток (наприклад, 50%) від усіх надходжень, а агентство бере на себе ведення сторінки. При цьому виплати від OnlyFans надходять на рахунок моделі (як ФОП або ФОП-статус, чи на особистий рахунок), після чого агентство перераховує моделлю її частку.

Якщо ж відносини неформальні (без договору), всі ризики лягають на модель. У такій схемі звичайно акаунт формується на ім’я моделі, а агентство тіньово утримує 50–80% доходу. У разі перевірки з боку податкової або правоохоронних органів лише модель нестиме відповідальність, якщо надходження коштів було на рахунки моделі. Навіть у кримінальних провадженнях, пов’язаних із розповсюдженням контенту 18+, саме власник акаунту (модель) вважається винним, а не агентство.

Податкові аспекти та претензії ДПС

Українська податкова служба наприкінці 2024 – початку 2025 року отримала від британської влади звіти про доходи українських моделей на OnlyFans. Звіти містять ім’я моделі, її дані та суми нарахувань за акаунтом. Податкова розглядає ці суми як доходи самої моделі, незалежно від реального розподілу коштів із агентством.

Тому у випадках, коли модель отримувала, скажімо, лише 20% надходжень (а 80% забирало агентство), листи від ДПС можуть вказувати суму, що набагато більша за її фактичний дохід. При цьому податківцями податки нараховуються з повної суми, «що пройшла через акаунт». У описаному кейсі з ДПС було офіційно визнано: отримувачем доходу від Fenix International Ltd визнається модель, а не агенція. Тому, навіть якщо агентство передало моделі лише частину грошей, за законом модель мусить звітувати та сплачувати податки з повної суми нарахованого доходу.

Рекомендації

• Для уникнення претензій податкової рекомендується працювати офіційно: оформлювати агентство як юрособу або ФОП, укладати письмові договори і переводити виплати на розрахункові рахунки. У цьому випадку модель декларує й сплачує податки з реально отриманої частини доходу, а агенція – з решти.

• Документуйте взаємовідносини. Зберігайте договори, листування, виписки – це допоможе довести реальні умови співпраці у разі перевірки.

• Перевіряйте інформацію від OnlyFans. Якщо модель отримала запит на декларування доходу, важливо зіставити заявлені суми з власними записами (платіжними виписками, звітами OnlyFans). За потреби варто звернутися до юриста, який спеціалізується на цифрових платформах і податках (як-от у наших прикладах із практики, де моделі допомагали підготувати позицію перед податковою).

• Дотримуйтесь вимог закону щодо контенту. Пам’ятайте, що публікація матеріалів, які можуть містити елементи порнографії, порушує законодавство України. Створюйте легальний, естетичний та авторський контент, що не переходить меж, установлених Кримінальним кодексом (зокрема ст. 301). Такий підхід не лише убезпечує від кримінальних ризиків, а й формує репутацію професійного творця цифрового контенту.

Висновок: OnlyFans передбачає, що акаунт створює та верифікує сама модель (за допомогою її паспортних даних і селфі). Менеджери чи агенції можуть допомагати з контентом і просуванням, але не можуть легально відкрити акаунт без участі моделі. А з погляду українських податків, усі кошти за акаунтом моделі-резидента України зазвичай розглядаються як дохід самої моделі – тому їй доводиться декларувати і відраховувати податки щонайменше зі своєї частини, а іноді й з повної суми, – залежно яка сума була зарахована на рахунки такої моделі.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Призначення граф 31–33 та поріг звільнення (2 млн євро)

Графи 31–33 Звіту про контрольовану іноземну компанію (КІК) містять перелік операцій КІК з певними категоріями нерезидентів (зокрема, з нерезидентами в “низькоподаткових” юрисдикціях, пов’язаними особами-нерезидентами та нерезидентами з визначеними організаційно-правовими формами). Ці дані зазначаються з деталізацією по кожній операції (контрагент, країна, код платника тощо) і слугують податковій для контролю трансфертного ціноутворення (ТЦУ) та діяльності КІК.

