Відповідно до підпункту 392.5.4 пункту 392.5 статті 392 Податкового кодексу України, всі контролюючі особи, які подали скорочений звіт про контрольовані іноземні компанії за 2024 рік, зобов’язані подати повний звіт про КІК до 31 грудня 2025 року.

Це стосується фізичних осіб та українських компаній, які у 2025 році обрали право подати скорочену форму звітності за 2024 рік.

Що врахувати під час подання повного звіту

Повний звіт має містити детальну фінансову інформацію про діяльність контрольованої іноземної компанії, включаючи:

• дохід;

• фінансовий результат

• операції з пов’язаними особами-нерезидентами

• структуру корпоративних прав

• підтверджуючі документи (фінансова звітність)

Чи потрібно подавати уточнюючу декларацію

Якщо після складання повного звіту виявляється, що загальний оподатковуваний дохід або об’єкт оподаткування  контролюючої особи збільшується, така особа повинна подати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.

Важлива норма: штрафи та пеня у цьому випадку не застосовуються. Тобто уточнення, зроблені на підставі повного звіту КІК, не тягнуть за собою фінансових санкцій.

Контролюючим особам варто не відкладати підготовку повного звіту КІК, оскільки обсяг інформації та документів є суттєвим. Завчасна підготовка дозволить уникнути ризиків помилок та забезпечити подання достовірної інформації без стресу до завершення грудня 2025 року.

Визначення податкового резидентства фізичної особи — це ключ до правильного оподаткування доходів в Україні та за кордоном.
Компанія «Вікторія» створила інструмент, який допоможе зрозуміти, чи вважаєтесь ви податковим резидентом України за нормами пп. 14.1.213 Податкового кодексу України.

Податкове резидентство встановлюється за послідовністю критеріїв. Якщо один із них не дає чіткої відповіді — застосовується наступний.
Наш онлайн-тест відтворює повну логіку Податкового кодексу, у тому числі нові умови для самозайнятих осіб, осіб без громадянства та тих, хто має подвійне громадянство.

Критерії визначення резидентства:

1️⃣ Самозайнятість або ФОП. Якщо особа зареєстрована ФОПом, адвокатом чи нотаріусом — це достатня підстава вважатися резидентом.
2️⃣ Самостійне визначення місця проживання. Якщо людина задекларувала або самостійно ідентифікує своє основне місце проживання в Україні — також резидент.
3️⃣ Місце проживання. Якщо є лише в Україні — резидент; якщо також в іншій державі — оцінюється постійність проживання.
4️⃣ Постійне проживання. Якщо лише в Україні — резидент; якщо в обох країнах — далі центр життєвих інтересів.
5️⃣ Центр життєвих інтересів. Резидентство визначається там, де розташована сім’я, бізнес або основні доходи.
6️⃣ 183 дні. Якщо перебування в Україні становить 183 дні або більше протягом року — особа є резидентом.
7️⃣ Громадянство. Якщо жоден із критеріїв не застосовується, резидентство визначається за громадянством.
 • Громадянин України — резидент.
 • Громадянин іншої держави — нерезидент.
 • Особа без громадянства — за міжнародним правом.
 • Громадянин України, який має інше громадянство всупереч закону — резидент без права на залік податків, сплачених за кордоном.

🔎 Як скористатись:

1. Відкрити сторінку тесту: Перейти до тесту резидентства

2. Відповісти на кілька запитань.

3. Отримати результат і логіку визначення — які саме ознаки визнали вас резидентом чи нерезидентом.

Увага: тест є довідковим. Якщо у Вас є зауваження до логіки тесту – відправте зауваження через контактну форму. 

💼 Довідково:

Компанія «Вікторія» здійснює професійний податковий супровід фізичних осіб та власників бізнесу, включно з:

• формуємо обгрунтовані висновки про податкове резидентство;

• підготовкою та поданням звітності контрольованих іноземних компаній (КІК);

• складанням річних декларацій про доходи, у т.ч. з іноземних джерел та інвестиційних прибутків;

• розрахунком і декларуванням податкових знижок;

• аналізом податкового резидентства та застосуванням угод про уникнення подвійного оподаткування.

Надання консультацій і підготовка звітності здійснюється з урахуванням положень Податкового кодексу України, міжнародних договорів та практики податкових органів.

Податковий кодекс України (ст. 14 «Резиденти») сам по собі не дає детального визначення «постійного місця проживання», але використовує цей критерій при визначенні податкової резидентності. Зокрема, п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлює, що резидентом України є фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Якщо ж людина має місце проживання і в Україні, і в іншій державі, то вона вважається резидентом, тільки якщо «має місце постійного проживання в Україні».

Термін «постійне місце проживання» у ПКУ прямо не визначений, але для податкових цілей його тлумачать на підставі інших законодавчих норм. Зокрема, стаття 4 Митного кодексу України (4495-VI від 13.03.2012) дає таке офіційне визначення:

«постійне місце проживання – місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою…».

Іншими словами, постійним місцем проживання вважається така житлова адреса (з реєстрацією чи фактичне проживання), де особа проживає принаймні 1 рік поспіль (без урахування тимчасових відряджень чи роботи за контрактом) і не має аналогічної реєстрації в іншій країні. Це визначення використовує ДПСУ при з’ясуванні резидентського статусу (див., наприклад, роз’яснення ДПС у Запоріжжі, що посилається на ст. 4 Митного кодексу).

Маємо тут також згадати п. 5.3 Податкового кодексу, за який  інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Таким чином, офіційне визначення «постійного місця проживання» для податкових цілей запозичується з Митного кодексу і звучить як наведено вище. Сам же ПКУ керується цим поняттям при застосуванні критерію «місця проживання» (без наведення визначення) за пунктом 14.1.213 (зокрема, коли особа одночасно має житло в Україні та за кордоном).

📞 Маєте питання по темі? Замовте послугу супроводу: напишіть нам або телефонуйте — і ми допоможемо зробити все оптимально.

Отримати послугу

Визначення податкового резидентства відповідно до пп 14.1.213. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України: пройдіть тест на відповідність

Пояснення тут

Компанія Вікторія

Станьте постійним клієнтом  — це лише перший крок. Далі працює система, яку ми вибудували для вас

Загальні правила виправлення помилок у деклараціях

Податковий кодекс України (ПКУ) встановлює порядок самостійного виправлення помилок. Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо платник податків виявив заниження податкового зобов’язання у раніше поданій декларації, він зобов’язаний або подати уточнюючий розрахунок (декларацію) з доплатою суми недоплати та самоштрафом 3% від такої суми до подання уточнення, або відобразити недоплату у поточній декларації (наступного періоду) з додаванням 5% штрафу. Тобто в звичайних умовах за добровільне виправлення помилки передбачено невеликий штраф (3% чи 5%) та, за потреби, нарахування пені за прострочення сплати податку (пеня нараховується після 90 днів прострочення згідно з пп.129.1.3 ст.129 ПКУ).

Важливо, що якщо виправлення здійснюється до настання граничного строку сплати податкового зобов’язання (тобто до узгодження зобов’язання), то недоплата не вважається простроченою. В такому разі штраф за несвоєчасну сплату (5% або 10% згідно з ст.124 ПКУ) взагалі не застосовується, оскільки податкове зобов’язання сплачено вчасно після коригування. Пеня, відповідно, також не нараховується, якщо податок доплачено не пізніше 90 днів від граничної дати сплати.

Воєнний стан: мораторій та відновлення відповідальності

На початку дії воєнного стану в Україні діяли податкові послаблення, запроваджені ще під час карантину COVID-19. Зокрема, до 27.05.2022 діяв мораторій на застосування податкових штрафів за порушення податкового законодавства. Це означало, що у період з 24.02.2022 (початок воєнного стану) і до 27.05.2022 платники податків були фактично звільнені від штрафних санкцій за несвоєчасне декларування чи сплату податків.

Починаючи з 27 травня 2022 року (дати набрання чинності Законом №2260-IX), карантинний мораторій було скасовано, і податкова відповідальність відновилася в загальному порядку Відтоді і до серпня 2023 року при поданні уточнюючих декларацій платникам податків необхідно було сплачувати самоштраф (3% чи 5% за ст.50 ПКУ) та пеню за прострочення (якщо доплата здійснювалася пізніше ніж через 90 днів після граничного терміну) на загальних підставах. Водночас для платників, які не могли виконати податкові обов’язки у визначені строки через обставини воєнного стану, діяла відстрочка: вони звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків за умови виконання їх протягом місяця після відновлення можливості або після закінчення дії таких обставин.

Звільнення від штрафів і пені під час воєнного стану (з 01.08.2023)

У середині 2023 року законодавство знову пом’якшило підхід до самостійного виправлення помилок на час війни. Законом України №3219-IX від 30.06.2023 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено підпунктом 69.38, яким тимчасово, з 1 серпня 2023 року і до припинення чи скасування воєнного стану встановлено особливий порядок. Якщо платник податків самостійно виправляє помилки, що призвели до заниження податкових зобов’язань (з дотриманням вимог ст.50 ПКУ), то він звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п.50.1 ст.50 ПКУ, та пені. Інакше кажучи, протягом дії воєнного стану не потрібно сплачувати 3% (або 5%) самоштрафу і не нараховується пеня при поданні уточнюючої декларації, в якій збільшується сума податку.

Державна податкова служба у своїх роз’ясненнях підтверджує цю норму. Зокрема, зазначено, що на період воєнного стану діє пільговий режим, який прямо звільняє платників від штрафів і пені у разі самостійного виправлення помилок за процедурою ст.50 ПКУ. Таким чином, якщо фізична особа (громадянин, не підприємець) подає уточнюючу річну декларацію з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору за період дії воєнного стану і збільшує при цьому суму податкових зобов’язань, штрафні санкції (3%/5%) та пеня не застосовуються. Важливо при цьому дотриматися порядку самовиправлення – своєчасно подати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати.

Залежність штрафів і пені від строків подання та сплати

Як зазначалося, ключовим фактором є дотримання строків сплати узгодженого податкового зобов’язання. Якщо помилку виправлено до спливу строку сплати податку (наприклад, уточнююча декларація подана і податок доплачений до дати, коли потрібно було сплатити податок за результатами річної декларації), то ситуація не розглядається як прострочення сплати. У такому разі ані штраф за несвоєчасну сплату (5%/10% за ст.124 ПКУ), ані пеня не нараховуються, адже податкове зобов’язання фактично сплачене в установлений термін з урахуванням уточнення.

Якщо ж додаткове податкове зобов’язання виявлене та сплачене вже після граничної дати сплати, то формально виникає прострочення. За нормальних умов на суму недоплати після спливу 90 днів починає нараховуватись пеня (відлік від граничного терміну сплати). Проте в умовах воєнного стану ця пеня не застосовується завдяки згаданому підп.69.38 ПКУ – навіть якщо зі сплати податку була затримка понад 90 днів, пеня та 3% штраф скасовані законом. Звісно, щоб уникнути можливих ускладнень, бажано подати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати якнайшвидше. Водночас податкове законодавство гарантує, що добровільне уточнення податкових зобов’язань під час дії воєнного стану не потягне фінансових санкцій, якщо платник виконає всі вимоги процедури самовиправлення.

Висновок: Фізична особа, яка під час воєнного стану подає уточнюючу декларацію за результатами річного декларування доходів і військового збору із збільшенням податкових зобов’язань, не сплачуватиме штраф 3% (або 5%) та пеню. Ця пільга діє згідно з підп.69.38 розд. ХХ ПКУ на період воєнного стану. Відповідно, за умови своєчасної доплати податку та дотримання процедури виправлення, жодних санкцій до такого платника не застосують. Якщо ж строк сплати податку вже минув, важливо пам’ятати, що пеня все одно не буде нарахована, якщо уточнення подається в умовах дії воєнного стану, та відсутній штраф за прострочення сплати узгодженого зобов’язання, оскільки зобов’язання було уточнено добровільно. Усі наведені норми базуються на положеннях Податкового кодексу України та офіційних роз’ясненнях ДПС, виданих в особливий період воєнного часу.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Контрольовані іноземні компанії (КІК) – це нова для України концепція податкового контролю, впроваджена у Податковий кодекс у межах плану BEPS з 2022 року. Від українських резидентів-власників КІК вимагається належним чином звітувати про такі компанії та їхні прибутки. За невиконання цих вимог передбачені суттєві штрафні санкції, які зросли у 2025 році через підвищення прожиткового мінімуму. Хоча на час воєнного стану діє тимчасове звільнення від штрафів, обов’язок подати всі необхідні повідомлення і звіти не зникає. Нижче наведено аналіз актуальних штрафів, останніх змін законодавства у сфері КІК, таблиці порушень із сумами штрафів (2024 vs 2025) та ключові висновки щодо ризиків для платників податків.

