Фінансовий моніторинг – це перевірка легальності фінансових операцій клієнтів банків і небанківських установ з метою запобігання відмиванню коштів, ухиленню від сплати податків, фінансуванню тероризму тощо. Банки зобов’язані проводити фінмоніторинг усіх клієнтів – як юридичних осіб, так і ФОП та фізичних осіб. Обов’язкові перевірки ініціюються насамперед коли платіж чи ряд платежів по сумі перевищує 400 000 грн – при цьому банк уточнює джерело походження коштів і відповідність таких коштів звичайній діяльності клієнта. Але навіть дрібні операції можуть викликати запит – наприклад, неочікувані регулярні надходження, що не узгоджуються з попередніми даними про діяльність підприємця.

Коли банк може запросити документи

Банк може почати перевірку будь-якої операції або клієнта при сумнівних, з погляду банку, обставинах. Типові причини – великий разовий платіж, різке зростання оборотів, нетипова для ФОП діяльність або багато дрібних переказів від різних осіб. При цьому банк може запросити підтверджуючі документи про походження грошей. Зазвичай це:

• Договори, акти, інвойси, рахунки-фактури тощо – усі укладені контракти (зокрема з акцептованими актами виконаних робіт чи наданих послуг) і рахунки-фактури (інвойси) на суми надходжень.

• Податкові документи – копії декларацій ФОП, квитанції про сплату Єдиного податку та ЄСВ, довідки про доходи (за потреби), відомості про суми доходів ДФ, довідки з ПФ про суми враховані для страхового стажу (ОК) тощо.

• Банківські виписки та платіжні доручення – виписки по рахунках, які покажуть рух коштів, в т.ч. в інших банках.

• Інші документи – документи про продаж чи оренду майна, довідки про зарплату, спадщину, виграші, подарунки тощо. Наприклад, продаючи товар чи орендуючи приміщення, ФОП має надати відповідний договір чи квитанцію.

• Власне деталізоване пояснення ФОП щодо характеру діяльності та причини нетипових операцій по рахунках тощо.

Надані документи мають бути належними, достатніми, щоб обґрунтовувати спірну транзакцію чи ряд фінансових операцій. Банк також може попросити додаткові пояснення економічної суті операцій та джерел / походження отриманих коштів.

Як підготуватись заздалегідь

Щоб мінімізувати ризик проблем з банком, слід заздалегідь упорядкувати документи і звітність. Рекомендується:

• Оновити інформацію в банку – переконатися, що в клієнтській анкеті зазначені актуальні дані: група платника ЄП, КВЕДи, контакти, паспортні дані, коректні планові обороти тощо.

• Підготувати бізнес-презентацію – коротко пояснити банку, як ви заробляєте, які товари чи послуги продаєте, показати приклади діяльності (сайт, соцмережі, рекламні оголошення).

• Ведіть «чисту» бухгалтерію – усі доходи та витрати фіксуйте вчасно. Для ФОП це означає укладати письмові договори з контрагентами і видавати акти/рахунки-фактури на кожну операцію.

• Зберігайте підтвердження сплат – квитанції про єдиний податок, ЄСВ, копії податкових декларацій чи виписки з РРО. Ці документи доводять, що ви платите податки згідно із заявленим доходом.

• Консультуйтеся з фахівцями – за потреби залучіть бухгалтера чи адвоката. Експерт допоможе систематизувати документи та підготувати пояснення діяльності.

Дії, що викликають підозру

Банки звертають увагу на будь-які незвичні або непослідовні дії. Наприклад:

• Операції поза бізнес-напрямом. Якщо ваші надходження не відповідають КВЕДам ФОП (наприклад, айтішник отримує оплату «за товарні поставки») – це тривожний сигнал.

• Різке зростання оборотів. Неочікуваний стрибок доходів привертає увагу. Так само разові великі платежі чи велика кількість дрібних транзакцій від різних осіб викликають сумніви (банк може розцінити як можливу схему відмивання чи участі в дроп-операціях).

