Чи можна виплачувати дивіденди фізособі до завершення року

Чи може ТОВ виплатити дивіденди своєму учаснику – фізичній особі ще до завершення календарного року? Так. Для цього не обов’язково чекати затвердження річної фінансової звітності.

Якщо товариство має чистий прибуток, дивіденди можуть виплачуватися, зокрема, за І квартал, перше півріччя або 9 місяців. При цьому для ТОВ – платника податку на прибуток, яке виплачує звичайні дивіденди фізичній особі, важливою є ще одна особливість: авансовий внесок з податку на прибуток при такій виплаті не сплачується.

Розглянемо порядок оформлення, оподаткування та звітування за такою операцією станом на вересень 2026 року.

Чи можна виплатити дивіденди до завершення року?

Так.

Для товариств з обмеженою відповідальністю це прямо передбачено Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Стаття 26 Закону передбачає, що дивіденди виплачуються за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були його учасниками на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно розміру їхніх часток.

Ця ж стаття дозволяє виплачувати дивіденди за будь-який період, кратний кварталу, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Отже, ТОВ може прийняти рішення про виплату дивідендів, наприклад:

  • за І квартал;
  • за перше півріччя;
  • за 9 місяців;
  • за календарний рік.

Чекати 31 грудня виключно заради самого права на виплату дивідендів не потрібно.

Звідки береться сума дивідендів?

Дивіденди виплачуються саме за рахунок чистого прибутку товариства.

Тому до прийняття рішення про виплату проміжних дивідендів підприємству доцільно сформувати фінансову звітність за відповідний період та визначити суму чистого прибутку і нерозподіленого прибутку, яка реально може бути спрямована на виплату учаснику.

Наприклад, якщо дивіденди планується виплачувати у жовтні 2026 року за результатами 9 місяців 2026 року, підставою для визначення доступного прибутку є фінансовий результат за 9 місяців.

Хто приймає рішення про виплату?

Затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період, розподіл чистого прибутку та прийняття рішення про виплату дивідендів належать до компетенції загальних зборів учасників ТОВ.

Якщо учасник один, оформлюється рішення єдиного учасника.

Якщо учасників декілька – проводяться загальні збори та оформлюється відповідний протокол.

У рішенні доцільно зазначити щонайменше:

  • період, за результатами якого розподіляється прибуток;
  • суму чистого прибутку, яка спрямовується на дивіденди;
  • суму дивідендів учаснику;
  • строк виплати;
  • форму виплати;
  • за потреби – реквізити для перерахування.

Які обмеження потрібно перевірити?

Перед прийняттям рішення потрібно перевірити не лише наявність прибутку, але й обмеження, встановлені статтею 27 Закону про ТОВ.

Зокрема, товариство не повинно приймати рішення про виплату дивідендів або здійснювати їх виплату, якщо майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів, строк виконання яких настав, або якщо внаслідок виплати такого майна стане недостатньо.

Також дивіденди не виплачуються учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.

Окремі додаткові обмеження можуть міститися у статуті конкретного товариства.

Чи потрібно сплачувати 18% авансового внеску з податку на прибуток?

Ні, якщо дивіденди виплачуються фізичній особі.

Це принципово відрізняє таку виплату від окремих випадків виплати дивідендів юридичним особам.

Чинне правило передбачає, що авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам.

Тому не має значення, чи виплачуються фізичній особі дивіденди:

  • за І квартал;
  • за півріччя;
  • за 9 місяців;
  • за рік;
  • до чи після завершення календарного року.

Сам по собі той факт, що річний об’єкт оподаткування податком на прибуток ще не визначений, не створює для виплати фізичній особі обов’язку сплачувати авансовий внесок 18%.

Офіційне роз’яснення ДПС: у чинній відповіді Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС прямо зазначено, що при виплаті дивідендів фізичним особам авансовий внесок з податку на прибуток не справляється.

Переглянути чинне роз’яснення ЗІР ДПС щодо дивідендів фізичним особам та додатка АВ

Які податки утримуються з дивідендів фізичної особи?

