Постійне місця проживання: про що йдеться в Податковому кодексі

Податковий кодекс України (ст. 14 «Резиденти») сам по собі не дає детального визначення «постійного місця проживання», але використовує цей критерій при визначенні податкової резидентності. Зокрема, п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлює, що резидентом України є фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Якщо ж людина має місце проживання і в Україні, і в іншій державі, то вона вважається резидентом, тільки якщо «має місце постійного проживання в Україні».

Термін «постійне місце проживання» у ПКУ прямо не визначений, але для податкових цілей його тлумачать на підставі інших законодавчих норм. Зокрема, стаття 4 Митного кодексу України (4495-VI від 13.03.2012) дає таке офіційне визначення:

«постійне місце проживання – місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою…».

Іншими словами, постійним місцем проживання вважається така житлова адреса (з реєстрацією чи фактичне проживання), де особа проживає принаймні 1 рік поспіль (без урахування тимчасових відряджень чи роботи за контрактом) і не має аналогічної реєстрації в іншій країні. Це визначення використовує ДПСУ при з’ясуванні резидентського статусу (див., наприклад, роз’яснення ДПС у Запоріжжі, що посилається на ст. 4 Митного кодексу).

Маємо тут також згадати п. 5.3 Податкового кодексу, за який  інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Таким чином, офіційне визначення «постійного місця проживання» для податкових цілей запозичується з Митного кодексу і звучить як наведено вище. Сам же ПКУ керується цим поняттям при застосуванні критерію «місця проживання» (без наведення визначення) за пунктом 14.1.213 (зокрема, коли особа одночасно має житло в Україні та за кордоном).

📞 Маєте питання по темі? Замовте послугу супроводу: напишіть нам або телефонуйте — і ми допоможемо зробити все оптимально.



Визначення податкового резидентства відповідно до пп 14.1.213. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України: пройдіть тест на відповідність

Визначення податкового резидентства (пп. 14.1.213 ПКУ)

1) Ви зареєстровані ФОПом або є самозайнятим(ою) (адвокат, нотаріус тощо)?

💬 Абз. 8: реєстрація як самозайнята особа — достатня підстава для резидентства.

2) Чи самостійно визначаєте своїм основним місцем проживання Україну (в установленому ПКУ порядку)?

💬 Абз. 8: самостійне визначення основного місця проживання — достатня підстава.

3) Маєте місце проживання в Україні?

💬 Абз. 1: резидент — особа, яка має місце проживання в Україні.

4) Маєте місце проживання також в іншій державі?

💬 Абз. 2: якщо лише в Україні — резидент; якщо також за кордоном — далі постійне проживання.

5) Де Ваше місце постійного проживання?

💬 Абз. 2: якщо постійне проживання і в Україні, і за кордоном — дивимось центр інтересів.

6) Де Ваш центр життєвих інтересів (родина, бізнес, основні доходи)?

💬 Абз. 2–3: якщо постійне проживання подвійне/невизначене — далі тест 183 днів.

7) Маєте місце проживання в іншій державі?

💬 Якщо в Україні місця проживання немає: за наявності місця проживання лише за кордоном — зазвичай нерезидент; якщо ніде — переходимо до тесту 183 днів.

8) Перебуваєте в Україні не менше 183 днів у податковому році?

💬 Абз. 3: якщо центр інтересів не визначено або немає постійного місця проживання — застосовується критерій 183 днів.

9) Ваше громадянство?

💬 Абз. 4–6: громадянство України → резидент; “одночасно укр та іноземне” → резидент без права на залік; без громадянства → за міжнародним правом.

❗ Результат має довідковий характер. Остаточний статус може залежати від міжнародних договорів та фактичних обставин.

Пояснення тут

Компанія Вікторія

Станьте постійним клієнтом  — це лише перший крок. Далі працює система, яку ми вибудували для вас




Узгодження права на податкову знижку та строків камеральної перевірки Декларації про майновий стан та доходи

Реалізація громадянами права на податкову знижку має обмежувальні фактори, серед котрих визначальним є проведення камеральної перевірки. Часто податківці затримують повернення податку, мотивуючи це необхідністю проведення камеральної перевірки.

Чи правомірно це?..

Ні. Строки щодо реалізації права на податкову знижку та строки проведення камеральної перевірки не є взаємозалежними. 

Так, річна декларація про майновий стан і доходи, яка містить дані для податкової знижки, подається до 31 грудня включно наступного за звітним року. Оскільки граничний термін податкової декларації, в якій задекларовано право на податкову знижку, – до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, то граничний термін проведення камеральної перевірки такої податкової декларації за 2024 рік – 30.01 .2026.

Повернення ж резиденту – фізичній особі податку на доходи здійснюється протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації за умови підтвердження контролюючим органом права платника податку на податкову знижку.

Компанією Вікторія ініційовано запит до ДПС України на підтвердження цього. 
Відповідь податкового органу наводимо нижче.

PDF Loading...

Gmail1Якщо Ви бажаєте, щоб наші фахівці надали консультації з питань подання декларацій і отримання податкової знижки, звертайтесь за швидкою формою: 

    Компанія Вікторія