Відповідно до підпункту 39^2.4 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо сукупний дохід КІК не перевищує 2 млн євро за звітний період, контролююча особа має право не включати прибуток цієї КІК до оподатковуваного доходу (так звана “пільга 2 млн євро”). Простіше кажучи, прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні, якщо виконано критерій доходу ≤ 2 млн євро. Однак навіть у таких випадках контролер все одно зобов’язаний подати Звіт про КІК і заповнити відповідні розділи для розкриття інформації. Дані граф 31–33, хоча й не впливають прямо на поточне оподаткування “звільненого” КІК, потрібні податковій для майбутнього аналізу. До прикладу, ДПС отримує додаткову інформацію про “дружні” КІК, про перетікання доходів на офшорні компанії (що зменшує податкові зобов’язання КБВ – фізичної особи резидента), використання інших схем перенесення чи зменшення податкового навантаження навіть з країни резидентства КІК

 Іншими словами, якщо прибуток КІК зараз не оподатковується, податковий орган все одно збирає інформацію про її операції для контролю в наступних періодах.

Обов’язковість заповнення граф 31–33 при звільненні КІК

Спочатку норми ПКУ щодо заповнення граф 31–33 за умов звільнення КІК від оподаткування трактувалися неоднозначно. У 2023 – на початку 2024 року податкові органи в роз’ясненнях фактично дозволяли не заповнювати графи 31–33, якщо застосовується пільга 2 млн євро (така позиція була оприлюднена в базі ЗІР, питання ID 40810, та підтверджена низкою індивідуальних податкових консультацій).

Проте у квітні 2024 року Державна податкова служба змінила підхід. У листі №3/2024 від 17.04.2024 р. (п. 2.6) податкова чітко зазначила, що ПКУ не містить жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті інформацію в графах 31–33. Цю позицію підтверджено також низкою ІПК у травні 2024 р. – податківці наголосили, що навіть якщо КІК звільнений від оподаткування, рядки 31–33 Звіту про КІК підлягають заповненню. Наведемо цитату з роз’яснення: «статтею 39^2 ПКУ не встановлено окремих правил або виключень для контролюючої особи щодо невідображення у Звіті інформації… отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту». Таким чином, станом на 2024–2025 рр. офіційна позиція ДПС однозначна: контролююча особа повинна заповнювати графи 31–33 Звіту про КІК навіть за наявності “пільгового” статусу КІК.

Відповідальність за неналежне відображення інформації

Невиконання вимоги щодо розкриття всіх необхідних відомостей у Звіті про КІК (наприклад, якщо контролер неповно відобразив операції у графах 31–33) загрожує суттєвими штрафами. Згідно з п.120.7 ПКУ, передбачено штраф 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік) — залежно від того, що більше, за кожен випадок не відображення або неправдивого відображення інформації, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий випадок. У 2025 році максимальний розмір цього штрафу оцінювався приблизно в 3,03 млн грн за кожне порушення. Отже, ціна питання дуже висока, навіть якщо йдеться лише про формальне порушення в заповненні звіту.

Варто зазначити, що наразі, в умовах дії воєнного стану, безпосереднє застосування штрафів призупинено. Відповідно до п. 72 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (зі змінами, внесеними Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за КІК-порушення, вчинені в період з 01.01.2022 р. до кінця місяця скасування воєнного стану, за умови, що контролююча особа виконає свої обов’язки протягом 6 місяців після завершення воєнного стану. Також на цей період контролер (та посадові особи) звільнений від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК. Але після закінчення війни мораторій сплине, і податкова матиме право накладати вищезазначені штрафи. Таким чином, тим, хто скористався пільгою і не заповнив графи 31–33, доведеться дооформити звіти протягом пільгового періоду, щоб уникнути багатомільйонних санкцій у майбутньому.