Якщо дивіденди нараховує українське підприємство – платник податку на прибуток на загальних підставах, звичайні дивіденди учаснику-фізичній особі оподатковуються:

  • ПДФО – 5%;
  • військовим збором – 5%.

Ставку ПДФО 5% для дивідендів, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток, підтверджує чинне роз’яснення ЗІР ДПС:

ЗІР ДПС: оподаткування ПДФО дивідендів, нарахованих юридичною особою фізичній особі

Ставку військового збору 5% щодо дивідендів фізичних осіб ДПС окремо підтверджувала і в роз’ясненнях 2026 року:

ДПС: чи підлягають дивіденди фізичної особи оподаткуванню військовим збором

Приклад

ТОВ – платник податку на прибуток прийняло рішення виплатити учаснику-фізичній особі дивіденди за 9 місяців 2026 року у розмірі 1 000 000 грн.

Показник Сума
Нараховані дивіденди 1 000 000 грн
ПДФО – 5% 50 000 грн
Військовий збір – 5% 50 000 грн
До виплати учаснику 900 000 грн
Авансовий внесок з податку на прибуток 0 грн

Тобто підприємство не повинно додатково сплачувати 180 000 грн авансового внеску з податку на прибуток лише через те, що дивіденди виплачуються до завершення 2026 року.

Коли сплачуються ПДФО та військовий збір?

При перерахуванні дивідендів на банківський рахунок фізичної особи ПДФО сплачується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу.

Якщо дохід нарахований, але фактично ще не виплачений фізичній особі, податок підлягає перерахуванню у строки, встановлені для місячного податкового періоду.

ДПС у роз’ясненні від 29 червня 2026 року зазначає, що для нарахованого, але не виплаченого доходу військовий збір сплачується не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Роз’яснення ДПС від 29.06.2026 щодо строку сплати військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу

Які документи потрібно оформити?

Для виплати дивідендів учаснику-фізичній особі підприємству доцільно мати такий пакет документів:

  1. Фінансова звітність за період, за який планується розподіл прибутку.
  2. Протокол загальних зборів учасників або рішення єдиного учасника про розподіл прибутку та виплату дивідендів.
  3. Розрахунок суми дивідендів, що належить конкретному учаснику.
  4. Бухгалтерський розрахунок ПДФО та військового збору.
  5. Платіжна інструкція на виплату дивідендів фізичній особі.
  6. Платіжні інструкції на перерахування ПДФО та військового збору до бюджету.

Окремий наказ директора про виплату дивідендів не є корпоративною підставою для їх нарахування. Основною підставою є рішення учасника або загальних зборів учасників.

Яку звітність потрібно подати?

Після нарахування та виплати дивідендів виникають два окремі блоки податкової звітності.

1. Податковий розрахунок та додаток 4ДФ

Юридична особа як податковий агент відображає дохід фізичної особи, ПДФО та військовий збір у Податковому розрахунку та додатку 4ДФ.

У чинному Довіднику ознак доходів фізичних осіб дивідендам, крім окремо звільнених дивідендів у вигляді акцій або часток, відповідає ознака доходу «109».

Чинний Порядок заповнення Податкового розрахунку та Довідник ознак доходів

З липня 2026 року юридичні особи застосовують оновлену форму Розрахунку, затверджену з урахуванням наказу Міністерства фінансів України від 07.05.2026 № 243.

Для юридичних осіб звітним періодом є календарний місяць, а Розрахунок подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Чинне роз’яснення ЗІР ДПС щодо нової форми та строків подання Розрахунку юридичними особами у 2026 році

2. Декларація з податку на прибуток та додаток АВ

Те, що при виплаті дивідендів фізичній особі авансовий внесок не сплачується, не означає, що виплату взагалі не потрібно показувати у додатку АВ.

Чинна позиція ДПС така:

  • сума дивідендів, виплачених фізичній особі, відображається у рядку 1.1 додатка АВ;
  • вона також включається до рядка 1 додатка АВ;
  • якщо підприємство виплачувало лише такі дивіденди фізичній особі і немає інших операцій, що потребують розрахунку авансового внеску, інші рядки додатка АВ не заповнюються;
  • сума авансового внеску до сплати при цьому дорівнює нулю.

Причому це правило застосовується незалежно від того, перевищує сума дивідендів об’єкт оподаткування податком на прибуток за відповідний рік чи ні.

Чинна ЗІР ДПС: як відображати дивіденди фізичній особі у додатку АВ

Чи потрібно чекати завершення року через податок на прибуток?

У розглянутій ситуації – ні.

Якщо ТОВ перебуває на загальній системі оподаткування та виплачує звичайні дивіденди саме своєму учаснику-фізичній особі, відсутність завершеного річного об’єкта оподаткування сама по собі не створює авансового внеску з податку на прибуток.

Тому рішення про виплату дивідендів за квартал, півріччя або 9 місяців можна оцінювати насамперед з точки зору:

  • наявності чистого прибутку;
  • фінансового стану товариства;
  • обмежень Закону та статуту;
  • наявності коштів для виплати;
  • утримання ПДФО та військового збору;
  • правильного відображення операції у звітності.

Очікувати завершення календарного року виключно з метою уникнення 18% авансового внеску у цьому випадку немає потреби, оскільки при виплаті дивідендів фізичній особі такий авансовий внесок законом не справляється.

Коротко: алгоритм виплати дивідендів учаснику-фізособі

Крок Що робимо
1 Формуємо фінансовий результат за квартал, півріччя, 9 місяців або рік
2 Перевіряємо чистий та нерозподілений прибуток і законодавчі обмеження
3 Приймаємо рішення учасника або загальних зборів про виплату дивідендів
4 Нараховуємо дивіденди
5 Утримуємо ПДФО 5% та військовий збір 5%
6 Авансовий внесок з податку на прибуток 18% не нараховуємо
7 Виплачуємо фізичній особі суму дивідендів за мінусом податків
8 Відображаємо дохід та податки у Податковому розрахунку та 4ДФ
9 Відображаємо виплачені дивіденди у рядках 1 та 1.1 додатка АВ до декларації з податку на прибуток

Висновок

ТОВ може виплачувати учаснику-фізичній особі дивіденди до завершення календарного року, зокрема за І квартал, півріччя або 9 місяців, якщо це дозволяє статут та існує чистий прибуток для розподілу.

Якщо ТОВ є платником податку на прибуток, звичайні дивіденди фізичній особі оподатковуються ПДФО за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 5%.

Авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів фізичній особі не сплачується. Це правило діє незалежно від того, чи завершився податковий рік та яким є співвідношення суми дивідендів і об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Водночас операцію необхідно правильно оформити корпоративними документами та відобразити у податковій звітності – у Податковому розрахунку з додатком 4ДФ та у додатку АВ до декларації з податку на прибуток.

Компанія «Вікторія» може перевірити можливість виплати дивідендів, визначити доступну для розподілу суму прибутку, підготувати рішення учасників, розрахувати податки та забезпечити правильне відображення операції у бухгалтерському та податковому обліку.


Перевірені офіційні джерела:




Дивіденди між ТОВ: коли отриманий прибуток не оподатковується повторно

Ключовий висновок: якщо українське ТОВ – платник податку на прибуток є учасником іншого ТОВ – платника податку на прибуток та отримує від нього дивіденди, такий дохід за умови застосування податкових різниць не призводить до повторного оподаткування податком на прибуток на рівні ТОВ-отримувача.

   Українське ТОВ володіє часткою в іншому українському ТОВ. Дочірня компанія отримала прибуток, сплатила податок на прибуток та вирішила розподілити частину чистого прибутку своєму учаснику – іншому ТОВ.

   Чи виникає у ТОВ-учасника ще раз податок на прибуток із суми отриманих дивідендів?

