Планування податкового навантаження – ключове завдання для власників бізнесу. На сайті Компанії Вікторія доступний онлайн-калькулятор, який дозволяє швидко оцінити орієнтовні суми основних податків ще до фактичного старту або масштабування бізнесу.

Що дозволяє розрахувати калькулятор

Калькулятор моделює податкове навантаження ТОВ з урахуванням:

• податку на додану вартість (ПДВ);

• податку на прибуток підприємств;

• податків та внесків із фонду оплати праці;

• виплат за цивільно-правовими договорами.

Інструмент не замінює бухгалтерський облік, але дає розуміння порядку цифр і дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення.

Які дані необхідно ввести

Для розрахунку потрібно зазначити:

• очікуваний дохід (загальна сума);

• обсяг придбань від платників ПДВ;

• обсяг придбань від неплатників ПДВ;

• кількість працівників;

• середню заробітну плату;

• суму винагород за ЦПХ.

Зручні функції калькулятора

• Кнопка «Приклад»
  Дозволяє автоматично заповнити всі поля умовними даними та одразу побачити результат розрахунку.

• Опція «Показувати розрахунки»
  Дає можливість переглянути логіку обчислень і зрозуміти, з яких саме показників формується сума податкового навантаження.

Для кого корисний цей інструмент

Калькулятор буде корисним:

• власникам бізнесу;

• директорам ТОВ;

• фінансовим менеджерам;

• бухгалтерам;

• підприємцям, які планують перехід на загальну систему оподаткування.

Він особливо актуальний на етапі фінансового планування, підготовки бізнес-моделі або порівняння різних варіантів організації діяльності.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Частка у статутному капіталі належить до інвестиційних активів згідно з Податковим кодексом України (ПКУ). Доходи від відчуження таких активів оподатковуються за правилами ст. 170 ПКУ як інвестиційний прибуток (за наявності). Інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом від продажу інвестиційного активу та документально підтвердженими витратами на його придбання. Якщо витрати перевищують дохід (тобто різниця від’ємна), утворюється інвестиційний збиток.

Платник податку самостійно обліковує загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами окремо від інших доходів і витрат. За підсумками року загальний фінансовий результат визначається як сума всіх отриманих інвестиційних прибутків мінус сума отриманих інвестиційних збитків за цей рік. До оподатковуваного доходу включається лише позитивне значення цього загального фінансового результату. Інакше кажучи, якщо за рік сукупно отримано чистий прибуток – він підлягає оподаткуванню, а якщо результат нульовий або від’ємний – до оподатковуваного доходу він не включається. Ставка податку на доходи фізосіб для інвестиційного прибутку становить 18% (плюс 1,5% або 5% військового збору залежно від періоду).

Спеціальні винятки. ПКУ передбачає деякі випадки, коли дохід від відчуження інвестиційних активів не оподатковується і не декларується. Зокрема, згідно з пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, не підлягає оподаткуванню та не включається до річного оподатковуваного доходу інвестиційний дохід, що не перевищує невеликого встановленого порогу (сума, яка періодично індексується; для прикладу, раніше це було 1930 грн, наразі – близько 3180 грн). Також звільняються, зокрема, доходи від продажу акцій/корпоративних прав, отриманих при приватизації за компенсаційні сертифікати (пп.165.1.40 ПКУ). У таких випадках платник не враховує ні дохід, ні витрати за відповідними операціями при визначенні інвестиційного результату. Однак, якщо йдеться про звичайний продаж частки в юридичній особі резиденту за ринковою ціною, ці винятки, як правило, не застосовуються, і операція підпадає під загальний режим оподаткування інвестиційних доходів.

Обов’язковість декларування інвестиційного збитку

Обов’язок подати річну декларацію. Відповідно до вимог ПКУ, фізична особа – резидент, яка протягом року здійснювала операції з інвестиційними активами, зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. У ній потрібно відобразити загальний фінансовий результат таких операцій за рік – незалежно від того, є він прибутковим чи збитковим. Податковий кодекс прямо зазначає, що платник податку декларує результати усіх операцій купівлі-продажу інвестиційних активів, здійснених протягом року (як в Україні, так і за кордоном), за винятком випадків, передбачених пп.170.2.8 ПКУ. Це означає, що навіть за відсутності інвестиційного прибутку (тобто при отриманні інвестиційного збитку), такі операції підлягають відображенню в декларації.

У цьому є логіка: звітним періодом для інвестиційного прибутку є календарний рік, за результатами якого платник має подати декларацію та відобразити в ній загальний фінансовий результат – інвестиційний прибуток або збиток. Задекларований у такому році збиток декларант зможе перенести збитки поточного року для зменшення інвестиційного прибутку до оподаткування в наступних роках. Такий перенос здійснюється платником самостійно за результатами річного декларування. Отже, відобразивши збиток у декларації, фізична особа фактично “накопичує” його для компенсації майбутніх інвестиційних прибутків – у наступних деклараціях минулий збиток відніматиметься від позитивного результату (якщо він буде), і податок сплачуватиметься тільки з різниці.

Така ж позиція податкових органів залишається незмінною: будь-який факт продажу інвестиційного активу має бути задекларований. Нормативно ця вимога закріплена в пп.170.2.1, п.170.2 ст.170 ПКУ та п.179.2 ПКУ (обов’язок подання декларації при отриманні доходів, з яких податок не був сплачений податковим агентом). Тому, аби уникнути спорів з контролюючим органом та зберегти право на подальше врахування збитку, платнику доцільно відобразити такий збиток у річній декларації.

Ризики у разі недекларування збитку. Якщо платник не відобразить збитковий продаж корпоративних прав у декларації, формально це порушує вимоги ПКУ щодо повноти декларування доходів. Наслідком може бути притягнення до відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання декларації. Хоча сума податку до сплати в цьому випадку нульова, штраф за сам факт неподання декларації для громадян може становити, приміром, 340 грн (за несвоєчасне подання; п.120.1 ПКУ та ст.164 прим. 1 КУпАП). Більш суттєво, що недекларування позбавляє платника права на перенесення збитку. Податкові органи при перевірці не визнають інвестиційний збиток минулих років, якщо він не був своєчасно задекларований. Тобто, у разі появи інвестиційного прибутку в наступних роках, незадекларований раніше збиток не зможе зменшити податкове зобов’язання, і доведеться сплачувати податок з повної суми прибутку.

Отже,

1. Фізична особа – резидент повинна відобразити результат від продажу корпоративних прав у річній декларації навіть якщо цей результат збитковий. Норми ПКУ (пп.170.2.1, 170.2.6 ст.170) зобов’язують декларувати всі операції з інвестактивами за звітний рік. Від’ємний результат (інвестиційний збиток) не є підставою для звільнення від подання декларації, за винятком окремих випадків, прямо передбачених ПКУ (невеликі неоподатковувані доходи чи приватизаційні пільги).

2. Декларування інвестиційного збитку не приводить до сплати податку за цей рік, адже оподаткуванню підлягає лише позитивний інвестиційний прибуток. Збиткова операція фактично не генерує оподатковуваного доходу, тому ПДФО та військовий збір з неї не стягуються. Але й не зменшує суму зобов’язання до сплати за поточний рік.

3. Задекларований збиток можна перенести на наступні роки, щоб зменшити інвестиційні прибутки майбутніх періодів. Це дозволить у майбутньому сплатити менший податок, компенсувавши минулі втрати. Перенесення здійснюється тільки за умови відображення збитку в декларації за той рік, коли він утворився.

4. Недекларування збитку має негативні наслідки. По-перше, це порушує вимоги податкового законодавства щодо подання декларацій, що може спричинити адміністративний штраф за неподання/несвоєчасне подання. По-друге, незадекларований інвестзбиток не буде врахований податковою для зменшення майбутніх прибутків – фактично платник втратить можливість його використати. У разі виникнення в наступних роках інвестиційного прибутку, доведеться оподаткувати його повністю, без заліку попередніх збитків.

5. Практика застосування підтверджує необхідність обережності. Хоча деякі судові рішення стали на сторону платників, які не декларували “нульовий” результат (вважаючи, що при відсутності прибутку немає об’єкта оподаткування), така позиція не гарантована у кожному випадку. Податкові органи наполягають на декларуванні, тому для уникнення спорів та забезпечення своїх податкових прав рекомендується відобразити навіть збитковий продаж корпоративних прав у річній декларації про майновий стан і доходи. Це формалізує збиток та дозволить використати його на свою користь у майбутньому.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо дій податкової?
Команда “Вікторія” готова захищати ваші інтереси — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Контрольовані іноземні компанії (КІК) – це компанії, зареєстровані або створені за кордоном, що перебувають під контролем податкових резидентів України. Контролером КІК може бути будь-яка фізична або юридична особа, яка:

1. Володіє часткою в іноземній компанії в розмірі 50% і більше.
2. Володіє часткою більше 10% (за умови, що кілька контролерів – резидентів України – володіють разом не менше 50%).
3. Здійснює фактичний контроль разом із пов’язаними резидентами України.

Якщо ви визначили себе контролером КІК, ви зобов’язані:

1. Повідомляти податковий орган про набуття або припинення контролю над КІК протягом 60 календарних днів.
2. Подати звіт про КІК разом із річною декларацією до 1 травня (для фізичних осіб) або протягом 60 днів після закінчення звітного року (для юридичних осіб).

Особливості оподаткування доходів КІК

Для фізичних осіб застосовуються ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%, 9% або 18% залежно від умов. Для юридичних осіб – ставка становить 18%. Також обов’язкова сплата військового збору.

Однак не всі доходи підлягають оподаткуванню. Нерозподілений прибуток КІК не оподатковується в Україні за одночасного виконання таких умов:

1. Наявність чинного договору про уникнення подвійного оподаткування.
2. Виконання однієї з умов:
   • КІК сплачує податок на прибуток за ставкою не менше 13%.
   • Частка пасивних доходів КІК становить менше 50%.

Додатково звільняється від оподаткування прибуток КІК, якщо:

• Сукупний дохід усіх КІК не перевищує еквівалент 2 млн євро.
• КІК є публічною компанією або благодійною організацією, що не розподіляє прибуток між учасниками.

