Отже, в чому суть так званої «пивної» та «мастильної» проблеми. За існуючими податковими нормами платник єдиного податку може здійснювати роздрібний продаж таких товарів не застосовуючи РРО (поки ще), вести спрощений облік зазначених операцій. Саме так сьогодні працюють більшість невеликих магазинів, закладів громадського харчування.

   Але з 1 січня 2015 року, у зв’язку з податковою реформою, підприємці, що продають у роздріб зокрема столові вина, пиво, мастильні тощо автоматично  попадають в категорію платників акцизного збору (пп. 213.1.9. ПКУ).

Якщо детальніше, то згідно п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать:

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
• нафтопродукти, скраплений газ;
• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

   Розмір акцизного податку встановлено підпунктом 215.3.10 кодексу, –  у відсотках від вартості продажу, – 5 відсотків. Щоправда, формально для цього потрібне ще рішення відповідної місцевої ради.

   Однак, станом на сьогодні більшістю місцевих рад розмір акцизного податку не встановлено. Законодавець передбачив і це, підступно встановивши в пп. 12.3.5 ПКУ, що «…у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок…».

  Тому сплати акцизу просто уникнути неможливо. Акцизний податок за суттю нагадує гібрид туристичного збору й збору на розвиток виноградарства та хмелярства, щоправда вп’ятеро вищий. Аналогічно й з поданням звітності та сплатою податкового зобов’язання – такий обов’язок закріплено за платниками акцизного податку щомісячно.

   Проте, і це ще не все. Адже законослухняному платнику акцизного збору ще треба (згідно пп. 212.3.1¹ Податкового кодексу) зареєструватись в податковому органі за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.  Тобто – в нашому випадку – не пізніше 20.02.2015р.

     Державна фіскальна служба взагалі оригінально розяснила порядок реєстрації платників акцизного збору: “…реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.“

Варто поспішити?.. І чи значить це те, що звітність слід подавати до того податкового органу, де знаходиться підрозділ з продажу підакцизних товарів?

  Спішити варто ду-уу-у-же повільно. Адже нормативно не встановлено самого порядку реєстрації на 15.01.2015р.  Тобто: форма та зміст заяви, спосіб подання тощо. Отже, необхідно з реєстрацією дещо зачекати. Тим більше зі звітністю.

  Друге «але» – як визначити обсяг продажу, якщо відсутній порядок поопераційної фіксації в торгівлі, РРО не застосовується? Податківці на це скажуть, що визначити обсяг продажу не буде складно, адже є всі можливості з’ясувати, який обсяг  у постачальника був придбаний та задокументований самим постачальником. Для цього достатньо здійснити податкову зустрічну звірку. З іншої сторони – це тільки теорія, адже придбання пива у постачальника – це далеко ще  не продаж кінцевому споживачу. Між придбанням і продажем знак рівності не стоїть хоча б через націнку, складські залишки, власне споживання, природній убуток, бій тари тощо. І представникам фіскального органу, доки підприємці-спрощенці не застосовують РРО, доведеться докласти неймовірно багато зусиль, щоб визначити реальну ціну та обсяги продажу підакцизних товарів.

   В будь-якому випадку необхідне ретельне податкове планування для оптимізації податкових обов’язків. Саме в цьому фахівці Компанії «Вікторія» готові допомогти замовникам. Телефон для попередніх консультацій: +38(050)-404-87-30, ел. пошта: office@vg.ua

Компанія «Вікторія»

   Компанією «Вікторія» на звернення стосовно обов’язку переходу підприємцем на загальну систему оподаткування в окремих випадках отримано консультацію Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, – від 28.03.2014р. №394/10/24-13-17-01-19.

   Зокрема, цікавила ситуація, за якої фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування (ІІ група) надано послуги, які зазначені у свідоцтві платника єдиного податку, – юридичній особі-платнику податків на загальній системі оподаткування. Чи зобов’язаний підприємець в такому випадку перейти на загальну систему оподаткування з наступного кварталу, чи є можливість перейти на ІІІ (чи іншу) групу спрощеної системи оподаткування?

   Податковий орган не заперечує як першому, так і другому варіанту та роз’яснює негативні наслідки, – зокрема можливість анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Сканкопію відповіді подаємо нижче.

Департамент податкового аутсорсингу

Компанії «Вікторія»

Вот такое определение возникло у налоговиков из анализа пп. 291.5.4. Налогового кодекса Украины, согласно которого лизинговые компании не имеют право на применение упрощенной системы налогообложения.

То, что лизинговая компания – это любое юрлицо, сдающее в аренду основные средства, вытекает, по мнению налоговой, из Приказа Госкомстата № 96 от 18.04.2005г:

«Лізингова компанія – юридична особа, яка передає право володіння і користування неспоживною річчю (предметом лізингу), визначеною індивідуальними ознаками та віднесеною згідно з законодавством до основних фондів, фізичній або юридичній особі (лізингоодержувачу) відповідно до договору лізингу (23, ст. 3, 4).»

В то же время понятие лизинга определено также пп. 14.1.97 НКУ, согласно которого:

«лізингова (орендна) операція – господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.»

Таким образом, существует реальная проблема для юрлиц, которые сдают в аренду основные средства, что определяет дополнительную необходимость налогового планирования.

Задорожний Роман,

генеральный директор

Универсальной юридически-финансовой

компании “ВИКТОРИЯ”

При реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця обов’язковою умовою є визначення приоритетних видів економічної діяльності, котрими буде займатись суб’єкт господарювання.

Слід зазначити, що з 1 січня 2012 року діятиме новий КВЕД (завантажити його можна за цим посиланням).

Проте, коди КВЕД слід враховувати не тільки при реєстрації, але й у випадку переходу суб’єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, як того вимагає п. 298.3 ПКУ.

В той же час, в вищезазначеному пункті вимагається зазначати види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 ( va375202-05 ), тобто – згідно не чинного з 1.01.2012р. нормативного акту.

Зазначений недолік законодавства слід врахувати тим суб’єктам, що мають намір застосовувати спрощену систему оподаткування.

Прес-служба Компанії “Вікторія”, ТОВ

Пропонуємо до уваги узагальнену таблицю для порівняння умов чинної спрощеної системи, з запропонованими змінами до Податкового кодексу – з 1 січня 2012 року (про позитив і негатив говорилось також в попередній статті)

Узагальнююча порівняльна таблиця щодо спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців