1

Чи можна внести зміни до призначення платежу виконаного платіжного доручення?

   Питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті “Призначення платежу” виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 9 червня 2011 року N 25-111/1438-7141 “Про заміну інформації у реквізиті “Призначення платежу”, яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті “Призначення платежу”, вирішується між сторонами без участі банку. Визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами є господарськими правовідносинами та визначається цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами.

 Саме така позиція і Верховного Суду КАС в справі №1.380.2019.003363, Постанова від 17 лютого 2022 року (провадження К/9901/34472/20).

   Принагідно нагадуємо, що АО «Західна Правозахисна Група», – юридичний партнер «VICTORY GROUP», ASSC., надає професійні послуги оскарження рішень податкових органів.
  Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
  Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг юридичного супроводу.

Форма зв’язку

    Наші контакти:

    Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

     АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

    Група Компаній Вікторія




    Підприємець чи підприємство: маєте торгову площу до 20 м. кв. – не застосовуєте банківський термінал

       Обов’язок застосування банківського термінала при розрахунках готівкою – це одне з питань фактичних перевірок податковими органами у 2022 році. Мораторій на подібні перевірки скасовано.

                 Разом з тим, законодавство передбачає можливість незастосування банківського термінала, якщо торгова площа є менше ніж 20 м кв. Так, п. 2 Постанови КМУ від 29 вересня 2010 р. N 878 передбачає звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги):

    – заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;
    – підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій);
    – суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з
    чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

       У практичному застосуванні цього пункту виникло питання: чи розповсюджується пільга 20 м.кв. для підприємців?

            Компанією Вікторія було ініційовано запит до Мінекономіки та отримано відповідь від 18.05.2022 №3631-06/25735-07, з якої йдеться наступне:

       Разом з тим, слід врахувати, що дана пільга діятиме виключно до дати набрання чинності Закону України «Про платіжні послуги», який попередньо вводиться в дію з 01.08.2022

     “Відповідно до пункту 1 Постанови № 878 суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) у визначені терміни.
      Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в населених пунктах менше ніж 25 тисяч населення, а також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів, заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, звільнені від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів (пункт 2 Постанови № 878)

    Отже, вимога щодо обов’язкового приймання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари не поширюється на суб’єктів господарювання, як юридичних осіб, так і фізичних осіб – підприємців, які мають торговельні підприємства з торговельною площею до 20 кв. метрів”.

     

    Компанія Вікторія

    У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій державних (зокрема податкових) органів, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua або через форму швидкого звернення (натисніть кнопку нижче)  

    ЗАМОВИТИ ON-LINE

    i35015

    Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:

     

     




    Право підприємців розпоряджатись власними коштами з рахунків 2600 та 2620

    У взаємовідносинах з банками підприємцям нерідко надходять запити про надання пояснень щодо джерел походження коштів та напрямків їх використання. Разом з тим, банки іноді застосовують такий ризик-орієнтований підхід, котрий переходить рамки здорового глузду. Окремі – почали надсилати своїм клієнтам листи з вимогою надання пояснень напрямків використання коштів з карткових рахунків, що відкриті для особистих потреб фізичної особи (2620). Зачасти це відбувається навіть в тих випадках, якщо формальних підстав для цього немає.

    Про розшифровку рахунків 2600, 2620, 2650, 2654, 2902, 2909, 2920, 2924 в цілях застосування РРО / ПРРО ми писали в цій публікації

    Отже, яку надати відповідь банку?

     Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої  НБУ 12.11.2003  №492, за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. Відзначимо, також, що Постановою НБУ від 15.01.2020  № 7 з Інструкції виключено норму про заборону використання коштів із підприємницьких рахунків на власні, непідприємницькі потреби.

                   Всі кошти, що залишаються після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, фізична особа – суб’єкт господарювання має право перерахувати з поточних рахунків на рахунки, відкриті для власних потреб. Таке право гарантується ст. 41 Конституції України, за якою «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним». Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі «вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом». Це підтверджують численні роз’яснення податкових органів (наприклад, лист ДФСУ від 02.08.2019 р. № 3624/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, а також БЗ 104.11 і 107.05).

                   Також це відповідає офіційній позиції НБУ згідно «Роз’яснення стосовно порядку використання поточних рахунків ФОП (оновлено)» від 11 січня 2020:

    • «Водночас після сплати всіх податків та зборів вони мають право перерахувати кошти з поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності, на поточний рахунок, відкритий цією особою для власних потреб»,
    • «ФОП мають право після слати податків та зборів отримати чистий дохід як готівкою, так і перераховувати цей дохід на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб».

    [ Посилання на роз’яснення НБУ: https://bank.gov.ua/ua/news/all/rozyasnennya-stosovno-poryadku-vikoristannya-potochnih-rahunkiv-fop ]

    Відповідно до наведеного, усі кошти, що переказуються із підприємницького поточного рахунку підприємця на особистий рахунок (2620) є його прибутком, після сплати всіх податкових платежів і можуть бути власними готівковими збереженнями.

        При цьому, якщо банк цікавиться, чому підприємець не здійснює безготівкових витрат на утримання офісу, техніки, експлуатаційних витрат тощо слід відзначити наступне. Для власної господарської діяльності підприємець може використовувати особисте майно, – власне житло, оргтехніку, послуги мобільного та Інтернет – зв’язку тощо. Це передбачено і дозволено, зокрема, статтею 320 Цивільного кодексу України, за якою «Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом». Своєю чергою, саме п. 14 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої  НБУ 12.11.2003  №492 забороняє здійснювати особисті витрати із підприємницьких рахунків.

     

    Компанія Вікторія




    Банківська таємниця в Україні – це не таємниця

       “Державні органи, визначені в пунктах 3, 3-1 та 3-2 частини першої статті 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність” можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть, якщо їх рахунки відкриті в інших банках” – з повідомлення НБУ.

       Згідно постанови №13 від 31.01.2020 порядок розкриття банківської таємниці приведено у відповідність з прийнятим в жовтні 2019 року законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів” (цим законом були внесені зміни, зокрема, до статті 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю).

        Хто має право в позасудовий спосіб отримати інформацію про рух коштів на банківських рахунках:

    Закон України “Про банки і банківську діяльність”

    Стаття 62. Порядок розкриття банківської таємниці

    Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

    … 3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України – на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи – суб`єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

    3-1) органам прокуратури України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції – на їх письмову вимогу щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;

    3-2) Національному антикорупційному бюро України в межах його компетенції, у тому числі у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, – на його письмову вимогу щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної юридичної особи, фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів.

     

    Компанія Вікторія




    Облікова ставка НБУ з 27.05.2016р.

    НБУ повідомляє:

    “Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 18% річних з 27 травня 2016 року. Це стало можливим завдяки стійкій тенденції до уповільнення споживчої інфляції, яка узгоджується з інфляційними цілями на 2016 і 2017 роки.

    У квітні 2016 року, як і очікувалося, споживча інфляція у річному вимірі знизилася до однознакового рівня (9.8%) уперше за два роки. Водночас у місячному вимірі вона була вищою, ніж у попередні місяці – 3.5%. Останнє було спричинене насамперед скасуванням знижки на природний газ для населення, яка діяла до 31 березня включно. Незважаючи на це з початку року інфляція становила лише 5.1%.

    Траєкторія уповільнення базової інфляції у квітні 2016 року також відповідала очікуванням Національного банку, відображуючи послаблення фундаментальних факторів інфляційного тиску.

    Дезінфляційну тенденцію визначали cлабкий внутрішній споживчий попит, стримана монетарна політика та зміцнення обмінного курсу гривні в останні місяці.

    Про повільне відновлення внутрішнього попиту свідчить динаміка реального ВВП. У першому кварталі реальний ВВП зріс у річному вимірі на 0.1%, що менше, ніж очікувалося.

    Споживчий попит залишається стриманим через повільне відновлення реальної заробітної плати. У березні вперше за два роки вона продемонструвала зростання в річному вимірі (на 1.6%), але в цілому в І кварталі вона залишалася нижчою на 6.8% у порівнянні з минулим роком. Навіть за умови вивільнення фінансових ресурсів підприємств після зниження відрахувань до фондів соціального страхування, підвищення заробітних плат було стриманим і не створювало інфляційного тиску.

    Уповільненню інфляції сприяло помірне зміцнення обмінного курсу гривні, яке спостерігалося внаслідок покращення зовнішньої кон’юнктури на сировинних ринках та відповідного збільшення надходження валютної виручки в країну. За цих умов Національний банк, дотримуючись режиму гнучкого курсоутворення, купував іноземну валюту для поповнення міжнародних резервів, не перешкоджаючи помірному зміцненню обмінного курсу, зумовленому фундаментальними факторами.

    Національний банк вважає цілі щодо споживчої інфляції на рівні 12%+/-3 п.п. на кінець 2016 року і 8%+/-2 п.п. на кінець 2017 року досяжними.

    Нещодавно оголошені Урядом вищі темпи зростання тарифів на опалення та гарячу воду у поточному році зумовлять більший внесок адміністративної складової індексу споживчих цін у 2016 році та менший – у 2017 році порівняно із припущеннями прогнозу Національного банку, опублікованому в Інфляційному звіті (квітень 2016).

    Підвищення адміністративно регульованих цін та тарифів у окремі місяці цього року зумовлюватиме тимчасове прискорення інфляції. Однак їх коригування до ринково-обґрунтованих рівнів не потребуватиме проведення більш жорсткої монетарної політики. По-перше, у середньостроковій перспективі це сприятиме зниженню інфляції завдяки усуненню викривлень у процесах ціноутворення в майбутньому. По-друге, це стримуватиме тиск на інфляцію з боку платоспроможного попиту населення на інші товари та послуги вже в 2016 році.

    Відповідно, через цей та інші фактори тиск з боку внутрішнього попиту на споживчу інфляцію на прогнозному горизонті очікується незначним. Натомість, відновлення економіки переважно матиме інвестиційний характер і стимулюватиметься зовнішнім попитом.

    Ключовим фактором для досягнення цінової стабільності залишається продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Відповідно, важливою є рішучість уряду продовжувати нагальні реформи, а також їх підтримка з боку Верховної Ради.

    У разі подальшого зниження ризиків для цінової стабільності та уповільнення прогнозної інфляції Національний банк продовжить поступове пом’якшення монетарної політики для підтримки відновлення економічної активності.

    Зниження облікової ставки до 18% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 26 травня 2016 року №25-рш “Про регулювання грошово-кредитного ринку”.

    Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 23 червня 2016 року відповідно до затвердженого графіка”.

    Узагальнена таблиця облікових ставок НБУ з 1993 року

    Таблиця індексів інфляції з 1991 року

    Компанія “Вікторія”