Актуальні штрафи за порушення правил КІК (2025)

На 2025 рік Податковий кодекс України встановлює такі основні штрафи за порушення порядку повідомлення та звітування про КІК:

• Неподання повідомлення про КІК. Якщо контролююча особа не повідомила податковий орган про набуття або втрату частки в іноземній юридичній особі чи про початок або припинення фактичного контролю протягом встановленого строку (60 днів), накладається штраф у 300 розмірів прожиткового мінімуму (ПМ) за кожний такий випадок. Станом на 2025 рік це близько 908 400 грн (проти ~876 тис. грн у 2024 році).

• Неподання звіту про КІК. За неподачу річного Звіту про КІК контролером передбачено штраф у 100 розмірів ПМ. У 2025 році це становить приблизно 302 800 грн. Штраф накладається за кожен не поданий звіт (фізичні особи подають у складі декларації про доходи, юрособи – у складі декларації з прибутку).

• Несвоєчасне подання звіту про КІК. У разі запізнення з подачею Звіту діє штраф 1 розмір ПМ за кожен день прострочення. Таким чином, за кожен день запізнення у 2025 році нараховується 3 028 грн штрафу, але загальна сума штрафу не може перевищувати 50 ПМ (тобто максимум 151 400 грн за весь період прострочення).

• Подання недостовірної/неповної інформації у звіті (невідображення КІК). Якщо контролер у поданому звіті не розкрив інформацію про наявну у нього КІК або не відобразив обов’язкові відомості про неї, застосовується штраф у розмірі 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК (за відповідний рік) – залежно від того, яка величина більша. Такий штраф обмежений верхньою межею 1000 розмірів ПМ за кожен факт невідображення. Отже, максимальна сума цього штрафу в 2025 році може сягати приблизно 3,028 млн грн за кожне порушення, якщо йдеться про значні нерозкриті прибутки КІК.

Примітка: Сплата зазначених штрафів не звільняє платника від необхідності подати відповідні КІК-звіти та документи. Ба більше, у випадку, коли контролер після накладення штрафу так і не подає звіт протягом 30 днів після граничного строку сплати штрафу, передбачена додаткова санкція – 5 ПМ за кожен день (максимум 300 ПМ) прострочення. Однак цей випадок на практиці зустрічається рідко, адже платник зазвичай подає звіт ще до застосування такого крайнього заходу.

Законодавчі зміни у сфері КІК, що набрали чинності у 2025 році

2024–2025 роки ознаменувалися важливими змінами у регулюванні КІК:

• Тимчасове зупинення штрафів на період війни. У 2024 році було прийнято два закони (№3706-IX та №4113-IX), якими на період воєнного стану переглянуто питання відповідальності за порушення правил КІК. Згідно з останніми змінами, не застосовуються штрафні санкції за порушення, вчинені з 01.01.2022 і протягом дії воєнного стану, за умови що контролююча особа виконає всі свої обов’язки (подасть повідомлення та звіти) протягом 6 місяців після припинення/скасування воєнного стану. Фактично йдеться про відстрочення штрафів, а не їх повне скасування – після закінчення війни у контролерів буде півроку на подання звітності, інакше штрафи будуть накладені. Важливо, що Закон №4113-IX прямо звільнив контролерів КІК також від адміністративної та кримінальної відповідальності за несвоєчасне звітування в цей період. Таким чином, у 2025 році (поки триває воєнний стан) податкова не штрафує за неподання/затримку звітів КІК, проте всі факти порушень фіксуються і можуть бути санкціоновані після війни.

• Зміни методології розрахунку прибутку КІК. Законом №3706-IX (діє з 01.07.2024) було уточнено порядок визначення скоригованого прибутку контрольованих іноземних компаній, що підлягає оподаткуванню в Україні. Зокрема, оновлено правила врахування витрат КІК на сплату процентів за борговими зобов’язаннями при розрахунку її прибутку. Це впливає на базу оподаткування КІК та, відповідно, на суму податку, яку має сплатити контролер в Україні (або суму прибутку, звільнену від оподаткування). Метою змін було зблизити українські правила з міжнародними та запобігти штучному завищенню витрат КІК для мінімізації оподатковуваного прибутку.

• Удосконалення визначення контролю та пов’язаності. Законом №3813-IX (чинний з 01.01.2025) внесено зміни в критерії пов’язаності осіб для податкових цілей, що опосередковано впливає і на правила КІК. Зокрема, було збільшено з 20% до 25% нижню межу частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі по ланцюгу для визнання таких осіб пов’язаними. Це означає, що при багатоетапних структурних ланцюгах власності тепер потрібно мати більшу частку на кожному рівні, аби особи вважалися пов’язаними (незалежно від перемноження часток). Дане нововведення може впливати на визначення факту контролю над іноземною компанією в складних структурах, підвищуючи поріг впливу.