Поширені помилки при подачі звітності

Перший етап подачі звітів контролерами КІК показав типові помилки, серед яких:

• Невірне зазначення виду контролю та фінансового року.
• Помилки у кодах країни та валюти звітності.
• Арифметичні помилки у розрахунках.
• Неповне відображення операцій з нерезидентами.

Контролери зобов’язані ретельно перевіряти дані перед подачею звіту, щоб уникнути помилок та додаткових зобов’язань.

Ці вимоги допомагають уникнути ризику податкових санкцій та забезпечують прозорість у звітності контролю над іноземними активами.

У разі, якщо у Вас виникли питання щодо діяльності, податкового супроводу фізичної особи-власника КІК чи юридичної особи – контролера КІК, звертайтесь за формою швидкого зв’язку :

Компанія Вікторія

   17 січня 2015р., із набуттям чинності Законом № 63-VIII від 25 грудня 2014 року, бізнес отримав певні можливості оптимізації податкових зобов’язань, – право скористатись  так званим податковим компромісом. Умовно сам податковий компроміс – це звільнення від обов’язку сплати 95% податкового зобов’язання з ПДВ та/або податку на прибуток, а також звільнення й від юридичної відповідальності платників і їх посадових осіб, що могла настати у зв’язку із заниженням таких зобов’язань у відповідні попередні періоди.

   Отже, – що, скільки, кому та в який спосіб «пробачать» за реформаторським Законом № 63-VIII?

   Відзначимо головні, на нашу думку, деталі, котрі допоможуть зацікавленим визначитись – чи слід радіти можливості подання заяви на застосування податкового компромісу, а чи ще почекати додаткових роз’яснень з ДФСУ або ж інформації про набутий досвід тих платників, які надто поспішали.

Таким чином:

• компроміс стосується не всіх зобов’язань, а тільки зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності. Підприємці, зокрема, можуть претендувати на податковий компроміс лише з податку на додану вартість (якщо є чи були платниками цього податку);

• для отримання можливості компромісу, платнику необхідно подати відповідні уточнюючі розрахунки;
• подання розрахунку матиме наслідок виникнення права в податкового органу на проведення позапланової перевірки. Якщо ж перевірка не буде призначена та не буде проведена у порядку, що визначений цим Законом, – порядок застосування податкового компромісу вже не буде перевірятись згодом у разі наступних комплексних планових чи позапланових документальних перевірок.

Слід звернути увагу на ті обставини, що перевірка буде проходити виключно з питань «які стосуються витрат» та «завищення податкового кредиту» (а. 4 п. 3 підрозділу Закону № 63-VIII). Тобто, правильність формування доходів чи податкового зобов’язання (не податкового кредиту) не є предметом перевірки ДФСУ;

• адміністративне чи судове оскарження результатів податкової перевірки, що призначена для перевірки дотримання процедури застосування податкового компромісу, закриває будь-які можливості для платника податку застосувати сам податковий компроміс.

Іншими словами, якщо за результатами перевірки правильності формування податкового компромісу податковим органом будуть донараховані зобов’язання, що «не входили в плани» платника податків, несплата або оскарження донарахованих зобов’язань матимуть наслідком заборону платнику застосування самого компромісу. Це відкриває можливості для зловживання ДФСУ, через що платника податків легко «зашорити» ультиматумом, а ціна податкового компромісу стане більшою, ніж 5%, – на які міг би розраховувати недалекоглядний бізнесмен;

• термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності цим законом. Отже бажаючим відчути на собі всю красоту податковокомпромісної реформи, необхідно виконати свою частину обов’язків щодо ініціювання компромісу до 17.04.2015р.

А ось про що Закон говорить нечітко або змовчує:

• наголосимо – уточнення та компроміс стосується завищення витрат або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. На жаль, але Закон № 63-VIII справді так виписаний, що платник сумніватиметься в можливих правах. І його положення можуть бути витлумачені на власну користь фіскальним органом в частині обмеження для показників, що можуть бути уточненні. Тобто є відкритим питання: чи може бути уточнено показники декларації по позиції заниженого доходу (доходів) чи внаслідок невірно визначення бази оподаткування з ПДВ (а саме – заниження обсягів діяльності та, як наслідок, загальної суми оподатковуваних операцій, де ПДВ «+»);
• законодавець недостатньо чітко дає зрозуміти наступне положення «У платника податків за результатами застосування податкового компромісу не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання». Імовірно, йдеться про унеможливлення (відсікання законодавцем) створення у платника податків певного «запасу» з податкового кредиту чи витрат;
• списані суми податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців можуть бути включені до об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, одночасно – для юридичних осіб – такі суми списаного боргу не включаються до об’єкту оподаткування податком на прибуток.

Компанія «Вікторія»

   Компанією «Вікторія» в порядку пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI отримано податкове роз’яснення щодо податкового обліку витрат на добровільне страхування відповідальності перед третіми особами.

    Відповідь необхідна для правильного визначення у податковому обліку об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства.

   Відповідь подаємо нижче:

Департамент фінансового обліку

Компанії «Вікторія»