   За загальним правилом для платника, який застосовує податкові різниці, ні.

   Податковий кодекс передбачає спеціальний механізм, який фактично усуває повторне оподаткування такого прибутку на рівні юридичної особи – учасника.

   Цей висновок додатково підтверджено ДПС в індивідуальній податковій консультації щодо виплати дивідендів між двома українськими юридичними особами – платниками податку на прибуток.

Суть ситуації

   У розглянутій ДПС ситуації:

  • українське ТОВ перебуває на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток;
  • це ТОВ є учасником іншої юридичної особи – резидента України;
  • емітент також є платником податку на прибуток на загальних підставах;
  • емітент прийняв рішення розподілити чистий прибуток та виплатити дивіденди своєму учаснику;
  • дивіденди виплачуються одночасно за декілька попередніх років.

   Ключове питання: чи повинне ТОВ, яке отримало дивіденди від іншого ТОВ, включити їх до об’єкта оподаткування та сплатити з них ще 18% податку на прибуток?

Висновок ДПС: повторного оподаткування немає

   Механізм виглядає так.

   За правилами бухгалтерського обліку отримувач визнає відповідний дохід. Тобто дивіденди можуть потрапити до бухгалтерського фінансового результату підприємства.

   Але далі застосовується спеціальна податкова різниця.

   Відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

  • на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток;
  • на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, які підлягають виплаті на користь підприємства від інших платників податку на прибуток.

   Тобто відбувається фактична податкова нейтралізація такого доходу.

Бухгалтерський облік Податковий облік
+ дохід від дивідендів
фінансовий результат збільшується
– така сама сума
зменшення фінансового результату
Результат: дивіденди не створюють додаткового оподатковуваного прибутку у ТОВ-отримувача

   У результаті, за дотримання відповідних умов, отримані від іншого платника податку на прибуток дивіденди не створюють додаткового податку на прибуток у ТОВ-отримувача.

   ДПС також прямо зазначила, що відповідне зменшення відображається у рядку 3.2.3 Додатка РІ до декларації з податку на прибуток.

Не тільки класичні дивіденди

   На практиці особливо важливим є ще один момент.

   Податкове законодавство розглядає поняття дивідендів ширше, ніж просто платіж, який у рішенні загальних зборів названо словом «дивіденди».

   Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, який юридична особа здійснює на користь свого засновника та/або учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку або його частини.

Важливо: принципове значення має не тільки назва платежу. Якщо юридична особа здійснює платіж своєму учаснику у зв’язку з розподілом чистого прибутку або його частини, для цілей оподаткування такий платіж прирівнюється до дивідендів.

   Це особливо важливо при побудові корпоративних та холдингових структур.

Простий приклад

   Припустимо, ТОВ «Операційна компанія» отримало прибуток та прийняло рішення виплатити своєму учаснику – ТОВ «Холдингова компанія» – 10 000 000 грн дивідендів.

Операція Сума
Дохід у бухгалтерському обліку HoldCo + 10 000 000 грн
Зменшуюча податкова різниця – 10 000 000 грн
Додатковий об’єкт оподаткування від дивідендів 0 грн

   Таким чином, сама операція отримання таких дивідендів не формує додаткового оподатковуваного прибутку у компанії-учасника.

   Саме в цьому полягає механізм, який дозволяє переміщувати вже зароблений прибуток від операційної компанії на рівень української холдингової компанії без повторного оподаткування цього самого прибутку податком на прибуток.

А якщо емітент не сплатив авансовий внесок?

   Ще один важливий висновок ІПК:

   право отримувача дивідендів зменшити свій фінансовий результат не залежить від того, чи сплачував емітент авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів.

   Це два різні податкові механізми.

   Правила щодо авансового внеску стосуються компанії, яка виплачує дивіденди.

   Натомість податкова різниця за п.п. 140.4.1 ПКУ стосується компанії, яка ці дивіденди отримує.