• Часті платежі із призначенням «повернення боргу». Якщо ФОП регулярно приймає кошти із таким призначенням, банк може оцінити це як протиправні фінансові операції або співучасть в подібних операціях.

• Змішування фінансів бізнесу й особистих. Використання особистого рахунку для переказів або регулярні надходження «з кишені» клієнта на рахунок ФОП банк трактуватиме як змішування коштів. Це також підвищує пильність моніторингу. Як і окрема увага податківців.

• Суперечлива поведінка клієнта. Невміння пояснити суті бізнесу чи плутаність у відповідях (незнання власних КВЕД, нервовість, агресія) трактують як спробу приховати інформацію.  Інколи навіть помилка – використання шаблону відповіді, що не відповідає суті діяльності ФОПа може мати наслідком припинення ділових відносин. Відмова надати документи або надання підозрілих документів зазвичай призводить до блокування рахунку.

Оформлення договорів, рахунків і призначення платежу

Правильне документування операцій знижує ризик запитів банку. Радимо:

• Укладати письмові договори – у договорі вказуйте предмет угоди, ціну, валюту, строки виконання та реквізити сторін. Наприклад, для зовнішньоекономічної діяльності обов’язковий валютний контракт, чітке вказання валюти та умов поставки.

• Надсилати рахунки (інвойси) – на кожен продаж товару чи послуги виписуйте акт виконаних робіт та/або рахунок-фактуру. Ці документи є основним підтвердженням законності надходжень. Так, і їх варто зберігати як для ДПС, так і для Фінмону.

• Точно прописувати призначення платежу. У призначенні має бути конкретика. Наприклад, «оплата за консультаційні послуги за договором №…», а не абстрактні фрази. Чітке формулювання допомагає банку пов’язати платіж з укладеним договором.

• Уникати ризикових формулювань. Зазначення у призначенні платежу слів на кшталт «bitcoin», «ETH», «обмін криптовалюти» майже гарантовано викличе червоний прапорець і навіть блокування. Також ігноруйте жаргонні записи. Краще використовуйте офіційні терміни та пояснення за договором.

Рекомендації для безпечної діяльності

Щоб не мати проблем із банком, дійте прозоро та послідовно:

• Діяльність за КВЕД. Здійснюйте лише ті операції, що відповідають вашому зареєстрованому профілю. Якщо займаєтеся торгівлею – отримуйте оплату за товари; для послуг – за послуги згідно з договорами.

• Стабільність оборотів. Намагайтеся триматися прогнозованих обсягів доходів. Раптові стрибки і падіння «світять» перевіркою.

• Чітка бухгалтерія. Ведіть облік доходів/витрат або використовуйте сервіс бухгалтерії. Операції повинні бути підкріплені документами, інакше банк може сумніватися в їх реальності.

• Своєчасна сплата податків. Платіть єдиний податок та ЄСВ вчасно, подавайте декларації. Регулярна і легальна сплата податків є знаком прозорості бізнесу. Банки перевіряють, чи відповідають доходи ФОП даним податкової.

• Відкритість до спілкування з банком. Якщо плануєте нетипову операцію (наприклад, значну суму чи новий вид діяльності), заздалегідь поінформуйте свого менеджера або службу підтримки. Можна уточнити, які документи підготувати. Прозора комунікація знижує ризик непорозумінь.

Що робити, якщо рахунок заблоковано

Якщо банк обмежив проведення операцій, дійте оперативно і з документами:

• Зв’яжіться з банком – дізнайтеся точну причину блокування та запитайте, які документи потрібні. Це перший крок після отримання повідомлення про фінмоніторинг.

• Надайте всі запитані документи – у відповідь від банку надійде перелік. Зазвичай просять договори з актами, рахунки-фактури, виписки по рахунках, податкову звітність ФОП, пояснення економічної суті операцій та документи про походження коштів (особливо якщо операція пов’язана з особистими грошима).