Інші зміни: Із 2025 року також оновлено перелік держав (територій) з низьким оподаткуванням та критерії його формування. Хоч це стосується насамперед трансфертного ціноутворення, непрямо такий крок впливає й на оподаткування КІК, оскільки юрисдикція реєстрації КІК може визначати пільгові режими чи звільнення від оподаткування прибутку КІК в Україні. Крім того, – операції з подібними контрагентами підлягають відображенню в звітності КІК в узагальненому вигляді.

Загалом, тенденція законодавства – уточнення та посилення правил КІК з урахуванням міжнародних стандартів, без відміни самих норм.

Таблиця основних порушень та штрафів (статті ПКУ, суми)

Наведемо узагальнену таблицю видів порушень правил КІК, відповідних норм Податкового кодексу України та розмірів штрафів, передбачених станом на 2025 рік:

Примітка: Прожитковий мінімум (ПМ) для працездатних осіб встановлено в Законі про Держбюджет: на 1 січня 2024 року він становив 2920 грн, а на 1 січня 2025 року – 3028 грн. Всі штрафи, визначені у ПКУ в розмірах ПМ, прив’язані до розміру ПМ на початок відповідного звітного року. Тому з 2024 по 2025 рік відбулося збільшення абсолютних сум штрафів приблизно на 3.7%. Нижче наведено порівняння ключових штрафів 2024 vs 2025.

Порівняння розмірів штрафів: 2024 vs 2025

Для наочності наведемо порівняльну таблицю сум штрафів за порушення правил КІК у 2024 році та у 2025 році (з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму):

У 2025 році прожитковий мінімум на 1 січня зріс на 108 грн, що й зумовило пропорційне збільшення штрафів. Жодних інших змін у розмірах санкцій (тобто кількості ПМ, визначених у кодексі) законодавець не вносив. Таким чином, з точки зору норм Податкового кодексу, штрафні санкції за правилами КІК у 2025 р. залишилися такими ж, як і в 2024 р., відрізняючись лише величиною у гривневому еквіваленті.

Висновки та оцінка ризиків

Ризики для платників податків. Режим КІК передбачає високі штрафи, що можуть обчислюватися сотнями тисяч і навіть мільйонами гривень. Це створює істотні ризики для українських резидентів, які мають іноземні компанії, особливо у випадку ігнорування вимог звітування. Наразі, у 2025 році, через дію воєнного стану, пряме штрафування порушників призупинено. Однак це не означає прощення порушень – податкові органи фіксують кожен випадок несвоєчасного звіту чи ненадісланого повідомлення. Більше того, Державна податкова служба вже зараз збирає податкову інформацію про КІК і враховує її для майбутніх перевірок; фактично податківці виявляють контролерів, які не виконали свій обов’язок звітування. Це означає, що після завершення війни багато платників можуть одразу опинитися під прицілом перевірок з питань КІК. Накопичений обсяг роботи – подання звітів одразу за кілька років (2022–2024) у відведений 6-місячний період – створює додатковий операційний ризик помилок або пропуску строків. Таким чином, проактивне виконання обов’язків (навіть попри відтермінування штрафів) є найкращою стратегією для мінімізації майбутніх санкцій.

Тенденції регулювання КІК. Аналіз змін законодавства свідчить, що Україна не відмовляється від впроваджених правил КІК, а навпаки – удосконалює та уточнює їх. Підвищення порогів пов’язаності, зміни в обчисленні прибутку КІК, оновлення списків юрисдикцій – усе це кроки, спрямовані на приведення українських правил у відповідність до міжнародних стандартів і на усунення прогалин. Одночасно держава чітко дає зрозуміти, що після стабілізації ситуації податковий контроль за КІК буде повноцінно реалізований. Фінансові санкції залишаються дуже значними, що має стримуючий ефект та спонукає до добровільного розкриття інформації. Відсутність штрафів під час війни – це радше жест підтримки бізнесу в кризових умовах, але не сигнал про поблажливість. У майбутньому, ймовірно, можна очікувати подальшого розвитку підзаконних актів, роз’яснень від ДПС і удосконалення практики застосування правил КІК, але не пом’якшення відповідальності. Українським власникам іноземних активів варто вже зараз подбати про податкову прозорість своїх КІК, аби уникнути удару штрафних санкцій у повоєнний період.