   Тому відсутність у емітента обов’язку сплачувати авансовий внесок сама по собі не позбавляє ТОВ-отримувача права зменшити фінансовий результат.

За який рік виплачується прибуток – не має значення

   ДПС також підтвердила ще одну практично важливу обставину.

   Право на зменшення фінансового результату не залежить від того, за який саме минулий звітний період розподіляється прибуток.

   Більше того, право на коригування зберігається і тоді, коли дивіденди за декілька попередніх років визнаються доходом одночасно в одному поточному звітному періоді.

   Отже, сам по собі значний часовий проміжок між роком, у якому сформувався прибуток, та роком прийняття рішення про його розподіл не скасовує механізму податкового коригування.

Чому це важливо для холдингових структур

   Розглянуте правило має принципове значення при побудові структури бізнесу, в якій одне українське ТОВ володіє частками в інших українських компаніях.

ТОВ HoldCo
корпоративний учасник
↑ дивіденди / розподіл прибутку ↑
ТОВ Operator 1 ТОВ Operator 2 ТОВ Property Co

   Операційні компанії можуть отримувати прибуток від власної діяльності та надалі розподіляти його на користь корпоративного учасника – ТОВ HoldCo.

   За умови застосування передбачених ПКУ податкових різниць отриманий HoldCo дохід у вигляді дивідендів не повинен повторно оподатковуватися податком на прибуток на рівні HoldCo.

   Це дозволяє акумулювати прибуток різних напрямів бізнесу на рівні корпоративного власника та вже на цьому рівні вирішувати питання його подальшого використання, реінвестування або розподілу.

Що впливає на право зменшити фінансовий результат?

Обставина Впливає?
Емітент є іншим платником податку на прибуток Так
ТОВ-отримувач застосовує відповідні податкові різниці Так
Емітент сплатив авансовий внесок при виплаті дивідендів Ні
Дивіденди виплачуються за попередні роки Ні
Дивіденди за декілька років нараховані одночасно Ні

Важливе застереження: платники, які не застосовують податкові різниці

   Необхідно враховувати одну принципову умову.

   ПКУ дозволяє платникам податку на прибуток, річний дохід яких не перевищує встановлений Кодексом поріг у 40 млн грн, прийняти рішення про незастосування більшості податкових різниць.

   Якщо підприємство скористалося таким правом, воно не може вибірково застосувати лише вигідну для себе різницю щодо дивідендів за п.п. 140.4.1 ПКУ.

   Тому перед розподілом значної суми прибутку між двома українськими ТОВ необхідно перевірити податковий статус компанії-отримувача та те, чи застосовує вона податкові різниці.

   Для платників, які зобов’язані застосовувати різниці або не прийняли рішення про їх незастосування, працює описаний вище механізм зменшення фінансового результату.

Висновок

   Якщо українське ТОВ – платник податку на прибуток є учасником іншого ТОВ – платника податку на прибуток та отримує від нього дивіденди, ПКУ передбачає механізм, який дозволяє не оподатковувати цей самий прибуток повторно на рівні ТОВ-отримувача.

   Причому це стосується не лише платежу, формально названого дивідендами. Для податкових цілей до дивідендів прирівнюється також платіж учаснику в грошовій або негрошовій формі у зв’язку з розподілом чистого прибутку або його частини.

   При застосуванні податкових різниць відповідний дохід враховується у бухгалтерському фінансовому результаті, але потім виключається з об’єкта оподаткування через зменшуючу податкову різницю.

Отже, розподіл прибутку від одного українського ТОВ на користь іншого українського ТОВ – його учасника може відбуватися без повторного оподаткування отриманої суми податком на прибуток на рівні корпоративного учасника.

   Саме ця конструкція є однією з важливих податкових особливостей використання українського ТОВ як холдингової компанії.

            Індивідуальна податкова консультація №4166/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 20.07.2026 для огляду:

Loading Viewer...

   Звертаємо увагу: індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер. Водночас наведені в ній висновки щодо механізму застосування податкової різниці ґрунтуються безпосередньо на положеннях Податкового кодексу України.