• Пояснення операцій – до кожної сумнівної транзакції підготуйте письмове пояснення, яке чітко обґрунтує, звідки кошти й за що вони сплачені. Відповіді повинні бути логічними та підтвердженими документами.

• Співпрацюйте з банком – якщо потрібні додаткові дані або уточнення, швидко реагуйте на запити. Вчасність і повнота інформації прискорюють розблокування.

• Консультація з юристом – якщо банк відмовляється розблокувати рахунок або причини незрозумілі, зверніться до фахівця з банківського права. Юрист допоможе оскаржити рішення чи захистити ваші інтереси.

• Не затримуйте відповідь до граничних строків. Адже така поведінка вказує на проблеми з обгрунтуванням.
• Будьте помірно надлишковими у спілкуванні з банком. Не надавайте тих документів, котрі можуть надати додаткові підстави для сумнівів або для нової перевірки.

Суворе дотримання цих правил та наявність усіх документів допоможе пройти фінмоніторинг успішно. Головне – бути відкритим та зрозумілим для банку, підкріплюючи кожну операцію документально.

Компанія «Вікторія» надає послуги підготовки та супроводу проходження фінансового моніторингу для ФОП та юридичних осіб. Ми допомагаємо правильно оформити документи, підготувати пояснення для банку, усунути ризики блокування рахунків і вибудувати прозору систему фінансових операцій відповідно до вимог законодавства та банківського контролю.

Для отримання додаткової інформації звертайтесь за формою:

   Питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті “Призначення платежу” виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 9 червня 2011 року N 25-111/1438-7141 “Про заміну інформації у реквізиті “Призначення платежу”, яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті “Призначення платежу”, вирішується між сторонами без участі банку. Визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами є господарськими правовідносинами та визначається цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами.

 Саме така позиція і Верховного Суду КАС в справі №1.380.2019.003363, Постанова від 17 лютого 2022 року (провадження К/9901/34472/20).

   Принагідно нагадуємо, що АО «Західна Правозахисна Група», – юридичний партнер «VICTORY GROUP», ASSC., надає професійні послуги оскарження рішень податкових органів.
  Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
  Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг юридичного супроводу.

Форма зв’язку

Наші контакти:

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

   Обов’язок застосування банківського термінала при розрахунках готівкою – це одне з питань фактичних перевірок податковими органами у 2022 році. Мораторій на подібні перевірки скасовано.

             Разом з тим, законодавство передбачає можливість незастосування банківського термінала, якщо торгова площа є менше ніж 20 м кв. Так, п. 2 Постанови КМУ від 29 вересня 2010 р. N 878 передбачає звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги):

– заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;
– підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій);
– суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з
чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

   У практичному застосуванні цього пункту виникло питання: чи розповсюджується пільга 20 м.кв. для підприємців?

        Компанією Вікторія було ініційовано запит до Мінекономіки та отримано відповідь від 18.05.2022 №3631-06/25735-07, з якої йдеться наступне:

[pullquote]   Разом з тим, слід врахувати, що дана пільга діятиме виключно до дати набрання чинності Закону України «Про платіжні послуги», який попередньо вводиться в дію з 01.08.2022 [/pullquote]

 “Відповідно до пункту 1 Постанови № 878 суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) у визначені терміни.
  Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в населених пунктах менше ніж 25 тисяч населення, а також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів, заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, звільнені від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів (пункт 2 Постанови № 878)

Отже, вимога щодо обов’язкового приймання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари не поширюється на суб’єктів господарювання, як юридичних осіб, так і фізичних осіб – підприємців, які мають торговельні підприємства з торговельною площею до 20 кв. метрів”.