Судова практика та перспективи оскарження

На сьогодні прямої судової практики щодо штрафів за невідображення операцій у графах 31–33 Звіту КІК ще немає. Правила КІК запрацювали лише з 2022 року і наразі діє мораторій на штрафи, тож перші судові спори очікуються після завершення воєнного стану (коли ДПС почне штрафувати контролерів, які не виправили звіти). Втім, фахівці вже зараз прогнозують, як можна буде захищатися у таких спорах. Одним із ключових аргументів може стати презумпція правомірності дій платника податків у разі неоднозначності норм (пп. 4.1.4 ПКУ): сам закон містить принцип, що всі неясності трактуються на користь платника. У нашому випадку є очевидна неоднозначність трактування вимоги заповнення граф 31–33 – про це свідчить хоча б те, що позиція податкової змінилася (спершу дозволяли не заповнювати, згодом заборонили). Таким чином, контролер, який не наводив операції у графах 31–33, посилаючись на офіційні роз’яснення ДПС того часу, може в суді доводити відсутність своєї вини та правомірність своїх дій. Додатково зазначають, що відсутні будь-які збитки для бюджету (оскільки прибуток КІК і так не оподатковувався), а накладення величезного штрафу за суто технічне порушення виглядало б непропорційним (принцип співмірності покарання). Отже, у майбутніх спорах суд може взяти до уваги ці обставини та стати на бік платника, якщо той діяв відповідно до тодішніх роз’яснень і не завдав шкоди державі.

Короткі відповіді на ключові питання

• Чи потрібно відображати операції в графах 31–33, якщо дохід КІК не перевищує 2 млн євро? – Так. Навіть «звільнений» від оподаткування КІК зобов’язаний заповнити ці графи Звіту. Податкові органи наголошують, що ПКУ не передбачає виключень, отже інформація про такі операції підлягає відображенню.

• Чи були роз’яснення щодо незаповнення граф 31–33 раніше? – Так, але позиція змінилась. Раніше податкова в індивідуальних консультаціях дозволяла не наводити ці дані при виконанні умови пільги. Однак з квітня 2024 р. ДПС чітко заявила про обов’язковість заповнення граф 31–33 навіть для КІК з доходом ≤ 2 млн євро.

• Чи є законодавчі підстави не заповнювати ці графи? – Ні. Вимога розкривати інформацію у графах 31–33 встановлена нормами ПКУ, без будь-яких винятків для випадків пільгового оподаткування. Іншими словами, це прямий обов’язок, визначений законом, а не просто рекомендація.

1.Для яких фіскальних цілей в Звіті КІК графи 31-33
– якщо пільга 2 млн. євро не застосовується – графи 31–33 Звіту, згідно з ПКУ, призначені для оподаткування доходів контролюючої особи за принципом “витягнутої руки” (очевидна пряма потреба);
– якщо пільга 2 млн. євро застосовується – Інформація про операції КІК потрібна податковій для контролю діяльності КІК в майбутніх періодах, аналізу ТЦУ-ризиків тощо, навіть якщо зараз ці операції не впливають на оподаткування (очевидно, потреба не явна).

2. Розмір відповідальності за неповне відображення інформації у Звіті КІК
– 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік), залежно що більше, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий факт. Максимальний розмір цього штрафу в 2025 році сягає ~3,03 млн грн за кожне порушення.

3. Воєнний мораторій на відповідальність
– відповідно до п.72 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (зміни внесені Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за порушення, вчинені з 01.01.2022 до кінця місяця, у якому буде скасовано воєнний стан, за умови що контролююча особа виконає свої обов’язки, передбачені ст.39^2 ПКУ, протягом 6 місяців після припинення. Також на цей період контролер та його посадові особи звільнені від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК

4. Хронологія зміни позиції ДПС щодо обов’язку заповнення граф 31-33
– до квітня 2024 ДПС повідомляла про необов’язковість заповнення граф, якщо застосовується пільга 2 млн. євро («ЗІР» (питання ID 40810), ІПК №806/ІПК/99-00-21-02-03-06 від 03.04.2023; №112/ІПК/99-00-24-03-03 від 08.01.2024; №772/ІПК/11-28-23-09 від 16.02.2024; №731/ІПК/99-00-21-02-03 від 14.02.2024; №1715/ІПК/99-00-24-03-03 від 01.04.2024);
– з квітня 2024 ДПС оприлюднено лист №3/2024 від 17.04.2024, де у п. 2.6 податківці заявили, що ПКУ не передбачає жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті про КІК інформацію в графах 31-33.