Компанія «Вікторія» може провести правове та податкове моделювання холдингової структури, порівняти варіанти ТОВ / ПрАТ, розробити корпоративну архітектуру групи та оцінити наслідки майбутньої реорганізації.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua




Калькулятор ПДВ для ТОВ (загальна система)

Планування податкового навантаження – ключове завдання для власників бізнесу. На сайті Компанії Вікторія доступний онлайн-калькулятор, який дозволяє швидко оцінити орієнтовні суми основних податків ще до фактичного старту або масштабування бізнесу.

Що дозволяє розрахувати калькулятор

Калькулятор моделює податкове навантаження ТОВ з урахуванням:

  • податку на додану вартість (ПДВ);

  • податку на прибуток підприємств;

  • податків та внесків із фонду оплати праці;

  • виплат за цивільно-правовими договорами.

Інструмент не замінює бухгалтерський облік, але дає розуміння порядку цифр і дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення.

Які дані необхідно ввести

Для розрахунку потрібно зазначити:

  • очікуваний дохід (загальна сума);

  • обсяг придбань від платників ПДВ;

  • обсяг придбань від неплатників ПДВ;

  • кількість працівників;

  • середню заробітну плату;

  • суму винагород за ЦПХ.

Зручні функції калькулятора

  • Кнопка «Приклад»
    Дозволяє автоматично заповнити всі поля умовними даними та одразу побачити результат розрахунку.

  • Опція «Показувати розрахунки»
    Дає можливість переглянути логіку обчислень і зрозуміти, з яких саме показників формується сума податкового навантаження.

Для кого корисний цей інструмент

Калькулятор буде корисним:

  • власникам бізнесу;

  • директорам ТОВ;

  • фінансовим менеджерам;

  • бухгалтерам;

  • підприємцям, які планують перехід на загальну систему оподаткування.

Він особливо актуальний на етапі фінансового планування, підготовки бізнес-моделі або порівняння різних варіантів організації діяльності.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua




Обов’язок декларування інвестиційного збитку від продажу корпоративних прав в Декларації про майновий стан та доходи

Частка у статутному капіталі належить до інвестиційних активів згідно з Податковим кодексом України (ПКУ). Доходи від відчуження таких активів оподатковуються за правилами ст. 170 ПКУ як інвестиційний прибуток (за наявності). Інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом від продажу інвестиційного активу та документально підтвердженими витратами на його придбання. Якщо витрати перевищують дохід (тобто різниця від’ємна), утворюється інвестиційний збиток.

Платник податку самостійно обліковує загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами окремо від інших доходів і витрат. За підсумками року загальний фінансовий результат визначається як сума всіх отриманих інвестиційних прибутків мінус сума отриманих інвестиційних збитків за цей рік. До оподатковуваного доходу включається лише позитивне значення цього загального фінансового результату. Інакше кажучи, якщо за рік сукупно отримано чистий прибуток – він підлягає оподаткуванню, а якщо результат нульовий або від’ємний – до оподатковуваного доходу він не включається. Ставка податку на доходи фізосіб для інвестиційного прибутку становить 18% (плюс 1,5% або 5% військового збору залежно від періоду).

Спеціальні винятки. ПКУ передбачає деякі випадки, коли дохід від відчуження інвестиційних активів не оподатковується і не декларується. Зокрема, згідно з пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, не підлягає оподаткуванню та не включається до річного оподатковуваного доходу інвестиційний дохід, що не перевищує невеликого встановленого порогу (сума, яка періодично індексується; для прикладу, раніше це було 1930 грн, наразі – близько 3180 грн). Також звільняються, зокрема, доходи від продажу акцій/корпоративних прав, отриманих при приватизації за компенсаційні сертифікати (пп.165.1.40 ПКУ). У таких випадках платник не враховує ні дохід, ні витрати за відповідними операціями при визначенні інвестиційного результату. Однак, якщо йдеться про звичайний продаж частки в юридичній особі резиденту за ринковою ціною, ці винятки, як правило, не застосовуються, і операція підпадає під загальний режим оподаткування інвестиційних доходів.