Компанія Вікторія

ЗАМОВИТИ ON-LINE

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:

послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів по охороні праці; електронні ключі  та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; ПРРО “Вчасно”; Касові апарати/РРО Datecs; постановку на облік РРО/ПРРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами

У взаємовідносинах з банками підприємцям нерідко надходять запити про надання пояснень щодо джерел походження коштів та напрямків їх використання. Разом з тим, банки іноді застосовують такий ризик-орієнтований підхід, котрий переходить рамки здорового глузду. Окремі – почали надсилати своїм клієнтам листи з вимогою надання пояснень напрямків використання коштів з карткових рахунків, що відкриті для особистих потреб фізичної особи (2620). Зачасти це відбувається навіть в тих випадках, якщо формальних підстав для цього немає.[pullquote] Про розшифровку рахунків 2600, 2620, 2650, 2654, 2902, 2909, 2920, 2924 в цілях застосування РРО / ПРРО ми писали в цій публікації[/pullquote]

Отже, яку надати відповідь банку?

 Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої  НБУ 12.11.2003  №492, за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. Відзначимо, також, що Постановою НБУ від 15.01.2020  № 7 з Інструкції виключено норму про заборону використання коштів із підприємницьких рахунків на власні, непідприємницькі потреби.

               Всі кошти, що залишаються після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, фізична особа – суб’єкт господарювання має право перерахувати з поточних рахунків на рахунки, відкриті для власних потреб. Таке право гарантується ст. 41 Конституції України, за якою «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним». Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі «вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом». Це підтверджують численні роз’яснення податкових органів (наприклад, лист ДФСУ від 02.08.2019 р. № 3624/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, а також БЗ 104.11 і 107.05).

               Також це відповідає офіційній позиції НБУ згідно «Роз’яснення стосовно порядку використання поточних рахунків ФОП (оновлено)» від 11 січня 2020:

• «Водночас після сплати всіх податків та зборів вони мають право перерахувати кошти з поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності, на поточний рахунок, відкритий цією особою для власних потреб»,
• «ФОП мають право після слати податків та зборів отримати чистий дохід як готівкою, так і перераховувати цей дохід на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб».

[ Посилання на роз’яснення НБУ: https://bank.gov.ua/ua/news/all/rozyasnennya-stosovno-poryadku-vikoristannya-potochnih-rahunkiv-fop ]

Відповідно до наведеного, усі кошти, що переказуються із підприємницького поточного рахунку підприємця на особистий рахунок (2620) є його прибутком, після сплати всіх податкових платежів і можуть бути власними готівковими збереженнями.

    При цьому, якщо банк цікавиться, чому підприємець не здійснює безготівкових витрат на утримання офісу, техніки, експлуатаційних витрат тощо слід відзначити наступне. Для власної господарської діяльності підприємець може використовувати особисте майно, – власне житло, оргтехніку, послуги мобільного та Інтернет – зв’язку тощо. Це передбачено і дозволено, зокрема, статтею 320 Цивільного кодексу України, за якою «Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом». Своєю чергою, саме п. 14 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої  НБУ 12.11.2003  №492 забороняє здійснювати особисті витрати із підприємницьких рахунків.

Компанія Вікторія

   “Державні органи, визначені в пунктах 3, 3-1 та 3-2 частини першої статті 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність” можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть, якщо їх рахунки відкриті в інших банках” – з повідомлення НБУ.

   Згідно постанови №13 від 31.01.2020 порядок розкриття банківської таємниці приведено у відповідність з прийнятим в жовтні 2019 року законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів” (цим законом були внесені зміни, зокрема, до статті 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю).

    Хто має право в позасудовий спосіб отримати інформацію про рух коштів на банківських рахунках:

Закон України “Про банки і банківську діяльність”

Стаття 62. Порядок розкриття банківської таємниці

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

… 3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України – на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи – суб`єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

3-1) органам прокуратури України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції – на їх письмову вимогу щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;

3-2) Національному антикорупційному бюро України в межах його компетенції, у тому числі у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, – на його письмову вимогу щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної юридичної особи, фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів.

Компанія Вікторія