5. Судова практика
– прямої судової практики саме щодо штрафів за графи 31–33 Звіту КІК поки що немає, адже: (a) правила КІК є новелою (діють з 2022 р.), (b) на період воєнного стану діє мораторій на застосування штрафів. Очікується, що перші такі спори можуть з’явитися після завершення війни, коли ДПС почне штрафувати тих контролерів, хто не виправить звіти протягом пільгових 6 місяців.

6. Обґрунтування позиції в суді щодо відсутності обов’язку заповнення гр. 31-33
– презумпція правомірності рішення платника податків. ПКУ містить фундаментальний принцип, згідно з яким у разі, якщо норма закону припускає неоднозначне трактування прав та обов’язків платників або контролюючих органів, рішення приймається на користь платника податків (пп.4.1.4 ПКУ)
У нашому випадку очевидна неоднозначність у трактуванні вимоги заповнення граф 31–33 за умов звільнення: сама ДПС протягом 2023 – початку 2024 р. трактувала норми ПКУ в один спосіб (дозволяла не заповнювати), а у квітні 2024 р. – інакше. Це класичний приклад нормативної невизначеності.
– дотримання ІПК. Навіть за відсутності прямої ІПК, платник може вказати, що його дії відповідали офіційній позиції податкової на той час, опублікованій у базі ЗІР та листах.
– відсутність складу правопорушення. Штраф за 120.7 ПКУ є фінансовою санкцією, що накладається без доведення “вини” в класичному розумінні, проте принцип вини в податкових правопорушеннях все ж враховується (ст.109 ПКУ). Вина платника полягає у невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків. Тут же контролер виконав свій обов’язок (подав звіт) і мав підстави вважати, що заповнив його правильно. Суспільно небезпечні наслідки відсутні – податок не занижено, держава не зазнала збитків.
– співмірність (пропорційність) санкції. Принцип верховенства права вимагає, щоб санкція була пропорційною порушенню. У нашому випадку потенційний штраф є вкрай великим (до кількох мільйонів гривень), тоді як порушення – суто формальне. В практиці ЄСПЛ надмірно суворі штрафи за незначні провини можуть розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу (непропорційне втручання в майнові права).
У даній ситуації відсутні недорахування бюджету, тому накладення максимального штрафу за чисто технічну прогалину суперечить цілям податкових санкцій (які за задумом повинні стимулювати сплату податків). Цей аргумент доповнює основні, підкреслюючи несправедливість покарання.
– з логіки Податкового кодексу інформація граф 31-33 в цілях оподаткування використовується лише у взаємозв’язку з пп. 39-2.3.2.4 ПКУ. Тобто, якщо би не було пільги, то прибуток КІК міг би бути перерахованим за правилами «витягнутої руки».

7. Воєнний стан і виконання обов’язків у відстрочений строк
– контролююча особа має законне право скористатися пільговим періодом і подати уточнюючий повний Звіт про КІК протягом 6 місяців після завершення воєнного стану без штрафів. Якщо платник це зробить – наприклад, доповнить раніше поданий звіт інформацією про операції – то згідно з п.72 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ штрафи взагалі не можуть бути накладені.

8. Як ДПС може виявити те, що КІК не відобразив інформацію в гр. 31-33
– джерела офіційної інформації, яка отримується автоматично податковим органом (CRS, FATCA, CbC тощо) не розкриває суті операції, в т.ч. контрагентів;
– можливості двостороннього обміну податковою інформацією. Україна є учасницею Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (OECD/Council of Europe), яка набула чинності для нас у 2009 році (ратифікована Законом №677-VI від 17.12.2008, протокол до неї – Законом №21-VII від 11.01.2013). Однак, така податкова інформація обмежується у загальному випадку лише фінансовою звітністю іноземної компанії, реєстраційною інформацією, а не розкриттям суті операцій.
– у разі цілеспрямованого запиту в порядку кримінальних проваджень. Це, своєю чергою, імовірно лише у випадку якщо контролююча особа ухилилась від сплати податків дотично до КІК і дуже малоймовірно, якщо особа застосовувала підставно пільгу щодо невключення доходів через недосягнення порогу 2 млн. євро.