Обов’язковість декларування інвестиційного збитку

Обов’язок подати річну декларацію. Відповідно до вимог ПКУ, фізична особа – резидент, яка протягом року здійснювала операції з інвестиційними активами, зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. У ній потрібно відобразити загальний фінансовий результат таких операцій за рік – незалежно від того, є він прибутковим чи збитковим. Податковий кодекс прямо зазначає, що платник податку декларує результати усіх операцій купівлі-продажу інвестиційних активів, здійснених протягом року (як в Україні, так і за кордоном), за винятком випадків, передбачених пп.170.2.8 ПКУ. Це означає, що навіть за відсутності інвестиційного прибутку (тобто при отриманні інвестиційного збитку), такі операції підлягають відображенню в декларації.

У цьому є логіка: звітним періодом для інвестиційного прибутку є календарний рік, за результатами якого платник має подати декларацію та відобразити в ній загальний фінансовий результат – інвестиційний прибуток або збиток. Задекларований у такому році збиток декларант зможе перенести збитки поточного року для зменшення інвестиційного прибутку до оподаткування в наступних роках. Такий перенос здійснюється платником самостійно за результатами річного декларування. Отже, відобразивши збиток у декларації, фізична особа фактично “накопичує” його для компенсації майбутніх інвестиційних прибутків – у наступних деклараціях минулий збиток відніматиметься від позитивного результату (якщо він буде), і податок сплачуватиметься тільки з різниці.

Така ж позиція податкових органів залишається незмінною: будь-який факт продажу інвестиційного активу має бути задекларований. Нормативно ця вимога закріплена в пп.170.2.1, п.170.2 ст.170 ПКУ та п.179.2 ПКУ (обов’язок подання декларації при отриманні доходів, з яких податок не був сплачений податковим агентом). Тому, аби уникнути спорів з контролюючим органом та зберегти право на подальше врахування збитку, платнику доцільно відобразити такий збиток у річній декларації.

Ризики у разі недекларування збитку. Якщо платник не відобразить збитковий продаж корпоративних прав у декларації, формально це порушує вимоги ПКУ щодо повноти декларування доходів. Наслідком може бути притягнення до відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання декларації. Хоча сума податку до сплати в цьому випадку нульова, штраф за сам факт неподання декларації для громадян може становити, приміром, 340 грн (за несвоєчасне подання; п.120.1 ПКУ та ст.164 прим. 1 КУпАП). Більш суттєво, що недекларування позбавляє платника права на перенесення збитку. Податкові органи при перевірці не визнають інвестиційний збиток минулих років, якщо він не був своєчасно задекларований. Тобто, у разі появи інвестиційного прибутку в наступних роках, незадекларований раніше збиток не зможе зменшити податкове зобов’язання, і доведеться сплачувати податок з повної суми прибутку.

Отже,

  1. Фізична особа – резидент повинна відобразити результат від продажу корпоративних прав у річній декларації навіть якщо цей результат збитковий. Норми ПКУ (пп.170.2.1, 170.2.6 ст.170) зобов’язують декларувати всі операції з інвестактивами за звітний рік. Від’ємний результат (інвестиційний збиток) не є підставою для звільнення від подання декларації, за винятком окремих випадків, прямо передбачених ПКУ (невеликі неоподатковувані доходи чи приватизаційні пільги).

  2. Декларування інвестиційного збитку не приводить до сплати податку за цей рік, адже оподаткуванню підлягає лише позитивний інвестиційний прибуток. Збиткова операція фактично не генерує оподатковуваного доходу, тому ПДФО та військовий збір з неї не стягуються. Але й не зменшує суму зобов’язання до сплати за поточний рік.

  3. Задекларований збиток можна перенести на наступні роки, щоб зменшити інвестиційні прибутки майбутніх періодів. Це дозволить у майбутньому сплатити менший податок, компенсувавши минулі втрати. Перенесення здійснюється тільки за умови відображення збитку в декларації за той рік, коли він утворився.

  4. Недекларування збитку має негативні наслідки. По-перше, це порушує вимоги податкового законодавства щодо подання декларацій, що може спричинити адміністративний штраф за неподання/несвоєчасне подання. По-друге, незадекларований інвестзбиток не буде врахований податковою для зменшення майбутніх прибутків – фактично платник втратить можливість його використати. У разі виникнення в наступних роках інвестиційного прибутку, доведеться оподаткувати його повністю, без заліку попередніх збитків.

  5. Практика застосування підтверджує необхідність обережності. Хоча деякі судові рішення стали на сторону платників, які не декларували “нульовий” результат (вважаючи, що при відсутності прибутку немає об’єкта оподаткування), така позиція не гарантована у кожному випадку. Податкові органи наполягають на декларуванні, тому для уникнення спорів та забезпечення своїх податкових прав рекомендується відобразити навіть збитковий продаж корпоративних прав у річній декларації про майновий стан і доходи. Це формалізує збиток та дозволить використати його на свою користь у майбутньому.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо дій податкової?
Команда “Вікторія” готова захищати ваші інтереси — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

    Наші контакти:

    Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

    Група Компаній Вікторія




    Порядок оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) в Україні

    Контрольовані іноземні компанії (КІК) – це компанії, зареєстровані або створені за кордоном, що перебувають під контролем податкових резидентів України. Контролером КІК може бути будь-яка фізична або юридична особа, яка:

    1. Володіє часткою в іноземній компанії в розмірі 50% і більше.
    2. Володіє часткою більше 10% (за умови, що кілька контролерів – резидентів України – володіють разом не менше 50%).
    3. Здійснює фактичний контроль разом із пов’язаними резидентами України.

    Якщо ви визначили себе контролером КІК, ви зобов’язані:

    1. Повідомляти податковий орган про набуття або припинення контролю над КІК протягом 60 календарних днів.
    2. Подати звіт про КІК разом із річною декларацією до 1 травня (для фізичних осіб) або протягом 60 днів після закінчення звітного року (для юридичних осіб).

    Особливості оподаткування доходів КІК

    Для фізичних осіб застосовуються ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%, 9% або 18% залежно від умов. Для юридичних осіб – ставка становить 18%. Також обов’язкова сплата військового збору.

    Однак не всі доходи підлягають оподаткуванню. Нерозподілений прибуток КІК не оподатковується в Україні за одночасного виконання таких умов:

    1. Наявність чинного договору про уникнення подвійного оподаткування.
    2. Виконання однієї з умов:
      • КІК сплачує податок на прибуток за ставкою не менше 13%.
      • Частка пасивних доходів КІК становить менше 50%.

    Додатково звільняється від оподаткування прибуток КІК, якщо:

    • Сукупний дохід усіх КІК не перевищує еквівалент 2 млн євро.
    • КІК є публічною компанією або благодійною організацією, що не розподіляє прибуток між учасниками.

    Поширені помилки при подачі звітності

    Перший етап подачі звітів контролерами КІК показав типові помилки, серед яких:

    • Невірне зазначення виду контролю та фінансового року.
    • Помилки у кодах країни та валюти звітності.
    • Арифметичні помилки у розрахунках.
    • Неповне відображення операцій з нерезидентами.

    Контролери зобов’язані ретельно перевіряти дані перед подачею звіту, щоб уникнути помилок та додаткових зобов’язань.

    Ці вимоги допомагають уникнути ризику податкових санкцій та забезпечують прозорість у звітності контролю над іноземними активами.

    У разі, якщо у Вас виникли питання щодо діяльності, податкового супроводу фізичної особи-власника КІК чи юридичної особи – контролера КІК, звертайтесь за формою швидкого зв’язку :Gmail1

      Компанія Вікторія